Національний огляд виконання Пекінської декларації та Платформи дій (1995 р.) та заключних документів двадцять третьої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН



Сторінка7/19
Дата конвертації15.12.2016
Розмір1.63 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   19

Н. ЦРТ та реалізація Пекінської декларації та Платформи дій


Україна прийняла Цілі розвитку тисячоліття у 2000 р. Забезпечення ґендерної рівності є Ціллю 3 ЦРТ для України. Ця ціль містить 2 завдання та 4 індикатори, які були затверджені у 2003 р. та оновлені у 2010 р. Вони мають на меті забезпечити ґендерне співвідношення на рівні не менше 30 до 70% представників тієї чи іншої статі у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади та скоротити наполовину розрив у доходах жінок і чоловіків. ЦРТ для України, зокрема Ціль 3, були ключовим документом під час розробки Державної програми забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 р., а досягнення відповідних індикаторів стало безпосереднім завданням Держпрограми.

Мінекономрозвитку щорічно здійснює моніторинг виконання визначених до 2015 року Цілей, забезпечує їх врахування у стратегічних і програмних документах Уряду. У вересні 2013 р. на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була представлена Національна доповідь «Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна 2013». Відповідно до цієї доповіді, забезпечення ґендерної рівності є однією з цілей, досягнення яких до 2015 р. є практично неможливим. Зокрема, протягом 2000-2013 рр. вдалося майже удвічі поліпшити ґендерне співвідношення серед вищих державних службовців і таким чином практично досягти запланованого індикатору. Але за всіма іншими показниками прогрес є гіршим. Різниця в середній зарплаті чоловіків і жінок зменшилася всього на одну чверть (а не наполовину, як було заплановано), а в ґендерному співвідношенні депутатів Верховної Ради України та депутатів місцевих органів влади змін майже не відбулося.

У 2007-2008 р. було проведено проміжну оцінку досягнення цілей, протягом якої Мінекономрозвитку спільно з ООН спробували інтегрувати ґендерні підходи до інших шести цілей ЦРТ-Україна. Зокрема, у Цілі 1 «Подолання бідності» визначено статево-вікову піраміду бідності, визначено ґендерні аспекти ризиків бідності та складено профілі бідності з урахуванням статі.. Ціль 2 «Забезпечення якісної освіти впродовж життя» передбачає сприяння освіті та професійній підготовці дівчат і жінок протягом всього життя. Ціль 5 «Поліпшення здоров’я матерів» прямо стосується охорони здоров’я жінок. У Цілі 6 «Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів» ґендерні аспекти визначено як чинники інфікування та дискримінації і стигматизації. Ціль 7 «Забезпечення сталого розвитку довкілля» має на меті серед іншого збільшення частки населення, що має доступ до централізованого водопостачання та стабілізацію рівня забруднення довкілля. Це безпосередньо сприяє поліпшенню становища бідних жінок та недопущенню зростання захворюваності жінок.

На регіональному рівні було прийнято Цілі розвитку тисячоліття для кожного конкретного регіону, і забезпечення ґендерної рівності стало складовою цих документів. На їх основі розробляються програми соціально-економічного розвитку регіонів, проводиться моніторинг та готуються огляди діяльності.

У 2010 р. було ініційовано міжурядовий діалог щодо Порядку денного розвитку після 2015 року. Мінекономрозвитку разом із Національним інститутом стратегічних досліджень та Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи НАН України підготувало нову доповідь «Україна після 2015 року: майбутнє, якого ми прагнемо». Документ містить питання щодо забезпечення ґендерної рівності. Зокрема в розділі 2.1 «Рівність можливостей і соціальна справедливість: розбудова справедливого соціально інтегрованого суспільства, де неможливі відторгнення і маргіналізація» відображається питання щодо ґендерної нерівності в сфері зайнятості (а саме існування традиційно «жіночих» та «чоловічих» видів економічної діяльності в Україні) та розрив у рівні заробітної плати жінок і чоловіків. Доповідь має стати додатковим інструментом формування соціально-економічної, зокрема ґендерної політики.




РОЗДІЛ 2. ХІД ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ У НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРОБЛЕМНИХ ОБЛАСТЯХ ПЛАТФОРМИ ДІЙ ЗА ПЕРІОД З 2009 р.


Список скорочень 5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ДОСЯГНЕНЬ І ПРОБЛЕМ ЗА ПЕРІОД З 1995 р. 7

А. Основні досягнення щодо сприяння ґендерній рівності та розширення прав і можливостей жінок 7

В. Основні проблеми у досягненні ґендерної рівності та розширенні прав і можливостей жінок 9

С. Невдачі/кроки назад у досягненні ґендерної рівності та розширенні прав і можливостей жінок 11

D. Законодавчі заходи 12

Е. Фінансування пріоритетів розширення прав і можливостей жінок 13

F. Механізми діалогу між Урядом та громадянським суспільством 14

G. Міжнародна співпраця 15

Н. ЦРТ та реалізація Пекінської декларації та Платформи дій 17

РОЗДІЛ 2. ХІД ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ У НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРОБЛЕМНИХ ОБЛАСТЯХ ПЛАТФОРМИ ДІЙ ЗА ПЕРІОД З 2009 р. 19

А. Стан поточної роботи у дванадцяти найважливіших проблемних областях 19

A. Жінки та бідність 19

B. Освіта та професійна підготовка жінок 21

С. Жінки та охорона здоров’я 23

D. Насильство щодо жінок 28

E. Жінки та збройні конфлікти 32

F. Жінки й економіка 34

G. Участь жінок у роботі директивних органів і у процесі прийняття рішень 38

Н. Інституційні механізми поліпшення становища жінок 41

I. Права людини жінок 43

J. Жінки та засоби масової інформації 46

K. Жінки та навколишнє середовище 48

L. Дівчата 49

В. Антициклічні заходи 53

С. Політичні заходи бюджетної економії 54

РОЗДІЛ 3. ДАНІ ТА СТАТИСТИКА 56

невідповідність національних та міжнародних методологічних підходів щодо опрацювання результатів статистичних спостережень; 57

відсутність показника із розподілом за статтю в державних статистичних спостереженнях або адміністративних звітах (в цілому показник, що характеризує певне явище розробляється, відсутнє його розподілення за статевою ознакою); 57

відсутність в країні статистичних спостережень для збирання показників, що характеризують окремі соціально-економічні явища. 57

На підставі останніх документів ЄЕК ООН з питань ґендерної статистики, сформульовані наступні теми, які були визначені як важливі з точки зору ґендерного аналізу: жінки та чоловіки на керівних посадах (особливо у сфері економіки); професійна сегрегація; доступ та участь на ринку праці (включаючи неформальну зайнятість); насильство по відношенню до жінок; торгівля людьми; використання часу; складання бюджетів з урахуванням ґендерної специфіки. Більша частина з цих тем може вивчатися в рамках удосконалення методології державних статистичних спостережень та виконуватися органами державної статистики відповідно до обсягів фінансування щорічних планів державних статистичних спостережень. 57

РОЗДІЛ 4. НОВІ ПРІОРИТЕТИ 60

А. Ключові пріоритети на найближчі три-п’ять років 60

B. Пріоритети та рекомендації у рамках дискусій з порядку денного щодо розвитку на період після 2015 р. 61

Додаток 1. Процес підготовки національного огляду 63

Додаток 2. Докладна статистична інформація 65

В окремому додаткуДодаток 3. Тематичні дослідження та приклади найкращих практик, не згадані у тексті доповіді 66

Додаток 4. Політичні заходи, стратегії, плани дій 71

Додаток 5. Схема національного механізму забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків станом на кінець 2010 р. та на 2014 р. 73





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал