Національна академія педагогічних наук України



Сторінка29/29
Дата конвертації01.01.2017
Розмір6.67 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29

























Додаток М

Взаємодія у вищих навчальних закладах та культурні виміри Г.Хофстеде (за П.Гудерхамом і О.Нордхау)



 

Дистанція влади

Індивідуалізм-колективізм

Уникнення невизначеності

Мужність / жіночність

Су'ект-суб'єктні (егалітарні)

взаємини викладачів і студентів

-0.51*

0.39

-0.62**

-0.64**

Діалогові форми викладання

-0.33

0.30

-0.70**

-0.57**

Партисипативність

-0.37

-0.15

-0.62**

-0.32

Частота використання групової роботи

-0.24

-0.06

-0.41

-0.54*

*Кореляція є суттєвою на рівні 0.05

**Кореляція є суттєвою на рівні 0.01



Коментар. Таблиця показує, як рівень авторитарності та партисипативності співвідноситься з культурними показниками Г. Хофстеде. Як видно з таблиці, рівень викладацького авторитету в університетах відповідає «дистанції влади». Індекс «уникнення невизначеності» вказує на здатність адаптуватися до нової культури та долати напругу в неоднозначних ситуаціях взаємодії, його кореляція з освітньої змінною припускає, що суспільства, які добре долають невизначеність, мають тенденцію в університетській освіті заохочувати суб'єктність, партисипативність. Індекс «мужність» вимірює переважно орієнтацію особистості на досягнення мети, успіху. Кореляція показує, що університети, орієнтовані на партисипативність і суб'єктність, розташовані в країнах із низькою дистанцією влади та високим ступенем толерантності до невизначеності. Культурний вимір «мужність / жіночність» співвідноситься з показником стилів навчання.

(Gooderham P., Nordhaug О. Are Cultural Differences in Europe on the Decline? / Р. Gooderham, О.Nordhaug // European Business Forum. – 2001. – Issue 8. – Р. 48-53.).


Додаток Н

Діаграма «Ставлення студентської молоді до звичаїв та традицій студентів – представників іншої культури»

Ряд 1 – Традиції та звичаї студентів – представників іншої культури повністю прийнятні.

Ряд 2 – Деякі традиції та звичаї здаються незрозумілими, але з ними готові миритися.

Ряд 3 – Традиції та звичаї помітно відрізняються від моєї культури, і мені складно адаптуватися до них.

Ряд 4 – Традиції та звичаї студентів – представників іншої культури чужі мені, і я не готовий прийняти їх.

Ряд 5 – Традиції та звичаї студентів іншої культури викликають у мене крайнє роздратування.


Ряд 6 – Важко відповісти.

Додаток П



Індекс толерантності (кількісний аналіз)


Рівень

Характеристика рівня

Кількість балів

Відсотковий покажчик

Низький рівень

високий ступінь інтолерантності, наявність виражених інтолерантних настанов щодо навколишнього світу та людей

22-60

41,5

Середній рівень

поєднання як толерантних, так і інтолерантних рис

61-99

46,4

Високий рівень

яскраво виражені риси толерантної особистості

100-132

12,1

Індекс толерантності (якісний аналіз)

Субшкала

Рівень

Кількість балів

Відсотковий покажчик

Етнічна толерантність

Низький

до 19

44,1

Середній

20-31

46,3

Високий

32 та вище

9,6

Соціальна толерантність

Низький

до 10

39,8

Середній

11-20

48,2

Високий

21 та більше

12

Толерантність як риса особистості

Низький

до 13

40,6

Середній

11-20

52,3

Високий

21 та більше

7,1

Додаток Р
Результати рівневого аналізу готовності студентів до кроскультурної взаємодії за результатами констатувального етапу експерименту (%)


Сумарні критерії

Рівні

КГ 1, 2

ЕГ -1, 3

ЕГ -2, 4

К

Р



И

Т

Е



Р

І


1


В

22,2

26,7

21,9

С

34,7

46,6

36,7

Н

43,1

26,7

42,4

2


В

16,7

20

18,1

С

37,5

41,7

37,5

Н

45,8

38,3

44,4

3

В

18,0

25,0

18,2

С

31, 4

31,7

35,0

Н

50,6

43,3

46,8

в – високий, с – середній, н – низький.
(за сукупністю рівнів по вертикалі)

Рівні

КГ 1, 2

ЕГ -1, 3

ЕГ -2, 4

Середній покажчик

В

18,9

23,9

19,4

20,7

С

34,5

40

36,1

36, 9

Н

46,6

36,1

44,5

42,4

Додаток С

Характеристики фасилітації за алгоритмом В.Ледньова

Фасилітація та

Терміни на позначення основних аспектів фасилітації

її основні характеристики


Визначення поняття

Особистісний аспект

Формувальний вплив

Результат

1.Соціально-генетичний механізм передачі культури

Facilitate – стимулювати, сприяти, активізувати (to facilitate – полегшувати, сприяти, створювати сприятливі умови) зміни; підтримка, допомога, турбота і т.д.

Віра в початкову, конструктивну та творчу мудрість людини як цінності

Переконання в соціально-особистісній природі засобів, що актуалізують конструктивний особистісний потенціал людини в процесах міжособистісної взаємодії

Поняття про необхідні та достатні умови міжособистісної взаємодії, що фасилітує особистісний розвиток та забезпечує конструктивні особистісні зміни

2. Процесуальний бік


Синергія: співпраця, взаємодія, діалог

Істинність і відкритість

Прийняття та довіра

Емпатичне розуміння

3.

Передача засвоєння знань



Безумовне позитивне прийняття іншої людини

Розвиток особистості

Самоактуалізація особистості

Розробка нового рішення

4.Формування вмінь і навичок

Провокувати зміни в студентів через низку біфуркацій, підштовхуючи до біфуркації, створюючи для цього умови інтерактивної взаємодії, різноманітних зворотних зв'язків між суб'єктами педагогічного процесу. Організація процесу взаємодії в діадах, групах вільної взаємодії. Створення умов для формування осмисленого засвоєння знань та особистісного розвитку в цілому.

5.Розвиток людини відповідно до соціальної програм


Конгруентне самовираження в спілкуванні

Прагнення досягнення індивідуальних цілей-вершин у діяльності

Активне емфатичне слухання

Самодостатність: духовне багатство внутрішнього змісту

6.Удосконалення властивостей поведінки людини

Виховання спрямованості, мотивів та ін.

Самореалізація в досягненні акме, оволодіння новими цінностями

Усвідомлення значущості діяльності, що базується на особливостях міжособистісних відносин

Перебудова особистісних настанов осіб, які навчаються, в процесі міжособистісної взаємодії

Додаток Т

Відбір елементів змісту курсу

«Основи теорії та практики кроскультурної взаємодії»


Аксіологічний складник

Елементи змісту

Лінгвістичний

  • ті, що формують системність, цілісність знань мови як феномена культури;

  • ті, що формують системність знання іноземної мови як аксіологічної реалії, засобу міжнаціонального спілкування;

  • ті, що розкривають самобутню національно-культурну специфіку іноземної мови (самобутність);

  • елементи, що розкривають функціональні міжкультурні можливості іноземної мови (поліфункціональність).

Історико-етнографічний

  • ті, що розкривають в освітньому процесі національну специфіку й самобутність рідної культури;

    • ті, що об'єднують в собі відомості про історичні закономірності процесу взаємопроникнення культурних цінностей, їхній взаємовплив;

    • ті, що дозволяють сформувати в особистості студента цілісне уявлення про процес створення народами національних культурних цінностей: матеріальних і духовних;

    • ті, що сприяють формуванню в особистості студента ціннісного ставлення до аксіологічних реалій традиційної народної культури як рідної, так і іншомовної;

  • ті, що сприяють актуалізації в освітньому процесі етноідентифікуючої функції діалогу культур, формуванню позитивної культурної ідентичності.

Історико-соціологічний

    • ті, що дозволяють розкрити соціально-історичну значущість цінностей національної рідної та іншомовної культур, сформувати в особистості студента цілісне уявлення про роль цінностей діалогу культур у житті народів країн на різних етапах їхньої історії;

  • ті, що сприяють формуванню в особистості студента ціннісного ставлення до процесів взаємодії культур;

  • ті, що передбачають формування в освітньому процесі кроскультурних креативних умінь особистості студента в сфері досліджуваного матеріалу.

Культурологічний

    • ті, що розкривають культурологічну сутність цінностей як предметних утілень культури;

    • ті, що розкривають аксіологічну природу діалогу культур;

    • ті, що сприяють формуванню емоційно-ціннісного ставлення особистості до аксіологічних реалій діалогу культур у кроскультурному контексті взаємодії;

    • ті, що сприяють формуванню ціннісних орієнтацій особистості студента, селективності цінностей у діалозі культур;

    • ті, що розкривають зміст такої сутнісної особливості цінностей діалогу культур, як самобутність, із позиції теорії культури;

  • ті, що розкривають функціональний характер цінностей діалогу культур у контексті взаємодії.

Додаток У

Приклади завдань

  1. Заповніть анкету при прийомі на роботу.

2.Відповдно до прикладу напишіть свій лист працевлаштування.


Додаток Ф

Результати проекту «Гендерний маршрут»

Таблиця 1.



Специфіка кроскультурної взаємодії в контексті гендерних відмінностей

Специфічні особливості вербальної та невербальної поведінки

Українки

Американки

Тематика та стиль спілкування

Стиль: м'який емоційно-експресивний. Теми: відносини між людьми, кулінарія, новини шоу-бізнесу, діти.

Стиль: змагальний, активний, комунікативне управління, багатослівність, контроль теми розмови та перебивання. Говорять часто й довго. Теми: спорт, бізнес, погода, новини.

Емоційно-експресивний фон

Доволі емоційний.

Стриманий, жорсткий.

Характер мовлення

Деталізують мовлення, стежать за структурою і тоном, довго «ходять» навколо мети розмови.

Прагнуть отримувати факти, акцентують увагу на змісті, орієнтуються на суть розмови, прямо висловлюють свої думки: "Let's get down to business", "Get to the point", "Do not heat around the bush".

Ввічливість

Формально достатньо ввічливі, але в суперечках і дискусіях через особливості україномовної культури можуть наполегливо переконувати співрозмовника у своїй точці зору.

Не варто чекати особливої ввічливості та галантності по відношенню до жінки, оскільки в американській культурі жінка має рівні права із чоловіком.

Використання характерних слів для підтримки бесіди


Висловлюють свою зацікавленість, уважно слухають. Типові слова для підтримки бесіди: «Добре», «Угу», «Розумію», «Ага», «Зрозуміло», «Ну», «Ого!», «Ну і ну», «Та ну», «Не може бути!, «Опа», «Оооо», «Та ти шо!», «Та шо ти кажеш!», «Супер!» «Чудово!», «Як добре!», «Та не кажи», «Ну и шо?», «Ііі? (продовжуй!)», «Мамцю! Мамцю рідна!», «Йой!», «Ти шо, дурний!?».

Висловлюють свою згоду із співрозмовником. Типові слова для підтримки бесіди: “Year”, “Mm”, “Ok”, “Really”, “Wow”.




Українці

Американці

Тематика та стиль спілкування

Відсутність звички до підтримки світської розмови, прояв антипатії (зміст спільної діяльності важливіше, ніж прояв симпатії до партнера)

Теми: відносини між людьми, здоров'я, вага. Превалює світська розмова на тривіальні теми (small talk)

Характер мовлення

Надають перевагу фактам, акцентують увагу на змісті, орієнтуються на сутність розмови.

Деталізують мовлення, стежать за структурою та тоном мови, довго «ходять» навколо мети розмови, часто використовують у мовленні питальні речення та розділові питання: “Could we go now?”, “The report is due today, isn’t it?”, вживають слова зі значенням невпевненості в істинності того, про що вони говорять: “This might not be a good time to bring this up, but…”, ставлять багато питань: “ Did you hear about..”, “Did you know that…”.

Вираження думок

Прямолінійні, категоричні.

Менш прямолінійні, уникають категоричних висловлювань і «вибухонебезпечних» тем, якщо перебивають, то тільки для того, щоб підтримати мовця, не оскаржувати його точку зору.

Використання типових слів

Використовують доволі рідко, як правило, для вираження згоди зі співрозмовником. Типові слова: «Добре», «Угу», «Розумію», «Зрозуміло», «Ну», «Опа», «Та не кажи», «Ну і шо?», «Ііі? (продовжуй!)», «Йой!».

Використовують так звані сигнали слухання: “Really”, “Wow”, Uh, Huh”, «Is that right?”.

Ввічливість

Виявляють особливу ввічливість і галантність по відношенню до жінок

Досить ввічливі по відношенню до співрозмовника, у суперечках проявляють толерантність

Додаток Х



Розвиток суб'єктності студентів за результатами формувального етапу експерименту


Рівні суб'єктності

Констатувальний етап

Формувальний

етап

Високий

Характеризується усвідомленістю, рефлексивністю, проективною самосвідомістю, у тому числі професійною. Високий рівень прийняття себе, мотивація досягнень, самоконтролю. Яскраво виражене прагнення брати участь у пізнавальній діяльності евристичного рівня. Високий рівень змістотворної активності. Знання характеризуються системно-ціннісним рівнем (системне бачення проблем і закономірностей теорії і практики). Прогнозування успішності діяльності.



6%

25%

Середній

Середній рівень навчальних досягнень, розвиток знань, умінь і навичок фрагментарний. Мотивація досягнень достатня. Потребує деякої актуалізації суб'єктних позицій. Студенти орієнтовані на практичну діяльність, може спостерігатися певна неузгодженість між цілями, планами та результатами. Наявність потреби в самоорганізації, у творчій діяльності, цілепокладання та планування цієї діяльності, сформованість уміння вносити корективи у свою діяльність, уточнювати її з урахуванням ситуації та особистісних настанов. Прогноз успішного особистісного та професійного розвитку. Самостійне розширення досвіду.



55%

70%

Низький

Низький рівень прийняття себе. Слабко виражена мотивація досягнень. Невміння вибудовувати перспективу діяльності. Прагнення відтермінувати вибір. Учинки характеризуються одномоментністю. Спостерігається висока тривожність, низький рівень самоконтролю емоцій і поведінки. Відсутні певний вираз думки, яку варто було б відстоювати, саморегуляція характеризується малою адекватністю, гнучкістю, усвідомленістю, не сформованістю вміння програмувати власні дії. Змістотворна активність хаотична, ситуативна, мало усвідомлювана. Низькі навчальні досягнення. Рівень знань – репродуктивно-нейтральний. Ускладнена адаптація до діяльності.



39%

5%

Додаток Ц



Динаміка розвитку готовності до кроскультурної взаємодії

Зміни показників критерію «Позитивна взаємодія»









Зміни показників критерію «Продуктивна взаємодія»











Зміни показників критерію «Полісуб’єктність взаємодії»



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал