Національна академія педагогічних наук україни




Сторінка8/17
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.01 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17
Опрацювання результатів
При обробці здобутих даних кожна відповідь учня переводиться в бали «++» — 3 бали «+» — 2 бали «=» — 1 балі балів. Потім підраховуються бали за кожною підшкалою. Сумарні діагностичні оцінки зводяться усім мотиваційних шкал
П — підтримка життєзабезпечення К — комфорт Сс — со-
ціальне становище С — спілкування За — загальна активність
Та — творча активність Ск — суспільна корисність.
Кожна з підшкал представлена учотирьох варіантах ж — за- гальножиттєва мотивація, яка відноситься до усіх сфер життєдіяльності у — мотивація, яка відноситься до учбової діяльності і
— ідеальний стан мотиву, тобто рівень спонукання, потягів р
реальний стан мотиву (наскільки піддослідний оцінює даний мотив, якій реалізований уданий час).
Ключ оцінки відповідей
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
а
П
П
П
За П
За
К
П
К
К, С
П
П
б
П
К
К
С К
С
С
С
За
Ск
К
К
в
С
К
С
Ск К К, С
С, За Сс
Сс
П, С
К
К, С
г
П, К Сс
Ск
За Ск Ск
Сс, За С
Сс
Сс
С
Тв д
Ск Сс
Ск
Та За
За
П, За
За
С
П, За
С
Сс е
Сс
Та
Та
П Та
Та
Та
Ск
Сс
А
Сс, Ск Сс, За ж
За
Та За, Та Ск Ск Ск
Сс, Та Та Та, Ск
Та
Ск
Сс, Ск з
Та
Ск
П
К П
П
За
Сс
Та
К, С
Та
Сс ж/у
Ж
І
Ж
У Ж
У
Ж
У
Ж
Ж, У
Ж
У
і/р
І
І
Р
Р
І
І
Р
Р
І
Р
Р
І
За отриманими результатами будується графік, що відображає мотиваційний профіль особистості.
Якщо у мотиваційному профілі визначена перевага мотивів П, К,
Сс, то це свідчить про тенденцію особистості до пристосування та споживчу орієнтацію. Перевага іншої групи мотивів (За, Та, Ск) відтворює тенденцію особистості до активного та суспільно корисного перетворення оточуючої дійсності.
В основі інтерпретації результатів тестування полягає мотиваційна типологія. На основі співвідношення показників усіх шкал можна виділити основних типів мотиваційного профілю особистості, а саме креативний, експресивний, імпульсивний, монотонний та блокуючий профіль.
Креативний профіль характеризується перевагою мотивів загальної та творчої активності над мотивами підтримки (За + Та + Ск) — ПК+ Сс) = 5 балів.
Експресивний профіль відображає спонукання до самоствердження шляхом вибіркової диференціації мотивів підтримки та мотивів творчої активності (сполучення максимальних значень за підшкала- ми К і Та).
Імпульсивний профіль відображає диференціацію і можливі протиріччя між різними мотивами (різкі перепади профільної лінії трьома вираженими піками).

101
Монотонний профіль свідчить про недостатню диференційованість ієрархії мотивів, тобто їх скудність та невиразний характер.
Блокуючий профіль характеризується перевагою мотивів підтримки над мотивами загальної та творчої активності. Він є протилежним креативному профілю (За + Та + Ск) — ПК+ С) = 5 балів.
Застосування цієї методики дозволить одержати всебічну інформацію щодо мотиваційних ліній поведінки кожного обстежуваного, визначити характері співвідношення його мотивів.
3.5. Методика вивчення ціннісних орієнтацій
Мотиваційна готовність до професійної діяльності зумовлюється цінностями, що визначають поведінку та професійну спрямованість особистості. Під цінностями діяльності педагога розуміються ті особливості, що є орієнтиром його соціальної і професійної активності, спрямованої на досягнення значущих цілей. За визначенням В. А. Слас- тьоніна ці цінності пов’язані із задоволенням потреб до спілкування (постійна робота з дітьми, дитяча любові прихильність, можливість спілкування з цікавими людьми, колегами тощо із самовдосконаленням можливість розвитку творчих здібностей, заняття улюбленою справою, можливість постійно поповнювати свої знання тощо із самовираженням (творчий і різноманітний характер праці вчителя, романтичність і захопленість педагогічною діяльністю, відповідність педагогічної діяльності інтересам і здібностям особистості тощо. У кожній з вищезазначених груп виділяють два типи цінностей, а саме цінності-цілі, які характеризуються самодостатністю і виявляються у цілях педагогічної діяльності, пов’язаних з розвитком особистості вчителя, та інструментальні цілі, що є засобом досягнення цінностей і які передбачають оволодіння теорією та технологією педагогічної діяльності, що складають основу професійної підготовки вчителя. Ці групи цінностей мають різне значення у структурі ціннісних орієнтацій майбутнього педагога цінності-цілі складають змістовне наповнення стратегії оволодіння професією, інструментальні або змістовно-технологічні — тактику її реалізації. У цьому контексті можна стверджувати, що становлення і розвиток у студентів у процесі професійної підготовки відповідних мотивів та цінностей зумовлює формування індивідуального стилю професійної діяльності, сприяє розвитку стійкої мотиваційної готовності до профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю.
Враховуючи вищезазначене, з метою вивчення ціннісних орієнтацій майбутнього педагога доцільно використовувати методику ви-
вчення ціннісних орієнтацій М. Рокича, що заснована на прямому ранжируванні переліку цінностей. Система ціннісних орієнтації визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самої, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції та філософії життя.
М. Рокич розрізняє два класи цінностей термінальні — переконання втому, що якась кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути, та інструментальні — переконання втому, що будь-який образ дій або властивість особистості є кращим у конкретній ситуації. Цей розподіл відповідає традиційному виокремленню цінностей-цілей і цінностей-засобів.
Обстежуваному надається два переліки цінностей (18 у кожному) або на аркушах паперу за алфавітом, або на картках. У списках випробуваний привласнює кожній цінності ранговий номера картки розкладає в порядку значущості. Остання форма подачі матеріалу дає більш надійні результати. Спочатку пред’являється перелік термінальних, а потім перелік інструментальних цінностей.
Пояснення для обстежуваних: Вам запропоновано 18 карток з позначенням цінностей. Їх необхідно розкласти в порядку значущості для Вас як принципів, якими Ви керуєтеся у Вашому житті.
Кожна цінність написана на окремій картці з такою інструкцією:
«Уважно прочитайте картки і виберіть картку з найбільш значущою для Вас цінністю, та покладіть її на перше місце. Потім виберіть картку з цінністю, що є другою зазначенням, і покладіть її слідом за першою. Зробіть теж із усіма картками, що залишилися. Картка з найменш важливою цінністю залишиться останньою і буде вісімнадцятою. Працюйте не поспішаючи, вдумливо. Якщо в процесі роботи Ви зміните свою думку, то можете виправити свої відповіді, помінявши картки місцями. Кінцевий результат повинен відбивати Вашу щиру позицію.
Психологу, аналізуючи ієрархію цінностей, варто звернути увагу на їхнє угруповання у змістовні блоки. Так, наприклад, виділяються конкретній абстрактні цінності, цінності професійної самореалізації й особистого життя. Інструментальні цінності можуть групуватися в етичні цінності, цінності спілкування, цінності справи індивідуалістичні і конформістські цінності, альтруїстичні цінності цінності самоствердження і цінності прийняття інших тощо. Це далеко не всі можливості суб’єктивного структуру-

103
вання системи ціннісних орієнтацій. Психолог повинен спробувати відчути індивідуальну закономірність. Якщо не вдається виявити ніякої закономірності, то можна припустити несформованість у випробуваного системи цінностей або нещирість відповідей.
Перевагою цієї методики є універсальність, зручність, економічність у проведенні обстеження та обробці результатів, гнучкість — можливість варіювати як стимульний матеріал (переліки цінностей, такі інструкції. Істотним її недоліком є вплив соціальної бажаності, можливість нещирості. Тому особливу роль уданому випадку відіграє мотивація діагностики, добровільний характер тестування і наявність контакту між психологом і досліджуваним.
3.6. Методика виявлення мотиваційної готовності
студента до профорієнтаційної роботи
Наступним кроком при визначенні рівня прояву мотиваційної готовності майбутніх педагогів до профорієнтаційної роботи є визначення мотивів, які складають конфігурацію мотиваційних ліній поведінки особистості майбутнього вчителя. Визначення мотивації — один з найважливіших етапів визначення готовності майбутніх вчителів до профорієнтаційної роботи, оскільки саме внутрішні мотиви задають напрям, визначають стратегію поведінки.
Відомо, що майбутній вчитель одержує різну інформацію прорізні аспекти майбутньої діяльності взагалі та про профорієнтаційну роботу зокрема. Але сама по собі інформація, поза його потреб, немає для нього значення і суттєво не здійснює на нього будь-якого впливу. Лише та інформація, яка співзвучна з прагненнями студента, відповідає його потребам, підлягає емоційній (оцінюючій) та розумовій (раціональній) переробці. В результаті це викликає вибіркову активність особистості, вибір діяльності, що її зацікавила.
Для визначення конфігурації мотиваційних ліній поведінки майбутнього вчителя може бути використана «Методика виявлення мотиваційної готовності студента до профорієнтаційної роботи (НІ. Лит- винова).
Ця методика складається з трьох блоків тверджень. Перші чотири твердження спрямовані на визначення спонукань майбутнього педагога до профорієнтаційної діяльності. Друга серія тверджень визначає ставлення студентів до профорієнтаційної роботи. Останній блок тверджень спрямований на визначення у студентів мотивів профорієнта- ційної діяльності.
Застосування даної методики дозволило визначити змістовну характеристику спонукань піддослідних (нащо саме спрямовані мотиви студентів, наскільки глибинним є бажання набути знання, вміння та навички, які будуть їм у нагоді при оволодінні тією або іншою сферою профорієнтаційної діяльності. Водночас дана методика надає можливість встановити наскільки усвідомлено студентська молодь ставиться до свого професійного становлення, до опанування тим необхідним мінімумом вмінь, знань і навичків, які впливають на ефективне опанування освітніми й профорієнтаційними технологіями. Отже, провідна мета цієї методики — визначення конфігурації мотиваційних ліній поведінки майбутнього вчителя при підготовці до профорі-
єнтаційної роботи та її здійсненні.
Інструкція: Уважно ознайомтеся з твердженнями, які викладені нижче, і дайте відповідь на кожне з них. Потрібну відповідь необхідно підкреслити. Якщо у переліку запропонованих тверджень Ви вважаєте доцільним підкреслити декілька значущих для Вас відповідей, то підкресліть їх, враховуючи ступінь їх значущості (однією лінією
— є значущим, двома лініями — є досить значущим, трьома — є дуже значущим. Дякуємо за відповіді.
І. Що спонукає Вас опановувати профорієнтаційну діяльність:
1. Інтерес до цього виду діяльності.
2. Бажання оволодіти прийомами та засобами профорієнта-
ційної роботи.
3. Вважаю, що знання, вміння і навички, які будуть надбані,
знадобляться у майбутньому.
4. Тому, що в майбутньому я планую впроваджувати елемен-
ти профорієнтаційної роботи у навчально-виховної процес
ЗНЗ.
ІІ. Як Виставитесь до виконання завдань профорієнтаційного спрямування?
1. Активно включаюсь у роботу, бажаю досягти позитивних
результатів.
2. Намагаюсь не відволікатися під час виконання завдань.
3. Намагаюсь довести роботу до кінця.
4. Вважаю, що вміння і навички мені будуть у нагоді в майбут-
ньому.
ІІІ. Якими мотивами Ви керуєтесь при виконанні завдань профорі-
єнтаційного спрямування:
1. Прагну оволодіти раціональними засобами щодо виконання
цих завдань.

105
2. Коли спочатку виконання завдання Ви зацікавлені, чи про-
являєте активність, чи підтримується у Вас такий стан
до кінця втілення замислу в реальний «продукт»?
3. Чи застосовуєте Ви читання науково-популярної літерату-
ри з метою досягнення позитивних результатів при вико-
нанні завдань профорієнтаційного спрямування?
4. Коли Ви зустрічаєтесь з вибором чому присвятити вільний
час, то чим Виз задоволенням будете займатися (вкажіть
найбільш привабливий вид діяльності а) прогулянці, б) зу-
стрічі з друзями, в) піти у кінотеатр, г) витрачати час
на підвищення профорієнтаційної майстерності?
5. Чи подобається Вам вирішувати завдання профорієнтацій-
ного спрямування, які потребують довгих роздумів, висуван-
ня гіпотез, обґрунтування засобів його розв’язання тощо?
Опрацювання результатів
За кожну відповідь, яка співпадає з ключем, ставиться 3 бали, якщо варіант відповіді — є дуже значущим 2 бали — є досить значущим бал — є значущим. Підраховується загальна сума балів.
Результати здобутих даних дозволяють визначити змістовну характеристику спонукань особистості (нащо саме спрямовані мотиви студентів, наскільки глибинним є бажання набути знання, вміння та навички, які будуть їм у нагоді при оволодінні тією або іншою сферою профорієнтаційної діяльності тощо. Тобто наскільки усвідомлено студентська молодь ставиться, з одного боку, до свого професійного становлення, аз іншого — наскільки вона усвідомлено підходить до опанування тим необхідним мінімумом вмінь, які впливають на ефективну профорієнтаційну роботу, а отже, опосередковано свідчить про їх готовність до опанування профорієнтаційною діяльністю.
3.7. Методика Потреба у досягненнях»
Мотиваційна готовність педагогів до профорієнтаційної роботи зумовлюється розвитком на достатньому рівні мотивації досягнення успіху втілення своїх намагань ужиття. Мотивація досягнення — один з різновидів мотивації діяльності, пов’язана з потребою особистості досягати успіху й уникати невдачі. Формування мотивації до успіху чи до уникнення невдачі залежить від умов виховання і середовища, а також особистісних стандартів (оцінок суб’єктивної ймовірності успіху, суб’єктивної складності завдання особливостей самооцінки привабливості для індивіда особистого успіху або невдачі в конкре-

106
тній діяльності індивідуальних особливостей атрибуції (приписування відповідальності за успіх або за невдачу собі або оточуючим обставинам).
Для отримання об’єктивної інформації щодо рівня сформованості цього феномена можна користуватися методикою Потреба у досягненнях Ю. М. Орлова, яка дозволяє з’ясувати те, які потреби відіграють суттєву роль при досягненні цілей, яку роль відіграє спеціально створене освітнє середовище для підвищення активно-вольових дій при досягненні кінцевої мети, наскільки розвинута впевненість у досягненні успіху, прагнення до творчості та пошуку оригінальних способів щодо вирішення проблемних ситуацій. Тобто за допомогою цієї методики можна з’ясувати те, наскільки в особистості виражена потреба у досягненні позитивних результатів при вирішенні різних проблем, що виникають у процесі навчально-професійної діяльності, які особистісні якості обумовлюють успішність їх розв’язання.
Інструкція: «На бланку міститься перелік тверджень. Якщо Випогоджуєтеся з твердженням, то поряд з ним зробіть відмітку так, якщо жне погоджуєтесь — ні. Вважаю, що успіху житті залежить швидше від випадку, ніж від розрахунку. Коли я залишусь без улюбленого заняття, життя не буде мати сенсу. Для мене у будь-якій справі важливо її виконання, а некінцевий результат. Вважаю, що люди більше страждають від невдач на роботі, ніж від поганих взаємостосунків з близькими. На мою думку, більшість людей живе дальніми цілями, а неблизькими. Ужитті в мене було більше успіхів, ніж невдач. Емоційні люди мені подобаються більше, ніж ділові. Навіть у звичайній роботі я намагаюсь удосконалювати деякі її елементи. Коли я думаю про успіх, я можу забути про небезпеку. Мої близькі вважають мене людиною, якій притаманні лінощі. Вважаю, що в моїх невдачах винні скоріш обставини, ніж я сам. Мої батьки дуже суворо контролюють мене. Терпіння в мене більше, ніж здібностей. Лінь, а не сумніви в успіху спонукають мене досить часто відмовлятися від своїх намірів.

107 15. Вважаю, що я впевнена в собі людина. Заради успіху я можу ризикувати, навіть коли шанси не на мою користь. Яне старанна людина. Коли все йде так як я хочу, моя енергія посилюється. Якщо б я був би журналістом, я писав би скоріш про оригінальні винаходи людей, ніж про інші події. Мої близькі не завжди поділяють моїх планів. Рівень моїх вимог до життя нижче, ніжу моїх однолітків. Мені здається, що наполегливості в мене більше, ніж здібностей. Я міг би досягнути більшого, якщо був би вільним від інших справ.
Опрацювання результатів
За кожну відповідь, яка співпадає з ключем, ставиться 1 бал.
Підраховується сума балів за відповіді так на запитання 2, 6, 7,
8, 14, 16, 18, 19, 21, 22, 23 і за відповіді ні на запитання 1, 3, 4, 5, 9,
10, 11, 12, 13, 15, 17, У випадку, коли сума балів, що отримана за відповідями так, перевищує суму балів, що отримана за відповіді ні, то має місце орієнтація на досягнення успіху, тобто переважає потреба у досягненні цілей життєдіяльності. Якщо ж навпаки, то потреба в досягненні відсутня взагалі, або ж розвинута на низькому рівні.
3.8. Опитувальник для оцінки мотивації досягнення
мети
З метою отримання більш об’єктивної інформації щодо сформованості у майбутніх педагогів мотивації успіху у процесі виконання різного роду проблемних завдань можна застосовувати опитувальник для оцінки мотивації досягнення мети (Т. Елерс). Методика складається з низки тверджень, які розкривають суттєві ознаки поведінки особистості у процесі виконання різного роду завдань, їх прагнень та спонукань при досягненні кінцевих результатів. Водночас використання цієї методики дозволяє визначити те наскільки в особистості виявляється впевненість у своїх можливостях у втіленні власних задумів у реальний продукт як виражено прагнення активно і тривало працювати з метою здобуття позитивного результату за допомогою яких засобів досягнення мети стає можливим які здібності, особистісні якості визначають успішність дій тощо. Тобто з’ясувати
те, наскільки в майбутніх педагогів мотиви є дієвими, оскільки вони в значній мірі викликатимуть зацікавленість, емоційну привабливість даної діяльністю, підпорядкування усіх дій і помислів особистості щодо практичної її реалізації.
Інструкція: «Прочитайте уважно кожне висловлювання опитува- льника та оцініть, наскільки те, що в ньому стверджується, відповідає тому, що видумаєте, відчуваєте. Якщо ви згодні з твердженням поставте знак «+», незгодні. Коли є вибір між двома варіантами, його краще зробити швидше, ніж відкласти на невизначений час. Я легко дратуюсь, коли помічаю, що не можу на всі сто відсотків виконати завдання. Коли я працюю, це виглядає так, ніби я все ставлю на карту. Коли виникає проблемна ситуація, я досить часто приймаю рішення одним з останніх. Коли в мене два дні підряд немає справи, я відчуваю занепокоєння. У деякі дні мої успіхи нижче середніх. Уставленні до себе я більш вимогливіший, ніжу ставленні до інших. Я більш толерантна людина, ніж інші. Коли я відмовляюсь від складного завдання, буду засуджувати себе, тому що знаю, що при його виконанні міг би досягти успіху. У процесі роботи в мене виникає потреба у невеликих паузах для відпочинку. Зосередженість — це неосновна моя риса. Мої досягнення у праці не завжди однакові. Мене більш приваблює інша робота, ніж та, якою я зайнятий. Покарання стимулює мене сильніше, ніж схвалювання. Я знаю, що мої однолітки вважають мене діловою людиною. Перешкоди роблять мої рішення більш твердими. На мені легко відігратись. Коли я працюю без наснаги, це дуже помітно. При виконанні роботи я не розраховую на допомогу інших. Інколи я відкладаю те, що повинен був зробити сьогодні. Треба покладатися лишена себе. Ужитті мало речей, більш важливих ніж гроші. Завжди, коли мені необхідно виконати важливе завдання, я ні про що інше не думаю.

109 24. Я менш впевнена у собі людина, ніж інші. У кінці канікул я радію, що піду до навчання у ВНЗ. Коли я маю намір працювати, то роблю це краще за інших. Мені легше спілкуватися з однолітками, які можуть вперто працювати. Коли в мене немає справ, я відчуваю, що мені не по собі. Мені доводиться виконувати відповідальну роботу частіше за інших. Коли я приймаю рішення, я прагну це зробити якомога краще. Мої друзі інколи вважають, що мені притаманні лінощі. Мої успіхи в якійсь мірі залежать від моїх колег. Безглуздо протидіяти волі керівника. Інколи не знаєш, яку роботу доведеться виконувати. Коли щось не вдається, то я буваю нестерпним. Я досить часто не звертаю уваги на свої досягнення. Коли я працюю разом з іншими, моя робота дає більше результатів, ніж робота інших. Багато за що я берусь, але не виконую до кінця. Я заздрю людям, які мають недуже багато роботи. Яне заздрю тим, хто прагне до влади та зайняти відповідний статус. Коли я впевнений, що стою на правильному шляху, щоб довести свою правоту, можу піти на крайні міри.
Опрацювання результатів
За кожну відповідь так нараховується 1 бал на такі запитання 2,
3, 4 5, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 34, 37, 41, а також за кожну відповідь ні на такі запитання 6, 13, 18, 20, 24, 31,
36, 38, Відповіді за пунктами 1, 11, 12, 19, 22, 23, 33, 35 тане врахову- ються.
При сумі балів менше 10 рівень прояву мотивації щодо успіху має низький рівень прояву, при 11-21 — середній, при 22 та більше балів
— високий рівень прояву.
3.9. Методика побудови профілю ділових якостей
Не менш важливим при визначенні мотиваційної готовності майбутніх педагогів до профорієнтаційної роботи є визначення ділових якостей, що зумовлюють успішність здійснення профорієнтаційної роботи у закладах освіти. З цією метою доцільним є використовувати методику побудови профілю ділових якостей О. П. Сергеєнкової. Ця
методика дозволяє здобути наочне уявлення про самооцінку майбутніх вчителів, ступінь розвитку якостей і характеристик особистості, що визначають успішність здійснення профорієнтаційної діяльності майбутніми вчителями. Водночас ця методика дозволяє скласти уявлення щодо профілю ділових якостей у майбутніх педагогів. А це слугуватиме основою для планування роботи над закріпленням їх сильних сторін і розвитком слабких, надання студентам конкретних методичних порад щодо їх саморозвитку й надбанню тих особистісних утворень, які забезпечуватимуть ефективність їх діяльності у процесі профорієнтаційної роботи в майбутньому.
Зміст методики побудови профілю ділових якостей полягає втому, що обстежуваний вказує сукупність основних якостей і характеристик, що визначають успішність здійснення профорієнтаційної роботи майбутніми вчителями, тобто модель ділових якостей вчителя. Повний прояв якостей оцінюється в 10 балів, а їхнє сполучення зображується у вигляді кола радіусами-променями, кожний з яких — одна з характеристик. Близькість ламаної кривої до багатогранника, вписаному вколо, свідчить про розвиненість усіх якостей в однаковій мірі. Чим ближче цей багатогранник до зовнішнього кола моделі, тим гармонійніше розвинена ділова людина про найбільш сильні і слабкі сторони особистості, що якби утворюють піки, спрямовані або до зовнішнього кола моделі (сильні, або до її центра (слабкі про взаємозумовленість і взаємозв’язок окремих якостей (або груп якостей) і їхньої ролі в загальному успіху про ефективність саморозвитку.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал