Наукові праці кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. Випуск 3



Сторінка29/37
Дата конвертації22.12.2016
Розмір7.16 Mb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   37

Список використаної літератури:

  1. Апшай Н. І. Стратегічні засади розвитку вузівської бібліотеки в умовах інформатизації / Н. І. Апшай // Вісн. Кн. палати. – 2004. – № 6. – С. 23–25.

  2. Вилегжаніна Т. Бібліотеки: технології і люди / Т. Вилегжаніна // Бібл. планета. – 2004. – № 4. – С. 4.

  3. Кігтиків Д. Я. Бібліографічна діяльність бібліотеки: організація, управління, технологія : підруч. / Д. Я. Кігтиків, наук. ред., д–р пед. наук Г. В. Міхєєва, під заг. ред. д–ра пед. наук О. П. Коршунова. – СПб : Професія, 2003. – 304 с.

  4. Коваль Т. М. Читач універсальної бібліотеки в системі бібліотечно–інформаційних послуг / Т. М. Коваль // Бібл. вісн. – 2003. – № 2. – С. 20–23.

  5. Яценко О. Система інформаційного забезпечення бібліографічної діяльності / О. Яценко // Вісн. Кн. палати. – 1999. – № 10. – С. 23–28.

В работе выяснено инновационные направления развития информационной деятельности библиотеки как важного элемента научной и учебной инфраструктуры вуза, что обусловлено, прежде всего, информатизацией сферы образования и библиотечного дела, описаны современные библиотечные технологии, используемые в библиотечно–информационном обслуживании Определены основные направления развития информационной деятельности библиотеки в информационной среде университета; деятельность научной библиотеки КПНУ им. И. Огиенко: задачи, основные информационные ресурсы; достижения библиотеки по формированию электронной поддержки обучения и перевода ресурсов библиотеки в электронную форму. Охарактеризован решения по совершенствованию информационной деятельности библиотеки университета.

Ключевые слова: информационно–коммуникационные технологии, библиотеки, качество обслуживания, новейшие информационные технологии, информационные, библиотечные услуги.

Innovative directions of development of informative activity of library are in–process found out as an important element of scientific and educational infrastructure of INSTITUTE of higher, that predefined above all things, by informatization of sphere of education and library business, modern library technologies which are used in to library–informative service are described Certainly basic directions of development of informative activity of library in the informative environment of university; activity of scientific library of KPNU the name of I.Ogienka: task, basic informative resources; achievement of library is from forming of electronic support of studies and translation of library resources in electronic form. Celebrated of decision in relation to the improvement of informative activity of library of university.

Keywords: information and communication technologies, libraries, service quality,modern information technology, information needs, library services.

УДК 378.147:02–51 С. С. Никитюк,

м. Кам’янець–Подільський
Гуманістична складова підготовки бібліотечного фахівця

В статті розглядаються загальнопедагогічні проблеми гуманізації освітнього процесу, які відзначають пріоритетність цілей всебічного розвитку особистості майбутнього бібліотечного фахівця. Кінцевою метою гуманізації освіти називається розвиток професійної морально–духовної особистості

Ключові слова: гуманізм, гуманізація освіти, виховання, професійна підготовка бібліотечного фахівця, досвід викладання, професійна самореалізація, особистісно–орієнтований підхід, педагогічна етика, бібліотечне спілкування, особистість.

Змiни, що відбуваються в суспільстві, суттєво впливають на модель сучасної бiблiотеки, її соцiокультурної ролi. Бiблiотеки є першоосновою, фундаментом культури суспiльства. Iм притаманнi риси, обумовленi менталiтетом нацiї, традицiями i особливостями її культури. Питання гуманiзацiї i демократизацiї суспiльства вимагають вiд бiблiотек посиленої уваги до особистості. Усвідомлення нової парадигми гуманізації інформаційних відношень, розвитку бібліотек в якості не тільки інформаційних посередників, але й центрів людського спілкування, орієнтує на зміну свідомості бібліотекарів: від носіїв технологій до особистісно–орієнтованих відносин. Впровадження інформаційних технологій не може відкинути традиційні форми бібліотечного спілкування. Бібліотекарі виступають не тільки в ролі консультантів, аналітиків, технологів, а й як психологи, порадники, вчителі. Зміна соціального обличчя бібліотеки потребує нової професійної самосвідомості її співробітників. Професія стає соціально значущою і престиж її зростає тоді, коли зміст і суспільні функції цієї професії теоретично усвідомлені та практично реалізовані, тобто, якщо досягнута висока професіоналізація даної діяльності [11].

Концепцiя підготовки професiйної моделi бiблiотечного працівника передбачає, щов процесі освіти студент не лише збагачується знаннями, – він повинен отримати можливість проявити свій творчий потенціал, усвідомити своє місце в суспільстві і себе як особистість . Одним з принципів реалізації Державної Національної програми „Освіта (Україна – ХХI ст.) є гуманізація освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої цінності, у найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб [10].

Під гуманізацією освіти ми розуміємо процес створення умов для самореалізації, самовизначення особистості студента в просторі сучасної культури, створення у навчальному закладі такої атмосфери, яка б стимулювала активність внутрішнього життя особистості і спонукала до творчості і саморозвитку, сприяла морально–психологічній перебудові молодої людини, внутрішній переорієнтації системи духовних цінностей, усвідомленню власної гідності і цінності іншої людини, формувала почуття відповідальності і причетності до минулого, сучасного і майбутнього.

Сьогоднi, в умовах збiднення духовного життя суспiльства, його кримiналiзацii, нiвелювання загальнолюдських цiнностей, прагматизацii мислення, озлобленостi, низькоi культури спiлкування, як нiколи гостро постає питання гуманiзацii освiти. Ця проблема є актуальною для школи всiх рiвнiв i вищої зокрема. Ми розглядаємо гуманізацію освіти як крок до впровадження нової гуманістичної ідеології. Під терміном „гуманізація” розуміється залучення студентства до вироблених суспільством цінностей. Гуманізація життя визначає необхідність формування у студента не тільки потреби в освіті, але й потреби в альтруїзмі як життєвої філософії у сучасному непевному світі [4].

Розглядаючи гуманізацію освіти як необхідну першочергову умову зміни змісту роботи навчального закладу, на перший план виступає проблема підвищення рівня культури викладача і студента, розвитку їх творчих здібностей. В умовах гуманістичної парадигми викладач і студент стають рівноправними учасниками педагогічного процесу. Студент разом з викладачем бере участь у формуванні цілей, завдань, форм і методів педагогічного процесу. Отже, до гуманістичних аспектів необхідно віднести і створення творчої атмосфери в навчанні фахівця, і забезпечення можливостей загальнокультурного розвитку студентів, і організацію дозвілля студентів.

Вплив даної тенденції виявляється в зміні таких структурних компонентів системи професійної підготовки бібліотечних працівників, як мета, зміст, форми і засоби освітньо–виховної діяльності. У більш розгорнутому варіанті аналізована тенденція включає такі складові, як: – національна спрямованість; відкритість; перенесення акценту з навчальної діяльності викладача на діяльність студента; самоствердження особистості майбутнього бібліотекаря за умов педагогічної підтримки; перетворення позицій педагога і студента в особистісно рівноправні; творча спрямованість навчального процесу; перехід від регламентовано–контрольованих способів організації навчального процесу до активно–розвиваючих; наступність та неперервність освіти [5].

Унікальність та складність бібліотечної діяльності проявляються у широкому впровадженню інформаційних технологій і комп’ютерних мереж зв’язку. Основним принципом бібліотечної фахової освіти має стати випереджувальний характер її розвитку, а нинішні випускники повинні вміти працювати з будь–якими технічними засобами і програмним забезпеченням, що будуть впроваджуватись завтра. В той же час, не змінилися основні принципи діяльності бібліотек: ставлення до читача як до центральної постаті; розуміння необхідності бібліотечної професії у майбутньому; надання першорядного значення гуманітарній складовій бібліотечної діяльності; погляд на видатні технічні та технологічні досягнення як на збільшення сутнісних можливостей бібліотеки [8]. Тобто зміни технології не заперечують гуманістичного підходу. Нові технології (комп’ютерні, мультимедійні, віртуальні) і нове інформаційне середовище не знімають психологічних проблем безпосередньої взаємодії бібліотекаря і читача, зокрема в аспекті допомоги щодо адекватного сприйняття інформації і знань. Кінцевою метою гуманізації навчального процесу є розвиток професійно підготовленої морально–духовної особистості. Випускник спеціальності «Бібліотечна справа» має бути різнобічно освіченим, оскільки нульові знання в інших областях, крім його фахової, не дозволять йому стати сучасним професіоналом, досягнути успіху. Бібліотеці сьогодні потрібні ті, хто виявляє стійкий інтерес до професії, має організаторські, творчі здібності, комунікабельні, ті, що мають активну життєву позицію. Бібліотеці майбутнього потрібні фахівці з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, творчою ініціативою, високим адаптаційним потенціалом. Не менш важливими будуть такі якості як висока моральність, особистісна відповідальність, внутрішня свобода, налаштованість на досягнення мети коректними засобами [9].

Ступінь підготовки фахівця бібліотечно–інформаційної сфери оцінюється його загальноосвітнім, культурним рівнем, громадянською позицією, адекватною реакцією на зміни в суспільстві, знанням іноземних мов. Тому студенти вивчають значний обсяг літератури, історію, ділову українську та іноземну мови, правознавство, економічну теорію, культурологію, філософію, педагогіку й психологію. При вивченнi гуманiтарних (у тому числii суспiльних) дисциплiн звертається увага на самоцiннiсть особи.

Зміст підготовки фахівців, крім гуманітарних, соціально–економічних і професійно–орієнтованих дисциплін, передбачає засвоєння студентами циклу дисциплін професійної та практичної підготовки: «Соціальні комунікації», «Бібліотечні фонди», «Основи документознавства», «Основи аналітико–синтетичної обробки документів», «Обслуговування в бібліотеці», «Бібліографічна діяльність бібліотеки» , «Управління діяльністю бібліотеки», в рамках яких студенти засвоюють теоретичні знання та опановують практику основних процесів бібліотечної діяльності.

Особливе місце в гуманістичній складовій формування майбутнього бібліотекаря займає навчальна дисципліна «Професійна етика бібліотекаря», яка спрямована на розвиток в кожному студентові неповторної людської індивідуальності і, одночасно, орієнтує молодь на високі моральні цінності, активну громадянську позицію,виховує високу культуру спілкування та культуру емоцій, доброзичливість і увагу до кожної людини, вчить не допускати безцеремонності, фамільярності, слідкувати за мовою, чіткістю дикції, бути уважним до свого зовнішнього вигляду, формувати власний позитивний імідж.

Процеси гуманітаризації освіти передбачають застосування нових психолого–педагогічних методик і систем викладання, які б забезпечували гуманістичну орієнтацію професійної підготовки майбутніх бібліотекарів. Працюючи з молоддю, найчастіше використовують комунікативний метод як найбільш ефективний, що активно використовується світовою педагогічною думкою як найрезультативніший. Саме діалог (а не домінування монологу педагога) сприяє вивільненню студента від психологічного пригнічення в навчальному процесі. Діалогічна форма спілкування в умовах пошукової діяльності сприяє розвитку мислення, дає можливість оволодіти способами співпраці, навчитись плідно співпрацювати. Не випадково в інтерактивних технологіях застосовуються дебати, дискусії, «мозковий штурм», ділові ігри, проблемні обговорення, занурення у професійне середовище, тощо – у всіх цих формах спілкування (комунікація) ефективно застосовується як важливий фактор навчання й виховання.

Суттєву роль у процесі формування професіоналізму відіграє ціннісно–смислова сфера особистості. Важливо, щоб із ранніх етапів професійного становлення студенти почали осмислення свого ціннісного простору, побачили його зв'язок із цілями й завданнями обраної професії, а також були залученими у спеціально організовану роботу з розвитку своїх смислових орієнтирів [6].

Дуже важливо в процесі навчання дотримуватися таких гуманістичних позицій, які дозволять розкрити потенційні можливості кожного студента, сформувати у нього найбільш високий рівень пізнавальної потреби. Особливого значення набуває формування етично обумовленої мотивації навчання. Мотиваційні чинники обумовлюють успішне становлення особистості, набуття фахових знань, умінь, навичок. Провідними мотивами навчання певної частини студентської молоді є не досягнення успіху в оволодіннн знаннями зі спеціальних, фахових предметів, а прагнення більш–менш благополучно здолати етапи навчального процесу, склавши сесію. Якість фахівця за такої мотивації не буде високою і, навпаки, високою, коли студент виявляє щиру зацікавленість у навчанні, коли він усвідомлює важливість того, що вивчається для майбутньої діяльності. Гуманістична, особистісна орієнтація професійної підготовки передбачає звернення головної уваги на ціннісно–мотиваційну домінанту особистості, котра визначає спрямованість останньої, зокрема професійну [2]. Важливим акцентом у роботі зі студентами має стати орієнтація на успішність у навчанні з наголосом на її процес і результат, а не залякування студента негативною оцінкою чи можливістю втрати стипендії.

Однією з найбільш важливих умов запобігання конфліктів у навчально–виховному процесі є дотримання принципу гуманності, який передбачає готовність суб’єктів до діалогічних, партнерських стосунків, взаємну відкритість та психологічну готовність до взаємосприйняття; довірливий демократичний стиль взаємин; творчий, індивідуальний підхід викладача до спільної діяльності з студентом, високий рівень його професіоналізму, індикатором якого виступає вміння вчасно виявляти та скеровувати передконфліктну ситуацію у розвиток та утвердження гармонійних взаємин. Духовність для студента – це можливість самореалізації на основі вищих цінностей: моральності, поваги, творчості; духовність для викладача – це уникнення безапеляційного та принизливого ставлення до студента, це величезна відповідальність перед власною совістю, а також необхідність виконання функції духовного референта, взірця для наслідування.

Навчання, виховання, самовиховання, соціалізація – єдиний процес, який розвиває особистість, адаптує її до змін і реалій сучасного життя. Наша молодь – наше майбутнє. Тому ті, хто із дня в день мають змогу співпрацювати з нашим майбутнім, сприяючи зрушенням у плані його покращення, не можуть не відчувати важливість своєї діяльності. Зміни відбуваються повсякчасно, але якими саме стануть ці зміни, багато в чому залежить від сьогоднішніх студентів і від тих, хто сприяє розкриттю їх потенціальних можливостей, допомагає їх самореалізації як майбутніх спеціалістів, як громадян, які мають бачити та вирішувати важливі проблеми сьогодення.



Список використаної літератури:

    1. Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. – М., 2000. –102 с.

    2. Андрущенко В. Освіта має плекати духовність. / В. Андрущенко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наукових праць. – Випуск 11(24) – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. – с. 3–7

    3. Бех І. Законопростір сучасного виховного процессу /І.Бех // Вища освіта України. – 2004. – №1. – с. 10–13.

    4. Бєланова Р.А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна–США). – К., Центр практичної філософії, 2001. – 216 с.

    5. Буяльська Т. Гуманізація освіти – вичерпане гасло чи (не) виконане завдання? // Освіта. – 2006. – № 26–27. – с. 4–5.

    6. Грабар Н.Г. Життєва потреба розвитку професії / Н.Г. Грабар, В.П. Жукова //  ВКП. – 2007. – №9. – С. 27–30.

    7. Грабар Н.Г. Суттєві цінності бібліотек ВНЗ: реалії та перспективи / Н.Г. Грабар // ВКП. – 2006. – №8. – С.12–15.

    8. Езова С.А. Библиотека – центр человеческого общения / С.А. Езова // Библиотековедение. – 2006. – №11. – С. 123–125.

    9. Жукова Т.Д. Профессиональное сознание библиотекаря: теоретический анализ проблемы / Т.Д.Жукова // Школьная б–ка. – 2007. – 34. – С. 17–26.

    10. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Педагогічна газета. — 2001. – № 7 (85), липень.

    11. Чачко А.С. Бібліотекарі в інформаційному суспільстві: не проблема, а реальність / А.С. Чачко. – Вісн. кн. палати. – 2001. – С. 23–25

В статье рассматриваются общепедагогические проблемы гуманизации общеобразовательного процесса, которые отмечают приоритетность целей всестороннего развития личности будущего библиотечного специалиста. Конечной целью гуманизации образования определяется развитие профессиональной морально–духовной личности.

Ключевые слова: гуманизм, гуманизация образования, воспитание, профессиональная подготовка библиотечного специалиста, опыт преподавания, профессиональная самореализация, личностно–ориентированный подход, педагогическая этика, библиотечное общение, личность.

The article concerns the general pedagogical problems of the educational process whichmarkthe priority of the objectives of the comprehensive development of the future library professionals. The development of professional, moral, and spiritual personality is called the final aim of humanization of higher education.

Key words: humanism, humanization of education, training, training of libraryprofessionals, teaching experience, professional self–actualization, personally and oriented approach, pedagogical ethics, library communication, personality.
УДК 37.091.12:005.963.3 В.О. Булаєнко,

м. Кам’янець–Подільський


Екскурсійна діяльність як елемент навчально–виховного процесу

В статті висвітлено завдання та види екскурсій. На прикладі роботи циклової комісії бібліотечних дисциплін та діловодства Кам'янець–Подільського коледжу культури і мистецтв окреслено місце екскурсійної діяльності в підготовці спеціалістів бібліотечної галузі.

Ключові слова: екскурсія, екскурсійна діяльність, навчально–виховний процес,інформаційне забезпечення, музеї, історичні комплекси, архіви, бібліотеки.

Навчальні екскурсії є обов’язковими та необхідними складовими навчально–виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних дисциплін до реального життя, спостереження та дослідження студентами явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду студентів, занурення їх у професійне середовище.

Слово "екскурсія" походить від латинського "екскурсіо". У російську мову це слово проникло в XIX ст. і спочатку трактувалося як "вибігання, військовий набіг", потім – "вилазка, поїздка". Пізніше відбулася видозміна цього слова за типом імен на "ія" (екскурс + ія) [1].

Саме поняття "суть" є сукупністю сторін і зв'язків, яким притаманні властивості, узяті і розглянуті в їх природній взаємозалежності. Суть – це внутрішній зміст предмету, що виражається в єдності всіх різноманітних і суперечливих форм його буття [5].

При розгляді поняття "суть екскурсії" необхідно мати на увазі обумовленість екскурсійного процесу об'єктивними вимогами. Кожна екскурсія представляє особливий процес діяльності, суть якого обумовлена конкретними закономірностями (тематичність, цілеспрямованість, наочність, емоційність, активність та ін.) [5].

Одне із завдань екскурсії – виробити в екскурсантів відношення до теми екскурсії, діяльності історичних осіб, подій, фактів, в цілому до матеріалу екскурсії і дати їм свою оцінку.

Дати оцінку – означає скласти уявлення про кого–небудь, що–небудь, визначити значення, характер, роль кого–небудь або чого–небудь, визнати переваги, позитивні якості, оцінити належним чином.

Відношення до екскурсії потрібно розуміти як: певний погляд екскурсанта на історичний період, якому присвячена екскурсія; сприйняття певних подій; розуміння конкретної ситуації, в якій знаходився письменник, скульптор (художник), створюючи свій твір.

Екскурсія – методично продуманий показ визначних місць, пам'ятників історії і культури, в основі якої лежить аналіз об'єктів, що знаходяться перед очима екскурсантів, а також уміла розповідь про події, пов'язані з ними. Проте тільки до цього суть поняття "екскурсія" зводити було б неправильно. Розглянемо декілька формулювань терміну "екскурсія", які були опубліковані в різних виданнях за останні 70 років. Перша з них виглядає так: "Екскурсія – є прогулянка, що ставить своїм завданням вивчення певної теми на конкретному матеріалі, доступному спогляданню" (М.П.Анциферов, 1923 р.) [4].

В публікаціях останніх років подається таке визначення екскурсії: "Екскурсія – особлива форма навчальної та позаурочної роботи, в якій здійснюється спільна діяльність вчителя (викладача)–екскурсовода і керованих ним школярів (студентів)–екскурсантів в процесі вивчення явищ дійсності, що спостерігаються в природних умовах (пам'ятники історії і культури, пам'ятні місця, природа та ін.) або в спеціально створених сховищах колекцій (музей, виставка).

Характеризуючи місце екскурсійної діяльності в навчально–виховній роботі зі студентами необхідно враховувати, що екскурсія – це наочний метод отримання певних знань, виховання шляхом відвідин за заздалегідь розробленою темою певних об'єктів (музей, історичний комплекс, архів, бібліотека і т.д.) із спеціальним керівником (екскурсоводом).

Існують різні підходи до класифікації екскурсій. Вирізняють екскурсії за: змістом, за складом учасників, за місцем проведення, за способом руху і за формою проведення [5,6].

За змістом екскурсії є оглядові (багатопланові) та тематичні.

Оглядові екскурсії – це екскурсії, що дають загальне уявлення про місто, історичні об’єкти, пам’ятні місця, відомих особистостей.

Хронологічні рамки оглядової екскурсії – час існування міста з дня його заснування до сьогодення. Відмінність оглядової екскурсії від тематичної простежується у змісті, глибині розкритті матеріалу [4].

На цикловій комісії бібліотечних дисциплін та діловодства оглядові екскурсії проводяться кураторами груп на І курсі. Студентів знайомлять з історичними місцями Кам’янця–Подільського, об’єктами соціальних комунікацій: бібліотеками, музеями, архівами.

Головна мета навчання та виховання – це створення умов для навчання. Навчальний процес неможливий без книги: підручника, творів художньої літератури, наукових та довідкових видань. Центром навчального закладу є бібліотека. Інформаційний простір бібліотеки коледжу пропонує студентам надзвичайну кількість літератури на різноманітних носіях. Для першокурсників куратори груп проводять екскурсії до бібліотеки коледжу.

Завідуюча бібліотекою Лілія Осадчук знайомить з інформаційним забезпеченням навчального процесу: підручниками, папками інформаційних матеріалів, з традиційними та сучасними формами пошуку документів, інформації.

Чинне місце серед соціальних інституцій займають музеї [1]. В системі мережі музеїв України вирізняються музеї навчальних закладів. Кам’янець–Подільський коледж культури і мистецтв славиться своїми традиціями, які закладалися і підтримуються протягом багатьох десятиліть. Тому, щоб донести до сучасників всі надбання минулих поколінь, щоб зберегти в душах нинішніх студентів гордість за наше минуле і віру в майбутнє у травні 2005 року урочисто відкрито музей історії коледжу. Музейні експонати, історичні документи є однією з форм музейної комунікації та сприяють наближенню студентів до історичних подій, «оживляють» історію, допомагають пов’язати минуле і сучасність навчального закладу. Стало традицією проведення кураторами груп першої виховної години як години–екскурсії в музей коледжу.

В зв’язку з тим, що студенти коледжу в основному не місцеві – для них проводяться оглядові екскурсії містом, по бібліотеках міста. Студенти знайомляться з місцем розміщення бібліотек, режимом роботи, складом фондів, що дає змогу їм орієнтуватися в виборі інформаційної установи для виконання самостійних, домашніх завдань. До послуг студентів – центральна міська бібліотека та її філіали, центральна районна бібліотека, бібліотеки ВНЗ різних рівнів акредитації.

Зануренню в професійне середовище сприяють заняття–екскурсії, що проводяться викладачами бібліотечних дисциплін спільно з завідуючими сільськими бібліотеками–філіалами.

Тематичні екскурсії присвячують одній темі. Вони поділяються на ряд груп: історичні, історико–революційні, виробничі, природознавчі, мистецтвознавчі, літературні. Кожна з них має відповідні підгрупи.

Традиційними на комісії бібліотечних дисциплін та діловодства є проведення екскурсій по місцях життя та діяльності відомих особистостей. Так викладачем навчальної дисципліни «Бібліотечне краєзнавство» Олександрою Павлюк щорічно проводяться екскурсії до будинку та могили М.Годованця, музею М.Бажана, до пам’ятного знака В.Свідзінському, меморіальної дошки І.Огієнка та Н.Кащук, пам’ятника Т.Шевченка.

Формуванню студентів до професійної діяльності, підготовці до написання курсових робіт сприяють заняття–екскурсії, що проводяться викладачами до обласних бібліотек та державного архіву. Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені М.Островського – одна із старійших бібліотек регіону. До послуг користувачів відділи 7 галузевих читальних залів, зал каталогів, міський та міжбібліотечний абонементи, центр регіональної інформації та регіональний портал, відділ літератури іноземними мовами. Бібліотека розробляє регіональні бібліотечні програми, запроваджує інноваційний досвід в практику роботи бібліотек області, займається прогнозуванням розвитку бібліотек в регіоні, підвищенням фахового рівня бібліотечних працівників, підтримує творчі зв’язки з бібліотечним закладами України з метою професійного спілкування та подальшого ділового співробітництва.

Вражені і зачаровані студенти храмом книги – обласною бібліотекою для дітей імені Т.Г.Шевченка. Цю бібліотеку відвідують тисячі делегацій дітей та дорослих з різних куточків України та країн світу. Гостинно відкриває свої двері для наймолодших відвідувачів бібліотеки відділ роботи з користувачами–дошкільнятами та учнів 1–4 класів. У цікавий і захоплюючий світ знань, інформації, розваг потрапляють ті, хто завітає до відділу роботи з користувачами – учнями 5–9 класів. У відділі мистецтв створено медіа–центр.

Ознайомитись з писемними пам’ятками студенти спеціальності «Бібліотечна справа» та «Діловодства» змогли під час екскурсії до Державного архіву Хмельницької області – однієї з найбільш скарбниць документальних пам’яток історії України. Під час екскурсій студенти знайомляться з фотовиставкою пам’ятних архітектурних місць області, з основними напрямами роботи обласного архіву, з експонованими документами на виставках «Голод 1932–1933 рр.» (за документами Державного архіву Хмельницької області), «Гордість і слава Поділля», «Край мій чарівний, Поділля», «На варті пам’яті: нацистський режим на Хмельниччині за матеріалами окупаційної преси». Особливу цікавість студенти виявляють до так званих «генеалогічних» документів.

Серед краєзнавчих екскурсій виділяється екскурсія до Бакотського скельного монастиря. Сьогодні Бакота це Біла гора, дивовижний краєвид на затоку річки Дністер, прекрасний гірський ландшафт, повітря, насичене ароматами трав, стародавні келії в скелі і залишки скельного монастиря, три цілющі джерела з надзвичайною водою, багата історія.

Під час подорожі студенти знайомляться з історією наддністрянських печерних наскальних християнських монастирів, оглядають Бакотську западину, котра перетворилась у Бакотську затоку, милуються красою ландшафту. Під час однієї із таких екскурсій була проведена презентація книги за участю її автора, подільського краєзнавця Тараса Горбняка «Бакота – затоплена доля».

Прививати любов до природи, бережного ставлення допомагають природничі екскурсії, серед яких екскурсія до Кам’янець–Подільського ботанічного саду та МЕНЦУМу (міського еколого–натуралістичного центру учнівської молоді).

Ботанічний сад вражає різноманіттям рослинного світу. Близько 29 гектарів площі займає оранжерейне господарство, дендропарк та дослідні ділянки. Тут росте понад 2800 видів рослин майже зі всіх куточків нашої планети.

Показ та розповідь є основою методики проведення екскурсії. Показ в екскурсії – це цілеспрямований послідовний процес ознайомлення екскурсантів з об’єктами, що розкривають тему екскурсії. В центрі показу екскурсії до МЕНЦУМу – Музей хліба.

Серед літературно–біографічних, літературно–краєзнавчих екскурсій помітне місце займає екскурсія–подорож в музей Анни Ахматової. Студенти знайомляться з життєвим та творчим шляхом поетеси, періодом її перебування на Хмельниччині, з особистими речами, рукописами та збірками творів. Завершується екскурсія відвідуванням могили матері Анни Ахматової.

Подарунком до 20–річчя Студентської ради коледжу стала екскурсійна поїздка членів Студентської ради у Карпати. Цікавими для студентів були мальовничі краєвиди Карпат, Стежка Довбуша, канатна дорога Буковелі.

Ефективно заповнюють вільний час студента, сприяють фізичному розвитку, емоційній розрядці та згуртовують студентів, підвищують культурно–освітній рівень колективні походи до кінотеатру, театру, на виставки та льодовий каток.



Підбиття підсумків екскурсій може здійснюватися у різних формах:

  • бесіди – під час яких викладач з’ясовує враження студентів від об’єкта, обговорює найважливіші етапи екскурсії;

  • конференції – під час яких студенти звітують щодо виконання раніше запропонованих завдань (проектів);

  • диспуту – під час якого студенти висловлюють власну позицію щодо побаченого та почутого;

  • виставки колекцій, стіннівок, фотоальбомів;

  • опублікування матеріалу на сторінках періодичних видань.

Оцінювання навчальних досягнень студентів за результатами екскурсій здійснюється на розсуд викладача.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   37


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал