Наталя швець




Дата конвертації19.12.2016
Розмір108 Kb.

141
Порівняльна професійна педагогіка
УДК: 37:316.624
НАТАЛЯ ШВЕЦЬ
м. Вінниця, Україна
ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У РОСІЇ

THE PROBLEM OF FORMING HEALTHY LIFE STYLE
AMONG STUDENTS IN RUSSIA

Висвітлено проблеми формування здорового способу життя студентської
молоді. Проаналізовано основні фактори формування здорового способу життя
у студентському суспільстві. Розглянуто основні засоби, які справляють вплив
на розвиток здорового способу життя студентської молодів Росії. Висвітлено
чинники, що впливають на формування потреби студентської молодів здоровому
способу житті. Розкрито роль родини, однолітків, засобів масової інформації у
залученні представників молодого покоління до занять спортом та фізкультурою.
Ключові слова: формування здорового способу життя, студентська молодь, суспільство, молоде покоління, заняття спортом, куріння, наркотики.

Освещены проблемы формирования здорового образа жизни студенческой
молодежи. Проанализированы основные факторы формирования здорового
образа жизни в студенческом обществе. Рассмотрены основные средства,
влияющие на развитие здорового образа жизни студенческой молодежи в
России. Освещены факторы, влияющие на формирование потребности
студенческой молодежи в здоровом образе жизни. Раскрыта роль семьи,
сверстников, средств массовой информации в привлечении представителей
молодого поколения к занятиям спортом и физкультурой.
Ключевые слова: формирование здорового образа жизни, студенческая молодежь, общество, молодое поколение, занятия спортом, курение, наркотики.
The problems of forming student’s healthy style of life have been determined.
The main factors of forming students’ healthy style of life have been analyzed. The
main means of influencing the development of youth’s healthy style of life in Russia
have been considered. Factors influencing the necessity of students in a healthy style of
life have been highlighted. The role of the family, yearlings, mass media in youth
engagement in sport and physical education have been determined.
Keywords: forming healthy style of life, students, society, young generation, exercise, smoking, drugs.
Порівняльна професійна педагогіка
2/2011
142
Постановка проблеми в загальному вигляді. Сучасна система професійної освітив Росії характеризується наявністю низки проблем. Одна з них зумовлена тим, що високорозвинуте суспільство вимагає підвищеної напруги розумових, психічних і фізичних сил, додаткових навантажень на фізіологічні функції організму, специфічних характерологічних особливостей особистості фахівця. У зв’язку з цим метою професійної освіти є підготовка висококваліфікованого фахівця, конкурентоспроможного на ринку праці, що працює за фахом нарівні світових стандартів. Сучасний студент, майбутній фахівець, вимагає високої якості освіти від системи освіти загалом і від рівня викладацької діяльності зокрема. Здоров’я є провідним чинником, що визначає не тільки гармонійний розвиток, алей успішність оволодіння студентом професії, ефективність професійної діяльності. На жаль, останнім часом спостерігається постійне погіршення стану здоров’я населення та молоді зокрема. У зв’язку з цим виникає необхідність формування у студентів здорового способу життя, готовності до нього, а це, в свою чергу, вимагає орієнтації системи освіти на навчання і виховання, що сприяє збереженню здоров’я. Зниження рівня здоров’я і фізичної працездатності у студентської молодіє наслідком значного психоемоційного навантаження, порушень гігієнічного режиму дня і харчування. Сформувати ставлення до здоров’я якнайважливішої цінності, дати необхідні для життя кожного індивідуума знання з валеології, навчити дотримуватися здорового способу життя – основне завдання сучасної педагогічної освіти.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Низка вчених у своїх працях обговорює загальні питання здоров’я студентської молоді та способу їхнього життя (Н. Агаджанян, Ю. Андрєєв, А. Білоконь, О. Добромислова, Г. Кураєв та
ін.), а також досліджує вплив різних факторів на формування здорового способу життя студентів (В. Буйлов, О. Науменко, С. Сергєєв, Є. Пожарська та ін.). У зв’язку зі зміщенням акценту поданої проблеми зі сфери медицини у сферу педагогіки, педагогами обговорюються шляхи й умови формування здорового способу життя студентської молоді, здійснюється пошук стратегічних орієнтирів його досягнення (Р. Айзман, Є. Вайнер. Г. Зайцев, А. Смірнов, Л. Татарнікова та ін.). Крім того, чимало робіт присвячено формуванню ціннісного ставлення студентів до здорового способу життя (М. Віленський, В. Коган, Л. Лубишева та ін.). Але сприймання здорового способу життя як цінності ще не значить слідувати її. Щоб зорієнтувати студента на провадження здорового способу життя, необхідно створити установку (готовність) на нього.
Формулювання мети статті. Проте, як показує теоретичний аналіз поданої проблеми, процес формування у студентів готовності до здорового способу життя досі досліджено недостатньо. Відтак виникає необхідність проаналізувати основні проблеми формування здорового способу життя студентської молоді у Російській Федерації, що й ставимо замету цієї статті.

143
Порівняльна професійна педагогіка
Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасне російське суспільство задосить нетривалий проміжок часу зазнало значних змін практично у всіх сферах життя політиці, економіці, освіті, медицині. Змінилося й саме світосприйняття людини, її моральні орієнтири, життєві цінності. На попередньому історичному етапі розвитку основних формі напрямків освітньої діяльності система здорового виховання молоді функціонувала під впливом суспільства і держави, вирішуючи при цьому нагальні потреби підготовки молоді до праці та захисту вітчизни. Студентство, як самостійна соціальна група, завжди було об’єктом особливої уваги. Протягом останніх десятиліть відзначено тривожну тенденцію погіршення здоров’я молоді, її фізичної підготовленості. Це пов’язано не тільки зі змінами, що сталися в економіці, екології, умовами праці та побуту російського населення, але із недооцінкою в суспільстві оздоровчої та виховної функції, що позначилося на гармонійному розвитку особистості. Сьогодні здоров’я нації викликає занепокоєння у зв’язку зі збільшенням кількості споживачів наркотиків, алкоголю, тютюну, низькою руховою активністю молоді тощо. Таким чином, змінилися цілі і завдання педагогічного виховання студентів. У сучасному суспільстві проблеми формування потреби студентів ВНЗ у здоровому способі життя посідають ключові позиції, оскільки студенти – основний резерві значна частина трудових ресурсів народного господарства, а стан здоров’я студентів сьогодні – це суспільне здоров'я, здоров’я нації через 10,
20, 30 років, як відзначає низка дослідників, таких як Н. Агаджанян, М. Віленський, А. Щедрін та ін. [7, с. 175]. Стан здоров’я студентів давно викликає побоювання за майбутнє країни, оскільки значна частина молодих людей вже до двадцяти років набуває масу хронічних захворювань здорові діти практично не народжуються, а смертність у країні давно випереджає народжуваність. Заданими Міністерства освіти Російської Федерації за 2009 рік 87 % студентів потребують спеціальної підтримки. У 60–70 % студентів першого курсу зафіксовано порушення структури зору,
30 % є хронічно хворими, у 60 % – порушена осанку, близько 80 % юнаків призивного віку за медичними критеріями неготові до служби у Збройних Силах. Майбутнє країни залежить і від того, які ціннісні орієнтації студентів займатимуть пріоритетні позиції. Як відзначають М. Пономарьов, В. Філіппов, одним з напрямів розвитку ціннісних орієнтації особистості є формування потреби студентів ВНЗ у здоровому способі життя [5, с. 15; 8, с. 286]. Відомо, що рівень здоров'я людини залежить від багатьох чинників спадкових, соціально-економічних, екологічних, діяльності системи охорони здоров'я. Але, заданими МОЗ Росії, він лишена пов’язаний з останнім чинником, на 15–20 % зумовлений генетичними факторами, на 25 % його визначають екологічні умови і на 50–55 % – умови і спосіб життя людини. Спосіб життя окремої людини, особистості, є своєрідним поєднанням загального і одиничного. Загалом, спосіб життя особистості – це певний результат
Порівняльна професійна педагогіка
2/2011
144
взаємодії низки комплексних фактів природного, психологічного, національно-
історичного та соціально-економічного характеру. Крім того, необхідно зазначити, що проблема способу життя значною мірою пов’язана з проблемою вільного часу, дозвілля людини. Потрібно зазначити, що своє дозвілля доросла молодь здебільшого проводить за читанням періодичних видань, переглядом телевізійних програма молодша – за іграми на комп’ютері та іншими розвагами, які нічого недодають до інтелектуального розвитку. Безліч каналів на телебаченні, втому числі спортивний канал, відволікають дітей, підлітків, молодь від рухливого, тобто здорового способу життя. Причому майже ніхто не слухає радіо, не займається громадською або релігійною діяльністю. Читає літературу по годині удень тільки 23,2 %, а понад 30 % не читає взагалі [3, с. 40]. Для більшості молодих людей цікавішим і важливішим є перегляд спортивних трансляцій, ніж власне заняття фізкультурою і спортом. На формування здоров’я студентської молоді у процесі навчання справляють вплив безліч факторів, які умовно можна розділити на дві групи. Перша група – це об'єктивні фактори, безпосередньо пов'язані з навчальним процесом (тривалість навчального дня, навчальне навантаження, зумовлене розкладом, перерви між заняттями, стан навчальних аудиторій тощо. Друга група факторів – суб’єктивні, особистісні характеристики (режим харчування, фізична активність, організація дозвілля, наявність шкідливих звичок. У реальних умовах навчання і побуту саме друга група факторів, що характеризує спосіб життя студентів, більшою мірою справляє вплив на здоров'я. Заданими дослідника О. Хитрушко, більшість студентів університету вважають себе радше здоровими – 64 %, причому оцінюючи здоров’я, молоді люди майже не замислюються над тим, яке воно має бути. Відомо, що первинними ланками детермінації людської діяльності є потреби – матеріальні та духовні. За умов теперішньої складної ситуації в соціальній і економічній сферах говорити про задоволення матеріальних і духовних потреб більшості представників молодого покоління не доводиться. Рівень життя багатьох російських сімей низький, молоді люди після закінчення середнього професійного навчального закладу або ВНЗ здебільшого не можуть знайти роботу за фахом. Керівництво країни не створює програм, що стосуються проблеми зайнятості молоді, тому що в такому віці матеріальні потреби молодої людини досить великі і їй просто необхідний гідний і стабільний заробіток. Спостерігаючи сумну ситуацію в країні очима людини, яка прагне знайти гідну роботу, забезпечити своє життя у матеріальному плані, розуміємо, що проблема здорового способу життя посідає останнє місце. Коли немає впевненості у завтрашньому дні, навіщо культивувати здоров’я, вважає певна частина молоді, якщо його нікуди застосувати. Більшість населення сповідує здоровий спосіб життя у тих країнах, де і є впевненість за своє майбутнє і майбутнє своїх рідних і близьких, наприклад, у країнах Північної Європи. Таким чином, проблема формування здорового способу життя як молоді, такі всього населення

145
Порівняльна професійна педагогіка перебуває переважно у площині соціальних і економічних відносин у країні. З огляду на брак коштів школяр, студенті просто молода людина, яка вже працює, лише у виняткових випадках йде на стадіон, до спортзалу або спортклубу, у басейні подібні заклади. Потрібно відзначити, що в Росії приблизно 80 % населення, тобто чотири п’ятих населення, не займаються фізкультурою і спортом (до цього числа входить і така соціальна група, як молодь. Хоча здоров’я, які раніше, є вищою цінністю молоді. Очевидно, що без подолання колапсу в економічній сфері і вирішення проблем зайнятості в молодіжному середовищі теперішнє російське суспільство не вирішить проблему формування здорового способу життя у сфері підростаючого покоління. Водночас, зрозуміло і те, що заходів тільки в цих напрямах економічному і соціальному у вузькому сенсі) було б явно недостатньо для вирішення проблеми. Серед факторів, що зумовлюють спосіб життя людини, варто відзначити й національно-історичний фактор [1, c. 192]. Взагалі, всі ці фактори потрібно розглядати в комплексі, всі вони тісно поєднані, і розмежування їх має досить умовний характер. Україні, як це не сумно відзначати, простежується відрив основної частини населення від національного коріння, від народної культури. Багато авторів за останні роки присвятили свої роботи цій актуальній темі. У більшості країн світу відзначено тріумфальний хід англомовної американської псевдокультури, яка влізає вдушу людини і потім зраджує її [2, c. 14]. Така псевдокультура націлює молоду людину на розваги здебільшого у прокурених кав’ярнях і часто поночі. Чи йтиметься про формування здорового способу життя серед молодів умовах сучасної російської дійсності, коли всюди ми бачимо рекламу типу «вип’ємо пива, закуримо тощо. Хоча в країні і запроваджено адресну профілактичну антирекламу на цигарках типу Куріння шкодить вашій дитині під час вагітності або Куріння знижує потенцію – зазвичай така реклама стає об’єктом певної лотереї і відрази у молодих покупців не викликає. Спроба втекти від реальних проблем в уявний світ призводить до масового поширення алкоголізму серед молоді. Серед нової генерації є велика кількість тих, хто систематично вживає спиртні напої. Згідно з російськими дослідженнями, причинами, які спонукали студентів до вживання алкоголю, наркоманії чи тютюнопаління, є реклама, данина моді, середовище, в якому вони спілкуються. Наркоманія сьогодні стає потужним чинником соціальної дезорганізації, є великою загрозою для нормального функціонування всього організму людини. Засвідченням фахівців, зростання наркоманії певною мірою є результатом конфлікту особистості і суспільства. Звелися нанівець колишні російські цінності – помірність, прагнення до духовної та фізичної досконалості. Непомітно, щоб вище керівництво країни хоч якимось чином ставало на заваді експансії американської псевдо культури. Не обстоює воно і споконвічні російські традиції і звичаї, які були б спрямовані на формування здорового способу життя серед молоді. Дозвілля представників
Порівняльна професійна педагогіка
2/2011
146
молодого покоління заповнено здебільшого штампами масової культури, які за своєю сутністю є примітивними, аморальними і сексуалізованими ...» [4, с. 94] – справедливо підкреслює В. Павловський. Англіцизм заполонив і засмітив російську мову він використовується, де тільки можна, доречно і недоречно, дедалі частіше і частіше. Це негативно позначається на духовному і психологічному здоров’ї нації. Психічні фактори, що зумовлюють спосіб життя, більшою мірою пов’язані з національно-історичними чинниками, хоча й мають істотну частку самостійності і потребують відповідного глибокого дослідження у зв’язку з проблемою формування здорового способу життя в молодіжному середовищі. Швидко мінливі соціально-економічні умови, – пише авторський колектив вчених з Москви під редакцією С. Григор’єва, – не кращим чином позначається на здоров’ї населення, його працездатності, інтелекті і народжуваності. Соціологізація людини в науці і практиці призвела до забуття, ігнорування закономірностей біологічного розвитку організму. Пошуки резервів організму людини з метою його самореалізації в суспільстві призвели до формування висновків про першочерговість соціальних факторів (умов середовища проживання. При цьому зовсім занедбано генетичну природу фізичних і психічних якостей, фізіологічних і адаптивних можливостей організму [6, с. 111]. Зрозуміло, вестиме людина здоровий спосіб життя або ж ні – залежатиме від її психічних властивостей, як поєднання вроджених, спадкових якостей, а також тих, яких набуває людина у процесі своєї життєдіяльності. Психічні властивості дитини, підлітка, юнака формуються певною мірою під впливом ЗМІ (про що ми вже згадали, сім’ї, оточення, у навчальних закладах, товаристві. Засоби масової інформації та комунікації не сприяють, а здебільшого, відволікають молодих людей від занять спортом, фізкультурою, туризмом, від простих прогулянок на свіжому повітрі, тому навряд чи можна розцінювати їх як чинник формування у молодого покоління орієнтації на здоровий спосіб життя. Родина в недалекому минулому відігравала, на думку низки дослідників з країн Радянського блоку, істотну і позитивну роль у залученні представників молодого покоління до занять спортом, фізкультурою. Групам ровесників також приписувалася майже така ж позитивна роль. Про це пише, наприклад, польський дослідник Б. Кравчик [3, с. 42]. Що стосується недалекого минулого, то низка інших досліджень свідчить проте саме як правило, сім’я заохочувала своїх дітей до занять туризмом, спортом, фізкультурою, а у групах ровесників, товаришів в ті роки навіть існувала мода на заняття спортом – бокс, боротьба, культуризм, східні єдиноборства та інші види спорту. На жаль, нині відповідна картина є дещо сумною. Статистика свідчить, по-перше, що існує багато неповноцінних сімей, по- друге, навіть у повноцінних сім'ях батьки часто не знають, як залучати дитину до здорового способу життя, до того ж часто самі палять (особливо матері, або

147
Порівняльна професійна педагогіка батьки змушені працювати по 10–12 годин, щоб забезпечити нормальний економічний добробут. Батьки, повернувшись додому з роботи втомлені, знімають стреси алкоголем або наркотиками. Подібне у радянський час зустрічалося не так часто, яку нашу похмуру епоху. Нині у компаніях однолітків не поширюється мода на заняття спортом, нам язисте тіло у юнаків. Останнім часом одним з факторів, які справляють вплив на здоров’я, є низька рухова активність. Навіть базову профілактичну зарядку молодь ігнорує. Доречно згадати, що у всі часи молодь завжди прагнула до занять спортом, фізкультурою, до туризму, до занять художньою самодіяльністю, мистецтвом, проте не завжди і не скрізь були умови для цього. А ось, наприклад, що писали працівники соціологічної лабораторії Красноярського держуніверситету уроці Було б неправильно вважати, що організація вільного часу студентів – це справа самих студентів. Велику роль тут повинні відігравали адміністрація і громадські організації інституту [6, с. 111]. Єдине, що сьогодні націлює молодь на здоровий спосіб життя – це система загальної середньої освіти, де переважають старі кадри, здебільшого гідні люди. Педагоги, утому числі й вчителі фізичної культури, є чи неостаннім редутом, який стоїть на шляху вакханалії, що посилюється в країні. Необхідно (нарівні федерації) якомога швидше розробити комплексну програму оздоровлення становища в молодіжному середовищі, серйозно підтримати, зміцнити позиції і престиж навчальних закладів. До початку цього соціально- економічного підйому країни ми можемо покладати надію лишена них.
Висновки результатів дослідження. Проблема здоров’я в особистісному та суспільному вимірі набула загальнопланетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку для подальшого розвитку людства. Відвернути імовірну небезпеку можливо шляхом формування здорового способу життя осіб, громад, країн, світу загалом. Формування здорового способу життя – складний, багатогранний процес, що потребує спільних зусиль якомога більшої кількості людей, різних організацій, і передусім – відповідної державної політики. Водночас формування здорового способу життя є науково-практичною дисципліною зі своєю теорією, методологією, методикою і засобами. Знання і практичні навички з формування здорового способу життя мають бути якомога більше поширені в суспільстві ними потрібно керуватися під час розробки і прийняття управлінських рішень на всіх рівнях усіх гілок влади, усіх галузей державного сектора. Потрібно також всіма засобами впливати на приватний секторі громадські організації у напрямі моніторингу, контролю, сприяння і спрямування діяльності на користь здоров`я населення. Найбільш ефективний спосіб втілення світоглядних цінностей здоров’я у свідомість населення – це ініціація збоку органів державної влади і місцевого самоврядування різноманітних локальних проектів, обмежених місцевими масштабами, зокрема масштабами первинних адміністративно-територіальних структурі окремих організацій. Такі проекти, якщо вони розроблені і впроваджуються
Порівняльна професійна педагогіка
2/2011
148
з урахуванням основних положень теорії і практики формування здорового способу життя, можуть бути достатньо ефективними, незважаючи на певний брак ресурсів, що є сьогодні у Росії.
Перспективи подальших розвідок. Зважаючи на актуальність проблеми та необхідність її детального вивчення, у подальшому перспективним вважаємо вивчення шляхів ініціації органами державної влади і місцевого самоврядування різноманітних локальних проектів, спрямованих на поширення здорового способу життя серед молоді.
Література
1.
Григорьева С. И. Современное понимание жизненных сил человека: от метафоры к концепции (становление виталистской социологической парадигмы) /
C. И. Григорьева, Л. Д. Деминой. – М. : МАГИСТР ПРЕСС, 2000. – 242 с.
2.
Жебит М. Молодежь в России отдыхает за телевизором и чтением
СМИ / Мария Жебит // Российская газета. – 2011. – № 5396. – С. 14–15.
3.
Кравчик Б. Влияние семьи и ровесников на приобщение детей к спорту
(РП) / Б. Кравчик // Социальные проблемы физической культуры и здорового образа жизни. – 1990. – № 1– С. 40–44.
4.
Павловский ВВ. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи / ВВ. Павловський. – М. : Академический проект, 2001. – 304 с.
5.
Пономарев Н. И. Социальные функции физической культуры и спорта:
[Текс] / Н. И. Пономарев. – М. : Физкультура и спорт. – 1974. – 310 с.
6.
Социологи о молодежи Красноярского края (Методические рекомендации в помощь лекторам, пропагандистам, политинформаторам, преподавателям на- родных университетов, комсомольскому активу. – Красноярск, 1987. – С. 111.
7.
Условия и факторы формирования здорового образа жизни учащейся молодежи в современных условиях / А. М. Гендин, МИ. Сергеев, ВИ. Усаков, ВВ. Шабунин]. – Красноярск : РИО КГПУ, 2004. – 228 с.
8.
Филиппов В. М. Образование и здоровье / В. М. Филиппов // Народное образование. – 2001. – № 6. – С. 286.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал