Національна академія педагогічних наук україни




Сторінка12/17
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.01 Kb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
Питання на уточнення правильності розуміння ситуації. По кожному пункту зазначеного алгоритму бажано ставити питання для повторної перевірки адекватності розуміння. Уточнювати правильність розуміння ситуації сліду разі збору інформації про іншу людину. Це можна зробити за допомогою наступних питань:
Чи правильно я Вас зрозумів, що…
Чи можете ви привести наочний приклад тій ідеї, що виразили…
Якщо сформулювати висловлену вами ідею іншими словами, то ви малина увазі…
Ключові питання розшифровка, перефразовування, уточнення.
Таку схему можна використовувати на будь-якому етапі професійне самовизначення, планування професійного становлення та розвитку, професійна переорієнтація. Наступна методика допоможе учням узагальнити зібрану інформацію щодо подальшого професійного шляху.
5.3. аналіз самовизначення
Відому схема аналізу можна застосувати для структурного бачення умов професійного самовизначення. Для цього необхідно проаналізувати наявні позитиви — плюси та негативи — мінуси внутрішнього світу та зовнішнього оточення стосовно запланованої професії. До внутрішнього світу слід віднести психологічні аспекти самовизначення інтереси, мотиви, професійно-важливі якості тощо. Зовнішнє середовище становлять впливові люди (батьки, друзі, вчителі) та наявні умови життєдіяльності (позашкільна діяльність, фінансове становище батьків тощо).
Результати аналізу зручно фіксувати в наступній таблиці.
Позитивний вплив
Негативний вплив
Внутрішній світ
Сильні моменти
Слабкі моменти
Зовнішнє середовище
Можливості
Загрози



Структурне бачення переваг та слабких місць зробленого професійного вибору, його можливостей та загроз дозволить краще усвідомити та запланувати необхідні кроки професійного плану. Такі кроки можна зафіксувати у спеціальні анкеті професійних перспектив.
5.4. Анкета з визначення професійних перспектив
Інструкція.
Уважно прочитайте кожен пункт анкети. Намагайтесь якомога детальніше зафіксувати власне розуміння питань. У разі ускладнень ви можете звернутись за допомогою або до того, з ким ви обговорювали власні професійні цілі (з ким виконували попередню вправу Розуміння актуальної ситуації, або безпосередньо до ведучого. Час виконання завдання необмежений, але намагайтесь відповісти на всі питання протягом уроку, щоб не залишати їх у якості домашнього завдання».
Перелік питань анкети виявлення професійних перспектив. Зафіксуйте власне бачення професійного становища через 3-5 років й сформулюйте головні ділові цілі. Які складнощі за вашим прогнозом можливі на шляху досягнення поставлених цілей. Яка зовнішня допомога або додаткові ресурси можуть знадобитися під час досягнення поставлених цілей. Яка можлива реакція вашого оточення на факт досягнення цих цілей. Що ви знайдете і що втрати під час досягнення мети. Які перші кроки ви виділили у реалізації поставлених цілей і задач?
Розгорнута відповідь на всі пункти анкети й є робочим варіантом Професійного плану. У разі необхідності можна запропонувати учням обговорити свої плани у парах або у міні-групах.
Таким чином, описані вище етапи професійного самовизначення допомагають учневі розставити необхідні акценти та пріоритети у професійному виборі. Оскільки проведені за означеним алгоритмом заняття надають можливість старшокласнику відповісти на запитання Які мої
індивідуально-психологічні особливості Чого я навчився, досяг на цей час Чого я прагну навчитися, досягти в майбутньому — результатом занять є не тільки усвідомлений учнем варіант професійного плану. На нашу думку, не менш важливим є усвідомлення молодою людиною пріоритетів подальшого особистісного розвитку й саморозвитку і роз-

152
гляд майбутньої професійної діяльності саме в такому контексті — як можливість, майданчик самозростання й саморозгортання.
Для кращого усвідомлення власних життєвих цінностей, цілей та інтеграції всіх одержаних раніше даних у конкретний план дій можна ще раз нагадати молодим учням про важливість закладення в такий план дійсно власних інтересів, потреб, бажань. Наступна вправа допомагає перепровірити учням власну мотиваційну сферу ще раз.
5.5. Методика визначення актуальних потреб «25 хочу»
Методика містить два етапи. Перший етап — активізація актуальних мотивів й потреб на його виконання необхідно приблизно
20 хвилин.
Інструкція до першого етапу.
Для того, щоб розібратися у своїх вимогах до життя взагалі і своїх професійних очікуваннях зокрема, пропонуємо виконати наступне завдання. Зафіксуйте 25 пунктів своїх життєвих хочу. Кожне нове бажання — це новий пункт списку. Звичайно, бажано, щоб ці пункти в першу чергу стосувалися вашої майбутньої професійної діяльності. Цей перелік можна нікому не показувати — важливо, щоб вибули максимально щирими з самим собою.
Бажань може бути більше, ніж 25 пунктів якщо ж їх виходить менше активізуйте свою фантазію. Адже кожен з нас дійсно чекає від життя багато чого. Досягнення певного суспільного статусу, отримання влади, матеріальна забезпеченість, досягнення тих або інших конкретних результатів діяльності — це неповний перелік найбільш привабливих у соціумі цілей. Занотуйте те, що найбільш привабливим є саме для вас.
Другий етап — це обробка переліку бажань та цілей за певним алгоритмом, поданим в інструкції.
Інструкція до другого етапу.
Ваші Хочу — це і є найважливіші цілі на нинішньому етапі життя. Саме вони задають напрям вашої активності. І формують картину вашого найближчого майбутнього. Ці Хочу відображають найважливіші життєві потреби. Американський психолог Абрам Маслоу перерахував основні потреби людини і структурував їх у певну послідовність. Це так звана Піраміда Маслоу. Уній по рівнях розміщені наступні потреби людини.
Умовно піраміду Маслоу також можна назвати ментальною картою потреб людини.

153
Рис. 5.5.1. Рівні потреб людини за Маслоу
Розглянемо зафіксовані рівні докладніше рівень, найнижчий. Фізіологічні потреби: їжа, пиття, секс, тепло рівень. Потреба в стабільності і безпеці. Це відсутність страху за життя, дах над головою, упевненість у завтрашньому дні рівень. Потреба в приналежності та схваленні. Тобто кожна людина хоче бути не сама по собі, а належати громаді, де її приймають такою, якою вона є. Це наші близькі люди, наші друзі, наші кохані. Іншими словами, цей рівень вміщує потребу у дружбі, любові, сім’ї.
4 рівень. Потреба у визнанні і пошані. Людині мало просто схвалення. Їй важливо проявити себе, важливо бути поміченою. Найчастіше це відбувається у професійній діяльності. Цю потребу можна назвати прагненням завоювати професійне визнання, зробити кар’єру.
5 рівень. Пізнавальні потреби. Це необхідність в отриманні і переробці нової інформації читання книг, телебачення, Інтернет, подорожі Хочу все знати рівень. Естетичні потреби. Тобто прагнення до краси і гармонії яку зовнішньому просторі, такі у внутрішньому. Коли людину влаштовує її зовнішній вигляд, вона довіряє своїм друзям, вона розуміє своїх батьків та у згоді з собою.

154 7 рівень, найвищий. Потреба в самоактуалізації. Досить складне поняття хто Я Навіщо Я Що Я можу Що Я роблю Все наше життя
— відповідь наці питання.
Згідно Маслоу, потреби більш високого рівня не можуть повноцінно реалізовуватися, поки повністю незакриті, незадоволені потреби нижчих рівнів. Іншими словами, важко шукати Істину на голодний шлунок. Проблематично творити Красу, не маючи навколо себе простору любові і енергетичної підтримки. Голодний Вчений і Знехтуваний Поет — це швидше красивий образ, чим зразок для наслідування.
Це до того, що не варто тікати від проблем світу — вони все одно наздоженуть кожного. Не вирішуючи проблем того або іншого рівня матеріальних, соціальних, освітніх — ми стаємо їх заручниками.
Для кожної людини дуже важливо знайти і проспівати власну пісню. Але окремі мотиви цієї пісні якраз і складаються під час вирішення питань нижчих рівнів. І ця пісня завжди звучить внутрішнім лейтмотивом. Почути його — означає почути Себе. Чим частіше прислухаємося тим більше собі довіряємо. І тим самим активніше і активніше створюємо власний сенс, все впевненіше рухаємося у його просторі.
Щоб було зрозуміліше, пропонуємо виконати маленьке завдання. У вас готовий перелік «25 Хочу Проти кожного хочу поставте номери тих рівнів, потреби яких вони реалізують.
Наприклад.
Хочу здобути хорошу освіту.
Це дає стабільний заробіток (рів. 1,2); можливість професійної реалізації (рів. 4); надходження нової інформації (рів. Хочу мати справжнього друга (рів. Хочу розуміти себе (рів. Тепер порахуйте, реалізацією потреб якого рівня ви стурбовані більш всього Це і є зона ваших найближчих цілей і можливих результатів. Як правило, в учнів-старшокласників на перше місце виходять потреба в дружбі, підтримці, розумінні, любові (3 рівень і потреба у визнанні і пошані (4 рівень. Матеріальні, житлові та інші побутові питання якось неусвідомлено переносяться на плечі батьків. Важливо усвідомити, що рано чи пізно ці проблеми необхідно буде вирішувати самостійно. Щоб не стати їх заручниками.
Отже, ментальні карти, карти мислення дозволяють зробити крок вперед на шляху від одновимірного лінійного логічного мислення, крізь латеральне (двомірне) мислення вперед до багатовимірного,



необмеженого мислення. Це зручна техніка для представлення процесу мислення чи структурування інформації у візуальній формі. Цілі створення карт можуть бути найрізноманітнішими прояснення для себе якогось питання, добір необхідної інформації, прийняття рішення, запам’ятовування складного матеріалу, передача знань учням або колегам іще безліч інших.
Викладачі, які вирішили використовувати ментальні карти у своїй професійній діяльності, під час створення карти мають відповісти на чотири ключових питання) Як я ставлюся до змісту дібраної для передачі інформації, які центральні факти, ідеї, аргументи, процеси, процедури я хочу, щоб учні (студенти) зрозуміли) Яка схема допоможе організувати матеріалі наповнити його змістом) Який вид візуального організатора покаже учням (студентам, як обміркувати зміст) Які проблеми слід виділити для активізації мислення учнів (сту- дентів)?
Оскільки з погляду когнітивної теорії, графіки надають форму мімічним аспектам семантичних структур пам’яті, тобто з’являються схеми, які, як стверджують теоретики навчання, впорядковують та організовують мислення. Люди використовують семантичні структури, щоб прив’язати абстрактні ідеї до конкретних понять вони використовують оперативну пам’ять, щоб вловити сполучення ланцюжка окремих подій.
Використання у професійному навчанні концептуальних карт, що зображує та імітує ієрархічну структуру, допомагає активізувати індуктивні і дедуктивні способи мислення. Тимчасові лінії, навпаки, у порівнянні з епізодичними мімічними структурами, пропонують події у хронологічному порядку. Картина яких зображуються мімічні каузальні схеми, абстрактні ментальні моделі допомагають прояснити минуле і передбачити майбутнє.
Всі графічні організатори створюють на папері або на екрані монітора (за умови використання спеціалізованих програм-картографів) об’єктивну форму цих ментальних процесів, дозволяючи учням і викладачам створювати альтернативні структури, проробляти відоме, виправляти помилки.

156
Література:
1.
Драйден Г.
Революция в обучении
. Научить мир учиться по-новому / Г.
Драйден, Дж.
Вос ; перс англ.]. — М. :
ПАРВИНЭ
,
2003
. — 672 с.
Волков Е. Н. Концепт-карты, интеллект-карты, майндмэппинг (mindmapping) : общая ин- формация, направления использования [Электронный ресурс / Е. Н. Волков. — Режим доступа : http://evolkov.net/mapping/index.html.
3.
Бьюзен Ти Б. Супермышление / Ти Б. Бьюзен ; перс англ. Е. А. Самсонов]. — е изд.]. — Мн. : ООО «Попурри», 2003. — 304 с. Кларк Дж. Г. Использование визуальных организаторов для фокусирования на мышле- нии [Электронный ресурс / Дж. Г. Кларк ; перс англ. Е. Н. Волков]. — 2009. — Режим доступа : http://evolkov.net/mapping/index.html.
5.
Мюллер Х. Составление ментальных карт метод генерации и структурирования идей
/ Х. Мюллер ; перснем. ВВ. Мартыновой, ММ. Дремина]. — М. : Омега-Л, 2007.
— 126 с. Англомовна профорієнтаційна студентська програма ISCO Електронний ресурс. — Режим доступу : http://www.isco.org.uk.

157
Розділ VI. ПСИХОДІАГНОСТИКА
ПРОФЕСІЙНОГО САМОСТАВЛЕННЯ
МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
6.1. Дослідження динаміки професійного
самоставлення майбутніх педагогів упродовж
навчання
Наше сьогодення вимагає мобілізації позитивних професійних якостей особистості. Особлива роль у цьому належить системі педагогічної освіти, бо саме від педагога починається та залежить рівень культури усього суспільства. Наскільки педагог є майстром своєї справи, настільки і ми отримуємо позитивні бонуси у нашому майбутті. Ставлення до сучасного вчителя неоднозначне, і це залежить не лише від економічних чи політичних уподобань суспільства, ай від власної особистої позиції вчителя, від його харизми, вміння співпрацювати з людьми, професійної компетентності, педагогічного такту, і як наслідок його професійного самоставлення.
Професійне самоставлення вчителя тісно переплітається з його особистісним самоставленням, є віддзеркаленням ставлення до нього оточуючого педагогічного колективу, учнівсько-батьківської спільноти. Формування професійного самоставлення майбутнього педагога починається задовго від його професійної діяльності і проходить ряд етапів розвитку чи становлення. Нам було цікаво визначити ці етапи, охарактеризувати їх, дати критеріальну оцінку їх початку та завершення, виявити рушійні сили, що спонукають особистість майбутнього вчителя піддаватися певним трансформаціям професійного становлення та розвитку, проаналізувати зміни, що відбуваються зі студентом не лише у професійному, а і в особистісному плані.
Для такої роботи нами було створено модель професійного само- ставлення майбутніх педагогів упродовж навчання, перевірено її ефективність та надано методичні рекомендації щодо її впровадження у практику сучасної педагогічної освіти. Керуючись вищезазначеним, ми підібрали комплекс психодіагностичного інструментарію для використання у роботі з визначення професійного самоставлення майбутніх педагогів.
Комплекс методик підібрано у відповідності до трикомпонентної структури професійного самоставлення, що забезпечує всебічний ракурс дослідження проблеми. Діагностика кожного компонента професійного самоставлення проводиться за комплексом методик, які дозво-

158
ляють цілісно проаналізувати зазначену проблему та створити певний профіль рівня сформованості професійного самоставлення майбутніх педагогів. Це допоможе виявити недоліки у професійній підготовці майбутніх фахівців педагогічного профілю та вчасно розробити подальшу стратегію отримання фахових знань, умінь, навичок.
У розробці ефективної стратегії отримання та засвоєння знань, зацікавлені, насамперед, самі студенти педагогічних вузів, бо якість їхнього рівня підготовки зумовлює їхню успішність у професійному майбутньому. Конкуренція та підвищені вимоги сучасності підштовхують, стимулюють, виступають рушійною силою розвитку та саморозвитку майбутніх педагогів, самовдосконаленню їх професійних навиків, освіті впродовж життя. Обов’язковою умовою успішності сучасного викладача виступає уміння та потреба самовдосконалюватися не лишена професійному, ай на особистісному рівні, набувати нових якостей у здобутті та впровадженні фахових знань у розбудову педагогічної справи.
Підґрунтям нашої роботи слугувала необхідність у піднятті статусу педагогічного працівника, набутті ним здібностей, бажання та потреби у професійному розвитку, професійному самовдосконаленні та особистісному зростанні як невід’ємних складових успішної особистості. Отже, нами було висунуто ряд пропозицій, розроблено низку заходів, створено ряд умов для проведення дослідження динаміки професійного самоставлення майбутніх педагогів упродовж навчання. Рекомендації з проблеми професійного самоставлення набувають широкого застосування у практиці підготовки майбутніх педагогів.
Дослідження динаміки професійного самоставлення майбутніх педагогів упродовж навчання потрібно здійснювати починаючи зі студентів першого курсу. Таким чином ми зможемо дізнатися про основу мотиваційних факторів вступу до педагогічного навчального закладу, про рівень домагань на початку навчання, про рівень самопізнання майбутніх педагогів.
6.2. Психолого-педагогічні засади професійного
самоставлення
6.2.1. Формування професійного самоставлення майбутніх
педагогів як пріоритетний напрям розвитку освіти
Професійна діяльність є найважливішою сферою самореалізації людини. Задоволеність працею — це головний показник соціальної адаптації, успішності та продуктивності життя, особливо для моло-

159
дого фахівця. Трансформації сучасного суспільства вимагають від нього пластичності, мобільності, неординарності у вирішенні професійних проблем, здатності швидко оволодівати новими технологіями, спорідненими спеціальностями, максимально повно розкривати свій професійно-особистісний потенціал, щоб бути конкурентоспроможним, продуктивним, впевненим у собі. Необхідною умовою реалізації таких нових форм праці є наявність у випускника педагогічного закладу цілісної позитивної Я — концепції. Особливу увагу психологи звертають на набуття фахівцем сенсу педагогічної діяльності. Це вузловий момент для самореалізації у будь-якій діяльності. Переживання особистісного смислу Я як суб’єкта діяльності є функцією розвитку позитивного самоставлення особистості. Особливо актуальним цей розвиток є для студентів педагогічного профілю.
За дослідженнями фахівців, саме в юності відбувається трансформація об’єктного самоставлення у суб’єктне самоставлення. Особистість починає ставитись до себе як до рівноправного партнера в діяльності та спілкуванні. Самоставлення виступає новою детермінантою саморозвитку особистості.
Однак соціальна ситуація розвитку студента провокує його на формування об’єктного ставлення до себе, маніпулятивних форм поведінки, інколи на сприйняття себе як жертви. Тому якісна підготовка сучасного конкурентоспроможного фахівця вимагає формування у нього позитивного суб’єктного самоставлення при відповідному психолого-педагогічному забезпеченні цього процесу в умовах педагогічного вузу.
У національній стратегії зазначено основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти. Розробка Національної стратегії розвитку освіти зумовлена необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості ікон- курентоспроможності освіти, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою освітив нових економічних і соціокультурних умовах, інтеграцію її у європейський і світовий освітній простір.
Освіта належить до найважливіших напрямків державної політики України. Держава виходить з того, що освіта — це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету й формування позитивного іміджу нашої держави, створення умов для самореалізації кожної особистості.
З огляду на визначені пріоритети найважливішим для держави є виховання людини інноваційного типу мислення та культури, проектування акмеологічного освітнього простору з урахуванням інноваційного розвитку освіти, запитів особистості, потреб суспільства і держави. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства, консолідації усіх його інституцій, гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості.
6.2.2. Сутність поняття професійне самоставлення»
майбутніх педагогів
Ґрунтовне дослідження самоставлення як системного особистісного утворення проводиться відомими психологами ВВ. Століним, НІ. Сарджвеладзе, А. В. Петровским, С. Р. Пантілєєвим.
Зокрема С. Р. Пантілєєв досліджує особливий взаємозв’язок між системою самооцінок, емоційно-ціннісних ставлень особистості та її самореалізацією. Психологічні особливості побудови життєвого світу особистості молодої людини і в цьому контексті, роль та трансформації її ставлення до себе вивчає український психолог Т. М. Титаренко.
Самоставлення у річищі концепції про особистісні смисли Я розглядають вчені О. Г. Асмолов, А. В. Петровський.
Праці фундатора української школи психологів Г. С. Костюка орієнтують на вивчення процесів саморозвитку, втому числі і самоста- влення, з позиції зустрічної, зовнішньої та внутрішньої детермінації, особливо в освітніх закладах.
Дослідження ГО. Балла, І. А. Зязюна, стосовно позитивної професійної взаємодії викладача та студента, розвивають принципи гуманізму, любові та поваги, закладені в досвіді педагогічної праці вітчизняних таких викладачів, як КД. Ушинського, АС. Макаренка, В. О. Сухомлинського. Центральну роль Я — концепції у розвитку, самовизначенні та самореалізації особистості плідно досліджують вчені психологи С. Д. Максименко, Н. В. Чепелєва, В. Г. Панок та інші.
Невирішеними є психологічні особливості розвитку позитивного самоставлення особистості студентів педагогічних вузів як суб’єктів діяльності роль психолого-педагогічних дисциплін, їх цілі, завдання та засоби в системі міждисциплінарних зв’язків в аспекті формування позитивного самоставлення випускників педагогічних вузів, здатних плідно працювати на освітянській ниві.
Структурну модель самоставлення як системного особистісного утворення дослідив відомий психолог ВВ. Столін на основі концепції
про особистісний смисл Я. Основу самоставлення складає процесу якому власне Я, власні риси та якості оцінюються особистістю відносно мотивів, що відображають потребу у самореалізації.
Самоставлення це активність суб’єкта відносно свого Я, яка складається з певних внутрішніх дій (та настановна ці дії, диференційованих або за емоційно-оцінною специфікою, або предметним змістом самої дії. На основі цього виділяється мікро- та макроструктури самоставлення. Мікроструктура — це самоставлення ізсередини самосвідомості, зі сторони реалізуючих його механізмів, аналіз його внутрішнього діалогу як вивчення результату через процес змісту, обумовленого та визначеного формою існування.
Макроструктуру складає емоційно-оцінна система. За рахунок активності ці структури інтегруються в загальне почуття позитивного або негативного ставлення особистості до себе. Самоставлення формується як вирішення суперечностей між «Я»-об’єкт та «Я»-суб’єкт. За думкою психолога НІ. Сарджвеладзе, як об’єктне, такі суб’єктне самоставлення реалізуються когнітивною активністю, емоційними реакціями та системами дій особистості на свою адресу [10]. У реальній соціокультурній ситуації розвитку постійно відбувається трансформація об’єктного та суб’єктного самоставлення.
На наш погляд, проблема формування позитивного самоставлення майбутніх педагогів полягає у знаходженні міри суб’єктного та об’єк- тного самоставлення особистості в залежності від реальної ситуації її розвитку та ієрархії ціннісно-смислових орієнтацій та систем само- оцінок.
Розвиток самоставлення студентів має психологічні особливості. Т. М. Титаренко дослідила, що ставлення до себе як до людини, яка взаємодіє з іншими людьми, як до рівноправного партнера у спільній діяльності є новою детермінантою в саморозвитку студента. Уставленні до себе, оцінюванні себе інтегруються відношення до міри самореалізації у соціумі та ставлення до інших людей Формування позитивного самоставлення є необхідною умовою самореалізації майбутнього фахівця.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал