Національний університет біоресурсів І природокористування україни кафедра біології лісу та мисливствознавства



Скачати 205.45 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації17.02.2017
Розмір205.45 Kb.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Кафедра біології лісу та мисливствознавства
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор ННІ Лісового і садово-паркового господарства
________________Лакида П. І.
“______”_______________
2015 р.
РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО
на засіданні кафедри біології лісу та мисливствознавства
Протокол № __ від 2015 р.
Завідувач кафедри
_________________А.Ф.Гойчук

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«
Раціональне використання та оптимізація
мисливських угідь
»
напрям підготовки «Мисливське господарство»
Розробники:
Київ – 2015 р.

2
Зміст програми
1.
Опис навчальної дисципліни
«Раціональне використання та оптимізація мисливських угідь»
Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний
рівень
Галузь знань
0901 - Сільське господарство і лісництво
Напрям підготовки
6.090103«Лісове і садово-паркове господарство»
Спеціальність
Мисливське господарство
Освітній ступінь магістр
Характеристика навчальної дисципліни
Вид
Нормативна
Загальна кількість годин
90
Кількість кредитів ECTS
3
Кількість змістових модулів
2
Форма контролю
Іспит
Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання
денна форма навчання заочна форма навчання
Рік підготовки
2016-2017
-
Семестр
3
-
Лекційні заняття
10 год.
-
Лабораторні заняття
-
-
Практичні заняття
10 год.
-
Індивідуальні завдання
70 год.
-
Кількість тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних самостійної роботи студента −
2 год.
7 год.
-

3
2.Мета та завдання навчальної дисципліни

Дисципліна «Раціональне використання та оптимізація мисливських угідь»
є профілюючою дисципліною і важливою складовою частиною підготовки мисливствознавців.
Визначення якості та оптимальних шляхів відтворювальних можливостей мисливських угідь є основою для високоефективного сучасного мисливського господарства. Ці знання є обов’язковими для сучасного фахівця.
Метою викладення курсу є формування у студентів знань, умінь та навичок сучасних методів визначення якості мисливських угідь, розробки ефективних шляхів використання ресурсів та практичного втілення цих знань і вмінь у виробництві.
Завданням викладення курсу є створення належної теоретичної бази і отримання практичних навичок раціонального використання та оптимізації мисливських угідь.
В результаті вивчення дисципліни «раціональне використання та оптимізація мисливських угідь» студентам необхідно:
Знати:
- діючі технології лісонасадження, лісокористування та лісозаготівлі з урахуванням фізико-географічних, ґрунтово-кліматичних та інших особливостей регіону;
- сучасні вимоги до функціонування мисливського господарства; методику розміщування в угіддях біотехнічних споруд, годівниць, солонців, пурхалищ та іншого, проводити заходи із водо забезпечення та збільшення кормової цінності мисливських угідь;
Вміти:
- розробляти і впроваджувати програми раціонального комплексного використання мисливських угідь як об’єкту мисливського, лісового, сільського господарств;
- визначати оптимальну ємність угідь та шляхів їх підвищення;
- складати картосхем мисливських угідь;
- визначати типи та якість мисливських угідь;
Володіти:
- навичками збору попередніх матеріалів, польових та камеральних робіт;
- навичками типології та бонітування виділів мисливських угідь;
- навичками визначення та підвищення оптимальної ємності угідь;
- розробки і створення пояснювальної записки та картографічних матеріалів мисливського мисливських угідь.

4
Розвивати творчі здібності:
- в розробці ефективних шляхів раціонального використання ресурсів мисливських тварин;
- в розробці шляхів підвищення якості мисливських угідь.

3.Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль І.
ТЕМА 1. Вступ. Предмет і завдання дисципліни.
В процесі вивчення дисципліни використовуються знання, отриманих при вивченні загально біологічних (генетика, біометрія, біологія мисливських тварин, анатомія і фізіологія мисливських тварин) та професійно-орієнтовних (розведення мисливських тварин, основи ветеринарії) дисциплін навчального плану підготовки бакалаврів напряму «Лісове і садово-паркове господарство» за ознаками спеціальності «Мисливське господарство».
Раціональне використання включає в себе:
- заходи з підвищення захисних якостей мисливських угідь;
- заходи з підвищення кормових якостей мисливських угідь;
- заходи з сприяння розмноженню мисливських тварин;
- підгодівля диких тварин;
- збагачення мисливської фауни;
- заходи з охорони мисливських тварин;
- контроль за станом поголів’я мисливських тварин;
- раціональна експлуатація запасів тварин.
Раціональна експлуатація запасів мисливських тварин головна умова раціонального ведення мисливського господарства України. Встановлення термінів і норм здобування мисливських птахів і звірів. Встановлення оптимального навантаження на мисливські угіддя. Облік видового, статевого та вікового складу здобичі мисливців.
ТЕМА 2. Інвентаризація видового складу мисливської фауни.
Організація прийнятних методів обліку мисливських тварин та спостережень за їх сезонними переміщеннями. Складання плану-схеми.
З’ясування статево вікового складу копитних.
Мисливське господарство має справу з популяціями тварин, які мешкають на значних територіях та відрізняються великим видовим різноманіттям та сезонною нестабільністю стану їх популяцій. Постійно діючі екологічні фактори щосезонно можуть змінювати чисельність тварин, відповідно – і величину ресурсів мисливського фонду. Ця обставина утрудняє планування і ведення

5
інтенсивного мисливського господарства. Облік чисельності тварин на території певного району чи господарства має велике наукове, господарське і природоохоронне значення та необхідної умовою для всіх господарських розрахунків. Кількісні дані необхідні для планування біотехнічної діяльності господарств, охорони і раціонального використання мисливської фауни.
Тому облікові роботи – обов’язковий захід в усіх мисливських господарствах незалежно від їх задач і напрямку, як при мисливському упорядкуванні, так і в порядку поточної роботи. Мета обліку – установити місця мешкання тварин, їх територіальне розміщення і чисельність в різних типах угідь для подальшої розробки заходів щодо їх охорони і регулювання.
Будь-які обліки можна розділити на три основні стадії:

вибір одиниці обліку

збір первинної інформації

обробка й аналіз отриманих матеріалів.
За одиницю обліку приймається одна особина, яка реєструється в зоні обліку, чи на маршруті, або нора, лігво, лежання, відбиток (слід тварини), погризи, посліди (дефекаційні купи), голос (на риковиську, токовищі),
індивідуальна добова ділянка перебування тварини тощо.
Якщо за одиницю обліку приймається тварина, то облік називається
прямим, якщо ж він проводиться по слідах життєдіяльності тварин – непрямим.
У залежності від поставлених задач і методу облікових робіт, їх результати можуть бути представлені у виді наступних показників:

загального запасу тварин того чи іншого виду на всій території господарства;

запаси тварин по окремих єгерських обходах;

щільності тварин на одиницю площі господарства (100 чи 1000 га)

щільність тварин на одиницю лісовкритої (для борової дичини) площі господарства, на одиницю площі відкритих угідь (для польової дичини) чи на одиницю площі водно-болотних угідь (для водоплавної дичини);

щільність тварин на одиницю найбільш властивих виду угідь.

ТЕМА 3. Організація системи освоєння мисливських угідь.
Вивчення місцевих особливостей умов перебування мисливських тварин.
Визначення основних факторів та ступінь їх впливу на мисливську фауну.
Визначення найбільш перспективних біотехнічних заходів. Принципи сумісного ведення лісового, сільського і мисливського господарства, нові наукові засади цього напрямку.

6
Функції біотехнії – управління природними популяціями диких тварин; умовами їх відтворення; керування чисельністю, щільністю, територіальним розподілом тварин, структурою популяції; підтримання умов існування оптимальних для конкретного виду; досягнення оптимальної чисельності; розведення мисливських тварин; узгодження інтересів лісового, сільського, рибного та інших галузей народного господарства з інтересами мисливства.
Згідно сучасної класифікації, біотехнічні заходи поділяють на дві основні групи: А – заходи загальної конструктивної дії, які кардинально (реформуючи) перетворюють кормові та захисні властивості мисливських угідь на значний проміжок часу; Б – заходи окремої (обмеженої) дії, що призводять до тимчасової
(сезонної) зміни ємності угідь.
ТЕМА 4. Підгодівля мисливських тварин.
Загальні вимоги до підгодівлі. Мета підгодівлі. Сезон підгодівлі.
Підгодівля тварин – це викладання корму для диких тварин у період його нестачі ( за кількістю або якістю) чи важко доступністю (раптовий мороз, глибокий сніг, ожеледь, неврожай та ін..) Доцільна тільки там, де існування тварин лімітується саме нестачею природних кормів або неможливістю нормально їх споживати, наприклад, внаслідок дії фактора турбування.
Ефективність підгодівлі зростає, якщо її ведуть в комплексі з іншими біотехнічними заходами (охорона, боротьба з хижаками й хворобами, покращення захисних властивостей угідь і т.д.). Найбільш поширена підгодівля копитних, зайців, фазанів, куріпок, дрібних птахів. Для підгодівлі використовують рослинні, тваринні, мінеральні (сіль, кормове вапно, кісткова мука), комбіновані корми. Всі види кормів мають бути високоякісними, повноцінними.
Розрахунок підгодівлі проводиться в залежності від ландшафтно- географічної зони, тривалості кормового періоду, кількості тварин, можливості заготівлі кормів, наявності кормових реміз тощо. Тривалість сезону підгодівлі залежить від терміну замерзання верхнього шару ґрунту, встановлення стійкого снігового покриву, тривалості зими. Для розрахунку прийнята загальна тривалість сезону підгодівлі – 100 днів (з 01 листопада по 15 лютого). Тривалість сезону підгодівлі, а також початок, і закінчення його можуть бути змінені.
Змістовий модуль ІІ.
ТЕМА 5. Типи біотехнічних споруд та їх будова.
Біотехнічне обладнання мисливських угідь важливий елемент сучасної мисливсько-господарської діяльності. Біотехнічними слід вважати штучно створені споруди, призначені для здійснення заходів з покращення умов

7
існування дикої фауни. Причому повинні враховуватися санітарно-гігієничні норми експлуатації споруджень в умовах природного ландшафту; використання побічних будівельних матеріалів і відходів деревини.
Амортизаційний термін експлуатації архітектурних біотехнічних форм (вироби з деревини без спеціальної обробки) складає 5 років. Біотехнічні споруди можна розподілити підгодівельні, гніздові, захисні та комплексні.
Підгодівельні споруди умовно можливо розподілити:

за призначенням по кормах: солонці, годівниці, підгодівельні майданчики, водопої;

за призначенням для тварин: годівниця – для копитних, для кабанів, для польової дичини, для водоплавної дичини тощо, пурхалища, гальковиська;

за конструкцією: годівниці – бункерні, типу ясел, пересувні, універсальні, годівниця-автомат, солонці – «стояк», «пень», «колода» тощо.
Паралельно з біотехнічними влаштовують споруди, що мають мисливсько-господарське призначення (кормосховища, вольєри, мисливські будинки, інформаційні покажчики тощо).

ТЕМА 6. Поліпшення захисних, кормових та гніздових умов
мисливських угідь.
Одним з немаловажних факторів розміщення тварин є захисні властивості місць їх мешкання. Часто угіддя з високими кормовими властивостями мало заселяються тваринами внаслідок поганих захисних умов. Так наприклад, в степу чисельність зайця-русака, куріпки, фазана обмежує відсутність необхідних сховищ, особливо на великих полях у зимовий період. Захисні властивості угідь – це їх спроможність забезпечити тваринам надійний захист від несприятливих факторів.
Характеризуються наявністю і достатньою кількістю різноманітних сховищ. В лісах тварини мають великий вибір притулків: в кронах дерев, дуплах, під корінням, підліску, підстилці. Для норних тварин певну роль відіграють мікрорельєф та механічний склад ґрунту. Вимоги тварин до захисних властивостей середовища визначаються особливостями біології та екології виду.
В місцях концентрації оленів і козуль, при недостатніх захисних властивостях угідь, влаштовують спеціальні укриття у вигляді плоту, навісу або сараю, відкритого з однієї сторони. Укриття повинні ставитися так, щоб вони захищали звірів від пануючих вітрів, землю в укриттях вистилають соломою, стеблами кукурудзи, ставлять тут годівниці та солонці; на даху можна складати сіно для підгодівлі. Сховища для куниць дуплисті дерева, які залишають при рубках. Під час зимових хуртовин та морозів охоче користуються штучним

8 укриттям, куріпки й фазани, особливо, якщо їх тут підгодовують. Ставлять таке укриття літом в місцях концентрації птахів, ближче до узлісся, серед чагарників.
ТЕМА 7. Заходи з охорони і примноження ресурсів мисливської фауни.
Охорона диких тварин

це комплекс заходів для збереження видового різноманіття фауни, підтримання оптимальної кількості корисних тварин, забезпечення максимально можливого стабільного користування тваринними ресурсами при одночасному збереженні їх відновного потенціалу. Включає в себе правове регулювання користування тваринним світом, збір інформації про фауну, пряму охорону, збереження і відтворення місць проживання тварин, шляхів їх міграцій (шляхом заповідання, заказування, організації національних парків і резерватів, збереження лісів, боліт тощо), компромісні між господарськими і природоохоронними завданнями рішення, рекультивацію порушених екосистем, попередження забруднення середовища пестицидами, промисловими і побутовими відходами, регулювання добування тварин. Одна з форм охорони тварин

утримання і розведення рідкісних і цінних видів у зоопарках, спеціалізованих розплідниках, звірогосподарствах. Спеціальні заходи з охорони здійснюються щодо тварин, занесених до Червоної книги.
В поняття охорона тварин включають і їх раціональне використання, бо воно пов'язане з відтворенням поголів'я для дальшого використання. З цією метою охорона тварин передбачає: встановлення правил і норм використання і відтворення тваринного світу; встановлення заборон і обмежень в користуванні; охорону від самовільного користування та інших порушень встановленого порядку користування тваринним світом; попередження загибелі тварин при здійсненні виробничих процесів; обмеження вилучення тварин для зоологічних колекцій і зоопарків; надання допомоги тваринам у випадку захворювань, небезпеки їх загибелі при стихійних лихах і внаслідок інших причин; організація наукових досліджень, направлених на обґрунтування заходів по охороні тваринного світу, виховання громадян в дусі гуманного ставлення до тварин; пропаганду охорони тваринного світу засобами масової інформації.
Загалом заходи з охорони тварин мають два напрямки: прямий і опосередкований. До першого відносяться контроль чисельності хижаків і конкуруючих видів, спасіння тварин в екстремальних ситуаціях (створення з цією метою «островів спасіння» в угіддях, що затоплюються, прокладення протипожежних розривів та ін.), контроль за застосуванням пестицидів, охорона при сільськогосподарських і лісогосподарських роботах, боротьба з браконьєрством. До другого напрямку відносяться заходи по збереженню середовища проживання та умов розмноження тварин, а також забезпечення

9 недоторканості особливо цінних ділянок проживання тварин при таких видах робіт: розміщення, проектування і будівництво населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів; вдосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів; введення в господарський оборот заболочених, прибережних і зайнятих чагарниками територій; меліорація земель; здійснення лісокористування; проведення геологорозвідувальних робіт; видобуток корисних копалин; визначення місць випасу і прогону сільськогосподарських; розробка туристичних маршрутів; організація місць масового відпочинку населення.
4. Структура навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і тем
Кількість годин денна форма
Заочна форма усьо го у тому числі усього у тому числі лек п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р
1 2
3 4
5 6
7 8
9 10 11 12 13
Змістовий модуль 1. Комплексні характеристики мисливських угідь
Вступ. Предмет і завдання дисципліни.
Закріплення мисливських угідь.
12 1
1
-
-
10
-
-
-
-
-
-
Інвентаризація видового складу мисливської фауни.
13 2
1
-
-
10
-
-
-
-
-
-
Типи біотехнічних
споруд та їх будова.
13 2
1
-
-
10
-
-
-
-
-
-
Підгодівля
мисливських тварин.
12 1
1
-
-
10
-
-
-
-
-
-
Разом за змістовим
модулем 1
50
6
4
-
-
40
-
-
-
-
-
-
Змістовий модуль 2. Раціональне використання мисливських угідь
Організація системи освоєння мисливських угідь.
13 1
2
-
-
10
-
-
-
-
-
-
Поліпшення захисних,
кормових та гніздових
умов мисливських
угідь.
14 2
2
-
-
10
-
-
-
-
-
-
Заходи з охорони і примноження ресурсів мисливської фауни.
13 1
2
-
-
10
Разом за змістовим
модулем 2
40
4
6
-
-
30
-
-
-
-
-
-
Усього годин 90
10
10
-
-
70
-
-
-
-
-
-


10
5. Теми лекційних занять
№ з/п
Назва змістовного модуля і теми заняття
Кількість годин
Змістовий модуль 1. Комплексні характеристики мисливських угідь
1
Вступ. Предмет і завдання дисципліни. Закріплення мисливських угідь.
1 2
Інвентаризація видового складу мисливської фауни.
2 3
Типи біотехнічних споруд та їх будова.
2 4
Підгодівля мисливських тварин.
1
Змістовий модуль 2. Раціональне використання мисливських угідь
5
Організація системи освоєння мисливських угідь.
1 6
Поліпшення захисних, кормових та гніздових умов мисливських
угідь.
2 7
Заходи з охорони і примноження ресурсів мисливської фауни.
1
Разом
10
6. Теми практичних занять
№ з/п
Назва змістовного модуля і теми заняття
Кількість годин
Змістовий модуль 1. Комплексні характеристики мисливських угідь
1
Вступ. Предмет і завдання дисципліни. Закріплення мисливських угідь.
1 2
Інвентаризація видового складу мисливської фауни.
1 3
Типи біотехнічних споруд та їх будова.
1 4
Підгодівля мисливських тварин.
1
Змістовий модуль 2. Раціональне використання мисливських угідь
5
Організація системи освоєння мисливських угідь.
2 6
Поліпшення захисних, кормових та гніздових умов мисливських
угідь.
2 7
Заходи з охорони і примноження ресурсів мисливської фауни.
2
Разом
10
7. Самостійна робота
№ з/п
Назва змістовного модуля, теми і самостійної роботи
Кількість годин
Змістовий модуль 1. Комплексні характеристики мисливських угідь
Тема 1. Закріплення мисливських угідь. Територія мисливського господарства та її характеристика.
1
Закріплення мисливських угідь згідно чинного законодавства
України та шляхи його покращення.
9 2
Територія мисливського господарства та її характеристика.
8

11
Тема 2. Інвентаризація видового та якісного складу мисливської фауни.
3
Система спостережень про наявність тих чи інших видів мисливської фауни в господарстві.
10 4
Складання схеми поширення мисливських тварин у різних типах мисливських угідь.
8
Змістовий модуль 2. Раціональне використання мисливських угідь
Тема 3. Організація системи освоєння мисливських угідь.
5
Організація системи освоєння мисливських угідь.
10
Тема 4. Види спеціалізації ведення мисливського господарства.
6
Види спеціалізації ведення мисливського господарства
8
Тема 5. Технічна та технологічна системи ведення мисливського господарства.
7
Регулювання інтенсивності добування.
8 8
Використання природно заповідного фонду та відтворювальних ділянок при веденні мисливського господарства.
9
Разом
70
8. Індивідуальні завдання
1.
Який порядок закріплення мисливських угідь прийнятий в Україні?
2.
За якими критеріями характеризують територію мисливського господарства?
3.
На які складові робиться господарсько-технічний поділ території мисливських угідь?
4.
За якими законодавчо-нормативними документами робиться мисливське впорядкування території мисливського господарства?
5.
Як робиться інвентаризація видового та якісного складу мисливської фауни мисливського господарства?
6.
Як організувати систему спостережень про наявність тих чи інших видів мисливської фауни в господарстві?
7.
Навіщо потрібна мисливствознавцю схема поширення мисливських тварин у різних типах мисливських угідь в той чи інший період року та під час проведення тих чи інших видів полювань? Як вона складається?
8.
Розкрити поняття «вузькоспеціальне і широко спеціальне мисливське господарство».
9.
Яке направлення ведення мисливського господарства має за мету спортивне мисливське господарство?
10.
Яке направлення ведення мисливського господарства має за мету промислове мисливське господарство?
11.
Що розуміється під поняттями «технічна» та «технологічна» системи ведення мисливського господарства?
12.
Як можна використати природно заповідний фонд при веденні мисливського господарства якщо в його положенні немає заборони полювання?

12 13.
Що розуміється під забезпеченням оптимального зв’язку між галузевою та територіальною формами управління мисливськими ресурсами?
14.
Що значить екологічні принципи управління популяціями мисливської фауни в процесі їх господарського використання?

9. Контрольні питання, комплекти тестів для визначення рівня
засвоєння знань студентів

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
ОКР «Магістр» напрям підготовки
«Мисливське господарство»
Кафедра біології лісу та мисливствознавства
2015-2016 навчальний рік
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ
БІЛЕТ № 1 з дисципліни
«Раціональне використання та оптимізація мисливських угідь»
Затверджую
Завідувач кафедри проф., Гойчук А.Ф.
2015 р.
Екзаменаційні питання
1. Перерахувати та описати біотехнічні заходи групи А.
2. Установка та догляд за штучними гніздовими спорудами.
Тестові завдання різних типів
Питання 1. Вибрати правильне визначення прямого обліку мисливських тварин.
1. Обов’язковий захід в усіх мисливських господарствах незалежно від їх задач і напрямку, як при мисливському упорядкуванні, так і в порядку поточної роботи.
3. При облікових роботах за одиницю обліку приймається тварина
2
Облік проводиться по слідах життєдіяльності тварин
4. Установити місця мешкання тварин, їх територіальне розміщення і чисельність в різних типах угідь для подальшої розробки заходів щодо їх охорони і регулювання.
Питання 2. Виберіть правильні методи обліку: А – дикої свині; Б – куниці лісової;
В – лисиці звичайної, Г – фазана.
1.Облік на місцях постійної підгодівлі
2. Подвійний оклад
3 Облік по виводкових норах
4. Облік під час току по голосах з однієї точки
5. Облік по кількості нічних екскрементів;
6. Облік по виводкових норах або сховищах
Питання 3. Захисні властивості угідь це -
1. Природні або штучно створені мало прохідні для людей ділянки угідь, які мисливськими тваринами використовуються для ночівлі, денного відпочинку, як сховище від негоди й ворогів.
2. Викладання корму для диких тварин у період його нестачі (за кількістю або якістю) чи важко доступністю
3. Відкрите місце серед лісу або на узліссі, на
якому висаджують чи висівають рослини,
4. Спроможність забезпечити тваринам надійний захист від несприятливих

13 призначені на корм диким тваринам факторів.
Питання 4. Охорона диких тварин це -
1.
Заходи по збереженню середовища проживання та умов розмноження тварин, а також забезпечення недоторканості особливо цінних ділянок проживання тварин.
2. Важка і небезпечна робота, яка вимагає особливої підготовки і кваліфікації..
3. Комплекс заходів для збереження видового різноманіття фауни, підтримання оптимальної кількості корисних тварин, забезпечення максимально можливого стабільного користування тваринними ресурсами при одночасному збереженні
їх відновного потенціалу.
4.
Контроль чисельності хижаків
і конкуруючих видів, спасіння тварин в екстремальних ситуаціях (створення з цією метою «островів спасіння» в угіддях, що затоплюються, прокладення протипожежних розривів та ін.), контроль за застосуванням пестицидів, охорона при сільськогосподарських і лісогосподарських роботах, боротьба з браконьєрством.
Питання 5. Спортивно-любительське полювання на пернату дичину здійснюється за:
1. Ліцензіями
2. Спеціальним дозволом ДАЛР
3. Дозволом міністерства екології
4. Відстрільними картками

10. Методи навчання
Лекції, лабораторні заняття, індивідуальна робота.

11. Форми контролю

поточний (опитування, тестування);

рубіжний (контрольна робота, реферат, модулі);

підсумковий (іспит письмовий, тестування).
12. Розподіл балів, які отримують студенти
Термін навчання, тижні
Номер змістовного модуля
Навчальне навантаження, годин
Кредити
ECTS
Рейтингова оцінка змістового модуля, бали мінімальна максимальна
1-3 1
46 1,0 60 100 3-4 2
43 1,0 60 100 4-5 3
57 2,0 60 100
Всього
3 144 4,0 42 70

Примітки. 1. Відповідно до «Положення про кредитно-модульну систему навчання в
НУБіП України», затвердженого ректором університету 03.04.2009 р., рейтинг студента з навчальної роботи R
НР
стосовно вивчення певної дисципліни визначається за формулою
0,7· (R
(1)ЗМ
· К
(1)ЗМ
+ ... + R
(n)ЗМ
· К
(n)ЗМ
)
R
НР
= -------------------------------------------------------- + R
ДР
- R
ШТР
,


К
ДИС

14 де R
(1)ЗМ
, … R
(n)ЗМ
− рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою;
n − кількість змістових модулів;
К
(1)ЗМ
, … К
(n)ЗМ
− кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля;
К
ДИС
= К
(1)ЗМ
+ … + К
(n)ЗМ
− кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі;
R
ДР
− рейтинг з додаткової роботи;
R
ШТР
− рейтинг штрафний.
Наведену формулу можна спростити, якщо прийняти К
(1)ЗМ
= …= К
(n)ЗМ
. Тоді вона буде мати вигляд
0,7· (R
(1)ЗМ
+ ... + R
(n)ЗМ
)
R
НР
= ------------------------------------ + R
ДР
- R
ШТР
.
n

Рейтинг з додаткової роботи R
ДР
додається до R
НР
і не може перевищувати 20 балів.
Він визначається лектором і надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт, які не передбачені навчальним планом, але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни.
Рейтинг штрафний R
ШТР
не перевищує 5 балів і віднімається від R
НР
. Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів, які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно, не дотримувалися графіка роботи, пропускали заняття тощо.
2. Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою
ECTS.
Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності
Оцінка
ECTS
Оцінка за національною шкалою для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку
90 – 100
А
відмінно зараховано
82-89
В
добре
74-81
С
64-73
D
задовільно
60-63
Е
35-59
FX
незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
0-34
F
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

15
13. Методичне забезпечення
1.
Вихідні данні до Проектів організації і розвитку мисливських господарств різних форм власності, планово-картографічні матеріали до проектів які виконує навчально-науково-виробнича лабораторія біоресурсів навколишнього природного середовища кафедри мисливствознавства і
іхтіології РННВЦ «Екологія» біофаку ЗНУ.
2.
Наказу № 56 Держкомлісгоспу України “Про затвердження Порядку проведення упорядкування мисливських угідь” від 21.06.2001.із змінами та доповненнями відповідно до Наказу Держкомлісгоспу України від 26.06.2006 року №152 “Настанови з упорядкування мисливських угідь”, Київ, 2002 р., схваленої рішенням науково-технічної ради Держкомлісгоспу України
10.04.2001р. №2.
3.
Наочність: таблиці, форми (обліку, звітності), прилади, слайди тощо.
4.
Настанови з упорядкування мисливських угідь”, Київ, 2002 р., схваленої рішенням науково-технічної ради Держкомлісгоспу України
10.04.2001р. №2.
5.
Петриченко В.В., Лебедєва Н.І., Карташова Я.М. Типологія мисливських угідь : Навчальний посібник. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 110 с.
6.
Проекти організації і розвитку мисливських господарств різних форм власності які виконує навчально-науково-виробнича лабораторія біоресурсів навколишнього природного середовища кафедри мисливствознавства і
іхтіології РННВЦ «Екологія» біофаку ЗНУ.

14. Рекомендована література
Основна
1.
Клюшев А.Г. Охотничье хозяйство: Учебник / А.Г. Клюшев. –
Иркутск: Иркут. Дом печати, 2003. – 512 с.
2.
Козлов В.М. Оптимизация использования охотничьих ресурсов / В.М.
Козлов. – Киров, 2000. – 156 с.
3.
Леонтьев Д.Ф. Охотничьи угодья: Учебное пособие / Д.Ф. Леонтьев. –
Санкт-Петербург: Лань, 2013. – 224 с.
4.
Мартынов Е. Н., Масайтис В. В., Гороховников А. В. Охотничье дело.
Охотоведение и охотничье хозяйство: Учебное пособие / Под общ. ред.
Е.Н. Мартынова. – СПб.: Издательство «Лань», 2011. – 448 с.
5.
Настанова з упорядкування мисливських угідь. – К.: Держкомлісгосп
України, 2002. – 113 с.

16 6.
Петриченко В.В. Типологія мисливських угідь: Навчальний посібник /
В.В. Петриченко, Н.І. Лебедєва, Я.М. Карташова. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 110 с.
7.
Ровкач А.И. Основы ведения лесного и охотничьего хозяйства:
Учебное пособие / А.И. Ровкач, М.М. Санкович, Н.Т. Юшкевич. – Минск: РИПО,
2012. – 138 с.
8.
Мисливсько-господарське законодавство України: Посібник до практичних занять для студентів спеціальності «Мисливське господарство»,
«Лісове господарство» / В.Д. Бондаренко, А.М. Дейнека, В.Р. Бурмас та інші

від. за випуск В.В. Павлюк

. – Львов: СПОЛОМ, 2005. – 336 с.
9.
Хоєцький П.Б. Мисливствознавство / П.Б. Хоєцький. – Львів: Сполом,
2006. – 112 с.
10.
Хоєцький П.Б. Практикум з мисливствознавства / П.Б. Хоєцький. – Львів:
Сполом, 2007. – 64 с.
Додаткова
1.
Бондаренко В.Д. Мисливствознавство / В.Д. Бондаренко, І.В. Делеган,
К.А. Татаринов та ін. – К.: РНМКВО, 1993. – 197 с
2.
Бондаренко В.Д. Біотехнія: Навч. Посібник / В.Д. Бондаренко. – Ч. 1. –
Львів: ІЗМН, 1998. – 203 с.
3.
Бондаренко В.Д. Біотехнія: Навч. Посібник / В.Д. Бондаренко. – Ч. 2 – Львів:
ІЗМН, 2001. – 203 с.
4.
Данилов Д.Н. Основы охотустройства / Д.Н. Данилов, Я.С. Русанов, А.С.
Риковский и др. – М.: Лесн. пром-сть, 1996. – 330 с
5.
Деменьтьев В.Й. Основы охотоведения / В.Й. Деменьтьев. – М.: Лесн. пром-сть, 1996. – 232 с.
6.
Жданов С.И. Оценка охотничье-ресурсного потенциала для целей оптимизации охотхозяйственной деятельности: на примере Оренбургской области: дис. … канд. биол. наук, специальность 03.00.32 / С.И. Жданов. –
Оренбург, 2004. – 171 с.
7.
Кузнецов В.Г. Биотехнические мероприятия в охотничьем хозяйстве /
В.Г. Кузнецов. – М.: Лесная пром-сть, 1974. – 22 с.
8.
Кузякин В.А. Охотничья таксация / В.А. Кузякин. – М.: Лесн. пром- сть, 1979. – 198 с.
9.
Петренко В.Д. Экологическая характеристика продуктивности охотничьих угодий в зоне тайги северных районов Красноярского края: на примере пушных видов // дис. … канд. біол. наук, специальность 03.00.16 / В.Д.
Петренко. – Красноярск, 2007. – 211 с.
10.
Харченко М.М. Охотоведение / М.М. Харченко. – М.: изд-во
Московский государственный университет леса, 2002. – 372 с.

17
15. Інформаційні ресурси
Важливе значення для засвоєння курсу має перегляд каналів і програм кабельного телебачення, що мають інформаційно-аналітичну та географічну спрямованість, зокрема National Geographic, Discovery, Travel, Euro News та інші.
Виконання лабораторних та самостійних робот передбачає ознайомлення з сучасною інформацією Інтернету, зокрема з інформацією областей та міст
України на сайтах державних обласних адміністрацій, інформацією сайту
Міністерства екології та природних ресурсів України і Державного агентства лісових ресурсів України.
1.
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
– Законодавство України;
2.
http://www.nau.kiev.ua
– Нормативні акти України;
3.
www.ukrbook.net
– Книжкова палата України;
4.
www.nbuv.gov.ua
– Національна бібліотека України імені В.І.
Вернадського;
5.
http://e-heritage.ru/unicollections/list.html?id=42033753&noroot – електронна бібліотека


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал