Національний інститут стратегічних досліджень інформаційні технології як фактор суспільних перетворень в україні




Сторінка1/9
Дата конвертації30.04.2017
Розмір0.8 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР
СУСПІЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ
Збірник аналітичних доповідей
Київ–2011

УДК 044+316.77:316.3(477)
За повного або часткового відтворення матеріалів даної публікації
посилання на видання обов’язкове
Автори:
Ожеван М. А.,
д. філос. н, заслужений діяч науки і техніки України;
Гнатюк С. Л, к. і. н.;
Ісакова Т. О.
За загальною редакцією
Д. В. Дубова, к. політ. н.
Електронна версія http://www.niss.gov.ua
Інформаційні технології як фактор суспільних перетворень в Україні зб. аналіт. доп. / М. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк, ТО. Ісакова; за заг. ред. Д. В. Дубова. – К. : НІСД, 2011. – 96 с У збірнику проаналізовано зміст концепту розумне суспільство
(smart society) у його кореляції з реальною соціальною практикою в Україні та світі. В цьому контексті розглянуто соціокультурні зрушення в Україні, безпосередньо пов’язані зі впровадженням і використанням ІТ, зокрема поширення нових форм масової комунікації (втому числі на базі Web 2.0), трансформація ЗМІ, розвиток систем цифрової демократії та електронного урядування, сучасних технологій е-освіти, електронної комерції тощо. Дано узагальнюючі оцінки рівня електронної готовності України згідно з міжнародними вимірюваннями та рейтингами. Розкрито також стан проблеми інтернет-залежності у Європейському Союзі, Китайській Народній Республіці, Республіці Корея та Україні. Висвітлено етапи формування, критерії і методи діагностики та способи подолання інтернет-залежності.
І 74
І 74
ISBN 978-966-554-149-3
© Національний інститут стратегічних досліджень, 2011

3
УКРАЇНА НА ШЛЯХУ
ДО РОЗУМНОГО СУСПІЛЬСТВА»
М. А. Ожеван, С. Л. Гнатюк
ВСТУП
Безпрецедентна за масштабами та якісними характеристиками глобальна інфраструктура інформаційних та інформаційно-кому- нікативних технологій (надалі – ІТ й ІКТ) перетворилася на технологічне підґрунтя дедалі ґрунтовніших трансформацій у повсякденному житті людей та суспільств. Окрім небачених раніше можливостей для підвищення матеріального добробуту людства, сучасні ІТ спричинили появу та інтенсивне поширення принципово нових моделей соціальної інтеграції, комунікації, суспільно-політичної активності, способу життя, освіти тощо. Особливо резонансні зміни пов’язані з новими медіа, які функ- ціонують у Web 2.0, що приводить до глибоких зміну структурах інформаційного споживання населення й до появи багатомільйонних глобальних мережевих спільнот. У зв’язку із зазначеним у науково-експертному середовищі дедалі частіше дискутується проблема кристалізації специфічних цифрових (нелокалізованих територіально й соціально) індивідуальних і групових ідентичностей, а також низької прогнозованості, «біфур- каційності» напрямів подальшого соціокультурного (а можливо, і суспільно-політичного) розвитку людства.
Величезний потенціал – як позитивний, такі негативний – соціокультурної складової процесів інформаційної технологізації» вже давно усвідомлений у розвинених країнах, причому не тільки на науково- експертному, ай на політичному рівнях. Інформаційне суспільство у цих країнах першого світу сприймається й розцінюється передусім як гуманітарна категорія, що описує якісні суспільні трансформації, зміщення акцентів з виробничої до невиробничої сфер, зміну характеру інформаційних потоків, групових та індивідуальних ідентичностей. Відповідно, турбуючись про належний розвиток ІТ, інформаційно розвинені країни у своїй державній політиці впродовж тривалого часу від початку х років) приділяють основну увагу доктринальним підходам, які дозволили б відслідковувати і, по можливості, контролювати суспільні зміни, спричинені ІТ.

Інформаційні технології як фактор суспільних перетворень в Україні
4 20 років незалежності є доброю нагодою і для України переосмислити своє місце на «інформаційно-інноваційній мапі світу й реалістично оцінити свою рольову участь у тих соціальних зрушеннях, що відбуваються у сучасному світі. Найважливішим у процесі подібного самовизначення є подолання комплексів, що заводять суспільство з магістрального шляху розвитку на маргінальні манівці. Отже, Україні слід знайти світоглядно-методологічне підґрунтя для невіртуального, неміфілогізованого самовизначення України у сучасному конкурентному світі високих технологій. Один із популярних міфів стосується високих темпів інформатизації українського суспільства й інтегрованості України у європейське та глобальне інформаційне суспільство. Тут незрозуміло, що культивується більше міф про абсолютну відсталість усього і вся в Україні чи про надзвичайно високі темпи впровадження в Україні ІТ, які рано чи пізно обернуться, мовляв, переходом кількості в якість, тобто в автоматичному режимі приведуть до радикальних суспільних трансформацій. Про неспроможність міфів щодо слаборозвиненості України він- формаційному плані свідчить те, що у світових рейтингах розвитку інформаційного суспільства Україна протягом останніх років займає середні (або близькі до середніх) позиції і за низкою напрямків демонструє досить високі показники зростання, подекуди входячи навіть до кола лідерів. Інше питання, чиє ці показники результатом послідовної реалізації певної загальнонаціональної модернізаційної стратегії (у такому разі вони б, напевно, були помітно вищими, а чиє вони, радше, похідними від світових трендів розвитку ІКТ і глобальної ІТ-індустрії, а також – від коливань кон’юнктури міжнародних ринків. Отже, досягнення України в інформаційній сфері здебільшого зумовлені ситуативними і зовнішніми, а несистемними внутрішніми чинниками впливу на суспільні модернізаційні перетворення, внаслідок яких Україна із постачальника на світові ринки сировинного та на- півсировинного продукту мала би перетворитися на передову інноваційну державу, якій будуть властиві якісно нові характеристики:
людини як носія й виразника певного типу цінностей і ціннісних
• орієнтацій, влади та владних відносин;
соціальних інститутів та процесів соціальної та економічної структури соціальної динаміки й мобільності Типові утопії щодо переходу числа комп’ютерів та мережу нову соціальну якість розумного суспільства пов’язані зазвичай з критикою капіталізму («кіберкому- нізм»). Див. напр. : Игорь Эйдман. Восстание «умной толпы» Електронний ресурс. – Режим доступу
: http://prezentation.ru/articles/internet_revolution_2_07_10_07.html

Україна на шляху до розумного суспільства»
5
Програмні гасла українських політиків щодо необхідності модернізації навздогін, українського прориву досі мали зазвичай суто передвиборчий характері не були розраховані на тривалу дистанцію. Перспективу виходу України із зони ризиків нестійкого розвитку та соціальної дестабілізації визначить врешті-решт її спроможність як суспільства та держави створити сучасне конкурентне суспільство знань або розумне суспільство (A Smart Society або A Knowledge
Society) із відповідними до цього високого стандарту розумною економікою та розумною державою.
1. Інформаційні технології як фактор впливу
на суспільні процеси в Україні
1.1. Ринок інформаційних технологій та людський потенціалу формуванні інформаційного суспільства в Україні
Перспективи розвитку в Україні інформаційного суспільства передусім обмежує нереалізованість її людського потенціалу. Україна, зокрема, неспроможна розробити персональний комп’ютер (мікропроцесор) власного виробництва, хоча в часи СРСР мала подібні амбіції
2
Поки що складається небезпідставне враження, що українська нація є пасивним споживачем інноваційних технологій, створених іншими націями, й не пропонує світові власних. Відтак, наше суспільство не може бути кваліфіковане як розумне (smart society), у якому йдеться про технологічно детерміновані соціальні трансформації, пов’язані з переходом від широкого застосування знань до масового використання інформації, з якої майже автоматичним шляхом у потрібний часу потрібному місці можна екстрагувати потрібні знання.
Водночас, заданими ООН, за показником розвитку людського потенціалу Україна посідає 69 місце із 170 країн (2010 р) Значним гальмом на шляху реалізації людського потенціалу в Україні є різке майнове розшарування, яке породжує проблеми бідності, відсутності соціальних ліфтів тощо Наприклад, Іскра виробництва чернівецького «Електронмашу». При цьому слід ураховувати, що впродовж останніх років потенціал людського розвитку Україна не нарощує, а втрачає, поступаючись за цим показником не лише розвиненим західним країнам, алей сусіднім Росії та Білорусі. Крім того, цей порівняно високий показник відображає не втрачені поки що Україною високі показники в освіті. Див. : Україна – держава з високим рівнем розвитку людського потенціалу – ООН // Радіо Свобода. 04.11.2010 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.radiosvoboda.org/content/article/2210990.html

Інформаційні технології як фактор суспільних перетворень в Україні
6
Сукупні доходи різних верств населення уроці відрізнялись у 5,4 разу (а серед сільського населення ще більше. А якщо брати до уваги істотну складову тіньового сектору, то майнове розшарування буде ще разючішим, у чому голова Верховної Ради України Володимир Литвин закономірно вбачає величезний ризик для соціальної стабільності На тлі перспектив впровадження ІТ в Україні з метою посилення ступеня розумності людського соціуму самоочевидними постають будь-які вияви нерозумності людської поведінки, яких вистачає через край нарівні фіктивної освіченості, чиновницької корумпованості й некомпетентності, свідомого чи несвідомого відсторонення компетентних людей від управління.
Окрім того, слід рахуватися із загрозами, що виникають утому разі, коли розумним машинам не відповідає розумність людей і коли слід очікувати використання передових ІТ не на благо людині, а для тотального контролю за людською поведінкою й навіть її модифікації у бажаному напрямі. Попри усі зовнішні ознаки прогресу, в цілому в Україні спостерігаються негативні тенденції розвитку вітчизняної ІТ-сфери. Викликає, зокрема, тривогу те, що впродовж останніх років Україна погіршила свої позиції в різноманітних міжнародних рейтингах, що засвідчують її
«електронну готовність». Зокрема, за оприлюдненими у квітні 2011 року даними експертів Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), за рейтингом розвиненості
інформаційно-комунікативних технологій Україна серед оцінених 138 країн посіла лише місце, значно поступившись таким сусідам по СНД як РФ (77 позиція) та Казахстану (67-ма). А очолюють список
ВЕФ Швеція, Сінгапур і Фінляндія.
Даний рейтинг важливий саме тому, що він співпадає з рейтингом
«мережевої готовності, тобто вказує нате, наскільки та або інша
країна світу готова використовувати в реальному житті інформаційні
технології
5
.
Оптимістичнішими у своїх оцінках були учасники ІІ Українського Форуму управління Інтернетом (Київ, вересень 2011 р, на думку яких ринок в Україні знаходиться на порозі революційного стрибка, після якого розпочнеться його бурхливе екстенсивне зростання.
4
Див. : Литвин вважає ризиком, коли 130 осіб ділять 120 мільярдів // Українська правда. – 2011. – 19 вересня Електронний ресурс. – Режим доступу : www.
pravda.com.ua/news/2011/09/19/6598874 5
«COMPUTERWORLD» (Російська Федерація, 2011. – 24 квітня.

Україна на шляху до розумного суспільства»
7
Інтернетом користується від 6 до 17 млн українців. З року в рік покращується якість інтернет-трафіку, ємність і швидкодія якого оці- ночно зросте до 2015 року у 48 разів. При цьому вже сьогодні, заданими вимірювань компанії Pando Networks, Україна входить до першої десятки країн з найбільшою швидкістю Інтернет-трафіку (1190 кб/с при середньосвітовій швидкості 580 кб/с)
7
Реальні здобутки Україна має на ринку програмного аутсорсингу
(outsourcing), під яким слід розуміти використання для власного зиску чужих ресурсів, виокремлення з виробничого процесу неключових, низькодохідних ланок і передачу їх спеціалізованим компаніям, надання своїх ресурсів іншим компаніям, що займаються аналогічним бізнесом, але поки що не досягли високих результатів. Себто у випадку з програмним аутсорсингом йдеться про дольову участь українських виконавців у створенні чужого закінченого продукту. Дійсно, чимало популярних у світі програмних продуктів містять в собі часточку українського національного інтелекту, а закон- кретними носіями цього інтелекту різноманітні інформаційні ТНК влаштовують справжнє полювання (headhunting).
55–60 % вітчизняного аутсорсингу — це продукція на експорт, оскільки властиве українському ринку піратство обертається скромними потребами в програмних продуктах внутрішнього виробника. Українському інформаційному ринку (які ринку взагалі) властива висока ступінь тінізації, яку характеризують низький показник збирання податків й відповідно низький рівень бюджетних витрат для його розвитку.
У світовому рейтингу виробників програмного забезпечення Україна посідає 15 місце. Налічується близько тисячі компаній, що займаються розробкою ПЗ. За офіційними даними, тут зайнято близько
25–30 тисяч українських фахівців, хоча, поза сумнівом, насправді їхнє число єна порядок більшим. Річна частка України у світовому експорті програмних продуктів аутсорсингу склала в 2010 році майже $ 1 млрд, тоді як, заданими аналітичної агенції Gartner, індійський експорт ПЗ в 2010 році оцінювався в $ 34 млрд, китайский – $ 28 млрд, а російський в $ 2,65 млрд. Глобальний ринок експорту ПЗ оцінюється експертами в $ 90 млрд, а до 2013 року він може зрости до $ 120 млрд. Якщо в 2004 році ще поставало питання протечи може на ниві аутсорсингу Україна бути гравцем без Росії, то вже уму вона стала самостійним грав-
6
Проблемы развития информационного общества // День. – 2011. – 6 сентября.
7
Украина обошла по скорости Интернета США и Россию [Электронный ресурс Режим доступа : http://mignews.com.ua/ru/articles/86749.html

Інформаційні технології як фактор суспільних перетворень в Україні
8
цем уданій сфері. Характерно, що якщо раніше аутсорсингові компанії були зосереджені у великих містах, то нині цей напрямок активно розвивається в регіонах
8
Тим парадоксальнішим є те, що, заданими Кабінету Міністрів, у галузі відчувається кадровий голоду році в Україні офіційно нараховувалося лише 14,4 тис. ІТ-фахівців
9
, що для держави зі значним науково-освітнім ресурсом їх підготовки надзвичайно мало. Водночас водному з виступів голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України В. Семиноженко навів такі цифри
60–70 % вітчизняного галузевого ринку знаходиться в тіні, аз українських програмістів працюють на зовнішні ринки
11
В такій ситуації попередження відпливу кваліфікованих ІТ-кадрів закордон або в тіньовий сектор національної економіки природним чином має стати одним із пріоритетних завдань державної інформаційної політики, для чого державі необхідно забезпечити розгортання процесів зворотного зв’язку шляхом
• сприяння підприємницькій діяльності в ІТ-галузі, гнучкого реагування на новітні тенденції її розвитку та на зовнішні впливи на цей розвиток;
створити українські силіконові долини для гідного

легально-
го працевлаштування в Україні ІТ-фахівців, розширення коридору їх можливостей через збільшення державних замовлень, запуск спеціалізованих проектів у сфері ІКТ, запровадження системи грантів тощо. Зважаючи на високу динаміку зміну ІТ-галузі, зазначену державну політику стимулювання сучасного ІТ-ринку слід здійснювати не на хви-
8
Украинский аутсорсинг может оказаться за бортом [Электронный ресурс. – Режим доступа : http://proit.com.ua/news/soft/2010/09/20/174529.html; Аутсорсинг. Вікіпедія) Електронний ресурс. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki.
9
Кабінет Міністрів України. Доповідь про стан та перспективи розвитку інформатизації та інформаційного суспільства в Україні за 2010 рік (проект. – С. 22 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.dknii.gov.ua/index.php./
uk/2010-09-14-09-33-59/2010-09-14-09-36-42; Украинский аутсорсинг может ока- заться за бортом [Электронный ресурс. – Режим доступа : «proIT» // 20.09.2010 - http://proit.com.ua/news/soft/2010/09/20/174529.html
10
Дуже мало корелюють з цією цифрою кількісні показники підготовки дипломованих ІТ-фахівців. Так, чисельність студентів, які завершили початковий таза- вершальний цикли навчання і здобули відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень лише уроці, заданими Держкомстату, становить 69 883 особи, що на
2,1 % більше показника 2008 року і складає 7,4 % від загальної чисельності випускників. (Див. : Кабінет Міністрів України. Доповідь про стан та перспективи розвитку інформатизації та інформаційного суспільства в Україні за 2010 рік (проект. – Додаток 1.4.3. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.dknii.gov.ua/
index.php./uk/2010-09-14-09-33-59/2010-09-14-09-36-42)
11
Виступ Володимира Семиноженка на «круглому столі» Перспективи розвитку ІТ-індустрії України. – 2001. – 2 березня Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.semynozhenko.net/videoblog/39/

Україна на шляху до розумного суспільства»
9
лі ентузіазму, аз урахуванням прогнозів щодо перспективних напрямів його розвитку й циклу підготовки наступної хвилі фахівців (4-5 років. Окрім того, за відносно обмежених бюджетних ресурсів ефективним буде залучення альтернативних джерел фінансування – коштів міжнародних фондів, іноземних інвесторів, ІТ-компаній, що можуть бути мотивовані як локально (наприклад, для підготовки потрібних їм фахівців, такі глобально (зокрема – мотивами підвищення конкурентоспроможності даної галузі).
1.2. Конструктивні та деструктивні впливи ІТ
на сучасний стані перспективи розвитку
українського суспільства
Визначаючи ступінь впливу процесів інформатизації на життя українського суспільства (українських громадян, не можна не зазначити прикрий факт украй епізодичної статистичної інформації й нестачу ґрунтовних соціологічних досліджень зданого питання. Понад те, досі не спостерігається однозначного розуміння, що вимірювання виключно показників механістичного ступеня впровадження новітніх інформаційних технологій (хоча навіть тут спостерігаються значні складнощі) жодним чином не передає реальної картини впливу цих технологій на повсякденне життя України та українців, яке значною мірою вимірюється обсягами використання конкретних послуг,
для яких ІКТ є лише засобом, а не самоціллю.
Прикладом подібного неадекватного підходу є вимірювання кількості інтернет-користувачів в Україні. Їхнє число (за різними підрахунками від 6 до 17 млн) видається за величезне досягнення у сфері інформатизації. Згідно зданими Інституту соціології НАНУ
54,7 %
українців і досі не користуються комп’ютерами (а це близько 18
млн громадян (!). Проте порівняно з показниками восьмирічної давнини можна відзначити суттєве зростання кількості обізнаних – тоді комп’ютерно-неосвічених було аж 79,8 %. Але така буцімто позитивна динаміка є оманливою, бо досягається виключно за рахунок демографічних зрушень. Якщо врахувати підростаюче покоління молодих українців (які практично на стовідсотковому рівні використовують комп’ютери), то показник насправді мало змінився його відкоригувало зростання числа молоді та відхід старшого покоління. Що може означати лише одне
фактичну відсутність державної політики із за-
лучення до нових ІТ старших поколінь українських громадян
12 12
Половина українців досі не вміє користуватися комп’ютером Електронний ресурс Режим доступу : http://life.pravda.com.ua/society/2011/08/4/82906/

Інформаційні технології як фактор суспільних перетворень в Україні
10
Основна дискусія довкола показника кількості інтернет-кори сту- вачів в Україні відбувається щодо вибору конкретної методології дослідження, яка впливає на кінцевий показник. Водночас доводиться констатувати практичну відсутність достовірної статистики відносно того, як саме громадяни України використовують Інтернеті виділити ключові тенденції в зростанні загальної кількості користувачів. Заданими одного з досліджень Інституту соціології НАНУ, навіть у кризові 2008-2009 роки попит на інтернет-послуги не зменшувався, а, навпаки, зростав, що з точки зору оцінки особливостей досліджуваного питання є значно важливішим параметром значення мережі Інтернет для наших громадян, ніж загальна тенденція до зростання кількості користувачів у період з n до m року. У найзагальніших випадках надається статистична інформація про узагальнені напрями використання громадянами ІТ (розваги, новини, робота, спілкування тощо, однак практично відсутня конкретизація цих форм діяльності. Вданому ж питанні саме конкретика дозволяє робити висновок протечи дійсно вплинули ІТ на життя суспільства, чи продовжують вони виконувати лише фонову функцію (на кшталт використання сучасних комп’ютерів виключно як друкарських машинок).
Винятком є статистичні дані з економічної сфери, які дають можливість стверджувати, що українців окремих напрямах життєдіяльності дійсно починають використовувати ІТ для полегшення свого існування чи пришвидшення певних цілком реальних процесів.
Так, якщо ще декілька років тому покупки в
інтернет-магазині були відносною екзотикою, то на сьогодні більше 10 млн українців як мінімум один раз нарік купували товари чи послуги у віртуальних магазинах. Понад те, саме сектор інтернет-магазинів дозволяє задовольнити навіть найбільш незвичні сектори людського буття. Наприклад, співробітники Державної пенітенціарної служби в Харківській області розробили віртуальну Бандерольку (http://banderolka.com.ua/), що спрямована на забезпечення продуктами та товарами першої необхідності ув’язнених
13
В тій же Харківській області розпочався експеримент щодо надання засудженим можливості спілкуватись із родичами через систему Skype
14 У цій системі
все просто, які під час звичайної купівлі товару через інтернет- магазин щоб оформити замовлення, необхідно увійти на сайт, зареєструватися, вказавши ПІБ, місце проживання та контактний телефон. Потім вибрати у каталозі необхідні продукти, оформити замовлення і сплатити вартість їстівної посилки в банку. Електронний ресурс. – Режим доступу : Для цього засуджений пише спеціальну заяву на спілкування, а комп’ютер з виходом в Інтернет є у чергового, куди в призначений час приводять ув’язненого Електронний ресурс. – Режим доступу : http://life.pravda.com.ua/society/2011/05/27/79487/

Україна на шляху до розумного суспільства»
11
Активно розвивається ринок
інтернет-банкінгу
15
– його користувачами вже є близько 22 % українських користувачів мережі Інтернет, а це близько 3–3,5 млн осіб (хоча близько 99 % користувачів робить менше ніж 5 операційна місяць, що відповідає суто утилітарному використанню системи – сплата рахунків за ЖКХ, поповнення мобільних телефонів тощо. Заданими дослідження компанії Touchpoll ще 11 % планують почати використовувати таку систему в найближчому майбутньому, а потенційно вже в 2012 році загальна кількість користувачів систем
інтернет-банкінгу може збільшитись до 15–17 млн. Варто відзначити, що значною мірою недостатньо високі темпи опанування нашими громадянами даної технології обумовлюються фактором необізнаності з існуванням такої послуги лише 46 % від загального числа українських користувачів мережі Інтернет взагалі знають про існування послуги
інтернет-банкінгу
16
На подібній основі розвиваються системи


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал