Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка36/38
Дата конвертації12.12.2016
Розмір8.72 Mb.
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   38

Оцінка типу реакції на фізичне навантаження.


Реакція кардіореспіраторної системи на фізичне навантаження залежить від функціонального стану організму та фізичної працездатності спортсмена і тому є джерелом цінної інформації для гнучкого планування засобів тренувального та відновнувального впливу, індивідуалізації тренувального процесу. Тип реакції на фізичне навантаження визначається за допомогою простих, доступних кожному фахівцеві фізичної культури та спорту, стандартизованих функціональних проб із фізичним навантаженням.

Проба Мартіне полягає у виконанні випробовуваним 20 глибоких присідань, руки вперед, за 30 секунд та наступному контролі показників ЧСС за перших 10 сек., а потім - артеріального тиску (АТ) - кожної наступної хвилини відновнувального періоду аж до відновлення їх до початкового рівня (у стані спокою перед виконанням присідань). Оцінюються як початкові дані, так і тип реакції на навантаження та динаміка відновлення.

Для спортсменів високої кваліфікації проба Мартіне у більшості випадків не є адекватною, оскільки навантаження проби недостатньо значне, аби викликати валідні зрушення в діяльності кардіореспіраторної системи. Тому для оцінки типу реакції на фізичне навантаження кандидатів у майстри, майстрів спорту та майстрів спорту міжнародного класу використовується 15-секундний біг на місці в максимальному темпі, високо піднімаючи коліна.Нормотонічний тип реакції є єдиним, властивим для практично здорового, добре фізично підготованого, з високою працездатністю та у доброму функціональному стані спортсмена і характеризується адекватним та конкордантним підвищенням ЧСС (у пробі Мартіне зростання складає ≤ 60%; у пробі з 15-сек. бігом 60-100%) та систолічного артеріального тиску (АТс) (зростання відповідно ≤ 30% і ≤ 50% ), зниженням діастолічного артеріального тиску (АТд), яке складає 15-30%, адекватним зростанням пульсового тиску (АТп), що становить 60-100%, у відповідь на фізичне навантаження (функціональну пробу). Повне відновлення показників до їх рівня у спокої настає до кінця третьої або п’ятої (у випадку 15-секундного бігу) хвилин відновнувального періоду проби. Як варіанти норми, хоча й неоптимальні, розцінюються випадки незмінності АТд, або, із застереженням сповільненості, - повне відновлення до кінця п’ятої хвилини відновнувального періоду чи пізніше.Гіпертонічний тип реакції належить до патологічних (атипових) і характеризується неадекватно високим підйомом ЧСС (>60 і >100%), АТс (>>50%), підвищенням АТд у відповідь на навантаження. АТп хоча й зростає, але дискордантно до АТс і АТд. Повного відновлення, як правило, не настає до кінця третьої чи п’ятої (при 15-секундному бігові) хвилин відновнувального періоду. Варіантом гіпертонічної реакції є незмінність АТд у відповідь на навантаження.Якщо при цьому типові реакції початкові показники ЧСС і АТ у спокої перебувають на верхній межі або за межами норми, то це може бути свідченням первинної чи симптоматичної артеріальної гіпертензії. Тоді необхідним є тимчасове припинення тренувальних занять і проведення медичних обстежень.

Якщо ж гіпертонічна реакція трапляється на тлі нормальних початкових показників, то вона свідчить або про недовідновлення після разового фізичного перенапруження, або про накопичену перевтому – перетренування. У цих випадках вона найчастіше зустрічається у спортсменів-початківців при форсуванні тренувального навантаження чи їх участі у змаганнях в одній групі з більш кваліфікованими спортсменами, або у кваліфікованих спортсменів після перерви у тренуваннях внаслідок травми чи захворювання.

Тоді гіпертонічний тип реакції вказує на необхідність корекції тренувального процесу в бік зменшення частки інтенсивних та силових навантажень, вживання додаткових відновнувальних заходів, динамічних спостережень за рівнем АТ і типом реакції.

Пограничною до гіпертонічної вважається гіперергічна реакція, коли на тлі нормальних початкових показників також надто бурхливо реагує ЧСС (>80-100%) та АТс (>50%), однак АТд у відповідь на навантаження знижується, забезпечуючи достатній приріст АТп. Такий різновид реакції можливий у осіб хоча й здорових, але з невисокою працездатністю, недостатньо тренованих, тих, які провадять малорухливе життя, складають групу ризику розвитку гіпертонічної хвороби.

Гіпотонічний (астенічний) тип реакції характерний надмірним, на тлі нормальних початкових показників, зростанням ЧСС у відповідь на навантаження (>80-100%), дискордантно незначним підйомом АТс (<15%) та відсутністю реакції, або й деяким підвищенням АТд, унаслідку чого АТп зростає неадекватно мало, а то й зменшується порівняно до початкової величини у спокої. Цьому типові реакції властиве й надто сповільнене відновлення – 7-10 хвилин.

Усе це разом свідчить про функціональну слабкість серцево-судинної системи та регуляторних механізмів, зниження скоротливої здатності міокарду і є характерним для реконвалесцентів після захворювань, особливо інфекційних, для осіб, що потерпають від нейроциркуляторної дистонії чи мають гіпоеволютивну форму серця, або зазнають «рухового голоду», а у активних спортсменів трапляється при перетренуванні, порушенні водно-електролітного балансу через, наприклад, форсоване зниження маси тіла.

У будь-якому з цих випадків необхідне запровадження максимально бережливого тренувального режиму, додаткові медичні обстеження та регулярний оперативний і поточний лікарський контроль у ході поступового підвищення тренувальних навантажень.

Ступінчастий тип реакціїздатний проявляти, на тлі нормальних початкових показників, зростання ЧСС, або АТс, або і першого, й другого разом на другій хвилині відновлення понад значення першої хвилини,- своєрідну “сходинку”. АТд може залишатися на початковому рівні, дещо знижуватися чи зростати. Відновлення виражено сповільнене. Варіантом ступінчастої реакції є “сходинка” ЧСС чи АТс на третій хвилині відновлення понад значення другої хвилини.

Усе це відбиває послаблення функціональної пристосованості системи кровообігу до навантаження та функціональну неспроможність, ригідність регуляторних механізмів і спостерігається після інфекційних захворювань, при втомі, малорухливому способі життя, а у юних спортсменів – за недостатньої загальної тренованості.

Дистонічний тип реакції. Початкові показники нормальні, на навантаження ЧСС реагує дискордантно до АТс (зростання >80% і 15-30% відповідно). Особливістю є так заний “феномен безкінечного тону” – при випусканні повітря з манжети тони чуються аж до нульової позначки тонометра.

За даними деяких дослідників, ця реакція можлива у високотренованих спортсменів, які перебувають на піку форми, однак, тільки тоді, коли вона спостерігається після високоінтенсивної проби, триває не довше, як 2-3 хвилини і до кінця 5-ї хвилини настає повне відновлення спортсмена. У решті випадків дистонічна реакція відбиває нестійкість судинного тонусу і свідчить про вегетоневроз, перенесене захворювання (найчастіше - інфекційне), перевтому.

Важливо! У деяких спортсменів на першій хвилині після навантаження відзначається зниження АТс порівняно з початковим у спокої, або так звана “негативна фаза” пульсу – сповільнення ЧСС порівняно з початковим. Це відображає невідповідність навантаження до функціональних можливостей серця, а тривала і глибока негативна фаза пульсу свідчить про виражену нестійкість нервової системи та неспроможність регуляторних механізмів.

Формули для розрахунку похідних та додаткових показників:

% змін = (X2 ׃ X1) • 100%) – 100%, де:

Х2 - змінений показник; Х1 - початковий показник

ΔХ = (X1 • % змін) ׃ 100%, де:

ΔХ – кількість зміни (різниця між зміненим та початковим показниками);

Х1 – початковий показник

Х2 = X1 + (X1 • % змін ׃ 100%), де:

Х2 - змінений показник; Х1 - початковий показник

ПЯР = (АТп2 – АТп1) : (ЧСС2 – ЧСС1), де:

ПЯР – показник якості реакції (за Б.П.Кушелевським);

АТп1, АТп2 – пульсовий тиск, відповідно, початковий у стані спокою та на першій хвилині після навантаження;

ЧСС1, ЧСС2 – частота серцевих скорочень, відповідно, початкова у стані спокою та на першій хвилині після навантаження (уд/хв).

Вважається, що ПЯР (п

оказник якості реакції) 0,5-1,0 є показником доброго функціонального стану серцево-судинної системи.

Методика випробувань із додатковими стандартними навантаженнями. Тренд-аналіз.

Методика випробувань із додатковими стандартними навантаженнями полягає у вивченні змін, які відбулися у реакції на стандартизовану функціональну пробу після виконання програми тренувального заняття (друге додаткове навантаження), порівняно до реакції на таку ж пробу, проведену перед початком заняття (перше додаткове навантаження). Тренд-аналіз (від англ. trend – тенденція, середня величина) є якісною оцінкою цих змін шляхом вирахування за формулою тренд-індексу на підставі отриманих даних ЧСС та АТс.

Методика ґрунтується на фізіологічному явищі “симпатизації” регуляції функції серцево-судинної системи під впливом виконуваного фізичного навантаження, і прямої залежності ступеня цієї “симпатизації” від його тривалості та інтенсивності. Чим значніше і триваліше переважання центрального тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, тим виконуване навантаження є значнішим для даного випробовуваного.

Позитивний хронотропний (зростання частоти) ефект переважання симпато-адреналової регуляції серцевої діяльності настає внаслідок симпатичного впливу на синусний пейсмейкер, а інотропний (зростання сили скорочень) ефект забезпечується норадреналіновою стимуляцією потоку іонів Са²+ всередину кардіоміоцитів.

Зовнішніми, доступними для контролю виявами переважання активності того чи іншого відділів вегетативної нервової системи є ЧСС та АТ.

Чим кращий функціональний стан, фізична підготовленість учня, тим легше його організм адаптується до запропонованого тренувального навантаження, отже, хроно-інотропний ефект повною мірою реалізовується паралельно і адекватно до навантаження, тобто запит організму на достатній серцевий викид і хвилинний об’єм кровообігу покривається як за рахунок збільшення ЧСС, так і за рахунок зростання АТс.

Якщо ж тренувальне навантаження виявилося надто значним, настає певна перевитрата, у першу чергу, гуморальної ланки регуляторних механізмів, що негайно виявляється відставанням інотропії, тобто сили серцевих скорочень, отже, - АТс. Підвищений же запит організму на достатнє кровопостачання покривається більшою мірою за рахунок ЧСС, що є неекономним, неоптимальним шляхом адаптації і виявиться у другій пробі з додатковим навантаженням (після тренування).

Формули для розрахунку тренд-індексу:

ІТР = І2 – І1, звідки:

І2 = ((АТп² + АТ1² + АТ3²) : 3) : ((Pп² + P1² + P3²) : 3) ;

I1 = ((ATп¹ + AT1¹ + AT3¹) : 3) : ((Pп¹ + P1¹ + P3¹ ) : 3) , де:

ІТР – тренд-індекс тренування;

І2 – індекс тренду після тренування;

АТп², АТ1², АТ3² - систолічний артеріальний тиск, відповідно, початковий у спокої, на першій та на третій хвилинах відновлення другої проби з додатковим навантаженням (після тренування);

Рп², Р1², Р3² - ЧСС за 10 секунд, відповідно, початкова у спокої, на першій та на третій хвилинах відновлення у другій пробі з додатковим навантаженням.

І1 – індекс тренду до тренування; всі інші символи з маркуванням ¹ означають показники, аналогічні до вищеописаних, лише визначаються у першій (до тренування) пробі з додатковим навантаженням.

Шкала оцінки тренд-індексу тренування:


Величина тренд-індексу

Оцінка виконаного тренувального навантаження

+ 0,5 -0,5

дуже мале

- 0,5 -1,0

мале

-1,0 -2,0

помірне

-2,0 -3,0

велике

< -3,0

надмірне


Важливо! У кожному випадку проведення проб із додатковим навантаженням з метою тренд-аналізу, окрім оцінки вираховуваних індексів, слід оцінювати ще й тип реакції. Досить часто, якщо тренувальна робота перевищує функціональні можливості випробовуваного, у другій пробі з’являються атипові реакції – дистонічна при “помірному” чи “великому” тренд-індексі, поєднання безкінечного тону зі ступінчастим підвищенням АТс при “надмірному” тренд-індексі та ін. Можлива й ситуація, коли, наприклад, тренд-індекс вказує на “дуже мале” чи “мале” навантаження, однак, тільки через те, що І2 вийшов ненабагато меншим від І1, тому що після тренування з’явився варіант гіперергічної реакції – з пропорційним надмірним підвищенням як ЧСС, так і АТс, що є ознакою неекономної адаптації.

Все це вказує на зниження адаптаційних можливостей організму, що виникло через відхилення у стані здоровя чи перевтому, або на недостатню підготованість до виконання запропонованого тренувального навантаження.

Важливо! Досить часто трапляються величини тренд-індексу, що перевищують +0,5 або нижчі за –3,0. У першому випадку це свідчить про відновчий, а у другому – про виснажливий характер виконаного тренувального навантаження.

Особливої цінності дана методика набуває при регулярному її використанні на кожному тренувальному зайнятті, оскільки тоді вона дає учителю (тренерові) інформацію про актуальний функціональний стан спортсмена, яка повинна бути підставою для гнучкого планування та індивідуалізації тренувальних навантажень, додаткових відновчих заходів у межах мікроциклу або навіть одного дня – при дво- чи більшеразових тренуваннях на день.
Відділення 20. Бібліотечні фонди шкільних підручників.

Координатор секції: Кузьмін Олена Євменівна,методист кабінету виховної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Тема. Стан функціонування шкільних та публічно-шкільних бібліотек у 2010–2011 н. р. та модернізація змісту їх діяльності у 2011–2012 н. р.
Кузьмін Олена Євменівна,

методист кабінету виховної роботи

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти
МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНИХ

ТА ПУБЛІЧНО-ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК

У 2011–2012 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Зміни, які відбулися у суспільстві, демократизація та глобальна інформатизація різних сторін життя обумовили потребу в інноваційному розвитку шкільних та публічно-шкільних бібліотек, тобто їх адаптацію, модифікацію та трансформацію із суто інформаційних у освітянські соціокультурні, дозвіллєві медіацентри.

Сьогодні спостерігаємо активний перехід від репродуктивної моделі освіти до продуктивної, в якій акцент перенесено на самостійну активну навчальну діяльність учнів. У зв’язку з цим особливого значення набуває організація інформаційної освіти та підвищення інформаційної культури школяра, соціальне замовлення – виховання людини, яка навчатиметься і працюватиме в умовах постійного зростання інформаційного потоку, людини з високим інтелектуальним потенціалом. Досягнення цієї мети багато в чому залежить від того, як дитина засвоїть уміння самостійно знаходити, критично осмислювати, обробляти та використовувати інформацію в процесі навчання, наскільки високий рівень інформаційної культури сформує в підростаючого покоління бібліотекар.

Реалізувати це непросте завдання бібліотекар може шляхом цілеспрямованої, аналітико-прогностичної, проектної діяльності. Отож,першим кроком до модернізації бібліотеки має стати розробка програми її розвитку, мета якої — забезпечення реалізації основних завдань бібліотеки:


  • формування інформаційного ресурсу з метою гарантованого доступу до інформації як на традиційних, так і на нетрадиційних носіях, як локальних, так і віддалених джерел інформації;

  • інформаційно-бібліографічна підтримка навчальної, творчо-пізнавальної, самоосвітньої, дозвіллєвої діяльності учнів;

  • інформаційно-консультативний супровід професійного зростання педагогічного колективу, спрямованого на підвищення ефективності навчально-виховного процесу;

  • інформаційна підтримка пошукової, науково-дослідницької діяльності учнів, науково-педагогічних досліджень педагогів (МАН, науково-методична проблема школи, сприяння розробці авторських програм та посібників тощо);

  • формування навичок незалежного користувача, інформаційної компетентності особистості.

В організації діяльності бібліотеки та з метою забезпечення максимальної результативності необхідно раціонально поєднати сучасні бібліотечні технології з мінімальними затратами всіх видів ресурсів. Шкільні бібліотекарі у новому навчальному році основну увагу повинні приділити таким сучасним бібліотечним технологіям:

- бібліотечний маркетинг – дослідження ринку інформаційних послуг із метою якнайповнішого задоволення потреб користувачів;

- формування позитивного іміджу бібліотеки через повагу прав користувачів, вільний доступ до інформації, повідомлення про всі зміни в діяльності бібліотеки, спрямовані на підвищення рівня обслуговування користувача;

- бібліотечна реклама, що полягає у розповсюдженні інформації серед користувачів про бібліотеку, спектр її послуг, поповнення бібліотечного фонду, нові бібліотечно-інформаційні послуги та має на меті стимулювати запит на ці послуги;

- сегментація ринку, що здійснюється з метою цілеспрямованого впливу на попит різних груп користувачів: за віком, соціальним статусом, освітою, статтю, родом занять тощо.

На часі нагальна потреба модернізації моделі бібліотеки в сучасний інтелектуальний центр, у якому співфункціонують такі складові:



  • абонемент та читальний зал;

  • інтернет-клуб та медіатека, що об’єднують комп’ютерну зону, відеотеку, фонотеку, копіювальну техніку;

  • інформаційно-довідкова служба, до складу якої входить електронне довідкове обслуговування;

  • відділ профорієнтації, правової та інформаційної підтримки, соціально-психологічної адаптації;

  • центр розвитку творчих здібностей;

  • зал для виставок, концертів та реалізації культурних і дозвіллєвих програм.

У новому навчальному році бібліотекарю варто приділити увагу модернізації як зовнішнього вигляду, так і внутрішнього наповнення освітянської бібліотеки:

- зміна інтер’єру та створення естетичного дизайну приміщень: розстановка стелажів, створення зон відпочинку та самопідготовки, модернізація читального залу;

- інвентаризація фонду та його аналіз з метою подальшого його ефективного використання й наповнення;

- естетичне оформлення бібліотечного фонду: нестандартні тематичні виставки та полички.

Розвиток шкільної бібліотеки має передбачати цілеспрямовану роботу з модернізації змісту діяльності бібліотек, а саме:

- переосмислення бібліотечними працівниками роботи з навчальною, художньою літературою, впровадження інтерактивних методик її популяризації;

- оформлення виставок літератури, фонду науково-популярної літератури, виставок альтернативних підручників;

- створення на базі бібліотек комп’ютерних відеозон і надання на цій основі нових бібліотечних послуг користувачам, формування у них практичних умінь та навичок роботи з електронними носіями інформації, створення у бібліотеці комфортного середовища для читання;

- послідовне формування творчого читача, зацікавленого читанням та зі стійкою потребою в читанні, навченого добирати твори для читання та оцінювати прочитане,розвиток і формування в читача сталого інтересу до книги;

- формування інформаційної культури, яка включає традиційну бібліотечно-бібліографічну культуру й вміння оперувати інформацією з використанням сучасних комп’ютерних засобів;

- надання нового змісту інформаційно-бібліографічній просвіті учнівської молоді, батьківської громадськості, організація сімейних читань, удосконалення естетичних смаків читачів;

- розширення міграції користувачів із потенційних у категорію фактичних шляхом надання інформаційно-бібліотечних освітніх послуг, які орієнтовані на втягнення у спільну діяльність бібліотекаря, дитини, батьків;

- розширення інформаційного потенціалу за рахунок орієнтованого комплектування фонду, створення власних інформаційних ресурсів;

- створення банку педагогічної інформації як основи єдиного шкільного педагогічного простору;

- надання практичної допомоги педагогам у проведенні занять на базі бібліотечно-інформаційного центру з використанням інформаційних засобів навчання в індивідуальній та груповій формах роботи;

- формування активу бібліотечно-інформаційного центру, робота з ним.



Комп’ютеризація бібліотеки — один із провідних напрямків діяльності шкільного бібліотекаря, що покликаний значно розширити можливості бібліотеки, надаючи користувачу інформацію незалежно від часу та місця знаходження його чи бібліотеки, підвищуючи оперативність надання інформації. Електронні бази даних повинні посісти чільне місце у довідково-пошуковому апараті бібліотеки і забезпечити багатоаспектне розкриття фонду довідкових та інформаційних видань. Бібліотекар також працює над об’єднанням традиційних фондів у друкованому вигляді та електронних ресурсів і моделюванням такого універсального бібліотечного фонду, що відповідає профілю закладу, змісту освітнього процесу, його інформаційним, виховним та культурологічним функціям, а також запитам, інтересам і проблемам користувачів.

Особливе значення в управлінні бібліотечними новаціями та в організації роботи бібліотеки відіграють маркетингові дослідження та моніторингова діяльність бібліотеки. У наступному навчальному році особливу увагу звертаємо на:

- вивчення читацького попиту, читацького інтересу, якості бібліотечно-бібліографічного обслуговування ;

- аналіз бібліотечних послуг і тенденцій їх розвитку;

- вивчення рівня читацької грамотності та інформаційно-бібліотечної культури користувача, його емоційно-естетичного ставлення до прочитаних книг;

- аналіз ефективності роботи шкільної та публічно-шкільної бібліотеки.



Зміст системи методичної роботи бібліотекаря спрямований на якісне бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів і полягає:

  • у вивченні директивних документів про бібліотеку,

  • методичних рекомендацій, що стосуються змісту, форм і методів обслуговування читачів;

  • дослідженні й аналізі інформаційних потреб читачів, їхніх умінь і навичок, розвитку інформаційної культури;

  • підготовці та проведенні масових заходів.

Важливою умовою реалізації якісних бібліотечних та інформаційних послуг є високий рівень професійної майстерності бібліотекаря. У системі самоосвіти працівникам бібліотеки слід першочергову уваги приділити питанням соціокультурної, функціональної, фахової підготовки, поповненню й розширенню психолого-педагогічних знань, підвищенню рівня загальної культури.

Система самоосвітньої роботи бібліотекарів повинна включати: перспективне й поточне планування, вибір раціональних форм і шляхів вивчення літератури, оволодіння методикою аналізу та засобами узагальнення свого досвіду роботи, поступове набуття навичок дослідницької праці. Бібліотекар у сучасних реаліях модернізації шкільної освіти у процесі самовдосконалення повинен стати:

- медіаспеціалістом, який володіє новими інформаційними технологіями, має знання із сучасних досліджень у галузі педагогіки та психології, володіє сучасними технологіями навчання дітей інформаційної грамотності;

- менеджером, що знає основи управління структурним підрозділом, уміє прогнозувати запити усіх учасників навчально-виховного процесу, організувати інформаційно-бібліотечне обслуговування, планувати, моделювати й аналізувати свою роботу;

- психологом, який досконало володіє різними стилями спілкування, вміє дати оцінку особистості читача, володіє навиками бібліотечної конфліктології;

- педагогом, який проводить бібліотечні уроки, допомагає учням виконувати домашні завдання, консультує при написанні рефератів, організовує науково-дослідницьку роботу.

Оскільки шкільна бібліотека є обов’язковим структурним підрозділом загальноосвітньої школи, то всі стратегічні освітньо-виховні завдання, які належить розв’язувати національній школі, трансформуються в завдання та діяльність шкільної бібліотеки

На сучасному етапі бібліотека, маючи значний педагогічний потенціал,повинна здійснювати такі педагогічні функції:навчатися керувати пізнавально-практичною діяльністю;вводити в бібліотечні заходи міжпредметні елементи;підтримувати міжпредметні зв’язки;вести широку комунікативну діяльність, сприяючи організації навчання, дозвілля учнів, розвитку їх творчого потенціалу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Воловоденко В., Олексієнко Т. Інноваційний розвиток освітянських бібліотек та інноваційна культура особистості / В.Воловоденко, Т.Олексієнко // Шкільна бібліотека плюс. - 2010. - № 23-24. - С. 11-15.

2. Дяченко Н.І. Творчий підхід до бібліотечної справи / Н.І.Дяченко // Шкільний бібліотекар. - 2011. - № 1. - С. 7-8.

3. Запорожець О. Система самоосвітньої роботи шкільного бібліотекаря / О.Запорожець // Шкільний бібліотекар. - 2011. - № 3. - С. 3-5.

4. Нємченко О.М. Сучасна бібліотека як інформаційний центр навчального закладу / О.М.Нємченко // Шкільний бібліотекар. - 2011. - № 3. - С.6-12.

5. Поперечна Л. Проектні технології у формуванні інформаційної культури учнів / Л.Поперечна // Шкільна бібліотека плюс. - 2011. - № 7-8. - С.2-18.

6. Сокольська В. Компетентний читач – вимога часу / В.Сокольська // Шкільний бібліотекар. - 2011. - № 5. - С. 4-5.



Гавриш Ніна Павлівна,

завідувач кабінету виховної роботи,

старший викладач кафедри педагогіки і психології

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти
ДІЯЛЬНІСТЬ ШКІЛЬНИХ ТА ПУБЛІЧНО-ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ОБЛАСНОЇ ПРОГРАМИ

НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ РІВНЕНЩИНИ НА 2008 – 2020 РОКИ
Поступальний розвиток української держави, зміцнення в ній засад громадянського суспільства, інтеграція України у світову та європейську спільноту неможливі без реформування освіти, оновлення системи національного виховання, головна мета і завдання якого – утвердження ідеалів гуманізму, свободи особистості, демократії, соціального і духовного прогресу, установки на пріоритет загальнолюдських і національних цінностей.

Кожен народ органічно продовжує себе через систему виховання у своїх дітях, генерує національний дух, ментальність, характер, психологію, родинно-побутову культуру, основа якої — збереження рідної мови, пізнання духовної спадщини батьків, дідів, прадідів, вивчення свого родоводу, життя за нормами народної моралі тощо.

В основу системи національного виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому.

Однією з рис національної системи виховання повинно бути формування політичної культури, толерантності особистості, виховання відданості цінностям демократії, свободи у виборі власних світоглядних позицій, прагнення активно вникати в державотворчі процеси, громадське життя сільської чи міської громади, в якій живе дитина.

В умовах сьогодення важливим є виховання молодої людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності, формування культури здоров’я підлітка, здатності подолати шкідливі звички.

Одним із важливих напрямів національної системи виховання є формування гармонійних відносин дитини з природою, її екологічного світогляду, готовності до включення в активну природоохоронну діяльність.

Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до світу неможливе без виховання в неї ціннісного ставлення до мистецтва в цілому та народного мистецтва зокрема.

У системі національного виховання обов’язковим є його регіональний аспект. Його специфіка і особливості базуються на засвоєнні історичних, соціально-економічних, духовно-культурних, сімейно-родинних традицій населення Волинського Полісся.

Учнівська молодь повинна знати фольклор, звичаї, обряди, котрими уславлена рівненська земля, про життя і діяльність славетних діячів історії, науки і культури краю, котрі гідні наслідування прийдешніми поколіннями.

Важливою складовою процесу національного виховання є залучення молоді до відродження народних промислів і ремесел, якими традиційно багата Україна та Рівненщина: лозоплетіння, гончарства, ковальства, вишивання, ткацтва, писанкарства, виготовлення виробів із природного матеріалу, іконовишивання, оволодіння ними і на цій основі вироблення умінь передати такий досвід наступним поколінням.

Зазначені складові національного виховання орієнтують педагогічних працівників області на виховання свідомого громадянина, патріота, людини, гідної свого народу та Батьківщини.

Серед видів діяльності, якими керуватиметься класний керівник, передбачено зустрічі з працівниками правоохоронних органів, юристами, лікарями, психологами, представниками державних та громадських установ, що свідчить про розширення кола учасників виховного процесу, які братимуть участь у впровадженні у педагогічну практику рішень, які позитивно впливатимуть на підвищення якості виховання.



Мета та основні завдання Програми.

Найважливішими завданнями українського суспільства було і є виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом є єдність особистих та національно-державних інтересів.

Виховання починається в родині за визначальної ролі батьків, продовжується упродовж усього дорослого життя і ґрунтується на засадах народної та академічної педагогіки, за активної ролі та впливу державних і громадських інституцій.

Метою Програмиє створення відповідного виховного простору в області, який забезпечує інтенсифікацію, ефективність і результативність виховної діяльності, функціонування шкільних та класних виховних систем, підвищення суспільного статусу виховання в освітніх закладах, модернізацію змісту виховання, його форм та методів, виховних технологій на основі впровадження новітніх досягнень вітчизняної психолого-педагогічної науки і практики, гармонізацію сімейного і суспільного виховання.

Основними завданнями Програми є:


  • підвищення статусу виховання в системі освіти області;

- забезпечення розвитку виховних функцій навчальних закладів; розширення складу суб’єктів виховної діяльності, посилення координації їх виховних зусиль;

- ефективне використання національних традицій, історії та культури, традицій і звичаїв етносу рідного краю, новітніх досягнень психолого-педагогічної науки і практики;

- орієнтація шкільних і класних виховних систем загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів на пріоритет фізичного, психічного і морально-духовного розвитку особистості; розвиток виховних систем, створення авторських виховних систем;

- посилення ролі родини у вихованні дітей; орієнтація батьків на зміну традиційної функціональної стратегії у вихованні, обумовленої новими соціальними умовами; ефективна співпраця родини зі школою;

- відродження на нових теоретико-практичних засадах системи позакласного і позашкільного виховання дітей та учнівської молоді;

- сприяння розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій та об’єднань як простору самореалізації особистості, становлення її соціальної активності; ефективність співпраці шкільних дитячих громадських організацій і об’єднань із районними і обласними осередками дитячих і молодіжних громадських організацій;

- сприяння подальшій демократизації управління процесом виховання; зростання ролі учнівського самоврядування в демократизації життєдіяльності учнівських колективів, її соціальній адаптації;

- координація державних, регіональних і шкільних програм національного виховання учнівської молоді;

- зростання рівня професіоналізму і компетентності педагогічних працівників в організації життєдіяльності учнівських колективів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал