Національна академія педагогічних наук україни




Сторінка15/17
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.01 Kb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
7.2. Діагностичне забезпечення для визначення
психологічної готовності педагогічних працівників
ПТНЗ
7.2.1. Опитувальник Вивчення психологічної структури
темпераменту»
У низці психологічних досліджень визначено залежність успішності професійної діяльності від індивідуально-психологічних властивостей особистості. Так, В. М. Кєласьєв ще уроці визначив відмінності у поведінці майстрів професійно-технічних училищ залежно



від екстраверсії-інтроверсії. Екстраверт застосовує прямий, безпосередній контроль за діяльністю і поведінкою учнів, які увесь час знаходяться під активним впливом з його боку. Основою такого управління є висока потреба у спілкуванні та рухова активність майстра. В інтровертів момент безпосередньої взаємодії гірший, але результатів вони досягають таких же. Причина цього полягає утому, що майстри-інт- роверти ретельніше планують організацію навчального процесу і виховних впливів, приділяють більше уваги впливу на учнів різних опосередкованих засобів. Ґрунтуючись на цих фактах, ми використали для виявлення полярних властивостей темпетраменту у процесі емпіричного вивчення психологічної готовності педагогічних працівників
ПТНЗ до профорієнтаційної діяльності опитувальник Б. М. Смірнова Вивчення психологічної структури темпераменту».
Опитувальник Б. М. Смірнова дозволяє виявити таку низку полярних властивостей темпераменту:
екстраверсію-інтроверсію;
емоційну збудливість — емоційну врівноваженість;
темп реакції (швидкий — повільний);
активність (висока — низька).
Опитувальник має шкалу, за якою визначається рівень щирості відповідей обстежуваного на питання, що дозволяє оцінити надійність отриманих результатів.
Інструкція: Вам пропонується відповісти на 48 питань. Відповідайте на кожне питання так (+) чині) та ставте свою відповідь поряд з номером питання.
Текст опитувальника
1. Ви полюбляєте часто бувати у компанії. Ви уникаєте того, щоб мати речі, що є ненадійними, неміцними, хоча вони гарні. Чи часто у Вас бувають підйоми та спади настрою. Ви дуже швидко говорите під час бесіди. Чи подобається Вам робота, що вимагає повної напруги сили та здібностей. Буває таке, що Ви розповсюджуєте чутки. Чи вважаєте Ви себе веселою та життєрадісною людиною. Ви дуже звикаєте до певного одягу, його кольору та крою, тому неохоче змінюєте його на інший. Чи часто Ви відчуваєте необхідність підтримки збоку людей, які Вас розуміють, можуть підбадьорити та втішити?





192 10. У Вас дуже швидкий почерк. Чи шукаєте Ви собі роботу, заняття, хоча можна було б відпочивати. Чи буває у Вас так, що Ви не виконуєте свої обіцянки. У Вас дуже багато добрих друзів. Чи складно Вам відірватися від справи, якою Ви зайняті та захопились, і переключитися на іншу. Чи часто Ви відчуваєте почуття провини. Звичайно Виходите дуже швидко, незалежно від того, поспішаєте чині. У школі Висиділи за рішенням складних задач до тих пір, покине вирішували їх. Чи буває таке, що Ви інколи розмірковуєте гірше, ніж звичайно. Вам легко знайти спільну мову з незнайомими людьми. Чи часто Ви плануєте те, як поводити себе на зустрічі, бесіді тощо. Чи легко Вас вразити натяками та жартами над Вами. Під час бесіди Ви швидко жестикулюєте. Чи прокидаєтесь Ви вранці частіше за все свіжим та добре відпочившим?
24. Чи виникають у Вас такі думки, що Ви би не хотіли, щоб про них знали інші. Ви любите шуткувати над іншими людьми. Чи схильні Ви до того, щоб ґрунтовно перевірити свою думку, перш ніж повідомити її кому-небудь?
27. Чи часто Вам сняться жахіття. Чи легко Ви звичайно запам’ятовуєте та засвоюєте новий навчальний матеріал. Ви настільки активна людина, що Вам важко навіть декілька годин бути без справи. Чи буває так, що Ви, розгнівавшись, виходите з себе. Вам неважко оживити нудну компанію. Ви звичайно довго не роздумуєте, коли приймаєте яке-небудь рішення навіть недуже важливе. Вам говорили те, що Ви приймаєте все дуже близько до серця. Вам подобається грати в ігри, що вимагають швидкої та гарної реакції. Якщо у Вас щось довго не виходить, то Ви все ж таки робите спроби це зробити?

193 36. Чи виникало у Вас, хоч і короткочасне, почуття роздратування до батьків. Вважаєте Ви себе відкритою та товариською людиною. Звичайно Вам важко розпочинати нову справу. Чи занепокоює Вас почуття того, що чимось гірші за інших. Звичайно Вам складно що-небудь робити з повільною тане- квапливою людиною. Ви можете протягом дня довгота продуктивно займатися чим- небудь, не відчуваючи втоми. У Вас є звички, яких необхідно позбавитися. Вас інколи вважають безтурботною людиною. Вважаете Ви добрим другом того, чия симпатія до Вас єна- дійною та перевіреною. Вас можна швидко розгнівати. Під час дискускусії Ви звичайно швидко знаходите необхідну відповідь. Ви можете примусити себе довгота продуктивно, не відволікаючись, займатися чим-небудь?
48. Буває так, що Виговорите про речі, у яких зовсім не розбира-
єтесь?
Ключ до опитувальника
Екстраверсія-інтроверсія: «Так» (1, 7, 13, 19, 25, 31, 37) х 3; (4,
43) х 2.
Ригідність-пластичність: Так (8, 26, 32) х 3; (2, 14, 20, 38, 44) х
2; Ні (19, 46) х 1.
Емоційна збудливість — врівноваженість «Так» (15, 21, 33, 39,
45) х 3; (3, 9) х 2; 27 х 1.
Темп реакції «Так» (4, 16, 28) х 3; (10, 22, 34, 40, 46) х 2.
Активність: «Так» (5, 11, 17, 23, 29, 35, 41, 47) х 3; 10 х 1; Ні 38 х 1.
Щирість: Так (30, 36, 42, 48) х 3; (6, 12) х 2; (18, 24, 25) х 1; Ні
23 х 1.
Обробка результатів:
1. Полічіти суму балів за кожною шкалою у відповідності до ключа. Визначити правдивість відповідей за шкалою Правдивість. Якщо показник за цією шкалою 13-20 балів, то надійсність результатів є високою, 8-12 — середньою, 1-7 — низькою.

194
Талиця 7.2.1
Інтерпретація результатів

Дуже
висока
Висока Середня Висока
Дуже
висока
Екстраве- рсія
22-26 17-21 12-16 7-11 0-6
Інтроверсія
Ригідність
16-23 12-15 7-11 3-6 0-2
Платичність
Емоційна збудливість
18-20 13-17 8-12 4-7 Емоційна стійкість
Швидкість реакції 14-19 9-13 5-8 Уповільненість 21-23 14-20 9-13 0-8
Пасивність
7.2.2. Методика діагностики домінуючої перцептивної
модальності
Для визначення провідного каналу сприйняття у процесі емпіричного вивчення структури та особливостей психологічної готовності педагогічних працівників ПТНЗ до профорієнтаційної роботи з учнями нами було використано методику С. Єфремцева Діагностика до- мінуючої перцептивної модальності, що призначена для виявлення провідного типу сприйняття особистості аудиального, візуального, або кінестетичного. Від провідного каналу сприйняття залежить індивідуальний стиль професійної діяльності педагога ПТНЗ та особливості організації і здійснення ним профорієнтаційної роботи з учнями.
Інструкція до тесту: Прочитайте запропоновані твердження, поставте знак «+», якщо ви згодні з цим твердженням, або знак «-», якщо незгодні Тестовий матеріал (питання):

1. Люблю спостерігати за хмарами і зірками. Часто наспівую собі потихеньку. Не визнаю моду, яка незручна. Люблю ходити в сауну. В автомашині колір для мене має значення. Дізнаюся по кроках, хто увійшов до приміщення. Мене розважає наслідування діалектам. Надаю серйозне значення зовнішньому вигляду. Мені подобається, коли мені роблять масаж. Коли є час, люблю спостерігати за людьми. Погано себе почуваю, коли мало рухаюся.

195 12. Коли бачу одягу вітрині, знаю, що мені буде добре в ньому. Коли почую стару мелодію, то подумки я повертаюся в минуле. Люблю читати під час їжі. Люблю говорити по телефону. У мене є схильність до повноти. Віддаю перевагу слухати розповідь, яку хтось читає, ніж читати самому. Після поганого дня мій організму напруженні. Охоче багато фотографую. Довго пам’ятаю, що мені сказали приятелі або знайомі. Легко можу віддати гроші за квіти, тому що вони прикрашають життя. Увечері люблю прийняти гарячу ванну. Намагаюся записувати свої особисті справи. Часто розмовляю з собою. Після тривалої їзди на машині довго приходжу в себе. Тембр голосу багато мені говорить про людину. Надаю значення стилю одягатися, властивого іншим. Люблю потягуватися, розминатися. Занадто тверда або занадто м’яка постіль для мене мука. Мені нелегко знайти зручне взуття. Люблю дивитися теле-і відеофільми. Навіть через роки можу впізнати людину, яку коли-небудь бачив. Люблю ходити під дощем, коли краплі стукають по парасольці. Люблю слухати, коли говорять. Люблю займатися спортом або виконувати будь-які рухливі вправи, іноді і потанцювати. Коли близько цокає будильник, не можу заснути. У мене непогана стереоапаратура.
38. Коли слухаю музику, відбиваю такт ногою. На відпочинку не люблю оглядати пам’ятники архітектури. Не можу терпіти безлад. Не люблю синтетичних тканин. Вважаю, що атмосфера у приміщенні залежить від освітлення. Часто ходжу на концерти. Потиск руки багато говорить мені про людину. Охоче відвідую галереї і виставки.

196 46. Серйозна дискусія — це цікаво. Через дотик можна сказати значно більше, ніж словами. У шумі не можу зосередитися.
Ключ до тесту:
візуальний канал сприйняття 1, 5, 8, 10, 12, 14, 19, 21, 23, 27,
31, 32, 39, 40, 42, 45.
аудіальний канал сприйняття 2, 6, 7, 13, 15, 17, 20, 24, 26, 33,
34, 36, 37, 43, 46, 48.
кінестетичний канал сприйняття 3, 4, 9, 11, 16, 18, 22, 25, 28,
29, 30, 35, 38, 41, 44, Рівні перцептивної модальності (провідного типу сприйняття і більше — високий — середній і менше — низький.
Інтерпретація результатів полічіть кількість позитивних відповідей у кожному розділі ключа. Визначте, в якому розділі більше відповідей так. Це ваш тип провідної модальності. Це ваш головний тип сприйняття.
Візуали: люди, які сприймають більшу частину інформації з допомогою зору. Малюнки, образні описи, фотографії значать для даного типу більше, ніж слова. Належать до цього типу люди, які вмить схоплюють те, що можна побачити кольори, форми, лінії, гармонію і безлад.
Кінестетики: почуття і враження людей цього типу стосуються, головним чином, того, що вони сприймають більшу частину інформації через різні відчуття, за допомогою рухів, дотику.
Аудіали: до цього типу людей відносяться ті, хто в основному отримує інформацію через слуховий канал. Велике значення для них мають звуки, слова, музика, шумові ефекти.
Дискрети: у цих людей сприйняття інформації відбувається в основному через логічне осмислення, з допомогою цифр, знаків, логічних доказів. Ця категорія, мабуть, найчисельніша взагалі серед людей. Вираження емоцій, розмов про почуття, яскравих описів картин природи від дискретів дочекатися важко. Цей тип орієнтований, перш за все, на логіку, змісті функціональність. У розмові з дискре- том складається враження, що він ніби нічого не відчуває, але багато знає, іще більше прагне дізнатися, осмислити, зрозуміти і розкласти по поличкам. Але це зовсім не так Люди з таким каналом сприйняття якраз неймовірно чутливі і вразливі. Серед представників цього типу






особливо багато шахістів, програмістів, а також дослідників і вчених. Оскільки дискрети сприймають світ через логічне осмислення, спілкуватися з ними необхідно саме за допомогою логічних доказів, бажано ще й підкріплених статистичними даними.
Відмінні ознаки:
Візуальний тип — спосіб отримання інформації за допомогою зору. Візуали сприйнятливі до навколишнього світу, відчувають гостру потребу втому, щоб світ навколо них був красивим, легко відволікаються і занепокоюються при спогляданні безладу. При спілкуванні з людьми звертають увагу на обличчя людини, її одяг і зовнішність. Під час розмови візуали описують колір, форму, розмірі зовнішній вигляд речей. Рухи очей візуалів, коли вони про щось розмірковують зазвичай дивляться устелю коли слухають, відчувають потребу дивитися в очі коли говорять, хочуть, щоб ті, хто їх слухає, також дивились їм в очі. Пам’ять: добре запам’ятовують побачені деталі навколишнього, а також тексти, схеми, малюнки тощо.
Аудіальний тип — спосіб отримання інформації за допомогою слуху. У процесі розмови, читання вголос, суперечки або обміну думками зі своїми співрозмовниками відчувають потребу в безперервній слуховій стимуляції, а коли навколо тихо, починають видавати різні звуки — муркочуть собі підніс, свистять або розмовляють з собою, але тільки не тоді, коли вони зайняті важливою справою, тому що в ці хвилини їм необхідна тиша. В іншому випадку їм доводиться відклю- чатися від дратівливого шуму. При спілкуванні з людьми звертають увагу на ім’я та прізвище людини, звук її голосу, манеру мови і сказані нею слова. Мова аудіалів: описують звуки і голоси, музику, звукові ефекти і шуми, які можна почути в навколишньому середовищі, а також переказують те, що говорять інші люди. Рухи очей зазвичай дивляться то ліворуч, то праворуч, то по центру, і лише зрідка і ненадовго заглядають в очі мовцеві. Пам’ять: добре запам’ятовують розмови, музику і звуки.
Кінестетичний тип — спосіб отримання інформації за допомогою активних рухів. Сприйняття навколишнього світу кінестетики звикли до того, що навколо них розгортається активна діяльність їм необхідний простір для руху їхня увага завжди прикута до рухомих об’єк- тів. При спілкуванні з людьми звертають увагу нате, як інший себе поводить що він робить і чим займається. Мова часто застосовують слова, що позначають рухи і дії говорять в основному про справи, перемоги і досягнення як правило, небагатослівні і швидко переходять
до справи часто використовують у розмові рухи, жести, міміку. Рухи очей їм найзручніше слухати і розмірковувати, коли очі опущені вниз і убік вони практично не дивляться в очі співрозмовнику, оскільки саме таке положення очей дозволяє їм вчитися і одночасно діяти але якщо поблизу від них відбувається будь-який рух, їхній погляд неодмінно прямує в ту сторону. Пам’ять: добре запам’ятовують рухи і жести.
7.2.3. Анкета самооцінки ставлення педагога ПТНЗ
до профорієнтаційної роботи
Для виявлення особистого ставлення педагогічних працівників до профорієнтаційної роботи з учнями ПТНЗ нами було використано
анкету Самооцінка ставлення педагога ПТНЗ до профорієнтацій- ної роботи (І. Марченко, І. Заєць. Адже від ступеня адекватності самооцінки та ставлення педагога ПТНЗ до професійної діяльності залежить правильність постановки цілей профорієнтаційної роботи з учнями, вибір їх складності та складення програм дій. Нижче наводимо зміст анкети:
Інструкція. Прочитайте уважно твердження, що пред’явлені ван- кеті. Кожне з них оцініть за п’ятибальною шкалою, враховуючи те, наскільки це положення відповідає особисто Вам. Ціннісне ставлення до профорієнтаційної роботи в ПТНЗ (1, 2,
3, 4, 5).
2. Ціннісне ставлення до особистості та індивідуально-психологі- чних особливостей учнів (1, 2, 3, 4, 5).
3. Визнання провідної ролі вікових особливостей учнів у їхньому професійному самовизначенні (1, 2, 3, 4, 5).
4. Активна та відповідальна позиція у вирішенні профорієнтацій- них проблем учнів (1, 2, 3, 4, 5).
5. Прагнення надавати допомогу учням у їхньому професійному самовизначенні (1, 2, 3, 4, 5).
6. Висока моральна відповідальність перед учнями і перед собою за відповідні рекомендації щодо їхнього професійного самовизначення. Орієнтація на гуманістичні цінності, толерантність у процесі профорієнтаційної роботи (1, 2, 3, 4, Полічіть загальну кількість балів, що отримані за кожним пунктом. Інтерпретація результатів 29-35 — високий рівень ціннісного ставлення до профорієнтаційної роботи 22-28 — вище середнього рівня

199 15-21 — середній рівень 8-14 — нище середнього рівня 1-7 — низький рівень.
Література:
1.
Дьяченко МИ. Психологические проблемы готовности к деятельности / МИ. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. — Минск : Изд-во БГУ им. ВИ. Ленина, 1976. — 176 с.
Єгорова Є. В. Теорія і практика психологічного супроводу учнів закладів професійної освіти : [науково-методичний посібник / Є. В. Єгорова — Київ-Кременчук, 2009.
— 80 с.
Марченко І. Б. Психологічний моніторинг ставлення учнівської молоді до робітничих професій технічного профілю : метод. посіб.] / І. Б. Марченко. — Кременчук : Вид. ПП Щербатих О. В, 2008. — 100 с. Технології професійної орієнтації населення в умовах ринку праці : [кол. мон.] / НА. По- бірченко, НІ. Литвинова, ВВ. Синявський, О. Л. Мерзлякова, Г. П. Татаурова, Є. В. Єго- рова, І. Б. Марченко, А. М. Шевенко, ВВ. Кобченко. — К. : Педагогічна думка, 2011.
— 256 с.
Чебышева ВВ. Психология трудового обучения : метод. пос. для средних ПТУ] / ВВ. Чебышева. — М. : Высшая школа, 1983. — 239 с.
6. Чорна І. М. Формування психологічної готовності майбутнього вчителя до профорієнта- ційної роботи у школі : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / І.
М. Чорна. — К,
Нац. пед. унт ім. М. П. Драгоманова. — К, 2003. — 20 с.

200
Розділ VIII. ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
ПЕРЕОРІЄНТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
8.1. Методичні засади діагностичного забезпечення
психологічної допомоги безробітним, які мають
професію педагога
В умовах реформування освітньої системи в Україні важливого значення набувають наукові дослідження психологічних аспектів професійної діяльності педагогічних працівників.
Професійна діяльність педагогічних працівників, які будь-яка інша діяльність, має свою специфіку. Вона розкривається в особливостях специфіки навчально-виховної роботи з учнями і студентами, дидактичних засобах навчання і особливостях взаємодії педагога й учнів.
В умовах економічної кризи деякі педагогічні працівники стають безробітними, і питання надання їм ефективної психологічної допомоги в цій ситуації, з урахуванням особливостей самої ситуації і особистості педагога, набуває особливої актуальності. Адже, попри широку розробленість проблем професійної переорієнтації населення, осторонь залишилися питання вивчення психологічних особливостей педагогів, які стали безробітними, з урахуванням особливостей впливу самої ситуації, у якій вони опинилися, на їхню поведінку і надання нау- ково-обґрунтованих рекомендацій щодо подолання ними цієї кризової життєвої ситуації а також розроблення відповідного психодіагности- чного забезпечення та технологій психотерапевтичної, консультативної і психокорекційної допомоги вищезазначеній категорії населення з урахуванням індивідуально-типологічних рис особистості.
В основі розроблення діагностичного забезпечення психологічної допомоги безробітним, які мають професію педагога, нами закладено принципи неперервної професійної освіти, розвитку особистості, єдності свідомості і діяльності, теорії провідних тенденцій, системно- структурний підхід. За результатами аналізу вітчизняної та зарубіжної психологічної і педагогічної літератури, емпіричного дослідження особистості безробітного, який має професію педагога, психологічних особливостей та впливу ситуації безробіття на особистість, було визначено специфічні особливості і протиріччя процесу професійної переорієнтації безробітних, а також найбільш типові психологічні стилі реагування на ситуацію безробіття. Серед особливостей ситуації,
у якій опиняються педагоги, які стали безробітними, нами виділено її кризовий характері стресовий вплив на особистість безробітного, значні обмеження і складності об’єктивного і суб’єктивного характеру у виборі нової професії, виникнення внутрішньо-особистісного конфлікту у зв’язку з життєвою кризою безробіття, зменшення шансів виграти жорстку конкурентну боротьбу на ринку праці порівняно з працюючим населенням, зниження активності і мотивів досягнень, самооцінки, виникнення психосоматичних розладів, погіршення фізичного і психічного здоров’я, відчуття станів психічного напруження, стресу, депресії, апатії, агресивності тощо.
Психодіагностичне дослідження індивідуально-типологічних якостей безробітних має важливе наукове і практичне значення, дає цінну інформацію про особистість, яку можна використати для надання безробітному ефективної психологічної допомоги. Зокрема, така інформація може впливати на самопізнання і саморозвиток безробітного, сприяти оптимальному вибору нової професії, вирішенню особистісних внутрішніх проблем, підвищенню адаптації у кризовій життєвій ситуації безробіття.
При підборі методик для психодіагностичного дослідження особистості педагога, який є безробітним, ми спиралися нате, щоці методики повинні вимірювати психічні стани людини. Це такі методики, як самооцінка психічних станів (Г. Айзенк), САН — самопочуття, активність, настрій, професійна спрямованість особистості (Дж. Гол- ланд, мотивація професійної діяльності (Земфір-Реан), смисложиттє- ві орієнтації особистості (Д. Леонтьєв), професійні типи особистості
(опитувальник Барретта, індивідуально типологічний опитувальник Л. Собчик).
Використання зазначених методик дає змогу дослідити психологічні особливості ситуації безробіття, поведінки людини в цій ситуації і розробити науково-обґрунтовані рекомендації щодо подолання кризової ситуації безробіття.
8.2. Психодіагностика індивідуально-типологічних
особливостей особистості педагога, який
є безробітним
Важливе місце у психодіагностиці особистості педагога, який є безробітним, посідає вивчення його індивідуально-типологічних особливостей, оскільки співпадіння між типом професії і відповідним типом особистості має велике значення для успішності у професійній
діяльності. Тому для здійснення психодіагностичного прогнозу важливе значення має встановлення типу особистості безробітного і типу професій, які б відповідали професійним інтересам, схильностям, спрямованості людини.
Спроби розробити типологію і пояснити індивідуальні особливості людей відомі щез античних часів. Ідея створення психологічних типів людей має дуже прадавню історію. Найбільш відомими із античних типологій особистості є класифікації Гіппократа, Платона і Теофраста. Безумовно, це не були наукові психологічні типології, вони мали описовий характер. Наприклад, типологія Платона побудована на етичних принципах. Основу класифікації Теофраста склали тридцять людських недоліків — іронія, лестощі, марнослів’я, пихатість, грубість, боягузтво, підлість тощо. Гіппократ виділяв чотири типи темпераменту — сангвінік, холерик, меланхолік і флегматик, за співвідношенням різних рідин в організмі — крові, жовчі та слизу. Пояснювальним принципом залежності типу темпераменту від тілесних характеристик Гіппократ поклав початок наукової психологічної типології, а його назви темпераментів залишились у сучасній психології. Пізніше опис темпераментів Гіппократа зробив І. Кант.
Першу спробу наукової класифікації типологій зробив на початку
XIX століття засновник френології Ф. Галль. Він вивчав відмінності у побудові черепа різних людей і відповідні психологічні особливості. За Галлем, психологічні риси людини локалізуються у певних місцях кори головного мозку. Розвинутість тієї чи іншої ділянки мозку свідчить про наявність відповідних психологічних рис. Галль виділяв двадцять сім психологічних здібностей, які складали основу людського характеру — інстинкт продовження роду любов до потомства прихильність, дружба, схильність до боротьби і самозахисту руйнівний інстинкт тощо. Френологія Галля проіснувала недовго, однак пізніше деякі здібності, що були визначені Галлєм, знайдуть своє наукове підтвердження в психології.
Власне науковий початок досліджень індивідуально-психологіч- них рис людини пов’язаний з розвитком експериментальної психології, фізіології і психіатрії. Наукові дослідження психологічних типологій проводили відомі вчені І. Павлов, К. Юнг, Е. Кречмер, пізніше
— І. Шелдон, Г. Айзенк.
Подальший розвиток досліджень типологій був здійснений у психофізіологічній теорії основних властивостей нервової системи, зокрема, у працях І. Павлова. Він виділяв 4 типи ВНД — сильний, урі-

203
вноважений — сангвінік сильний, рухливий — холерик сильний, стабільний — флегматик слабкий — меланхолік. Пізніше розвиток і корекцію деяких ідей теорії І. Павлова про типи ВНД зробили видатні радянські вчені Б. Теплов, В. Небиліцин та інші.
Дуже відомою і популярною психологічною типологією є типологія К. Юнга. За К. Юнгом, екстраверсія та інтроверсія є психологічними способами адаптації людини до зовнішнього світу, це психологічні орієнтації на зовнішнє або внутрішнє. Екстраверт — це людина, яка орієнтується на зовнішній світі віддає перевагу об’єктивному світу фактів, явищі речей. Психологічне життя екстраверта відбувається ззовні, безпосередньо, як реакція на навколишнє середовище. Екстраверту значно більшій мірі, ніж інтроверт, підлягає впливу ззовні думки, рішення і поведінка екстраверта у значній мірі і безпосередньо залежать від впливу зовнішнього світу. Внутрішнє життя у екстраверта завжди займає друге місце.
Інтроверт, на відміну від екстраверта, зорієнтований переважно на власне внутрішнє життя, свій суб’єктивний світ. Уданому випадку сам суб’єкт і його внутрішня реальність є засобом адаптації до навколишнього середовища. Інтроверту притаманні інтерес до ідей і духовного життя, ідеалістичність, багата уява і висока чутливість.
На практиці неможливо виділити у чистому вигляді екстраверсію або інтроверсію, тому Юнг додав до них 4 психічні функції — мислення, відчуття, інтуїцію і почуття. Таким чином, за класифікацією К. Юнга маємо вісім психологічних типів.
В основу типологічної моделі Е. Кречмера покладено аналіз тілесної конституції людини, за якою вчений виділяє астеніків, атлетів і пікніків. Відповідно тілесним конституціям дослідник виділяє цикло- тимний і шизотимний темпераменти з притаманними кожному з них психологічними характеристиками. Головна ідея моделі Е. Кречмера
— зв’язок між тілесними ознаками і психологічними особливостями людини.
Американський психолог У. Шелдон продовжив дослідження зв’язків між побудовою тіла і особливостями темпераменту індивіда. Конституціональна типологія У. Шелдона схожа з типологією Е. Кречмера, в яку він вніс зміни і доповнення. Замість поняття типу У. Шелдон використовує поняття компонента. Основою для розгляду тілесних типів для нього стають три типи тілесних клітин людського ембріону — ектодермні — поверхневі, ендодермні — внутрішні і мезодермні — проміжні. Ендоморфному типу конституції відпові-
дає темперамент вісцеротоніка з притаманними йому психологічними властивостями, ектоморфному типу — церебротоніки і мезоморфному соматотоніки.
Найбільш поширеними і відомими сучасними психологічними типологіями особистості є типології Г. Айзенка, Дж. Баррета, П. Ганну- шкіна, Дж. Голанда, С. Деллінгера, Д. Кейрсі, К. Леонгарда, А. Личко, А. Лоуена, Олдхема-Морріса, Л. Собчик, Харісона-Бремсона.
Значний внесок у розробку і дослідження індивідуально-типоло- гічних рис особистості зроблено в руслі теорії провідних тенденцій Л. Собчик. Ця теорія містить новий концептуальний підхід до розуміння поняття особистість, який спирається на сучасні зарубіжні і вітчизняні психологічні інноваційні розробки. Головним рецептом самореалізації особистості, професійних і особистих досягнень, розвитку і творенню власної долі Л. Собчик вважає знання власного Я, правильне і своєчасне розпізнавання власних індивідуальних здібностей, схильностей, характеру і цінностей, розуміння інших людей і вміння спілкуватись. Знання і розуміння себе, власного життєвого шляху і місії сприяє правильному вибору багатьох сторін життя, втому числі і професійному. Отже, знання себе, самопізнання є важливою і необхідною умовою саморозвитку і самореалізації особистості. Розуміння себе, своїх бажань і життєвих цілей є необхідною умовою гармонійного розвитку особистості, її життєвих і професійних досягнень, примирення внутрішньоособистісних протиріч, досягнення щастя, свідомої побудови власної долі. Знання себе і воля людини відіграють значну роль у розумінні суті власного Я ідолі як процесу, який можна планувати, передбачати і регулювати, змінювати за власним бажанням. Л. Собчик вважає, що власна доля в значній мірі залежить від самої людини, отже, людина сама у змозі творити власне життя, планувати і відповідати за нього.
За Л. Собчик, існує прямий зв’язок між характером людини, її
індивідуально-типологічними рисами і долею, життєвим шляхом. Провідні тенденції — це індивідуальний спосіб сприйняття, вибору і освоєння інформації про оточуючий світ, індивідуальна вибірковість до явищ світу і власний стиль засвоєння інформації, яка є значущою для людини. Такі тенденції зумовлюють особливості мотиваційної і емоційної сфери, когнітивні стилі і комунікативні якості особистості. Як індивідуальні особливості сприйняття, вибору і переробки інформації про оточуючий світ провідні тенденції відіграють визначну роль в усіх сферах життєдіяльності особистості, втому числі і професій-
ній. Отже, вивчення цих тенденцій, індивідуально-типологічних стилів реагування на певну життєву ситуацію, втому числі і ситуацію безробіття, може визначати зміст технологій професійної переорієнтації, оптимальні способи і шляхи психологічної допомоги безробітним на цьому етапі.
Вивчення індивідуально-типологічних рис особистості і їх зв’язок з професійною діяльністю є важливим напрямком досліджень у західній психології. Вже класичною стала модель професійної спрямованості особистості і типів професійної діяльності Дж. Голланда, який виділяє шість типів професій і особистості. У західній психології підхід до проблем професійної переорієнтації особистості (ППО) базується на принципах взаємозв’язку типів діяльності і особистості, цілісності особистості і її розвитку.
Відомий і дуже популярний на Заході психолог Джим Баррет, спеціаліст з бізнес-консультування і побудови професійної кар’єри, у своїй типології виділяє 4 поняття Здібності, Особистість, Мотивація,
Кар’єра. Відповідно до цих понять психолог пропонує здійснювати вибір, планування, розвиток і аналіз професійної діяльності людини. При побудові особистісно-професійної типології Дж. Баррет використовує два параметри індивідуалізм, або орієнтація на спілкування, та активність упевненість у собі або пасивність. Дж. Баррет також виділяє два фактори, пов’язаних із завданнями орієнтація на уяву або на факти, і спонтанність або обачливість. Відповідно до цих чотирьох полярних характеристик Дж. Баррет описує шістнадцять типів особистості і професій, які найбільш оптимальні для кожного типу. Дослідження типологій за Дж. Барретом, безумовно, може бути корисним для профконсультанта при роботі з клієнтом, який хоче обрати професію, побудувати кар’єру або змінити професію. Знання типології може бути практично корисним, давати цінну інформацію про власну особистість для людей, які обирають професію або хочуть її змінити. В профконсультаційному психодіагностичному дослідженні вивчення
індивідуально-типологічних рис клієнта має займати належне місце, стати складовою частиною профорієнтаційної психодіагностики.
8.2.1. Тест Професійна спрямованість особистості»
У методиці Дж. Голланда щодо визначення спрямованості особистості у професійному виборі запропоновані різні професії, спеціальності, а також характеристика професійного середовища та професійних типів людей.
Люди переважно прагнуть знайти середовище і професію, які дозволили б їм найкраще розкрити свої здібності, виразити свої інтереси, ціннісні орієнтації. Виходячи з цього, Дж. Голланд виділяє шість типів особистості реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенційний, підприємницький, артистичний. Відповідно до зазначених типів особистості виділено і шість типів професійного середовища з аналогічними назвами.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал