Наукова аспірантура спеціальність «Музичне мистецтво»



Скачати 487.13 Kb.
Сторінка3/4
Дата конвертації30.11.2016
Розмір487.13 Kb.
1   2   3   4

“Народні інструменти”




спеціалізація «акордеон, баян»


(Виконання концертної програми, тривалість виступу – не менш ніж 45 хвилин)


  1. Поліфонічний цикл (баян);

  2. Твори великої форми;

  3. Концертні твори різних стилів і жанрів, включаючи оригінальні;

  4. Твори для соло (домра);

  5. Різнохарактерні твори.

Питання з колоквіуму зі спеціалізації «акордеон, баян»


  1. Концепція «художньої техніки» акордеоніста;

  2. Принципи класифікації акордеонних штрихів;

  3. Єдність емоційного та раціонального факторів у виконавському процесі;

  4. Систематизація роботи виконавця над музичним твором;

  5. Робота акордеоніста над поліфонічним твором;

  6. Концепція «модерн-акордеона» в контексті академічної виконавської творчості;

  7. Модерн-інтонування. Новий оригінальний акордеонний (баянний) тембро-сонор (12 позицій).


спеціалізація «домра»


(Виконання концертної програми, тривалість виступу – не менш ніж 45 хвилин)


  1. Твір великої форми

  2. Поліфонічний твір

  3. Твір композитора класика

  4. Твір для домри-соло

  5. Оригінальний твір українського композитора


Питання з колоквіуму зі спеціалізації «Домра»

  1. Одеська домрова школа – засновники і послідовники

  2. Природа звукоутворення і звуковидобування на струнно-щіпкових інструментах.

  3. Звукоуявлення, культура почуттів та фізичні фактори що впливають на якість звуку на домрі.

  4. Психофізичний и слуховий підхід в методиці навчання гри на струнно-щіпкових інструментах

  5. Аналіз музичних здібностей, класифікація музичного слуху и способи його розвитку

  6. Синхронність і автономія рук домриста, принципи і приклади.

  7. Система засобів музичної виразності домриста

  8. Інтерпретація и перекладення скрипкових творів на домру

  9. Особливості інтерпретації на домрі стилів композиторів класиків і романтиків.

  10. Систематизація роботи виконавця над музичним твором

  11. Народно-інструментальний жанр на півдні України

  12. Академічний народний струнно-щипковий інструментарій України



Спеціалізація „Бандура”
Бандурист-інструменталіст

(Виконання концертної програми, тривалість виступу – не менш ніж 45 хвилин)



  1. Поліфонічний твір (цикл);

  2. Твір великої форми (циклічний твір композиторів XVIII-XX століть, оригінальний твір великої форми);

  3. Твори на українські народні теми;

  4. Віртуозний твір;

  5. Різнохарактерні твори різних стилів і жанрів.


Бандурист-співак

(Виконання концертної програми, тривалість виступу – не менш ніж 30 хвилин)


  1. Твір великої форми (циклічний твір композиторів XVIII-XX століть, оригінальний твір великої форми);

  2. Оригінальний інструментальний твір на українській народній темі;

  3. Вокальні твори великої форми (арія композитора XVII-XXI століть, вокальний твір великої форми сучасного українського композитора;

  4. Романси сучасних композиторів;

  5. Різнохарактерні вокальні твори (авторські, народні пісні).


Спеціалізація «балалайка»



(Виконання концертної програми, тривалість виступу – не менш ніж 45 хвилин)


  1. Твір великої форми (перша, або друга та третя частини концерту, варіації, сюїта – не менш трьох частин) .

  2. Віртуозний твір.

  3. Класичний твір, написаний у XVII-XIX ст.

  4. П’єса кантиленного характеру.

  5. Оригінальний твір (перекладення) українського композитора


Питання з колоквіуму зі спеціалізації «Балалайка»

  1. Струнно-щипкові народні інструменти у культурі XI–XVII століть.

  2. Створення і становлення концертної балалайки, історичний і культурний аспекти.

  3. Народження Великоруського оркестру (В.В. Андрєєв).

  4. Виникнення репертуару та становлення сольного виконавства на балалайці на початку XX століття.

  5. Синтез традицій і новаторства в українській школі виконавства на балалайці.

  6. Видатні виконавці сучасності.

  7. Сучасне народно-інструментальне мистецтво на півдні України.

  8. Систематизація творчої роботи виконавця над музичним твором

  9. Артикуляція як засіб музичної виразності і класифікація балалаєчних штрихів.

  10. Культура музично-ігрових рухів балалаєчника та комплекс м’язово-рухової лабільності.

  11. Засоби музичної виразності балалаєчника

  12. Інтерпретація і перекладення творів для балалайки, транскрипції.

  13. Володіння власними емоціями і впливання їх на сценічну поведінку.

  14. Аплікатура і її значення в практиці балалаєчного виконавства.

  15. Комплексний виконавсько-педагогічний аналіз твору.


“Струнні інструменти”



Спеціалізація «скрипка»

(Виконання концертної програми, тривалість виступу – не менш ніж 60 хвилин)


  1. Й.С. Бах – 2 частини з сонат для скрипки соло (фуга обов’язково) або Чакона;

  2. Каприс М.Паганіні (крім №№ 13, 14, 16, 20);

  3. Концерт у 3-х частинах одного з наступних композиторів: Ф.Мендельсон, Г. Венявський, Я. Сибеліус, П.Чайковський, Й.Брамс, М.Паганіні);

  4. Класична соната (Й.Гайдн, В.Моцарт, Л.Бетховен) – можливо виконання по нотам;

  5. Віртуозна п’єса (не менш ніж 10 хв.) одного з наступних композиторів: В’єтан, Венявський, Ваксман, К. Сен-Санс, П. Чайковський, Римський-Корсаков-Цимбаліст;

  6. П’єса українського композитора ХХ-ХХІ століття.


Питання з колоквіуму зі спеціалізації «Скрипка»


  1. Одеська скрипкова школа – фундатори та продовжувачи.

  2. Типи темпераменту, інтелект та їх вплив на здібності до навчання та виконавства.

  3. Особливості мускулатури, будови тіла та їх вплив на скрипкове виконавство.

  4. Аналіз музичних здібностей, класифікація музичного слуху та засоби його розвитку.

  5. Психофізичний і слуховий підходи у методиці навчання грі на струнних інструментах.

  6. Методика проведення уроку.

  7. Природа звукоутворення та основна проблема звуковидобування на струнних інструментах.

  8. Фізичні фактори, які визначають якість звуку (швидкість, тиск, точка дотику смичку зі струною і т.ін.).

  9. Постановка та функції пальців правої руки скрипаля.

  10. Типи руху правої руки, особливості їх використання.

  11. Управління гучністю і тембром звучання інструменту.

  12. Артикуляція як засіб музичної виразності і класифікація штрихів.

  13. Принцип вивчення складних рухів правої руки.

  14. Гліссандо і портаменто – їх значення у виконавстві на струнних інструментах.

  15. Типи переходів. Методика виконання «швидких» переходів.

  16. Ритмічна дисципліна пальців лівої руки та методи її виховання.

  17. Вібрація та її використання.

  18. Синхронність та автономія рук скрипаля (альтиста) - приклади.

  19. Універсальний музичний графік, точка золотого перетину та їх вплив на художню інтерпретацію музики композиторів-класиків та ін.

  20. Система засобів музичної виразності.

  21. Динамічний стереотип гри на музичному інструменті – схема та пояснення.

  22. Скрипкове мистецтво XVI – XVIII ст. Загальна характеристика періоду.

  23. Композитори віденської класичної школи.

  24. Скрипкове мистецтво від початку XIX ст. до 60-70 рр. ІХ ст..

  25. Школа Паризької консерваторії у першій половині XIX ст.

  26. Н. Паганіні.

  27. Скрипкове мистецтво кінця XIX – початку XX століття.

  28. Російське скрипкове мистецтво, Л.Ауер.

  29. Зарубіжне скрипкове мистецтво першої половини XX ст.

  30. Скрипкові класи Московської та Ленінградської консерваторій.

  31. Д.Ф.Ойстрах та Л.Б.Коган.


Спеціалізація «Контрабас»

(Виконання концертної програми, тривалість виступу – не менше 30 хвилин)


  1. Й.С. Бах– одна частина з сюїт для віолончелі соло,

або з «Сюїти в старовинному стилі» Г. Фріба

  1. Один з концертів для контрабаса з оркестром:

С. Кусевицький– fis-moll

Дж. Боттезіні– h-moll, або fis-moll, або A-dur.

Н. Рота– Концертний дивертисмент

Е. Тубін– Концерт

Ф. Прото– Кармен-фантазия

Я.К. Ванхаль– Концерт D-dur

Д. Диттерсдорф– один з концертів

Ф.А. Хофмайстер– Концерт №3

Й.М. Шпергер– один з концертів


  1. Віртуозна п’єса одна на вибір:

Дж. Боттезіні– Тарантела

Варіації «Прекрасна мельничиха»

Фантазія «Лючія ді Ламмермур»

Фантазія «Сомнамбула»

Фантазія «Венеціанський карнавал»

Капричіо fis-moll

Капричіо «Di bravura»

Інтродукція та гавот

Allegro “Alla Mendelssohn”

С.О. Кусевицький– Анданте та Вальс-мініатюра

– Сумна пісенька та Гумореска

Р.М. Гліер– Тарантела

– Скерцо


  1. 2 частини зі старовинної сонати

наприклад: В. Феш,

Г.Ф. Гендель,

Б. Марчелло,

А. Ариості та ін..



  1. Твір для контрабаса Solo на вибір:

Ж.Збінден – «Присвячення Й.С.Баху»
В.Йентч – Соната
Ю.Левітін – Соната I, або II-III ч..
Ж.Франсе – Тема та варіації
Т.Хауто-ахо – Рапсодія

– Каденція



  1. П’єса українського композитора.


Питання з колоквіуму зі спеціалізації «Контрабас»


  1. Про контрабас та його історію. Виготовлення контрабасових віолоне та к-басів. Інструментальні майстри XVI–XVIII ст..

  2. Аналіз музичних здібностей, класифікація музичного слуху та засоби його розвитку.

  3. Відчуття ритму та його роль в процесі навчання грі на інструменті.

  4. Методика проведення уроку.

  5. Природа звукоутворення та основна проблема звуковидобування на струнних інструментах.

  6. Фізичні фактори, які визначають якість звуку (швидкість, тиск, точка дотику смичку зі струною і та ін.). Координація рухів правої та лівої рук.

  7. Постановка та функції пальців правої руки контрабасиста.

  8. Артикуляція як засіб музичної виразності і класифікація штрихів.

  9. Постановка лівої руки контрабасиста. Типи переходів, та методика їх виконання.

  10. Вібрація та її використання.

  11. Композитори та виконавці контрабасисти віденської класичної школи.

  12. Доменіко Драгонетті.

  13. Контрабасові школи в Європі XIX ст.

  14. Джованні Боттезіні.

  15. Контрабасове мистецтво XX століття.

  16. С.О. Кусевицький, О.О. Мілушкін, Й.Ф. Гертович, Р.М. Азархін.

  17. Контрабасові класи Московської та Санкт-Петербурзької консерваторій.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал