Наукова аспірантура спеціальність «Музичне мистецтво»

Спеціальність «Музичне мистецтво» – 17.00.03.

Теорія музики, історія музики
Денне відділення – 3 роки навчання, заочне – 4 роки

Вступники до наукової аспірантури за спеціалізацією «Музикознавство» складають такі вступні екзамени:
Теоретичне музикознавство

1. Теорія музики:

а) виконання письмових робіт:

- задача з гармонії (2 години, без допомоги фортепіано);

- подвійна 4-риголосна фуга з окремою експозицією (виконується 4 години);

- інструментовка фрагменту музичного твору (2 години);

б) усний екзамен з гармонії, поліфонії, аналізу музичних творів (цілісний аналіз твору крупної форми по партитурі), історії оркестрових стилів, історії теоретичних систем, з музичної акустики, з питань методики викладання теоретичних дисциплін.

в) колоквіум:

• 
  вияснення підготовки вступників до роботи над обраною темою (обговорення матеріалів реферату, плану дисертації, головної мети майбутньої роботи, її актуальність, новаторство, практична необхідність);
  
• 
  орієнтованість абітурієнта у проблематиці теоретичного музикознавства, знання фундаментальних теоретичних праць з основ теоретичних дисциплін;
  
• 
  вияснення загальної ерудиції вступника, його світоглядних позицій, філософсько-естетичної підготовки.
  
• 
  
  

1. 
   Особливості західноєвропейської музичної культури періоду пізнього середньовіччя;
   
2. 
   Явище ренесансу в історії європейської музики;
   
3. 
   Стильові засади творчості К.Монтеверді;
   
4. 
   Програмні тенденції симфонічної творчості композиторів-романтиків;
   
5. 
   Оперні реформи Р.Вагнера та Дж.Верді: порівняльний аспект;
   
6. 
   Жанр симфонічної поеми у творчості Р.Штрауса;
   
7. 
   Ново-віденська школа як музично-стильовий феномен;
   
8. 
   Провідні жанрово-стильові риси творчості Б.Бартока;
   
9. 
   Концептуальна основа творчості О.Месіана;
   
10. 
    Польська композиторська школа другої половини ХХ століття;
    
11. 
    Нові різновиди композиторської техніки у другій половині ХХ століття;
    
12. 
    Російська композиторська школа в її становленні від ХІХ до ХХ століття як соціоестетичний феномен;
    
13. 
    Принципи симфонічного мислення Д.Шостаковича;
    
14. 
    Історичні передумови становлення української композиторської школи;
    
15. 
    Партесний спів та партесний концерт як складова частина національної традиції української музики;
    
16. 
    Феномен українського музичного просвітництва;
    
17. 
    Творчість Д.Бортнянського як стильова парадигма української музики;
    
18. 
    Українська класична опера та шляхи її вивчення;
    
19. 
    Український фольклор як предмет музикознавчого вивчення;
    
20. 
    Неофольклоризм у творчості українських композиторів;
    
21. 
    Місце та значення творчості Б.Лятошинського в історії української музики;
    
22. 
    Провідні українські регіональні композиторські школи 1970 – 2000 рр.;
    
23. 
    Хорова творчість Л.Дичко;
    
24. 
    Стильова еволюція, жанрова своєрідність творчості В.Сильвестрова;
    
25. 
    Оперно-ораторіальні твори сучасних українських композиторів.
    

Історичне музикознавство

а) усний екзамен у повному обсязі вузівського курсу: українська, зарубіжна, російська музика:

1. 
   Історія музики як наукова та навчальна дисципліна на сучасному етапі;
   
2. 
   Музична медієвістика та її методи;
   
3. 
   Особливості західноєвропейської музичної культури періоду пізнього Середньовіччя;
   
4. 
   Явище ренесансу в історії європейської музики;
   
5. 
   Стильові засади творчості К.Монтеверді;
   
6. 
   Категорія одночасного контрасту та її значення у творчості Й.С.Баха;
   
7. 
   Феномен опери-seria та його історична доля;
   
8. 
   Програмні тенденції симфонічної творчості композиторів-романтиків;
   
9. 
   Оперні реформи Р.Вагнера та Дж.Верді: порівняльний аспект;
   
10. 
    Жанр симфонічної поеми у творчості Р.Штрауса;
    
11. 
    Ново-віденська школа як музично-стильовий феномен;
    
12. 
    Провідні жанрово-стильові риси творчості Б.Бартока;
    
13. 
    Концептуальна основа творчості О.Месіана;
    
14. 
    Польська композиторська школа другої половини ХХ століття;
    
15. 
    Нові різновиди композиторської техніки у другій половині ХХ століття;
    
16. 
    Російська композиторська школа в її становленні від ХІХ до ХХ століття як соціоестетичний феномен;
    
17. 
    Фортепіанна поетика С.Рахманінова: хронологічний аспект;
    
18. 
    Принципи симфонічного мислення Д.Шостаковича;
    
19. 
    Явище полістилістики у творчості А.Шнітке;
    
20. 
    Оперні інновації С.Слонимського;
    
21. 
    Історичні передумови становлення української композиторської школи;
    
22. 
    Партесний спів та партесний концерт як складова частина національної традиції української музики;
    
23. 
    Феномен українського музичного просвітництва;
    
24. 
    Творчість Д.Бортнянського як стильова парадигма української музики;
    
25. 
    Українська класична опера та шляхи її вивчення;
    
26. 
    Жанр дитячої опери у творчості М.Лисенка;
    
27. 
    Типологічні ознаки галицької музичної культури;
    
28. 
    Український фольклор як предмет музикознавчого вивчення;
    
29. 
    Неофольклоризм у творчості українських композиторів;
    
30. 
    Місце та значення творчості Б.Лятошинського в історії української музики;
    
31. 
    Провідні українські регіональні композиторські школи 1970 – 2000 рр.;
    
32. 
    Хорова творчість Л.Дичко;
    
33. 
    Стильова еволюція, жанрова своєрідність творчості В.Сильвестрова;
    
34. 
    Оперно-ораторіальні твори сучасних українських композиторів;
    
35. 
    Жанр концерту у творчості Є. Станковича.
    

б) колоквіум:

• 
  вияснення підготовки вступників до роботи над обраною темою (обговорення матеріалів реферату, плану дисертації, головної мети майбутньої роботи, її актуальність, новаторство, практична необхідність);
  
• 
  орієнтованість абітурієнта у проблематиці історичного музикознавства, знання фундаментальних праць;
  

а) виконання письмових робіт:

- задача з гармонії (2 години, без допомоги фортепіано);

- проста 3-голосна фуга (повна), виконується 4 години;

- інструментовка фрагменту музичного твору (2 години);

б) усний екзамен з гармонії, поліфонії, аналізу музичних творів (цілісний аналіз твору крупної форми за партитурою), історії оркестрових стилів, історії теоретичних систем, з питань методики викладання теоретичних дисциплін, читання партитур.

1. 
   Специфіка філософського знання;
   
2. 
   Структура філософського знання;
   
3. 
   Філософське вчення про буття. Основні проблеми онтології;
   
4. 
   Субстанціонально-атрибутивні концепції буття;
   
5. 
   Матерія як субстанція буття;
   
6. 
   Філософські категорії руху, простору і часу;
   
7. 
   Ідеальне як субстанція буття;
   
8. 
   Нетрадиційні концепції у філософії ХХ століття;
   
9. 
   Поняття про філософський метод;
   
10. 
    Діалектичні принципи взаємозв‘язку, взаємозумовленості явищ і принцип розвитку;
    
11. 
    Діалектика буття і мислення;
    
12. 
    Діалектика і метафізика;
    
13. 
    Альтернативи діалектики;
    
14. 
    Свідомість як філософська категорія. Її основні форми;
    
15. 
    Свідомість і самосвідомість;
    
16. 
    Основні проблеми гносеології;
    
17. 
    Емпіричне познання та його форми;
    
18. 
    Наукові шляхи пізнання та форми знання;
    
19. 
    Особливості філософського вчення про суспільство;
    
20. 
    Суспільство як система;
    
21. 
    Спільності людей у структурі суспільства, їх основні типи;
    
22. 
    Природа як предмет філософського осмислення;
    
23. 
    Проблеми взаємовідносин: людина-суспільство-природа;
    
24. 
    Проблема людини у філософії;
    
25. 
    Природна і соціальна іпостасі людини;
    
26. 
    Поняття „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”;
    
27. 
    Проблема життя і смерті у філософії, пошук сенсу життя і призначення людини;
    
28. 
    Філософія культури, коло її основних проблем;
    
29. 
    Культура й особистість;
    
30. 
    Творчий характер культури;
    
31. 
    Філософія і релігія;
    
32. 
    Історичні норми релігії;
    
33. 
    Мораль і право;
    
34. 
    Мораль і моральність;
    
35. 
    Структура моральної свідомості;
    
36. 
    Природа мистецтва, його структура й основні функції;
    
37. 
    Поняття про естетичне та його роль в житті й у мистецтві;
    
38. 
    Наука, її сутність і роль у сучасному суспільстві.
    

а) письмовий переклад оригінального (неадаптованого) музикознавського тексту (у обсязі 1 друкованого аркуша (стандартного), виконується за допомогою словника – 30 хвилин.);

б) переказ прочитаного (без допомоги словника) сюжетного тексту на музичну тему. Виконується іноземною мовою (обсяг – ¾ друкованого аркуша; термін підготовки – 15 хвилин);

в) співбесіда іноземною мовою на професійні, політичні та побутові теми.

1. 
   Спеціальність (показ творів різних жанрів та форм у вигляді записів на DVD);
   
2. 
   Теорія музики (письмово):
   

б) оркестровка фрагментів музичних творів для фортепіано, для 2-х фортепіано;

Завдання виконується 8 годин.

3. 
   Теорія музики (усно):
   

б) колоквіум:

• 
  вияснення підготовки вступників до роботи над вибраною темою (обговорення матеріалів реферату, плану дисертації, головної мети майбутньої роботи, її актуальність, новаторство, практична необхідність);
  
• 
  орієнтованість абітурієнта у проблематиці теоретичного музикознавства, знання фундаментальних теоретичних праць з основ теоретичних дисциплін;
  
• 
  вияснення загальної ерудиції вступника, його світоглядних позицій, філософсько-естетичної підготовки.
  
• 
  
  

4. 
   Історія музики (усно): екзамен в повному обсязі вузівського курсу (українська, зарубіжна, російська музика); питання дивитись у розділі «історія музики» - «теоретичне музикознавство».
   
5. 
   Філософія (вимоги такі ж самі, як і для наукової аспірантури);
   
6. 
   Іноземна мова (англійська, німецька, французька або італійська, для іноземців – російська): вимоги для асистентів-стажистів.