Наступність у системі фізичного виховання дошкільного навчального закладу І школи



Скачати 60.58 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації03.03.2017
Розмір60.58 Kb.

НАСТУПНІСТЬ У СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО
ЗАКЛАДУ І ШКОЛИ
Петренко С.А. Глухівський державний педагогічний університет

Анотація. У статті аналізується проблема наступності у системі фізичного виховання дітей дошкільної та початкової ланок освіти. Розглянуто різні погляди педагогів минулого й сучасності на наступність у фізичному розвитку дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Усі проблеми наступності сьогодення потребують термінового вирішення у науковому і практичному рівні. Шостий рік життя дитини більше ніж інші роки дошкільного дитинства асоціюється в науковців та практиків з підготовкою до школи, з наступністю.
Ключові слова: наступність, фізичне виховання, дошкільний навчальний заклад, початкова школа.
Аннотация. Петренко С.А. Преемственность в системе физического воспитания дошкольного учебного
учреждения и школы. В статье анализируется проблема преемственности в системе физического воспитания детей дошкольного и начального звеньев образования. Рассмотрено разные взгляды педагогов прошлого и современности на преемственность в физическом развитии детей дошкольного и младшего школьного возраста. Все проблемы преемственности нуждаются в срочном решении на научном и практическом уровне. Шестой год жизни ребенка больше чем другие года дошкольного детства ассоциируется у научных работников и практиков с подготовкой к школе, с преемственностью.
Ключевые слова: преемственность, физическое воспитание, дошкольное учебное учреждение, начальная школа.
Annotation. Petrenko S.A. Preschool educational establishment and school physical upbringing system
succession. In the article the children physical upbringing succession at the preschool and junior school educational establishments. Different viewpoints of the past and modern pedagogues to the mentioned problem are analyzed. All problems of continuity require the urgent solution at a scientific and practical level. The sixth year of life of the child is more than other year of the preschool childhood associates at science officers and experts with preparation to school, with continuity.
Keywords: succession, physical upbringing, preschool educational establishment, primary school.

Вступ.
У Національній доктрині розвитку освіти вказується, що безперервність освіти реалізується шляхом забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності нарізних ступенях освіти, які функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку громадян для можливого переходу на наступні ступені [5, с. 6]. Найпершим суспільним середовищем, до якого потрапляє дитина, є дошкільний навчальний заклад. Усі сучасні програми навчання і виховання дітей дошкільного віку (Базова програма розвитку дитини, Малятко, Дитина та ін.) оцінюють фізичне виховання як основу повноцінного гармонійного розвитку особистості дитини. Основні завдання фізичного виховання пов’язані із здійсненням особистісно-орієнтованого підходу до конкретної дитини з формування основних рухових умінь та навичок (ходьби, бігу, стрибків, повзання та лазіння, метання, вправ з рівноваги, до її загального оздоровлення. Згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти дитина повинна оволодіти певним набором умінь і навичок з основних рухів, пов’язаних з ходьбою, бігом, відштовхуванням та приземленням, стрибками у висоту та довжину, метанням предметів у ціль, лазінням. Саме ці уміння мають важливе значення в системі фізичного виховання дошкільного періоду. Вони лежать в основі повсякденної та трудової діяльності дошкільників, є органічною складовою частиною дитячих ігор та важливим засобом фізичного виховання. У Базовому компоненті дошкільної освітив Україні зазначається, що дошкільна освіта існує як самостійна система у галузі освіти і є обов'язковою складовою неперервної освітив Україні [1]. Зміст початкової освіти багатокомпонентний, багатоаспектний. Він покликаний логічно продовжити, доповнити й розширити зміст дошкільної освіти з урахуванням надбань і досвіду дошкільного дитинства. Важливо усвідомити й розмежувати ці два освітні рівні, які доповнюють, збагачують один одного, – зберегти самоцінність дитинства та полегшити адаптацію дитини дошкільного навчання, зокрема фізичного виховання. Необхідно продовжувати в початковій школі характерні для дошкільного віку форми та методи роботи використання мотивів ігрової поведінки, рухової та просторової орієнтації, удосконалення життєво важливих рухових умінь і навичок, розвиток рухових якостей, забезпечення оптимальної рухової активності, саморегуляції поведінки тощо. Робота виконана за планом НДР Глухівського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей статті.
Мета роботи – визначити проблеми наступності у системі фізичного виховання дошкільної та початкової ланок освіти. Проаналізувати підходи науковців до реалізації наступності, зорієнтовані передусім на систему фізичного виховання двох ланок освіти.
Результати дослідження.
Реалізація проблем наступності в сучасних умовах з урахуванням перспективних напрямів дошкільного виховання й початкового навчання можлива лише за умови виокремлення, усвідомлення та розуміння природних зв'язків, які мають місце в розвитку дітей, особливо в процесі фізичного виховання. Виділення
закономірностей психічного розвитку в перехідному періоді, побудова педагогічного процесу з урахуванням логічних зв'язків сприятимуть поступальному розвитку дитини без хворобливого проходження нею суміжних етапів, даватимуть змогу використовувати найцінніші для становлення особистості дитини можливості, характерні для кожного її вікового періоду. У педагогічній науці наступність і перспективність розглядаються як дві сторони одного й того ж педагогічного явища. Перспективність – це погляд знизу вгору, а наступність – погляд згори вниз (М.Р.Львов). Таким чином, на дошкільній і початковій сходинках освіти перспективність – це визначення пріоритетних ліній підготовки дітей дошкільного віку до школи, які б максимально враховували потреби початкової школи в готовності дитини до оволодіння новою, провідною в молодшому шкільному віці навчальною діяльністю, творчим характером цієї діяльності, вільним проявом психічних новоутворень даного періоду. Наступність – це врахування того рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до школи, опора на нього. Таке поєднання забезпечує органічне, природне продовження розвитку, виховання і навчання, започаткованих у дошкільному періоді життя дитини, створює умови для успішного переходу молодшого школяра до основної школи.
С.У.Гончаренко визначає наступність в навчанні як послідовність та системність у розміщенні навчального матеріалу, зв'язок і узгодженість ступенів й етапів навчально-виховного процесу [2, с. 227]. Наступність – багатомірне, багатоаспектне педагогічне явище. Його слід розглядати, по-перше, як закономірність психічного і фізичного розвитку дитини по-друге, як умову реалізації безперервної освіти по- третє, як принцип навчання та виховання. Крім того, наступність може тлумачитись і як один із складових компонентів теоретичних засад педагогічних системі як концептуальний підхід до вирішення освітньо- виховних завдань тощо. Серед проблем наступності в роботі дошкільного навчального закладу і початкової школи, які піднімаються в педагогічній науці України і зарубіжжя (Т.І.Єрофєєва, Н.Ф.Виноградова, Т.С.Комарова,
Л.А.Калмикова, М.Р.Львов, В.Я.Ликова, А.М.Пишкало, Т.Сагінбекова-Пернайм, О.Я.Савченко та ін.), варто назвати ті, що концептуально і технологічно спрямовані на вдосконалення послідовних логічних зв'язків: зняття суперечок між провідними лініями навчання і виховання суміжних вікових етапів, що визначають успіх усього подальшого гармонійного розвитку з'ясування, яким чином побудувати модель цілісного освітнього простору на перехідному етапі від дошкільного закладу до школи, як здійснювати керування процесом переходу від однієї форми освіти (гри) до іншої (навчання.
О.В.Запорожець підкреслював, що з метою удосконалення наступності, насамперед потрібно мати на увазі внутрішній, органічний зв'язок загального фізичного й духовного розвитку награні дошкільного і шкільного дитинства, внутрішню підготовку до переходу від одного ступеня формування дитячої особистості до іншого [3, с. 41]. О.В.Запорожець був глибоко переконаний утому, що тільки спільна систематична робота педагогів дошкільних закладів і школи дозволить вирішити складну й актуальну проблему наступності на належному науково-методичному рівні.
А.М.Леушина звертала увагу на необхідність більш раціонально використовувати можливості дітей нарізних вікових етапах, пропонувала створити єдину, що поступово ускладнюється, систему, в якій повинні відбиватися переходи від кількісних до якісних показників знань [4, с. 47]. Такі підходи науковців до реалізації наступності зорієнтовані передусім на інтеграцію двох ланок освіти, на усунення суперечок між запитами школи, завищеними вимогами батьків, стосовно підготовки дітей між непідготовленістю окремих учнів, які не відвідували дошкільних навчальних закладів, і необхідністю враховувати специфіку дошкільної освіти. На сьогоднішній день відсутній такий цілісний, системний, всеохоплюючий підхід до реалізації наступності, який би задовольняв потреби обох ланок і дошкільної, і початкової. Так, збоку дослідників у галузі дошкільної педагогіки зафіксовано ряд тенденцій
- спрощеного розуміння в школі змісту освіти дітей у дошкільному віці, її значення
- незавершеності ліній освітньо-виховної роботи, розпочатої у дошкільному дитинстві
- недоопрацювання початкової школи щодо усунення шкільного стресу з позицій корекційно-розвиваючого підходу
- неможливості компенсувати сімейним вихованням, різними короткочасними формами підготовки дитини до школи відсутність суспільного дошкільного виховання. Дослідники початкової ланки освіти зі свого боку вбачають такі недоліки у підготовці дітей до школи, зокрема
- дублювання завдань, змісту, методів, формі засобів навчання молодших школярів
- деформація істинної дошкільної освітив напрямку посилення неспецифічних для неї форм
- підміна завдань загального розвитку дитини вивченням у дошкільному навчальному закладі програми першого класу
- наявність різнорівневої підготовки дітей до школи та ін. У результаті такої роз’єднаності двох ланок затримується гармонійний розвиток усіх сторін особистості дитини, зокрема фізичний, необхідний для успішного формування нового соціального статусу школяра в учня зникає інтерес до фізичного виховання, руйнуються пізнавальні інтереси, формуються поверхневі знання та уміння. Ми переконані, що зв'язок дошкільного навчального закладу і школи у вирішенні завдань фізичної культури полягає насамперед утому, що ДНЗ здійснює загальний розвиток дітей (формування життєво важливих рухів, розвиток фізичних якостей, виховання інтересу до рухової діяльності, а школа цей розвиток
повинна використовувати. Слід зауважити, що привчати до навчання в школі необхідно поступово, не варто відміняти ігрову форму проведення фізкультурних занять, зменшувати час ігрової діяльності і збільшувати час навчання, що має носити ігровий характер. Діти неповинні відчувати різкий перехід від одного режиму до іншого, який має бути природнім. Серед причин, що викликають розмежованість, відокремленість дошкільної й початкової ланок освітив педагогічній науці називають невідповідність сучасних шляхів реалізації наступності науковим уявленням про самоцінність кожного вікового періоду розвитку дитини відсутність спрямованості процесу навчання й виховання на вікові можливості та особливості дітей поспішне проходження важливих для дітей стадій розвитку.
Висновки.
Початкова школа повинна дуже точно й повно врахувати досягнення дошкільного віку не тільки в змістовому та методичному планах, ай у плані формування особистісних якостей дітей, їх вольової сфери. Актуальними для початкової школи в контексті наступності з дошкільною освітою є інтеграція та диференціація процесу фізичного виховання дітей забезпечення оптимальної рухової активності дітей використання українських народних ігор у процесі фізичного виховання поєднання введення контрольних навчальних нормативів і вимог до фізичного розвитку дітей індивідуалізація навчального процесу. Узагальнення думок вітчизняних та зарубіжних дослідників у галузі наступності й перспективності свідчать про необхідність удосконалювати провідні аспекти інтеграції двох ланок. Так, вихователям у дошкільних навчальних закладах необхідно
- здійснювати підготовку з урахуванням перспективних тенденцій фізичного розвитку дитини
- формувати життєво важливі рухи (ходьбу, біг, стрибки, повзання, лазіння, метання, вправи з рівноваги
- розвивати рухові якості (спритність, швидкість, силу, гнучкість, витривалість
- формувати інтерес до рухової діяльності
- орієнтувати навчання й виховання на врахування вікових можливостей і особливостей дітей
- не замінювати специфічні для дошкільників види діяльності шкільними
- штучно не переносити в дошкільний навчальний заклад зміст фізкультурної освіти першого класу. Учителям у початковій школі важливо
- логічно продовжувати загальний процес фізичного розвитку дітей, передбачений у дошкільному навчальному закладі
- удосконалювати життєво важливі рухи в повсякденній діяльності
- забезпечувати гармонійний розвиток особистості молодшого школяра
- процес навчання будувати на осмисленні та усвідомленні знань про користь занять з фізичної культури. Урахування правил наступності й перспективності надає педагогічному процесу цілісності, послідовності, ефективності й результативності. Таким чином, усі проблеми наступності сьогодення, що виникли в системі фізичного виховання дошкільного навчального закладу і початкової школи, потребують термінового вирішення як на науковому рівні, такі на практичному. Шостий рік життя дитини більше ніж інші роки дошкільного дитинства асоціюється в науковців та практиків з підготовкою до школи, з наступністю. Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем наступності у системі фізичного виховання дошкільного навчального закладу і школи. Література
1.
Базовий компонент дошкільної освітив Україні. – К Дошкільне виховання, 1999. – 70 с. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К Либідь, 1997. – 373 с.
3.
Запорожец А.В. Педагогические и психологические проблемы всестороннего развития и подготовки к школе старших дошкольников // Дошкольное воспитание. – 1972. – № 4. – С. 37 - 42.
4.
Леушина А.М. Задачи детского сада в свете требований современной начальной школы // Дошкольное воспитание. – 1972. – № 4. – С – 52. Національна доктрина розвитку освіти // Дошкільне виховання. – 2002. – №7. – С. 4-9.
6.
Философский энциклопедический словарь. – М Сов. энцикл., 1983. – С. 527. Надійшла до редакції р.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал