Наукова новизна



Скачати 330.69 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір330.69 Kb.












Наукова новизна : визначено та обґрунтовано методичні поради у використанні продуктивних технологій на уроках української мови та літератури.

Практичне значення методичної розробки :

  • можливість використання описаних методів не тільки на уроках української мови і літератури, а також й у процесі навчання іншим наукам;

  • у рекомендаціях представлені також елементи уроків із застосуванням науково – дослідницького методу , оскільки вчитель працює над впровадженням та удосконаленням продуктивних методів в освітній процес.


Актуальність розробки: увага до проблеми ефективності використання продуктивних технологій у процесі навчання мови і літератури.

Зміст

РОЗДІЛ І.Навчання: продуктивне чи репродуктивне с.4

РОЗДІЛ ІІ. «Три кити» продуктивного навчання: мета діяльність результат.

Використання продуктивних технологій в освітньому процесі на уроках української мови та літератури с.8

РОЗДІЛ ІІІ. Висновки с.17

РОЗДІЛ ІV. Література с.18

РОЗДІЛ V. Додатки с.19

РОЗДІЛ І


картинки по запросу школа


Продуктивне

чи

репродуктивне ?
Інноваційні процеси, що розповсюджуються в усіх сферах суспільства, враховуючи освіту, актуалізують теоретичні дослідження інноваційних процесів. Особливо важливими стають питання інновацій в педагогічній освіті, від якої залежить підготовка фахівців для усіх інших галузей. Розвиток будь-якого підприємства, організації, установи нині неможливий, якщо вони не підтримуватимуть інноваційні процеси. Становлення педагогічного утворення на сучасному етапі отримує нове звучання, а тому і процеси інновацій вимагають пильного вивчення, починаючи від стадій виникнення новацій до стадії згасання, зміни. У педагогічній освіті особливо проблематичними є питання ресоціализаціі, практичного впровадження в педагогічний процес підготовки і перепідготовки фахівців різного рівня, повне використання особистісного потенціалу і життєвого досвіду, що набувається в процесі навчання, а також інтеграція і "надійність" стиків новацій з різних галузей.

Метою освіти є формування рівня соціальної зрілості учнів, достатньої для забезпечення їхньої автономності, самостійності в різних сферах життєдіяльності. Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою й життям.

Найважливіші вимоги до школи всіх рівнів та необхідна умова науково-технічного та соціального прогресу – формування якостей творчої особистості. Аналіз основних видів творчої діяльності демонструє, що в результаті її систематичного здійснення в людини формуються такі якості, як швидке реагування на умови, що постійно змінюються, вміння бачити проблему і не боятися її новизни, оригінальність і продуктивність мислення, винахідливість, інтуїція тощо, тобто ті якості, які необхідні тепер, і, неодмінно, будуть потрібні у майбутньому.

Серед різноманіття методів навчання тими, що найбільш відповідають поставленій меті, виступають продуктивні методи навчання.


Такі методи сприяють компентному особистісто орієнтованому творчому навчанню.

Продуктивне навчання – це процес створення учнем і вчителем певного продукту, процес набуття життєвих компетентностей, які забезпечують самовизначення та особистісний розвиток.

Воно передбачає навчання дітей у ситуаціях, максимально наближених до реального життя, коли матеріал не повідомляється вчителем, а знання здобуваються в процесі певних практичних прийомів. Адже експериментально встановлено, що в пам’яті людини залишається до 90 % інформації, яку вона здобуває сама, до 50% того, що вона бачить, і лише 10% того, що чує. Продуктивна орієнтація освіти дозволяє учням пізнати навколишній світ (когнітивні методи), створити освітню продукцію.

Термін «продуктивне навчання» був запропонований німецькими вченими та педагогами Інгрід Бьом та Йенсеном Шнайдером. У сучасній педагогічній літературі цей термін вживається давно. І, передусім, у сполученнях «продуктивність мислення», «продуктивність інтелекту». Але сьогодні продуктивне навчання визначається як освітній процес, що реалізується за допомогою індивідуальних маршрутів, що структуровані у вигляді послідовності кроків з чітко визначеними результатами, що є діями, які продуктивно орієнтують у життєвих ситуаціях.

Продуктивне навчання дозволяє вирішити ряд важливих педагогічних проблем:



  • посилити мотивацію навчання;

  • підвищити швидкість засвоєння матеріалу;

  • підвищити активність учнів у процесі навчання;

  • встановити тісний зворотній зв’язок;

  • створити сприятливі умови для проблемного навчання;

  • проводити навчально-пошукові роботи;

  • вирішити питання диференційного підходу та індивідуального навчання

Таким чином, продуктивне навчання ставить перед вчителем ряд проблемних питань: що відбувається, коли дитина мислить і мислить продуктивно, які особливості та етапи цього процесу, чим відрізняється добре мислення від поганого, яка динаміка, як покращити мислення. Відповісти на ці запитання – означає знайти шлях до підвищення ефективності процесу навчання, зробити його особистісно-орієнтованим.Продуктивний варіант навчання складається з орієнтовного, виконавчого та контрольно-ситематизуючого етапів. З багатьох дисциплін продуктивний варіант використовується, на жаль, спорадично, поза системою.

Застосування продуктивного метода потребує високого рівня педагогічної кваліфікації.

Засвоєння діяльності починається з репродуктивного виду – дитина засвоює способи діяльності і вчиться застосовувати їх на практиці. При репродуктивній діяльності правила та алгоритми лише відтворюються у різних сполученнях – від абсолютно точного копіювання та переказу до застосування у типових ситуаціях. Коли мова йде про вивчення мови, то цей репродуктивний етап стає необхідною умовою для засвоєння будь-якого нового матеріалу навіть у старшій школі. Чи мова йде про засвоєння нової лексики, чи вивчення нової граматичної структури, чи вивчення мовних кліше, мовних штампів, ми не маємо право оминути репродуктивний етап. Для репродуктивної діяльності характерні дії за точно описаними правилами та у добре відомих умовах.

Потім, коли учні засвоїли ці способи, навчились ними користуватись, вони починають самостійний пошук інших областей вже набутого ними досвіду. Таким чином, на основі репродуктивної діяльності виростає продуктивна.

У процесі продуктивної діяльності учень завжди створює щось нове у порівнянні з тим, що він засвоїв раніше, тобто генерує нову інформацію або спосіб діяльності.

Пов’язані між собою репродуктивна та продуктивна діяльність являють собою різні сходинки одного й того ж процесу опанування.

У свою чергу і репродуктивну , і продуктивну діяльність можна розділити на більш дрібні сходинки. В.П. Безпалько пропонує розглядати опанування як процес, що складається з чотирьох рівнів. При цьому він розглядає опанування на прикладі знаходження розв’язки завдання (проблеми).

Умовою функціонування продуктивних методів є наявність проблеми. Слово «проблема» вживається як мінімум у трьох значеннях. Навчальна проблема – це завдання пошуку, для розв’язання якого необхідно знайти нові знання і в процесі розв’язання якого ці знання повинні бути засвоєні.

У вирішенні навчальної проблеми можна виділити чотири головних етапи:


  • створення проблемної ситуації:

  • аналіз проблемної ситуації, формулювання проблеми і представлення її у вигляді однієї або двох задач;

  • вирішення проблемних задач шляхом висування гіпотез і послідовної їх перевірки:

  • перевірка вирішення проблеми.

Продуктивний варіант навчальної діяльності містить ряд елементів: логічне та інтуїтивне випередження; висування та перевірка гіпотез; оцінка варіантів тощо.

Технології, що найбільш відповідають методології продуктивного навчання:



  • дослідницько -пошукова діяльність;

  • інформаційні технології;

  • проблемно – аналітична діяльність ;

  • технології розвитку критичного мислення через читання та письмо.

Як засіб досягнення високих результатів та ефективності навчання у класній та позакласній роботі вчителя набули широкого розповсюдження інформаційні технології та проектний метод. Їх можна розглядати як інструмент забезпечення якості освіти в цілому, особливо освітні технології на основі педагогічного проектування.

У процесі продуктивного навчання пріоритет надається самостійній діяльності пошукового, дослідницького , творчого характеру.

Схематично зв’язок між методами продуктивного навчання та підвищенням рівня самостійності учнів можна подати так:


ПРОДУКТИВНЕ НАВЧАННЯ

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ УЧНІВ

РОЗДІЛ ІІ



«Три кити» продуктивного навчання: мета діяльність результат. Використання продуктивних технологій в освітньому процесі на уроках української мови та літератури.
Не секрет , що навчання – це особлива форма пізнання об’єктивної дійсності. Як відомо, сучасне навчання передбачає оволодіння учнями певного досвіду, який засвоєний попередніми поколіннями. Досягнення цієї важливої мети сучасна школа реалізує за допомогою повної взаємодії вчителя і учнів, результатом якої є інтенсивне формування знань учня та швидкий розвиток їх індивідуальних здібностей. Це передбачає те, що, працюючи з навчальним змістом, учень і вчитель мають виявляти взаємодоповнюючу пізнавальну активність, інакше навчання буде малоефективним. Важливо зазначити, що якість навчального процесу залежить і від того, як розгортається пізнавальна активність учня та які пізнавальні процеси домінують в навчанні – научіння чи учіння, тобто з’ясування проблеми, процес свідомого заучування матеріалу чи розумове осмислення його фактів. Тут у нагоді стає такий метод продуктивного навчання як проблемно- аналітичне навчання пов’язане з обміном інформацією та бесідою між вчителем та учнем.


ЕВРІКА!!!
https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcsunwpdbuiuuraoqhhiltwxuljq35929q4jnjdeanw--h30xdsu

У педагогічній науці виділяють декілька видів методу бесіди, і тому потрібно чітко виокремити місце евристичної бесіди серед них. Провідні методисти доводять, що типовими для використання на уроках української мови є такі види бесід: евристична, репродуктивна, узагальнююча, контрольно-корекційна, аналітико-синтетична. Евристична бесіда має за мету спрямування учнів на активні роздуми, самостійне просування їх у засвоєнні нових знань, висловлювання припущень про причини явищ, про зв’язки між поняттями на основі порівнянь, логічних роздумів. Вона застосовується для розвитку самостійності мислення, дослідницьких умінь, творчого підходу до справи . Отже, евристична бесіда - дiалогiчний метод двохсторонньої взаємодії вчителя та учнів , що базується на розв’язанні проблемного завдання за допомогою основних i додаткових запитань пошукового характеру. Така робота призводить до активiзацiї учнів самостійного пошуку правильної відповіді. У методичній літературі виділяють таку орієнтовну структуру евристичної бесіди:



  • Актуалізація опорних знань.

  • Створення проблемно-пошукових ситуацій.

  • Спонукання учнів висловити припущення про вирішення проблеми.

  • Вимога довести свою точку зору.

  • Спрямування розумової діяльності учнів, коректування відповідей. Узагальнення і систематизація знань .

Використання евристичної бесіди на уроках української мови передбачає послідовну і цілеспрямовану постановку перед учнями пізнавальних завдань, які вони вирішують під керівництвом учителя і при цьому активно засвоюють нові знання. Перед використанням евристичної бесіди на уроках мови учителю необхідно звернути увагу на таке:

– на якому навчальному матеріалі бесіда розгортатиметься;

– визначити, які знання, попередні відомості, спостереження можуть бути використані в бесіді;

– продумати мету бесіди та висновки, «відкриття», до яких необхідно підвести учнів;

– намічає попередньо основні запитання по темі бесіди і для розгляду наочних посібників, прикладів та інших додаткових джерел;

– попередньо визначає учнів, на відповіді яких спиратиметься.

Запропоновані запитання і відповіді на них формують в учнів науковий світогляд. Учителям пропонується добирати для евристичної бесіди такі тексти, які б несли в собі як навчальне, так і виховне навантаження. Можна використовувати як мовний матеріал прислів’я, приказки, цікаві оповідання, невеликі літературні твори. Важливе значення має евристична бесіда, під час якої учні вчаться усвідомлювати науковий зміст явищ самої мови: матеріальна природа звука; відмирання в мові слів, граматичних форм, які вже віджили, виникнення нових як показник того, що мова – явище, яке розвивається історично; єдність форми і змісту мовних явищ; розкриття глибокої єдності мови і мислення тощо. Треба зазначити, що учні з великим задоволенням підтримують бесіду між учителем і учнем, учнем і учнем. Тому використання евристичної бесіди є доцільним і виправданим методом. Особливо велике значення в евристичній бесіді має вміння вчителя ставити учням запитання. Запитання відіграють роль збудників, словесних подразників думки. Однак цю роль вони відіграватимуть лише тоді, коли збуджують в учнів певні образи асоціації, створюючи відповідні умовні рефлекси, за якими при постановці питань учень рефлекторно починає мислити, шукати відповіді на поставлене запитання без додаткового спонукання . Постійне застосування такого стимулу в бесіді дає позитивні наслідки. Звичайно, позитивних наслідків досягають тільки тоді, коли вчитель уміло спрямовує здорове змагання між дітьми і не дає йому перерости в суперництво. На уроках української мови можна запропонувати евристичні бесіди, завданням яких є спонукати учнів думати. Так у п’ятому класі , під час вивчення теми «Значення мови в житті людини і суспільства. Українська мова – державна мова України» можна провести таку евристичну бесіду: «Мова – це здатність людини говорити, висловлювати свої думки. Кожна людина, що живе на землі, користується мовою, від маленької дитини до старенької бабусі чи дідуся. З допомогою мови ми передаємо один одному свої думки, почуття, розповідаємо про різні події». Учням пропонується відповісти на такі запитання:

1. Чому українську мову називають ще рідною мовою?

2. Як можна передати думки?

3. Як можна поєднати мову і почуття?

4. Де народилася українська мова?

5. Чому мову називають скарбом народу?

Методисти вважають, що евристична бесіда матиме успіх тоді, коли вчитель уміло здійснюватиме індивідуальний підхід, розподіляючи запитання залежно від індивідуальних особливостей учнів і їх загальної підготовки. Учитель, нарешті, аналізуючи матеріал, по можливості передбачає, які запитання можуть виникнути в учнів і як він відповідатиме на них . Учителям необхідно слідкувати, щоб відповіді учнів були точними, становили закінчену самостійну думку, розкривали сутність поставленого запитання, щоб у відповідях наводився конкретний, фактичний матеріал. Дуже важливо стежити за правильністю мовлення молодших школярів, логічною послідовністю суджень, висновків.

Отже, використання евристичної бесіди на уроках з рідної мови дає змогу: активізувати пізнавальну діяльність учнів ; підвищити рівень мотивації; розвинути вміння самостійно і творчо мислити та застосовувати здобуті знання у практичній діяльності ; забезпечити міцність набутих знань та вмінь, а також готує підґрунтя для науково – дослідницького навчання на уроках української мови та літератури.


http://lingva.dn.ua/wp-content/uploads/2014/01/07212173.jpg

Шукаю

Знаходжу

Досліджую

Д і ю

Не можна забезпечити повноцінного лінгвістичного розвитку обдарованої особистості без якнайширшого залучення її до пошуково – дослідницької діяльності , яка ,по – перше , стимулює творчу діяльність , по – друге , сприяє засвоєнню осмислених , свідомо застосовуваних базових мовних знань на практиці , по – третє, створює умови для розвитку пізнавальних інтересів. Пошуково – дослідницький напрямок передбачає активну мовленнєво – мислительну діяльність учнів, посилення ступеня їхньої пізнавальної самостійності.

Суть терміну «дослідницька діяльність» слід визначати як інтеграційний компонент особистості, який характеризується єдністю знань цілісної картини світу, вміннями, навичками наукового пізнання , ціннісного ставлення до його результатів і розвинутого інтелекту, який забезпечує її самовизначення й саморозвиток. Саме дослідницька діяльність допомагає закласти глибоку основу філологічної й загальнокультурної підготовки учнів , широко використовувати їхні індивідуальні особливості, залучати їх до творчості через пошук шляхом постановки низки дослідницьких завдань, створення й розв’язання проблемних ситуацій, також така діяльність сприяє усвідомленню набутого мовленнєвого досвіду , засвоєнню деяких абстрактних лінгвістичних понять.

Часто методом дослідження педагог організовує самостійну діяльність учнів, котрі вирішують нову для себе пізнавальну проблему. Цей метод створює найкращі можливості для формування та вияву творчих здібностей учнів, пізнавального їх розвитку. Дослідницька робота на уроці і в позаурочний час відкриває безліч можливостей для досягнення успіху. Це запорука формування особистості з власним поглядом на світ, на життя, що дає змогу в майбутньому впевнено почуватися в суспільстві, бути щасливою людиною, яка не боїться труднощів, складних життєвих ситуацій, з яких завжди зможе знайти вихід. Певний рівень дослідницьких компетентностей формується в процесі урочної роботи за умови використання учителем різних видів дослідницьких завдань. Для досягнення успішного результату саме на уроках повинна розвинутися зацікавленість учнів як навчальним предметом, так і дослідницькою діяльністю. Важливо пройти з учнями шлях від цікавості до зацікавленості, тому вважаю, що варто максимально використовувати місцевий матеріал як об’єкт дослідження. Адже усвідомлення того, що важливе знаходиться поруч, а не тільки десь далеко, додає дітям впевненості та сприяє зацікавленості. Вважаю, що у системі роботи з обдарованими школярами проектна діяльність займає важливе місце. Вона набуває пошукового, дослідницького характеру, спрямовується на розуміння суті понять i явищ, осмислення ідей i концепцій, сучасних проблем сьогодення в різних галузях знань. Творча проектна діяльність здатна виховати молоде покоління, яке вміє працювати, постійно виявляючи свою ініціативу, яке ставить собі широкі практичні завдання і може їх виконувати. У реалізації проектного навчання намагаюся створити умови, за яких учні різних вікових категорій самостійно з інтересом здобувають знання з різних джерел, використовують їх для розв’язання творчих завдань, набувають комунікативних вмінь, формують дослідницькі навички, вчаться спостерігати, аналізувати, прогнозувати, узагальнювати і, як результат – брати активну участь у конкурсах, захисті учнівських робіт.

Із елементами методики введення лінгвістичних досліджень учні знайомляться при підготовці передбачених програмою доповідей, рефератів з української мови на основі вивченої наукової чи науково – популярної літератури. І хоч такі доповіді пишуться за чужими матеріалами ,при їх підготовці користуються методами наукового опрацювання літератури. Часто відомі теоретичні положення в таких роботах підкріплюються новими самостійно дібраними мовними фактами. Активізується пізнавальна діяльність учнів. Школярі знаходять і досліджують нову інформацію, співвідносять її з уже відомим і раніше засвоєним . Ця діяльність передбачає наявність основних станів, характерних для дослідження в науковій сфері постановку проблеми, вивчення теорії, присвяченої цій проблемі, підбір методик дослідження і практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз та узагальнення, власні висновки. Такий ланцюжок є невід’ємною ознакою дослідницької діяльності. В учнів 14-16 років добре розвинуте логічне мислення, вони спроможні здобувати не тільки опосередковані знання, а й безпосередні. Саме тут у пригоді стане навчальна ситуація ,яка буде сприяти підвищенню зацікавленості в знаннях та спонукати до пошукової навчальної діяльності . Через навчальні ситуації формуються навчально – дослідницькі вміння учнів. Також необхідною умовою для результативної науково – дослідницької діяльності є оволодіння учнями пізнавальними уміннями , а саме :

1) Організаційними (усвідомлення й визначення мети, формування питань до теми ,вибір способів для розв’язування проблеми ,контроль за відповідністю дій, співвідношення результату дій із поставленою метою);

2) Практичними(робота з бібліографічними джерелами, опрацювання графіків, таблиць, діаграм, карт);

3) Інтелектуальними (визначення об’єкта досліджень, формування проблеми, аналіз та систематизація фактів та розрізання ідей, висування гіпотез);

4) Психолого – характерологічними (докладання вольових зусиль, самоаналіз, самоконтроль, самооцінка, самозвіт).

Значне місце в процесі науково – дослідницької діяльності посідає формування компетентностей у мовній та літературній сфері. Учні мають можливість набути загальнокультурної літературної компетентності, ціннісно – світоглядної ,читацької та мовленнєвої. Методика проведения пошуково – дослідницької діяльності повинна поступово ускладнюватися. Це ускладнення досягається за рахунок застосування певних прийомів, зокрема: прийому тимчасових обмежень, що ґрунтується на врахуванні впливу часового чинника на розумову діяльність; прийому раптових заборон (заборона учням використовувати будь - яку довідкову літературу); прийому нових варіацій (вимога до учнів виконувати вправу по-іншому); прийом інформаційної недостатності (проблемне завдання подається з неповною кількістю даних, необхідних для виконання); прийому іформаційного перенасичення (включення в умову проблемного завдання зайвих відомостей). У процесі дослідницької діяльності формуються дослідницькі вміння, які можна розглядати як більш високий, творчий рівень розвитку загальнонавчальних умінь. Найважливішими дослідницькими вміннями треба визнати вміння бачити протиріччя, формулювати проблему, ставити мету и завдання дослідження, вибирати й використовувати методи дослідження, збирати й аналізувати інформацію, самостійно планувати діяльність за етапами, апробувати гіпотезу, обґрунтувати власну точку зору, оцінювати власну діяльність. Робота із формування дослідницьких умінь умовно може бути розділена на чотири взаємопов’язаних напрями:



  • Включення елементів дослідження в лекції під час вивчення нового матеріалу.

  • Включення елементів дослідження під час виконання тренувальних вправ.

  • Включення елементів дослідження під час виконання домашніх завдань.

  • Включення елементів дослідження на позакласних заняттях (написання рефератів, проведення занять у наукових гуртах, виконання колективних наукових або творчих проектів).

Формування дослідницьких умінь повинне мати комплексний характер, тобто пронизувати різні теми на різних етапах навчальної діяльності. У практику викладання необхідно впроваджувати систему граматичних вправ, що відповідає вимогам дослідницького навчання та сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення української мови. Основними компонентами такої системи є:

1. Виконання завдань, які вирішують за допомогою методу спостереження та прийомів мисленнєвої діяльності (аналізу, синтезу, зіставлення, виділення головного, знаходження і пояснення причиново-наслідкових зв'язків, узагальнення та систематизація, класифікація).

2. Виконання завдань на застосування гіпотези (висунення та доведення або спростування гіпотези).

3. Виконання завдань на проведення лінгвістичного експерименту.

4. Виконання навчально-дослідницьких завдань та створення колективних дослідницьких проектів.

Під час уроків намагаюся довести учням, що мова — найважливіший засіб спілкування, також дуже важливо, вивчаючи слово, пізнавати світ, розвивати особистість як найвищу цінність суспільства. О.Потебня зазначав: "Знання відносне, тим часом як пошук істини нескінченний". Радість від шукання і пізнання істини називається інтелектуальним почуттям, яке необхідно плекати від самого дитинства. Тому і є для мене найважливішим - залучення учня до процесу пошуку, дослідження. Реалізація елементів проблемно - пошукового навчання ефективна за умов:



  • залучення учнів до самостійної практично - пошукової діяльності на різних етапах навчання, умілого керування процесом спостереження над матеріалом;

  • послідовного виконання всіх або більшості етапів пошуку (учень має не лише відтворювати знання, а й здійснювати пошук, досліджувати проблему);

  • стимулювання навчальне - дослідницької діяльності учнів. активізація їхнього мислення;

  • заохочення школярів до активної мовленнєве- комунікативної діяльності, найвищий вияв якої - творчість;

  • застосування засвоєних теоретичних знань у продуктивних видах мовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування.

У процесі дослідницької діяльності перевагу надаю активним прийомам навчання, різноманітним завданням творчого й пошуково-дослідницького характеру, як-от: дослідження фрейм-проблеми, дослідження-спостереження з елементами обґрунтування чи зіставлення, дослідження-моделювання, дослідження-пошук, лінгвістичний експеримент, демонстраційний експеримент, навчальний диспут (чи дискусія), діалогічний проблемний виклад матеріалу, продуктивний діалог, ділова гра, евристична бесіда тощо. Використання цих прийомів доречне на різних етапах уроку (під час актуалізації опорних знань, сприймання теоретичного матеріалу, усвідомлення теоретичного матеріалу під час виконання практичної роботи, узагальнення й систематизація знань з теми). Зверну увагу, що розвитку дослідницької діяльності учнів може сприяти звернення до таких видів робіт, як складання бібліографіі до певної теми; самостійний пошук матеріалу до теми та його обробка; підготовка рефератів, доповідей та повідомлень проблемно-дискусійного, порівняльно-зіставного характеру; написання творчих робіт. Серед різновидів шкільного дослідження можна відокремити: читацькі (читання літературних творів, накопичення спостережень над текстом, аналіз читацьких вражень інших учнів та власного сприйняття); бібліографічні (складання бібліографії з теми дослідження, анотацій до книг, підготовка картотеки); художні (виразне читання з чітко висловленим надзавданням (метою читання), інсценування твору, "режисерський" коментар до мізансцен за прочитаними творами, усне, графічне малювання на літературні теми, розробка сценаріїв на основі літературного твору); біографічні (збирання та дослідження невідомих фактів із життя письменників, перекладачів); краєзнавчі (вивчення пам'ятних місць, матеріалів музеїв, пов'язаних із життям і творчістю письменників та перекладачів); історичні (аналіз історичних подій та їх відображення в літературному творі); мистецтвознавчі (аналіз творів образотворчого, музичного, театрального, кіно - та телемистецтва з творами літератури); перекладознавчі (зіставлення оригіналу твору з різними перекладами твору); літературознавчі (коментар та самостійний оригінальний аналіз художнього твору, дослідження з питань теорії літератури, аналіз наукових першоджерел, критичних матеріалів за темою дослідження).

Доцільно наголосити учням, що їхні дослідження можуть бути підготовлені в різній формі. Серед основних форм досліджень школярів виділено: інформативно-репродуктивні (це різного роду перекази); інформативно-продуктивні (доповіді, повідомлення у вигляді "слово про письменника", "слово про героя", літературно-критичні виступи, доповіді узагальнювального характеру, доповіді дослідницького характеру); полемічні (доповіді та повідомлення проблемно-дискусійного характеру).



http://i.allday.ru/97/36/fb/1345492434_school-childrens-2.jpg

Кожна людина ІНДИВІДУАЛЬНА

В особистісно орієнтованому навчанні синтезується безліч теорій розвитку особистості. Якщо проаналізувати сучасні концепції, то можна прийти до висновку, що характерною рисою цих теорій є визнання людини суб'єктом активної навчально-пізнавальної діяльності та спілкування, чинним в об'єктивному світі, пізнає і перетворює цей світ і себе. Мета навчання полягає не в зміні деякого матеріального предмета, а в зміні і розвитку самої людини, засвоюють знання


У навчальній діяльності школяр вирішує як пізнавальні завдання (навчально - пізнавальна діяльність), так і завдання тренувального характеру, сенс яких полягає в тому, щоб формувати в учнів уміння і навички. Головне завдання вчителя - поставити учня в позицію активного суб'єкта навчальної діяльності, організувати її таким чином, щоб він усе більш активно і самостійно оволодівав науковими фактами і законами, формував переконання, удосконалював вміння і навички. 
Для вчителя у навчально-виховному процесі важливо не тільки дати дитині певні знання, але і навчити його самоосвіті, вмінню користуватися отриманою інформацією в повсякденному житті. 
У сучасному навчально-виховному процесі дуже важливі суб'єктні, партнерські відносини, взаємодія вчителя і учня на основі взаємоповаги та взаєморозуміння.
Технологія особистісно - орієнтованого навчання на уроках української мови - це не просто створення вчителем доброзичливої ​​творчої атмосфери, а постійне звернення до суб'єктного досвіду школярів як досвіду їх власної життєдіяльності.
Особистісно-орієнтоване навчання - спосіб організації навчання, в процесі якого забезпечується всілякої облік можливостей і здібностей учнів і створюються необхідні умови для розвитку їх індивідуальних здібностей. 
Мета такого навчання - створення умов для забезпечення власної навчальної діяльності учнів, урахування і розвитку індивідуальних особливостей школярів. 
Учитель на уроці допомагає подолати обмеженість його суб'єктного досвіду, існуючого часто у вигляді розрізнених уявлень, що відносяться до різних галузей знань, переводячи цей досвід на науково значущі зразки. 
Готуючись до уроків, учитель повинен продумати, не тільки який матеріал він буде повідомляти на уроці, але й які змістовні характеристики із приводу цього матеріалу можливі в суб'єктному досвіді учнів (як результат їхнього попереднього навчання і власної життєдіяльності). 
Важлива при цьому і форма обговорення дитячих «версій». Вона не повинна бути жорсткою, у вигляді оціночних ситуацій («правильно-неправильно»). Завдання вчителя - виявити й узагальнити «версії» учнів, виділити і підтримати ті з них, які найбільш адекватні науковому змісту, відповідають темі уроку, цілям і завданням. 
· Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що дозволяють розкрити суб'єктний досвід учнів; 
· Створення атмосфери зацікавленості кождого учня в роботі класу; 
· Стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь тощо; 
· Використання дидактичного матеріалу, що дозволяє учневі обирати найбільш значущі для нього вид та форму навчального змісту; 
· Оцінка діяльності учня не тільки за кінцевим результатом («правильно-неправильно»), а й за процесом його досягнення; 
· Заохочення прагнення учня знаходити свій спосіб роботи (вирішення завдання), аналізувати способи роботи інших учнів у ході уроку, вибирати та освоювати найбільшраціональні
· Створення  ситуацій спілкування на уроці, що дозволяють кожному учню виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи; надання можливості для природного самовираження учня. 
Будова продуктивних технологій навчання вимагає перш за все зміни способів діяльності спілкування, характеру взаємодії між його суб'єктами, в процесі яких відбувається самоствердження особистості, набуття особистісного сенсу даної діяльності, виникає потреба в саморозвитку. Здається, що немає необхідності звужувати і обмежувати особистісно орієнтовані технології навчання тільки тими, які реалізують афективну парадигму освіти і ставить своєю основною метою надання сприяння людині у визначенні та корекції ставлення до самого себе, навколишнього світу, інших людей.

РОЗДІЛ ІІІ

Висновки
Уся вищезазначена робота дала певні результати. Якісно зріс творчий рівень учнівських робіт, що відбилося у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань. Крім того, збільшилась кількість учнів, які бажають взяти участь у різноманітних творчих мовно – літературних конкурсах. Проблемно – аналітична , науково-дослідницька діяльність, особистісно зорієнтований підхід у навчанні сприяли формуванню у дітей уміння співпрацювати, розвитку таких якостей особливості, як толерантність прагнення до демократичного діалогу. Тобто, учні на основі власного життєвого досвіду , враховуючи свої можливості, знаходять собі місце в соціумі, відчувають себе частинкою в ньому, проявляють власне «Я», свої творчі здібності, активність, самостійність.

Але слід також зазначити , що у процесі навчання мови та літератури не слід нехтувати традиційними методами навчання , надаючи перевагу лише продуктивним, оскільки їх відсутність не дозволить проявити достатньо високий рівень мовленнєвої самостійності за браком необхідного лінгвістичного підґрунтя. У будь-якому разі учні спираються на вже засвоєні мовленнєві знання. Достатньо знехтувати елементарними традиційними методами засвоєння нового матеріалу і не буде матеріальної бази для продуктивного навчання . Тому градус продуктивності повинен бути максимально продуманим та дозованим.

Отже, найважливішою потребою сучасної школи та суспільства в цілому є розвиток творчої та мислячої особистості, здатної критично опановувати соціальне та культурне середовище. Продуктивний метод навчання, що базується на технологіях дослідницько-пошукової та проблемно-аналітичної діяльності найефективніше розвиває креативність як учня, так і вчителя.

Креативність виражається у творчому підході вчителя та учня до вирішення поставлених задач.

Креативний підхід вчителя виявляється у самостійній роботі з удосконалення змісту аудиторної та самостійної роботи учнів: добір вправ і завдань, які не тільки поглиблюють звання з певної теми, а й вчать мислити, аналізувати, порівнювати, узагальнювати.

РОЗДІЛ ІV



ЛІТЕРАТУРА

1. Варзацька Л. Дослідницька діяльність у системі особистісно-орієнтованого розвивального навчання //Українська мова та література в школі. – 2004. – № 7-8. – С. 40 – 44.
2. Біллєв О. Методика мови як наука // Дивослово. – 2002. – № 11. – С.20 – 24.
3. Донченко Т. До проблеми методів навчання української мови // Українська мова та література в школі.
– 2005. – № 7. – С. 2 – 5.
4. Дорошенко О. Елементи дослідницької роботи учнів з мови // Українська мова та література в школі. –
1993. – № 4. – С. 20 – 23.
5. Кучерук О. Сучасні технології навчання мови як методична проблема // Українська мова та література в школі. – 2006. – № 6. – С. 17 – 21.
6. Лук’янчикова С. І. Дослідницько-пошукова робота на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №17 – 18. – С. 2 -8.
7. Мельничайко В. Я., Пентилюк М. І., Рожило Л. П. Удосконалення змісту і методів навчання української мови. – К.: Рад. школа, 1982 . – с.216 – 218.

РОЗДІЛ V


Додатки

Українська література

5 клас

Тема : Які помилки необхідно виправити в країні Недоладії ?

(Допомагаємо Алі) ( за твором Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)

Тип : узагальнюючий

Мета: - удосконалювати вміння учнів свідомо читати текст;

  • спонукати до критичного мислення;

  • розвивати навички виділення порушеної проблеми у творі, уміння знаходити шляхи її вирішення;

  • закріплювати навички монологічного та діалогічного мовлення;

  • виховувати в учнів повагу до старших, близьких , друзів.

ЕЛЕМЕНТ УРОКУ

Проблема , яку вирішують учні : «Пошук помилок, які необхідно виправити в країні Недоладії».

Учні заздалегідь діляться на групи , кожна група отримує завдання віднайти у тексті казки ті хиби , негаразди в Недоладії, які , на їхню думку, треба виправляти відповідно до назви групи :

І група - «Місцеві урядовці»

ІІ група - «Лікарі людських душ»

ІІІ група – «Дизайнери - модельєри»

ІV група - «Архітектори»

Орієнтовні моделі пошуку

І група - «Місцеві урядовці»

Дослідна карта


НЕДОРОЛЬ

ДЕСЯТИЙ

зламана корона

Перший Недорадник Недочеревик Недоштанько Недоладько немає голови без черевика холоша до коліна голова без вуха

НАСЛІДКИ КЕРУВАННЯ КРАЇНОЮ

Ставок без води; ромашки без стебла , листя, коріння ;

небо половина сонця; шлях весь у вибоїнах , покручений;

дерев’яний стовпчик криво прибита стрілка (дороговказ);

УСТРІЙ країни Недоладії

столиця

НЕДОГРАД недороблені справи

СУСІДИ

АБИЯКИ ЯКОСЬКИ

СЯК - ТАКИ

ІІ група - «Лікарі людських душ»

Дослідна карта

НЕДОЛАДЬКО

голова без лівого вуха;

обличчя: око одне більше, а друге менше;

ніс набік скривлений;

губи перекошені;

ліва нога коротша від правої.

НЕДОПОПЕЛЮШКА

обличчя вимазане попелом;

ротик – ні на мить не закривався;

про неї недоказали казку до кінця

НЕДОЧЕРЕВИК

карлик без душі;

стягує недороблені справи

МЕШКАНЦІ

Лінюхи, шелепи – недотеп

Перехожі : без усмішок, похмурі , невеселі

ІІІ група – «Дизайнери - модельєри»

Дослідна карта

НЕДОЧЕРЕВИК ліва нога без черевика.

НЕДОПОПЕЛЮШКА одягнена до пояса в старий лантух;від пояса до п’ят пишно спадала шовкова спідниця…;

ніжки права взута в кришталевий черевичок,

ліва – у важкий дерев’яний.

Перехожі без взуття , одежі, без волосся на голові, без ґудзика, комірця, краватки, без шнурка на черевиках.

Недоштанько одна холоша його штанів була довга ,а друга сягала лише коліна.

НЕДОРОЛЬ ДЕСЯТИЙ зламана корона.

ІV група - «Архітектори»

Дослідна карта


ММ



МІСТО

Кривулясті вулиці безладно стояли будинок перерізаний навпіл

не будинки , а якісь розвалюхи,

будинок вкритий парасолькою ніде жодного стовпа з ліхтарями

без вікон , без дверей

НЕДОТЕЛЬ

Довгий кривий хлів з маленькими кімната без дверей

перекошеними віконцями

Презентувавши дослідні карти , кожна група пропонує шляхи усунення помилок. Це можуть бути проекти самоврядування міста; герої , яких вилікували ; місто , яке відновили архітектори ; мешканці , над якими попрацювали дизайнери - модельєри .

Як альтернатива домашньому завданню , може бути творча робота «Запропонуйте модель годинника для вежі міста», «Створи проект готелю» та ін.

Українська мова

7 КЛАС

Тема : Твір – опис процесу праці. Майстер - ШЕФ.

Тип : інтегрований (українська мова - англійська мова)

Мета:- - спрямувати роботу учнів на досконале ознайомлення з елементами приготування національних блюд;

- формувати вміння самостійно збирати та систематизувати матеріал стосовно теми, розвивати творчі здібності, художній та естетичний смак учнів;

- навчати учнів правильно викладати думки стосовно опису процесу праці; українською та англійською мовами;


  • розвивати навички аудіювання, читання ;

  • закріплювати навички монологічного та діалогічного мовлення українською та англійською мовами;

  • виховувати в учнів повагу до обрядів та звичаїв національної кулінарії;

  • виховувати культуру харчування.

Цілі: - учні повинні знати :

  • типи і стилі мовлення, за допомогою яких складаються описи процесу праці;

  • характерні особливості опису процесу приготування страв;

  • учні повинні вміти : складати усний і письмовий опис процесу приготування страв українською та англійською мовами ; виділяти окремі елементи щодо опису процесу праці, відповідати на питання, презентувати власні проекти страв.

Кінцевий продукт: презентація страви.

Очікувані результати: навчити учнів плануванню своєї діяльності, збору та аналізу інформації; застосуванню її на практиці( самостійне приготування страв); удосконалення навичок публічного виступу; оцінювання своєї і колективної праці.

Обладнання : мультимедійне забезпечення ; плакати , створені учнями за темою уроку; демонстраційний матеріал за темою ( малюнки, фото, презентації , створені у форматі PowerPoint, зразки учнівських презентацій додаються у зазначеному форматі); виставка кулінарних книжок; картки для лото.

Примітка : страви для презентацій обираються за бажанням учнів.

КОНСТРУКТОР УРОКУ



ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Вступ. Організація учнівського колективу – створення ситуації успіху(правила уроку). Представлення журі.



ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Основна частина згідно з планом:

  1. Звіт про виконану роботу.

  2. Презентація ( слайд – шоу за темою).

  3. «Народ скаже , як зав’яже» (прислів’я, приказки, пісні про страви);

  4. Творча робота : вірші, мініатюри, виконання піснь.

  5. Конкурс капітанів ( «Хто швидше?» - якнайшвидше зібрати з лото необхідні інгредієнти для приготування страви , яку захищала команда: на картках українські назви продуктів та їх англійські відповідники).

ІУ. Рефлексія та оцінювання.

1. Усна рефлексія за методом «Мікрофон»:



  • Після цього уроку я навчився…

  • Під час підготовки до уроку я відкрив у собі…

2. Оголошення журі підсумків щодо оцінювання ( нагородження) у номінаціях : « Кращий кухар», «Найкмітливіший капітан», « Майстер - ШЕФ», «Майстер – творча обдарованість», « Кулінар – винахідник».

d:\фото 2014\семінар 2014\img_4114.jpg d:\фото 2014\семінар 2014\img_4015.jpg

d:\фото 2014\семінар 2014\img_4018.jpg d:\фото 2014\семінар 2014\img_4044.jpg

d:\фото 2014\семінар 2014\img_4075.jpg d:\фото 2014\семінар 2014\img_4053.jpg



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал