Наукові праці кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. Випуск 3



Сторінка20/37
Дата конвертації22.12.2016
Розмір7.16 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   37

3–й благочинний округ Балтського повіту

Село

Церква


Кількість православних книг

Кількість уніатських

книг


Красненьке

Успенська

19




Молокиш

Успенська

10

4

Радужне

Миколаївська

11




Сарацен

Чудо–Михайлівська

13

6

Стримбляни

Свято–Дмитрівська

14

2

Домниця

Свято–Дмитрівська

17




Слободзея

Різдво–Богородицька

12

5

Березівка

Іоанно–Богословська

13

5

Воронківка

Успенська

15

2

Тимків

Казанська

23

2

Гонорати

Миколаївська

10

7

Ксьондзівка

Покровська

16

3

Рибниця

Михайлівська

24




Грабова

Покровська

16

4

[1, арк. 2–33].

4–й благочинний округ Балтського повіту

Село

Церква


Кількість православних книг

Кількість уніатських

книг


Цибулівка

Михайлівська

15




Дубова

Чудо–Михайлівська

14

2

Тисколунг

Успенська

18




Ключ

Покровська

8

4

Понток

Богословська

12

3

Батушани

Успенська

14

1

Жура

Михайлівська

13

2

Гармацьке

Михайлівська

18




Любомирки

Успенська

23




Чорна

Миколаївська

17

3

Завалля

Параскієвська

12

2

Вихватнівці

Миколаївська

13




Мокра

Чудо–Михайлівська

12

7

Топала

Параскієвська

16

4

Гавиноси

Миколаївська

18

3

Кульна

Різдво–Богородицька

13




[2, арк. 2–27].

6–й благочинний округ Ушицького повіту

Село

Церква


Кількість православних книг

Кількість уніатських

книг


Привороття

Миколаївська

17

1

Рункошів

Покровська

14

3

Козодавинці

Михайлівська

9

3

Грушка

Успенська

8

9

Лісківці

Успенська

11

2

Кривчани

Іоанно–Богословська

7

3

Чабанівка

Миколаївська

5

8

Крушанівка

Успенська

16

4

Конилівка

Михайлівська

1

12

Гораївка

Димитрівська

5

10

Дурняківці

Троїцька

2

5

Бакота

Покровська

7

10

Теремці

Параскієвська

13

9

Студениця

Михайлівська

21

6

Бодачівка

Вознесенська

19

7

Патринці

Хрестоводвиженська

3

10

Калачківці

Різдво–Богородицька

3

7

Рогізна

Іоанно–Богословська

5

14

Субич

Покровська

3

8

Вихватнівці

Покровська

7

13

Нефедівці

Різдво–Богородицька

3

16

[3, арк. 2–13].

Збільшення кількості церковних бібліотек прослідковується протягом усього ХІХ та початку ХХ ст. Керівництво Подільської єпархії докладало значних зусиль до утворення нових церковних бібліотек і наповнення їх книгами. Лише за 1869 р. кількість таких книгозбірень у Подільській єпархії збільшилась на 511 [6, с. 393].Позитивна динаміка спостерігалась і в наступні роки. У 1875 р. появилися279 нових книжкових фондів, 1876 р. – 300, 1897 р. – 134 [5, с. 53]. Таким чином, наприкінці XIX ст. при церквах єпархії діяло 1182 книгозбірні.

Отже, окружні та церковні бібліотеки відіграли значну роль у створенні та розширенні бібліотечної мережі Поділля. Робота щодо їх створення в певній мірі контролювалася з’їздами духовенства, єпархіальним керівництвом та різного роду правилами. На жаль фонди цих бібліотек були нечисленними та одноманітними.
Список використаних джерел та літератури:


    1. Державний архів Хмельницької області, ф. 315 Подільська духовна консисторія, оп. 1 (1795–1869), спр. 392. Рапорти благочинного 3–го округу Балтського повіту священика Слотвинського по донесенню в консисторію списку церковних книг і списки їх за 1852 р. (5.ХІ. 1852), 34 арк.

    2. Там само, спр. 393. Рапорти благочинних Балтського повіту про представлення списківкниг, записи церковної служби. Списки книг за 1852 р. (31.Х. 1852), 27 арк.

    3. Там само, спр. 394. Рапорти благочинного Ушицького повіту про представлення списківкниг, записи церковної служби. Списки за 1852 р. (17.VII. 1852), 13 арк.

    4. Там само, спр. 1034. Про прохання благочинних про утворення при церквах бібліотек (3. 01. 1868 – 22. ІХ. 1869), 127 арк.

    5. Айвазян О.Б. Бібліотеки Подільської єпархії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / О.Б. Айвазян // Освіта, наука і культура на Поділлі : зб. наук. праць. – Кам’янець–Подільський : Оіюм, 2010. – Т.16. – С. 51–63.

    6. Извлечение из всеподданейшого отчета обер прокурорасвятейшегосинода за 1869 год // Подольские епархиальные ведомости (далі – ПЕВ). – 1871. – 15 авг. (№ 16). – С. 393–410.

    7. Каталог книг, наиболее необходимых для церковных библиотек при каждой приходской церкви // ПЕВ. – 1879. – 15 апр. (№8). – С. 280–289.

    8. Краткие статистические сведения о Подольской епархии за 1896–1897 годы // ПЕВ. – 1898. – 10 янв. (№2). – С. 42–48.

    9. П. В. Начало окружной библиотеки в Подольской епархии / П. В. // ПЕВ. – 1862. – 8 нояб. (№24). – С. 843–845.

    10. Прокопчук В.С. Бібліотеки Хмельниччини: від заснування – до наших днів / В.С. Прокопчук // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук.пр. – Кам’янець–Подільський: Оіюм, 2009. – Т.14. – С. 3–39.

    11. Троицкий П. О благочинницких или окружных библиотеках в Подольской епархии / П. Троицкий // Подольские епархиальные ведомости. – 1867. – 15 марта (№6). – С. 167–181.

В статье рассматриваются особенности становления и деятельности окружных и церковных библиотек Подольской епархии во второй половине ХІХ – начале ХХ в.

Ключевые слова: Подольская епархия, духовенство, окружные библиотеки, церковные библиотеки, поступления.

Inthe article the peculiaritiesof formation andactivities ofthe districtand churchlibrariesPodolsk diocesein the secondhalf of the nineteenth– earlytwentiethcentury.

Keywords:Podolskdiocese, clergy, county library, church library, revenue.

УДК 027.6:2–754]:2–773(477.43) І. О. Старенький,

м. Кам’янець–Подільський
Бібліотеки духовних навчальних закладів Подільської єпархії і їх роль у збереженні пам’яток друку і письма

У статті висвітлюються віхи історії бібліотек духовних навчальних закладів Подільської єпархії і, насамперед, бібліотеки Подільської духовної семінарії, процес комплектації їхніх фондів та роль у збереженні пам’яток друку і письма.

Ключові слова: бібліотека, фонди, надходження, Подільська єпархія, духовні навчальні заклади, Подільська духовна семінарія, пам’ятки.

Роль і місце бібліотек духовних навчальних закладів Подільської єпархії в концентрації та охороні пам’яток друку і письма частково висвітлена в працях В.С. Прокопчука [15; 16], О.Б. Айвазян [8; 9] та ін. Мета цієї статті – висвітлити діяльність бібліотек духовних навчальних закладів Подільської єпархії, насамперед, – бібліотеки Подільської духовної семінарії, їх роль у збереженні і популяризації пам’яток друку та письма в ХІХ – на початку ХХ ст.

Центральне місце серед духовних навчальних закладів Поділля займала бібліотека Подільської духовної семінарії – одна з найдавніших в єпархії. Вона поділялася на фундаментальну та учнівську. З часу заснування в семінарії діяло три учнівських бібліотеки: окремо для учнів першого та другого класів, для учнів третього і четвертого класів та книгозбірня учнів п’ятого і шостого класів. Їх фонд складали книги згідно дисциплін, які вивчалися учнями. Розподіл книг між цими бібліотеками був приблизно рівний. Так, на 1880 рік бібліотека першого та другого класів мала 599 томів (356 назв), третього та четвертого класів – 605 томів (340 назв), п’ятого та шостого класів – 672 томи (339 назв) [11, с. 290].

1867 року єпископом Леонтієм затверджено Правила для учнівської бібліотеки Подільської духовної семінарії, які регламентували її діяльність [8, с. 128].

Поповнювалася семінарська бібліотека з різних джерел. Головні грошові пожертви робили самі учні. Зокрема впродовж другого півріччя 1867–1868 навчального року 72 учні вищого відділення пожертвували 49 руб. 45 коп. Крім учнів семінарії значні пожертви на бібліотеку внесли керівники та наставники семінарії – 23 руб., наставники Кам’янецького духовного училища – 2 руб., випускники семінарії 1867 року – 3 руб. 52 коп., окремі особи духовенства єпархії – 4 руб.,сторонні особи – 20 коп. Досить значне пожертвування на користь бібліотеки зробив кам’янецький купець другої гільдії Ф.С. Калінін – 10 руб.

До суми пожертв, зроблених вищезгаданими особами приєднувалися кошти, зібрані за продаж «Правил та звіту про стан богословської учнівської бібліотеки семінарії за першу половину навчального1867–1868 року» в сумі 1 руб. 35 коп., брошур, які пожертвував А.Я. Павлович – 1 руб. 20 коп., книги Д.А. Синицького «Исторические сведения о Подольской духовной семинарии» – 3 руб. 90 коп., друкованих бланків та ін. Загальна сума, зібрана в такий спосіб упродовж другого півріччя становила 98 руб. 92 коп. [8, с. 129].

Окрім пожертв грошима, учнівська бібліотека отримала чимало літератури від різних осіб. Значну частину з них передав єпископ Леонтій – 74 книги, 16 брошур та 12 періодичних видань. Жертвували книги керівники та викладачі семінарії, а також сторонні особи, від яких надійшло 88 примірників. Разом пожертви склали 184 примірники. 1867 року екзарх Грузії Євсей пожертвував декілька примірників книги «Слова и речи» [7, арк. 1–4].

Крім того, отримавши від професора Д.А. Синицького 100 примірників «Исторических сведений о Подольской духовной семинарии», бібліотека розіслала їх безкоштовно до різних редакцій та видавництв. У відповідь почали надходити книги в обмін.

У наступному 1868–1869 навчальному році бібліотека тільки за перше півріччя отримала коштів на суму 52 руб. 38 коп. [8, с. 129]. Частина з них – 17 руб. 25 коп. – використана на придбання періодичних видань духовного змісту: «Христианское учение», «Руководство для сельских пастырей», «Духовная беседа с церковною летописью», «Чтение в Московском обществе любителей духовного просвещения». Значна частина – на поповнення бібліотеки кращими товарами духовної та світської літератури. Так, 1868 року книг богословської тематики та з церковної історії було придбано 25 примірників на суму 37 руб 24 коп., у наступному – 28 томів на 32 руб. 30 коп. Навіть був виписаний з Парижа перший том творів священика і доктора богослов’я Володимира Гетте «История церкви от Рождества Господа нашего Иисуса Христа до наших дней» [8, с. 129–130].

Для обліку, упорядкування та полегшення користування фондами семінарської бібліотеки, складався детальний каталог книг, брошур та періодики. Робив його бібліотекар та його помічник, підписував ректор семінарії та завіряв печаткою. Каталог зберігався в бібліотеці, а для богословського класу була зроблена копія на спеціальному бланку. Каталог поділявся на розділи, відповідно до навчальної програми. Так, на 1920 рік у бібліотеці за каталогом були відділи давніх мов, богословської літератури, французької мови, німецької мови, «маловідомих мов», церковні книги та періодика. Загалом по розділах нараховувалося за основним каталогом і додатком до нього 1109 видань [3, арк. 1–94].

Комплектування фондів з боку семінарського правління жорстко контролювалося. Так, у журналі семінарії під 1901 роком знаходимо запис: «Згідно п. 16 параграфа 103 Статуту семінарії піддано обстеженню питання про вибір і виписку книг для фундаментальної та учнівської бібліотек семінарії, при цьому було розглянуто представлені викладачами кожному по предметах своєї кафедри, приватні списки книг, на основі яких складені два загальних списки книг, які підлягали виписці в бібліотеку» [1, арк. 47]. Нижче зазначалося: «Книги для учнівської бібліотеки семінарії виписуються не інакше як за попереднім розглядом їх на педагогічному зібранні і рекомендації зі сторони наставників, кожному по своєму предмету, і взагалі в учнівську бібліотеку не надходять книги, зміст яких невідомий особам начальства та наставників» [1, арк. 47–48].

Комплектація та використання фондів бібліотеки контролювалися не лише семінарським начальством, а й св. Синодом. 1872 року було оприлюднено «Правила Учебного комитета при святейшем Синоде касательно приобретения книг в ученические библиотеки духовных семинарий и училищ, утвержденные определением святейшего Синода от 7–19 июля 1872 года». У Правилах зазначалося, що часто учні читають книги, які не відповідають ні їх віку, ні розумінню, ні цілям духовного навчання та виховання. Було рекомендовано:



  1. переглянути книги, які знаходились в учнівській бібліотеці, оскільки деякі пожертви могли бути прийняті без розгляду;

  2. книги, які мають бути виписані, повинні розглядатись семінарським начальством і наставниками, нерозглянуті книги не мали надходити до учнівської бібліотеки;

  3. наставники мали рекомендувати читати учням певну літературу, вчити швидко та правильно читати;

  4. різнотематичну літературу дозволялося читати в позаурочний час;

  5. відвідання учнями приватних бібліотек відбувалося лише з дозволу інспектора семінарії [14, с. 18–19].

Діяльність бібліотеки регламентували також окремим розділом «Правил поведінки учнів Подільської духовної семінарії». Так, у Правилах, затверджених 1867 року, параграфи 13 і 14 упорядковували книговидачу: книги видавалися двічі на тиждень – у четвер та суботу, здійснював цей процес бібліотекар за участі його помічників [10, с. 470]. У «Правилах поведінки учнів Подільської духовної семінарії» за 1878 рік бібліотеці було присвячено 11 пунктів (п. 92–102). Пункт 92 проголошував, що казеннокоштні учні отримують книги на початку кожної навчальної треті, а новоотримані книги – одразу після їх надходження в бібліотеку. Своєкоштні учні могли користуватися бібліотекою на рівні з казеннокоштними, але лише після придбання за власний рахунок підручників і посібників (п. 93). Пункт 94 регламентував книговидачу: з фундаментальної бібліотеки учні мали право користуватися лише рекомендованими викладачами та семінарським начальством книгами, з учнівської можна було отримати будь–які книги. Учень отримував на руки від однієї до трьох книг, у залежності від обсягу, і після закінчення тижневого терміну повернути у бібліотеку. На наступний тиждень книга могла бути залишена у випадку, якщо ніким не було заявлено бажання отримати її (п. 96–97). Правила визначали ставлення до книг як до пам’яток друку. Так, отримані книги учень повинен був зберігати «у чистоті і цілісності», повертати в бібліотеку без будь–яких пошкоджень. У випадку втрати чи інших важливих пошкоджень книги, винуватець купляв новий екземпляр книги або відшкодовував її вартість з урахуванням поштових витрат (п. 98–100). Пункт 101 зобов’язував учнів перед канікулами повернути всі книги до фундаментальної і учнівської бібліотек, в іншому випадку ті, хто не здав книги і не вніс гроші за втрачені, «не отримували відпускний білет» [13, с. 335–336]. З деякими змінами ці Правила були затверджені 1911 року [2, арк. 400].

На 1900 рік у бібліотеці налічувалося 1494 примірники придатних для користування книг (141 назва) і 552 примірники – в архіві [1, арк. 130–134]. 1901 року до фондів безкоштовно надійшло ще 50 книг [1, арк. 135–135 зв.].

Аналіз репертуару книжкового фонду дає відповідь на питання, чому в Правилах були пункти, які зобов’язували ставитися до книг як до пам’яток. Адже бібліотека мала цінні й рідкісні видання. Ще 1920 року у фонді семінарської бібліотеки містилося 3 стародруки XVI ст. («CompendiumTeologicae» Альберта Магні 1585 р., «ConfessiocatholicaChristiana» 1551 р., «MemorialesvitaeChrestianaeadjuntum»1589 р.) та 16 стародруків XVII ст. [4, арк. 11 зв. – 94]. За втрату книг карали не лише учнів, але й викладачів семінарії. Так, 1857 року за поданням Подільської духовної семінарії справу про втрату книг професором Любомудровим розглядала навіть консисторія [5, арк. 1–5].

Про роль семінарської бібліотеки як закладу із збереження пам’яток старовини свідчить факт збереження в її фондах нумізматичної колекції. У ній було 8 золотих монет (Марії Терези 1759 р. (1 шт.), JeculumnovutcelebratRespublicaNorimbergeniu 1722 р. (1 шт.), DucatureipublicaTigurina 1721 р. (1 шт.), DeigratiamagnusDuxEtririceJonnesGaslo 1722–1734 рр. (3 шт.), рубль 1721 р. (1 шт.), 1 турецька монета), 54 срібних (1594–1819 рр.) та 16 мідних монет (1710–1807 рр.) [4, арк. 96–97].

Як окремий факт можна згадати сприяння бібліотеки і у виданні книги уродженця Кам’янця–Подільського, етнографа, лінгвіста та пам’яткоохоронця Каленика Шейковського «Быт подолян» [6, арк. 1–8].

У ХІХ – на початку ХХ ст. на теренах Подільської губернії діяли також бібліотеки інших духовних навчальних закладів: у чоловічих духовних училищах Кам’янця–Подільського, Тульчина, Тиврова й Привороття, жіночих училищах Кам’янця–Подільського та Тульчина.

Однією з найстаріших була бібліотека Тульчинського єпархіального жіночого училища. Перші три книги («Письма о должностях священников», «Православный катехизис» та «Книга древнего простого церковного пения») були придбані ще 1842 року. Спочатку бібліотека діяла без розмежування на учнівську та фундаментальну. Книги видавалися під розписку як викладачам, так і вихованцям [12, с. 118]. Поповнювалася вона новими книгами та періодичними виданнями за рахунок однорублевих щорічних внесків кожної вихованки на початку навчального року. У 1885–1886 роках бібліотека була вже розділена на 2: однією опікувалася інспектор класів, іншою – помічник вихователя Євгенія Василевська [8, с. 132].

Нерідко придбання до бібліотек здійснювалося за рахунок і виділених училищним з’їздом сум. 1890 року на придбання книг бібліотеці Тульчинського духовного жіночого училища виділено 190 руб., вони були використані на замовлення 40 підручників та 8 періодичних видань, 1891 року – вже 240 руб. [8, с. 132]. На 1910 рік бібліотека училища нараховувала 3220 примірників [2, арк. 52].

1886 року з’їзд виділив по 50 руб. на фундаментальну і учнівську бібліотеки Приворотського духовного училища, 32 руб. на оправу книг.

Наприкінці 80–х років у цьому училищі діяла й так звана продажна книгозбірня, де учні могли за невисокими цінами придбати в кредит чи навіть у борг підручники, навчальні посібники й інше необхідне приладдя [8, с. 132–133]. 1910 року бібліотека Приворотського духовного училища вже мала 1770 томів літератури [2, арк. 52].

Стан бібліотек інших духовних навчальних закладах був подібним. 1868 року Кам’янецький училищний з’їзд констатував, що «при училищі є задовільна бібліотека», яку все ж треба збільшувати шляхом придбання необхідних і корисних книг, для чого виділив 70 руб. [10, с. 451].

Загалом 1910 року бібліотека Кам’янецького училища мала 4006 томів, Тиврівського – 2608 томів, Тульчинського – 3220 томів, Приворотського училища – 1770 томів [2, арк. 52].



Таким чином, у розбудові бібліотечної системи Поділля значну роль відіграли бібліотеки духовних навчальних закладів. Вони виконували функції збору і поширення духовної продукції, інформаційного забезпечення навчального процесу, виховної роботи й виступали, водночас, як центри збереження й охорони пам’яток друку та письма. Ця тема потребує подальшого дослідження, пошуку й оприлюднення документальних матеріалів.

Рік

Назва училища

Фундаментальна бібліотека

Учнівська бібліотека

1910

Кам’янецьке

1866 примірників

2140 примірників

1910

Тиврівське

1700 примірників

908 примірників

1910

Тульчинське

2293 примірника

927 примірників

1910

Приворотське

983 примірника

787 примірників



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   37


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал