Наказ №54 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 р за №552/10832 Про затвердження державних санітарних правил "Основні санітарні правила



Сторінка4/17
Дата конвертації11.01.2017
Розмір2.12 Mb.
ТипНаказ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

                137       90

внутрішнього  -     Cs  і    Sr  у   продуктах   харчування,   які

виробляються на забруднених цими радіонуклідами територіях.

Характеристичне випромінювання - див. випромінювання.

Хронічне опромінення - див. опромінення.

Шкода - поняття, що застосовується для характеристики прямих радіаційних утрат (детерміністичні та стохастичні ефекти), які безпосередньо стосуються здоров'я людини.

Щільність забруднення - (питома поверхнева активність, A) - активність даного радіонукліда на даній поверхні площею S:

               A

    (сігма) = ---

               S

Одиниця вимірювання - бекерель на квадратний метр (Бк * м(-2)).

Ядерний матеріал - матеріал, який здатний розщеплюватися за схемою ланцюгової реакції за спеціальних технологічних умов (наприклад, плутоній-239, уран, збагачений ізотопами урану-235, -233 тощо).

Ядерні установки - об'єкти з виробництва ядерного палива, ядерні реактори, включаючи критичні та підкритичні складання; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки із збагачення ядерних матеріалів, а також установки з переробки відпрацьованого ядерного палива і сховища відпрацьованого палива.

1.14. Нормативна база

1.14.1. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

1.14.2. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

1.14.3. Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії".

1.14.4. Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами".

1.14.5. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання".

1.14.6. Закон України "Про видобування і переробку уранових руд".

1.14.7. Закон України "Про захист прав споживачів".

1.14.8. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1218 "Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України".

1.14.9. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.99 № 1109 "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні".

1.14.10. Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2000 № 1782 "Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії".

1.14.11. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 № 1544 "Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату".

1.14.12. Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 № 62 "Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України" (далі - НРБУ-97).

1.14.13. Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 № 116 "Про затвердження значень гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення" (далі - НРБУ-97/Д-2000).

1.14.14. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 № 247 "Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за № 4/5195.

1.14.15. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.11.2002 № 420 "Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2002 за № 960/7248.

1.15. Умовні позначення:

A - активність (радіоактивність);

       ingest

    ALI       - допустиме надходження радіонукліда  через  органи

травлення;

       inhal

ALI - допустиме надходження радіонукліда через органи дихання;

    d   - аеродинамічний діаметр;

     ae

    DL - ліміт дози (ефективної чи еквівалентної);



    DL  - ліміт ефективної дози;

      E


    DL       -  ліміт  еквівалентної дози зовнішнього опромінення

      extrim

кистей та стоп;

    DL     - ліміт  еквівалентної  дози  зовнішнього  опромінення

      lens

кришталику ока;

    DL     -  ліміт  еквівалентної  дози  зовнішнього опромінення

      skin

шкіри;

    DL    - максимальний ліміт ефективної дози за календарний рік



      max

(50 мЗв);

    Е - ефективна доза;

    .


    E    - потужність ефективної дози зовнішнього опромінення;

     ext


    E    - ефективна доза зовнішнього опромінення;

     ext


    Н     -  річна  еквівалентна доза зовнішнього опромінення для

     lens

кришталика ока;

    Н     - річна еквівалентна доза зовнішнього  опромінення  для

     skin

шкіри;


    Н       - річна еквівалентна доза зовнішнього опромінення для

     extrim

кистей і стоп;

      ingest

    PC       - допустима концентрація радіонукліда в питній воді;

      В


      inhal

    PC      - допустима концентрація радіонукліда в повітрі.

1.16. Основні радіологічні одиниці:

Бекерель (Бк) - одиниця активності в системі СІ.

Один бекерель дорівнює одному ядерному перетворенню в секунду або приблизно 0,027 нКі.

Грей (Гр) - одиниця поглиненої дози іонізуючого випромінювання в системі СІ. Позасистемна одиниця - рад. 1 Гр = 100 рад = 1 Дж * кг(-1).

Зіверт (Зв) - одиниця еквівалентної та ефективної дози в системі СІ. Позасистемна одиниця - бер. 1 Зв = 100 бер.

2. Порядок розгляду заяви про намір здійснювати практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання

2.1. Будь-яка юридична чи фізична особа, яка має намір здійснювати будь-яку з дій, зазначених в пунктах 1.2 і 1.9. Правил, направляє до територіального закладу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України заяву, в якій повинні міститися наступні відомості:

для юридичної особи - найменування підприємства, установи або організації, місцезнаходження, П.І.Б. керівника, організаційно-правова форма господарювання, ідентифікаційний код, банківські реквізити;

для фізичної особи - П.І.Б., паспортні дані, дані реєстрації, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи, вид діяльності, на проведення якої подається заява, місце проведення діяльності, види і характеристики джерел випромінювання в межах діяльності, що заявляється.

2.2. На основі отриманої заяви заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України приймають рішення про обсяг здійснення запобіжного та поточного санітарного нагляду за практичною діяльністю, щодо якої була направлена заява, і повідомляють про це заявнику. Термін розгляду заяви - 2 тижні.

2.3. Санітарно-гігієнічна експертиза проектів будівництва, модернізації об'єктів, що використовують у своїй діяльності ДІВ, здійснюють поводження з РАВ, самих ДІВ тощо проводиться відповідно до встановленого порядку та у визначені терміни (наказ МОЗ України від 09.10.2000 № 247 "Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи", зареєстрований Міністерством юстиції України 10.01.2000 за № 4/5195).

3. Порядок видачі Санітарного паспорта

3.1. Роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань здійснюються з дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Санітарний паспорт є формою дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України на виконання робіт з ДІВ і засвідчує виконання вимог санітарного законодавства щодо забезпечення протирадіаційного захисту персоналу в робочих приміщеннях і на робочих місцях, а також щодо захисту населення від діяльності з ДІВ. Форма та вказівки із заповнення Санітарного паспорта наведені у додатку 1.

3.2. У випадку прийняття закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України позитивного рішення про необхідність здійснення та обсяг запобіжного або поточного санітарного нагляду заявник подає до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України заяву про розгляд питання щодо видачі Санітарного паспорта. До заяви додаються документи у відповідності з додатком 2. Термін розгляду документації, необхідної для видачі Санітарного паспорта, - 2 місяці. Після закінчення цього терміну заявник отримує Санітарний паспорт або мотивовану відмову в його отриманні.

3.3. Будь-яка фізична чи юридична особа, яка подає заяву на видачу Санітарного паспорта, повинна надати закладам державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України документацію, необхідну для обґрунтування заяви, за переліком, визначеним у додатку 2, і до отримання Санітарного паспорта:

утриматись від здійснення будь-якого виду діяльності, зазначеного у пункті 1.9. Правил;

здійснити оцінку характеру, величини та ймовірності опромінення від ДІВ, що планується до використання, та прийняти всі необхідні заходи для забезпечення захисту та безпеки як професіоналів, так і населення.

3.4. Будь-яка фізична чи юридична особа, яка відповідає за будь-яке джерело випромінювання, що призначене для використання в цілях медичного опромінення, включає в заяву на отримання Санітарного паспорта:

підтвердження про кваліфікацію в галузі радіаційного захисту осіб, які займаються медичною практикою;

підтвердження того, що призначати медичне опромінення з використанням дозволеного джерела будуть мати право тільки особи, зазначені в заяві.

3.5. При розгляді заяви про видачу Санітарного паспорта на здійснення діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України можуть попередньо прийняти рішення про проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи поданих документів або об'єктів відповідно до встановленого порядку (наказ МОЗ України від 09.10.2000 № 247 "Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи", зареєстрований Міністерством юстиції України 10.01.2001 за № 4/5195).

3.6. Санітарний паспорт видає заклад державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, яка має радіологічний відділ чи підрозділ, який здійснює санітарний нагляд в галузі радіаційної безпеки.

3.7. Перед оформленням Санітарного паспорта підприємство в цілому, а також окремі його приміщення чи установки, де плануються роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, у тому числі сховища джерел, мають бути прийняті комісією (далі-Комісія), до складу якої повинні входити представники державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

3.8. Комісія встановлює:

відповідність прийнятого об'єкта проектові, вимогам санітарних норм і правил;

забезпечення необхідних і достатніх умов радіаційної безпеки персоналу та населення як під час нормальної експлуатації джерел, так і у випадку проектної аварії;

можливість прийняття позитивного рішення щодо видачі дозволу на введення в експлуатацію об'єкта та/або отримання джерела.

3.9. Комісія складає акт прийняття підприємства в експлуатацію, у якому для кожного приміщення, ділянки, території вказуються характеристики джерел і види робіт з ними, у тому числі:

під час роботи з відкритими джерелами: радіонуклід, сполуки, їх агрегатний стан, активність на робочому місці, річне надходження, клас робіт, дозволених у даному приміщенні, на ділянці, території;

при роботі з закритими джерелами: радіонуклід, вид джерела, максимальна активність джерела, допустима кількість джерел на робочому місці та їхня сумарна активність;

при роботі з пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання: тип пристрою, вид, енергія та інтенсивність іонізуючого випромінювання, що генерується, та/або прискорювальна напруга, сила струму, потужність, максимально допустима кількість одночасно працюючих пристроїв і кількість пристроїв, розміщених в одному приміщенні, на ділянці, території;

під час інших робіт із джерелами (робота з ядерними реакторами, генераторами радіонуклідів, радіоактивними відходами та з іншими джерелами випромінювання із змішаними або не строго визначеними радіаційними характеристиками) - вид джерела, його радіаційні характеристики: нуклідний склад, потужність, вид, енергія та інтенсивність випромінювання.

Для всіх робіт зазначаються їхній характер, умови обмеження, а також засоби забезпечення протирадіаційного захисту персоналу і населення, фізичного захисту джерела.

3.10. Термін дії Санітарного паспорта зазначається в ньому і не може перевищувати п'яти років. Заклад державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, що видав Санітарний паспорт, здійснює санітарний нагляд та контроль за дотриманням умов Санітарного паспорта, переліку дозволених у ньому робіт.

3.11. Санітарне обстеження підприємства, що функціонує, здійснюється з метою перевірки дотримання санітарного законодавства, у результаті чого складається відповідний акт санітарного обстеження, на підставі якого приймається рішення про можливість продовження робіт із джерелом на підприємстві в рамках, передбачених Санітарним паспортом, а за необхідності - із внесенням відповідних змін і доповнень до Санітарного паспорта.

4. Дотримання умов Санітарного паспорта

4.1. Будь-яка фізична чи юридична особа, що отримала Санітарний паспорт, несе відповідальність згідно із чинним законодавством за підготовку та здійснення технічних і організаційних заходів, необхідних для забезпечення встановлених санітарним законодавством вимог і регламентів радіаційної безпеки, у зв'язку з функціонуванням того джерела, для якого отриманий Санітарний паспорт.

4.2. Будь-яка фізична чи юридична особа, що отримала Санітарний паспорт, зобов'язана повідомляти заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України про свій намір унести зміни до будь-якої практичної діяльності, включаючи зміну типів джерел, зазначених в Санітарному паспорті, у всіх випадках, навіть коли передбачається, що ці зміни не змінюють рівень радіаційного захисту і безпеки. Внесення подібних змін дозволяється тільки після відповідного письмового дозволу установ державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

4.3. Після закінчення терміну дії Санітарного паспорта роботи з ДІВ повинні бути припинені, за виключенням діяльності щодо підтримки радіаційної безпеки.

4.4. За необхідності продовження робіт з ДІВ і після закінчення терміну дії Санітарного паспорта будь-яка фізична чи/та юридична особа повинна не менше ніж за 6 місяців до кінця цього терміну направити повідомлення і подати відповідні документи до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України для прийняття рішення про:

продовження терміну дії наявного Санітарного паспорта, якщо ДІВ і умови проведення робіт із ними залишилися попередніми;

видачу нового Санітарного паспорта, якщо умови проведення робіт з ДІВ змінилися.

4.5. Роботи з ДІВ дозволяються тільки в приміщеннях, зазначених у Санітарному паспорті підприємства. Проведення робіт, не пов'язаних із застосуванням ДІВ, у цих приміщеннях допускається тільки тоді, коли вони є частиною єдиного технологічного процесу і передбачені в Санітарному паспорті. На дверях кожного такого приміщення повинне бути вказане його призначення, клас здійснюваних у ньому робіт з відкритими радіоактивними речовинами та знак радіаційної небезпеки (додаток 3).

4.6. Санітарним паспортом може бути передбачена можливість роботи з ДІВ поза приміщеннями, щодо яких виданий Санітарний паспорт.

4.7. У разі порушення вимог Правил заклад державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України може призупинити роботу з ДІВ на підприємстві та анулювати Санітарний паспорт до закінчення терміну його дії.

4.8. Після припинення використання або закінчення проектного терміну експлуатації радіонуклідні джерела повинні передаватися у встановленому порядку підприємствам-виробникам або відповідним спеціалізованим підприємствам, у тому числі за необхідності підприємствам, які здійснюють поводження з радіоактивними відходами, з обов'язковим отриманням дозволу закладу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

5. Санітарний нагляд, радіаційний контроль, радіаційний моніторинг

5.1. Санітарний нагляд за забезпеченням радіаційної безпеки - здійснення МОЗ України функцій державного санітарно-епідеміологічного нагляду та державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у межах компетенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.99 № 1109 "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" (із змінами та доповненнями).

Державний санітарний нагляд за забезпеченням радіаційної безпеки здійснюється радіологічними підрозділами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

5.2. Будь-яка юридична та фізична особа в ситуаціях опромінення працівників у рамках практичної діяльності всю документацію (інструкції, положення, програми, регламенти) щодо порядку, структури, обсягу, засобів контролю стану радіаційної безпеки узгоджує із закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

5.3. У ситуації хронічного опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження відповідальними за здійснення контролю стану радіаційної безпеки є:

керівники підприємств, установ - в умовах виробничої діяльності, включаючи навчальні приміщення на виробництві, а також у зв'язку з вимогами щодо виконання радіаційно-гігієнічних регламентів на продукцію, що випускається;

керівники та посадові особи виконавчої влади - в лікувально-оздоровчих, санаторно-курортних, дитячих дошкільних та шкільних установах, вищих навчальних закладах державної форми власності;

керівники установ - для відповідних установ інших форм власності;

керівники та посадові особи виконавчої влади і організацій, які планують та реалізують заходи з обмеження опромінення в ситуації аварійного та хронічного опромінення, - в житлових приміщеннях, громадських будівлях на територіях населених пунктів.

5.4. Основою контролю стану радіаційної безпеки в умовах практичної діяльності є дозиметричний контроль на підприємстві.

5.5. Особливою формою контролю, що здійснюється в інтересах поточного санітарного нагляду, є моніторинг радіаційного стану - вимірювання активності чи випромінювання з метою вивчення, оцінки, прогнозування радіаційної ситуації, виявлення випадків порушення санітарного законодавства, розробки заходів, спрямованих на запобігання, усунення або зменшення можливого негативного впливу іонізуючого випромінювання на здоров'я людини (населення).

5.6. На об'єктах, що не мають достатнього досвіду здійснення контролю та моніторингу та/або не мають необхідного обладнання та власних кваліфікованих спеціалістів для здійснення цих функцій, дозволяється виконання цих робіт силами залучених кваліфікованих спеціалістів та/або організацій, що мають достатню приладово-методичну базу для їх виконання та мають право на проведення цього виду діяльності.

5.7. З метою контролю якості та обсягів здійснюваних моніторингових досліджень, організації баз даних, інформування органів виконавчої влади всіх рівнів, громадських організацій та громадян про радіаційний стан та дози опромінення населення в різних умовах їх життєдіяльності, а також з метою забезпечення своєчасного реагування на зафіксовані випадки порушення санітарного законодавства всі підприємства, установи та організації, що беруть участь у моніторингових роботах, зобов'язані надавати отримані результати вимірювань територіальним закладам державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України щомісяця за їх запитом.

5.8. У разі виявлення будь-яким учасником моніторингових робіт, включаючи відомчі служби контролю, порушень санітарного законодавства (перевищень гігієнічних регламентів) повідомлення про це повинне бути направлене до територіальних закладів державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України для оцінки ситуації, підготовки рекомендацій з покращення радіаційного стану, реалізації заходів для припинення порушень санітарного законодавства.

5.9. Усі зразки (проби), що вимірювались та не потребують спеціальних умов зберігання (грунт, зола, вода, фільтри), мають зберігатися в лабораторії організації, яка здійснювала радіаційний моніторинг, не менше 2 місяців після відправлення результатів їх вимірювань до територіальної державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України і за необхідності надаватися їй за першою вимогою для повторних аналізів (вимірювань). Журнали, протоколи відбору зразків та результатів вимірювань чи інші документи, що підтверджують методичні, юридичні та інші аспекти здійснення моніторингових робіт, їх обсяги та результати, мають зберігатися не менше 1 року та аналогічно надаватися за запитом державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України для контролю.

5.10. У разі виявлення аномальних результатів вимірювань (високих за активністю або не очікуваних за виявленим радіонуклідним складом) вимірювальні зразки та/або опис місця виявлення аномальних результатів з результатами одразу подаються до територіальної державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Остання повинна здійснити:

повторні вимірювання в місці виявлення аномальних результатів або зразків;

оцінку результатів вимірювань;

у встановленому порядку провести розслідування причин їх виникнення;

у випадку необхідності дати рекомендації з реалізації заходів до приведення радіаційної ситуації у відповідність до вимог санітарного законодавства.

6. Загальні вимоги до контролю за реалізацією основних принципів радіаційної безпеки

6.1. Контроль виправданості запропонованих нових об'єктів та технологій або об'єктів і технологій, що реконструюються, а також нових конструктивних рішень та таких, що модифікуються, здійснюється в порядку запобіжного санітарного нагляду на стадіях планування та проектування практичної діяльності з радіаційно-ядерними технологіями.

6.2. Проектні рішення можуть кваліфікуватися як виправдані, якщо показано, що промисловий об'єкт з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією, який проектується або реконструюється, буде виробляти продукцію, користь якої у вартісному або іншому вираженні заздалегідь перевищує шкоду, виражену в такій же формі, з урахуванням витрат на протирадіаційний захист, зумовлену поточним і потенційним опроміненням людей та радіоактивним забрудненням навколишнього середовища у зв'язку з функціонуванням об'єкта.

6.3. Щодо медичної практики виправданість нових лікувально-діагностичних радіологічних процедур визначається лише профільними медичними установами та закладами, що уповноважені МОЗ України для підготовки подібних експертних рішень.

6.4. Виправданість контрзаходів під час втручань в умовах радіаційних аварій та під час хронічного опромінення визначена системою правил та критеріїв, що встановлені Нормами радіаційної безпеки України.

6.5. У разі виникнення аварійної ситуації заходи, спрямовані на відновлення контролю над джерелом, мають вживатись в обов'язковому порядку, тобто подібні дії розглядаються як безумовно виправдані.

6.6. Виконання принципу неперевищення контролюється в рамках і запобіжного, і поточного санітарного нагляду.

На стадії запобіжного санітарного нагляду контролюються:

неперевищення значень лімітів доз опромінення персоналу та населення;

неперевищення проектних імовірностей критичних подій, відповідних референтних значень характеристик потенційного опромінення;

неперевищення значень інших, похідних від проектних доз, допустимих рівнів радіаційних характеристик.

На стадії поточного санітарного нагляду контролюються:

неперевищення значень лімітів доз опромінення персоналу і населення;

неперевищення значень допустимих викидів і скидів, установлених для підприємства;

неперевищення значень контрольних рівнів, установлених на підприємстві.

6.7. Принцип оптимізації зобов'язує знижувати дози поточного опромінення персоналу та населення, в тому числі колективні, а також імовірності критичних подій та доз потенційного опромінення, що викликаються ними, настільки, наскільки цього можна досягти з урахуванням соціальних та економічних факторів. При цьому оптимізація протирадіаційного захисту повинна здійснюватись:



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал