Наукові праці кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. Випуск 3



Сторінка27/37
Дата конвертації22.12.2016
Розмір7.16 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   37

Список використаних джерел та літератури:

1. Анісімов М. В. Педагогічні підходи побудови моделей електронних підручників / М. В. Анісімов. Наукові записки. – Вип. 60. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. – Ч. 1. – С. 5–10.

2. Виштак О. В. Дидактические возможности учебных изданий в совершенствовании самостоятельной учебной деятельности учащихся / О. В. Виштак // Информатика и образование. – 2003. – № 2. – С. 110–115.

3. Давыдов В. В. Виды обобщений в обучении: логико–психол. проблемы построения учебных предметов / В. В. Давыдов. – М. : Пед. общество России, 2000. – 479 с.

4. Коменский Я. А. Великая дидактика . Избр. пед. соч. / Я. А. Коменский – М. : Педагогика, 1989. – Т. 18. – С. 302–303.

5. Коменский Я. А. Педагогическое наследие / Я. А.Коменский, Дж. Локк, Ж.–Ж. Руссо, И. Т. Песталоцци. – М.: Педагогика, 1988. – 325 с.

6. Кудін А. П. Формат електронних книг // Зб. наук. праць Кам'янець–Поділ. нац. ун–ту. Серія педагогічна / [редкол.: П. С Атаманчук (голова, наук. ред.) та ін.]. — Кам'янець–Подільський : Кам'янець–Поділ. нац. ун–т ім. І. Огієнка, 2009. – Вип. 15: Управління якістю підготовки майбутніх учителів фізики та трудового навчання. – 352 с.

7. Мадзігон В. М. Підручник нового покоління: яким йому бути / В. М. Мадзігон // Проблеми сучасного підручника : зб наук. праць. – К.: Пед. думка, 2003. – Вип. 3. – С.3–5.

8. Пасічник Ю. А. Створення дидактичних матеріалів до лекції з фізики при використанні Інтернету// Вісник Чернігівського держ. пед. ун–у ім. Т. Г. Шевченка. – Вип. 36. Серія: педагогічні науки: зб. у 2–х т. – Чернігів: ЧДПУ, 2006. – № 36. – Т. 2. – C. 66–71.

9. Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання / К. Д. Ушинський // Вибрані пед. твори. – К., 1983. – 421 с.



In the articles considered of advantage of the use of electronic books and Internet for successful organization of educational process in educational establishments.

Keywords: computer facilities, electronic manuals, modern textbooks, electronic book, Internet resources, educational process, didactics materials, professional preparation of students.

В статье рассмотрены преимущества использования электронных книг и Интернета для успешной организации учебного процесса в образовательных учреждениях.



Ключевые слова: компьютерные средства, электронные пособия, современные учебники, электронная книга, Интернет–ресурсы, учебный процесс, дидактические материалы, профессиональная подготовка студентов.
УДК376–056.856:027.7:378(477.43) І.М. Лук’янчук,

м. Кам’янець–Подільський


Ставлення студентів факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка до традиційних та інноваційних методів роботи наукової бібліотеки
У дослідженні подано опитування на предмет зацікавленості та ставлення студентів факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець – Подільського національного університету ім. І. Огієнка до традиційних та інноваційних форм та методів роботи бібліотек університету.

Ключові слова: традиція, інновація, бібліотека, бібліотечний фонд, комп’ютеризація.

У професійній періодиці друкується багато матеріалів про роботу бібліотек ВНЗ в умовах реформування вищої освіти України. Про це писали Т.Ярошенко, В. Г.Дригайло, Т. М. Костирко, Л. Костенко.

Практично всі проблеми бібліотек, в тому числі й університетських, на сьогодні безпосередньо пов'язані з соціально–економічними умовами, що примушують їх шукати свою нішу в культурному і інформаційному середовищі, брати на себе іноді невластиві бібліотекам функції, своєчасно реагуючи на потреби користувачів. Такий стан справ вимагає руху вперед, тобто застосування інновацій в роботі бібліотек, що зараз і відбувається. Проте не варто відкидати і традиційні методи роботи. З метою виявлення читацьких потреб та ступеню відповідності їм бібліотеки було проведено опитування студентів Кам’янець–Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Результати опитування допомагають створити картину нинішнього стану бібліотеки і намітити подальші перспективи розвитку.

На питання анкети відповідали 53 студенти 1 курсу та 71 – 5 курсу факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології КПНУ , що складає 10 % від усієї кількості студентів, що навчаються на цих факультетах. Приблизно 42 % з них – першокурсники, решта вже закінчує навчання в університеті. Відповідно різні погляди опитаних та досвід роботи в університетській бібліотеці.

Учасникам опитування запропонували дати визначення поняттям «традиція» та «інновація» у бібліотеці. 68% опитаних дали лише термінологічне визначення понять; 32% відповіли докладно, з прикладами, де до традиційних видів роботи бібліотеки віднесли обслуговування читачів, індивідуальну роботу з ними і таке інше. На думку студентів, традиційним і обов'язковим для бібліотеки є довідково–бібліографічне обслуговування, робота з книжковим фондом та просвітництво.

Відносно інновацій думки респондентів розділилися. Перша: інновації –– це зміни у бібліотечній діяльності, що стосуються форм, методів і видів роботи бібліотеки (наприклад, платне обслуговування в читальних залах, реклама, комп’ютеризація бібліотечних процесів). Друга: інновації –– це зміни, нововведення, що впроваджуються у бібліотечну діяльність, але як такі з нею не пов'язані. Їх впровадження обумовлене часом, економічними умовами в країні. Бібліотекам доводиться шукати шляхи виживання і брати на себе невластиві функції, щоб надалі визначити своє місце в інфраструктурі. Наприклад, до інновацій студенти віднесли вибір пріоритетних напрямів діяльності бібліотек, створення при бібліотеках комп'ютерних класів для навчання роботі з бібліотечними програмами. Інноваційними процесами, на думку опитуваних, є також залучення до роботи фахівців небібліотечних спеціальностей (психологів, соціологів та ін.).

Результати опитування показали розподіл думок студентів залежно від віку, але незалежно від напрямку навчання. Отже, студенти старшого курсу розглядали традиції та інновації з практичної точки зору, а першокурсники дали наукові визначення цих понять.

Наскільки сьогодні студенти зацікавлені у впровадженні нового в діяльність університетської бібліотеки загалом та факультетських зокрема? 20% опитаних визнали себе прибічниками традиційної роботи бібліотек. Згодні з нововведеннями, що відбулися в останні роки, але не в усьому, 38% опитаних. І 42% заявили, що в роботі бібліотеки потрібні корінні зміни. Ставлення студентів до модернізації бібліотек залежало також від особистої забезпеченості навчальною літературою та комп’ютерною технікою.

На запитання про особисту готовність сприйняття бібліотечних інновацій, 33% відповіли, що згодні з нововведеннями, але не зовсім готові до їх сприйняття; 59% дали відповідь «готовий» і 8% –"ні".

Головними причинами неготовності до різного роду інновацій названі слабка матеріально–технічна база бібліотек та недостатня підготовка персоналу.

40% опитаних вважають, що інновації небібліотечних форм і методів роботи абсолютно непотрібні університетським бібліотекам.На думку респондентів, вирішальними чинниками впровадження інновацій є також матеріальна зацікавленість працівників та орієнтація на європейський досвід.

Одне з питань анкети було присвячене профільності факультетських бібліотек та необхідності розподілу книжкових фондів та фондів періодики. 46% опитаних сказали, що це передусім данина традиціям, 41% – необхідність, 6% затруднялися відповісти, а 4% відповіли, що університетські бібліотеки не повинні працювати за профілем або напрямом.

Студенти старшого курсу при опитуванні відмітили зміни в роботі університетської бібліотеки , як позитивні (71%), так і негативні (11%). 60% респондентів (в основному першокурсники) вважають, що у зв'язку з впровадженням нововведень та інновацій у бібліотеці збільшилася кількість читачів. 15% респондентів звернули увагу на зміну змісту роботи з читачами (приділяється більше уваги індивідуальному спілкуванню з читачами). 15% констатували поліпшення іміджу бібліотеки, 7% – погіршення рівня обслуговування працівниками бібліотеки .

Найбільше зацікавлення опитуваних викликала тема: "Якби я був директором бібліотеки…» Думки висловлювалися у двох напрямках: традиційна робота бібліотеки і зміни або удосконалення її діяльності. У відповідях прозвучало, що традиційним в роботі бібліотеки необхідно залишити передусім усі форми безкоштовного обслуговування усіх категорій читачів. Велика увага приділена вдосконаленню довідково–бібліографічної роботи, інформаційного обслуговування. Учасники опитування зазначили також, що в кожної бібліотеки є свій певний неповторний стиль діяльності, і впровадження інновацій може змінити його, не залишивши від традицій каменя на камені.

У відповідях на питання анкети респонденти показали високу міру зацікавленості і особистої ініціативи в інноваційному розвитку бібліотеки. Аналіз показав, що зміни, які вони хотіли б здійснити, працюючи в ролі директора університетської бібліотеки, пов'язані, в основному, з матеріально–технічною базою. Респонденти загострили увагу на необхідності вдосконалення форм обліку і статистики, зменшення їх трудоємкості. Вдосконалення, на їх думку, потребує також система обслуговування читачів (посилення штрафних санкцій для боржників і читачів, що псують книги). Уявивши себе в ролі керівника, студенти запропонували наступні варіанти нововведень бібліотечної діяльності : зміна графіку роботи бібліотеки, збільшення заробітної плати за великі навантаження бібліотекарів, впровадження автоматизації бібліотечних процесів у факультетських бібліотеках, скорочення об'єму масової роботи, розширення площ бібліотек, поліпшення інтер’єру.

Пофантазувавши на тему бібліотеки майбутнього, студенти змалювали невтішні перспективи її розвитку. Описуючи майбутнє, учасники опитування уявили бібліотеки повністю комп’ютеризованими, а їх функції практично звели до задоволення запитів читачів через пошукові програми в мережі Інтернет. Торкнулися проблем збереження бібліотечних фондів. На думку опитаних, книжковий фонд бібліотек майбутнього – це фонд цифрової інформації. Запропоновано залишити в паперовому вигляді тільки архівні матеріали. Змінили б види і структуру носіїв інформації, удосконалили систему копіювання основних джерел. З анкет видно, що студенти схиляються також до автоматизованих форм обліку, статистики, планування і звітності в бібліотеках та їх мінімізації.

Аналізуючи результати опитування, можна зробити висновок, що бібліотека майбутнього – це інформаційний центр, де буде усе необхідне для отримання інформації, її зберігання, використання і поширення; створені усі умови для задоволення потреб користувачів. Значну частину у відповідях становили ідеї, присвячені господарському облаштуванню бібліотеки, були й дещо дивні. Так, дехто пропонував ввести уніформу для співробітників бібліотек, інші – відкрити в стінах бібліотек маленькі кав’ярні для читачів і тому подібне. Велика увага в анкетах приділена удосконаленню охоронної системи бібліотек, зокрема бібліотеки факультетів КСПП та психології. Внесені пропозиції з удосконалення організації управління, наприклад, впровадження контрактної системи та спонсорської допомоги.

На запитання, які фахівці потрібні для здійснення перетворень у бібліотеках ВНЗ, 25% опитуваних вказали на необхідність в штаті психолога, 23% –– спеціаліста з комп’ютерних технологій, 16% – консультативної допомоги довідково–бібліографічного відділу, 15% – менеджера, 6% – соціолога для виявлення найбільш суттєвих проблем, пов'язаних з бібліотечним обслуговуванням, професійними і особистими інтересами самих бібліотекарів. 11% опитаних вказали, що у підрозділах потрібні просто фахівці з бібліотечної справи.

Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що бібліотекам вищих навчальних закладів, окрім всього іншого, своїм першочерговим завданням слід вважати виховання у студентів любові до паперової книги, до роботи з нею, оскільки існує загроза її зникнення у бібліотеках майбутнього. Необхідно велику увагу приділяти пошуку цілеспрямованих новітніх технологій популяризації літератури, які забезпечують формування в студентів щоденної потреби в роботі з книгою. Проте це не повинно відволікати від максимального задоволення інформаційних потреб читачів.

Сучасні соціально–економічні умови ставлять сьогодні перед бібліотеками завдання, які неможливо вирішити, дотримуючись лише традиційних форм і методів роботи культурно–освітніх установ. Функції бібліотек розширюються, переплетення інноваційних процесів з традиційними дає новий результат, що відповідає сучасним вимогам. Бібліотека прагне зайняти гідне місце в інфраструктурі навчального закладу.



Список використаної літератури:

  1. Гичка І.І. Бібліотека–медіатека / І.І. Гичка // Виховна робота в школі. – 2006. – №11. – С. 27–39

  2. Каленов Н.Е. Электронные каталоги библиотек с точки зрения пользователя / Н.Е Каленов. – М., 2006. –С.32–39

  3. Костенко Л. Бібліотека інформаційного суспільства / Л.Костенко, М.Сорока // Бібл. вісник. – 2002. – №3. – С. 33–38

  4. Левандовская Ю.В. Автоматизированная библиотека вуза: проблемы директора / Ю.В. Левандовская // Научные и технические библиотеки. – 2004. – №7. – С. 19–24

  5. Прокопчук В.С. Бібліотека Кам’янець–Подільського національного університету: роки становлення й розквіту : історичний нарис / В.С. Прокопчук, Л.Ф. Філінюк; К–ПНУ, наук. бібліотека. – Кам’янець – Подільський : Аксіома, 2009. –С.63–74

  6. Стельмах В.Д. На каком фундаменте строить / В.Д. Стельмах// Библиотекарь. – 1990. – № 7.– С. 2–6.

В исследовании подан опрос на предмет заинтересованности и отношения студентов факультета коррекционной и социальной педагогики и психологии Каменец – Подольского национального университета им. И. Огиенка к традиционным и инновационным формам и методам работы библиотек университета.

Ключевыеслова: традиция, инновация, библиотека, библиотечный фонд, компьютеризация.

This investigation contains the resalt of questionary which is based on opinions of inerested students in Ivan Ogienko National University of Kamyanets–Podilsky, social pedagogics and psicology department. Library stuff of the University use the traditional methods in their work and the new at the same time.

Keywords: tradition, innovation, library, library fundcomputerization.

УДК 027.7:004 Н.О. Соловйова,

м. Кам’янець–Подільський
Інтеграція бібліотек вищих навчальних закладів в об’єднані

бібліотечно–інформаційні структури
У статті розглядаються сучасні інформатизаційні процеси бібліотек ВНЗ та інтеграція у бібліотечно–інформаційні корпорації

Ключові слова: бібліотека ВНЗ, напрями інформатизації бібліотеки, інтеграційні процеси, корпоративні проекти.

Система вищої освіти покликана забезпечити духовний розвиток людини та суспільства, від її якості залежить інтенсивність відновлення інтелектуального потенціалу народу. Характерними рисами сьогодення є зростання широти спектра інформаційних потреб в усіх категоріях споживачів інформації, в тому числі і студентів, їхня інтегрованість, багатопрофільність. Задовольнити такі інформаційні потреби неможливо без комплексного підходу із забезпечення, здійснення кооперації, координації, мережевої взаємодії бібліотек та інших інформаційних установ.

Пріоритетним напрямом української вищої освіти сьогодні є інтеграція до європейського простору. Модернізація вищої освіти в Україні зумовлює необхідність трансформації бібліотеки ВНЗ, яка розглядається як невід’ємна складова загальнодержавного механізму накопичення, систематизації та розповсюдження знань. Така тенденція до глобалізації передбачає створення великих корпоративних систем шляхом інтеграції раніш ізольованих організацій в одне ціле, зокрема об’єднання бібліотечно–інформаційних структур в єдиний національний та європейський простір. Головною рушійною силою цих процесів є інформатизація бібліотек ВНЗ. Актуальність даної теми полягає в тому, що глобалізація освіти і науки породжує підвищення вимог до оперативності та якості їхнього інформаційного забезпечення. Це характеризується як посиленням потреб доступу користувачів закладів вищої освіти до світових інформаційних ресурсів, так і необхідністю оперативного інтегрування результатів вітчизняних досліджень до світового інформаційного простору.

Так основною місією бібліотеки вищої школи в умовах інформатизації суспільства є забезпечення доступності документів, інформації, знань для ефективного розвитку освітньої та наукової діяльності ВНЗ на основі максимально повного задоволення інформаційних потреб професорсько–викладацького складу і студентів на базі можливостей новітніх технологій. Виникає необхідність вирішення проблеми визначення подальших шляхів еволюції книгозбірень ВНЗ з урахуванням рівня розвитку процесів інформатизації.

У міру еволюції бібліотечних технологій книгозбірні України поступово перетворюються з установ зі збереження книг на «бібліотеки без стін», коли користувач мусить звернутися до ресурсів своєї бібліотеки, бібліотек корпорації або великих бібліотек країни з будь–якого університетського чи домашнього комп’ютера. Таким чином, у них спостерігається закономірний рух в інформаційному просторі, який полягає в послідовному переході від техносфери до інформаційного простору суспільства і передбачає вільний обмін інформацією і знаннями. Але це стає реальність тільки при тій моделі бібліотеки вищої школи, яка долає в своєму розвитку такі сходинки складових інформатизації: здійснення моніторингу відповідності інформаційних потреб користувачів та інформаційних ресурсів бібліотеки; автоматизацію основних технологічних процесів; формування електронної бібліотеки; освоєння можливостей Інтернет–технологій; участь бібліотеки в дистанційній освіті; оновлення інформаційної продукції та послуг; участь у корпоративних бібліотечно–інформаційних системах; підготовку бібліотекарів і користувачів для роботи в електронному середовищі [6].

Кожна бібліотека вищої школи обирає свій шлях інформатизації з урахуванням традицій вузу та власної специфіки розвитку. Ще з серпня 2006 року наукова бібліотека Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка розпочала впровадження проекту комп’ютеризації, яким передбачено поетапну автоматизацію всіх бібліотечних процесів.

Головним в автоматизації є формування електронного каталогу, завдяки якому значно покращується якість і швидкість пошуку, ефективність роботи бібліотекарів при мінімальних затратах на комплектування та опрацювання. На сьогоднішній день наш каталог включає в себе понад 220 тисяч записів документів, таких як книги, брошури, методичні посібники, навчальні матеріали, автореферати дисертацій та періодичні видання. Нові можливості в задоволенні інформаційних потреб користувачів відкриває перед бібліотекою вільний доступ в Інтернет.

Обране нашою бібліотекою програмне забезпечення «УФД. Бібліотека» створена на базі сучасних технологій і стандартів опрацювання та передачі інформації, що передбачає автоматизацію основних виробничих циклів бібліотеки: комплектування бібліотечного фонду, опрацювання документів, обслуговування користувачів. З таким програмним забезпеченням працюють більшість бібліотек вищої школи України. Спільне впровадження програми «УФД. Бібліотека» дасть змогу за допомогою корпоративної мережі користуватися фондами бібліотек інших ВНЗ. Саме на основі інформаційно–комунікативної взаємодії бібліотечних установ відбувається становлення корпоративної бібліотечної співпраці.

Інтеграція всіх сфер бібліотечної діяльності відбувається у процесі адаптації – взаємопристосування різнорівневих підсистем, різноякісних блоків, компонентів та елементів. Бібліотечна корпорація (кооперація) – це об’єднання декількох бібліотек для реалізації спільних цілей і завдань, у першу чергу пов’язаних зі створенням і комплексним використанням інформаційних ресурсів. Функціонування бібліотек у рамках корпорацій передбачає наявність тісних професійних зв’язків між учасниками, обов’язкове виконання єдиних правил та норм, узгодження рішень та дій, направлених на кінцевий результат. Це здійснюється як за допомогою саморегуляції, так і керуючого впливу з боку суспільства.

Питання створення центрів корпоративної каталогізації в Україні знайшли своє відображення в законах України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів, програмах створених на державному та регіональному рівнях [10]. У Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (1995 р.) зазначається, що корпоративна взаємодія бібліотек неможлива без корпоративної каталогізації [8]. У прийнятому на рівні закону документі «Про національну програму інформатизації» (1998 р.), складовою частиною якого є підрозділ «Електронна бібліотека», ставиться конкретне завдання: створити центри корпоративної каталогізації [9]. В указі Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України» (2009 р.) йдеться про необхідність «вжити заходів щодо створення національної системи електронного інформаційного бібліотечного ресурсу».

Серед досліджень питань створення і розвитку корпоративних проектів у бібліотечній сфері на сучасному етапі слід відзначити праці таких зарубіжних та вітчизняних бібліотекознавців як Я.Л. Шрайберг [2 ; 14], Ф.С. Воройський [2], А. Шереметьєва [11], В. Пашкова [7], Т. Ярошенко [15], Т. Вилегжаніна [1] , Г.В. Шемаєва [12, 13].

Відомий досвід зарубіжний країн, які формують національні корпорації бібліотек. Понад 30 років тому у США 54 бібліотеки коледжів та університетів штату Огайо об’єдналися в єдиний центр з метою створення єдиної комп’ютерної мережі регіону. Сьогодні це найбільша інформаційна система електронних документів, якою користуються понад 30 тис. бібліотек із 63 країн.

У Німеччині перші корпоративні бібліотечні мережі виникли також понад 30 років тому, а на сьогодні їх існує більше десяти.

В 1993 р. Міністерство культури Російської Федерації стало ініціатором і координатором діяльності зі створення корпоративної мережі російських бібліотек. У 2001 р. з ініціативи бібліотек Саратовського, Челябінського та Удмуртського державного і Самарського авіаційно–космічного університетів стартував проект «Міжрегіональний аналітичний розпис статей» (МАРС), мета якого – скорочення витрат на формування бази даних аналітичних бібліографічних записів на статті з періодичних видань. На сьогодні проект об’єднує 187 бібліотек різних систем і відомств і вийшов за межі Росії: до нього приєднались бібліотеки з України, Білорусі, Казахстану.

Асоціація регіональних консорціумів (АРБІКОН) (Росія) була створена у 2002 р. для координації діяльності бібліотек із підвищення якості серверів за рахунок модернізації управління бібліотечними ресурсами при об’єднанні в бібліотечні консорціуми. З метою спільного мережевого створення й використання інформаційних ресурсів бібліотеки, скорочення трудовитрат, підвищення якості каталогізації бібліотека Академії управління при президенті Республіки Білорусь в 2005 р. стала ініціатором створення LibKARD – республіканського консорціуму з аналітичного розпису документів.

В Україні впровадженням корпоративних проектів займаються національні та державні бібліотеки. Зокрема державна програма розвитку діяльності Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського на 2005–2010 рр. поставила завдання організації наповнення корпоративних баз та банків даних як засобу інтеграції інформаційних ресурсів бібліотек та інших центрів документальних комунікацій формування єдиного науково–інформаційного центру України. Ця бібліотека в рамках організації та формування електронних інформаційних ресурсів бере участь в п’яти корпоративних проектах. Перш за все, варто сказати про проект створення національної електронної бібліотеки України, започаткований в 1991 р. Всі інформаційні ресурси цієї бібліотеки представлені в мережі Інтернет. Цікавим є досвід бібліотеки Харківського національного університету внутрішніх справ, Центрального українського кооперативного каталогу, що реалізується з ініціативи Кіровоградського ОУНБ ім. Д. І. Чижевського та Державної науково–педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, яка одним із пріоритетних своїх завдань вважає формування повноцінного всеукраїнського галузевого ресурсу як сегменту інформаційного простору держави.

Існує дві основні форми корпоративної діяльності:


  • регіональні корпоративи, в основу діяльності яких покладені загальні інтереси бібліотек, розміщених в одному регіоні;

  • тематичні корпоративи, які використовують переваги спільного користування документів та інформації певної тематичної направленості.

В залежності від ступеню інтеграції бібліотечної корпорації, найбільш поширеними формами взаємодії бібліотек є: корпоративна каталогізація, у тому числі ретроконверсія традиційних каталогів; підвищення кваліфікації; створення інформаційних продуктів; віртуальна довідкова служба, МБА; кооперація в наданні доступу до інформації; проектна діяльність; об’єднання університетських депозитаріїв; корпоративне комплектування, а в тому числі корпоративна передплата; оцифрування та збереження фондів [3; 4].

Серед переваг використання можливостей корпоративних проектів можна назвати:



  • забезпечення вільного і широкого доступу користувачам до фондів бібліотек–учасниць як до єдиного інформаційного ресурсу;

  • усунення дублювання при опрацюванні потоку літератури, покращення якості власних бібліографічних описів;

  • скорочення економічних і фізичних витрат на каталогізацію завдяки одноразовому уведенню бібліографічного опису та його багаторазовому використанню всіма учасниками й користувачами;

  • створення умов для віддаленого документного пошуку та обмін досвідом між учасниками проекту;

  • підвищення кваліфікації співробітників бібліотек у сфері бібліотечно–інформаційних ресурсів шляхом запозичення нових методик, які пропонуються бібліотеками–учасницями корпорацій, освоєння нових програмних засобів;

  • підвищення рейтингу бібліотек.

Діяльність корпоративних проектів базується на таких принципах:

  • добровільне і відкрите членство;

  • демократичний членський контроль;

  • автономія і незалежність;

  • освіта, підвищення кваліфікації, інформація.

Корпоративна діяльність проходить певні етапи свого розвитку. На першому етапі формування бібліотечних об’єднань основними завданнями стають започаткування зведеного каталогу як базису для подальшого створення корпоративних сервісів та об’єднання всіх нагромаджених раніше електронних каталогів бібліотек. На цьому етапі між установами–учасниками взаємодії відбуваються також підписання договорів та угод. Перед бібліотекою постає питання про доцільність її входження в об’єднання та вибору форми встановлення офіційно закріплених зобов’язань перед партнерами. Головними документами, що регламентують роботу корпоративних об’єднань, є положення про корпоративну систему, про координаційну раду (головний керівний орган об’єднання), угоди про співпрацю, про корпоративну взаємодію тощо. Для спрощення оволодіння технологічними процесами (приміром імпорту та експорту даних) у межах об’єднання розробляються інструктивні матеріали: інструкції з багаторівневої каталогізації, правила передачі бібліографічних описів, вимоги до заповнення полів тощо.

На другому етапі реалізації корпоративних проектів основана увага зосереджується на створення технології роботи зі зведенням каталогом у режимі он–лайн для всіх учасників. Триває подальший розвиток програмного забезпечення, у ході якого налагоджується технологічна корпоративна взаємодія і відбувається становлення корпоративних технологій. Однією з вимог, що висуваються до програмного забезпечення та технології створення електронного каталогу є дотримання єдиного протоколу взаємодії Z39.50 при обміні та доступі до баз даних.

На третьому етапі відбуваються процеси включення корпоративних сервісів у технологічні процеси бібліотек. Опановуються нові технологічні можливості – налагоджується перехід від централізованого каталогу до розподіленої бібліотечної системи. На цьому етапі особливо гостро постає проблема реорганізації системи управління, у першу чергу всією бібліотекою та потім вироблення форм взаємодії з іншими бібліотеками й інформаційними центрами керуваннями цим процесом. А це, безумовно, вимагає перегляду внутрішньої політики та організації у бібліотеці: трансформації систем комплектування та каталогізування, реорганізації відділів тощо.

Важливими та складними процесами, які відбуваються на всіх етапах формування корпоративних бібліотечних об’єднань є подолання стереотипів у психології співробітників книгозбірень та підвищення їхньої кваліфікації завдяки проведенню постійних робочих зустрічей партнерів щодо різних напрямів роботи. Системи навчання різних категорій фахівців: каталогізаторів, методистів, працівників, які супроводжують і підтримують програмно–технічні комплекси, передбачає проведення семінарів–практикумів, тренінгів, стажування, спрямованих на набуття учасниками знань та навичок роботи на комп’ютері, обміну даними в межах об’єднання, створення електронного каталогу.

Доцільно зазначати, що участь у корпоративних бібліотечних об’єднаннях завжди накладає деякі зобов’язання на партнерів. По–перше, їхні учасники зобов’язані постійно підтримувати техніко–технологічний рівень, адекватний технологічному рівню об’єднання та партнерів – забезпечити вихід до Інтернету, наявність сучасної автоматизованої системи, організувати робочі місця для корпоративних сервісів. По–друге, бібліотека зможе виконувати покладені на неї зобов’язання тільки за умови чіткого дотримання існуючих корпоративних стандартів та у зазначені терміни. По–третє, корпоративна взаємодія спричиняє непрямі витрати, як наприклад наймання додаткових штатних фахівців чи відрахування коштів передбачених положенням щодо авторського права, придбання ліцензій на використання творів та баз даних. По–четверте, діяльність бібліотек–учасників відбуваються без змін юридичного статусу, за тих самих умов штатного розкладу та фінансування [5].

Наукова бібліотека Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка одна з перших долучилася до формування загальноукраїнського кооперативного реферативного ресурсу у загальнодержавній базі даних «Україніка наукова» та її паперового варіанту – Українського реферативного журналу «Джерело» Сер.3 «Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво». Ініціатором та координатором даного проекту стала Державна науково–педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського. В 2009 році між бібліотеками була підписана угода про співпрацю. Щорічно відділом бібліографії реферуються 60–70 наукових статей з таких збірників – «Вісник Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Корекційна педагогіка та психологія» і «Проблема дидактика історії». Реферування ведеться на українській, російській та англійській мовах. Участь у проекті забезпечує онлайновий доступ до корпоративного галузевого реферативного ресурсу з психолого–педагогічних питань на порталі ДНПБ України ім.. В. О. Сухомлинського та суттєво збільшить обсяг реферативної продукції.

З грудня 2010 року наукова бібліотека університету – учасниця регіонального корпоративного проекту зі створення Зведеного електронного каталогу бібліотек Хмельницької області.

Координатором та ініціатором проекту є наукова бібліотека Хмельницького національного університету, на яку покладено обов’язки Центру методичної та технічної підтримки Зведеного електронного каталогу (ЗвЕК).

Керівництво корпоративною каталогізацією здійснюється Радою учасників проекту при методичному центрі, до складу якої входять уповноважені працівники бібліотек–учасниць. Розроблено Положення про корпоративний проект, в Договір про співпрацю внесено окремим пунктом рішення про створення зведеного електронного каталогу.

Це спільний інформаційний продукт бібліотек–партнерів на основі програмної системи «УФД. Бібліотека». Роботою з проведення корпоративної каталогізації нашої бібліотеки займаються сектор наукової обробки літератури і відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення, який відповідає за передачу даних з електронного каталогу для ЗвЕК та за результати роботи. Оновлення ЗвЕК відбувається раз на місяць. Відділ бібліографії вводить до ЕК аналітичний опис періодичних видань, щоб передавати дані до ЗвЕК.

Завдяки участі у кооперації бібліотеки мають постійні можливості для обміну досвідом, шляхом отримання оперативної інформації за допомогою електронної пошти та особистих контактів, прискорюється процес формування електронних бібліографічних даних для всіх учасниць проекту.

Та при ознайомленні з досвідом корпоративних проектів бібліотек вишів України виявились і негативні фактори ефективного розвитку в цьому напрямі, такі як:



  • відносне відставання нашої країни в процесі взаємодії та запровадження інноваційних технологій;

  • відсутність загальної концепції бібліотечного корпоративного руху;

  • слабка матеріальна база бібліотек;

  • проблема кадрового забезпечення;

  • використання різних автономних бібліотечно–інформаційних систем (АБІС);

  • відсутність форматів електронних бібліографічних записів.

Для підвищення якості інформаційного сервісу та продовження інтеграційних процесів бібліотекам вищих навчальних закладів України важливо:

  • створення єдиного державного координаційного, методичного, науково–дослідницького центру з питань бібліотечно–інформаційної діяльності;

  • щоб досягти універсальності в предметизації та отримання релевантної інформації важливим є створення галузевих рубрика торів на наукові галузі, тобто національного тезаурусу;

  • створення єдиної електронної бази навчальних посібників університетів України;

  • використання досвіду провідних бібліотек України.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   37


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал