Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка32/38
Дата конвертації12.12.2016
Розмір8.72 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   38
Тема. Сучасні орієнтири технологічної освіти в загальноосвітніх закладах Рівненщини.

Петров Ярослав Анатолійович,

завідувач кабінету технологій,

старший викладач кафедри методики

і змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологій Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Реалізація нової програми з трудового навчання (2010 р.) сприяєусебічній обізнаності кожного вчителя в особливостях однієї з продуктивних методик – проектної, яка стала основою проектно-технологічної системи навчання.

Проектна методика – це педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування, набуття нових знань шляхом самоорганізації і самоосвіти учнів.

Суть поняття «проектно-технологічна діяльність» пов’язана з такими науковими поняттями й категоріями, як «діяльність», «технологія», «проект».

Психологи вказують на три основні види діяльності людини, що відіграють домінуючу роль: гру, навчання, працю. Новим видом діяльності учнів із упровадженням освітньої галузі «Технологія» стала проектно-технологічна діяльність, що містить у собі елементи таких видів діяльності, як ігрова, навчально-пізнавальна, предметно-перетворювальна, ціннісно-орієнтаційна, професійно-трудова, соціально-комунікативна.

Проект в освіті – це спеціально організований учителем і самостійно виконуваний учнями комплекс дій, що завершується результатом — створенням творчого продукту.

Проектування як творча, інноваційна діяльність завжди спрямована на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку виконують протягом визначеного проміжку часу з метою створення об’єктивно та суб’єктивно нового продукту.

Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосування; розвиває морально-трудові якості, загальноціннісні мотиви вибору професії і працелюбність. При цьому особливу увагу потрібно приділяти тому, щоб в учнів не згасав інтерес до цього процесу.

Виконуючи творчі проекти (від ідеї до її втілення), учні вчаться самостійно приймати рішення, виявляти свої помилки і знаходити шляхи їх виправлення. У процесі проектно-технологічної діяльності (ПТД) у школярів розвиваються загальні і спеціальні здібності, формується вміння самостійно конструювати свої знання.

Найбільш поширеним визначенням методу проектів, вважається наступне: це система навчання, за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування та виконання поступово ускладнених практичних завдань-проектів.

Завдання ПТД учнів на уроках трудового навчання основної загальноосвітньої школи (ЗОШ) полягають у наступному:



  • організувати справжню дослідницьку, творчу, самостійну діяльність школярів;

  • використовувати різноманітні методи і форми самостійної пізнавальної та практичної роботи;

  • сприяти інтелектуальному розвитку учнів на уроках трудового навчання;

  • встановлювати ділові контакти з учителем.

ПТД виконує творчу, перетворювальну, дослідницьку, економічну, технологічну функції. Зміст ПТД складає проведення дослідницьких, підготовчих операцій, конструювання майбутнього виробу, практичне виготовлення, оцінку й захист об’єкта діяльності.

Результатом ПТД є конкретний виріб, продукт (послуга) і розвиток особистості школяра, а також його творчого потенціалу.

Ефективність навчання і виховання буде високою, якщо учень сам стане суб’єктом навчально-виховного процесу. При такому інноваційному розв’язанні проблеми докорінно змінюються відносини в системі вчитель-учень:


  • учень визначає мету діяльності – учитель допомагає йому в цьому;

  • учень відкриває нові знання – учитель рекомендує джерело знань;

  • учень експериментує – вчитель розкриває можливі форми і методи експерименту;

  • учень обирає – учитель сприяє прогнозуванню результатів вибору;

  • учень активний – учитель створює умови для прояву активності;

  • учень несе відповідальність за результати своєї діяльності – учитель допомагає оцінити отримані результати і виявити способи удосконалення діяльності.

Учитель (координатор) бере участь у проекті,організовує його окремі етапи,спрямовує роботу. Тут важливою є відмова від авторитарного керівництва, робота в співдружності з учнями, збереження консультуючих функцій, ненав’язування учням своїх рішень.

Проблема ефективної організації ПТД досить складна і вимагає вирішення ряду організаційних проблем як учнем, так і організаційно-методичних питань учителем трудового навчання.

Науковці дійшли висновку, що успішним процес ПТД будетоді, коли враховуватимуться наступні організаційно-методичні умови:


  • забезпечуватиметься відповідна теоретична, практична і методична підготовка вчителя трудового навчання до організації ПТД;

  • здійснюватиметься перспективне і поточне планування ПТД;

  • учні оволодіють основними етапами ПТД;

  • створюватиметься банк ідей та трансформації про об’єкти проектування;

  • кожному учневі буде забезпечений вільний вибір об’єктів проектування та режим технологічної діяльності;

  • учитель постійно стимулюватиме ПТД учнів;

  • буде постійно здійснюватися нормування на виготовлення об’єктів проектування;

  • учитель на уроках трудового навчання дотримуватиметься особистісно зорієнтованого підходу;

  • забезпечуватиметься розвиток творчого потенціалу учнів під час виконання проектів;

  • органічно поєднуватиметься індивідуальна, парна та групова форми виконання творчих проектів;

  • здійснюватиметься формування в учнів навичок самостійної діяльності;

  • органічно поєднуватиметься урочна та позаурочна навчально-трудова діяльність учнів з проектуванням і виготовленням виробів.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів можна умовно виділити у дві групи:критерії оцінювання проекту та критерії оцінювання захисту.

До критеріїв оцінювання проекту відносяться:



  • Обсяг та повнота розробки, виконання прийнятих етапів проектування, самостійність, завершеність, готовність до сприйняття проекту іншими людьми, матеріальне втілення проекту.

  • Оригінальність матеріального втілення проекту.

  • Якість пояснювальної записки: оформлення, відповідність стандартним вимогам, рубрикація й структура тексту, якість ескізів, схем, малюнків; якість і повнота рецензії.

  • Якість виробу, відповідність стандартам, оригінальність.

  • Уміння організувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи.

  • Дотримання правил безпеки праці та санітарно-гігієнічних вимог.

  • Дотримання норм часу на виготовлення виробу.

До критеріїв оцінювання захисту відносяться:

  • Аргументованість вибору теми, обґрунтованість потреби, практичне спрямування проекту й значення виконаної роботи.

  • Обсяг та повнота розробки, самостійність, творчість, підготовленість до прийняття проекту іншими людьми.

  • Аргументованість запропонованих рішень, підходів, висновків, повнота бібліографії, цитування.

Існує думка, що освоїти метод проектів, не «пропустивши його через себе», без, власне кажучи, проектної діяльності, неможливо.

Важливим завданням на уроках трудового навчання, що побудовані на засадах організації ПТД школярів, є визначення і обґрунтування змісту навчального матеріалу, який пропонується учням.

Проектно-технологічна діяльність включає в чотири етапи, на кожному з яких зважуються визначені завдання і виконуються ті чи інші дії й операції. Учням необхідно вміти:

- здійснювати пошук проблеми;

- вибирати найбільш технологічний, економічний варіант проекту;

- підбирати найбільш придатні матеріали, інструменти пристосування і користуватися ними, складати технологічні карти, креслення, ескізи, малюнки й інші графічні зображення;

- вибирати найбільш раціональну технологію виготовлення виробу, визначати режим обробки деталей;

- розраховувати витрати матеріалів і часу на виготовлення проекту;

- здійснювати контроль якості обробки і збирання деталей проекту;

- застосовувати комп’ютерні технології в проектно-технологічній діяльності;

- конструювати об’єкти й оформляти проекти за допомогою ЕОМ, здійснювати конструювання (тому сьогодні слід ставити питання забезпечення всіх шкільних майстерень ПК),технічне і художнє моделювання розроблюваних проектів;

- організовувати своє робоче місце;

- планувати свою ПТД і передбачати її результати;

- дотримуватися правил безпеки праці, здійснювати самоаналіз та самооцінку досягнень і недоліків проекту;

- визначати екологічні обмеження проекту, проводити дизайн-аналіз проекту;

- здійснювати економічне обґрунтування проекту, проводити міні-маркетингове дослідження;

- захищати виконаний проект;

- співвідносити ПТД із передбачуваною майбутньою професією;

- визначати рівень своєї готовності до проектно-технологічної діяльності.

Проектно-технологічні уміння повинні бути комплексними, гнучкими і мобільними. Вони формуються і розвиваються шляхом виконання спеціальних вправ, а також у процесі окремих технологічних операцій.

На початку роботи школярів необхідно ознайомити з переліком завдань, їх змістом, які мають відповідати наступним вимогам:


  • відповідність віковим можливостям учнів;

  • різноманітність у виборі матеріалу, з яким вони будуть працювати;

  • відповідність базі теоретичних знань та практичних умінь школярів;

  • творча спрямованість завдання;

  • відображення регіонально-територіальних умов, традицій розвитку народних промислів;

  • суспільна та особистісна значущість виробів.

Таблиця 1

Орієнтовні напрями творчих проектів

учнів 5–9 класів

загальноосвітньої школи

Сфера

діяльності

Орієнтовні напрями творчих проектів учнів 5-9 класів


Школа

Оформлення класних куточків; виготовлення інструментів і пристроїв для шкільної майстерні, обладнання для кабінетів; виготовлення діючих моделей і макетів

Виробництво

Замовлення підприємств, організацій, фірм


Дозвілля


Виготовлення іграшок, діючих моделей; виготовлення інвентаря, пересувних і логічних ігор (головоломок, конструкторів); виготовлення сувенірів (набір подарунків, вироби кухонного приладдя)

Дім

Виготовлення кухонного набору, дизайн кухні; виготовлення книжкових поличок, підставок під телефон; дизайн кімнат, навчальних і дитячих куточків; виготовлення спеціальних інструментів і пристроїв для садово-огородніх робіт; виготовлення робочих інструментів і пристроїв для обробки різних матеріалів; дизайн робочого куточка

Побут

Замовлення ремонтно-експлуатаційних контор і кооперативів

Ринок

Виготовлення виробів для фізичних осіб та для збуту на ринку

До вибору тематики проектів ставляться вимоги, які повинні бути сприйняті учнями як інструкція, алгоритм дій:



  • об’єкт (виріб) повинен бути учням добре знайомий, зрозумілий і, головне, цікавий;майбутній новий виріб має бути розрахований на масове або одиничне використання;

  • учні повинні мати передчуття, що об’єкт дозволить їм реалізувати себе в творчості, що вони впораються з поставленим завданням;

  • нема необхідності в оригінальності вибору – нехай це буде посуд, сумка, пенал тощо.

У залежності від особливостей місцевості та інтересів учнів, у кожному навчальному закладі можливі свої напрямки у створенні банку творчих проектів.

Орієнтовні завдання з технічної праці на виготовлення проектів для учнів 5-9 класів загальноосвітньої школи:



5 клас

Сконструювати і виготовити кухонну декоративну дошку, іграшку, конструктор, модель літака, автомобіля, шаблони тощо.



6 клас

Сконструювати і виготовити іграшки, приладдя, головоломки, розгортки об’ємних виробів, совки, підставку для паперу та олівців, гачки для вішалок, нависні вушка, підставку для книг, підставку для малювання, підставку для паяльника,головоломки тощо.



7 клас

Сконструювати і виготовити годівничку для пташок, ящик для конструктора,пристрій для пропилювання лобзиком, поличку для квітів, світильник одноламповий, банкетку, стільчик дитячий, набір кухонних дощок, кухонну лопатку, кашпо, сувеніри, розпушувач грунту, масажер, набір іграшок, сільничку, підставку для інструменту, лавочку для малюка, вішак, підставку під гарячі предмети, набір садового інвентаря, молоток,декоративний підсвічник для двох свічок, поштову скриньку тощо.



8 клас

Сконструювати і виготовити складальний стільчик, перемикач ялинкових гірлянд, модель світлофора, тумбочку для аудіотехніки, настінний світильник, набір кухонного приладдя, поличку під телефон, посуд, робочий інструмент, пристрій для центрування отворів, підсвічник для кількох свічок, поличку для аудіотехніки, світлоповертач декоративного світильника, скриньку, вішак для одягу, лопату для прибирання снігу, годівничку для пташок тощо.



9 клас

Сконструювати і виготовити меблі, куточок для аудіо- і відеотехніки, дитячу іграшку з ДУ, охоронний пристрій, стенд для вивчення правил дорожнього руху, верстат для намотування котушок електромагнітів, електричний варіант гри «морський бій», тумбочку під телевізор, крісло-каталку, журнальний столик тощо.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Самчук Л., Углова О.Продуктивні школи: реалії, міфи, мрії / Л.Самчук, О.Углова // Завуч. – 2004. - №5. - С. 13-16.

2. Сидоренко В. Ретроспективний погляд на проектну методику / В.Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005. -№ 3. – С. 34-37.

3. Методика навчання учнів 5-9 класів проектуванню в процесі вивчення технології обробки деревини і металу: навчально-методичний посібник / В.В.Бербец, О.М.Коберник, В.К. Сидоренко, С.М. Ящук; під ред. О.М.Коберника, В.М.Сидоренка. – Умань: УДПУ,2004. – 114 с.

4. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці: навчально-методичний посібник / В.В.Бербец, О.М.Коберник, Н.В. Дубова [та ін.]; під ред. О.М.Коберника. – Умань: Науковий світ, 2003. – 92 с.

5. Н.Ю. Пахомова. Метод учебного проекта в образовательном учреждении: пособие [для учителей и студентов педагогических вузов]. - М., 2009.

6. М.Б. Романовська. Метод проектів у виховному процесі: методичний посібник / М.Б. Романовська – Х.: Ранок, 2007. – 160 с.

7. Терещук А.І., Коберник О.М. Трудове навчання. Методичні та дидактичні матеріали. 5 клас / А.І.Терещук, О.М.Коберник. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. -160 с.

Мельник Зінаїда Володимирівна,

методист кабінету технологій,

старший викладач кафедри методики

і змісту природничо-математичної освіти

та інформаційних технологій

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти
ІННОВАЦІЙНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ (МЕТОДИЧНИЙ ДІАЛОГ)
Науково-методичною проблемою РОІППО є формування готовності педагогів до інноваційної педагогічної діяльності засобами післядипломної освіти. Відповідно до названої проблеми вибудовується і робота кабінету технологій з проблеми забезпечення рівня практичного спрямування системи підвищення професійної майстерності вчителів трудового навчання та креслення шляхом модернізації методичної роботи.

Сучасна школа потребує створення навчально-виховного простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, яка зуміє використати свої знання в реальному житті, спроектувати свій життєвий шлях.

На зміну традиційній системі трудового навчання прийшли особистісно зорієнтовані, інноваційні методи, зокрема й метод проектів, що змістив акценти в навчальній діяльності школярів. Використовуючи проектування як метод пізнання вчителі створюють учням передумови для переосмислення ролі знань у соціальній практиці. Рефлексивна оцінка запланованих і реалізованих результатів допомагають школярам усвідомити, що знання — це не самоціль, а необхідні засоби, які забезпечують здатність людини грамотно вибудовувати свої розумові і життєві стратегії, приймати рішення, адаптуватися в соціумі і самореалізуватись як особистість.

Формування компетентностей учнів у проектній діяльності, тобто їх здатність мобілізувати знання в реальній життєвій ситуації, — найактуальніша проблема вчителів трудового навчання.

Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою й вимогами життя, між реальним рівнем компетентності педагогів та постійно зростаючими вимогами суспільства щодо вирішення проблеми модернізації освіти, між вимогами до системи підвищення професійної компетентності вчителів та недосконалістю її науково-методичного забезпечення.Тому пріоритетною проблемою в роботі методичних служб учителів трудового навчання буде: формування готовності вчителів трудового навчання до впровадження компетентнісного, зорієнтованого підходу в трудовому навчанні. Сучасний учитель трудового навчання повинен поєднувати в собі професійну компетентність і педагогічну майстерність із досконалим володінням методичною культурою, включаючи культуру проектної діяльності як способу поєднання процесу і результату.

Однією з умов підвищення інноваційної культури вчителів трудового навчання є удосконалення методичної роботи.

Пропонуємо вашій увазі методичний діалог з теми «Інноваційні умови професійного вдосконалення вчителя трудового навчання».

Учасники діалогу: методисти рай(міськ) методкабінетів,учасники роботи відділення «Технології» червневої студії.

Можливі запитання:

1. Назвіть напрями методичної роботи, які ви обираєте, плануючи роботу РМО з учителями трудового навчання?

- Методична та теоретична підготовка: знання законів розвитку природи і суспільства, нормативних документів МОНМС України.

- Вивчення нових навчальних програм, підручників, методичних посібників, оволодіння технікою і методикою засобів навчання, окремих інноваційних технологій.

- Проведення наукових досліджень, розробка і впровадження у практику роботи навчальних закладівінноваційних педагогічних технологій.

- Психологічна підготовка.

- Загальнотехнічна підготовка: знання нових інформаційних технологій.

- Загальнокультурна підготовка: обізнаність з питань етики та загальної культури поведінки.

2. Чи можемо ми забезпечити означені напрями методичної роботи без інноваційних технологій?(Упровадження в практику роботи вчителів інноваційних технологій потребує необхідності оптимізації методичної роботи )

3. Яку проблему ми з вами розв’язуємо, працюючи з учителями трудового навчання в міжкурсовий період?(Створити умови для максимального розкриття творчого потенціалу кожного вчителя трудового навчання, допомогти побудувати індивідуальну траєкторію розвитку, розробити персонал-технологію, використовуючи власний творчий потенціал).

4. Яку назву педагогічного проекту ви можете запропонувати для вирішення такої проблеми? («Педагогічна майстерня», «Від ідеї до втілення»).

5. Пропоную, використовуючи напрацьовані раніше знання з проектної методики, скласти алгоритм розвитку індивідуальної траєкторії вчителя трудового навчання.

Алгоритм розвитку індивідуальної траєкторії вчителя трудового навчання.

-Вибір ідеї, вивчення її джерела, ознайомлення з публікаціями щодо сутності проблеми.

- Аналіз опрацьованого та осмислення власного досвіду; самооцінка знань з проблеми, порядок діяльності.

- Формування педагогічних цілей застосування проектної технології під час вивчення трудового навчання.

- Дидактичнні завдання реалізації програм з технологій, трудового навчання.

- Розробка і створення методики системи уроків з трудового навчання.

- Планування навчальної проектної діяльності на основі диференційованого та особистісно орієнтованого підходу до учнів.

- Прогнозування результатів: розвитку, особистісних якостей учнів, накопичення знань, формування умінь.

- Аналіз, корекція створеної проектної технології.

6.Чи потрібно при плануванні роботи з учителями враховувати особистісний фактор? (Так, потрібно врахувати: стаж роботи, категорію, професійну майстерність, педагогічні здібності й інтереси вчителя трудового навчання.)

Які основні умови ефективного навчання вчителів ви можете назвати?(Мотивація до підвищення професійної майстерності.Створення ситуації успіху. Використання в роботі різних форм і методів, які б забезпечували реалізацію сучасної проектної технології і методику викладання трудового навчання).

Отже, на сучасному етапі розвитку освіти головними завданнями методиста є: правильно оцінити можливості кожного вчителя, новизну і перспективу його напрацювань; створити сприятливі умови для впровадження нових здобутків, враховуючи інноваційні умови професійного вдосконалення педагога.



Янцур Микола Сергійович,

кандидат педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри професійної педагогіки

і трудової підготовки Рівненського державного

гуманітарного університету
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
Основними рисами сучасної педагогічної освіти є: виникнення і розвиток глобальної системи освіти, безперервність освіти протягом усього життя людини з переважанням самоосвіти, диференціація та індивідуалізація освіти, зростання різноманітності освітніх стандартів і спеціальностей, орієнтованість на синтез найновіших наукових знань і методологій, перехід від формально-дисциплінарного до проблемно-активного типу навчання, широке впровадження інноваційних освітніх технологій.

Розвиток освітньої галузі не можна здійснити інакше, як через оволодіння нововведеннями, через інноваційний процес. Щоб ефективно керувати цим процесом, його необхідно осмислити, зрозуміти і пізнати, а це вимагає вивчення його структури. Будь-який процес є не що інаше, як складне динамічне утворення – система, яка є поліструктурною, а тому й сам інноваційний процес (як і будь-яка система) також є поліструктурним. Основними структурними компонентами інноваційного процесу в підготовці фахівців є: діяльнісний компонент (мета – мотиви – завдання ― принципи ― компоненти – зміст і етапи ― педагогічні технології (форми і методи) – умови реалізації ― результат); суб’єктивний компонент, який враховує функціональне і рольове співвідношення всіх учасників процесу; компонент рівневої структури (індивідуальний, груповий, факультетський, вузівський, регіональний, державний, міждержавний рівні); компонент змістової структури (стандарти освіти – ОКХ – ОПП – навчальні плани – навчальні програми – робочі навчальні програми); структура життєдіяльності циклу (виникнення – зростання – зрілість – оволодіння – дифузія – насичення – рутинізація – криза ― фініш); управлінська структура (планування – організація – керівництво – контроль); організаційні компоненти (етапи: діагностичний – прогностичний – власне організаційний – практичний – узагальнювальний ― впроваджувальний).

Загальновизнаної, завершеної класифікації нововведень у педагогіці поки що не створено. Найдоцільніше розглядати нововведення з позиції їх віднесення до тієї чи іншої частини навчально-виховного процесу у ВНЗ. У залежності від того, в якій галузі освіти відбувається нововведення (що оновлюється), можна виділити такі інновації: а) у змісті і структурі навчання; б) у технології навчання; в) у засобах навчання, в тому числі і в системі запровадження сучасних ТЗН; г) у системі управління навчально-виховним процесом.



За масштабом (обсягом) перетворень інновації поділяють на: а) конкретні (локальні), які не пов’язані між собою; б) модульні, які пов’язані між собою в межах однієї групи предметів, однієї вікової групи студентів тощо; в) системні, які охоплюють у цілому процес підготовки певних фахівців узагалі або його частини (гуманітарної, соціально-економічної, природничо-наукової, професійно-орієнтованої, практичної).

Інноваційні педагогічні технології – це новостворені або удосконалені педагогічні системи, які забезпечують високий рівень навчально-виховного процесу.Іншими словами, інноваційна педагогічна технологія є діяльним сценарієм організації на сучасному рівні навчально-виховного процесу студентів з метою досягнення певної мети. Така технологія є мінімально абстрагованим описом педагогічної дійсності, якою вона повинна бути відповідно до педагогічних принципів. У своєму конкретному вигляді педагогічна технологія є передбаченою моделлю системи дій викладача і студента, яку необхідно виконати в ході оптимально організованого навчально-виховного процесу з метою підготовки висококваліфікованого вчителя.



При переході професійної підготовки фахівців на новий зміст у відповідності до останніх нормативних документів МОНУ (Державного стандарту вищої освіти), рішення Колегії МОНУ про «Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави та суспільства» та входження України в європейський освітянський простір згідно Болонської конвенції основною інноваційною технологією організації навчального процесу є кредитно-трансферна система навчання й модульно-рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів. Згідно з цими технологіями здійснюється підготовка вчителів трудового навчання (технологій ) з 2004/2005 н.р., за якими вивчаються всі навчальні дисципліни, проводяться практики, виконуються і захищаються курсові роботи у ВНЗ України.

Стосовно інноваційних педагогічних технологій, то на сучасному етапі розвитку педагогічної науки і практики відбувається впровадження наступних технологій у підготовці вчителів трудового навчання:

  1. сучасні інформаційно-комунікаційні технології (комп’ютерні системи: інтелектуального навчання, мікросвіту, сократичного діалогу, адаптивні, експертні, гіпермедійні і гіпертекстові, індивідуалізовані, діагностичні, мультимедійні тощо), серед яких найчастіше використовуються інформаційні, демонстраційні, тренувальні, діагностичні засоби, а також електронні посібники: тексти лекцій, інструкції до лабораторних, практичних і семінарських занять, довідники, словники, завдання для самостійної та індивідуально-дослідної роботи студентів;

  2. модульно-рейтингові системи навчання, які забезпечують суттєву його демократизацію, створюють умови для дійсної зміни ролі студента у навчанні (перетворення його з об’єкта в суб’єкт цього процесу), надають навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, сприяють реалізації принципу індивідуалізації навчання; модуль – це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить, передусім, одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів; засвоєння модуля розпочинається оглядово-настановними лекціями; наступний етап – лабораторно-практичні заняття, індивідуальна самостійна навчальна робота, консультації, що в сукупності складає зміст модуля; студент може достроково виконати і скласти „звіт” з матеріалу, що входить до того чи іншого модуля. Звіт студента за змістом конкретного модуля вважається прийнятим, якщо під час перевірки виконаних завдань (звіти з лабораторно-практичних та самостійних робіт, ІНДЗ, модульна контрольна робота) та співбесіди з викладачем він продемонструє розуміння головних ідей модуля і послідовно, аргументовано викладе їх письмово; для студентів, які засвоїли матеріал і своєчасно відзвітувалися за змістом усіх модулів до закінчення семестру, іспит чи залік з цього предмета відміняється і вони отримують оцінку „автоматично”, якщо згідні з нею; у разі, коли студент не зміг з тих чи інших причин вчасно скласти звіт за змістом чергового модуля, він має змогу зробити це під час консультації; виконання навчальних завдань оцінюється певною кількістю рейтингових балів, облік яких ведуть як викладач, так і сам студент. Оскільки наперед відомо, яку кількість їх треба набрати для того, щоб отримати оцінки „5”, „4” або „3”, кожен студент отримує можливість упродовж усього періоду вивчення предмета контролювати та свідомо регулювати успішність свого просування у засвоєнні дисципліни шляхом цілеспрямованого планування та розподілу своїх зусиль для досягнення навчальних результатів, що відповідають його запитам. Остаточна оцінка успішності вивчення предмета визначається сумуванням рейтингових балів, які були отримані студентом за виконання всіх видів робіт, враховуючи і додаткові, які включають, в основному, індивідуальні та творчі роботи студентів; контроль результатів навчання здійснюється шляхом письмової перевірки. Засвоєння дисципліни оцінюється автоматично на „відмінно”, якщо студент набрав >90% рейтингових балів від загальної кількості, „добре” – >75%, „задовільно” – >60%. Студент, який набрав від 35 до 60% рейтингових балів (від загальної кількості), складає іспит згідно з розкладом, визначеним деканатом, а студент, який набрав <35% рейтингових балів, проходить повторний курс або відраховується з вищого навчального закладу;

  3. проектні технології (проектно-технологічна діяльність студентів як особистісно-орієнтоване навчання) – виконання студентами проектів, наприклад з практикуму в навчальних майстернях чи технічної творчості, складається з таких етапів: формулювання завдання, дизайн та аналіз аналогів, аналіз виробу, розробка початкових ідей, оцінка ідей для вибору найдосконалішої, детальне відпрацювання ідеї, вибір матеріалів, інструментів та обладнання, складання технологічної картки, визначення затрат часу на виготовлення розробленого виробу, організація робочого місця, економічне та екологічне обґрунтування виробу, визначення безпечних умов праці та виготовлення виробу, оформлення проекту у вигляді портфоліо та його публічний захист;

  4. інтерактивні технології (превентивні: консультації, репетиції, розподіл ролей, тренінги, угрупування; імітаційні: дебати, диспути, ділові, рольові й операційні ігри, міні-конкурси, інсценування, «мозковий штурм», колективне та групове проектування, психо- та соціодрами; неімітаційні: вправляння, конференції, «круглі столи», практикуми, проблемні лекції та семінари тощо);

  5. технології розвивального навчання (проблемно-розвивальне навчання: заняття з розвитку педагогічних здібностей, психічних процесів, психомоторних і вольових якостей; технологія колективних творчих справ, навчання через дослідження, виконання творчих проектів тощо) – закладені у поетапному вивченні навчальних дисциплін, що тісно пов’язані між собою та в навчальні плани, які передбачають вивчення дисциплін, що дозволяють розвивати особистість студента від курсу до курсу, ніби піднімаючись по драбинці майстерності; наприклад, вивчення дисципліни «Нарисна геометрія і креслення з основами машинної графіки» студенти розпочинають з пропедевтичного курсу, що побудований на основі шкільної програми креслення, потім переходять до вивчення нарисної геометрії, де розвивають просторову уяву, технічне мислення та інші професійно важливі якості, а далі переходять до вивчення проекційного креслення, машинобудівного креслення і завершують вивченням основ машинної графіки з використанням комп’ютерної системи AutoCAD. Подібним чином побудовано також зміст наступних предметів: «Практикум у навчальних майстернях з художньою обробкою матеріалів», «Технічна творчість із методикою гурткової роботи», «Художньо-прикладна творчість із методикою гурткової роботи» та ін. Ця технологія також реалізується через вивчення ряду предметів, які взаємопов’язані між собою і побудовані на основі принципу наступності. Це, наприклад, цикл методичних дисциплін: «Теорія і методика трудового навчання», «Методика навчання креслення», «Методика використання комп’ютерної техніки в трудовому навчанні», «Теорія і методик профільного і професійного навчання в старшій школі» й ін. та ряд курсових робіт і навчальних й виробничих практик у загальноосвітніх навчальних закладах, які дозволяють поступово підвести майбутнього фахівця до реалізації своїх творчих здібностей в науковій і прикладній діяльності як педагогічної, так технологічної галузей. Свої здобутки в науково-педагогічній і прикладній творчості студенти доповідають на семінарах і конференціях кафедри й університету та висвітлюють їх у наукових і навчально-методичних публікаціях та реалізують у дипломних роботах.

  6. Особистісно зорієнтовані технології (технології: Вальдорфська, саморозвитку (М. Монтессорі), С. Френе, навчання в малих групах (кооперативне навчання), створення ситуації успіху тощо) – це спосіб організації навчання, в процесі якого забезпечується всілякий облік можливостей й здібностей студентів і створюються необхідні умови для розвитку їх індивідуальних особливостей, метою якого є створення умов для забезпечення власної навчальної діяльності студентів і розвиток індивідуальних особливостей кожного. Організація особистісно зорієнтованого навчання полягає не тільки в створенні викладачем творчої атмосфери, а й постійному залученні суб’єктивного досвіду студентів як досвіду їх особистої життєдіяльності; різновидом цих технологій є індивідуалізація та диференціація навчання, що побудовані на основі диференційованих завдань для вивчення навчальних досягнень студентів та проведення занять з урахуванням їх типологічних особливостей у залежності від їх успіхів у навчанні на основі часткових принципів цієї технології: відкритого навчання, збагачення, випереджального навчання, проектного навчання, заміни, алгоритмізації, інтенсифікації початкової стадії формування сенсомоторних навичок, не адаптивної стратегії дій;

  7. технології нейро-лінгвістичного програмування (метод ментальної карти або майнд-меп (mind – розум, map - карта), метод тренінгу ефективної комунікації – раппорт через підлаштування та ведення, тощо) – являють собою процес навчання у вигляді руху інформації скрізь нервову систему людини. В моделі НЛП виділяються: вхід інформації, її збереження, переробка і вихід – відтворення в тій чи іншій формі; два види інформації: сенсорна (нейрон) і вербальна (лінгво), звідси і прийшла назва «нейро-лінгвістична»; три модальності студентів, що відрізняються розвитком візуальних (бачення), аудіальних (слухання) чи кінетичних (дотик) каналів проходження інформації; два типи студентів, що відрізняються розвитком різних півкуль мозку: лівопівкульні (де локалізовані процеси логічного, вербального мислення) та правопівкульні (де в основному зосередженні емоційні процеси). Кожний студент має своє індивідуальне поєднання особливостей нервової системи, яке і визначає успішність чи неуспішність цієї технології навчання.

На завершення вкажемо на основні шляхи реалізації інноваційних технологій викладачами у підготовці вчителів трудового навчання:

а) розвиток свого власного педагогічного досвіду;

б) творче перенесення, запозичення педагогічного досвіду, створеного педагогами-новаторами;

в) оволодіння науковими розробками – використання результатів як власної науково-пошукової роботи, так і діяльності відомих учених;

г) шлях спроб і помилок (не “сліпі” спроби, а цілком осмислені, з надійним зворотнім зв’язком);

д) системний педагогічний експеримент.

Зрозуміло, що всі ці шляхи подібні до експерименту, і в першому наближенні всіх їх можна вважати своєрідним педагогічним експериментом, що і відбувається в сучасній вищій школі України. Розглянуті інноваційні технології, як випливає з їх характеристик, тісно взаємопов’язані між собою, взаємодоповнюючи одна одну, чим визначають при їх системному і правильному використанні успішність процесу підготовки вчителів трудового навчання.

Матюшок Наталія Степанівна,

методист навчально-методичного центру

відділу освіти Радивилівської

районної державної адміністрації
ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ

ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РІВНЯ ПЕДАГОГІВ
Характерною ознакою сьогодення є зростання темпів розвитку науки, техніки, суспільства в цілому. Таке положення актуалізує необхідність постійного оновлення професійних знань фахівців, зокрема педагогічних працівників. Вирішенню проблеми сприяє активізація досліджень особливостей освіти й виховання педагогів, пошук сучасних організаційних форм, методів і засобів їх інтенсивного навчання.

Однією з основних вимог сучасності є формування готовності вчителів до свідомого, постійного підвищення свого професійного рівня. Реалізація цих завдань можлива у системі роботи методичної служби. В системі управління якістю освіти районна методична служба є провідною структурною одиницею створеної чотирьохрівневої моделі.

У Радивилівському районі нараховується 53 вчителі трудового навчання. Серед них — 12 вчителів, яким присвоєно педагогічні звання, 18 — мають вищу кваліфікаційну категорію, 1 — відмінник освіти.

Методична робота з учителями трудового навчання району організована за проектно-модульним принципом, згідно з яким структура будується за трьома модулями: „Становлення педагогічного працівника" (для задоволення потреб молодого фахівця), „Підвищення професійної майстерності педагогічного працівника" (забезпечує професійний ріст вчителів І та II категорій), „Методична майстерність педагогічного працівника" (об'єднує творчих педагогів з вищими категоріями і педагогічними званнями).

Таким чином, задовольняємо потреби педагогів у постійному підвищенні їхнього фахового рівня відповідно до кон'юнктури ринку педагогічної праці.

Усі ланки методичної структури працюють над реалізацією проблеми району "Компетентнісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі як основа для формування і розвитку конкурентоспроможної особистості".

Відповідно до І модуля "Становлення педагогічного працівника" проводимо роботу з молодими вчителями: здійснюємо стажування та наставництво, консультування (індивідуальне і групове), організовуємо роботу школи молодого вчителя трудового навчання. Для вчителів трудового навчання працюють школи управлінських кадрів, клуби молодого вчителя. Практикуємо творчі звіти "Мої перші педагогічні знахідки", "Я атестуюся", перегляд відеофільмів на педагогічну тематику.

Домінуючою формою методичної роботи згідно з II модулем "Підвищення професійної майстерності педагогічного працівника" залишаються методичні об'єднання. Зміст засідань наповнюємо інформаційними та інноваційними технологіями. У межах методичної сесії проводимо педагогічний КВК для педпрацівників І-ІІ категорій), дні відкритих дверей учителів, які атестуються на вищу кваліфікаційну категорію.

Згідно з III модулем "Методична майстерність педагогічного працівника" на базі опорної (Радивилівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2) школи з трудового навчання традиційним стало проведення фестивалю педагогічної та методичної майстерності "Досвід кращих".

Для педпрацівників, які атестуються на присвоєння педзвання "старший вчитель", "вчитель-методист" започаткували таку форму роботи як "бенефіс педагога"та тиждень методиста "У творчій лабораторії вчителя-методиста". Ефективною формою методичної роботи є проведення семінарів з елементами тренінгу. На обговорення педагогів виносяться актуальні проблеми управління, розвитку творчої особистості. Під час проведення семінарів-тренінгів (презентаційні та навчальні семінари) застосовуються інтерактивні технології: кооперативного навчання, навчання в дискусії, технологія ситуаційного моделювання.

Педагогічні мости сприяють обміну досвідом роботи між школами-партнерами, пропагуванню та поширенню надбань творчо працюючих педагогів. Кращі доробки вчителів презентуються на районних виставках педагогічної творчості.

Під час проведення атестації вчителів трудового навчання використовуємо сучасну ефективну форму оцінювання діяльності педагога, технологію підтримки і стимулювання діяльності педпрацівників, технологію „Портфоліо", при розробці якого орієнтуємося на три основних його складові:

а) портфоліо документів;

б) портфоліо творчих робіт;

в) портфоліо відгуків.

Маємо сайт відділу освіти, де відведено сторінку для вчителів трудового навчання, на якій постійно поновлюємо для них інформацію за такими розділами:



  • творчі доробки вчителів;

  • використання новітніх технологій;

  • новинки навчальних і методичних матеріалів;

  • оперативна інформація про виставки та конкурси, що проводяться в районі;

  • методика проведення уроків;

  • презентації проектів, створені вчителями та учнями;

  • зразки поурочних планів;

  • методичні рекомендації щодо викладання окремих тем;

  • анотації програмного забезпечення з трудового навчання та методика роботи з ними.

Навчаючи педагогів, використовуємо різноманітні форми, підходи, засоби, методи, зокрема акцентуємо увагу на методах інтерактивного навчання. Це дозволяє оптимально враховувати навчальні потреби, створювати умови для систематичного аналізу вчителями власних дій,запобігаючи шаблонам та стереотипам.

Інтерактивні методи навчання педагогів розглядаємо як систему суб’єкт-суб’єктних відносин (методист та вчитель), основою якої є освоєння педагогом методів і засобів навчання, теорії їх використання для реалізації, представленої в навчальних цілях предмета.

В основу інтерактивних методів покладено діяльність учасників та групову взаємодію. Вони необхідні для того, щоб:


  • пожвавити навчальні заняття;

  • сприяти формуванню партнерських відносин;

  • розвивати співпрацю, творчість;

  • забезпечити орієнтацію навчання на практичну професійну діяльність;

  • залучити до співпраці широку аудиторію слухачів.

Інтерактивні методи навчання обираємо відповідно до навчальних потреб та з метою досягнення поставлених завдань, алгоритм їх реалізації модифікуємо відповідно до вимог конкретних навчальних ситуацій. Найчастіше це: лекції-презентації, дискусії, тренінги, ділові і рольові ігри, моделювання ситуацій, «мозковий штурм», „човник”, „снігова куля”, „килимок ідей”, „ажурна пилка”, „моделювання ситуацій”, „карта-панорама процесу”, „карусель” тощо.

Використання інтерактивних методів навчання сприяє підвищенню ефективності всієї методичної роботи вчителів трудового навчання району.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Калашникова С.А. Навчально-методичні матеріали до модуля „Навчання дорослих на основі компетентісно-орієнтованого підходу” / С.А.Калашникова. – К., 2007. – 57 с.

  2. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О.І.Пометун. – К., 2007. – 144 с.

  3. Професійний розвиток педагогічних працівників: практична андрагогіка: наук.-метод. посіб. / за заг. ред. В.І.Пуцова, Л.Я.Набоки. – К., 2007. – 228 с.

  4. Соціолого-педагогічний словник / [за ред. В.В. Радула]. – К.: Ексоб, 2004. – 304 с.

  5. Щенников С.А. Открытое образование. – М.: Наука, 2002. – 527 с.


Дмитрієва Вікторія Миколаївна,

методист Дубенського міжшкільного

навчально-виробничого комбінату
ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В СТАРШІЙ ШКОЛІ

(ОБМІН ПРОБЛЕМАМИ)
"Технології" — це предмет, який сприяє активному розвитку творчої особистості зростаючої людини.

Багато школярів активно вивчають цей предмет як самостійно, так і під керівництвом педагогів. Почавши викладати предмет "Технології", я познайомилася з програмами, які використовуються педагогами в Росії, країн Близького і далекого зарубіжжя, а також підручниками, які видані для вивчення технологій.

У багатьох країнах створена спеціальна система додаткової освіти, де в гуртках, студіях, клубах учні освоюють багато напрямків технологічного профілю. Не обходяться тут і без "Цікавої технології", цілеспрямованого читання спеціальної літератури, знайомства з можливостями Інтернету в цьому питанні через "Корисні посилання".

Освітня галузь "Технології" була введена в Базисний навчальний план загальноосвітніх установ України для формування в учнів життєво важливих основ технологічних знань і вмінь застосовувати їх у різних сферах практичної діяльності з урахуванням економічної, екологічної та підприємницької діяльності. Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом організації цілісного навчально-виховного процесу технологічної підготовки учнів, використання у викладанні сучасних педагогічних технологій і розвиваючих особистість методів навчання. Особливе значення при цьому відіграє метод проектів, що дозволяє школярам системно опанувати практичної діяльності всього проектно-технологічного ланцюжка — від ідеї до її реалізації в моделі, виробі (продукті праці).

Сучасний уніфікований підхід до вирішення освітніх завдань у рамках загальноосвітньої галузі "Технології" полягає в наступному: у процесі активної пізнавальної діяльності школярі опановують основи трудової діяльності, знайомляться з найпростішими технологіями перетворення доступних матеріалів, оволодіння досвідом творчої діяльності. Опанування учнями досвідом творчої діяльності передбачає формування готовності до пошуку вирішення "нових" для них проблем і творчого перетворення дійсності через вибудовування системи творчих завдань, спрямованих на розвиток мислення, у тому числі технічного, і оволодіння трудовими вміннями.

Уроки технології реалізують вищеназваний підхід у двох напрямках.

Перший напрямок — розвиток особистості дитини в усьому можливому різноманітті: розвиток психічних якостей (мислення, уява, пам'ять, увага, мова), естетичного смаку, потреби в практичній творчій діяльності, а також розвиток елементів технічного та художнього мислення, конструкторських здібностей.

Другий напрямок — формування узагальнених техніко-технологічних знань і умінь з ручної обробки доступних дітям матеріалів.

Названі напрямки реалізуються змістовно через продуману систему вправ, підібраних відповідно до навчальних завдань, виконання творчих завданьузагальнюючого характеру. У зв'язку з цим усі завдання відповідають наступним вимогам:

1. Виконання завдання, в тому числі і виготовлення виробу, не є мета уроку. Завдання лише засіб вирішення конкретних навчальних завдань.

2. Будь-яке завдання має бути доступне для його виконання, але, в той же час, обов'язковомістити не більше одного-двох нових знань і нових умінь, які можуть бути "відкриті" і освоєні дітьми в ході його виконання.

3. Вироби, пропоновані дітям для виготовлення на уроках трудового навчання, не повинні бути випадковими, а мають відповідати меті та завданням кожного уроку, бути в чіткій продуманій послідовності.

4. Завдання повинні давати учням широкий спектр знань про світ, розвивати мислення, зокрема технічне, розвивати духовні якості особистості.

Методично ідеї реалізуються через діяльнісний підхід до навчання, використанняпродуктивних методів. Це — евристичні бесіди, пошукова, дослідницька діяльністьдітей щодо "відкриття" нових знань під час обговорення конструктивних особливостей виробів, визначення властивостей матеріалів, що використовуються, пошук можливих і раціональних способів їх обробки через вправи-проби, пошуки правильного або найбільш раціонального виконання технологічного прийому, операції або конструкції та ін.

На кожному уроці необхідна наявність зразка (схожих зразків), зразка в розборі, вузлів із прихованими конструктивними особливостями, схем, креслень, ескізів. Це забезпечує учням, з одного боку, можливість сприйняття зразка (схожих зразків) з усіма їх конструктивними особливостями, а з іншого —дозволяє при предметному (образному) спогляданні обговорити ці конструктивні особливості та виявити конструкторсько-технологічні проблеми, організувати пошук можливих шляхів їх вирішення.

Графічне зображення зразків (інструкційні карти) може бути використано якна етапі аналізу завдання, так і в самостійній практичній діяльності інформаційної підтримки.

Головна умова навчання на уроках"Технології" — активна пізнавальна діяльність учніву процесі відкриття нових знань.

Головний результат навчання — самостійне вирішення наявних проблем (навчальних та життєвих).

Показник розвитку — вміння використовувати набуті знання та практичні вмінняв нових умовах.

У старших класах загальноосвітньої школи вивчення "Технології" повинно бути спрямоване, головним чином, на оволодіння сукупністю методів творчої проектної діяльності, освоєння способів наукового і практичного пошуку нових рішень стосовно пізнавальних і професійних інтересів учнів. З урахуванням профілю загальноосвітнього закладу (гімназія, коледж, технологічна школа тощо) проектна діяльність може мати відповідну предметну спрямованість.

Метод проектів – це дидактичний засіб, що сприяє формуванню навичок цілепокладання і дозволяє учням знаходити оптимальні шляхи досягнення сформульованих цілей при відповідному керівництві з боку педагога. Застосування методу проектів можливе як при колективній, так і при індивідуальній роботі з учнями,завдяки чому реалізується розвиваюча складова навчального процесу.

Метод проектів — це система навчання, що реалізується за допомогою планування (проектування) і діяння. Педагогічна технологія «Метод проектів» є відкритою і розвиваючою системою, яка може вдосконалюватися на основі врахування передового педагогічного досвіду.

Проектний метод навчання передбачає, що проектування виконується не під опікою викладача, а разом з ним, будується не на педагогічному диктаті, а на педагогіці співробітництва, коли вчитель перетворюється на консультанта, досвідченого керівника учнів.

Учитель повинен чітко спланувати організацію проектної діяльності і починати її потрібно зі складання тематичного планування, що забезпечує і вивчення відповідних технологій, і виконання проектних робіт. На мою думку, в міських школах технічні проекти доцільно виконувати в кінці другого семестру, а в сільських — до початку сільськогосподарських робіт, тобто на початку другого семестру.

На допомогу учням у роботі над проектами в навчальній майстерні доцільно обладнати "Куточок проектів", де будуть розміщені такі матеріали, як "Положення про навчальні проекти", "Теми проектів", "Оформлення роботи", "Зразки творчих робіт", "Вимоги до пояснювальної записки", "Зразок титульного аркуша пояснювальної записки", "Економічне обгрунтування проекту", "Порядок захисту проекту", "План виступу на захисті проекту", "Критерії оцінки роботи ".

Уся проектна діяльність учнів вимагає обліку їх віку і спектру інтересів. Це важливо і при виборі теми проекту, і при організації роботи з його виконання.

Примірну тематику проектних завдань слід розробити на кожен рік навчання технології. Вона повинна бути достатньо широкою, постійно збагачуватися з урахуванням інтересів і можливостей як учнів, так і самого вчителя, наявної матеріально-технічної бази.

Необхідно звернути особливу увагу на відображення в тематиці проектів регіональних і місцевих особливостей, пов'язаних з народною творчістю.

Тему проекту учень може вибрати самостійно визначити її за допомогою батьків, або скористатися темою, запропонованою вчителем. Самостійність визначення теми заслуговує заохочення, але вчителю слід упевнитися, що вибір обґрунтований, продуманий і враховує можливості як самого школяра, так і матеріально-технічної бази майстерні. Розумну участь батьків у проектній діяльності можна тільки вітати, але треба враховувати, що вони можуть вибрати тему не стільки для дитини, скільки для себе, з наміром самим виконати проект. Досвід підказує, що вибір теми проекту з допомогою вчителя найкращий. Але при цьому слід пам’ятати: педагог добре знає своїх вихованців, а отже, в змозі запропонувати кожному щось підходяще, цікаве і посильне; він сам ретельно все продумав і зважив: наявність обладнання, інструментів і матеріалів, свої можливості як керівника, консультанта, терміни роботи тощо.

Не слід прагнути, щоб учні всі роботи робили в школі, у навчальних майстернях. Часто відведеного часу буває недостатньо, особливо якщо розробляються ускладнені конструкції виробів. Тому значну частину проекту, особливо ту, що пов'язана з його описовою частиною, оформленням, можна виконувати вдома. Мої учні деякі роботи, наприклад, з обґрунтування конструкції виробу і технологічного процесу, економічним обґрунтуванням, екологічної оцінки проекту виконують паралельно з виготовленням виробу.

Виконання творчого проекту обов'язково завершується його захистом перед усім класом. Це допомагає виробити єдність вимог і підходів до проектних робіт з боку керівника, стимулює в учнів почуття відповідальності, вносить у навчальний процес дух суперництва, дозволяє учням робити певні висновки щодо своєї роботі у порівнянні з іншими, допомагає їм розвивати здібності, відстоювати свої творчі ідеї.

Отже, творчий проект — це результат, підсумок будь-якої самостійної роботи. Від того, наскільки точно і чітко були виконані технологічні операції, наскільки повно й міцно засвоєні набуті знання, буде залежати оцінка проекту.

Використання проектного методу на уроках "Технології" нелегкий процес. Для цього потрібно мати не тільки теоретичні знання (які можна отримати з літератури чи завдяки інформаційним технологіям), а й практичні навики проектної діяльності. Саме такі навики я отримала, пройшовши курс навчання по програмі Intel @, схваленій для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Саме завдячуючи цій програмі, я усвідомила, що підвищення ефективності застосування інформаційних інтернет-технологій в освітньому процесі — один з основних напрямків діяльності вчителя "Технології", саме у цьому і полягає модернізація навчально-виховного процесу з технологій.

Таким чином, уміння використовувати інформаційний підхід у проектному методі, аналізувати інформаційну обстановку й ефективно користуватися наявними інформаційними системами(шукати, одержувати, накопичувати, обробляти, збирати інформацію за допомогою комп'ютера) формує інформаційну культуру учнів.

Інформаційна культура, крім технічних навичок, повинна включати і вміння висловлювати свої думки в літературній, графічній та художній формі завдяки інформаційно-комунікативним та аудіовізуальним засобам, спілкуванню і пошуку інформації в глобальній мережі Інтернет, а також грамотному використанню інтернет-ресурсів.

Ошурко Марія Володимирівна,

методист Володимирецького

районного методичного кабінету
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У ХОДІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

(МЕТОД БАГАТОРІВНЕВИХ ЗАПИТАНЬ)
Зростання соціальних вимог до навчального закладу в умовах сучасної парадигми освіти вимагає всіх складових підвищення професійної компетентності педагогічних працівників. Висвітлення проблеми становлення професійної компетентності педагогів простежується в роботах А.Амонашвілі, О.Шияна, М. Коломійця, І. Ареф’єва та інших науковців. Але, незважаючи на досить значну кількість наукових праць щодо теоретичного обґрунтування управління професійною компетентністю вчителів, у практичній діяльності освіти району проблема зростання педагогічної компетентності залишається актуальною.

Безумовно, управління розвитком професійної компетентності педагогів безпосередньо залежить від якості науково-методичної роботи. Застосування новітніх технологій потребує якісно нового підходу до підвищення фахової майстерності кожного вчителя. Це — головна проблема, якій підпорядкована вся методична робота в районі.

Як же спланувати роботу з педагогами, щоб розвивати та вдосконалювати їх професійні компетентності? Для цього слід побудувати роботу таким чином, щоб кожен учитель міг повною мірою розкрити свої здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий пошук, самореалізуватися у професійній діяльності. Як приклад, наведу одну з методик, яку використовую у своїй роботі.Це — інтерактивна методика багаторівневих запитань,яка відіграє центральну роль у процесі мислення і цікава тим, що дає змогу вчителю підходити до розв’язання проблеми диференційовано.

Пропоную педагогам методику складання запитань різної складності.



Буквальні запитання — ті, що вимагають знання фактичної інформації. Цей моніторинг професійної компетентності вчителів проводжу наприкінці навчального року. Застосування діагностики та вивчення професійних потреб учителів допомагає нам ефективно використати потенціал кожного вчителя, з максимальною віддачею організувати підвищення їх майстерності у ході індивідуальної роботи.

Запитання на відтворення вимагають від педагога подання інформації в іншій формі. Оформляю їх у вигляді анкети «Які форми методичної роботи Вас цікавлять?». Уточнюю можливість відтворення потрібної інформації у тій чи іншій формі.

Запитання на тлумачення змісту та застосування отриманих знань – даний етап суто практичний. Для проведення семінарів-практикумів педагогам-учасникам пропоную спланувати майстер-класи,семінари-практикуми з варіативних модулів навчальної програми. Фактично кожен з вчителів, хто проводив майстер-клас, пропонував свій проект. Протягом навчального року вчителі змогли опанувати практично та отримати поради, дидактичні матеріали, слайди-презентації з таких варіативних модулів: «Технологія художнього різьблення по дереву» (вчитель Стельмах Олег Васильович), «Технологія геометричного різьблення» (вчитель Оксенюк Ігор Михайлович), «Технологія лозоплетіння» (народний умілець Колодій Валерій Ульянович), «Технологія бісерного плетіння на дротяній основі» (вчитель Юрчик Людмила Вікторівна), «Технологія художнього набивання на тканині»(вчитель Блищик Руслана Степанівна), «Технологія ниткової графіки» (вчитель Міхеєва Катерина Єфремівна).

Етап аналітичних запитань (наприклад, Поясніть чому…? Як ви вважаєте…? Зіставте та поясніть….) знайшов своє відображення у таких формах роботи, як презентація посібника вчителя трудового навчання Володимирецького районного колегіуму Вакуліч Людмили Іванівни «Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання», яку ми провели під час методичного об’єднання вчителів трудового навчання та креслення у січні 2011 року. Педагог чітко і послідовно представила і довела переваги проектної діяльності на уроках трудового навчання та запропонувала своє бачення підготовки та виконання творчих проектів з учнями. Більше того, всі учасники методичного об’єднання познайомилися з банком проектів Володимирецького районного колегіуму.

Творчий звіт учителя на робочому місці — це одна із форм роботи, яку практикують учителі Великожолудської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Так, Якимчук Юрій Сильвестрович, працюючи над проблемою з теми «Розвиток творчих здібностей на уроках трудового навчання», ґрунтовно пояснив та показав на практиціпланування навчальної програми та елементи розвитку творчих здібностей учнів під час уроків і в позаурочний час. Учень 8 класу Мордас Максим презентував проект «Прасувальна дошка» з варіативного модуля «Технологія обробки деревини».

Запитання на синтез, що дають можливість застосувати наявні знання для творчого розв’язання проблеми — це завершальний етап даної методики. У методичній роботі з педагогами-трудовиками він висвітлений у таких формах роботи, як «коло ідей». По завершенню майстер-класів усі учасники залучаються до обговорення кожного етапу представленого проектув групах. Кожна група по черзі представляє лише один аспект проблеми, яку вони обговорювали. Всі ідеї із запропонованої проблеми фіксуються. Це допомагає розглянути проблему в цілому і підвести підсумок у роботі. Кожен учасник отримує список ідей у пакет документів, які він отримав після роботи семінару-практикуму. Для підведення підсумків методичної роботи за рік ми постійно практикуємо таку форму роботи, як «анкета-відлуння», яка допомагає врахувати в роботі районного методичного об’єднання інтереси кожного вчителя.

Відділення 18. Художньо-естетичні дисципліни.

Координатори секції:ГумінськаОксана Олексіївна,кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики та змісту соціогуманітарної освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Томецька Оксана Миколаївна, завідувач кабінету художньої культури, старший викладач кафедри методики та змісту соціогуманітарної освітиРівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал