Наукові праці кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. Випуск 3



Сторінка25/37
Дата конвертації22.12.2016
Розмір7.16 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   37

Список використаної літератури:

  1. Моргенштерн И. Г. Общее библиографоведение : учеб.пособ. для студ. по спец. «Библиотечно–информационная деятельность» / И. Г. Моргенштерн; науч. ред. Г. В. Михеева. – Спб. : Профессия, 2006. – 208 с.

  2. Пономаренко Л. О. Теоретичні та практичні засади створення системи науково–бібліографічних документів із психолого–педагогічних питань у ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського / Л. О. Пономаренко // Наукові праці Державної науково–педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. Вип. 1. Науково–інформаційне забезпечення освітянської галузі України. – К., 2008. – С. 160–172.

  3. Прокопчук В. С. Наукова робота наукової бібліотеки Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка / В. С. Прокопчук // Наукові праці Державної науково–педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. Вип. 2. Всеукраїнський інформаційний ресурс з питань психолого–педагогічної науки і освіти: сучасний стан та шляхи розвитку. – К., 2010. – С. 80–86.

  4. Справочник библиографа / науч. ред.: А. Н. Ванеев, В. А. Минкина. – 2–е изд., перераб. и доп. – Спб.: Профессия, 2003. – 559 с. – (Сер.“Библиотека”).

  5. Фокеев В. А. Библиографическая наука и практика : терминол. слов. / В. А. Фокеев ; науч. ред. Г. В. Михеева. – Спб. : Профессия, 2008. – 272 с.

В статье освещена роль библиографических указателей в обеспечении информационных потребностей пользователей, особенности издания библиографической продукции работниками научной библиотекиКаменецПодольскогонациональногоуниверситетаимениИвана Огиєнко.

Ключевые слова: библиографические указатели, информационныепотребности пользователей.

The role of the bibliographic lists as a means of meeting the users' need for information is elucidated in the article as well as the peculiarities of bibliographic products creation by the workers of the scientific library of Kamyanets–Podilskyi national university after I. Ohiyenko.

Key words: bibliographic lists, users' need for information.

УДК37(051):027.7:378(477.43) Н.Д. Крючкова,

м. Кам'янець–Подільський
Педагогічні журнали у фонді відділу рідкісних і цінних видань

наукової бібліотеки Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка

У статті проаналізовано колекцію педагогічних журналів та простежено можливості їх вивчення і використання.

Ключові слова: Наукова бібліотека, відділ рідкісних і цінних видань, педагогічні журнали, періодичний часопис.

Епоха Просвітництва призвела до усвідомлення потреби змін у традиційній системі навчання молоді. Одним із допоміжних засобів вирішення нових завдань стали фахові періодичні журнали.

Періодика, інформаційно–історичне джерело, була й залишається важливою складовою національної культури.

Перші педагогічні часописи з'явилися на початку XIX століття і мали переважно загальний характер, а згодом диференціювалися за галузями педагогіки, формами і ступенями виховання та освіти, типами навчальних закладів, віковими категоріями учнів, учбовими дисциплінами, а також регіональним поділом та мовними ознаками. В Росії заснуванню педагогічних журналів передували окремі блоки профільних матеріалів у загальних часописах. Вже наприкінці XVIII – початку XIX ст. в “Прибавления к Московским відомостям” (1783–1784 рр.), що видавалися М.І. Новиковим та “Патріоти” В. Ізмайлова (1804 р.) було вміщено педагогічні розділи [1]. Статті були дуже популярні і М.І. Новиков перетворює "Прибавления" в журнал для вихователів і дітей. У 1785 р. “Прибавления” вийшли під назвою “Детское чтение для сердца и раз ума” –перший дитячий журнал, основоположник дитячої літератури в Росії. Часопис редагував М. Карамзін. Його тематика різноманітна і цікава: статті, байки, повісті, казки повчального і морального змісту з різних предметів. Журнал популярний серед дітей і дорослих [2].

У жодній країні світу журнальна публіцистика не була всенародним читанням у такій мірі, як у Росії в другій половині XIX ст. Причини цього явища криються в історичних і політичних умовах розвитку Росії, які склалися в середині XIX ст. – час різкого злету журналістики в країні.

Педагогічна преса XIX ст. – цінний потік інформації з історії педагогіки. Вона вміщує багату спадщину вітчизняної педагогічної культури. У 2–й половині XIX ст. в Росії видавалось понад 200 педагогічних журналів [3]. Цьому сприяла необхідність у професійному обговоренні проблеми розвитку вітчизняної освіти, педагогіки, методології навчального процесу, виокремлення головних аспектів у засвоєнні учнями знань з рідної мови й літератури, математики, природничих наук, а також в інформаційному забезпеченні педагогічного процесу загалом.

Перший російський науковий “Педагогический журнал” видавався Є. Гугелем, Г. Гур'євим і О. Ободовським у Санкт–Петербурзі впродовж 1833–1834 років. Його видання було тісно пов'язане із суспільною діяльністю окремих груп педагогів і діячів культури. Всього до 1917 року світ побачили понад 300 назв педагогічних журналів в 50–ти містах Російської імперії, з яких половина друкувалася в Петербурзі та Москві. Найвідомішими часописами вважаються “Русский педагогический вест ник” (СПб., 1857–1861), “Учитель” (СПб., 1861–1870), “Ясная Поляна” (1862, журнал Л.М. Толстого), “Народная школа” (СПб., 1869–1889), перший журнал з тематикою дошкільного виховання “Детский сад” (СПб., 1866–1876; в 1877–1917 роках “Воспитание и обучение”, “Семья и школа” (СПб., 1871–1888), “Женское образование” (СПб., 1876–1891), “Русская школа” (СПб., 1890–1917). За допомогою держави тривалий час друкувалися офіційні і періодичні органи профільного Міністерства “Периодические сочинения об успехах з народного просвещения" (СПб., 1809–1919), “Журнал Министерства народного просвещения” (СПб., 1834–1917).

В контексті освітянських реформ Олександра II з початку 60–х років XIX ст. приділялася велика увага питанням освіти і вихованню дітей середніх і вищих станів російського суспільства: дворяни і поміщики після скасування кріпосного права залишилися без майже дармової праці кріпаків, і потрібно було шукати нові джерела фінансових надходжень для себе і дітей.

Педагогічна і літературно–публіцистична журналістика підтримувала суспільно–політичний ентузіазм і сприяла розповсюдженню передових думок про виховання і освіту, про стан народної школи. Великі, педагоги Росії Т. Грабовський, В. Одоєвський, М. Пирогов, П. Каптєрєв, І. Паульсон, В. Водовозов та інші на сторінках педагогічних журналів мали змогу друкувати свої праці і таким чином доносити свої думки до широкого загалу [4].

Частина цих часописів, а також низка періодичних видань, що побачили світ у відомих наукових центрах Російської імперії (Москва, Санкт–Петербург, Київ, Полтава та ін.), і які доволі складно віднайти в сучасних українських книгосховищах зберігаються нині у фондах відділу рідкісних та цінних видань наукової бібліотеки Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

У фонді відділу рідкісних і цінних видань зберігається близько 4388 тис. примірників журнальної періодики. Серед них 263 томи педагогічного спрямування, які друкувалися протягом XIX ст. Репертуар профільної журнальної періодики репрезентований 15 назвами:

– Журнал Министерства Народного Просвещения (Санкт–Петербург, 1838, 1884, 1907, 1908, 1909, 1910, 1911 (№ 1,2,3) 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 1912, 1913, 1914, (№5,6), 1915 №2);

– Народное образование (СПб., 1906. – т.1, кн. 8, т. II, кн. 9, 1910 – № 21);

– Народное образование в Виленском учебном округе (Вильно, 1915.);

– Образование (Санкт–Петербург, 1896, 1897, 1906, 1907, 1909);

– Освіта (Кам'янець на Поділлю, 1918 № 1, 2, 3; 1919, № 4, 5, 6);

– Просвещение и искуство (Москва, 1922. № 1);

– Професиональное образование (Петроград, 1910, № 3; 1915, № 1,2;

1916, №4; 1917, №2);

– Путь просвещения (Харьков, 1924, № 5, 8; 1921, № 1);

– Радянська освіта (Харків, 1923, № 2; 1924, ч.1–2; ч.З–4; 1925, ч.З;

1927, №1);

– Русская школа ( Санкт–Петербург, 1894, № 4);

– Учитель (Москва, 1917№ 1 (Октябрь);

– Червоний учитель (Кам'янець– Поділ.; 1923, № 1);

– Шлях освіти (Харків, 1930, № 7–8.);

– Циркуляр по управленню Киевским учебньїм округом (Київ, 1862 –1915);

– Циркуляр по управленню народними училищами (Київ, 1897–1908).

Чималий інтерес представляє можливість здійснення історико–краєзнавчих студій. На особливу увагу заслуговують статті щодо освіти на Поділлі. Наприклад, у журналі “Народное образование” (1910, № 26) опубліковано матеріал “О введений всеобщего обучения в Подольской губернии”. Тут також подається досить змістовний статистичний матеріал, який ілюстрований таблицями, аналізується стан освіти в губернії.

На сторінках часопису “Червоний учитель” (1923, ч. 1) читач може прочитати про завідуючого відділом народної освіти Кам'янецької округи Василя Пилиповича Гоца; про голову Вчительської спілки “Робос” Кам'янецької округи О.А. Розумовського.

Велику роль в історії народної освіти відіграв “Журнал Министерства народного Просвещения”, який свого часу належав бібліотеці Немирівської гімназії. Журнал мав статус офіційного видання Міністерства освіти і виходив друком щомісяця з 1804 по 1917 рік. Крім офіційного призначення, він ще надавав наукові матеріали, переважно з історії та історії літератури. У 1860–1865 роках був виключно педагогічним журналом, надалі педагогічність була залишена як окремий відділ. У різні роки видання очолювали А.В. Нікітенко, Ю.С. Рехневський, С.М. Феоктистов, Л.Н. Майков та інші. У 1860 році Міністерство освіти вирішило оновити часопис і доручило його редакцію відомому російському педагогу К.Д. Ушинському. Більше року Ушинський намагався надати журналу переважно педагогічний напрямок, розробив програму і проспекти видання. В XIX ст. це був перший (і тривалий час єдиний) науково–популярний російський журнал, на сторінках якого мали змогу друкуватися вчені Російської імперії. Журнал звертав увагу на наукове життя Сходу і Заходу, знайомив своїх читачів з новими відкриттями, станом освіти в різних країнах. Додатком до журналу в різні роки видавались покажчики: до офіційної та неофіційної частин, систематичний та алфавітний.

Доцільно вказати, що на сторінках часопису “Освіта” (1919, № 1, № 6) читач може прочитати про Івана Огієнка (ім'я якого носить наш університет); про Т.Г. Шевченка – поета відродження України.



Отже, згідно вище викладеного відзначено, що інформаційний ресурс наукової бібліотеки Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка – це невичерпне джерело педагогічних знань, багатий спадок педагогічної культури.

Список використаної літератури:

    1. Мацібора Н.Г. Колекції рідкісних видань у фондах Державної науково–педагогічної бібліотеки України імені В.О.Сухомлинського: вивчення та використання / Н.Г. Мацібора // Наукові праці Кам'янець–Подільського національного університету Серія: бібліотекознавство. Книгознавство. – Кам'янець–Подільський, 2008. – Вип. 1. – С.111.

    2. Обрезкова И. Педагогическая периодика России XIX – начала XX века / И.Обрезкова // Народное образование. – 2000. – № 10. – С.288.

    3. Пестова А. Журнал в Ушинке / А. Пестова // Народное образование. – 2000. – №10. – С.298.

    4. Там само. – С.299.

В статье проанализировано коллекцию педагогических журналов и исследовано возможности их изучения и использования.

Ключевые слова: Научная библиотека, отдел редких и ценных изданий, педагогические журналы, периодическое издание

The article analyses the collection of pedagogical magazines and gives instructions how to use them.

Key words: Scientific library, the department of rare and valuable publications, pedagogical magazines, pedagogical time recording.

УДК 004.9:027.7:378.4(477.43) С.О.Кантлін,

м. Кам’янець-Подільський

Електронні інформаційні ресурси наукової бібліотеки

Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: стан та перспективи розвитку
У статті розглядається стан впровадження, використання та розповсюдження електронних інформаційних ресурсів у науковій бібліотеці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Ключові слова: наукова бібліотека, електронні інформаційні ресурси, електронний каталог, веб-сайт, база даних, повнотекстові видання, УРАН.

Сучасна університетська бібліотека, як важливий інформаційний центр, займає все більш важливе місце. Функціонування її неможливе без впровадження нових технологій і пов’язаних з ними нових форм бібліотечного та інформаційно-бібліографічного обслуговування. Тому впровадження комп’ютерних технологій в роботу бібліотеки є одним із пріоритетних напрямків її розвитку.

Адже використання автоматизованих технологій дозволяє швидко обробляти та отримувати потрібну для читача інформацію. Автоматизація веде до нового рівня їх обслуговування і дозволяє при мінімальних затратах часу отримати якомога більше інформації.

Відповідність змісту інформації потребам користувачів, її повнота, своєчасність, форма подачі є критерієм ефективності науково-інформаційної діяльності бібліотеки.

Ректоратом університету та дирекцією бібліотеки в останні роки відповідно до інноваційних учбових технологій був прийнятий ряд дій з розвитку бібліотеки, оновлення та збільшення інформаційних ресурсів, впровадження комп’ютеризації бібліотечного обслуговування.

2005 року була придбана автоматизована інформаційно-бібліотечна система «УФД. Бібліотека», яка відповідає міжнародним стандартам, дає багато можливостей для автоматизованих процесів, тобто забезпечує комплексну автоматизацію всіх бібліотечних процесів:

  • замовлення та комплектування документів;

  • систематизацію, обробку нових документів;

  • створення, ведення електронних каталогів та повнотекстових баз даних;

  • ведення бази даних періодичних видань з аналітичним розписом статей;

  • підтримка основних учбових процесів;

  • автоматичне створення комплекту каталожних карток;

  • багатофункціональний пошук за будь-яким критерієм;

  • автоматичний облік місцезнаходження книжок з використанням штрих-кодової технології;

  • автоматизоване обслуговування читачів;

  • довідково-інформаційне обслуговування;

  • формування та друк вихідних форм в форматах XML, HTML, Exel;

  • облік бібліотечних фондів.

Триває формування електронного каталогу. А наявність ЕК свідчить про важливі якісні зміни в бібліотечно-інформаційній діяльності – зміни взаємовідносин бібліотеки і користувача. Коректно складений опис, зручний і різносторонній пошук по каталогу складає імідж і для бібліотеки, і для навчального закладу.

Формування ЕК почалося з реєстрації книг, які були надруковані з 1995 року. В 2007 році була прийнята «Концепція розвитку бібліотеки на період 2007-2012 рр.», яка передбачила розвиток комп’ютеризації, впровадження інноваційних технологій та план формування електронного каталогу. Надзвичайно велику допомогу при цьому надали студенти-практиканти фізико-математичного факультету під час виробничої практики. Оскільки абонементи та читальні зали бібліотеки піддано спеціалізації і розташовано на факультетах, в окремих корпусах, було прийнято рішення переводити паперові каталоги кожного підрозділу в електронний поступово. Першими опрацювали свої фонди працівники абонементів і читальних залів фізико-математичного, педагогічного, економічного, психологічного, історичного та природничого факультетів. Завершили формування ЕК працівники читального залу №1 та №2, відділу рідкісних видань. Працівники відділу наукової обробки літератури опрацьовують нові надходження в автоматизованому режимі, а бібліографи здійснюють аналітичний розпис статей з розкриттям їх змісту. Таким чином, електронний каталог наукової бібліотеки нараховує 325 тис. записів. Будь-яка, навіть найсучасніша інформаційна система здатна видати ту інформацію, яка в неї закладена, і чим повніша і грамотніша ця інформація, тим якіснішим може бути пошук користувача. Це викликає потребу постійно редагувати ЕК, звіряти правильність заповнення полів студентами, розкривати зміст видань у каталогах тем, що дає більше можливостей при пошуку та відборі документів.

За наявності електронного каталогу, який поєднує в собі функції алфавітного, систематичного та інших каталогів і картотек бібліотеки, що багатоаспектно розкривають зміст документа стає можливим значно швидше та якісніше здійснювати пошук необхідної інформації, а також створювати бібліографічні списки літератури або, навіть, бібліографічні покажчики.

З кінця 2010 року проводиться робота над створенням зведеного електронного каталогу(ЗвЕК) бібліотек Хмельницької області. 22 жовтня 2010 року на базі наукової бібліотеки ХНУ було проведено нараду-семінар директорів бібліотек ВЗО Хмельницького методичного об’єднання, де розглянуто проект положення про зведений електронний каталог та вирішено низку організаційних питань щодо створення та функціонування каталогу. До ЗвЕК увійшли електронні каталоги наукової бібліотеки Хмельницького національного університету, Хмельницької обласної наукової бібліотеки для юнацтва, бібліотеки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, бібліотеки Хмельницького торгівельно-економічного університету та наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. ЗвЕК створюється з метою підвищення якості бібліотечно-інформаційного обслуговування та розширення інформаційних можливостей користувачів; модернізації управління бібліотечними ресурсами, формування нового інформаційного середовища як складової інтелектуальної інфраструктури суспільства; підвищення соціальної ролі бібліотек та формування позитивного іміджу в місцевому співтоваристві; розкриття інформаційно-когнітивного потенціалу інформаційних ресурсів бібліотек.

Одним з напрямків покращення інформаційного забезпечення студентів та викладачів університету було створення в науковій бібліотеці комп'ютерного читального залу (КЧЗ), який надає доступ до різноманітної інформації на електронних носіях і тих, що знаходяться в мережі Інтернет та істотно впливає на інтенсивність процесу навчання і наукових досліджень.

Наразі, електронні ресурси мають значні переваги в порівнянні з друкованими. Вони є надійними і компактними в зберіганні, дають можливість оперативно поширювати інформацію та широко її використовувати.

За час роботи КЧЗ, з 2007 по 2013 рік, створена своя колекція електронних ресурсів. Вона стала невід’ємною частиною бібліотеки університету і в майбутньому за обсягом перевищить друковану. Сьогодні фонд КЧЗ складає більше 600 примірників електронних носіїв. 8500 повнотекстових електронних документів розміщено на внутрішньому web-сайті університету та користуються попитом у користувачів бібліотеки.

Основними джерелами постачання електронних ресурсів є видавництва України, Росії, університетський редакційно-видавничий відділ, професорсько-викладацький склад університету. Вони постійно передають посібники, монографії та іншу літературу до КЧЗ, що суттєво поповнює фонд бібліотеки. Найактивнішими дарувальниками є О.М. Завальнюк, А.А. Завадовський, В.О. Савчук, В.М. Федорчук, Ю.А. Хоптяр.

Повнотекстові видання реєструються в автоматизованій бібліотечній програмі «УФД. Бібліотека», а в окремому її модулі розміщуються тексти документів. Повнотекстовими документами користувачі мають можливість скористатися з 20 комп’ютерів комп’ютерного читального залу, а також з будь-якого автоматизованого робочого місця університету через внутрішній веб-сайт університету.

Важливу роль має виконувати веб-сайт наукової бібліотеки, що входить до складу університетського сайту. Наш сайт відкриває інформацію про бібліотеку: історична довідка, структура, графік роботи, правила користування, контактна інформація та інші відомості.

До нового навчального року бібліотека підготувала нову версію веб-сайту, кардинально змінивши його структуру та зовнішній вигляд. Разом з працівниками бібліотеки над створенням сайту працював веб-дизайнер.

Головна сторінка містить відомості про відділи та підрозділи бібліотеки, їх адреси та графік роботи. Інформація про відділи бібліотеки доповнена короткими коментарями про функціональне призначення кожного відділу. Web-сторінка наукової бібліотеки включає також розділи: «Акції та події», «Сторінка читача», «Інформаційні ресурси». На внутрішньому web-сайті університету: www.kpdu.kp.km.ua/univer/ в рубриці бібліотека розпочав роботу електронний каталог, в якому можна здійснювати пошук за автором або назвою видання.

Розділ «Історія бібліотеки» розкриває перед віртуальними відвідувачами історію створення і розвитку університетської бібліотеки. Традиційним джерелом поповнення фондів наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету є подарунки авторів, читачів, різних установ, спонсорів. Робота активізувалася із запровадженням акції „Подаруй бібліотеці книгу!” про що користувач дізнається з розділу "Акції та події". Також тут висвітлюються інформаційні листи про проведення конференцій, семінарів, масових заходів у бібліотеці та її підрозділах.

У рубриці "Сторінка читача" вміщена інформація про те, які документи потрібні для запису до бібліотеки, про наявність у бібліотеці потрібних документів, правила користування дипломними та магістерськими роботами, як діяти при втраті книги.

Найбільший інтерес для віртуальних відвідувачів представляє розділ «Інформаційні ресурси», який містить рубрики: "Нові надходження", "Віртуальні виставки", "Видавнича діяльність", "Обміний фонд", «Міжбібліотечний абонемент», "Інформаційні ресурси в Інтернет", "Дарителі бібліотеки", "Україна – ЄС: грані співпраці».

У рубриці «Нові надходження» публікуються списки нових надходжень за поточний місяць. Бюлетені з проблем вищої школи, бібліографічні покажчики, календарі знаменних і пам’ятних дат університету розміщуються в рубриці "Видавнича діяльність". Важливим джерелом надходжень літератури до бібліотеки шляхом обміну з іншими бібліотеками є обмінний фонд. Перелік видань, що пропонуються для обміну з іншими закладами міститься в рубриці "Обмінний фонд", відновив роботу і міжбібліотечний абонемент, завдяки якому стало можливим користуватися літературою, що зберігається в інших бібліотеках.

Важливим є перелік посилань на джерела з інших серверів. Цю функцію виконує рубрика «Інформаційні ресурси в Інтернет», де організований довідник Інтернет ресурсів. У цій рубриці вказані адреси сайтів найбільших вітчизняних, російських вузівських бібліотек, електронних бібліотек та періодичних видань, що мають електронний аналог.

Рубрика "Україна – ЄС: грані співпраці" інформує віртуального читача про цифрову багатомовну бібліотеку Європейського Союзу «Європеана» (www.europeana.eu), в колекції якої сьогодні нараховується 4,6 млн. книг, карт, фотографій, кліпів і газет.

Сьогодні web-сайт наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка є важливою складовою єдиного інформаційного середовища вузу. На основі представлених на бібліотечній сторінці відомостей користувач може скласти вичерпну картину нашого інформаційного потенціалу.

У вересні 2010 року університет підключено до Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН, головним призначенням якої є забезпечення установ, організацій та фізичних осіб в сферах освіти, науки та культури України інформаційними послугами на основі Інтернет-технологій для реалізації професійних потреб та розвитку зазначених галузей. Такі послуги передбачають, зокрема, оперативний доступ до інформації, обмін нею, її розповсюдження, накопичення та обробку для проведення наукових досліджень, дистанційного навчання, використання методів телематики, функціонування електронних бібліотек, віртуальних лабораторій, проведення телеконференцій, реалізації дистанційних методів моніторингу, тощо. Сьогодні мережа УРАН фізично об‘єднує понад 80 науково-дослідницьких та освітніх закладів (180 точок підключення). (http://www.uran.ua/~ukr/frames.htm)

Ще дуже багато та плідно потрібно працювати бібліотекарям для досягнення головної мети в роботі бібліотеки – найповнішого та найякіснішого задоволення інформаційних потреб користувачів. Тому й покладаємо на себе ще багато завдань: завершити формування ЕК наукової бібліотеки, забезпечити доступ до повнотекстової БД «Електронна бібліотека» (через зовнішню веб-сторінку наукової бібліотеки), здійснювати аналіз книгозабезпеченості в автоматизованому режимі, створити електронний каталог періодичних видань та розмістити його на веб-сайті бібліотеки, розробити і реалізувати проект оцифровки рідкісних і коштовних книг з фонду рідкісних видань, створити та наповнювати бази даних: "Зведений краєзнавчий каталог", "Видання працівників наукової бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету", "Наукові праці викладачів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка", анотовану база даних наукових публікацій "Бібліотекознавство. Книгознавство".

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   37


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал