Наука І наукові дослідження



Pdf просмотр
Сторінка10/11
Дата конвертації16.01.2017
Розмір4.74 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
12*
1 7 9
Після захисту дипломи і роботи зберігаються в вищому навчальному закладі, спочатку в фондах бібліотеки або в учбових , кабінетах випускових кафедр, де ними мають можливість користуватися на загальних підставах студенти, викладачі інститу- і ту, вчителя шкіл. На закінчення двохрічного строку дипломні роботи повинні передаватися до інститутського архіву. Кращі дипломні роботи публікуються у пресі (у вигляді ста- ''•
тей у збірниках наукових праць інститутів або в журналах у : формі методичних рекомендацій, подаються на наукові конференції та конкурси.
j

А
180 Додаток Д. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ Д. Загальні положення Магістерська робота є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто у вигляді спеціально підготовленого рукопису або серії опублікованих одноосібно, або в співпраці з науковим керівником теоретичних або експериментальних матеріалів (втому числі у фахових наукових виданнях України та інших країн, яка характеризується єдністю змісту і свідчить про можливість вирішення магістрантом конкретних наукових завдань.
Тема роботи затверджується наказом ректора у місячний термін з моменту зарахування здобувача до магістратури за попереднім ухваленням Вченою радою факультету за поданням завідувача кафедрою і повинна виконуватись у відповідності до основних напрямків наукової діяльності університету.
Науковий керівник та рецензенти призначаються з числа осіб вищої кваліфікації. При виконанні роботи на стику сумісних проблем додатково може бути призначений науковий консультант.
Магістерську роботу подають у вигляді спеціально структурно підготовленого рукопису в твердому переплетінні (два примірники. До кваліфікаційної магістерської роботи додається анотація
об'ємом до двох сторінок у кількості до 10 примірників. Д. Структура роботи Магістерська робота повинна містити титульний аркуш зміст перелік умовних позначень (у разі необхідності вступ основну частину висновки список використаних джерел додатки у разі необхідності.
181

ДЗ. Вимоги до змісту роботи
Титульний аркуш роботи оформлюється за зразком (Рис. 8).
Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок, зокрема вступу, висновки до розділів, загальні висновки, додатки, список використаної літератури та ін.
Перелік умовних позначень, скорочень, символів та їх розшифровка друкується двома колонками у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом. Якщо спеціальні терміни, скорочення, символи і т.ін. повторюється менше ніж три рази, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому загадуванні. Вступ розкриває сутність і стан наукової задачі, її обґрунто­
вування та доцільність проведення наукового дослідження. Далі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.
1. Актуальність теми
2. Зв'язок роботи з науковими програмами університету
3. Мета і задачі дослідження
4. Наукова новизна одержаних результатів
5. Коротка анотація нових наукових рішень, запропонованих магістром особисто
6. Практичне значення одержаних результатів
7. Подаються рекомендації про наукове використання результатів роботи, якщо робота теоретична, або про практичне застосування, якщо робота має прикладне значення
8. Особистий внесок магістранта визначається у випадку, коли кваліфікаційна робота захищається у вигляді серії опублікованих в співавторстві наукових праць або в рукописі використовуються ідеї або розробки, які належать співавторам
9. Апробація результатів роботи. Вказується, на яких кафедральних наукових семінарах, студентських наукових конференціях, конкурсах, наукових симпозіумах, з'їздах тощо оприлюднені результати досліджень
10. Публікації. Вказують, у скількох публікаціях, якщо вони є, висвітлені основні матеріали дослідження.
182

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. В розділах основної частини подаються
— стислий, критичний огляд літератури за темою і вибірна прямків досліджень
— виклад загальної методики і основних методів досліджень експериментальні методики
— проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження
— аналізі узагальнення результатів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділах наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі розкривають методи вирішення задачі, наголошують на якісних і кількісних показниках здобутих результатів та викладають рекомендації щодо їх використання.
Список використаних джерел слід розміщувати в порядку згадування їх у тексті за наскрізною нумерацією.
До додатків доцільно включати
— ілюстрації допоміжного характеру
— таблиці допоміжних цифрових даних
— проміжні математичні доведення, формули і розрахунки
— протоколи і акти випробувань
— інструкції і методики, опис алгоритмів і програмна ЕОМ. Д. Правила оформлення роботи Роботу друкують машинописним способом або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату Ах мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Обсяг роботи, як правило, не повинен становити більш 100 сторінок. Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів лівий — не менше 20 мм, правий — не менше 10 мм, верхній — не менше 20 мм, нижній — не менше 20 мм. Вписувати у текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.
184 Заголовки структурних частин "ЗМІСТ, "ВСТУП" та інші друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного виступу. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервали. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, але він не нумерується, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ, після розділу крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Наприклад, "2.3." (третій підрозділ другого розділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Наприклад, "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Ілюстрації і таблиці подають безпосередньо після тексту, девони згадані вперше, або на наступній сторінці. Наприклад рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. Наприклад, "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу. Напис "Таблиця" розміщують в правому верхньому куті над відповідним заголовком. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша в круглих дужках. Наприклад, (3.1) (перша формула третього розділу.
Ілюстрації повинні бути виконані тушшю на білому непрозорому папері. Назву розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними. Фотознімки наклеюють на стандартні аркуші білого паперу. Значення кожного символу у формулі чи рівнянні треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.
Посилання на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками.
Номер джерел розміщують в списку в порядку появи посилань у тексті. Приклад оформлення відомостей про джерела наведено у додатку К.
185

Додатки оформляють на наступних сторінках роботи або у вигляді окремої частини. Додаток повинен мати заголовок і позначається послідовно великими літерами. Наприклад, "Додаток А, "Додаток Б, за винятком літер Г, Є, ЗІ, Й, О, Ч, Ь.
Анотації викладаються українською, російською та англійською мовами. Всі три анотації мають бути ідентичними за змістом. Вони повинні містити стислу інформацію про основні ідеї та висновки роботи. Анотації складаються за формою, яка має такий зміст
— прізвище, ім'я, по батькові
— індекс УДК;
— назва роботи
— текст
— ключові слова. Д. Підготовка до захисту \
Остаточний варіант роботи подається на кафедру не І пізніше, ніж за два тижні до захисту з відзивом наукового | керівника і консультанта (якщо він є. Кафедра призначає двох ' рецензентів. У тижневий термін заслуховує доповідь 1 магістранта і розглядає питання про подання роботи до захисту і на засідання кафедри можуть запрошуватися фахівці інших \
кафедр, лабораторій, сторонніх організацій. У Державну атестаційну комісію (Державну екзаменаційну комісію — ДЕК) разом з двома примірниками роботи і анотаціями подається відзив наукового керівника і рецензії, а також академічна довідка про виконання індивідуального плану з професійної освітньої програми. Д. Порядок захисту Захист магістерської роботи проходить на засіданні Державної атестаційної комісії (Державної екзаменаційної комісії) (до відкриття засідання члени комісії мають бути ознайомлені з анотацією роботи та загальними висновками наукового керівника.
186 Захист відбувається публічно. Захист повинен носити характер наукової дискусії і проходити в обстановці високої вимогливості, принциповості та дотримання наукової етики. Головуючий оголошує про захист магістерської праці вказуючи її назву, прізвище, їм я і по-батькові автора, доповідає про наявність необхідних документів та стисло характеризує академічну "біографію" магістранта (успішність, наявність публікацій, якщо вони є, виступи на конференціях, наукових гуртках і ті. Далі надається слово науковому керівнику, він розкриває ставлення магістранта до роботи над темою, а також порушує інші питання, що стосуються його особистості. Після цього слово для повідомлення основних результатів наукового дослідження надається самому магістранту до 15 хвилин. Усі матеріали, які виносяться на схеми і креслення, комп'ютерні ілюстрації повинні оформлюватися та розташовуватися так, щоб магістрант міг демонструвати їх усім присутнім в аудиторії. Після виступу магістранта голова зачитує рецензії або надає слово присутнім рецензентам і автору для відповідей на зауваження та побажання. Після цього починається наукова дискусія, в якій мають право брати участь усі присутні на захисті. Можуть задаватися (в усній формі) будь-які питання з проблем, порушених в магістерської роботі, засобів дослідження, уточнювати результати та процедуру експериментальної роботи і ті. Після закінчення дискусії магістранту, за його бажанням, може бути надане заключне слово. На закритому засіданні членів Державної атестаційної комісії (або ДЕК) підводяться підсумки захисту і приймається рішення про її оцінку, що оголошується головою в той же день, після оформлення в установленому порядку передбаченого процедурою захисту протоколу. Це рішення приймається простою більшістю голосів членів комісії, що беруть участь у засіданні. У протокол можуть бути занесені особливі думки окремих членів комісії. Після цього голова повідомляє проте, що здобувачу присвоюється кваліфікаційний освітній рівень магістрі закриває нараду.
187
Додаток Ж. ОСНОВНІ ВИМОГИ І ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У ВИГЛЯДІ ДИСЕРТАЦІЙ ТА АВТОРЕФЕРАТІВ ДИСЕРТАЦІЙ [67] Ж 1 . Загальні положення Згідно з "Порядком присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань" дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, а також правил оформлення автореферату. Назва дисертації повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі, вказувати намету дисертаційного дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок. При написанні дисертації здобувач повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Використовуючи в дисертації ідеї або розробки, що належать також і співавторам, разом з якими були написані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факту дисертації. В разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.
188 В дисертації необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати змісті результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології. Дисертацію на здобуття наукового ступеня подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні. Ж. Структура дисертації та вимоги до змісту дисертації Дисертація повинна містити
— титульний аркуш (Рис. 9),
— зміст,
— перелік умовних позначень (при необхідності,
— вступ,
— основну частину,
— висновки,
— список використаних джерел,
— додатки (при необхідності. Титульний аркуш дисертації містить найменування наукової організації або вищого навчального закладу, де виконана дисертація прізвище, ім'я, по батькові автора індекс УДК; назву дисертації шифрі найменування спеціальності науковий ступінь, на який претендує здобувач науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта місто і рік. На титульному аркуші дисертації обов'язково зазначається "На правах рукопису" та гриф обмеження розповсюдження відомостей (за необхідності. Зміст подають на початку дисертації. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів вноситься до дисертації за необхідності.
189
Якщо в дисертації вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в дисертації у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа — їх детальну розшифровку. Якщо в дисертації спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті припер шому згадуванні. Вступ дисертації розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Загальну характеристику дисертації подають в рекомендованій нижче послідовності. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують акту­
альність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України. Висвітлення актуальності неповинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне — сутність
проблеми або наукового завдання. Далі коротко викладають зв'язок вибраного напрямку досліджень з планами організації, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами.
Обов'язково зазначають номери державної реєстрації на­
уково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання дисертаційної роботи, а також і роль автора у виконанні цих науково- дослідних робіт.
Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження, "Вивчення, тому щоці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Наголосимо на тому, що одним з необхідних атрибутів дисертації є об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.
191
Слід підкреслити, що об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дисертанта, оскільки предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва. У дисертації подають перелік використаних методів
дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Особливо важливо наголосити на науковій новизні одержаних результатів. Для цього подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень, запропонованих здобувачем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток. Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу нарівні досягнутої при цьому новизни. Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в дисертації наукової задачі або наукової проблеми. Насамперед за це здобувачеві присуджується науковий ступінь. Одержані результати досліджень повинні мати практичне значення. В дисертації, що має теоретичний характер, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дисертації, що торкається вирішення прикладних проблем необхідно навести відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання. Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.
192 У випадку використання в дисертації ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факту дисертації та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого
внеску в ці праці або розробки.
Апробація результатів дисертаційних досліджень відмічається наступним чином вказується на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднені результати досліджень, що включені до дисертації.
Стосовно публікацій — вказують, у скількох монографіях, статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати дисертації
1
Ж З . Автореферат дисертації Ж. Загальні вимоги до автореферату Написання автореферату — заключний етап виконання дисертаційної роботи перед поданням її до захисту. Призначення автореферату — широке ознайомлення наукових працівників з методикою дослідження, фактичними результатами і основними висновками дисертації. Автореферат друкують державною мовою. Публікація автореферату дає змогу одержати до дня захисту відзиви від спеціалістів даної галузі. Автореферат має досить ґрунтовно розкривати зміст дисертації, в ньому неповинно бути надмірних подробиць, а також інформації, якої нема в дисертації.
Ж3.2. Структура автореферату
Структурно автореферат складається із загальної характеристики роботи, основного змісту, висновків, списку опублікованих автором праць за темою дисертації і анотацій українською, російською та англійською мовами.
'Примітка: правила оформлення основної частини дисертації аналогічні до правил оформлення інших рукописів — дипломних, магістерськіх робіт — описані детально у розд.6. із Загальна характеристика роботи, що подається в авторефераті, має відповідати наведеним у вступі до дисертації її кваліфікаційним ознакам. Недоцільно використовувати рубрики, не рекомендовані у вимогах до змісту цих ознак. Заголовки рубрик не треба виділяти в окремі рядки, достатньо вирізнити їх жирним шрифтом, або курсивом і розмістити в підбір із текстом. Крім того, вказують структуру дисертації, наявність вступу, певної кількості розділів, додатків, повний обсяг дисертації в сторінках, а також обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (із зазначенням їх кількості, список використаних літературних джерел (із зазначенням кількості найменувань) В основному змісті стисло викладається сутність дисертації за розділами. Цей розділ повинен дати повне і переконливе уявлення про виконану роботу. Якщо вступна частина автореферату дає змогу скласти лише загальне враження про дисертацію, то основна, яка і є власне реферативною, дає більш повне уявлення про її змісті побудову. У цій частині автореферату важливо показати, як були отримані результати, продемонструвати хід дослідження, викласти сутність використаних методів, навести дані щодо їх точності і трудомісткості, описати умови і основні етапи експериментів. Нюанси висвітлення змісту дисертації можуть розрізнятися залежно від наукової галузі, теми та інших факторів. Проте у всіх випадках до автореферату доцільно вводити насамперед висновки і кінцеві результати. Висновки складає стисла інформація про підсумки виконаної роботи, яка повинна відповідати загальним висновкам дисертації. Вони починаються з формулювання наукової задачі або проблеми, за вирішення якої дисертант претендує на присудження наукового ступеня. Сформульована наукова задача або проблема вельми тісно пов'язується з назвою дисертації, метою роботи і основними науковими положеннями, що захищаються в дисертації. Це ніби наукова "формула, згусток отриманої наукової новизни. Звичайно формулювання починається так "У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі (або наукової проблеми, що виявляється в" . Далі треба вказати,
194 якою саме є наукова задача або проблема, як вона вирішена і для чого в кінцевому розумінні (прикладному плані) вона призначена. Після формулювання вирішеної наукової задачі або проблеми у висновках викладають головні наукові і практичні результати роботи. Вони тісно пов'язані з науковими і прикладними положеннями, викладеними в загальній характеристиці роботи. Суть автореферату полягає у точній відповідності змістові дисертації, а його зміст — дає повне уявлення про наукову цінність і практичну значущість дисертації. Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації подають відповідно до вимог державного стандарту з обов'язко­
вим наведенням назв праць і прізвищ усіх співавторів. Опубліковані праці, котрі розкривають основні положення дисертації, включають до списку в такому порядку монографії, брошури, статті у наукових фахових виданнях, авторські свідоцтва, патенти, препринти, статті, депонованій анотовані у наукових журналах, тези доповідей тощо.
ЖЗ.З. Анотації
На останніх сторінках автореферату розміщують анотації українською, російською та англійською мовами. На вибір здобувача анотація англійською або російською мовою повинна бути розгорнутою, обсягом 2 сторінки машинописного тексту (до п'яти тисяч друкованих знаків, інформацією про змісті результати дисертаційної роботи, а дві інші — обсягом до 0,5 сторінки машинописного тексту (до 1200 друкованих знаків) — ідентичного змісту інформація про основні ідеї та висновки дисертації.
Анотації складаються за формою, яка має такий зміст прізвище та ініціали здобувача назва дисертації вид дисертації рукопис, монографія) і науковий ступінь спеціальність (шифрі назва установа, де відбудеться захист місто, рік основні ідеї, результати та висновки дисертації. Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал