Наукові праці кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. Випуск 3



Сторінка33/37
Дата конвертації22.12.2016
Розмір7.16 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

Підсумки роботи наукової бібліотеки за 2012 рік підведено

20 лютого 2013 року наукова бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка підвела підсумки роботи за 2012 рік. Протягом року обслужено 34712 користувачів, їм видано 719012 документів, проведено 53 культурно-просвітницьких заходи, підготовлено 175 книжкових виставок, на яких експонувалося 4700 документів.

У підсумковій нараді взяли участь ректор університету, доктор історичних наук, професор С.А. Копилов, директор наукової бібліотеки, доктор історичних наук, професор В.С. Прокопчук, декан педагогічного факультету, кандидат філологічних наук П.С. Каньоса, завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор Л.М. Марчук, В.М. кандидат психологічних наук, професор кафедри психології освіти, праці і управління Федорчук, завідуючі підрозділами наукової бібліотеки, а також голова профкому студентів і аспірантів університету М.В. Моштак.

Учасники засідання заслухали інформації членів комісії, яка оцінювала роботу підрозділів: Л.В. Резнічук, завідуючої відділом абонементів та читальних залів, С.О. Кантлін, заступника директора наукової бібліотеки, Т.М. Опрі, завідуючої інформаційно-бібліографічним відділом, О.В. Литвиненко, завідуючої відділом комплектування та наукової обробки документів.

Відповідно до Положення про підведення підсумків роботи наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка за звітний рік та висновків комісії серед підрозділів відділу абонементів та читальних залів дипломами ІІ ступеня за друге місце – нагороджені колективи читального залу електронної бібліотеки (завідуюча Шахова М.І.) та читального залу – абонементу педагогічного факультету (Сологуб Т.В.), диплом ІІІ ступеня за третє місце - колектив читального залу №1 головного корпусу (Грінішина І.І.). Серед загальнобібліотечних підрозділів дипломом ІІ ступеня нагороджено колектив інформаційно-бібліографічного відділу (Опря Т.М.).

Ректор університету, голова бібліотечної ради С.А. Копилов виступив на підсумковій нараді з оцінкою роботи колективу наукової бібліотеки та визначив перспективні напрями роботи – поповнення книжкового фонду, електронних інформаційних ресурсів, посилення інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу, вручив керівникам вказаних підрозділів відповідні Дипломи.

Почесними грамотами відзначені колектив відділу електронних інформаційних ресурсів (завідуюча Дмитрук Д.В.), провідний бібліотекар абонементу історичного факультету Крик Н.В., бібліотекар 2-ї категорії відділу комплектування та наукової обробки документів Гаєвська М.П.

НАШІ ЮВІЛЯРИ

Т.М. Опря



Бібліотекар за покликанням
Піввіковий ювілей відзначила в січні 2012 року провідний бібліотекар наукової бібліотеки університету, завідувач читального залу № 1 Інна Іванівна Грінішина. Народилася вона у мальовничому селі Гринчук на Кам'янеччині. З дитинства захоплювалася літературою, поезією, любила книги, саме тому й обрала професію бібліотекаря. Після закінченні 1977 року місцевої восьмирічної школи вступила на навчання до Кам'янець–Подільського культурно–освітнього училища, яке закінчила 1980 року.Отримала направлення в Кам'янець–Подільську районну бібліотеку, де впродовж 5–ти років працювала бібліографом районної системи, старшим бібліографом, завідувачем читального залу. Саме там пройшла гарну практику культурно–просвітницької роботи, брала активну участь у проведенні масових заходів, неодноразово була їх ведучою. З 1982 року заочно навчалася в Київському державному інституті культури ім. О.Є. Корнійчука, який закінчила 1988 року за спеціальністю “Бібліотекознавство і бібліографія”.

Понад 30 років працює Інна Іванівна в бібліотечній сфері. 1985 року прийнята на посаду бібліотекаря бібліотеки Кам'янець–Подільського державного педагогічного інституту. Тут підвищувала свій професійний рівень, зросла від простого бібліотекаря до провідного, завідувача читального залу № 1, який очолює з 1988 року. Вона – ентузіаст своєї справи, умілий працівник, ініціатор багатьох добрих справ. Обслуговування користувачів бібліотеки проводить на високому науково–методичному рівні, зробила вагомий внесок у розвиток бібліотечної справи, популяризацію української мови та літератури. Проявила себе вмілим організатором і наставником бібліотечних працівників та студентської молоді.

Особливо професійно організовує вона масові заходи, головним завданням яких є просвітництво, популяризація літератури з метою формування читацьких інтересів та інформації про кращі твори, висвітлення різних точок зору на ту чи іншу проблему, представлення читачеві розмаїття книг, періодики, ресурсів, привернення уваги користувачів бібліотеки до актуальних питань сьогодення, підвищення культури читання. В арсеналі Інни Іванівни – книжкові виставки, огляди літератури, літератрні поетичні години, цикли читань, презентації та обговорення книг, читацькі конференції, диспути, різноманітні особистісно–рольові та літературні ігри (конкурси, вікторини, подорожі за сторінками книг тощо), усні журнали, літературні вечори. Під час проведення різноманітних просвітницьких масових заходів, зокрема таких як літературно–мистецькі свята “Кобзарська слава України”, “Дух українства в предковічних звичаях і обрядах”, які організовує І.І. Грінішина разом зі своїми колегами, розкривається багатство та неповторна культурна самобутність українського народу. 2011 року з ініціативи керівництва наукової бібліотеки університету вивчено та узагальнено досвід культурно–просвітницької роботи завідувача читального залу № 1 Грінішиної І.І., видано буклет, який розкриває її багатогранну діяльність.

Інна Іванівна постійно працює над підвищення свого фахового рівня, займається науково–дослідною роботою, бере активну участь усемінарах, нарадах, конференціях, засіданнях школи передового досвіду з проблем наукових досліджень, є автором низки наукових статей з питань бібліотечної справи, співавтором кількох біобібліографічних покажчиків серії “Постаті в освіті і науці”.

Керівництво навчального закладу і наукової бібліотеки високо цінує сумлінне ставлення І.І. Грінішиної до роботи. ЇЇ багаторічна праця відзначена грамотами, подяками, преміями. 2008 року до 90–річчя з часу заснування університету вона отримала Почесну грамоту управління культури і туризму Хмельницької облсної державної адміністрації. В колективі бібліотеки Інна Іванівна користується заслуженим авторитетом, для багатьох колег вона є прикладом у роботі, для молодих фахівців – наставником і порадником. Люблять і поважають її студенти, яких вона вміло заохочує до участі в масових заходах бібліотеки. Колеги щиро вітають ювілярку, бажають їй міцного здоров'я, творчого натхнення у роботі, поваги і шани від друзів, колег, читачів, любові з боку близьких і рідних.

В. С. Прокопчук


Талант, помножений на працю
Народилася Тамара Миколаївна Опря 11 листопада 1952 року в с. Вербовець на Черкащині. 1969 року закінчила місцеву середню загальноосвітню школу і вступила на історичний факультет Кам’янець–Подільського державного педагогічного інституту. Тут пройшли найкращі роки її юності. В той час на факультеті працювали чудові педагоги і науковці – проф. Л. А. Коваленко, доценти А. О. Копилов, П. Ф. Лаптін, П. Ф. Щербина, І. С. Винокур, старші викладачі Б. М. Кушнір, Ж. Г. Гуменюк, деканом факультету був А. О. Копилов. Отримала гарні знання з історії, археології, педагогіки, психології, особливо вдячна Б. М. Кушніру за теоретичні та практичні заняття з методики викладання історії, що дуже пригодилося їй під час проходження педагогічної практики та роботи в школі. Тут зустріла свою долю – студенткою ІV курсу вийшла заміж за Опрю А. В.

Після закінчення 1973 року інституту працювала вчителем історії Орининської середньої школи–інтернату, після народження в грудні цього ж року сина та декретної відпустки – в Хмельницькому обласному архіві, який на той час знаходився в м. Кам'янці–Подільському, тут 1975 року очолила відділ обліку дореволюційної літератури.

1977 року перейшла в бібліотеку Кам’янець–Подільського державного педагогічного інституту, працювала в читальному залі історичного факультету, читальному залі № 2, абонементі історичного факультету, бібліотеці педагогічного факультету. З 2002 року – завідувач інформаційно–бібліографічного відділу. Під її керівництвом цей важливий підрозділ бібліотеки кілька разів займав провідні місця відповідно до Положення про підсумки роботи підрозділів бібліотеки, відзначався університетськими Грамотами.

Тамара Миколаївна – співукладач серійного бібліографічного видання “Бюлетень з проблем вищої школи”, ряду бібліографічних та персональних покажчиків, співавтор “Календаря знаменних і пам'ятних дат університету”, започаткованого 2005 року, автор ряду статей, інформаційних оглядів, повідомлень. Бере активну участь у проведенні наукових конференцій, які організовуються науковою бібліотекою університету. Здійснює реферування наукових праць викладачів університету з подальшою передачею інформації до загальнодержавної реферативної бази даних “Україніка наукова”.

За 35 років роботи в бібліотеці заслужила повагу колег та керівництва бібліотеки і університету. Нагороджена Грамотами, грошовими преміями, відзнаками “За вагомий внесок у розвиток освіти і науки в університеті”, “Ветеран праці університету”. 2010 року стала лауреатом премії ім. Й. І. Токара.
Т. М. Опря

Натхненна книгою

Народилася Людмила Петрівна Савченко 2 серпня 1952 року в смт Путила Чернівецької області в сім’ї службовців. 1968 року сім’я переїхала до Кам’янця–Подільського. Закінчила середню школу № 15. 1970 року вступила до культурно–освітнього училища, на бібліотечне відділення. 1972 року після закінчення училища працювала в бібліотеці Кам’янець–Подільського державного педінституту. 1973 року вступила до Київського державного інституту культури на бібліотечний факультет (заочна форма навчання), який закінчила 1978 року. З 1973 по 1985 р. працювала в Кам’янець–Подільському вищому військово–інженерному командному училищі старшим бібліографом учбової бібліотеки.

З вересня 1987 року до теперішнього часу працює провідним бібліографом університетської бібліотеки. Сумлінно ставиться до роботи, старанна, відповідальна, активна у житті колективу. Як провідний бібліограф здійснює аналітичний опис періодичних видань, збірників наукових праць, відповідає за ведення декількох галузей знань в систематичній картотеці бібліотеки. 2011 року освоїла програму “УФД. Бібліотека”, в якій здійснює опис періодичних видань в електронному варіанті. Бере активну участь в науковій роботі бібліотеки, вона – співукладач “Бюлетеня з проблем вищої школи” та “Календаря знаменних дат університету”, готує і подає до університетської бібліотеки повідомлення про нові надходження, бере активну участь в організації книжкових виставок до наукових конференцій університету.

За багаторічну сумлінну працю нагороджена грамотами, грошовими преміями, має почесне звання “Ветеран праці університету”.

Л.В. Резнічук

Фахівець бібліотечної справи
Колекутив наукової бібліотеки 23 привітав з ювілейним днем народження Смолінську Людмилу Петрівну, провідного бібліотекаря центрального абонементу.

Народилася Людмила Петрівна у с. Довжок, Кам’янець–Подільського району в сім’ї службовця. Батько загинув під час Великої Вітчизняної війни. 1949 року пішла в перший клас, 1959 закінчила Довжоцьку середню школу й вступила до Кам’янець–Подільського технікуму культосвітніх працівників. Після закінчення навчального закладу працювала бібліотекарем у районній бібліотеці для дітей.

12 червня 1963 року прийшла на роботу в Кам’янець–Подільський педагогічний інститут на посаду бібліотекаря. Без відриву від виробництва отримала вищу освіту – закінчила історичний факультет рідного інституту. В бібліотеці пройшла шлях від рядового працівника до провідного спеціаліста. З перших днів зарекомендувала себе сумлінним і відповідальним працівником, чуйною і уважною колегою, людиною на яку завжди можна покластися і яка прийде на допомогу. Майже 20 років Людмила Петрівна очолювала найбільший підрозділ бібліотеки – відділ обслуговування. Вона завжди була взірцем для колег – дотримувалася трудової дисципліни, показувала приклад відповідального ставлення до посадових обов’язків, підвищувала фаховий рівень, допомагала молодшим колегам опановувати бібліотечну справу і була вимогливою в усьому. Недарма її призначали виконувати обов’язки завідуючого бібліотекою 2000 року.

Сьогодні Л. П. Смолінська працює у центральному абонементі, обслуговує користувачів, бере участь у проведенні масових заходів, суспільному житті колективу, відповідає за збереження фонду відділів “Мовознавство”, “Філософія”, дбає про правильну розстановку і порядок.

Людмила Петрівна виростила двох чудових доньок Олену й Марину, які також закінчили наш університет, має двох онуків.

Наступного, 2013 року, виповниться півстолітній ювілей роботи Людмили Петрівни в університеті. Її сумлінна праця за цей період неодноразово відмічалася подяками і грамотами. Вона визнана першим лауреатом премії імені Й.І. Токара в галузі бібліотечної роботи. Для неї, подвижника бібліотечної справи, що дбає про підвищення іміджу професії, ефективності роботи найвищою нагородою є вдячність студентів, викладачів, випускників університету серед яких відомі вчені, педагоги, письменники, політичні діячі.



КРИТИКА, БІБЛІОГРАФІЯ

С.Д. Абрамович,

м. Кам'янець–Подільський

Грандіозна панорама польських релігієзнавчих досліджень
Гофман Г. Історія релігієзнавства в Польщі / Генрик Гофман. – К. : Дух і Літера, 2010. – 332 с. Переклад з польської: К. Новікова. відповід. ред. д–р філол. н., проф. С. Абрамович.

Переклад виконано за виданням: HenrykHoffmann. Dziejepolskichbadań religioznawczych 1873–1939. – Kraków, 2004. – WydawnictwoUniwerystetuJagiellońskiego. Wydanie I, Kraków 2004.


Нова книга відомого польського дослідника релігії, завідувача кафедри історії релігії Інституту релігієзнавства Яґеллонського університету, професора Генрика Гофмана вийшла у книжковій серії Українського філософського фонду «Філософські контакти: Україна–світ». Видання було здійснено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» разом з Польським інститутом у Києві, Інститутом книги в Кракові та Інститутом релігієзнавства Яґеллонського університету.

Книга є видатною за глибиною аналізу та широтою охоплення матеріалу розвідкою, присвяченою історії релігієзнавства в Польщі протягом цілого сторіччя: з середини XIX ст. до початку Другої світової війни. Ситуацію детально висвітлено – від перших спроб формування польського релігієзнавства як специфічної сфери науки до сучасної багатої і різноманітної картини релігієзнавчих досліджень в сусідній країні.

Це повчально для нас, не в останню чергу й тому, що, хоча сучасне релігієзнавство в різних країнах, як врешті, і в Польщі, залежить від власних академічних традицій. кожної окремої країни і має власну структуру, наші релігієзнавчі традиції дуже ускладнюються спадщиною гіперкритичного «науково–атеїстичного» підходу радянських часів. Скажімо, у нас тільки–но поновлено в правах теологію, без якої вивчення розвинених релігій просто неможливе. Але й досі існує певна упередженість в цій галузі і прагнення не стільки зіставляти, скільки протиставляти. Дослідження Г. Гофмана, без сумніву, вченого незаангажованого, втім навчає не лише принциповості, а й толерантності, оскільки клерикальні автори тут подаються з тою ж само пошаною, як і світські. Агностики, католики, протестанти, іудаїсти, так само, як і етнологи, психологи, соціологи, антропологи, сходознавці й філологи, які віддавали свою увагу проблемам релігієзнавства, постають як рівно гідні уваги й поваги.

У полі зору вченого – передвісники релігієзнавчих досліджень доби Просвітництва і Романтизму, постаті ентузіастів, що започаткували нову галузь науки, класики польського релігієзнавства, нарешті – просто живі люди, які віддано служили своїй справі. Не забуто й доробок поляків в годину національного лихоліття – скажімо, справляють сильне враження постаті польських дослідників сибірського шаманізму, які працювали в умовах заслання царатом на Сибір.

Дослідження Г. Гофмана побудовано на величезній кількості конкретних документів, на стислих, а проте лапідарних нарисах біографій вчених – нерідко яскравих і навіть драматичних. При всій своїй академічності, воно пронизане прихованим пафосом – патріотичним і науковим.

Вихід друком цієї книги – знаменна подія в науковому і суспільному житті Польщі, а водночас і України.

Безумовно, що ознайомлення з нею збагатить українську традицію наукового осмислення релігії, а також стане підгрунтям для подальшої міжнародної співпраці.




Т.Й. Франчук,

м. Кам’янець-Подільський

Рецензія

на бібліографічний покажчик «Життєве кредо професора

В.П.Струманського»

Важко переоцінити значущість бібліографічного покажчика «Життєве


кредо професора В.П. Струманського», оскільки в ньому вперше
акумульовано практично весь науковий доробок відомого не лише в
Подільському регіоні, а й Україні та за її межами педагога, який досить
комплексно і глибоко займався проблемами сутності нової ідеології
виховання, в основі якої - національна ідея, а також механізмами соціалізації
особистості, психолого-педагогічними умовами забезпечення її ефективності, проблемами концепції виховання життям, основами творення цілісної сфери виховання; національної ідеї, що набуває особливої значущості в період самовизначення особистості в умовах кризових соціально-економічних ситуацій.

У бібліографічному покажчику зібрані видання різного рівня: у виглядів окремих видань, статей, рукописів, недатованих рукописів, науково популярних статей, присвячених теоретико-практичній діяльності професора В.П. Струманського. Покажчик є цінним для педагога як вищої, так і загальноосвітньої школи, тому що містить досить багатий матеріал, всю палітру публікацій, на основі яких можна зробити вибір інформації для поглибленого дослідження проблем практики організації педагогічного процесу в сучасному освітньому закладі відповідно до інноваційних освітніх стандартів.

Слід відзначити доцільність структурної організації друкованого видання, оскільки його автори змогли поєднати різні ракурси життя і творчості педагога, представляючи і «погляд зблизька» через спогади людей, що мають родинні зв'язки і через спогади вдячних студентів, колег. Поєднання цих складових дає можливість читачу сформувати цілісний погляд на педагогічну спадщину і її творця.

Тому вважаємо, що покажчик є значущим внеском у розвиток системи освіти Поділля, зокрема її бібліографічного сегменту.

Плахтій П.Д.,

м. Кам’янець–Подільський


Ботанiк – у природi, еколог – у життi: (до 30–рiччя наукової та науково–педагогiчної дiяльностi Людмили Григорiвни Любiнської) : бiобiблiогр. покажч. / Кам'янець–Поділ. нац. ун–т ім. І. Огієнка, Наукова бiблiотека ; [уклад.: В. С. Прокопчук, А. Б. Драбанич ; редкол.: О. М. Завальнюк (голова) та iн.]. – Кам'янець–Подільський : Кам'янець–Поділ. нац. ун–т ім. І. Огієнка, 2011. – 48 с. – (Серiя «Постатi в освiтii науцi» ; вип. 17).

До 30–річчя наукової та науково–педагогічної діяльності кандидата бiологiчних наук, доцента кафедрибіології та методики її викладання Людмили Григорівни Любінської вийшов з друку біобібліографічний покажчик серiї «Постатi в освiтii науцi».

Структурно покажчик складаϵться з автографа–звернення Людмили Григорiвни до читачiв, вступної статтi, вiдгукiв близьких та колег про науковця, i перелiку наукових праць Л. Г. Любiнської. Покажчик оформлено за всіма вимогами до довідкових видань, розрахованих на широке коло читачів. Видання зручне в користуванні, фотоматеріали відображають життя та науково–педагогічну працю в світлинах та логічно доповнюють текстову частину.

У вступнiй статтi та вiдгуках кандидат біологічних наук, доцент, декан природничого факультету Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка Микола Дмитрович Матвєєв, молодший науковий співробітник науково–дослідного відділу НПП «Подільські Товтри» Микола Рябий, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки НАН України Мирослав Шевера, кандидат біологічних наук, доцент, завідувачка кафедри біології та методики її викладання КПНУ імені Івана Огієнка Ольга Оптасюк, старший викладач кафедри біології та методики її викладання КПНУ імені Івана Огієнка В. А. Колодiй, методист заочного вiддiлу природничого факультету КПНУ імені Івана Огієнка I. О. Одукалець, аспiрант кафедри біології та методики її викладання КПНУ імені Івана Огієнка Леся Горбняк, кандидат бiологiчних наук, старший науковий спiвробiтник вiддiлу систематики i флористики судинних рослин Iнституту ботанiки iм. М. Г. Холодного НАН України Т. Д. Соломаха, заступник директора з наукової роботи НПП «Подiльськi Товтри» О. П. Кучинська, завiдувачка науково–дослiдної лабораторії Н. А. Чайка, асистент кафедри екології i захисту рослин Подiльського державного аграрно–технiчного унiверситету Т. В. Воронiна, спiвробiтники Кам'янець–Подiльського ботанiчного саду Т. М. Пономаренко, Н. К. Добродзiй, Н. П. Гуменюк, художник м. Кам'янця–Подiльського А. М. Данилюк, начальник навчального вiддiлу КПНУ iменiIвана Огієнка I. ϵ. Боднар, однокурсниця, заступник начальники з науково–методичної роботи Кам'янця–Подiльського лiцею з посиленою вiйськово–фiзичною пiдготовкою Т. Г. Столяр, асистент кафедри анатомії, фізіології та валеології КПНУімені Івана Огієнка О.I. Циганiвськата вчитель Мшанської ЗОШ I–IIIступеня Старосинявського району Т. М. Козлик розкрили багатогранність постаті Людмили Любінської.

Зі вступної статті М. Д. Матвєєва дізнаємося, що народилася Людмила Григорівна 17 травня 1959 року в селі Боришківці на Хмельниччині. Вроджена допитливість та батьки були першими вихователями та вчителями, які визначили її майбутній шлях. Успішно здолала всі сходинки шкільної кар’єри: від першокласниці – до комсомолки.

Трудову діяльність розпочала в 1981 році у Кам'янець–Подільському державному ботанічному саду на посаді завідувача відділом флори. Робота в Ботанічному саду була перервана з 1984 по 1987 рр. навчанням в аспірантурі Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України. У 1990 році вона захистила дисертацію і отримала науковий ступінь кандидата біологічних наук.

З 2002 року творча та наукова діяльність Л. Г. Любінської пов’язана з Кам'янець–Подільським національним університетом імені Івана Огієнка. Є автором та ініціатором наукових проектів і грантів. За роки своєї діяльності видано понад 60 наукових та методичних праць, 120 науково–популярних статтей, є автором розділів монографії «Фітобіота НПП «Подільські Товтри», підручників «Заповідна справа», «Основи наукознавства», наукових видань «Національні природні парки України» та інших.

Зі статті молодшого наукового співробітника науково–дослідного відділу НПП «Подільські Товтри» Миколи Рябого, ми дізнаємося, що ця жінка – благородна, душевно щедра до оточуючих, гуманна до всього живого, принципова та мужня. Звичайно, усім студентам вона відома як викладач ботанічних дисциплін університету. Але працювала вона також і вчителем в школі, викладала в аграрній академії. І всюди не тільки намагалася доносити знання, але й зацікавити молодих людей займатися наукою. А ще – книги. Домашня бібліотека, яку започаткувала Людмила ще з студентських років, стала скарбницею для друзів, колег, студентів, сусідів. Від професійних наукових книг – до сучасної прози і лірики.

Про взаємини, діалоги, зустрічі та враження від Людмили Григорівни йдеться у відгуках, споминах Мирослава Шевери, Ольги Оптасюк, Валентини Анатоліївни Колодій, Лесі Горбняк.

Одукалець І. І. у статті «Її величність – жінка» відзначила, що талановитий науковець розробила Смарагдову мережу на території НПП «Подільські Товтри» та об’єкти НПП для внесення їх до Переліку всесвітньої природної спадщини. Підготувала наукове обґрунтування на два водно–болотні угіддя світового рівня («Пониззя р. Смотрич», «Бакотська затока»), які затверджені у 2004 році. Любінська Л. Г. є координатором та розробником проекту «Збереження реліктового біорізноманіття Придністров'я шляхом створення національного природного парку «Хотинський» (2005 р.), співавтором третього видання «Червоної книги України», 1–14 томів 1997–2010 рр. «Літопису природи НПП «Подільські Товтри», матеріалів сайту НПП «Подільські Товтри».

Дана біобібліографічна праця віддзеркалює життя та науково–педагогічну працю кандидата біологічних наук, професора кафедри біології та методики її викладання природничого факультету Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка Людмили Григорівни Любінської. Покажчик її наукових праць має велике практичне значення, оскільки орієнтує читача в численних джерелах, пов’язаних з ботанікою та охороною навколишнього природного середовища. Він пригодиться як науковцям, так і студентам при підготовці до практичних занять, спецкурсів та гуртків.

Т.М. Опря,

В.М. Пархоменко,

Л.П. Савченко



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал