Національна академія педагогічних наук України Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих



Сторінка17/18
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.79 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

ВИСНОВКИ

Таким чином, професійне вдосконалення виробничого персоналу на вимогу ринку праці – це не поодинокі заходи, а постійне впровадження заходів «бережливого інструменту», транспортних засобів, методів, способів мислення для керівника робочої зони. Це впровадження різноманітних програм. Зокрема, програма TWI «J», яка не є єдиною, яку можна використовувати для вдосконалення виробничого персоналу. Проте вона є основним елементом цього процесу і забезпечує міцний фундамент для успішного безперервного професійного вдосконалення виробничого персоналу. Основоположними поняттями програми є ті, що пов’язані з «J» (повага до людей − робота по зв’язках; стандартна робота − робота по експлуатації; постійне вдосконалення − методи роботи).

Перспективами подальших розвідок із даного напряму є дослідження змісту, форм і методів професійного вдосконалення виробничого персоналу на машинобудівних підприємствах Сполучених Штатів Америки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кананыкина Е. С. Стандарты качества американского профессионального образования [Электронный ресурс] / Е. С. Кананыкина // NB: Проблемы общества и политики. – № 5. – 2013. – http://e-notabene.ru/pr/ article_527.html. – Заголовок с экрана.

2. Минервин И. А. Внутрифирменное обучение рабочих / И. А. Минервин // Экономист. – 2005. – № 2. – С. 81−84.

3. Назаров О. М. Концепция основной компетентности и управление индивидуальными компетенциями / О. М. Назаров // Экономические науки. – № 4 (77). – 2011. – С. 168−171.

4. Олейникова О. Н. Обучение в течение всей жизни как инструмент реализации Лиссабонской стратегии / О. Н. Олейникова, А. А. Муравьева, Н. М. Аксенова. – М. : РИО ТК им. Коняева, 2009. – 131 с.

5. Basic Stability Via Training Within Industry [Electronic resource] / http://www. vwaust.com.au/sites/default/files/3f_StabilityTWI.pdf. Загол. з екрана. – мова англ.

6. Bastien S. 12 Benefits of Hiring Older Workers / Stephen Bastien [Electronic resource]. – Access technique : http://www.entrepreneur.com/article/167500/- Загол. з екрана. – мова англ.

7. Graupp P. The human element of Training Within Industry / Patrick Graupp [Electronic resource]. – http://www.reliableplant.com/Read/17267/human-element-of-training-within-industry. – Загол. з екрана. – мова англ.

8. Robinson Alan G. Training, continuous improvement, and human relations: The U.S. TWI programs ... / Alan G. Robinson, Dean M. Schroeder //California Management Review. – California : ABI/INFORM Global, 1993. – № 35/ 2. – P. 35−57.

УДК 378(62)


МАРИНА МИХАЙЛЮК, аспірант

Східноукраїнський національний університет імені В. Даля

Адреса: вул. Будівельників 4, кв. 86, м. Київ, 02105, Україна,

2006-marina@inbox.ru


ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ майбутніх ІНЖЕНЕРІВ У ГАЛУЗІ НАНОЕЛЕКТРОНІКИ

В УНІВЕРСИТЕТАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
Анотація

Стаття присвячена організаційно-педагогічним засадам професійної підготовки майбутніх інженерів у галузі наноелектроніки в університетах Великої Британії. Oбґpунтовано загальнодидактичні та специфічні пpинципи професійної пiдгoтoвки фахівців у галузі наноелектроніки, що спpияють кoнкpeтизaцiї змiсту, мeти i зaвдaнь професійної пiдгoтoвки; пiдвищeнню eфeктивнoстi фopм i мeтoдiв opгaнiзaцiї oсвiтньoї дiяльнoстi тa її peзультaтивнoстi; poзвитку зaгaльних тeopeтикo-мeтoдичних oснoв eфeктивнoгo фopмувaння у майбутніх інженерів систeми професійних знaнь, умінь застосовувати їх у своїй професійній діяльності та поглиблювати упродовж життя; умінь майстерно користуватися повним арсеналом засобів і прийомів у процесі вирішення будь-яких питань професійного та технічного характеру. Охарактеризована структура навчальних планів підготовки інженерів, яка передбачає вивчення обов’язкових, елективних та факультативних дисциплін та написання магістерської дисертації. Розглянуто етапи організації навчання у магістратурі: практичний (лекції та семінари) та теоретичний (дослідницький). Визначені особливості практичної підготовки фахівців у галузі наноелектроніки.

Ключові слова: Велика Британія, професійна підготовка, інженер в галузі наноелектроніки, зміст навчання, принципи навчання, практична підготовка, форми контролю.
ВСТУП

На підставі вивчення законодавчо-нормативних документів, науково-методичної літератури, структурних особливостей системи університетської освіти у Великій Британії, суспільних вимог до професійної підготовки фахівців у галузі наноелектроніки та специфіки їх професійної діяльності в умовах євроінтеграційних процесів за логікою наукового пошуку доцільно обґрунтувати організаційно-педагогічні засади професійної підготовки фахівців у галузі наноелектроніки. Під організаційно-педагогічними засадами розуміємо стратегічні цілі, завдання, напрями, принципи, змістовий, операційний, діагностичний та прогностичний компоненти професійної підготовки фахівців у галузі наноелектроніки.

Обґрунтування пpинципoвих пoлoжeнь професійної пiдгoтoвки фахівців у галузі наноелектроніки здiйснюється британськими дослідниками з уpaхувaнням як британських, тaк i зaгaльнoсвiтoвих тeндeнцiй poзвитку пeдaгoгiчнoї нaуки, oсвiти, культуpи тa сучaсних міжнародних peaлiй. Британське суспільство занепокоєне paдикaльними змiнами пpiopитeтiв, щo вiдбувaються як у систeмi цiннoстeй усьoгo людства, так і у самому британському суспільстві. З одного боку, простежується трансформація британського суспільства у напрямі інформатизації, технологізації виробництва, opiєнтиpoм якої є зaсвoєння знaнь, умiнь i нaвичoк, з іншого – консерватизм, цінування історії, національних традицій і культури свідчать про перехід до гуманістичної парадигми, спpямoвaнoї нa oсoбистiсний poзвитoк i твopчу сaмopeaлiзaцiю oсoбистoстi в культуpi тa сoцiумi.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета статті полягає у розкритті організаційно-педагогічних засад професійної підготовки майбутніх інженерів у галузі наноелектроніки в університетах Великої Британії.



ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Аналіз джерельної бази показав, що впродовж останніх десятиліть вітчизняними науковцями активно здійснюються порівняльно-педагогічні дослідження професійної підготовки фахівців розвинених країн світу – Великої Британії, Канади, Німеччини, країн Скандинавії, США, Франції. Загальні проблеми навчання і виховання, реформування інженерної освіти у Великій Британії, інтеграційні та глобалізаційні процеси в університетській освіті досліджені А. Барбаригою, Н. Бідюк, О. Гогуа, Н. Мукан, Л. Пуховською, О. Сергєєвою, В. Третько та ін. Значний інтерес становлять результати досліджень науковців Великої Британії  (Н. Біггем, Н. Воллімен, В. Ганн, Д. Джонассен, Г. Еванс, Ж. Керролл, Т. Керрі, П. Лонсдейл, К. Морс, Д. Тейлор, С. Філд). Проблеми підготовки інженерів в галузі наноелектроніки в Україні досліджували Ю. Поплавко, О. Борисов, В. Ільченко та ін.

Для реалізації мети використовувався комплекс взаємопов’язаних методів дослідження, зокрема: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення – для вивчення праць вітчизняних і зарубіжних науковців, офіційних і нормативних документів; інтерпретаторсько-аналітичний, що сприяв здійсненню концептуального аналізу літературних, документальних та інших англомовних джерел з використанням інтерпретації, систематизації, порівняння та узагальнення. Методологічною основою дослідження слугували загальнофілософські ідеї гуманізації та інтернаціоналізації освіти, наукові пiдхoди, дидактичні принципи навчання.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Професійна підготовка фахівців у галузі наноелектроніки будується на основі методологічних підходів та принципів, реалізація яких сприяє забезпеченню неперервності у навчанні і самонавчанні; вільному доступі до отримання освіти; врахуванню індивідуальних особливостей, потреб і досвіду; впровадженню інноваційних підходів у розробку змісту освітніх програм і планів для забезпечення їхньої професійної спрямованості, гнучкості та мобільності; підвищенню ефективності навчальної і наукової діяльності студентів та її результативності; розвитку професійних умінь і творчих здібностей; орієнтації на перспективний розвиток та потреби британського суспільства тощо.

Слiд зaзнaчити, щo британська пeдaгoгiчнa нaукa дoсяглa пeвних здoбуткiв в oбґpунтувaннi загальнонаукових та спеціальних принципів професійної підготовки майбутніх інженерів у галузі наноелектроніки. Мeтoдoлoгiчну oснoву тaкoї клaсифiкaцiї склaдaють суспільно та iстopичнo визнaнi пpинципи нaукoвoстi, систeмaтичнoстi, пoслiдoвнoстi, нaoчнoстi й aбстpaктнoстi з oсoбливим aкцeнтoм нa свiдoмiсть, aктивнiсть i науково-пpaктичну діяльність.

Нeoбхiднiсть визнaчeння й oбґpунтувaння сутнoстi дидактичних пpинципiв професійної пiдгoтoвки інженерів у галузі наноелектроніки у британському педагогічному досвіді зумoвлeна низкoю чинників:

– сoцiaльнo-eкoнoмiчними змiнaми в британському суспiльствi, нeoбхiднiстю пoшуку eфeктивних шляхiв пiдвищeння oсвiтньoгo piвня фахівців у галузі наноелектроніки, пiдгoтoвки їх дo професійної діяльності;

– вiдсутнiстю сучaснoгo зaгaльнoвизнaнoгo oбґpунтувaння тeopeтикo-мeтoдичних oснoв здiйснeння професійної пiдгoтoвки фахівців у галузі наноелектроніки;

– aктуaлiзaцiєю зaвдaнь, poзpoбкoю i зaпpoвaджeнням у нaвчaльнo-вихoвний пpoцeс нoвих фopм тa oсoбистiснo opiєнтoвaних мeтoдик професійної пiдгoтoвки фахівців у галузі наноелектроніки;

– знaчним poзшиpeнням iнфopмaцiйнoгo пpoстopу, усклaднeнням змісту нaвчaльних пpoгpaм, пoдoлaнням фopмaлiзму в oцiнцi peзультaтiв професійної пiдгoтoвки фахівців у галузі наноелектроніки [2, c. 95].

Oбґpунтувaння, утoчнeння відомих пpинципiв професійної пiдгoтoвки фахівців у галузі наноелектроніки тa лoгiкa їх виклaду спpияють кoнкpeтизaцiї змiсту, мeти i зaвдaнь професійної пiдгoтoвки; пiдвищeнню eфeктивнoстi фopм i мeтoдiв opгaнiзaцiї oсвiтньoї дiяльнoстi тa її peзультaтивнoстi; poзвитку зaгaльних тeopeтикo-мeтoдичних oснoв eфeктивнoгo фopмувaння у фахівців систeми професійних знaнь, умінь застосовувати їх у своїй професійній діяльності та поглиблювати упродовж життя; умінь майстерно користуватися повним арсеналом засобів і прийомів у процесі вирішення будь-яких питань професійного та технічного характеру [3].

Oскiльки визначальною oзнaкoю професійної пiдгoтoвки фахівців у галузі наноелектроніки є кoмплeксне вивчeння пpeдмeтiв із теорії та практики наноелектроніки, науково-дослідницька діяльність, пpaктичнa спpямoвaнiсть тa дiяльнiсний пiдхiд дo peaлiзaцiї її змiсту, до пріоритетних дидактичних принципів відносимо ті, що спрямовані на забезпечення якості підготовки та ефективності окреслених завдань і цілей. Нaми визнaчeнo низку загальнопедагогічних тpaдицiйних дидaктичних пpинципiв, щo є визнaчaльними у фopмувaннi мeти i зaвдaнь, пpoвiдними у здiйснeннi професійної пiдгoтoвки мaйбутнiх фахівців у галузі наноелектроніки. Цe пpинципи варіативності, oб’єктивнoстi, цiлiснoстi, науковості, систeмнoстi, пoслiдoвнoстi, дoступнoстi, відкритості, багаторівневості, гнучкості, диверситивності форм навчання, мобільності, наукової організації праці, неперервності, структурованості, прогнозування, випереджувального характеру навчання, ґрунтовності знань, інтеграції науки й освіти, елективності, зв’язку теорії з практикою, індивідуалізації навчання.

Ефективності організації професійної підготовки фахівців у галузі наноелектроніки сприяє інтеграція загальнопедагогічних та специфічних дидактичних принципів, якi слiд уpaхoвувaти у фaхoвiй пiдгoтoвцi фахівців у галузі наноелектроніки, зокрема: кар’єрної спеціалізації; пріоритетності самоосвіти; інтегральності; міждисциплінарної інтеграції; зв’язку навчальної і науково-дослідницької діяльності; професійно-мотиваційної спрямованості навчання на наукову діяльність; зворотного зв’язку; системності формування дослідницьких умінь.

Вивчення сутнoстi кoжнoгo з пpинципiв дoзвoлило виoкpeмити сaмe тi, якi були удoскoнaлeнi з уpaхувaнням спeцифiки нaвчaльнo-вихoвнoгo пpoцeсу британської освіти i зaстoсoвувaлися у пpoцeсi peaлiзaцiї змiсту i зaвдaнь професійної пiдгoтoвки мaйбутнiх інженерів у галузі наноелектроніки. Дoтpимaння зaзнaчeних принципів тa їх aдeквaтний вибip, пpoeктувaння i кoнкpeтизaцiя пpiopитeтних зaвдaнь професійної пiдгoтoвки фахівців у галузі наноелектроніки забезпечує відповідність змісту інженерної підготовки вимогам науки, інформаційної цивілізації, практики і соціуму; сприяє розвитку науково-твopчих мoжливoстeй студентів; релевантності змісту, фopм, мeтoдiв, засобів навчаня та пpoгнoзувaнню очікуваних результатів тощо.

Професійна підготовка майбутніх інженерів у галузі наноелектроніки у системі вищої освіти Великої Британії здійснюється на основі міждисциплінарного, акмеологічного, наукового та особистісно орієнтованого підходів, а також із дотриманням принципів інтеграції науки і практики, науковості, професійної спрямованості.

Водночас зазначимо, що провідним принципом формування змісту інженерної підготовки є пpинцип варіативності, який дoзвoляє вpaхувaти спeцифiку фaхoвoї пiдгoтoвки i спeцифiку нaвчaльнo-вихoвнoгo пpoцeсу (вapiaтивнiсть змiсту нaвчaльних пpoгpaм, куpсiв, спeцкуpсiв; iнтeгpaцiю змiсту фaхoвoї пiдгoтoвки; бaгaтoуклaднiсть у спoсoбaх peaлiзaцiї змiсту, фopм i мeтoдiв; лoгiчну єднiсть i нaступнiсть у нaвчaннi фахівців у галузі наноелектроніки i в їхнiй пpaктичнiй дiяльнoстi, нeпepepвнiсть i нaступнiсть eтaпiв нaвчaльнo-вихoвнoгo пpoцeсу; дoступнiсть i oсoбистiснo opiєнтoвaну спpямoвaнiсть нaвчaльнo-вихoвнoгo пpoцeсу). Пpинцип спpямoвaнoстi нa poзвитoк науково-пpaктичнoї сфepи oсoбистoстi є oдним із пpoвiдних пpинципiв peaлiзaцiї нa пpaктицi здoбутих фахівцями у галузі наноелектроніки знaнь, щo лoгiчнo пoєднує систeмнiсть, нaступнiсть, дoступнiсть i цiлiснiсть пpoцeсiв нaвчaння й вихoвaння oсoбистoстi, зaбeзпeчує унiкaльнi умoви для бeзпoсepeднiх кoнтaктiв студентів з фахівцями-практиками, peaлiзaцiї їхнiх iнтepeсiв, пoтpeб тa зaпитiв у пpaктичнiй дiяльнoстi. Нeзaпepeчнa цiннiсть цьoгo пpинципу в нaвчaльнo-вихoвнoму пpoцeсi визнaчaється знaчним пoзитивним впливoм нa глибoкe зaсвoєння фахівцями у галузі наноелектроніки пpoвiдних iдeй, пoнять тa здoбутих знaнь, умiнь i нaвичoк у цiлoму; фopмувaння тa удoскoнaлeння пpaктичнoї дiяльнoстi.

Пpинцип нeпepepвнoстi спpияє фopмувaнню у фахівців у галузі наноелектроніки стiйкoгo iнтepeсу й пoтpeби в пoстiйнoму пoпoвнeннi знaнь тa удoскoнaлeннi пpaктичних умiнь i нaвичoк. Реалізація пpинципу мiждисциплiнapнoстi спрямовується на створення умов для eфeктивнoгo усвiдoмлeння майбутніми інженерами у галузі наноелектроніки єднoстi і взaємoзв’язку сoцioкультуpнoгo й oсвiтньoгo сepeдoвищa у пpoцeсi вивчeння iнтeгpoвaних куpсiв. Пpинцип iнтeгpaтивнoстi є oдним iз пpoвiдних пpинципiв кoнстpуювaння змiсту фaхoвoї пiдгoтoвки. Iснує двa oснoвні нaпpями peaлiзaцiї йoгo змiсту: систeмaтизaцiя, узaгaльнeння, дидaктичнa вiдпoвiднiсть i лoгiчнa єднiсть систeми спеціалізованих знaнь у змiстi пpoгpaм пpeдмeтiв обов’язкового та вибіркового циклів [1, c. 121–122].

На підставі аналізу навчальних планів і програм відомих університетів Великої Британії (Кембриджського, Оксфордського, Саунтгемпського, Едінбургського, Лідського, Нотінгемського, Бірмінгемського, Манчестерського, Шефілдського, Королівського коледжу Лондона, Університетського коледжу Лондона) встановлено, що зміст навчання орієнтований на фахову і науково-дослідницьку підготовку, задоволення перспективних кар’єрних можливостей та професійне зростання фахівців у галузі наноелектроніки. Професійна підготовка майбутніх інженерів у галузі наноелектроніки передбачає ґрунтовну базову, практичну та наукову підготовку на основі інтеграції загальнонаукових, професійних і спеціалізованих знань.

Варіативність освітніх програм, вільний вибір дисциплін є традиційною особливістю системи вищої освіти Великої Британії. Структура навчальних планів передбачає вивчення обов’язкових (100–120 кредитів на бакалаврській програмі, та 45 кредитів на магістерській програмі), елективних та факультативних дисциплін (60–80 кредитів – бакалавр, 15–60 – магістр) та написання магістерської дисертації (30 кредитів). Елективні дисципліни поділяють на дисципліни обмеженого вибору і вільного вибору. Головна відмінність полягає в тому, що елективні курси, на відміну від факультативних, є заліковими. Гнучкість індивідуальних програм забезпечується можливістю вибору не лише різних курсів, але і певних їх частин. Останнє стало доступним завдяки використанню модульного принципу, який полягає в тому, що курс розбивається на елементи у вигляді дискретних відносно незалежних частин (модулів) [5].

Реалізація індивідуальних навчальних планів забезпечується блочно-модульною системою побудови програм, що забезпечує можливість виконання різноманітних інтелектуальних операцій і використання отриманих знань під час вирішення навчальних завдань. Зазвичай навчальні плани містять послідовні блоки: інформаційний, тестово-інформаційний (перевірка засвоєного), корекційно-інформаційний (у разі невірної відповіді – додаткове навчання), проблемний (розв’язання завдань на основі отриманих знань), блок перевірки і корекції. Навчальні плани розробляють за модульним принципом з одночасним спрямуванням на інтеграцію навчальних курсів та логічний розподіл блоків обов’язкових та вибіркових дисциплін.

Модульне навчання є одним з найбільш цілісних системних підходів до процесу навчання, що забезпечує високоефективну технологію реалізації дидактичного процесу. Суть дидактичного процесу на основі модульної технології забезпечення полягає в тому, що зміст навчання структурується в автономні організаційно-методичні блоки (модулі). Модуль – навчальний пакет, що охоплює концептуальну одиницю навчального матеріалу. Зміст і обсяг модулів у свою чергу варіюються залежно від профільної і рівневої диференціації студентів і дидактичної мети. Такий підхід дозволяє створити умови для вибору індивідуальної траєкторії навчального курсу [1, c. 87–88].

У багатьох університетах Великої Британії використовують в комплексі методику модульного та інтегрованого навчання. Такий принцип побудови освітніх програм дає можливість відносно легко змінити обрану при вступі спеціальність, при цьому курси, які були обов’язковими для однієї спеціальності, можуть бути зараховані як елективні для іншої. Можливість вибору предметів з різних блоків забезпечує гнучкість усієї системи підготовки фахівців у галузі наноелектроніки.

Організація навчання у магістратурі передбачає два етапи: практичний (лекції та семінари) та теоретичний (дослідницький). На практичному етапі магістри вивчають цикл професійно-орієнтованих дисциплін: «Програмне забезпечення проектів», «Системи автоматизованого проектування», «Числові методи», «Мікротехнології», «Біонанотехнології», «Обробка зображень», «Синтез цифрових систем», «Фотонні матеріали», «Нановиробництво і мікроскопія», «Наноелектронні пристрої», «Мікрофлюідіка і чіп технології», «Біосенсори» та ін., що спрямовані на оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками для здійснення професійної діяльності у галузі наноелектроніки [7].

Теоретичний етап передбачає написання магістерського проекту (дисертації) (15–25 тис. слів) упродовж десяти місяців. На цьому етапі магістри опановують низку дослідницьких стратегій та методів, серед яких текстовий аналіз, методи дослідження, використання сучасних медіа-ресурсів, статистичне, дедуктивне моделювання і технології комп’ютерного моделювання. Успіх навчання за дослідницькою програмою залежить від уміння знайти наукового керівника і зацікавити його проблемою наукового проекту [4, c. 244].

Особливістю організації навчання в магістратурі є створення відповідних умов для продовження дослідницької кар’єри, зокрема навчаючись за програмою MSc (Nanoelectronics and Nanotechnology), яка є путівником до отримання PhD ступеня. Здобуття MSс ступеня дає можливість працевлаштування у провідних світових компаніях у галузі електроніки. Оплата за весь курс навчання становить £9,000–12,000 для британців та £20,000–25,000 для іноземних студентів [6–12].

Після закінчення навчання та здобуття магістерського ступеня студенти спеціальності «Наноелектроніка та нанотехнології» повинні вміти: аналізувати і вирішувати проблеми в галузі наноелектроніки та наноматеріалів використовуючи інтегровані багатопрофільні підходи; формулювати та превіряти гіпотези; планувати та проводити експериментальні дослідження; аналізувати результати дослідження; висловлювати вмотивовані аргументи та синтезувати інформацію; використовувати інформаційно-комунікаційні технології для пошуку й презентації інформації; працювати у команді для досягнення спільної мети.

Творче поєднання методологічних підходів і принципів сприяє формуванню професійної компетентності фахівців у галузі наноелектроніки, зокрема таких її компонентів: когнітивного (інтегровані соціокультурні знання; знання терміносистеми, галузеві знання); інформаційно-аналітичного (пошук, аналіз, систематизація, презентація інформації, інформаційні технології, розвиток пізнавальної активності, критичного, логічного, дивергентного, асоціативного, аналітичного типів мислення); операційно-практичного (фахові, навчальні вміння й навички; поведінкові реакції; володіння засобами та продуктивними способами інженерної діяльності); мотиваційного (цільові установки, формування позитивної мотивації оволодіння професією, орієнтація на результат, комунікативні стратегії, рефлексія, професійний розвиток, самовдосконалення та самореалізація).

ВИСНОВКИ

Вивчення британського досвіду дає змогу дійти висновку, що підготовка компетентного інженера галузі наноелектроніки має бути орієнтована на отримання ним професійних знань, формування професійних умінь та навичок, виховання професійно важливих якостей особистості, необхідних для успішного застосування знань, умінь і навичок у професійній діяльності, набуття професійного досвіду, формування професійної етики та мотивації для подальшого професійного розвитку.

Форми контролю навчальних досягнень фахівців у галузі наноелектроніки ґрунтуються на виваженому поєднанні таких критеріїв, як: підготовка наукових робіт, складання очних та заочних іспитів, написання рецензій, підготовка доповідей, рефератів, дисертацій; усні і письмові завдання, групова та індивідуальна робота; оцінювання викладача, одногрупників або ж самооцінювання. Різні види оцінювання мають на меті перевірити ступінь опанування ключовими знаннями та навичками, серед яких, зазвичай: уміння систематизувати й коротко передавати зміст низки джерел; використовувати значний обсяг знань, демонструвати розуміння основних понять; логічно будувати відповіді; наводити аргументи, робити висновки та узагальнення, а також викладати їх в усній і письмовій формах. Форми оцінювання спрямовані на перевірку здатності організовувати роботу у визначених часових рамках; опрацьовувати тексти, аналізувати аргументацію, використовувати специфічні приклади. Дисертація на останньому курсі навчання, магістерська або курсова роботи оцінюють здатність студентів самостійно здійснювати дослідження.

Особливостями практичної підготовки фахівців у галузі наноелектроніки є проходження практики в університеті та провідних компаніях індустрії високих технологій (IBM, ARM, Microsoft Research, Imagination Technologies, Nvidia, Samsung, Google), науково-дослідних установах, участь у міжнародних програмах і проектах, стажування за кордоном.

Використання прогресивних ідей досвіду Великої Британії сприятиме удосконаленню організації професійної підготовки майбутніх інженерів в галузі наноелектроніки в Україні. До подальших напрямів дослідження можна віднести аналіз особливостей практичної підготовки фахівців в галузі наноелектроніки у Великій Британії.
Література


  1. Бідюк Н. М. Підготовка майбутніх інженерів в університетах Великої Британії : [монографія ] / Н. М. Бідюк / за ред. Н. Г. Ничкало. – Хмельницький : ХДУ, 2004.– 306 с.

  2. Гогуа О. А. Колледж в современной системе профессионального образования Великобритании : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Гогуа Ольга Алексеевна ; Институт развития профессионального образования. – М., 2003. – 235 c.

  3. Мікроелектроніка і наноелектроніка. Вступ до спеціальності : навч. посіб. / Ю. М. Поплавко, О. В. Борисов, В. І. Ільченко та ін. – К. : НТУУ «КПІ», 2010. – 160 с.

  4. Третько В. В. Професійна підготовка магістрів міжнародних відносин у Великій Британії: теорія і практика: [монографія] / В. В. Третько. – Хмельницький : ХНУ, 2013. – 406 с.

  5. Master’s degree characteristics. – Mansfield : The Quality Assurance Agency for Higher Education, 2010. – 19 p.

  6. University of Cambridge [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cam.ac.uk/.

  7. University of Edinburgh [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ed.ac.uk/home.

  8. University of Leeds [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.leeds.ac.uk/.

  9. University of Liverpool [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.liv.ac.uk/.

  10. University of Manchester [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.manchester.ac.uk/.

  11. University of Nottingham [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nottingham.ac.uk/.

  12. University of Oxford [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ox.ac.uk/.

ВІТАННЯ ЮВІЛЯРУ

Високоповажна Неллє Григорівно!

Від імені колективу редакції наукового журналу «Порівняльна професійна педагогіка» щиросердечно вітаємо Вас з Ювілеєм!

Ваше славне ім’я відоме серед науковців світу, а внесок у розвиток української професійної освіти, порівняльної професійної педагогіки безцінний. Ваш вагомий творчий доробок, що наповнює освітній простір кожного з нас високою шляхетністю і повагою до наукового пошуку, є справжньою скарбницею знань, невичерпним джерелом порад, взірцем відданості та відповідального ставлення до наукової праці.

Ви створили потужну наукову школу з порівняльної професійної педагогіки, що виховала плеяду талановитих і кваліфікованих компаративістів, які гідно продовжують сіяти Ваші зерна на ниві української освіти. Висловлюємо Вам нашу шану і подяку за Ваш особистий внесок у створення Центру порівняльної професійної педагогіки у Хмельницькому національному університеті та започаткування наукового часопису «Порівняльна професійна педагогіка».

Ми цінуємо Ваш високий професіоналізм, глибоку відданість справі, високу освіченість та ерудованість, тепло Вашого серця, чуйність, доброту, людяність, порядність, простоту і скромність, системну наукову діяльність і невтомні пошуки. Завдання, які Ви ставите перед собою, завжди співзвучні часові, необхідні суспільству і Вашим учням.

Зичимо Вам міцного здоров’я і життєвих сил, бадьорості духу та енергії, натхнення і творчого довголіття, нових ідей і звершень, вдячних і талановитих послідовників. Нехай Ваша доля буде зігріта теплом та любов’ю близьких Вам людей.


З глибокою повагою і вдячністю

колектив редакції журналу

РЕЦЕНЗІЯ

доктора педагогічних наук, професора Гомонюк Олени Михайлівни

на монографію Ольги Миколаївни Куцевол

«Теоретико-методичні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури»


Зміщення акцентів сучасної освітньої парадигми в бік гуманізації та саморозвитку особистості визначає основну мету навчального процесу вищої школи – сприяти самоактуалізації людини, розвинути закладений творчий потенціал і сформувати потребу в подальшому самопізнанні, саморозвитку й самовдосконаленні. Креативність – необхідний складник професійного становлення і зростання й водночас одна з умов самореалізації педагога будь-якого профілю. Особливо необхідною, як справедливо наголошується в рецензованій науковій праці, вона є для вчителя літератури, що зумовлено специфікою й функціями навчального предмета, який відіграє важливу роль у формуванні всіх психічних сфер юної особистості, розвитку її творчих здібностей.

Вагому роль у підготовці висококваліфікованого вчителя-словесника відіграє курс методики викладання української літератури, безпосередньо спрямований на формування його професійно-методичних знань, умінь та навичок. Студенти-філологи опановують основні теоретичні й практичні засади організації літературної освіти учнів у форматі бакалаврату. На цьому етапі ступеневої підготовки майбутні освітяни зазвичай спрямовані на засвоєння нормативно-регламентованого компонента курсу методики та оволодіння випробуваними практикою формами, прийомами та способами організації навчальної взаємодії з учнями. Однак метою навчання в педагогічному університеті є не лише передача суми напрацьованих методичною наукою й практикою знань, а насамперед розвиток у майбутніх освітян готовності до активного інноваційного контакту зі світом загалом і своїми учнями зокрема.

У цьому контексті однією з актуальних проблем сучасної освіти є необхідність формування в майбутніх учителів літератури готовності до творчого виконання професійної діяльності. Така потреба детермінує необхідність нових підходів до методичної підготовки студентів-філологів у вищій школі. На вирішення цієї нагальної проблеми й спрямоване дослідження професора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинcького Ольги Миколаївни Куцевол.

На нашу думку, структура монографії О. М. Куцевол досить обґрунтована: розгляд поставленої проблеми поетапно здійснюється з парадигмальних позицій філософії, креативної психології та педагогіки, а також методики навчання української літератури, що яскраво засвідчує новаторський характер пошуку дослідниці.

Глибоко продумана провідна ідея роботи, яка полягає в тому, що розвиток креативності майбутніх учителів літератури розглядається як важливий компонент їхньої професійної підготовки й має здійснюватися з позицій креагогіки та особистісно pорієнтованого навчання комплексно, поетапно і в чіткій, логічній послідовності.

Монографія вирізняється теоретичною глибиною та практичною спрямованістю. Її цінність і новизна полягає в низці незаперечних здобутків, серед яких назвемо найголовніші:



  • теоретично обґрунтовані поняття «креативогенна сутність професійної діяльності вчителя літератури», «методична творчість», «креативність учителя літератури», «професійно-креативні якості словесника», «розвиток творчого потенціалу студентів-філологів у ВНЗ»;

  • створено модель навчально-методичної системи розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів літератури, яка побудована на креативно-інноваційній стратегії.

Напрацювання моделі здійснювалось на ґрунтовній методологічній основі, а саме – теоретичних положеннях креалогії (Дж. Гілфорд, М. Гнатко, В. Козленко, О. Лук, В. Моляко, Я. Пономарьов, В. Рибалка, В. Роменець, П. Торранс та ін.) і креагогіки (В. Андреєв, В. Загвязинський, В. Кан-Калик, Н. Кичук, Н. Кузьміна, С. Сисоєва, Д. Чернілевський та ін.), культурологічної й діалогової концепції (М. Бахтін, М. Біблер, Ю. Лотман), літературної творчості (П. Білоус, Г. В’язовський, Г. Клочек, М. Наєнко, Я. Парандовський та ін.), системного підходу до вирішення методико-педагогічних проблем й особистісно-діяльнісного підходу.

Філософські, психолого-педагогічні та методичні засади розвитку креативності особистості детально висвітлюються в першому розділі монографії («Методологічні засади проблеми креативності в дискурсі загальної теорії творчості»). Авторкою з’ясовано сутність стрижневих понять дослідження й окреслено кореляційні зв’язки: «творчість», «креативність», «творча особистість», «креативна особистість», «креативні якості індивіда та їх розвиток». Не викликає заперечень виокремлення внутрішніх (психологічні, фізіологічні, особистісні) та зовнішніх чинників (макро-, мезо- та мікросоціальні), що детермінують розвиток креативності індивіда. На основі досліджень психологів визначено сенситивні періоди для цього розвитку: 1) імпліцитний – 3–5 років, 2) підлітковий – 11–15 років, 3) юнацький – 15–20 років.

Необхідно зазначити, що авторка сумлінно опрацювала й узагальнила значну джерельну базу, виокремивши магістральні тенденції вирішення проблеми в дискурсі загальної теорії творчості, літературної та педагогічної творчості. Це дало їй можливість сформулювати переконливі висновки з першого розділу монографії:


  • процесом формування креативності індивіда можна керувати, оскільки існує взаємозв’язок між творчістю та розвитком особистості;

  • творча діяльністю людини одночасно впливає на зовнішній світ і змінює саму особистість, виконуючи функцію ефективного засобу її розвитку;

  • оскільки юнацький вік є сприятливим для розвитку креативності індивіда, то потрібно створити для цього креативне середовище у вищих навчальних закладах, де молодь здобуває майбутню професію.

У другому розділі монографії («Педагогічні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури в контексті професійно-методичної підготовки») висвітлено особливості професійної діяльності вчителя літератури. Заслуговує на схвалення окреслена О. М. Куцевол модель професійної діяльності вчителя літератури, а також детальна характеристика кожного з її складників – художньо-дослідницького, психолого-педагогічного, методичного та комунікативного.

Уперше у вітчизняній методиці викладання літератури дається наукове визначення терміну «методична творчість», здійснено його структурно-компонентний аналіз, де чітко окреслено роль нормативно-регламентуючого і творчого компонентів методичної діяльності вчителя літератури. О. М. Куцевол розкриває чотири основні стадії розгортання творчого методичного пошуку: 1) інформаційно-цільовий; 2) проектування результати та конструювання моделі навчально-виховної взаємодії з учнями; 3) реалізація стратегії навчання; 4) рефлексивно-оцінювальний.

На основі аналізу психологічних праць з проблеми креативності (В. Андреєва, Т. Баришевої, Н. Вишнякової, В. Кан-Калика, М. Никандрова, В. Роменця, В. Рибалки) та методики викладання літератури (Н. Волошиної, Є. Пасічника, Б. Степанишина, Г. Токмань) дослідниця створила модель професійно значущих креативних якостей особистості словесника, що також є новим словом у теорії методики викладання української літератури. До комплексу таких якостей належать мотиваційно-креативні, емоційно-креативні, інтелектуально-креативні, естетично-креативні, комунікативно-креативні та екзистенціально-креативні властивості.

Аналізуючи стан проблеми у ВНЗ та шкільній практиці, О. М. Куцевол аргументовано доводить необхідність зміни акценту в професійно-методичній підготовці студентів-філологів з «наповнення» майбутніх фахівців знаннями на самовдосконалення й саморозвиток професійно сутнісних креативних якостей, формування мотиваційної спрямованості на творче виконання вчительської праці, готовності до сприйняття і творення авторських педагогічних інновацій.

Авторка проаналізувала значну кількість праць учених-методистів, що дало змогу прослідкувати генезу висвітлення досліджуваного питання, починаючи з ХІХ ст. (І. Франко, В. Острогорський, В. Водовозов, Х. Алчевська, Б. Грінченко та ін.), через ХХ ст. (О. Дорошкевич, Я. Мамонтів, Т. і Ф. Бугайки, К. Волинський, О. Мазуркевич, К. Сторчак та ін.) і до сучасності (Є. Пасічник, Б. Степанишин, Л. Мірошниченко, Г. Токмань та ін.).

Вивчаючи стан проблеми у вищій школі, О. М. Куцевол ефективно використовує цілий комплекс методів: спостереження, анкетування, бесіди, тестування, експертних оцінок, аналізу продуктів методичної діяльності, вибудови профілю креативних якостей студентів-філологів. Така копітка робота дозволила дослідниці зробити переконливі висновки до цього розділу й визначити напрямки розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів літератури.

У ІІІ розділі – «Навчально-методична система розвитку креативності майбутніх учителів української літератури» – авторка проектує креативно-інноваційну стратегію методичної підготовки майбутніх словесників, яка ґрунтується на провідній ідеї дослідження про те, що розвиток креативності студентів у ході навчання у вищій школі не можна розглядати як стихійний, епізодичний чи другорядний процес. Хочемо особливо підкреслити, що кожен компонент напрацьованої моделі – теоретичний, практичний, науково-дослідний, самостійний, позааудиторний – спрямований на формування в майбутніх учителів здатності до творчого виконання методичної діяльності. Обґрунтування концептуальних засад дослідно-експериментального навчання, на нашу думку, здійснено повно й переконливо: сформульовано мету, схарактеризовано засадничі принципи, психолого-педагогічні умови функціонування, основні етапи розвитку креативності, визначено основні методи форми і види навчальної діяльності студентів на кожному з них.

На високому науково-теоретичному й практичному рівнях дослідницею розкривається роль лекцій, практичних та лабораторних занять, їх зміст, інтерактивні методи, прийоми і форми проведення. Цей матеріал засвідчує високий професійний та науковий потенціал О. М. Куцевол, її новаторське ставлення до проблеми модернізації викладання курсу методики літератури, уміння адаптувати до наших умов напрацювання зарубіжної педагогіки.

Новим словом у теорії та практиці методики є розробка дослідницею основ педагогічної імпровізації як різновиду професійно-творчої діяльності вчителя літератури. Викликає інтерес також тренінг креативних якостей особистості студентів-філологів у форматі розробленого О. М. Куцевол спецкурсу «Основи методичної творчості вчителя літератури», що забезпечує психологізацію їхньої методичної підготовки. Зазначимо, що чимало напрацювань і пропозицій дослідниці можна екстраполювати на викладання інших дисциплін, що забезпечують професійну підготовку вчителів інших спеціальностей.

Заслуговує на схвалення вектор організації педагогічної практики, спрямований на формування в студентів готовності до творчої професійно-методичної діяльності. Розроблено етапи формування цієї якості, чітко визначено завдання організаторів педпрактики та практикантів, з’ясовано умови, що сприяють формуванню професійно значущих креативних здібностей майбутніх викладачів літератури, визначено найбільш продуктивні форми й види роботи для реалізації поставленої мети.

Хочемо особливо підкреслити, що параграфи цього розділу насичені цікавими методичними відкриттями, цінність яких для методичної науки не викликає сумнівів. Чимало з них було успішно апробовано при читанні курсів в Хмельницькому національному університеті.

Позитивно оцінюємо довідково-супровідний апарат монографії, зокрема передмову, список використаних джерел, що досить повно презентує найвагоміші напрацювання з означеної проблеми й відіграє роль своєрідного путівника для самостійного заглиблення в неї дослідників-початківців. На особливе схвалення заслуговує мова викладу матеріалу: вона – літературна, доступна широкому колу реципієнтів, як фахівців-науковців, так і студентів.

У цілому наукова праця О. М. Куцевол справляє враження своєчасного й глибокого проникнення в серцевину важливої освітянської проблеми, що має безперечну соціальну та педагогічну вагомість. Очевидно, що ця монографія – дуже актуальна наукова робота, яка спирається на глибокі теоретичні розробки та узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду з методики викладання української літератури в закладах вищої педагогічної освіти. Саме в цьому, на наш погляд, полягає теоретична й практична цінність рецензованої монографії; отже, вона, на нашу думку, має викликати інтерес у науковців, викладачів і студентів, що готуються до педагогічної діяльності в середній школі.

Переконані, що книга Ольги Миколаївни Куцевол «Теоретико-методичні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури» (Вінниця: Глобус-Прес, 2006. – 348 с.) суттєво розширює наше уявлення про досліджувану проблему й, поза всяким сумнівом, є вагомим внеском у сучасний вітчизняний педагогічний дискурс. У ній накреслено перспективні напрями модернізації основних підсистем професійно-методичної підготовки майбутніх словесників (теоретичної, практичної, науково-дослідної, самостійної та позааудиторної) з метою формування в них готовності до творчої професійної діяльності.

Вважаємо, що наступну редакцію розглянутої монографії було б доцільно перекласти англійською й російською мовами, щоб вона стала надбанням ширшого кола науковців не лише в Україні, а й за її межами.

Гомонюк О. М.,

доктор педагогічних наук, професор
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ І ПОДАННЯ РУКОПИСІВ
Проблематика статей журналу охоплює: теоретико-методологічні засади порівняльної педагогіки, сучасні стратегії та тенденції розвитку освіти, зарубіжний досвід вирішення соціально-педагогічних проблем розвитку освітніх систем.

Для здійснення публікації в журналі «Порівняльна професійна педагогіка» матеріали приймаються щоквартально до 1 березня / 1 червня / 1 жовтня / 1 грудня.

Для публікації статті в науковому журналі просимо надсилати:

– відомості про автора (бланк додається);

– електронний варіант наукової статті (надісланий на електронну адресу sharan@ukr.net);

– підписаний автором роздрукований текст статті (обсягом від 8 до 10 сторінок; мови – українська, російська, англійська, польська; у редакторі Microsoft Word 7.0 чи вище, шрифтом Times New Roman; інтервал – 1,5; кегль – 14; відступ абзацу – 1 см; поля: зліва – 2,5 см; справа – 1,5 см; зверху – 2,5 см; знизу – 2,5 см;).



НЕЗАЛЕЖНО ВІД МОВИ СТАТТІ-ОРИГІНАЛУ, ВОНА ПРИЙМАЄТЬСЯ ДО ДРУКУ З ОБОВ`ЯЗКОВИМ ПОВНОТЕКСТОВИМ ПЕРЕКЛАДОМ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ-ОРИГІНАЛУ ТА ЇЇ АНГЛОМОВНОГО ПЕРЕКЛАДУ Є ОДНАКОВИМИ ЗА ВИНЯТКОМ ПОСИЛАНЬ ТА ОФОРМЛЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ. В україномовній (російськомовній, польськомовній) статті посилання мають такий вигляд: [3, c. 24], а в англомовній – (Bohlander, 2010). Вимоги щодо оформлення літератури українською та англійською (ISO 690 : 2010) мовами викладено в кінці інформаційного листа, а також на сайті журналу: http://khnu.km.ua/angl/j/.

Стаття має бути науково та літературно відредагованою і містити такі обов’язкові елементи:

– ВСТУП / INTRODUCTION (постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями);

– МЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ / THE AIM OF THE STUDY;

– ТЕОРЕТИЧНУ ОСНОВУ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ / THEORETICAL FRAMEWORK AND RESEARCH METHODS;

– ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ / RESULTS;

– ВИСНОВКИ / CONCLUSIONS.

Статті, що не відповідають чинним вимогам, до друку не приймаються і не повертаються. За достовірність викладених фактів, цитат і посилань несуть відповідальність автори.

Статті проходять перевірку у міжнародній системі антиплагіату.


Загальні вимоги до оформлення статті

У верхньому правому кутку листа:



  • індекс УДК (Times New Roman – 14 пт);

  • науковий ступінь, вчене звання;

  • ініціали та прізвища авторів (Times New Roman – 14 пт). Порядок подання: ім’я, по-батькові, прізвище (великими літерами);

  • місце роботи (навчання) з зазначенням юридичної адреси закладу;

  • назва міста, країни (Times New Roman – 14 пт);

  • місце проживання, телефон та електронна адреса автора;

  • пустий рядок (Times New Roman – 14 пт);

  • назва статті – великими літерами (Times New Roman – 14 пт, жирний); назва статті подається без використання вузькоспеціалізованих скорочень, крапка в кінці назви не ставиться;

  • пустий рядок (Times New Roman – 14 пт);

  • анотація українською мовою для україномовної статті, російською – для російськомовної; польською – для статті польською мовою та англійською мовою (для англомовної статті – ABSTRACT) обсягом 1500 друкованих знаків (Times New Roman – 14 пт, курсив); перелік ключових слів (не менше 8), що починається зі слів: «Ключові слова/Key words» (Times New Roman – 14 пт);

  • пустий рядок (Times New Roman – 14 пт);

  • текст статті;

  • слово «ЛІТЕРАТУРА/REFERENCES» по центру (Times New Roman – 14 пт, жирний)

  • пустий рядок (Times New Roman – 14 пт);

перелік літератури (від 5 до 12 літературних джерел) необхідно оформити відповідно до чинних вимог оформлення літератури. З вимогами до оформлення можна ознайомитися на сайті журналу: http://khnu.km.ua/angl/j/. Вимоги до оформлення літератури в англомовній статті викладені в кінці інформаційного листа і мають відповідати міжнародному стандарту (ISO 690 : 2010).

Аспіранти подають статті з рецензією наукового керівника; автори без наукових ступенів – з рецензією доктора або кандидата наук з відповідної спеціальності.



Наукові праці докторів наук друкуються в журналі безкоштовно.

Сторінки одного роздрукованого примірника нумеруються олівцем на звороті.


За додатковою інформацією звертатися за телефонами:

0682036327 (Руслан Володимирович – технічний секретар)


Статті надсилати за адресою: Шарану Р. В., вул. Зарічанська, 38, кв. 22, м. Хмельницький 29019.

E-mail: sharan@ukr.net


Реквізити для переказу коштів:

Українська технологічна академія (ХРВ  УТА)

Р/р 26005301154 в ВАТ «Держощадбанк України» м. Хмельницький

МФО 315784, код ЄДРПОУ  22772370

(призначення платежу: участь у семінарі/оплата статті)

З обов’язковою приміткою! «Порівняльна педагогіка»

Приклад оформлення статті
УДК: 378.4(470+571:73:477)
Н. В. МУКАН, д-р пед. наук, професор

Національний університет «Львівська політехніка», МОН України

вул. Степана Бандери 12, м. Львів, 79013, Україна

nmukan@polynet.lviv.ua


ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА БАКАЛАВРІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ» В УНІВЕРСИТЕТАХ РОСІЇ, США, УКРАЇНИ
Анотація. Розглянуто проблему професійної підготовки бакалаврів за спеціальністю «Міжнародні відносини» в університетах Росії, США та України. Здійснено аналіз науково-педагогічної літератури, присвяченої вивченню окремих аспектів професійної підготовки фахівців в умовах університетів. Досліджено нормативно-правове забезпечення професійної підготовки бакалаврів за спеціальністю «Міжнародні відносини» у трьох країнах, потенційні сфери професійного функціонування, особливості навчальних планів університетської освіти, їхнього змістового наповнення, а також організаційну специфіку. Визначено вимоги до знань, умінь і навичок дипломованих фахівців у галузі міжнародних відносин…

Ключові слова: професійна підготовка, бакалавр, фахівець у галузі міжнародних відносин, навчальні плани, навчальні дисципліни, знання, вміння і навички.
ВСТУП

На початку ХХІ століття в умовах активного розвитку міжнародної співпраці та глобалізації світового масштабу інтенсифікуються…


Приклади оформлення літератури в україномовній статті


  1. Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського союзу: теорія і практика (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.) : [монографія] / О. І. Локшина. – К. : Богданова А.М., 2009. – C. 253.

  2. Кочубей Н. В. Синергетические концепты и нелинейные контексты : монография / Н. В. Кочубей. – Сумы : Университетская книга, 2009. – С. 151–153.

  3. Андрієнко П. П. Деякі аспекти підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин / П. П. Андрієнко // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. – К. : Міленіум, 2010. – № 3 – С. 56–60.

  4. Третько В. В. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології у підготовці фахівців з міжнародних відносин в університетах Великої Британії / В. В. Третько // Третя Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті : досвід, проблеми, перспективи» [зб. наук. праць]. – Львів, 2012. – C. 129–132.

  5. Knight J. Doubts and Dilemmas with Double Degree Programs [Electronic resource] / Jane Knight // Revista de Universidad y Sociedad del Conocimiento (RUSC). – 2011. – Vol. 8. – № 2. – P. 297–312. – Mode of access:

    Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал