Наукові праці кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство. Випуск 3



Сторінка16/37
Дата конвертації22.12.2016
Розмір7.16 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   37

Список використаних джерел та літератури:

  1. Прокопчук В.С. Наукова бібліотека Кам’янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка за 20 років незалежності України: хроніка, факти / В.С. Прокопчук, В.М. Бунда // Освіта, наука і культура на Поділлі : зб. наук. пр. – Кам’янець–Подільський: Оіюм, 2011. – Т. 17. – С. 121–146.

  2. Премія заснована 2005 року і відповідно з Положенням вручається у Всеукраїнський день бібліотек, її першими лауреатами стали Л.П. Смолінська, В.М. Пархоменко, Н.Д. Крючкова, Т.М. Опря, В.М. Бунда.

  3. Див.: Офіційний вісник України. – 2010. – № 80. – С. 153–154.

  4. Прокопчук В.С. Наукова бібліотека Кам'янець–Подільського національного університету імені Івана Огієнка за 20 років незалежності: хроніка, факти… – С . 121.

  5. Наукові праці Кам’янець–Подільського національного університету / [ред. кол.: О.М. Завальнюк (голова), В.С. Прокопчук (від. ред.) та ін.] – Кам’янець–Подільський: К–ПНУ, 2008. – 400 с. – (Серія: “Бібліотекознавство. Книгознавство”; вип. 1); Кам’янець–Подільський: Аксіома, 2010. – Вип. 2. – 648 с.

  6. Прокопчук В.С. Бібліотека Кам’янець–Подільського національного університету: роки становлення й розквіту: іст. нарис / В.С. Прокопчук, Л.Ф. Філінюк. – Кам’янець–Подільський : Аксіома, 2009. – 284 с.: іл.

  7. Прокопчук В.С. Кам’янець–Подільський період у бібліотечній діяльності М.І. Ясинського/ Держ. заклад «Харківська держ. б–ка ім. В.Г. Короленка» ; [уклад.: Т.О. Сосновська, В.О. Ярошик]. – Х.: Харк. держ. б–ка ім. В.Г. Короленка, 2009. – С. 14–25; Його. Кам’янець–Подільський період в житті й діяльності видатних українських бібліотекознавців і бібліографів С.О. Сірополка, Л.Ю. Биковського, М.І. Ясинського / В.С. Прокопчук // Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства: матер. наук.–практ. конф. 12 листоп. 2009 р., м. Львів. – Л.: Вид–во нац. ун–ту «Львівська політехніка», 2009. – С. 214–224; Його. Організаційна і бібліотекознавча праця С.О. Сірополка, Л.Ю. Биковського, М. І. Ясинського у фундаментальній бібліотеці Кам’янець–Подільського державного українського університету / В.С. Прокопчук // Кам’янець–Подільський – остання столиця Української Народної Республіки: матер. всеукр. наук. конф., Кам’янець–Подільський, 6–7 жовтня 1929 р. / редкол.: Смолій В.А., Верестюк В.Ф., Завальнюк О. М. [та ін.]. – Кам’янець–Подільський : Оіюм, 2009 – С. 360–367; Його. Бібліотекознавчий доробок Левка Биковського кам’янецького періоду (вересень–травень 1920 рр.) / Прокопчук Віктор Степанович // Матеріали другої науково–практичної конференції «Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства» / ред. рада: Ю.Я. Бобало, А.Г. Загородній [та ін.], Львів, 23 вересня 2010 р. – Л.: Вид–во Львівського політехніки, 2010. – С. 26–33; Його. Бібліографія Л.Ю. Биковського кам’янецького періоду (1919–1920) / В.С. Прокопчук, О.В. Литвиненко // Наукові праці Кам’янець–Подільського нац. ун–ту ім. І. Огієнка. – Кам’янець–Подільський: Аксіома, 2010. – С. 597–600. – (Серія: “Бібліотекознавство. Книгознавство”; вип. 2); Його. Кам’янчани–бібліотекознавці в еміграції // Подільська еміграція в контексті європейської та світової культури: матер. міжнар. наук.–практ. конф., м. Хмельницький, 17–18 берез. 2011 р. – Хмельницький: Заколодний М.І., 2011. – С. 26–40; Його. Бібліотекознавчі погляди І.І.Огієнка і втілення ним їх у практику бібліотечного будівництва в Україні та західній українській діаспорі / В.С. Прокопчук // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: наук. зб. – Кам’янець–Подільський : К–ПНУ ім. І Огієнка, 2011. – С. 247–257. – (Серія іст. та філолог.; вип. 8); Його. Огієнко І.І., Сірополко С.О., Биковський Л.Ю. : любов до книги – крізь усе життя / В.С. Прокопчук// Матеріали третьої науково–практичної конференції «Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства», м. Львів, 29 верес. 2011 р. – Л. : Вид–во Львівської політехніки, 2011. – С. 130–154.

  8. Аналіз діяльності бібліотек Хмельницької області за 2010 р. / ХОУНБ ім. М. Островського; уклад. Маковська В.В., Грудецька Т.М., відп. за вип. Н.М. Синиця. – Хмельницький, 2011. – С. 20–21.

  9. Див.: Аналіз діяльності бібліотек Хмельницької області за 2006, 2007, 2008, 2009 і 2010 рр. , зроблений Хмельницькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. М. Островського.

В статьепроанализирована деятельностьнаучной библиотекиКаменец–Подольского национальногоуниверситета имени Ивана Огиенкоза 20лет украинской независимостии на основе этогоопределены некоторыетенденции, проблемы иперспективы развития библиотеквысших учебных заведений.

Ключевыеслова:вузы, университет, библиотека, информационные ресурсы, научные исследования.

The articleanalyzedthe activitiesof the scientific libraryKamenetz–Podolsk National University of IvanKing Jamesfor 20 yearsof Ukrainian independence,and on this basisidentifiedsome trends, problems andprospects oflibraries of highereducation institutions.

Keywords:higher education, university, library science, information resources, research.

УДК 027.7(477.43)(09) О.Б. Айвазян,

м. Хмельницький

З історії наукової бібліотеки

Хмельницького національного університету.

В статті йдеться про перші 20 років з історії наукової бібліотеки Хмельницького національного університету (1962–1982 рр.)

Ключові слова: НБ ХНУ, історія бібліотеки, бібліотечна рада, фонд, штат, масові заходи.

Наукова бібліотека Хмельницького національного університету (НБ ХНУ) – лауреат обласної премії в галузі бібліотечної справи ім. Мелетія Смотрицького, провідний підрозділ університету, який забезпечує інформацією навчальний процес, наукові дослідження і є основною ланкою в системі розповсюдження знань. За 50 років існування бібліотека стала потужним регіональним науково–інформаційним осередком, методичним центром бібліотек вищої школи області. Напередодні ювілею прийнято оцінювати пройдений шлях, згадувати ті події та людей, які сприяли становленню і розвитку бібліотеки, створили передумови її сучасного життя.

Історію НБ ХНУ неодноразово висвітлювали в своїх статтях В.М.Петрицька, Рибалко Р.М., О.Б.Айвазян, К.М.Чабан, В.О.Глухенька, О.П. Григоренко, В.С.Прокопчук та інші. Опубліковані матеріали знайомили читачів з основними напрямками роботи книгозбірні у різні періоди діяльності і були основані на звітах, які зберігаються в бібліотеці з 1987 р., а також на спогадах ветеранів, керівників та співробітників. Окремі факти відображено в збірниках документів і матеріалів, підготовлених викладачем університету І.Х. Ткачуком. [1]. Ця стаття ставить за мету дослідження історії книгозбірні університету за період з 1962 до 1982 рр . на основі архівних матеріалів.

Хмельницький загальнотехнічний факультет (ЗТФ) було створено наказом по Українському політехнічному інституту (м. Львів) від 6 червня 1962 р. В наступні місяці проводилась активна робота з формування структури філіалу, штатів викладачів та співробітників. «Напевне, мало хто знає, що першим штатним працівником факультету була бібліотекар Марія Міль (Рижук), і перші книги, що з'явилися в бібліотеці, були безкоштовно передані нам поліграфічним інститутом» [2]. 17 вересня 1962 року відбулося святкове відкриття Хмельницького ЗТФ УПІ ім. І.Федорова. Факультет було розміщено в капітально відремонтованому триповерховому будинку, де функціонували 6 аудиторій, 5 лабораторій і бібліотека з читальним залом. Отже, у вересні 1962 року бібліотека розпочала обслуговування своїх перших читачів, якими стали 250 студентів.

Нагальною проблемою новоствореного закладу стало забезпечення користувачів необхідною навчально–методичною літературою. Тому впродовж наступних навчальних років питання поповнення фонду бібліотеки знаходилось під постійною увагою керівництва. В протоколах засідання Ради факультету за 1964 р. відзначалося, що «фонд бібліотеки зріс до 7800 томів, завдяки чому студенти забезпечені основними підручниками та методичними вказівками», і, водночас, йшлося про невідкладне вжиття заходів для придбання необхідної технічної літератури [3].

Постійне зростання контингенту студентів (що у порівнянні з 1962 роком збільшився в 2 рази і становив 950 студентів), які навчалися за 12 спеціальностями, активізувало поповнення бібліотечного фонду підручниками, яких вже не вистачало. Ця проблема залишилася і в наступному навчальному році, про що говорять виступи викладачів на Раді факультету в липні 1965 р. Керівництво факультету з розумінням ставилося до проблем книгозабезпечення навчального процесу, тому в рішенні Ради факультету у п.8. було зазначено винайти фінанси на придбання необхідної кількості підручників[4].

Отже, бібліотека ЗТФ діяла практично із самого відкриття навчального закладу, обслуговуючи студентів стаціонару, заочної та вечірньої форм навчання, викладачів і співробітників інституту. Близько двох років всю роботу книгозбірні забезпечувала М.І.Міль, яка заочно здобувала фахову освіту в Харківському державному інституті культури та, водночас, практичний досвід роботи в інститутській книгозбірні. «Умови роботи першого бібліотекаря мало нагадували теперішні. Дві невеличкі холодні кімнатки були зовсім не пристосовані для зберігання книжкового фонду та обслуговування читачів. Тепла фуфайка та валянки – це основні атрибути одягу взимку. Але природній оптимізм, комунікабельність, вміння долати негаразди допомагали Марії Іванівні в роботі і сприяли тому, що бібліотека розвивалася і мужніла». В наступному навчальному році штат бібліотеки поповнився двома штатними одиницями. До книгозбірні прийшли працювати бібліотекарями Н.Б.Беднарська та К.С.Степанець. Вони заочно навчалися в інститутах культури і були активними учасниками суспільного життя інститутського колективу. «Вечори відпочинку, поїздки в ліс, спортивні змагання, участь у художній самодіяльності – все це об`єднувало людей, посилювало бажання працювати, робити спільну справу»[5].

Із зростанням книжкового фонду, збільшенням кількості читачів, започаткуванням інформаційної і просвітницької роботи бібліотека стає невід`ємною частиною навчального й виховного процесу, і наприкінці 1967 року, згідно з наказом ректора Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування (ХТІПО), бібліотекаря Степанець Катерину Степанівну призначено на посаду завідуючої бібліотекою з 20 жовтня 1967 року [6]. В грудні того ж року, вона, як зав. бібліотекою, стала членом Ради Хмельницького технологічного інституту побутового обслуговування з розгляду пропозицій про присвоєння вчених звань, навчальних, методичних, конкурсних, господарських та інших питань [7 ].

З метою оптимізації подальшої роботи бібліотеки, особливо з питань комплектування необхідною навчальною літературою, згідно з наказом ректора № 31 від 19 лютого 1968 року в ХТІПО затверджено першу бібліотечну Раду в такому складі: ст.викладач С.Г. Іванов, зав. бібліотекою К.С. Степанець, асистент Г.М. Плащова, в.о. зав. кафедрою іноземних мов Й.М. Пацула, ст. викладач В.В.Нестеровський, ст. лаборант Д.Т. Яковлева, студентка ІІ курсу Л.П. Пальнова [8].

В наступному році робота інститутської книгозбірні удосконалювалась і розширювалась, про що свідчать матеріали звіту про роботу ХТІПО за 1967–1968 навчальний рік. Згідно звіту зав. бібліотекою на Раді інституту робота бібліотеки була спрямована на забезпечення всіх груп читачів необхідною літературою, періодичними виданнями та бібліографічним обслуговуванням. Комплектування літературою проводилось шляхом попередніх замовлень за тематичними планами. Заявки на літературу погоджувались з завідуючими кафедрами і проректором з наукової та навчальної роботи. В результаті наполегливої праці викладачів та бібліотекарів фонд книгозбірні за один рік збільшився в два рази і становив на 1 липня 1968 р. 31441 примірник на суму 29510 крб. За цей рік було придбано 166 назв журналів, 35 книг та 13 найменувань журналів іноземними мовами, обслужено за єдиною реєстрацією 1644 читачі, яким видано 51317 прим. бібліотечних документів. Щоквартально видавався інформаційний бюлетень «Новини радянської і зарубіжної літератури». Оформлено картотеку «Бібліотечна Ленініана», 10 книжкових виставок і два стенди, ленінський куточок. За звітний період проведено 4 бібліографічних огляди до знаменних дат: 50–річчя радянської влади, 50–річчя Радянської армії «50 героїчних років», до 100–річчя з дня народження В.І.Леніна «Ленін в спогадах сучасників», до 50–річчя Комуністичної партії України. Як бачимо, для бібліотеки інституту, втім, як і для всіх інших книгозбірень країни, та й не тільки для них, ідеологічна складова роботи знаходилась на той час чи не на першому місці після комплектування.

Крім того, було започатковано бібліотечно–бібліографічні уроки, тобто, в усіх студентських групах І курсу проводилися бесіди на тему «Як користуватися алфавітним і систематичним каталогом» [9].

З 1968 року починається робота по створенню кафедральних бібліотек. Саме в цьому році відкривається кабінет марксизму–ленінізму. В кабінеті проводилися консультації, видавалася література: “В його фонді є 2 комплекти творів К.Маркса і Ф.Енгельса, 2 комплекти творів Леніна (4–5 видання), 5 комплектів «КПРС в резолюціях», найнеобхідніша довідкова література. Кабінетом проведено значну роботу з комплектування бібліотеки інституту необхідними навчальними посібниками та іншою літературою із суспільних наук[10].

Відтоді на окремих кафедрах, починаючи з 1969 року, створено бібліотеки з пунктами видачі, і, хоча працювали там кафедральні працівники, вся відповідальність за фонд таких книгозбірень, його поповнення та збереження лягала на бібліотеку інституту.

Не зважаючи на досягнуті результати, питання розвитку та діяльності книгозбірні і надалі знаходилось під контролем ректорату і вже в наступному навчальному році (в травні 1969 р.) знову розглядалося на засіданні Ради інституту. В доповіді проректора дано детальну характеристику роботи книгозбірні за всіма напрямками діяльності і зазначалося, що бібліотека відіграє важливу роль в роботі вузу, оскільки її призначенням є максимальне забезпечення навчальною та довідковою літературою, першоджерелами та допоміжною літературою майбутніх фахівців вищої кваліфікації. Разом з тим, бібліотеці необхідно розвивати фонд наукової літератури, надавати всебічну допомогу в справі «ідейно–політичного виховання та розвитку культурного світогляду молоді»[11]. Далі у доповіді відзначалося, що з початку роботи інституту книжковий фонд збільшився і становить 50 тис. примірників. Лише за останні 5 місяців бібліотека придбала близько 8 тис. прим. книг завдяки ініціативі окремих викладачів [12].

Вагому допомогу в роботі бібліотеки наприкінці 60–х років ХХ століття надавали студенти, бібліотечні активісти: Трифон Наташа, Вайцбліт Рита, Зикін Тетяна, Силецька Валя – гр.МА–21; Рященко Марія, Корсун, Дубовік Ніна, Слюсарчук Валентина – гр.ХТ–21, Болотинська Тетяна з 4 курсу вечірнього відділення та багато інших. Вони проводили пропаганду книг серед студентів, допомагали своєчасній обробці видань і підтримували порядок в читальному залі, де було відкрито доступ до енциклопедичної та довідкової літератури. Найактивнішими читачами визнано кращих студентів інституту – Лозового, Шкроба, Вернера та ін., формуляри яких охоплювали десятки книг з різноманітних галузей знань тих спеціальностей, на яких вони навчалися. Продовжувалось бібліографічне обслуговування, робота з першокурсниками. На допомогу їм в читальному залі був оформлений стенд “Як працювати над книгою”. Комісія з перевірки роботи книгозбірні відзначила позитивне в роботі бібліотеки – проведення масової роботи, зокрема, організацію виставок до важливих історичних та революційних дат: ювілеїв з дня народження В.І.Леніна, Н.К.Крупської, Ленінського комсомолу “50 героических лет”, до дня Радянської Конституції, до 100 – річчя періодичного закону Менделєєва, до 1 Травня та Дня Перемоги “Слава воїнам–визволителям”. До послуг читачів працювали постійні виставки : “Нові книги”, “Вивчаючим історію КПРС”, “На допомогу вивчаючим іноземну мову ”, “Краєзнавчий куток” та ін.; крім того, працівниками бібліотеки збирався матеріал про місто Хмельницький та область. Особлива увага надавалася збору матеріалів та літопису історії інституту. Основні статистичні показники роботи книгозбірні продовжували збільшуватися: 1968 року обслужено понад 2200 читачів, яким видано 69 тис. документів, відвідування за рік складало 36 тис. осіб.

Окрім нестачі підручників бібліотека мала й інші труднощі в своїй роботі, а саме: відсутність необхідної матеріальної бази та занадто малий штат. “Читальний зал має замалу площу, постійно переповнений і не в змозі задовольнити всі потреби студентів. Книгосховище вже два роки тому перестало відповідати зростаючим фондам. Нові книги доводиться складати на підлозі в проходах між стелажами, що сильно ускладнює пошук літератури. Виготовлені стелажі неможливо наростити, оскільки вони прогинаються. Весь штат книгозбірні складається з 4–х одиниць, в той час, коли штат книгозбірні, відкритого на рік раніше Івано–Франківського інституту нафти та газу, 16 чоловік”.

Покращити матеріальну базу бібліотеки планувалося із введенням в експлуатацію нового навчального корпусу, де було передбачено приміщення для інститутської книгозбірні з трьома читальними залами, в т.ч. залудля науковців, придбання необхідних меблів та технічного оснащення: “Зокрема, ми думаємо придбати машину “АСУ–20”, яка в холі університету буде давати інформацію про нову літературу за темами, що надійшла до бібліотеки, як на вокзалі вона дає інформацію про рух поїздів та вартість проїзду”. Планувалося придбати збільшувач мікро–фотоплівок і машинку для друку списків нової літератури та каталожних карток, обладнати стенди з бібліотечною інформацією, провести сигналізацію тощо[13].

Ректор інституту С.М. Ганжуров відзначив, що хороша робота бібліотеки має велике значення для молодого інституту, в книгозбірні укомплектовано немалий фонд, хоч він ще і недостатній. «Працівники бібліотеки трудяться наполегливо, але треба сказати прямо, що викладачі кафедр мало допомагають їм, мало цікавляться їхньою роботою. Особливо це стосується питань комплектування навчальною літературою. Багато викладачів бувають у відрядженнях в містах, де в книжкових магазинах є необхідна література. Потрібно зв’язуватися з відповідними торговельними організаціями, щоб різними шляхами допомагати нашим працівникам бібліотеки поповнювати книжковий фонд. Колектив бібліотеки дружний, але їм потрібно допомагати, тому що їх лише 5 чоловік, тоді як по штату потрібно 16. Отже, навантаження на кожного працівника бібліотеки зараз дуже велике. В найближчий час здається в експлуатацію новий навчальний корпус, в якому буде розміщена бібліотека ”[14].

Зважаючи на розширення функціональних обов`язків бібліотеки, збільшення контингенту студентів, в 1969 році штат бібліотеки почав розширюватися, але його було недостатньо для своєчасної обробки великого потоку нової літератури. Ректором М.І.Карпіленко видано наказ№ 421 від 18 вересня 1970 р. про залучення студентів для надання допомоги в роботі бібліотеки в зв’язку із швидким зростанням книжкового фонду та необхідністю негайного користування книгами. Згідно з наказом, декани факультетів і куратори груп мали забезпечити участь студентів у технічній обробці літератури в міру потреби бібліотеки; впродовж навчального року кожний студент повинен відпрацювати в бібліотеці не менше 5 годин у вільний від навчання час. Зав. бібліотекою К.С. Степанець зобов`язана скласти графік роботи студентів і вести облік відпрацьованих годин [15].

Учервні1969 року (Наказ № 151 від 7 червня 1969 р.) Хмельницькому інституту побутового обслуговування від Київського автодорожнього інституту було передано загальнотехнічний факультет (ЗТФ) у м. Кам`янці–Подільському. Таким чином, у бібліотеки з`явився філіал [16]. Станом на 1 липня 1970 р. книжковий фонд бібліотеки філіалу ХТІПО складав 20209 прим., журналів 3482 прим., або 369 річних комплектів. Основні показники бібліотеки ЗТФ за 1969–1970 навчальний рік складали: 1009 читачів, 17235 відвідувань, 21613 прим. книговидачі. Працівниками та активом бібліотеки–філіалу проводилась масово–політична робота. Штат бібліотеки–філіалу 2 одиниці. [17].*( Надалі статистичні показники філіалу в м.Кам`янці–Подільському входитимуть в загальні показники бібліотеки).

На початку 70–х років видається ряд документів, спрямованих на збереження бібліотечного фонду. Призначаються матеріально–відповідальні особи за літературу на кафедральних пунктах видачі, а на зав. бібліотекою К.С. Степанець покладаються обов`язки проводити щорічну перевірку наявності, обліку і стану літератури, яка закріплена за кафедрами і кабінетами. Крім того, згідно розпорядження по інституту, вводилася практика чергувань відповідальних по бібліотеці, в обов`язки яких входило опечатувати всі двері та здавати ключі під розписку черговому вахтеру корпусу [18]. В цей же період у 1972 р.видано перший наказ про порушення окремими студентами правил користування бібліотекою інституту, згідно з яким студентам–порушникам було оголошено догану, позбавлено права користування бібліотекою до кінця навчального року [19].

Разом з обслуговуванням читачів, роботою з фондом та ідейно–виховною діяльністю набуває значення інформаційно–бібліографічна робота, започатковується збір інформації про науковий доробок викладачів. Згідно з розпорядженням проректора з наукової роботи ректорат зобов`язав зав. кафедрами подавати до бібліотеки інституту списки наукових робіт викладацького складу кафедри з повним бібліографічним описом, а за наявністю у автора примірника наукової праці ректорат просив передати його до книгозбірні [20].

У 70–ті роки розпочинається активна співпраця бібліотеки з товариством “Знання”, вперше організовано пересувну виставку, присячену 50–річчю утворення СРСР. У 1972 році за наказом ректора про розподіл обов`язків між ректором та проректорами бібліотеку підпорядковано проректору з навчальної роботи. Штат бібліотеки в 1972 році склав 15 одиниць. До кожного свята окремі працівники бібліотеки отримували Почесні грамоти і подяки.

У вересні 1972 р. на Вченій раді при розгляді питання про роботу книгозбірні було відмічено, що бібліотекою проводиться певна робота із забезпечення літературою та науково–бібліографічним обслуговуванням професорсько–викладацького складу і студентів вузу. Спостерігається зростання кількісних показників роботи книгозбірні, в т.ч і фонду, який нараховував близько 200 тис. примірників. Проводяться просвітницькі заходи (80 інформаційних оглядів, 85 книжкових виставок, 8 днів відкритого перегляду нових надходжень, 5 масових заходів). Серед недоліків книгозбірні відзначалася недостатня робота Бібліотечної Ради з питань комплектування фонду та передплати періодичних видань, неповне інформування про нові надходження, слабкий зв'язок зв`язок бібліотеки з кафедрами по забезпеченню науково–методичною і довідковою літературою, нестаток підручників. Рішення Ради інституту щодо роботи бібліотеки давало повну характеристику діяльності з усіх її напрямків.

На виконання рішення Ради інституту, протокол № 1 від 27 вересня 1972 року (Наказ 394–в від 9 жовтня 1972 р.), створюється нова бібліотечна Рада у такому складі: І.Д. Коломієць – зав.кафедрою фізики – голова; члени ради: І.А.Германюк. – зав.кафедрою політекономії і марксистсько– ленінської філософії, Г.П. Базюк – зав.кафедрою технології виробничих процесів, В. Вашека – студентка 3 курсу, член комітету комсомолу, В.К. Круглов – зав.кафедрою хімічної технології, В.М.Серветник – зав.каф. машин і апаратів легкої промисловості, К.С. Степанець – зав. бібліотекою інституту, Л.П.Фурманчук – старший бібліотекар Камянець–Подільського ЗТФ .Серед головних завдань Бібліотечної ради – сприяння пропаганді політики партії та керівництва країни, покращення показника книгозабезпеченості шляхом доукомплектування літератури за профілем вишу, систематичний контроль замовлень на нову літературу по тематичних планах видавництв та замовлень «Книга–поштою», а також надання допомоги бібліотеці в проведенні масових заходів, сприяння поширенню бібліографічних знань серед студентів та викладачів, аналіз планів і звітів про роботу бібліотеки та їх затвердження, запровадження автоматизованих технологій в бібліотечні процеси[21].

Отже, на початку 70–х років, через 10 років після заснування, бібліотека ХТІПО практично відповідала вимогам «Типового положення про бібліотеку вищого навчального закладу», де визначалася як наукова, навчально–допоміжна та культурно–просвітницька установа. Бібліотекавідносилася до 5 групи з оплати праці, мала два структурних підрозділи: відділ комплектування та обробки; відділ обслуговування та книгозбереження, а також філіал книгозбірні в Кам`янець–Подільському загально–технічному факультеті. Штат бібліотеки складає 17 працівників, в т.ч. 2 – на ЗТФ. 1973 року бібліотеку було віднесено до IV групи за оплатою праці, а 1979 р. – до III групи [22].

Серед основних проблем бібліотеки залишалися малий штат та нестача приміщень, незважаючи на відкриття 1972 року читального залу для викладачів, де було зібрано наукову, довідкову, методичну літературу та періодику.

На допомогу науковцям в залі працювала служба міжбібліотечного абонементу. Викладачі мали змогу отримати книги з понад 25 бібліотек Радянського Союзу, серед яких були московські: Державна бібліотека ім. Леніна (ДБЛ), Державна публічна науково–технічна бібліотека (ДПНТБ); київські: Науково–технічна бібліотека (НТБ), Центральна наукова бібліотека Академії наук (ЦНБ АН), Науково–технічна бібліотека Київського політехнічного інституту (НТБ КПІ); ленінградські: Публічна бібліотека ім. Салтикова–Щедріна, наукова бібліотека Ленінградського державного університету (НБ ЛДУ); наукові книгозбірні Львова, Одеси та ін.[23].

В середині 70–х років ХТІПО перетворюється в багатопрофільний вищий навчальний заклад, який готує спеціалістів для багатьох галузей народного господарства. Разом з інститутом розвивалася і бібліотека.

Потік нових надходжень невпинно зростав, і для його якісної та вчасної організації в 1976 році було створено відділ комплектування. Його очолила Н.Б.Беднарська, яка згодом перейшла на введену в 1978 р. посаду зам. зав. бібліотеки. В тому ж році було введено посаду завідувачки бібліографічного відділу, а на початку 80–х – чотири посади зав.секторами, головного бібліотекаря, старшого методиста. Варто зазначити, що питання збільшення штатів бібліотеки вирішувалося адміністрацією вишу в Міністерстві вищої та середньої освіти УРСР і не завжди позитивно. Так, наприклад, 1976 р. у відповідь на клопотання адміністрації інституту ректору Р.І.Сіліну надійшов лист, в якому планово – фінансове управління міністерства повідомляло, що питання повної комплектації штатів бібліотеки може бути вирішене тільки в 1977 році за умови виділення Міністерством фінансів УРСР необхідних асигнувань [24]. 1979 року Мінфін повідомляв, що питання збільшення чисельності обслуговуючого персоналу бібліотек буде розглядатися міністерством у 1980 р.[25]. Вищезазначені листи, службові записки зав.бібліотекою К.С.Степанець, зав.планово–фінансовим відділом М.А.Ткаченко та інші документи засвідчують, що адміністрацією бібліотеки та інституту проводилась активна кадрова політика, спрямована на забезпечення якісної системи обслуговування користувачів бібліотеки достатньою кількістю кваліфікованих кадрів.

Проблема нестачі приміщень для фонду та удосконалення організації обслуговування читачів бібліотеки також турбувала керівництво інституту. Наприкінці 70–х років за ініціативи ректора інституту проф.Р.І.Сіліна розпочалось будівництво 9–поверхової бібліотеки. У 1982 році будівництво закінчилося, розпочалися внутрішні роботи, які продовжувались до 1988 року, коли бібліотека здійснила переїзд у нове приміщення.

Підводячи підсумки перших 20–ти років діяльності НБ ХНУ, можемо констатувати, що за цей період було закладено основу для подальшого успішного розвитку книгозбірні. На 1.01.1983 р. фонд бібліотеки нараховував понад 508 тис. примірників. В таблиці представлено динаміку збільшення нових надходжень до бібліотеки на початку 80–х років ХХ ст.



Рік

всього

Навчальна

література



Наукова література

Довідкова література

1980

24260

14256

7064

1310

1981

32327

19048

10025

1883

1982

34278

21217

8548

3452

Площа бібліотеки в ІІІ та ІV навчальних корпусах складала 1474 кв. м., на якій розташовувались 3 абонементи, 2 читальні зали на 350 посадочних місць, 19 технічних засобів. Штат бібліотеки разом з працівниками філіалу сладав 36 одиниць.

Кількість читачів за єдиною реєстрацією нараховувала 7159 осіб (по базовій бібліотеці – 5889, по бібліотеці філіалу – 1270), відвідування становили близько 300 тис. на рік; документовидача складала понад 600 тис. примірників. Облік відвідувань та документовидачі в читальному залі навчальної літератури проводився вибірково (3 дні на місяць), на абонементах і в читальному залі наукової літератури – щоденно. В зв`язку із збільшенням відвідуваності на навчальних абонементах було відкрито короткостроковий абонемент та створено новий пункт видачі – абонемент художньої літератури. Читачі обслуговувались за студентськими квитками, викладачі – за посвідченнями.

Успішно розвивалися всі напрямки бібліотечної діяльності: комплектування, бібліографічна та просвітницько–виховна робота. За 1982 рік було придбано близько 40 тис. примірників та 4076 назв нових бібліотечних документів, проведено 121 масовий захід, де взяли участь понад 4000 читачів. Успішну діяльність МБА характеризує таблиця.



Рік

Кількість бібліотек, де абонується бібліотека

Кількість викладачів


Читачів–студентів


Кількість замовлень від читаічів

Кількість виконаних замовлень

Кількість відмов

1978

89

91

48

1410

1312

44

1979

96

99

38

1121

1083

38

1980

103

111

43

954

928

29

1981

154

132

11

784

709

75

1982

69

53

12

1080

1055

25

Інформаційно–бібліографічна робота включала надання 11760 довідок, групове та індивідуальне інформування (ВРІ та ДОР), масові інформаційні заходи (11), створення бібліографічних покажчиків (2 науково–допоміжних та 2 рекомендаційних за 1982 р.), проведення ББЗ з першокурсниками (142 години, в т.ч. 58 годин практичних занять). Розпорядок роботи пунктів видачі був таким:

Навчальні абонементи – з 900 до 19 15.

Абонемент художньої літератури – з 9 00 до 18 15

Читальний зал навчальної літератури – з 900 до 2200

Читальний зал наукової літератури та періодики – з 10 00 до 19 00.

Вихідний день – неділя. Під час сесій читальний зал навчальної літератури працював без вихідних.

Такий розпорядок роботи засвідчує, що в бібліотеці було створено належні умови для обслуговування читачів, які забезпечував колектив книгозбірні з 36 працівників. 77 % працівників мали вищу освіту, 13 з них– вищу бібліотечну. Впродовж зазначеного періоду працівники бібліотеки брали активну участь у суспільному житті колективу інституту, соціалістичних змаганнях, де завжди займали перші місця й отримували перехідний червоний вимпел. Всі працівники з вищою освітою відвідували теоретичний семінар «Комуністичне виховання молоді», а працівники з середньою освітою навчалися в школі з вивчення основ марксизму–ленінізму. Крім того, згідно з наказами по інституту, працівники бібліотеки брали участь у спортивно–масовій та оздоровчій роботі, сільсько–господарських роботах, художній самодіяльності, приймальній комісії, комуністичних суботниках, здавали норми ГПО (від бігу на різні дистанції, кидання гранат, віджимання – до кульової стрільби тощо), навчалися основам цивільного захисту. За період з 1975 по 1982 рр. керівництво університету за високі показники в навчально–методичній, науковій роботі, за активну участь в забезпеченні якісного і своєчасного виконання науково–дослідних робіт та суспільному житті, виконання взятих соціалістичних зобов`язань відзначило грамотами, подяками, преміями більше 20–ти працівників. Неодноразово відзначалася і завідуюча бібліотекою К.С.Степанець, а 1979 року її кандидатуру було представлено на Дошку пошани інституту.



Отже, за перші 20 років невтомної самовідданої праці було закладено основи діяльності бібліотеки вищого навчального закладу, а саме: сформовано основу навчального фонду, довідково–пошукового апарату, започатковано інформаційно–бібліографічну діяльність та просвітницько–виховну роботу, запроваджено нові технології в обслуговуванні читачів, і, найголовніше, закладено традиції життя чималого жіночого колективу, як команди фахівців, ентузіастів та однодумців.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   37


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал