Національний огляд виконання Пекінської декларації та Платформи дій (1995 р.) та заключних документів двадцять третьої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН



Сторінка19/19
Дата конвертації15.12.2016
Розмір1.63 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Додаток 1. Процес підготовки національного огляду

Підготовка Україною національного огляду «Пекін+20» стала комплексним процесом, до якого було залучено центральні органи виконавчої влади, наукові установи, обласні державні адміністрації, громадські організації та міжнародні агентства. Координацію здійснювало Міністерство соціальної політики – центральний орган виконавчої влади, відповідальний за розробку та реалізацію політики забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Програма «ООН Жінки» в Україні та Представництво Фонду Фрідріха Еберта надали експертну та технічну підтримку для проведення національного огляду та підготовки доповіді.

Мінсоцполітики надіслало запити до ЦОВВ, наукових установ та ОДА щодо заходів та досягнень у кожній із проблемних областей Пекінської платформи дій. У відповідь Мінсоцполітики отримало інформаційно-аналітичні матеріали та статистичні дані від Міністерства внутрішніх справ, Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства закордонних справ, Міністерства інфраструктури, Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства юстиції, низки департаментів Міністерства соціальної політики, а також Державного комітету телебачення та радіомовлення, Державної служби статистики, Державної судової адміністрації, Національної академії наук України та обласних державних адміністрацій.

У процесі проведення огляду було зібрано попередні дослідження та результати моніторингу, у т.ч. інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань на тему: «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Проблеми і дієві механізми їх вирішення» (жовтень 2013 р.), державну та громадську доповіді про реалізацію Державної програми утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010, звіт про виконання у 2013 р. Державної програми забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 р., Доповідь «Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2013», доповіді про реалізацію Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 2010, Універсального періодичного огляду 2012 та інших правозахисних механізмів ООН та Ради Європи, а також відповідні Заключні рекомендації. Крім того, було використано низку інших доповідей, що стосуються усіх проблемних областей Пекінської платформи дій та були підготовлені Урядом, науковими установами, громадськими організаціями, міжнародними агентствами та приватними компаніями.

Для проведення огляду та підготовки доповіді було створено робочу групу, що складається з представників Мінсоцполітики, інших ЦОВВ, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, наукових установ, громадських та міжнародних організацій. Робоча група провела 3 зустрічі для обговорення загальних досягнень, проблем та пріоритетів щодо виконання цілей Пекінської платформи дій. Також були створено 12 тематичних робочих груп за кожною з проблемних областей. Групи провели по одному засіданню, участь в яких взяли представники профільних ЦОВВ, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, громадських, наукових та міжнародних організацій, а також засобів масової інформації. Тематичні засідання були присвячені збору інформації про стан виконання цілей кожної з проблемних областей і визначенню найбільш важливої та точної інформації. Було створено й загальну електронну групу з усіх учасників робочих груп, у межах якої учасники обмінювалися інформацією, думками, результатами досліджень тощо. Після підготовки розділів доповіді вони надсилалися для загального обговорення всіма учасниками групи. Їхні зауваження та пропозиції були враховані під час перегляду тексту доповіді.

Особливістю процесу огляду та підготовки доповіді була значна роль представників та представниць громадських і міжнародних організацій у зборі інформації, аналізі досягнень, проблем та пріоритетів щодо виконання цілей Пекінської платформи дій. Це дозволило забезпечити комплесний та об’єктивний аналіз виконання Україною Пекінської декларації та Платформи дій і заключних документів двадцять третьої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Проведення національного огляду на підготовки Україною доповіді «Пекін+20» співпало у часі із підготовкою України до доповіді про реалізацію положень Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (її подання заплановане на вересень 2014 р.). Таким чином під час засідань загальної та тематичних робочих груп вдалося зібрати інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, а також зосередити увагу на положеннях Конвенції та на Заключних рекомендаціях, наданих Україні Комітетом з ліквідації дискримінації щодо жінок у 2010 р.

Підготовка доповіді «Пекін+20» теж стала важливим кроком із моніторингу досягнення стратегічних цілей Пекінської платформи дій, оскільки дозволила комплексно оцінити прогрес держави у кожній із проблемних областей Платформи дій та зібрати точки зору Уряду, громадських організацій, експертів, дослідників і міжнародних установ.

Уряд, громадські та міжнародні організації зацікавлені продовжувати діяльність робочої групи, створеної для проведення національного огляду та підготовки доповіді, після 1 травня 2014 р. Наступним її завданням є розробка пакету рекомендацій щодо посилення співпраці між усіма зацікавленими сторонами у сфері досягнення ґендерної рівності та забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

Додаток 2. Докладна статистична інформація


В окремому додаткуДодаток 3. Тематичні дослідження та приклади найкращих практик, не згадані у тексті доповіді

Значна частина досліджень та прикладів найкращих практик щодо політики та ініціатив, які були реалізовані у 12 найважливіших проблемних областях, вже згадані у тексті доповіді. Але кількість таких досліджень, які проводилися в України протягом 1995-2014 р., є настільки значною, що повністю перерахувати їх неможливо. Перелік досліджень та прикладів найкращих практик, який наводиться у цьому додатку, не є вичерпним. Більшість досліджень та найкращих практик не можуть бути розподілені за проблемними областями, оскільки стосуються двох або більше з них.



  1. Актуальні проблеми ґендерної політики у Збройних силах України. Навчально-методичний посібник / за заг. Ред.. Б.П. Андресюка. – К.: НДЦ ГП ЗС України, 2011.

  2. Болотіна Н.Б. Соціальне законодавство України. Ґендерна експертиза. Відп. редактор Т.М.Мельник. – К.: Логос, 2001.

  3. Буроменський М.В. Міжнародне право. Ґендерна експертиза. Відп. редактор Т.М.Мельник. – К.: Логос, 2001.

  4. Верховна Рада України, Програма розвитку ООН в Україні. Матеріали парламентських слухань за темами: “Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження ґендерного насильства” та “Рівні права та рівні можливості в Україні: реалії та перспективи” 21 листопада 2006 р. – К., 2007.

  5. Верховна Рада України, Програма розвитку ООН в Україні. Становище жінок в Україні: реалії та перспективи. Парламентські слухання 9 червня 2004 р. – К., 2004.

  6. Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів виконавчої влади: Практичний посібник для державних службовців. – К.: К.І.С., 2004.

  7. Впровадження ґендерних підходів у роботу комітетів Верховної Ради України: Практичний посібник. – К.: К.І.С. , 2005.

  8. Впровадження ґендерних підходів: практичний посібник. – К.: К.І.С., 2003.

  9. Ґендерна експертиза українського законодавства: концептуальні основи. Відп. редактор Т.М.Мельник. – К.: Логос, 2001.

  10. Ґендерна політика в системі державного управління: підручник / за заг. ред. М. М. Білинської. – Запоріжжя: Друкарський світ, 2011.

  11. Ґендерна рівність в освіті. Посібник для тренерів. – Запоріжжя: Друкарський світ, 2011.

  12. Ґендерна рівність у світі праці в Україні / Гульбаршин Чепурко; Міжнародне бюро праці, Група технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи. – Київ: МБП, 2010.

  13. Ґендерна статистика України: сучасний стан, проблеми, напрями вдосконалення. – Запоріжжя, 2011.

  14. Ґендерний аналіз українського суспільства / Заг. ред. Т.М. Мельник. – К., 1999.

  15. Ґендерний підхід у сфері ВІЛ/СНІДу: робота з жінками: Програма тренінгу. – К.: Інжиніринг, 2011.

  16. Ґендерний портрет Криму: виклики та перспективи. Результати соціологічного дослідження. – Запоріжжя: Друкарський світ, 2011.

  17. Ґендерний портрет українського суспільства. Аналітичне дослідження / за заг. ред. Н.Світайло, В.Павленко, А.Костенко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009.

  18. Ґендерний розвиток в Україні: реалії та перспективи. – К., 2003.

  19. Ґендерні перетворення в Україні. – К.: ТОВ «АДЕФ-Україна», 2007.

  20. Ґендерні ресурси українських масмедіа: ціна і якість: Практичний посібник для журналістів та працівників ЗМІ / Н.М.Сидоренко, М.М.Скорик, та ін.; ред.-упоряд. Н.М.Сидоренко. – К.: К.І.С., 2004.

  21. Ґендерні стандарти сучасної освіти. Методичні рекомендації у 3 ч. – К., 2011.

  22. Ґендерні стратегії сталого розвитку України / За науковою редакцією Л.С.Лобанової - К.: Фенікс, 2004.

  23. Ґендерно-чутливі послуги у сфері ВІЛ/СНІДу: Аналітичний звіт за результатами дослідження. – К.: Інжиніринг, 2011.

  24. ГІАЦ «Крона», Фонд ім. Генріха Бьоля. «Ґендер i антиґендер» – Ґендерний журнал «Я». – Харків, 2013.

  25. ГІАЦ «Крона», Фонд ім. Генріха Бьоля. «Ґендер і глобалізація» – Ґендерний журнал «Я». – Харків, 2013.

  26. ГІАЦ «Крона», Фонд ім. Генріха Бьоля. У пошуках ґендерного виховання. – Харків, 2013.

  27. Грабовська І., Кобелянська Л. Ladies First. Феномен жіночого політичного лідерства в Україні. – К.: К.І.С., 2007.

  28. Державна служба статистики. Ґендерна інтерактивна карта України. – К., 2012.

  29. Ефективне запобігання та реагування на випадки насильства в сім’ї. методичний посібник для тренерів з проведення тренінгів для дільничних інспекторів міліції / авт. Кочемировська О., Стрейстяну Д.Й, Христова Г. /заг. ред. Павлиш С., Христова Г. – Запоріжжя, 2010.

  30. Жінки в органах внутрішніх справ України / К. Б. Левченко, О. А. Мартиненко. — К.: ТОВ «Видавництво «Телесик», 2008.

  31. Жінки та чоловіки на ринку праці України. Порівняльне дослідження України та ЄС». – К.: ВАІТЕ, 2011.

  32. Запобігання насильству в сім’ї. Практичний посібник для дільничних інспекторів міліції / Київ. Школа Рівних Можливостей: Ред.-упоряд. О.В. Лясковська. К., 2004.

  33. Інспекція праці та ґендерна рівність: Навчальний посібник / Група технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи. – К.: МБП, 2011.

  34. Інституційне дослідження «Соціально-демографічні та медичні детермінанти ризику передачі ВІЛ від матері до дитини в Україні». Анотований звіт. – К.: К.І.С., 2013.

  35. Карбовська Н., Литвинова Т., Магдюк Л. Інструменти інтегрування концепції ґендерної рівності в роботі органів місцевої влади. – К., 2010.

  36. Карбовська Н., Литвинова Т., Мельник Т., Суслова О. Основні стратегії та методології ґендерного інтегрування. Керівництво з використання методології. – К., 2008.

  37. Київський інститут ґендерних досліджень, ВГО «Жіночий консорціум України». Аналітичний звіт «Особливості просування жінок у політику в Україні». – К., 2013.

  38. Київський інститут ґендерних досліджень. Ґендер і етнічність: Україна перед європейським вибором. – К., 2006.

  39. Коментар до Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків". – Запоріжжя, 2011.

  40. Комплексний ґендерний підхід на ринку праці України та роль державної служби зайнятості / Ольга Купець; Міжнародне бюро праці, Група технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи. – К.: МБП, 2010.

  41. Комплексний ґендерний підхід у державній службі зайнятості України: посібник для тренера/Валлі Корбанезе; Група технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи. – К.: МБП, 2011.

  42. Комплексний ґендерний підхід у державній службі зайнятості України: навчальний посібник / Валлі Корбанезе; Група технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи. – К.: МБП, 2011.

  43. Комплексний ґендерний підхід у системі інспекції праці України / Жоан Палет і Віларо, Міжнародне бюро праці. – К.: МБП, 2010.

  44. Ла Страда-Україна. Правозахисні та жіночі організації в Україні: сучасний стан, проблеми діяльності та перспективи розвитку. – К., 2009.

  45. Лаврінчук І.П. Трудове законодавство України. Ґендерна експертиза. Відп. редактор Т.М.Мельник. – К.: Логос, 2001.

  46. Левченко К.Б. Методологічні підходи до здійснення ґендерно-правової експертизи національного українського законодавства. – К.: Телесик, 2008.

  47. Ліга жінок-виборців України «50/50». Попередження і викорінення насильства щодо жінок. Українське законодавство. – К., 1999.

  48. Ліга соціальних працівників України. Дослідження потреб батьків під час повернення їх до професійної діяльності після відпустки для догляду за дитиною. – К., 2013.

  49. Ліга соціальних працівників України. Дослідження потреб та можливостей роботодавців щодо професійної реінтеграції батьків після відпустки для догляду за дитиною. – К., 2013.

  50. Мельник Т.М. Ґендерна експертиза українського законодавства: сутність, необхідність та методологічні основи. – К.: Логос, 2001.

  51. Мельник Т.М. Творення суспільства ґендерної рівності: міжнародний досвід. Закони зарубіжних країн з ґендерної рівності. – К.: Стилос, 2010.

  52. Методичні рекомендації щодо проведення ґендерно-правових експертиз. – К., 2007.

  53. Модуль "Тренінг для тренерок\тренерів з ґендерної рівності та впровадження ґендерної політики в Україні". – Запоріжжя, 2011.

  54. Навчально-методичні матеріали до уроків ґендерної грамотності: «Ми – різні, ми – рівні» / За заг. ред. О. Семиколєнової. – Запоріжжя: Друкарський світ, 2011.

  55. Олійник А.С. Конституційне законодавство України. Ґендерна експертиза. – К.: Логос, 2001.

  56. Організаційні та правові елементи інституційного механізму забезпечення ґендерної рівності в Україні. – Запоріжжя, 2011.

  57. Основи ґендерної політики в парламентській діяльності: навчальний посібник. / Автор. колектив: В. А. Гошовська, Н. Б. Ларіна, В. В. Святненко / за заг. ред. В. А. Гошовської. – К. : НАДУ, 2011.

  58. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: К.І.С., 2004.

  59. Основні принципи моніторингу ефективності послуг і програм зайнятості, орієнтованих на клієнтів державної служби зайнятості України / Валлі Корбанезе; Група технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи. – К.: МБП, 2011.

  60. Правове регулювання ґендерної рівності у трудових відносинах: міжнародні стандарти та громадська думка – К.: Агентство “Україна”, 2010.

  61. Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, ВГО «Жіночий консорціум України». Сексизм в рекламі: його подолання через саморегулювання з боку організацій рекламної індустрії. – 2010.

  62. Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Ґендерне бюджетування в Україні / Малиняк Б., Іваніна Т., Гаращенко С. – К., 2012.

  63. Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Ґендерні аспекти бюджетування на місцевому рівні. – К., 2012..

  64. Проблема ґендерного паритету в органах внутрішніх справ України. Соціальний аналіз проблеми. – К., 2009.

  65. ПРООН Україна: Огляд та рекомендації щодо впровадження ґендерних підходів. – К., 2006.

  66. Протидія насильству в сім'ї: пам'ятка для дільничного інспектора міліції. / Заг. ред С.  Павлиш. – Запоріжжя, 2011.

  67. Р. М. Курінько. Дотримання принципу рівного ставлення та недискримінації на робочому місці у державному та приватному секторах України. Посібник для роботодавців. – К.: МБП, 2010.

  68. Р. М. Курінько. Кращі практики на рівні підприємств щодо поваги принципів рівних можливостей зайнятості та недискримінації на робочому місці у державному та приватному секторах України. Результати дослідження. – К.: МБП, 2010.

  69. Реалізація ґендерної політики в управлінні освітою: навчально-методичний посібник / за заг. ред. Протасової Н.Г., д.пед.наук, проф. – Запоріжжя: Друкарський світ, 2011.

  70. Ромовська З.В. Сімейне законодавство України. Ґендерна експертиза. Відп. редактор Т.М.Мельник. – К.: Логос, 2001.

  71. Система органів та установ, які надають соціальні послуги жертвам насильства в сім’ї в Україні / Упорядник І. Буяльська / Заг. ред. С. Павлиш. – Запоріжжя, 2011.

  72. Соціологічне дослідження «Суїцидальна поведінка серед чоловіків Вінницької області». – Вінниця, 2010.

  73. Стан системи попередження насильства в сім’ї в Україні: правові, соціальні, психологічні та медичні аспекти. Бондаровська В.М., Кочемировська О.О., Лактіонова Г.М, Онишко Ю.В., Хаар Р., Христова Г.О. / заг. ред. О. Кочемировська.. – К., 2010.

  74. Стандарти надання соціальних послуг особам, які постраждали від насильства в сім’ї: міжнародний досвід та рекомендації для України / Наук. ред.  О.  Кочемировська / Заг. ред С.  Павлиш. – Запоріжжя, 2011.

  75. Судовий розгляд справ, пов’язаних з вчиненням насильства в сім’ї в Україні: проблеми відповідності міжнародним стандартам та шляхи вдосконалення. Науково-практичний посібник /Євсюкова М.В., Христова Г.О., Шаповалова О.А. та  ін. / За заг. ред. Шаповалової О.А., Павлиш С.О. – К.: ВАІТЕ, 2011.

  76. Сухомлин М.І. Посібник для журналістів-практиків «Ґендерний погляд». – Харків: Райдер, 2009.

  77. Т.Мельник, Л.Кобелянська. 50/50: сучасне ґендерне мислення. Словник. – К.: К.І.С., 2005.

  78. Український жіночий фонд, «Тейлор Нельсон Софрез Україна». Вивчення громадської думки населення України щодо присутності жінок в політичному житті країни. – К., 2012.

  79. Український жіночий фонд. Збільшення представництва жінок у процесі прийняття рішень в політичних партіях. Звіт за результатами опитування політичних партій, представлених у Верховній Раді України. – К., 2010.

  80. Український жіночий фонд. Участь жінок у політиці та процесі прийняття рішень в Україні. Стратегії впливу. – К., 2011.

  81. Український жіночий фонд. Як жінки змінюють свої громади. Успішні проекти: Україна, Білорусь, Молдова. – К., 2006.

  82. Український освітній центр реформ, Програма Розвитку ООН в Україні. Рівність заради демократії. Інформаційний бюлетень з актуальних питань ґендерних перетворень в Україні. – К., 2006.

  83. Федерація канадських муніципалітетів. Питання ґендерної рівності в місцевому економічному розвитку. – К., 2012.

  84. Фонд ім. Генріха Бьоля. Ґендер, релігія і націоналізм в Україні. – К., 2012.

  85. Фонд ім. Генріха Бьоля. Ґендерна освіта в Україні: досягнення, прогалини та виклики. – К.: «Етна-1», 2008.

  86. Центр соціальних експертиз Інституту соціології НАН України, Програма розвитку ООН в Україні. Ґендерні стереотипи та ставлення громадськості до ґендерних проблем в українському суспільстві. – К.: ВАІТЕ, 2007.

  87. UN Development Programme. Being Smart About Gender: Successful Approaches and Keys to Fostering Gender Equality in Ukraine 2008-2011, Kyiv, 2012.

Додаток 4. Політичні заходи, стратегії, плани дій





  1. Конституція України від 28.06.1996. – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

  2. Кримінальний кодекс України № 2341-IIІ від 05.04.2001. – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

  3. Закон України № 2789-III від 15.10.2001 «Про попередження насильства в сім’ї». – http://zakon4.rada.gov.ua/rada/show/2789-14

  4. Закон України № 759-IV від 15.05.2003 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/759-15.

  5. Закон України № 2866-IV від 08.09.2005 «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-15.

  6. Закон України № 274-VI від 15.04.2008 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/274-17 (зокрема, було внесено зміни до Кодексу законів України про працю, Закону України «Про колективні договори і угоди» та Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

  7. Закон України № 599-VI від 25.09.2008 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/599-17.

  8. Закон України 1026-VI від 19.02.2009 «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1026-17

  9. Закон України № 3739-VI від 20.09.2011 «Про протидію торгівлі людьми». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3739-17

  10. Закон України № 4525-VI від 15.03.2012 «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо підвищення шлюбного віку». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4525-17/paran6#n6.

  11. Закон України № 5207-VI від 06.09.2012 «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5207-17

  12. Указ Президента України № 1135/2005 від 26.07.2005 «Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1135/2005

  13. Постанова Кабінету Міністрів України № 991 від 8.09.1997 «Про затвердження Національного плану дій на 1997-2000 роки щодо поліпшення становища жінок і підвищення їх ролі у суспільстві». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993-97-%D0%BF

  14. Постанова Кабінету Міністрів України № 479 від 06.05.2001 «Про Національний план дій щодо поліпшення становища жінок та сприяння впровадженню ґендерної рівності у суспільстві на 2001-2005 роки». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/479-2001-%D0%BF

  15. Постанова Кабінету Міністрів України № 504 від 12.04.2006 «Про проведення ґендерно-правової експертизи». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/504-2006-%D0%BF

  16. Постанова Кабінету Міністрів України № 1834 від 27.12.2006 «Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1834-2006-%D0%BF

  17. Постанова Кабінету Міністрів України № 1849 від 27.12.2006 «Про затвердження Державної програми «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 року». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1849-2006-%D0%BF

  18. Постанова Кабінету Міністрів України № 717 від 26.09.2013 «Про затвердження Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/717-2013-%D0%BF

  19. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 2154-р від 1.12.2010 «Про затвердження плану заходів з проведення Національної кампанії «Стоп насильству!» на період до 2015 року». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2154-2010-%D1%80

  20. Наказ Міністерства освіти і науки України №839 від 10.09.2009 «Про впровадження принципів ґендерної рівності в освіту». – http://osvita.ua/legislation/other/4849/

  21. Наказ Міністерства сім’ї, молоді та спорту України та Міністерства внутрішніх справ України №3131/386 від 07.09.2009 «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, відповідальних за реалізацію державної політики з питань попередження насильства в сім’ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї». – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0917-09.



Додаток 5. Схема національного механізму забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків станом на кінець 2010 р. та на 2014 р.




В окремому додатку

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал