Національний огляд виконання Пекінської декларації та Платформи дій (1995 р.) та заключних документів двадцять третьої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН



Сторінка9/19
Дата конвертації15.12.2016
Розмір1.63 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19

B. Освіта та професійна підготовка жінок


Принцип рівного доступу жінок і чоловіків до освіти та професійної підготовки підкреслено Законi України «Про освіту» 1991 р. та інших законах про освіту. Рівні права та можливості жінок та чоловіків у здобутті освіти також передбачені у ст. 21 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Показник охоплення дітей повною загальною середньою освітою у 2013 р. складає 99,6%. Згідно з даними ЮНЕСКО, за рівнем грамотності населення Україна посідає одне із провідних місць серед розвинених країн світу. За рівнем освіти і основними освітніми показниками жінки України не поступаються чоловікам. Так, за даними перепису населення 2001 року, питома вага жінок, що мають середню освіту, становила 54.3%, чоловіків – 45.7%. Таким чином, наразі не існує жодних ґендерних обмежень у доступі до всіх рівнів освіти, але виняток складають ромські жінки. Через традиції ромського народу та недостатньо активну позицію держави щодо ромів, частка ромських дівчат, які починають ходити до середньої школи, є нижчою, і набагато вищим є показник припинення навчання до отримання середньої освіти. Більш детально діяльність держави щодо забезпечення прав ромських жінок буде проаналізована у пункті І. Права людини жінок.

На початок 2013/14 навчального року, у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації навчаються 52,3% дівчат: у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації – 54,7%, ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації – 51,9%. У закладах системи професійно-технічної освіти співвідношення дівчат та хлопців становить відповідно 60/40. Втім, вже на етапі професійної підготовки починає проявлятися ґендерна професійна сегрегація. Так, на початок 2013/14 навчального року студенти-чоловіки переважають у навчанні у ВНЗ за галузями знань виробничої сфери, а дівчата переважають у ВНЗ, які відносяться до невиробничої сфери.

Основні проблеми у цій області Пекінської платформи дій в Україні лежать у площині вироблення недискримінаційних підходів до освіти та професійної підготовки, відтак саме цій стратегічній цілі присвячені основні зусилля Уряду, громадських та міжнародних організацій.

Відповідні завдання були включені до Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року. З 2007 р. у школах організовуються уроки ґендерної рівності, але вони, як правило, проводяться лише раз на рік та у невеликій кількості шкіл. У 2008 р. Міністерство освіти і науки, Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту та ПРООН видали «Абетку рівності» та навчальний посібник для учнів 9-12 класів «Ми різні – ми рівні». Показовим є приклад депутаток Чернівецької області, які за власні гроші організували додатковий друк посібника «Ми різні – ми рівні» та розповсюдили його серед шкіл області.

У 2009 р. розпочалася найбільш масштабна спільна ініціатива Уряду, ПРООН та ЄС щодо інтеграції ґендерних підходів до системи освіти у рамках реалізації «Програми рівних можливостей та прав жінок в України» ЄС-ПРООН. Міністерством освіти і науки України видано наказ від 10.09.2009 №839 «Про впровадження принципів ґендерної рівності в освіту». Відповідно до цього наказу, МОН спільно з Програмою ЄС-ПРООН розробили ґендерні стандарти освіти на основі кращих практик ЄС та вимог Болонського процесу, а також методику проведення ґендерної експертизи шкільних програм та рекомендації для вчителів щодо подолання ґендерних стереотипів у навчальному процесі. На основі цього було здійснено експертизу навчальних програм дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти щодо їх відповідності принципам забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. За результатами цього проекту розроблені відповідні рекомендації. МОН розробило та затвердило програму «Основні орієнтири виховання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів», до її розділу «Основні лінії виховної діяльності» включені питання рівних прав та можливостей чоловіків і жінок.

Одним з безпосередніх результатів цієї діяльності є врахування представлених рекомендацій у чинному процесі перегляду стандартів для шкільної програми з історії (2011 р.). Крім того, за допомогою експертизи було встановлено, що професії чоловіків та жінок на сторінках «Букваря», «Читанки» та інших підручників є ґендерно-стереотипними. Але внесення відповідних змін до навчальних програм та посібників досі залишається нагальним завданням. Це пов’язано із тим, що стандарти для конкретних програм переглядаються раз на декілька років. У 2011 р. було видано посібник для вчителів «Як навчати школярів долати ґендерні стереотипи». Крім того, питання ґендерного виховання дітей дошкільного віку включені до базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі».

Уряд та Програма ЄС-ПРООН провели найбільш масштабну тренінгову кампанію: з листопада 2010 до грудня 2011 рр. було організовано 1142 тренінги для 23 325 освітян. Матеріали та методика цих тренінгів була передана регіональним інститутам післядипломної освіти, і вони використовують її під час підвищення кваліфікації вчителів, методистів та керівників середніх шкіл. Крім того, відповідні теми включені до навчально-тематичних планів курсів підвищення кваліфікації практичних психологів і соціальних педагогів.

Заклади освіти проводять виховні та інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на підвищення ґендерної культури: виховні години, диспути, «круглі столи», конкурси малюнків, плакатів, семінарів, тренінги, освітні й мистецькі акції, читацькі та науково-практичні конференції. Але ці заходи є нерегулярними та іноді недостатньо результативними. Наприклад, іноді замість поширення цінностей ґендерної рівності їх організатори навпаки закріплюють стереотипи у свідомості учнів.

Більш результативними є конкретні ініціативи, які Уряд проводить спільно з міжнародними партнерами та громадськими організаціями. Так, спільно з Представництвом ЄК в Україні у 2007, 2008, 2009 роках організовано конкурс малюнку з ґендерної проблематики серед учнів молодших класів. У 2010 та 2011 р. спільно з ПРООН та за фінансування ЄС було проведено Всеукраїнський конкурс серед вчителів на кращий урок з ґендерної тематики, участь у ньому взяли 425 та 100 вчителів відповідно. У 2011 р. було виготовлено три 30-хвилинні навчальні фільми «Ґендер у нашому житті», «Ґендер на роботі та у бізнесі» та «Ґендерні стереотипи у ЗМІ». Матеріали уроків та фільми були розповсюджені серед українських шкіл для того.

Втім, незважаючи на численні ініціативи та значні масштаби заходів із запровадження ґендерних підходів до системи середньої освіти, їх успішність залежить від зацікавленості та рівня кваліфікації конкретного вчителя або керівника навчального закладу. Після припинення підтримки з боку ПРООН та ЄС (кінець 2011 р.) інтенсивність цих заходів зменшилася, а обсяг використання досягнень та результатів цих ініціатив значно скоротився. Замість того щоб створювати середовище, вільне від ґендерних стереотипів та упередженості, українська система освіти досі має тенденцію до відтворення та поглиблення цих стереотипів, укорінюючи їх у свідомість кожного покоління, що проходить крізь систему від дошкільного виховання, початкової школи, середньої школи і закінчуючи закладами вищої освіти.

Розв’язання цих проблем стало одним із пріоритетів Державної програми забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року, восьмий розділ якої присвячено запровадженню ґендерних підходів у систему освіти. Завданнями цього розділу є запровадження підходів ґендерної рівності в системі освіти та посилення інституційної спроможності механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері вищої освіти. Уряд вже почав реалізовувати Держпрограму у частині проведення навчання для педагогічних працівників та науковців вищих навчальних закладів та проведення інформаційних заходів для забезпечення ґендерної рівності у середній та вищій освіті.

У сфері інтеграції ґендерних підходів до вищої школи досягнуто порівняно більшого прогресу. На базі п’яти українських ВНЗ створено кафедри з ґендерних досліджень. Протягом 2009-2012 рр. в регіонах України було створено 12 ґендерних ресурсних центрів, таким чином їх стало 21. Завданням кафедр та центрів є надання методичної та науково-практичної підтримки викладачам і студентам щодо впровадження у навчально-виховний процес інноваційних форм і методів роботи, направлених на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у суспільстві. У 2011 р. розроблено та схвалено дві програми для студентів педагогічних інститутів та університетів, одна з яких пристосована для дистанційного навчання. МОН та окремі ВНЗ систематично проводять конкурс студентських та аспірантських наукових робіт з питань ґендерної рівності. Протягом 2009-2014 рр. опубліковано біля 30 праць з актуальних ґендерних проблем, а також навчальні програми та програми спеціальних курсів і лекційні матеріали. Починаючи з 2010 р., регулярно проводяться Всеукраїнські науково-практичні конференції з тематики розвитку ґендерної освіти в Україні. Для розширення доступу жінок до освіти і професійної підготовки впродовж життя Мінсоцполітики спільно з ЮНФПА у 2008 р. розпочало створення університетів «третього віку».

Слід відзначити і роботу громадських організацій у цьому напрямку, наприклад, Жіноча професійна ліга регулярно надає інформацію про можливості для професійної підготовки жінок, у т.ч. з питань набуття кваліфікації або перекваліфікації (навчання впродовж життя) у співпраці з партнерськими інституціями. У 2010-2011 рр. діяла Національна робоча група зі сфери освіти дорослих, серед результатів роботи проведення низки заходів у форматі «діяльності взаємного навчання», аналітичних досліджень щодо неформальної освіти дорослих у пілотних областях України, у тому числі оцінці навчальних потреб жінок, які працюють у сфері малого та середнього бізнесу. У лютому-березні 2014 p. ГІАЦ «КРОНА» успішно провів дистанційний ґендерний онлайн-курс для студентства журналістики і філології вітчизняних вишів.

Моніторинг заходів у цій проблемній області здійснюється на рівні держави, громадських та міжнародних організацій. Так, у рамках виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року підготовлено і представлено державну доповідь «Ґендерна освіта і просвіта в Україні». На її основі було розроблено стратегію запровадження комплексних ґендерних підходів у системі освіти на всіх рівнях (дошкільна освіта, молодші, середні та старші класи, вища освіта). Звіти про виконання Державної програми на період до 2010 року та першого року виконання Державної програми на період до 2016 р. визначають досягнення та наступні кроки, яких необхідно вжити у сфері забезпечення ґендерної рівності у сфері освіти.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал