Наказ №35 Про підготовку та проведення педагогічної ради



Скачати 477.22 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації13.12.2016
Розмір477.22 Kb.
ТипНаказ
  1   2
Макіївська міська рада

Управління освіти Макіївської міської ради

Макіївський навчально-методичний центр

Макіївський навчально-виховний комплекс № 49 «Надія»




«Шляхи реалізації функції уроку в умовах модульно-розвивальної системи навчання, як засоби розвитку особистості через взаємодію учасників педагогічного процесу

(на основі вивчення стану викладання фізики у 7 – 11 класах, хімії, навколишнього світу в класах «Росток»)»d:\рисунки\канцтовари\1412.jpg


Керівник:

заступник директора з НВР

МНВК № 49 «Надія»

Камишова І.Ю.

10.02.2012 р.

проаналізувати аспекти ефективності уроку

в модульно-розвивальній системі навчання,

розробити шляхи підвищення якості

навчально-виховного процесу через поглиблення знань педагогів про інноваційні технології, створення умов для вияву і реалізації творчої індивідуальності вчителя,

його компетентності, професійної майстерності

d:\рисунки\канцтовари\10576355.jpg

Україна


Макіївська міська рада

Управління освіти

Макіївський навчально – виховний комплекс № 49 «Надія»
НАКАЗ

16.01.2012 № 35


Про підготовку та проведення

педагогічної ради
З метою якісної підготовки та проведення педагогічної ради на тему: «Шляхи реалізації функції уроку в умовах модульно-розвивальної системи навчання, як засоби розвитку особистості через взаємодію учасників педагогічного процесу (на основі вивчення стану викладання фізики у 7 – 11 класах, хімії, навколишнього світу в класах «Росток»)», -
Н А К А З У Ю:


  1. Створити робочу групу з підготовки педради у складі:

  • голови робочої групи: заступника директора з НВР Камишової І.Ю.;

  • членів робочої групи: вчителів, які проходять атестацію в 2011 – 2012 навчальному році, вчителів фізики, вчителів хімії та навколишнього світу, які викладають в класах «Росток».

  1. Провести педагогічну раду в два етапи:

І етап – «Тиждень педагогічної майстерності» (практична діяльність) з 24.01 по 28.01;

ІІ етап – «Методичний ринг» (підсумково-теоретична діяльність) 30.01.2012 р.



  1. Створити 6 мобільних груп: «Установчо-мотиваційна», «Змістовно-пошукова», «Оцінно-смислова», «Адаптивно-перетворююча», «Системно-узагальнююча», «Консультативна».

  2. Бібліотекарю школи Рябовій С.А. підготувати виставку сучасної методичної літератури для роботи над педагогічною радою.

  3. Провести педагогічну раду 30.01.2012 року.

Відповідальна: заступник директора з НВР Камишова І.Ю.

  1. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Директор МНВК № 49: Т.І.Федорова

План педради



  1. Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»


Творчі групи

  1. Науково – методичні основи ефективності уроку в модульно-розвивальній системі навчання «Це треба знати»


Доповідь заступника директора

    1. Модульно-розвивальна система навчання

    2. Учитель та учень в сучасному освітньому просторі

    3. Модуль уроку в модульно-розвивальній системі навчання




  1. Урок в модульно-розвивальній системі навчання

    1. «Увага! Досвід»

      1. Програма спостереження установчо-мотиваційного етапу модульно-розвивального навчання

      2. Програма спостереження змістовно-пошукового етапу модульно-розвивального навчання

      3. Програма спостереження оцінно-смислового етапу модульно-розвивального навчання

      4. Програма спостереження адаптивно-перетворюючого етапу модульно-розвивального навчання

      5. Програма спостереження системно-узагальнюючого етапу модульно-розвивального навчання

      6. Програма спостереження контрольно-рефлексивного етапу модульно-розвивального навчання

      7. Консультативна




    1. «Для роздуму»

      1. Організаційно – вступний етап. Мотивація навчальної діяльності

      2. Етап усвідомлення нового матеріалу

      3. Оцінювання знань учнів. Пояснення домашнього завдання.




  1. Конспект – невід’ємна складова уроку




  1. Рішення педради. Рефлексія




  1. Візуалізація «Я в майбутньому»

Психологи


василий александрович сухомлинский. портрет в павлышской школе

d:\рисунки\канцтовари\0_63576_99a9f308_l.png


  1. Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»


Заступник директора з НВР
Про яку стежку згадує В. Сухомлинський?

(думка вчителів)


В. Сухомлинський писав: «… виведіть кожного вчителя на щасливу стежку дослідника». Отже, сьогодні ми досліджуватимемо урок, встановлюватимемо особливості сучасного уроку, аналізуватимемо проблеми і перспективи впровадження інноваційних технологій.
«Це треба знати»

недоліки сучасного НВП:

- переважання колективної і групової роботи над індивідуальною, чітко спланованою та організованою, внаслідок чого мало враховуються індивідуальні особливості дітей, присутня внутрішня пасивність навчання і нераціональне використання часу на уроках;

- незмога учнів глибоко осмислити виучуваний матеріал через його швидку зміну, слабку структурованість, переважання пасивного сприймання інформації над її осмисленням і практичним використанням, через громіздкість і репродуктивність домашніх завдань;

- обмеженість діалогічного спілкування учителя і учнів на уроках, що пов’язано з великою наповнюваністю багатьох міжособистих контактів між учасниками навчального процесу, що психічно виснажує їх;



- недостатня наступальність конкретного виховного впливу сім’ї, школи, громадськості та ін.d:\рисунки\канцтовари\427194-mathematics.jpg

Модульно – розвивальна система навчання

Умови модульно – розвивальної системи навчання



  1. Зменшено щоденні навчальні навантаження на учня; замість 5-7 предметів, учень готує 2-3 максимум 4.

  2. Впроваджено гнучкий розклад і скорочено урок до 30 хвилин. Завдяки цьому, фактично незмінними протягом року залишаються психофізіологічна готовність та інтелектуальна здатність до продуктивного навчання.

  3. За допомогою спеціальних психолого-педагогічних заходів (системне тестування інтелектуального і особистого росту учнів тощо) гармонізується система особистісної адаптованості учнів від 5 до 11 класу.

  4. Оптимізовано індивідуальний процес кожного, оскільки навчання починається з формування внутрішньої пізнавальної мотивації і закінчується рефлексивним осмисленням себе і своїх можливостей у реальному світі.

  5. Технолізовано професійну діяльність учителя завдяки чіткій, логічній послідовності завершеної сукупності різних етапів навчальних модулів, змістової характеристики кожного етапу навчального модуля.




Сучасний випускник – особистість, яка повинна оволодіти:



  • самостійністю у виборі і прийнятті рішень;

  • умінням виконувати й відповідати за свої рішення;

  • готовністю нести відповідальність за себе і за своїх близьких;

  • готовністю діяти в нестандартних ситуаціях;

  • прийомами вчитися самостійно і сприймати природно зміни і постійну перепідготовку;

  • ключовими компетентностями і компетентностями з різних галузей знань;

  • толерантністю, тобто розумінням того, що, крім власної думки, яку треба вміти відстоювати, аргументувати і захищати, є інші, які також мають право на існування. Життя в соціумі – це постійний пошук розумних компромісів;

  • умінням ідентифікувати одночасно себе як члена того чи іншого етносу, носієм національної культури і просто громадянином світу.

Модульно - розвивальна система навчання розв’язує ряд протиріч, які повною мірою не може розвязати класно-урочна система навчання, а саме:

  1. між колективним способом організації навчання та індивідуальним темпом навчально-пізнавальної діяльності учнів;

  2. між необхідністю диференціації освіти та одноманітністю змісту й технологій навчання;

  3. між пояснювально-ілюстративним способом викладання та діяльнісним характером учня.d:\рисунки\канцтовари\0_8d6a2_ca28865e_orig.png


Порівняльна характеристика цих систем має такий вигляд


Порівняльна характеристика системи:




Парадигма освіти
Класно – урочна Модульно – розвивальна

система система

Соціально-культурна

Пізнавально-інформаційна





Зміст освіти



Соціально-культурний досвід людства: наука, культура, фізична діяльність, розумова діяльність, світогляд, мистецтво.

Основи наук є змістовно-інформаційним базисом



Навчальний предмет


Навчальний предмет, як проекція відповідної науки.

Навчальний курс




Вчитель


Фахівець – освітянин, тобто спеціаліст у галузі освіти, який займається соціально-просвітницькою, культуро

творчою роботою.



Знавець навчального предмета, інтерпретатор певного наукового знання, який займається, викладацькою (інформувальною) діяльністю.



Планує педагогічну діяльність згідно програми, підбирає форми, методи і засоби прийомів навчальної співпраці з учнями на уроці.

Організовує навчально виховний процес, як передачу теоретичних знань і способів за законами соціального учіння: актуалізація знань – повідомлення нових – закріплення – оцінювання – практичне застосування.

Практично реалізує психолого-педагогічний зміст цілісного модульно-розвивального процесу за законами сценічного мистецтва: зав’язка-розвиток подій-кульмінація-з гасання подій-розв’язка.

Науково проектує цілісний модульно-розвивальний процес, як технологічно довершене домінування рівнів пошукової активності учнів: пізнавального, регуляційного і духовного.



Учень



Виконавець вимог вчителя і програми його діяльність – репродуктивно-відтворювальна

Рівноправний партнер учителя в соціально-нормованій освітній діяльності, який збагачує свій ментальний досвід, здійснює пошук ідеалу, гармонії.




Урок



Міні-модуль (30-, 25-, 20 хв.)

Традиційний урок (45 хв.)



Програмно-методичне

забезпечення



Методичні підходи:

а) розвивального навчання з випереджаючим вивченням теорії;

б) вивчення матеріалу збільшеними блоками;

в) дослідницько-пошукової діяльності учнів;

г) програмового навчання;

д) проблемної організації занять;

е) індивідуально-диференційованої освіти.
Система принципів:


1. Принцип формування пізнавального інтересу до навчальної діяльності




Принцип інтегративності навчання (інтегрування змісту, форм та методів)

Принцип особистого підходу




Принцип дидактичної гри (розвивальної, рольової,

ділової, тощо)



Принцип відповідності форми змістові (велика різноманітність форм, методів, прийомів та засобів навчання)

Принципи першої групи дають змогу усунути суперечність між “спонукальними особистими цілями діяльності учнів і невідповідними їм суспільними цілями навчання”, що створює умови для формування пізнавального інтересу.




2. Принцип оптимізації навчального процесу



Принцип опори( наочно-схематичної, життєвої, практичної)

Принципи подачі матеріалу великими блоками, модулями, генералізації, структурування навчального матеріалу



Принцип створення

навчального середовища

(предметно-естетичного, емоційно-естетичного, предметно-технічного,

науково-організованого, інтелектуального)






Принцип диференційованого навчання( на оптимальному рівні складності і в оптимальному темпі)

Принципи другої групи сприяють подоланню головної суперечності навчання між пізнавальними і практичними завданнями, що висуваються самим процесом навчання, і наявним рівнем знань, умінь і навичок учнів, рівнем їх розумового розвитку, рівнем розвитку механізмів творчості (мислення, пам’ять, почуття, уява, інтуїція, енергопотенціал). Результатом реалізації цих принципів є оптимізація як учіння, так і викладання.

3. Принцип активізації навчальної діяльності учнів



Принцип співробітництва (учитель-учень, учень-учень, учитель-учитель,

учитель-батьки)



Принцип колективної навчальної праці (групова, колективно-фронтальна)





Принцип українознавства



Принцип дотримання навчального технологічного циклу

Третя група принципів активізує реалізацію перших двох і відповідно підвищує ефективність їх впровадження.

Зміст модульно-розвивального навчання визначається цілісною системою змістових модулів, що зафіксовано в модульній програмі. Модуль є вузловою ланкою, яка змінюючись від етапу, забезпечує діалектичну цілісність навчально-виховного процесу. За модульної системи навчання неможливо проводити заняття однаково в усіх класах – сильних, середніх, підвищеної індивідуальної уваги; зовсім різні методичні засади викладу матеріалу вироблення вмінь та навичок. d:\рисунки\канцтовари\news8701.jpg

Це потребує від вчителя різної підготовки до проведення модулів у класах з різними видами диференціації.





Урок в модульно – розвивальній

системі навчання

«Увага! Досвід» - виступи вчителів


  1. Установчо-мотиваційний модуль.


Мета: Формування внутрішньої мотивації змістово спроектованої навчально-розвиваючої діяльності учителя і учня.

Основний психолого-педагогічний зміст: постановка нових навчально-виховних цілей, стимулювання прагнення учнів до успіхів у діяльності, актуалізація мотиваційних резервів учнів, створення психологічного клімату довіри між учителем і учнем, відчуття учнем власної компетентності, внутрішні включення учителя і учня в ситуацію вільного вибору, позитивне проблемно-діалогічне прийняття учнем навчально-виховних цілей, введення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле, формування внутрішньої мотивації учіння, привернення уваги учнів до змістового модуля, доказовість актуальності виучуваного матеріалу, емоційна насиченість пізнавальної активності учнів, усвідомлення учнями особливостей потенційного проблемно-пошукового поля, пред'явлення структурно-часової моделі цілісної навчальної діяльності, попередня самостійна робота учнів, в тому числі випереджаючі домашні завдання, досліди тощо.



d:\рисунки\канцтовари\mathematik_847376611.jpg

ПРОГРАМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНОГО

ЕТАПУ МОДУЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ


п/п


Зміст перевірки
















Рішення організаційних питань















Рішення дисциплінарних питань.















Створення сприятливих умов для навчання (гігієнічних, морально-психологічних)















Пред’явлення структурно-часової моделі.















Виділення складових частин поточного ДМ.















Постановка нових навчально-виховних цілей; організація дій учнів по прийняттю цілей діяльності.















Формування внутрішньої мотивації учнів.















Доведення актуальності матеріалу, який вивчається.















Інтегрування ДМ з другими предметами.















Стимулювання прагнення учнів до успіхів в діяльності.















Створення психологічного клімату довіри між учителем і учнем.















Формування особистого відношення учнів до включення в навчальну діяльність.















Відчуття учнями особистої компетентності.















Випереджаюче домашнє завдання.















Інструктаж до його виконання.















Контрольно-оцінна діяльність.















Діагностування знань учнів.















Емоційне наповнення пізнавальної активності учнів.















Педагогічний такт і педагогічна техніка у відношеннях з учнями.















Використання вчителем педагогічних засобів для корекції емоційного стану дітей.















Ступінь доброзичливих відношень між учителем і учнями.















Логічна завершеність змісту міні-модуля; відповідність поставленим задачам.















Перехід до змістовно-пошукового етапу ДМ.
















  1. Змістово-пошуковий модуль.


Мета: розвиток пошуково-пізнавальної активності і самостійності учнів.

Основний психолого-педагогічний зміст: мінімізація теоретичного матеріалу теми, ґрунтовна психологічна готовність вчителя і учнів до спільного пошуку нового знання, актуалізація опорних знань і відшукування їхніх зв'язків з невідомими знаннями, формування і переборення кожним учасником навчального процесу внутрішніх проблемних ситуацій, що функціонують на основі єдиної навчальної проблемної ситуації, створення оптимальних психолого-дидактичних умов для продуктивного функціонування внутрішніх проблемних ситуацій учителя і учня, змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього наведень.



d:\рисунки\канцтовари\46185460_j0422183.jpg

ПРОГРАМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗМІСТОВНО-ПОШУКОВОГО

ЕТАПУ МОДУЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ


п/п


Зміст перевірки




1.

Відповідність змісту навчального матеріалу цілям змістовно-пошукового ДМ.




2.

Вибір змісту під конкретні задачі навчання, розвиток.




3.

Науковість і оригінальність змісту навчального матеріалу, його блочна конструкція і композиція за результатами попереднього діагностування.




4.

Організація первісної подачі знань.




5.

Поєднання обов’язкового та додаткового навчального матеріалу.




6.

Активність та інтерес учнів до змісту навчального матеріалу.




7.

Внутрішня актуалізація структури навчальної діяльності та здібностей до виконання навчальних дій.




8.

З’єднання вчителем теоретичних блоків знань з інтелектуальними вміннями учнів.




9.

Місто і роль інтерактивного підходу при розкритті теми.




10.

Чи розглядався відповідний об’єм матеріалу інтегровано?




11.

Використання прискореного темпу навчання для розвитку. Чи доречно?




12.

Методична забезпеченість модуля до проявлення самостійної пізнавальної діяльності учнів.




13.

Організація пізнавальної діяльності (настанова на сприйняття, міркування та навчання, організація уваги, відбір інформації, розвиток мислення)




14.

Форми роботи по засвоєнню навчального матеріалу (масово; в групах; індивідуально; засобами самостійної роботи).




15.

Як учитель досліджує і використовує потенціальну зону розвитку дітей?




16.

Чи проведена мотивація на творчу діяльність учнів; підготовча діяльність до творчої роботи?




17.

Створення емоційного фону для творчої діяльності (мова, приміщення, музика, зміна місця за партами, навіяння, вірші і др..).




18.

Управлінська діяльність учителя в ході творчої роботи учнів.




19.

Використання різноманітних прийомів для стимулювання творчої роботи учнів.




20.

Оформлення систематизованих знань через умовно-графічні засоби (схеми, креслення, малюнки, таблиці і др..).




21.

В чому проявлялась творчість учителя?




22.

Управління інтелектуальною увагою учнів.




23.

Раціональне використання часу на інтелектуальний розвиток дітей.




24.

Різноманітність прийомів по усуненню стомленості дітей в зв’язку з інтенсивними формами навчальної діяльності.




25.

Контрольна-оцінна діяльність учителя; способи оцінювання.




26.

Індивідуальний підхід до учнів.




27.

Емоційно-вольова сфера; корекція емоційного стану дітей.




28.

Чи враховує вчитель і в якій мірі психологічні вікові особливості та рівень навчальної підготовки учнів.




29.

Педагогічний такт та педагогічна техніка у відношеннях з учнями.




30.

Елементи психодіагностики в модулі.




31.

Логічна завершеність змісту міні-модуля.




32.

Перехід до оцінно-смислового етапу.






  1. Оцінно-смисловий модуль.


Мета: первинне осмислення (розвиток оцінки і самооцінки, контролю, самоконтролю, формування пошуково-смислового поля).

Основний психолого-педагогічний зміст: система завдань для оцінки рівнів засвоєння і розуміння навчального матеріалу, рівні осмислення навчальної інформації залежно від віку, оцінювання учнями правильності розуміння набутих знань, корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією, проміжна рефлексія учителем правильності форм і методів результативності навчання, стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності, визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом, розуміння смислового змісту виучуваного.



d:\рисунки\канцтовари\p42_11cb2637210e.png

ПРОГРАМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ ОЦІННО-СМИСЛОВОГО



ЕТАПУ МОДУЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ




Зміст перевірки






Первинне осмислення соціально-культурного досвіду.






Формування пошуково-смислового поля.






Система завдань для оцінки рівня засвоєння та розуміння навчального матеріалу і подальшої корекції в процесі організації розумової діяльності.






Детальний інструктаж до наступної роботи.






Використання різноманітних методів перевірки знань.






Практика постановки додаткових запитань для перевірки міцності, глибини, усвідомлення знань.






Навчання школярів раціональним методам контрольно-оцінної діяльності.






Оцінювання учнів учителем правильність розуміння одержаних знань.






Корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією.






Створення необхідних передумов та умов для самоуправління та самоорганізації колективної навчальної роботи учнів.






Створення умов, направлених на само орієнтацію виявлених прогалин і недоробок у знаннях.






Рецензування відповідей, направлених на виявлення позитивних і негативних сторін в знаннях, уміннях і навичках учнів.






Організація індивідуальної роботи з учнями на основі обліку їх прогалин у знаннях.






Організація контролю за навчальною роботою учнів з низьким ступенем навченості.






Організація контролю за навчальною роботою учнів з високим степенем навченості.






Стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності.






Чи носив оцінно-смисловий етап діагностичний, корекційний характер оцінювання?






Чи дотримується вчитель ступеню співвідношення: 70% - оцінка учнів; 30% - оцінка вчителя.






Чи використовує вчитель колективні міркування дітей та при яких умовах вони сприяють розвитку?






Направленість на більш глибоке осмислення навчального матеріалу, на пряме оволодіння ним, на розвиток організаційних і комунікативних здібностей.






Визначення ступеню оволодіння навчальним матеріалом, розуміння смислового змісту матеріалу, який вивчається.






Використання учителем педагогічних засобів корекції емоційного стану у дітей.






Ступінь доброзичливих відношень між учителем та учнями.






Логічна завершеність змісту міні-модулю.






Перехід до адаптивно-перетворюючого етапу.






  1. Адаптивно-перетворюючий модуль.


Мета: формування умінь, навичок і норм діяльності,застосування знань у нестандартних ситуаціях.

Основний психолого-педагогічний зміст: система вправ для вироблення умінь і навичок, диференціація навчальних завдань, форм і методів навчальної діяльності для практичного використання знань, відпрацювання способів навчальної діяльності, творче перенесення знань у нові умови діяльності, взаємооцінка засвоєних знань і вироблених умінь учнями, осмислення ефективності різних норм діяльності в різних ситуаціях.


d:\рисунки\канцтовари\p10_l01p2p09.jpg

ПРОГРАМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ АДАПТИВНО-ПЕРЕТВОРЮЮЧОГО



ЕТАПУ МОДУЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ




Зміст перевірки






Пошук конструктивного застосування знань на практиці.






Організація набуття учнями знань, як нормативних (алгоритми, інструкції, технології).






Творче перенесення знань у нові умови діяльності та виробка вмінь учнів.






Відпрацювання інваріантних способів навчальної діяльності.






Підбір системи вправ по виробленню вмінь та навичок.






Диференціація навчальних завдань.






Оптимальність поєднання усних і самостійних письмових робіт.






Застосування різноманітних форм і методів навчальної діяльності для практичного використання набутих знань.






Самостійна діяльність учнів під керівництвом учителя.






Рефлексія мислення.






Створення комунікативних ситуацій.






Перенесення знань і вмінь на вже вивчене, на другі області знань, в нові умови діяльності.






Автоматизація набутих умінь і навичок.






Організація позитивного самовизначення учня до діяльності на модульному уроці.






Чи носить адаптивно-перетворюючий етап стимулюючий і коригуючий характер оцінювання.






Використання учителем педагогічних засобів для корекції стану у дітей.






Ступінь дружніх відносин між учителем і учнями.






Логічна завершеність міні-модуля.






Перехід до системно-узагальнюючого етапу.






  1. Системно-узагальнюючий модуль


Мета: формування цілісної системи особистих знань.

Основний психолого-педагогічний зміст: уміння визначити місце даного модуля в загальному змісті навчального курсу і освіти в цілому, тестове оцінювання рівня оволодіння знаннями, нормами, цінностями, встановлення зв'язків і закономірностей між поняттями і явищами (аналіз і синтез), причинно-наслідкових функціональних та ін. зв'язків, структурування виучуваного матеріалу, встановлення логічних зв'язків, оформлення систематизованих знань через знаково-графічні засоби (таблиці, схеми та ін.), перехід від часткових до широких узагальнень.


d:\рисунки\канцтовари\9.jpg

ПРОГРАМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал