Наукові праці кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. Випуск 3



Сторінка22/37
Дата конвертації22.12.2016
Розмір7.16 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   37

Список використаної літератури:

    1. Історія освітянських бібліотек України : наук. зб. / АПН України, ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського; редкол.: П. І. Рогова, К. Т. Селіверстова, Ю.І.Артемова [та ін.]. – К. : Вирій, 2006. – 402 [1] с.

    2. Каньоса П. С. Педагогічний факультет: минуле і сьогодення : історичний нарис / П. С. Каньоса, А. Ф. Суровий, – Кам’янець–Подільський : Аксіома, 2008. – 196 с.

    3. Прокопчук В.С. Бібліотека Кам’янець–Подільського національного університету: роки становлення й розвитку : історичний нарис / В.С. Прокопчук, Л. Ф. Філінюк; Кам’янець–Подільський національний університет, наукова бібліотека. – Кам’янець–Подільський : Аксіома, 2009. – 284 с.

    4. Шульга О. Посилення культурно–просвітницької та виховної функції бібліотек / О. Шульга // Вища осіта України. – 2008. – № 1. – С. 64–71.

В статье рассмотрено историю создания и развития абонемента литературы по искусству научной библиотеки Каменец–Подольского национального университета имени Ивана Огиенка.

Ключевые слова: институт, университет, научная библиотека, абонемент литературы по искусству, фонд, пользователь.

The article is devoted to the history of creation and development of the subscription literature of scientific library of Kamyanets–Podilsky national University of a name of Ivan Ohiienko.

Key words: Institute, University, scientific library, the subscription of fiction, the fund, the user.
УДК 027.7:378.096(477.43) Т. В. Сологуб,

м. Кам’янець–Подільський


Абонемент–читальний зал педагогічного факультету Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка: тенденції розвитку та проблеми взаємодії

У статті висвітлено основні тенденції розвитку, проблеми й сучасний стан абонементу–читального залу педагогічного факультету наукової бібліотеки Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Ключові слова: бібліотека, читальний зал, абонемент, користувач, інформатизація, комп'ютеризація бібліотеки.

На сучасному етапі стратегію вищого навчального закладу визначає трансформація системи освіти, зумовлена змінами в суспільстві, підвищенням ролі знань та конкуренцією на ринку освітніх послуг, що постійно загострюється. Відповідно нову стратегію діяльності бібліотек ВНЗ формують динамізм перетворень, необхідність швидкої адаптації до зовнішнього середовища [2, с. 59].

Освіта і бібліотека – історично нерозривні галузі суспільного буття. Закон України “Про вищу освіту” визначає, що бібліотека навчального закладу є учасником навчально–виховного й наукового процесів університету [3, с. 45].

Протягом останнього десятиліття змінюється соціальна роль бібліотек. Стрімке вторгнення цифрових технологій привело до радикальних змін усіх напрямів діяльності бібліотеки вишу: від традиційного інструментарію до методів обслуговування, доступу до ресурсів, форм надання інформації. Відтепер роль і значення бібліотеки визначаються не тільки кількістю і різноманітністю її фонду, але й комфортністю послуг, які вона може надати. Впроваджуючи сучасні інформаційні технології, бібліотека, як важливий підрозділ стає освітньо–інформаційним центром інформаційної інфраструктури, осередком самоосвіти та суспільного життя студентів та викладачів.

Сучасний розвиток процесів автоматизації в бібліотеках ВНЗ проходить досить швидкими темпами. Упровадження комп’ютерних технологій у роботу бібліотек є вже не модою, а нагальною вимогою до підвищення продуктивності та якості бібліотечно–інформаційного обслуговування користувачів. Активне впровадження сучасних технологій сприяє створенню нової інформаційної інфраструктури, в якій бібліотеці відведено роль посередника між інформаційними ресурсами та користувачами. Наскільки її інформаційний простір відповідає запитам користувачів, настільки успішною є навчальна та науково–дослідна робота закладу. Надійність процесу обслуговування в бібліотеці ВНЗ визначається не кількістю послуг, що надаються, а тим, наскільки повно і якісно вони задовольняють інформаційні потреби.

Відомо, що для повноцінного функціонування бібліотеки необхідними є чотири елементи: фонд, користувач, бібліотекар та матеріально–технічна база, до складу якої входить приміщення бібліотеки, бібліотечні меблі, виробнича техніка та ін. Саме сучасна матеріально–технічна база бібліотеки відіграє важливу роль для збереження фонду, оперативності обслуговування користувачів, створення належних умов для роботи з інформаційними ресурсами, привабливості і нового сприйняття бібліотеки користувачем [1, с. 29–32]. Але самої наявності складових матеріально–технічної бази замало, потрібно якнайкраще та, головне, найефективніше використовувати і реалізовувати наявний ресурс.

Абонемент–читальний зал педагогічного факультету – структурний підрозділ наукової бібліотеки Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка створений у листопаді 1987 року і розташувається в корпусі педагогічного факультету. З його відкриттям намітилась тенденція до спеціалізації фонду та наближення його до користувача [4, с. 101–102]. З часу заснування бібліотечного підрозділу пройдено довгий і нелегкий шлях від пустого приміщення зі стелажами до сучасної факультетської бібліотеки з чималим фондом та сформованими традиціями. Змінювалися часи, погляди, системи, але незмінним залишалося тільки завдання бібліотеки: якнайширше інформувати, знайомити своїх читачів з літературою, навчальними підручниками, періодикою, долучати студентів до книги, прищеплювати інтерес до читання, формувати бібліотечно–бібліографічні, книгознавчі вміння та навички, бажання вчитися. З невеличкої книгозбірні абонемент–читальний зал педагогічного факультету сьогодні перетворився на один з кращих підрозділів наукової бібліотеки К–ПНУ імені Івана Огієнка.

Важливою складовою навчального процесу є книжковий фонд бібліотеки, який відповідає запитам студентів, викладачів, науковців та інших категорій читачів. Сьогодні бібліотечний ресурс абонементу–читального залу педагогічного факультету складає 21464 примірників літератури з різних галузей знань. Це – підручники та навчальні посібники, художня та довідкова література, наукові видання тощо. Отримуємо 35 назв періодичних видань. За роки існування підрозділу створені алфавітний та систематичний каталоги, тематична картотека журнальних статей, картотека наукових праць викладачів педагогічного факультету, краєзнавча картотека “Знані освітяни Хмельниччини”.

Користувачами абонементу–читального залу педагогічного факультету є студенти, викладачі, магістранти, аспіранти, працівники університету та вчителі і вихователі дошкільних закладів міста і області. Бібліотека із задоволенням відкриває двері для бажаючих, бо в цьому колектив вбачає її призначення. Такий підхід до роботи створює імідж відкритої установи і сприяє рекламі її послуг.

Обслуговування користувачів проводиться в читальному залі та на абонементі. У читальному залі відвідувачі мають можливість користуватися періодичними виданнями, довідковою літературою, літературою підвищеного попиту та працювати за комп’ютерами в мережі Інтернет. Фонд читального залу укомплектований науковими працями професорсько–викладацького складу педагогічного факультету. Особливо користуються великою популярністю серед студентів праці Карпалюк В. С. Українська мова: лексикологія, фразеологія, словотвір : навч.–метод. комплекс / В. С. Карпалюк, П. С. Каньоса, Н. В. Карпалюк (Кам'янець–Подільський : Мошак М. І., 2006. – 240 с.) ; Горох Г. В. Сучасна українська мова (Морфологія–Словотвір): модульний курс / Г. В. Горох. – Вид. 2–ге, переробл (Кам'янець–Подільський : Зволейко Д. Г., 2010. – 272 с.) ; Бурдаківська Н. М. Українська мова: професійне спрямування / Н. М. Бурдаківська, Г. В. Горох (Кам'янець–Подільський : Сисин О. В., 2009. – 316 с.) ; Запорожан З. Є. Практикум з основ природознавства : навч. посіб. / З. Є. Запорожан (Кам'янець–Подільський : Кам'янець–Подільський національний університет, 2008. – 236 с.) ; Сурова Т. І. Основи розвивального навчання на уроках мови в початкових класах : навч. посіб. / Т. І. Сурова. – Вид. 2–ге, переробл. (Кам'янець–Подільський : Аксіома, 2006. – 116 с.) та ін.

Ефективність роботи бібліотеки, її роль у житті університету залежить від авторитету бібліотекарів, їхнього вміння налагодити співпрацю зі студентами, викладачами, науковцями. Співпрацю вузівської науки і бібліотеки підсилюють Дні інформації та Дні кафедр, що проводяться з метою ознайомлення студентів та науково–педагогічного складу педагогічного факультету з новими виданнями, підручниками та посібниками. Ми прагнемо, щоб бібліотека була доступною, комфортною і демократичною, бібліотекою нового типу.

Важливим напрямком роботи є посилення інформаційного ресурсу абонементу–читального залу педагогічного факультету. Він реалізується, насамперед, шляхом закупівлі книг університетом. Навчальна та наукова література комплектується за письмовими замовленнями кафедр педагогічного факультету, які намагаються своєчасно інформувати бібліотеку про введення нових дисциплін та надавати рекомендації щодо придбання літератури. Багато літератури дає акція “Подаруй бібліотеці книгу”. Серед меценатів нашого підрозділу – декан педагогічного факультету, професор П. С. Каньоса, яка кожного року дарує літературу на 200–300 грн. Її приклад наслідують викладачі – О. С. Гнатенко, М. С. Гордійчук, Г. В. Горох, К. І. Демчик, В. С. Карпалюк, Н. Д. Моцик, Л. Б. Попова, З. К. Торчинська, Г. Б. Трішневська та ін. Всі надходження нової літератури отримуємо через відділ комплектування та наукової обробки.

Факультетський підрозділ наукової бібліотеки надає допомогу у навчальній роботі педагогічного факультету. Працівники бібліотеки допомагають підбирати літературу для проведення практичних занять, написання курсових, дипломних та магістерських робіт. На допомогу студентам створені і постійно поповнюються новими матеріалами тематичні теки “Про освіту”, “Народознавство”, “Мужай, прекрасна наша мово”, “Родинне виховання”, “Про В. О. Сухомлинського”, “Моя Україна: 20 років незалежності” тощо.

У нових умовах розвитку державної освітньої системи формування фахових якостей випускника ВНЗ має орієнтуватися не тільки на обсяг і повноту конкретного знання, а й на його здатність самостійно поповнювати знання, ставити й вирішувати різноманітні завдання, пропагувати альтернативні рішення, виробляти критерії відбору найбільш ефективних з них. [2, с. 64]. Досягнення цієї мети значною мірою залежить від рівня інформаційної культури. Деякі аспекти її формування забезпечуються абонементом–читальним залом педагогічного факультету у процесі обслуговування користувачів, але найбільш стійкі звички швидкого і якісного інформаційного пошуку формуються на бібліотечно–бібліографічних заняттях зі студентами. Щорічно зі студентами 1–го курсу проводяться бібліотечно–бібліографічні уроки, покликані надати інформацію про бібліотеку, правила користування нею, основи бібліографічних знань.

На постійну основу поставлено видання інформаційного списка про нові надходження літератури, який можна бачити на дошці оголошень на першому поверсі факультету. Це сприяє кращій поінформованості студентів та викладачів про літературні новинки, якими поповнюється фонд.

Культурно–просвітницька діяльність абонементу–читального залу педагогічного факультету є складовою для виховної роботи ВНЗ. Нами впроваджено різні форми просвітницької роботи – книжкові виставки, бібліографічні огляди, інформаційні години, бесіди, літературні та музичні вечори, зустрічі з відомими людьми тощо. Масові заходи проводяться в співпраці з кафедрами факультету та взаємодії з підрозділами наукової бібліотеки Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Серед різних форм популяризації фонду провідне місце належить книжковим виставкам. Вони привертають до себе увагу змістом та естетичним оформленням, різноманітністю тематики, а саме: “Мова моя калинова”, “О. В. Духнович – український письменник, педагог, просвітитель”, “Книга для людини – як сонце для життя”, “До знань шукаємо дорогу”, “Моя країна – Україна (до 20–річчя незалежності)”, “Безсмертний Кобзар” тощо. Постійно діють і поповнюються новою літературою книжкові виставки “Нові надходження літератури”, “Праці викладачів педагогічного факультету” та “Болонський процес і освіта України”. Багато уваги приділяється питанням гармонійного розвитку особи. Працівники абонементу–читального залу проводять огляди літератури та оформляють книжкові виставки про взаємовідносини між людьми, про культуру поведінки, про здоровий спосіб життя.

Великої уваги надаємо бібліографічній та науковій роботі. Видали біобібліографічні покажчики “Павліна Степанівна Каньоса – науковець, педагог, людина”, “На життєвих перехрестях. Ткачук Галина Петрівна – людина, педагог, учений”, “Сурова Тіна Іванівна”. Укладачі цих покажчиків – бібліотекарі педагогічного факультету Л. М. Лавська, Н. Й. Сивак, Т. В. Сологуб Т. В.

Бібліотека має великий досвід у галузі традиційного пошуку, але й набуває досвіду отримання необхідних даних із зовнішніх джерел [5, с. 19]. Візитною карткою підрозділу є електронний каталог, створений на базі бібліотечної програми “УФД. Бібліотека”, що дало можливість автоматизувати основні виробничі процеси. База даних “Читач” включає необхідні відомості про користувачів. На всіх пунктах видачі книг читачі обслуговуються за єдиним читацьким квитком, форма якого встановлена керівництвом бібліотеки: фото, прізвище, номер, термін дії, штрих–код. Обслуговування читачів – автоматизоване, книговидача здійснюється за допомогою електронної бібліотечної програми “УФД. Бібліотека”. Впровадження комп’ютерних технологій дозволило скоротити час на пошук книг, обслуговування користувачів. Електронний каталог допомагає швидко знайти потрібну книгу та сформувати тематичний список літератури. Доступ до електронного каталогу здійснюється через внутрішній веб–сайт університету.

Автоматизація та впровадження нових інформаційних технологій дали можливість підрозділу розширити сферу послуг. Разом із традиційними бібліотечними послугами, наш підрозділ надає такі сервісні послуги: користування послугами Інтернету, запис інформації на електронні носії, сканування, друк, копіювання. Орієнтиром у роботі є принцип “Бібліотека – для користувача”, і користувач має право сподіватися на комплекс різноманітних послуг.

Практика показала, що в процесі автоматизації завідуючій підрозділом необхідно приділити увагу таким аспектам:


  1. впровадження нових інформаційних технологій;

  2. координації роботи підрозділу з відділом інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення з автоматизації бібліотечно–бібліографічних процесів;

  3. організації навчання співробітників практичному застосуванню комп’ютерних технологій.

Робота абонементу і читального залу чітко планується й аналізується. Крім традиційного плану, який передбачає основні напрями й показники діяльності, виробляється план управлінських дій по напрямах – масова, краєзнавча, довідкого–бібліографічна та наукова робота. Це своєрідний графік, в якому більш детально і конкретно визначені заходи бібліотечного підрозділу, дати й відповідальні за їх організацію. Планування виступає провідним інструментом для вирішення ключових питань підрозділу. Планові показники виконуються щорічно на 100%.

Змінилися й вимоги до бібліотеки і професії бібліотекаря. Щоб якісно виконувати роботу, він повинен володіти знаннями, постійно підвищувати свою кваліфікацію, бути людиною всебічно освіченою, духовно багатою. Робота в цьому напрямку проводиться: це й участь у семінарах бібліотечних працівників, заняттях школи передового бібліотечного досвіду, виступи на сторінках університетської газети, проведення бібліотекарями презентацій тематичних виставах та бібліографічних оглядів. Всі працівники підрозділу пройшли курси перепідготовки, двоє – атестовані й підтвердили відповідність займаній посаді. Працівники бібліотеки педагогічного факультету прагнуть підходити до роботи творчо, збагачувати та урізноманітнювати бібліотечне середовище, створювати такі умови, щоб сучасні користувачі зберігали тепле ставлення до книги і до бібліотеки.

Колектив абонементу–читального залу педагогічного факультету, не забуваючи минулого, зберігаючи кращі традиції крокує в ногу з часом: нарощує обсяги робіт з освоєння електронних технологій та надання користувачам електронних послуг. Упровадження інноваційних технологій, створення комфортних умов для користувачів дало змогу підняти якість та престиж абонементу–читального залу педагогічного факультету в університеті. За наполегливу працю відповідно до Положення про підсумки роботи підрозділів наукової бібліотеки К–ПНУ імені Івана Огієнка колектив абонементу–читального залу педагогічного факультету неодноразово займав провідні місця, відзначався керівництвом університету Подяками та Грамотами.

У дослідженні особливостей розвитку абонементу–читального залу педагогічного факультету наукової бібліотеки К–ПНУ імені Івана Огієнка зарано ставити крапку. Бібліотека постійно розвивається, впроваджує нові інформаційні технології, орієнтовані на надання швидкого доступу до якісної інформації, подальше підвищення комфортності в обслуговуванні користувачів. А це породжує проблеми, а саме: завідуючій підрозділом потрібно координувати роботу по впровадженню нових інформаційних технологій та автоматизації бібліотечно–бібліографічних процесів, а працівникам підрозділу потрібно постійно підвищувати свою кваліфікацію. Над вирішенням цих проблем концентруємо зусилля.



Список використаної літератури:

  1. Божко Н. Сучасна бібліотека як складова іміджу навчального закладу / Н. Божко // Бібліотечний форум України. – 2008. – № 4(22). – С. 29–32.

  2. Грищенко Т. Наукова бібліотека в інформаційному просторі вищого навчального закладу. Аспекти інтегральної взаємодії / Тамара Грищенко, Наталія Етенко // Вища школа. – 2011. – № 1. – С. 59–66.

  3. Закон України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 № 2984–III. – К. : Вид–во Ін–ту законодавства Верховної Ради, 2002. – 95 с.

  4. Прокопчук В. С. Бібліотека Кам’янець–Подільського національного університету: етапи розвитку, стан і перспективи / В. С. Прокопчук // Наукові праці Кам’янець–Подільського національного університету / Кам’янець–Подільський національний університет, наукова бібліотека ; редкол.: О. М. Завальнюк (голова), В. С. Прокопчук (відп. ред.) [та ін.]. – Кам’янець–Подільський, 2008. – С. 99–107. – (Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство ; вип. 1).

  5. Прокопчук В. С. Деякі аспекти інноваційної діяльності наукової бібліотеки Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка / В.С. Прокопчук, Л. Ф. Філінюк // Наукові праці Кам’янець–Подільського національного університету / Кам’янець–Подільський національний університет, наукова бібліотека ; редкол.: О. М. Завальнюк (голова), В. С. Прокопчук (відп. ред.) [та ін.]. – Кам’янець–Подільський, 2010. – С. 272–284. – (Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство ; вип. 2).

В статье отражены основнные тенденции развития, проблемы и современное состояние абонемента–читального зала педагогического факультета научной библиотеки Каменец–Подольского национального университета имени Ивана Огиенка.

Ключевые слова: библиотека, читальный зал, абонемент, пользователь, информатизация, компьютеризация библиотеки.

The article reflects principal development trends, problems and current state of subscription–reading room of the pedagogical faculty of the scientific library of Kamianets–Podilsky National University named by Ivan Ohienko.

Key words: library, reading room, subscription, the user, informatization, computerization of the library.
УДК 821.161.2–191(092) А.М. Годованець,

м. Кам'янець–Подільський


Особиста бібліотека байкаря Микити Павловича Годованця
У статті А.М. Годованця, сина поета–байкаря Микити Павловича Годованця, розповідається, про роль власної та бібліотек різних закладів у письменницькій діяльності його батька.

Ключові слова: книга, бібліотека, довідник, творчість, байка.

Першою бібліотекою Микити Годованця, як і в кожного з нас, була шкільна книгозбірка.

Молодий Микита Годованець під час навчання в учительській двокласній школі познайомився з творами Т. Шевченка, Л. Глібова, І. Крилова.

Поступово окремі книжки почали з'являтися в його домашній бібліотеці. Під враженням від прочитаного починає складати вірші. Так почався його шлях в українську літературу.

Ось як молодий Годованець відобразив складний стан суспільства тих років:

В неприступності страшній

Брат іде з ножем на брата.

Диким звірем, лютим катом

Палить, душить, ріже, б'є,

Кров червону ллє

– Браття! Люде!

Що се буде?

Що се є?

(1919)


Першою друкованою працею митця був переклад збірки Д. Бєдного "Байки і вірші", зроблений Микитою Годованцем в 1920 році.

Протягом 1927–1932 років Микита Годованець видає ще вісім збірок байок, які високо оцінив Д. Бєдний в листі від 8.ХІІ.1932 р.: "Дорогой товарищ! Я с большой радостью ознакомился с баснями такого моего талантливого "ученика", как Вы. Желаю Вам дальнейших преуспеваний"...

Збірки були створені Годованцем, коли він проживав і активно користувався бібліотеками в Вінниці, Житомирі та Харкові. У ці роки виділяється перший період літературної творчості, який обірвався в січні 1937 року. Це на багато років віддалило його від творчої праці.

З лютого 1942 року батько працює в авторемонтній майстерні селища Спорний. Там він відроджує душевні сили і створює вірш, "Родина", сповнений теплої далекої надії:

Лечу к Вам, милые, душой в родные дали,

Как в теплые края ключи усталых птиц, –

Обнять, любимых Вас, что ждать меня устали,

Чей на яву мне снится облик ваших лиц

Родные запахи, родные песни слышу.

Меня к себе зовет гостинный теплый кров, –

Там глубже радости, там небо много выше,

Там солнце горячей и ласки, и любовь;

Песнь соловьиная всех арий там приятней;

Там запах чебреца цветов всех ароматней;

Там степь равнинная всех видов мне милей;

Там чувство родини понятней и сильней;

Там закалялся дух, мужая и дерзая,

Он милой Родине дарит богатырей;

Мечтой окрыленный, в грядущее вгрызаясь,

Сын чернозема там поднялся над зарей;

Мечти крылатые росли, как великаны,

Искрились на сердце ясней родных зарниц,

Лечу к вам, милые, сквозь бури и туманы,

Как в теплые края ключи усталых птиц.

(1.1.1945)

В травні 1945 року закінчується Велика Вітчизняна війна. У Годованця з'явилася можливість повернутися на "Велику землю", про яку пізніше згадував: "Колима, Колима – чудная планета! Десять месяцев зима, остальное – лето".

За порадою товариша по засланню Варлаама Спиридоновича Хаджалія (с. Набакеві ГРСР) їде в Абхазію, де влаштовується на роботу в курортоуправління "Ахалі–АФОНІ". Живе в келії при Ново–Афонському монастирі. Заглиблюється в роботу. Знайомиться поступово з абхазьким народним епосом, з цікавістю спілкується з літніми абхазцями і, в результаті, пише авторизований переклад абхазької народної казки – "Хуардиж" під псевдоніном "Струм", байку–жарт "Бабина казка", казку "Як Лисиця курку на Козу міняла", створює п'єсу, на титульній сторінці якої пізніше був зроблений напис: "П'єса написана під впливом нач. відділу НКВС міста Гудаута".

В період проживання на півдні батько користувався бібліотеками в селищі Новий Афон і містах Гудаута та Сухумі.

1949 року було закінчено будівництво дачі Й. Сталіна, і батько, як репресований бувзвільнений з роботи поблизу неї "По собственному желанию" і висланий з селища Новий Афон. Так він опинився у племінниці в Мерефі Харківської області. Важкі були умови; та він, хоч і рідко, користувався міською бібліотекою.

1953 року, після смерті Й. Сталіна, переїжджає в Кам'янець–Подільський на батьківщину дружини Серафими Миколаївни (дівоче прізвище Метельницька, батько і дід якої були австроугорськими підданими).

Саме завдяки її повсякденномупіклуванню відроджуються у батька творчі сили.

1957 рік був початком другого періоду літературної діяльності Годованця. В київському видавництві "Радянський письменник" вийшла з друку збірка "Байки", яку йому допоміг підготувати Микола Андрійович Скорський, за що йому довічна дяка.

Інтереси байкаря зосереджуються на темах античної і середньовічної байки, сюжети яких опрацьовувалися і переспівувалися українською мовою, що давало можливість ознайомити українського читача з добутками передових мислителів давнини: Езопа, Федра, Бабрія, Арістіда, Аристотеля, Лафонтена, Лашамбоді, Леонардо да Вінчі, Лессінга, Неоського, Кантакузіна, Ромула, Ніралі, Плутарха, Платона, Саманієге та багатьох інших. Опрацьовувалися також сюжети сатиричних творів І. А. Крилова, Салтикова–Щедрина, Стефана Хмельницького та ін.

Батько натхненно працює, інтенсивно користуючись послугами бібліотек Кам'янця–Подільського, Харкова, Києва, Львова і власною бібліотекою, яка в 1974 році нараховувала 1259 примірників. 339 із них мають автографи, зокрема – С. Хмельницького, А. Гарматюка, О. Білаша, П. Глазового, О. Ковіньки, Ф. Маківчука, С. Міхалкова, М. Скорського, І. Педи, Ю. Альперина, І. Сочивця, В. Косяченка та ін.

У власній бібліотеці батька була і довідкова література, з якою він працював:


  • Энциклопедический словарь

  • Краткая литературная энциклопедия

  • Русско–украинский словарь

  • Словарь синонимов русского языка

  • Библиографический словарь русского языка

  • Словарь русского языка

  • Поэтический словарь.

  • Українська радянська енциклопедія

  • Український радянський енциклопедичний словник

  • Українсько–російський і російсько–український словник

  • Словник українських ідіом

  • Словник літературних термінів

  • Антологія української поезії

  • Граматыка словєнскія

  • Орфографічний словник

  • Словник наголосів української літературної мови

  • Біобібліографічний словник. Українські письменники

  • Довідник письменників радянської України

  • Довідник спілки письменників України

  • Письменники радянської України

  • Краткий словарь литературоведческих терминов

  • Довідник українських прізвищ

  • Короткий московсько–український словник судівництва та діловодства. Полтава. 1918

  • Україно–російський і російсько–український словник власних імен

  • Нове вукраїнсьму правописі

  • Правила русской орфографии и пунктуации

Бібліотека батька – це україномовні та російськомовні видання, які збагачують творчу думку і допомагають мислити над різноманітними сюжетами багатьох авторів, що свідчить з якою наполегливістю і відповідальністю за слово мови працював Годованець.

Протягом 1954–1974 років було видано 19 збірок байок за власними та запозиченими сюжетами.

Остання робота батька: "Байки зарубіжних байкарів у переспівах та перекладах Микити Годованця" експонувалася на міжнародній виставці класичної книги в Москві. Книжка батька стояла поряд з виданнями Т. Шевченка, Г. Сковороди, І. Крилова, О. Пушкіна.

Відомо, що твори Годованця є у бібліотеках громадян України, Росії, Білорусії, Польщі, Болгарії та Молдови.

Бібліотека батька була частинами передана в фонди бібліотек Вікнинської СШ, на батьківщину батька, де він починав свій шлях в літературу, Хмельницького літературного музею, Кам'янець–Подільської міської бібліотеки імені Затонського та Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

В українській та світовій літературі почесне місце посідає творчість патріарха української байки – Микити Павловича Годованця, який сатиричним образом слова прищеплює добро людській свідомості.



В статье А.Н. Годованца, сына поэта–баснописца Никиты Павловича Годованца, рассказывается, о роли собственной и библиотек разных заведений в писательской деятельности его отца.

Ключевые слова: книга, библиотека, справочник, творчество, байка.

The articleAMHodovantsya, the son of poet andfabulistNikitaPavlovichHodovantsya, tellsabouthis ownroleand librariesof variousinstitutions in theliterary activityof his father.

Keywords:book, library, information, creativity, fable.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   37


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал