Національний огляд виконання Пекінської декларації та Платформи дій (1995 р.) та заключних документів двадцять третьої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН



Сторінка16/19
Дата конвертації15.12.2016
Розмір1.63 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

РОЗДІЛ 3. ДАНІ ТА СТАТИСТИКА

Упродовж останніх чотирьох років українською статистикою було проведено роботу з перегляду та визначення пріоритетних напрямів для вдосконалення методології сучасної української ґендерної статистики. Було оцінено національну базу ґендерної статистики з погляду її відповідності потребам національних користувачів та рекомендаціям міжнародних організацій. Крім того, було проведено експертне опитування користувачів щодо оцінки стану і перспектив розвитку цієї галузі статистики. За підсумками проведеного аналізу підготовлено рекомендації щодо пріоритетних напрямів розвитку ґендерної статистики в Україні.

Органи державної статистики України здійснюють збирання, розроблення, узагальнення та оприлюднення даних за 113 державними статистичними спостереженнями (за результатами 2013 року) по 35 розділах економічної, соціальної, демографічної, екологічної та інших галузей статистики. Збирання й опрацювання статистичних даних здійснювалося у 2013 році за 145 формами звітності та 23 анкетами для проведення спеціально організованих державних статистичних спостережень, в яких містилось, за експертними оцінками, до десяти тисяч показників. Показники з розподілом за статтю особи, які є основою для розроблення ґендерної статистики, містяться у 24 формах державних статистичних спостережень (21% від загальної кількості форм). Такий розподіл державних статистичних спостережень за наявністю показників для розробки ґендерної статистики має певне підґрунтя. Показники державних статистичних спостережень, які спрямовані на збирання інформації з соціально-демографічних питань, що безпосередньо відносяться до ознак індивідуума, практично завжди передбачають можливість їх подальшого розподілу за статтю та підготовки публікацій за ґендерною тематикою.

Крім того, Держстат широко використовує в інформаційно-публікаційній роботі адміністративні дані міністерств та відомств. Держстат співпрацює більш ніж з 30 міністерствами та відомствами та отримує від них інформацію майже за 300 формами адміністративної звітності, з яких – 75 (25% від загальної кількості) містять показники із розподілом за статтю.

Сучасну національну систему показників ґендерної статистики згруповано за рубриками. До неї входять абсолютні та відносні (похідні, розрахункові) показники, які дозволяють оцінювати положення жінок і чоловіків у суспільстві. На сьогоднішній день національна система показників ґендерної статистики включає 115 абсолютних та розрахункових показників, які, за методологією їх визначення (або розрахунку), відповідають європейським та міжнародним статистичним стандартам (набір національних показників представлений у додатку). Проте, враховуючи постійний розвиток європейської та міжнародної статистичної методології щодо ґендерної статистики, національні статистичні служби також зобов'язані постійно проводити роботу по перегляду та удосконаленню методологічних підходів в цій галузі. Відповідна діяльність має орієнтуватися і на потреби національних користувачів.

Представлена національна система показників ґендерної статистики знайшла відображення у статистичних виданнях «Жінки та чоловіки в Україні», підготовлених Держкомстатом (1996, 1998, 2001 роки). Ці видання підтвердили, що публікації такого роду є важливим засобом для просування роботи, що пов'язана з ґендерними питаннями. Статистичні дані та індикатори, що містять базисну інформацію про становище жінок порівняно з чоловіками у всіх сферах суспільного життя були представлені у вигляді, легкому для розуміння не статистиків та доведені до широкої аудиторії. Ґендерна статистика показала соціально-демографічні особливості таких специфічних груп, як жінки та чоловіки. Вона в рівній мірі пов’язана ї з тими, і з іншими та демонструє реальне положення жінок і чоловіків у суспільстві. Саме на основі розповсюдження ґендерних видань з’явилася можливість розробки рекомендацій стосовно взаємодії між виробниками та користувачами. Постійне співробітництво між виробниками та користувачами дозволяє підвищити рівень надійності та адекватності системи державної статистики та охоплення ґендерних питань. Проведення спільних робочих зустрічей та семінарів з користувачами та виробниками стало головним шляхом для підвищення обізнаності про проблеми, що існують на регіональному та національному рівнях, а також про виробництво ґендерної статистики. Така діяльність посилює розуміння активної ролі користувачів та виробників статистики в побудові їх тісного та постійного співробітництва.

Починаючи з 2005 р. статистичні збірники «Жінки та чоловіки в Україні» публікуються постійно – 1 раз на два роки. Слід зазначити, що показники із розподілом за статтю широко публікуються і в інших статистичних збірниках, які присвячені окремій галузевій тематиці ("Економічна активність населення", "Праця України", "Розподіл постійного населення за статтю та віком", "Населення України", "Соціальні індикатори рівня життя населення" тощо).

Постійну роботу щодо удосконалення та розвитку методології ґендерної статистики здійснює ЄЕК ООН. Зокрема, раз на два роки проводяться семінари з питань ґендерної статистики для співробітників статистичних офісів європейських країн та країн СНД. Створена система координаторів з ґендерної статистики в статистичних офісах всіх країн регіону. Розроблена система показників, за якою створена та постійно актуалізується база даних ґендерної статистики. На базі ЄЕК ООН постійно створюються робочі групи для відпрацьовування певних питань подальшого розвитку ґендерної статистики. У 2009 році вперше підготовлено Керівництво з ґендерної статистики, яке вже впроваджується у практичну роботу статистичних офісів, у тому числі в Україні. Крім того, Статистичним відділом ООН у 2013 році розроблено та рекомендовано для використання статистичними службами узгоджений на міжнародному рівні «Мінімальний набір ґендерних показників».

Україною вже тривалий час використовується перелік індикаторів бази даних ґендерної статистики ЄЕК ООН, яка містить 73 індикатора, що згруповані за наступними розділами: населення; сім’ї та домогосподарства; зайнятість та економіка; освіта; громадське життя та прийняття рішень; охорона здоров’я; правопорушення та насильство; трудо-життєвий баланс (новий розділ); наука і технології (новий розділ).

За результатами інвентаризації національної інформаційної бази, в Україні на даний час здійснюється збирання, розроблення та узагальнення 48 індикаторів із цього переліку (66%). При детальному вивченні причин відсутності 25 індикаторів в національній статистичній базі, їх можна умовно розподілити наступним чином:




  • Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал