Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка31/38
Дата конвертації12.12.2016
Розмір8.72 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   38
Тема. Шкільна географічна та економічна освіта: пріоритети та основні завдання.
Лис Юрій Володимирович,

завідувач кабінету географії та економіки, старший викладач кафедри методики і змісту природничо-математичної освіти та

інформаційних технологій Рівненського

обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ШКІЛЬНІЙ ГЕОГРАФІЧНІЙ ОСВІТІ
Оновлення змісту освіти потребує розробки принципово нових методик і технологій. Педагогічна технологія – це сукупність методів, прийомів, форм організації навчального процесу, які базуються на теорії навчання і забезпечують запланований результат. Інноваційні педагогічні технології розглядають як цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в

практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів.



Головні ознаки педагогічних технологій:

  • чітка постановка перед учнями навчальних цілей і завдань, усвідомлення важливості матеріалу, що вивчається, мотивація навчальної діяльності учнів;

  • побудова послідовної поелементної процедури досягнення цілей і завдань за допомогою визначених засобів навчання, активних методів і форм організації навчальної діяльності учнів;

  • організація самостійної роботи учнів, спрямованої на вирішення проблемних навчальних завдань;

  • навчання за зразком, виконання вказівок учителя (у формі прийомів навчальної роботи, алгоритмів).

Реалізація особистісно зорієнтованого навчання на уроках географії (на прикладі початкового курсу географії, 6 клас)

Суть ОЗН полягає у визнанні самоцінності учня як носія суб’єктивного досвіду; в розумінні взаємодії між суб’єктами і об’єктами з точки зору їх орієнтації на засвоєння загальнолюдських цінностей; в обов’язковому звертанні до емоційно-ціннісної сфери кожного учня; в орієнтації вчителя на вибір визначених форм, методів навчання. Основним результатом є розвиток пізнавальних здібностей школярів.

Цільовий компонент включає мету та цілі навчально-виховного процесу щодо опанування початкового курсу географії: дати учням знання про геосфери, про основні компоненти природного комплексу і взаємозв’язок між компонентами. Сформувати в учнів основи бережливого ставлення до природи, розкрити значення географічної науки в оцінці і розумному використанні території в інтересах людини, а також сприяти розвитку особистості підлітка.

Мотиваційний компонент включає: природний пізнавальний емоційний інтерес до середовища, в якому проживають учні; усвідомлення потреби в знаннях (вклад початкового курсу географії визначається науковим сприйняттям оточуючого світу; вмінням мислити комплексно, просторово, в часовому аспекті; вмінням вирішувати географічні проблеми, діяти в природі з точки зору екологічної безпеки; вмінням користуватися географічними картами, довідниками, вести спостереження).

Змістовий компонент включає теми курсу, що містять науково-теоретичні знання.

Операційно - діяльнісний компонент охоплює систему методів, форм та засобів навчання, які безпосередньо формують і визначають взаємини суб’єктів процесу навчання. Особистісно зорієнтована парадигма передбачає застосування методів, які базуються на співтворчості, співробітництві учасників навчального процесу, апелюють до особистісного розвитку кожного учня, орієнтуються на індивідуалізацію та диференціацію навчання, сприяють розвитку творчого мислення. Особливу увагу варто приділити методам активізації пізнавальної діяльності учнів – діалогічному навчанню, проблемному навчанню, навчальним іграм, практичним методам, роботі з картографічним та статистичним матеріалом.

Контрольно-регулювальний компонент включає запитання для усного опитування, різнорівневі тестові завдання, творчі роботи.

Оціночно - результативний компонент включає рівень сформованості соціокультурних знань учнів, які визначаються за допомогою інтелектуального, емоційно-ціннісного,світоглядного, поведінкового критеріїв.

Модульне навчання – технологія навчання, яка також з успіхом може використовуватися в навчанні географії. Сутність технології полягає в тому, щоб той, хто навчається, міг самостійно працювати із запропонованими йому індивідуальними програмами, що містять банк інформації та методичне керівництво щодо виконання завдань.

Технологія комунікативно-діалогової діяльності вимагає від учителя творчого підходу до організації навчального процесу, володіння прийомами евристичної бесіди, вміння вести дискусію з класом і створювати умови для виникнення дискусії між учнями. Шкільна географія володіє великими можливостями для використання комунікативно-діалогової технології. У темах кожного курсу чимало проблем, питань для організації навчальної суперечки: «Карта – правильне чи криве дзеркало?», «Вітер – друг чи ворог людства?», «Чи потрібно осушувати болота Полісся?», «Чи є перспективи для розвитку атомної енергетики в Україні та світі?» та ін. Використовувати цей вид технології вчителю допоможе багатий методичний арсенал багатьох підручників географії.

Технологія диференційованого навчання враховує особистісне відношення учнів до навчання, рівень навченості, інтерес до вивчення предмета, до особистості вчителя. Створюються різнорівневі програми, дидактичний матеріал за змістом, об’ємом, складністю, методами і прийомами виконаних завдань, а також для діагностики результатів навчання.

Технологія проективного навчання передбачає системне й послідовне моделювання тренувального розв’язання проблемних ситуацій, що вимагають від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження оптимальних шляхів їх розв’язання (проектів), їх неодмінний публічний захист та аналіз підсумків упровадження. Серед інших педагогічних технологій, які дозволяють успішно реалізовувати завдання шкільної географічної освіти – технологія інтерактивного навчання, інформаційно – комп’ютерна, практичної діяльності, листів опорних сигналів та ін.

Таким чином, у професійній діяльності вчителя завжди є простір для пошуку, педагогічної творчості не лише на рівні традиційної методики, а на технологічному рівні.



Лис Юрій Володимирович,

завідувач кабінету географії та економіки,

старший викладач кафедри методики

і змісту природничо-математичної освіти

та інформаційних технологій

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 2011-2012 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Географія – один із найважливіших предметів у системі сучасної загальної та професійної освіти. Синтезуючи природничо-наукові та суспільні знання, географія володіє, перш за все, колосальними загальноосвітніми ресурсами. Знання природних і соціально-господарських особливостей свого краю, країни і світу в цілому є універсальною цінністю, що забезпечує формування сучасної гармонійної особистості. Розвиток такої особистості відбувається шляхом оволодіння змістом географічних знань, які в період модернізації освіти зазнали певних змін. Оновлення шкільної географії пов’язане, в першу чергу, з гуманізацією її змісту, суть якої полягає в формуванні в учнів особистісного відношення до навчального матеріалу, що вивчається. Завдання вчителя географії полягає в тому, щоб виявити в змісті кожного уроку головні гуманітарні ідеї, які мають розвиваючу силу і формують особистісне відношення кожного учня до матеріалу, що вивчається. Оціночні судження – важлива складова розвитку особистості. Тому на уроках географії доцільно частіше звертатися до учнів із запитаннями: «Як ви гадаєте?», «Як би ви вчинили у випадку…?», «Як, на вашу думку, буде правильно?»

Спрямованість шкільної географії на розвиток особистості тісно пов'язана з краєзнавчим принципом навчання. Зв'язок змісту більшості уроків із місцевим матеріалом дозволяє виявити безпосередні інтереси і потреби учнів, успішно формувати мотиви вивчення географії.

Сучасна шкільна географія – це діяльнісний предмет. Діяльнісний підхід – основа розвиваючого і особистісно орієнтованого навчання. Засвоєння знань повинно мати активний характер, а застосування нових способів організації навчального процесу - більш повно враховувати потреби учнів. Як відомо, формування готовності учнів використовувати засвоєні знання, уміння в житті відбувається в практичній діяльності. Орієнтація шкільної географічної освіти на компетентнісний підхід передбачає посилення його практичної спрямованості. Це означає, що в навчальному процесі необхідно постійно використовувати способи практичного навчання учнів роботі з аналізу різноманітних джерел географічної інформації (планів, схем місцевості, карт, статистичних матеріалів, геоінформаційних ресурсів), що і складає специфіку методики навчання географії в школі. Особлива увага в контексті зростання ролі практичної складової змісту шкільної географії відводиться виконанню практичних робіт. За рівнем засвоєння учнями географічних умінь виділяють навчальні практичні роботи, тренувальні і підсумкові.



Навчальні роботи виконуються під керівництвом учителя, який демонструєзразок виконання і формулює завдання для первинного закріплення дій учнів.

Тренувальні роботи спрямовані на обробку і удосконалення вмінь. Ці роботи виконуються на уроці під контролем вчителя або в формі домашнього завдання, результати якого відслідковує вчитель. Підсумкові роботи виконують контролюючу функцію і виконуються учнями самостійно. Виконання практичних робіт у значній мірі сприяє формуванню особистісних якостей школярів, які проявляються в застосуванні отриманих знань і умінь, а також у виборі джерел географічної інформації, правильній оцінці найважливіших подій міжнародного життя, геоекологічої ситуації тощо.

Діяльнісний підхід передбачає широке використання в навчальному процесі частково-пошукового, дослідницького методів у рамках сучасних педагогічних технологій: особистісно орієнтованого навчання, модульного і проблемного навчання, навчальних проектів, самоорганізації і контролю власної діяльності.

На сьогоднішньому етапі модернізації освіти, її переорієнтації, пов’язаної з входженням України в Європейський освітній простір, головним орієнтиром стратегії розвитку освіти стає компетентнісний підхід до формування особистості учнів. Нагадуємо, що компетентність – це загальна здатність учня, людини, яка базується на знаннях, цінностях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Головним завданням шкільної географії в світлі компетентнісного підходу є формування особистості, що здатна:

а) усвідомлювати і пізнавати просторово-часову єдність і взаємозв’язок природних, соціальних та економічних об’єктів, процесів і явищ, які відбуваються в географічній оболонці, природних і соціально-економічних ландшафтах;

б) вміло застосовувати знання і навички в природокористуванні з урахуванням господарської діяльності і геоекологічних вимог, а також в умовах надзвичайних ситуацій;

в) вміти самостійно розрізняти і оцінювати рівень безпеки або небезпеки стану навколишнього середовища для вироблення особистісної ціннісно-поведінкової орієнтації в сфері життєдіяльності.



Програмно-методичне забезпечення навчання географії

Вивчення географії у 2011-2012 навчальному році буде здійснюватися в основній школі за збірниками програм, за якими працювали вчителі у минулому навчальному році, а саме:

1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 (видавництво «Перун», 2005, 2006).

2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка (видавництво «Навчальна книга», 2005).

3. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклів (видавництво «Вікторія», 2008).

Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8-му та 9-му класах рекомендуємо завершувати викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї області» та «Економічна та соціальна географія своєї області». Завдяки такому підходу, спираючись на краєзнавчий принцип, учитель дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочно допомогти учневі у вивченні господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Викладання такого курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край». Усі рекомендації щодо розподілу годин навчальних предметів інваріантної і варіативної складових та їх обліку у класному журналі наведені у додатку до листа МОНмолодьспорт від 29.04.11 №1/9 – 324.



У старшій профільній школі географія вивчатиметься на рівні стандарту, академічному рівні в 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів всіх профілів і профільному рівні у 10-11 класах географічного профілю та в класах економічного профілю за вибором.

Вивчення географії у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладів на рівні стандарту, академічному в 2011-2012 навчальному році буде здійснюватися за навчальною програмою «Географія. Рівень стандарту, академічний» у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень). Цей курс має інваріантне ядро змісту, визначене програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Проте, обсяг і глибина викладу навчального матеріалу, а також його прикладна спрямованість може, за бажанням учителя, дещо відрізнятися в класах, що працюють за рівнем «стандарту». При цьому варто пам’ятати, що «рівень стандарту» завершує обов’язкову шкільну географічну освіту. Під час вивчення курсу пропонується використовувати підручники, що рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді і спорту:

1. Географія. 10 клас. Авт.: Уварова Г.Ш., Пестушко В.Ю., видавництво «Генеза»;

2. Географія. 10 клас. Авт.: Коберник В.Г., Коваленко Р.Р., видавництво «Оберіг».

Організація профільного навчання з географії буде здійснюватися в 10-му класі за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручником «Географія, 10 клас» (авт.: Безуглий В.В., Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б., видавництво «Ґенеза»). Даний курс розрахований на 350годин (по 5 годин на тиждень у 10-11 класах) й охоплює шість взаємопов’язаних розділів. Кожен розділ включає теми, в яких висвітлено основний зміст навчального матеріалу.

У 11 класі у профільній школі географія вивчатиметься за програмою «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручником «Географія. 11 клас» (авт.: Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б., Довгань А.І., видавництво «Ґенеза»).

Обов‘язковими для профільного навчання є курси за вибором учнів, що входять до складу профілю навчання. Курси за вибором виконують три функції. Одні з них доповнюють зміст профільного курсу, інші - розвивають зміст одного із базових, вивчення якого в даній школі (класі) здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні, сприяють задоволенню пізнавальних інтересів окремих школярів у різних галузях діяльності, що виходять за рамки даного профілю. Географічні курси, які найбільш суттєво пов’язані з географічним профілем, представлені у збірниках програм:

1.Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів, видавництво «Педагогічна преса»;

2.Географія. Програми курсів за вибором та факультативів. Частини І-ІІ, Київ, 2010.

Серед нових програм і курсів за вибором пропонуються до використання «Основи геоінформаційних систем і технологій. 10-11 кл.» (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист №1/11-8752 від 20.09.2010 р.). Мета курсу - сформувати в учнів теоретичну базу знань з основ геоінформатики, уміння і навички ефективного використання сучасних геоінформаційних систем і технологій у своїй діяльності, що має забезпечити розуміння принципів представлення і візуалізації географічної інформації в геоінформаційних системах, та навичок роботи в сучасному геоінформаційному програмному забезпеченні випускниками шкіл.

Курс розрахований на вивчення основ геоінформаційних систем і технологій у 10-11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів усіх профілів природничо-математичного, технологічного напрямів. Вивчення курсу пропонується в обсязі 35 навчальних годин після вивчення основ інформатики за програмою 9 класу та географії за курсом 6-9 класів, основних засад роботи з комп’ютерною технікою та комп’ютерною графікою, мережею Інтернет та просторового уявлення про Земну поверхню.



Нагадуємо, що весь перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, які рекомендовані для використання в основній і старшій школах в 2011-2012 н.р., буде розміщено на сайті МОНмолодьспорт (mon.gov.ua).

Рекомендуємо розглянути на серпневих нарадах актуальні питання навчання географії в 2011-2012 н.р., зокрема:



  1. Інноваційні технології в шкільній географічній освіті.

  2. Реалізація особистісно орієнтованого навчання на уроках географії.

  3. Забезпечення практичного спрямування шкільної географічної освіти.

  4. Упровадження компетентнісного підходу у навчанні географії.

  5. Особливості допрофільного, поглибленого і профільного навчання географії.

  6. Гуманізація змісту шкільної географії.

  7. Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій у навчанні географії.


Башинська Алла Іванівна,

методист кабінету географії та економіки, старший викладач кафедри методики і змісту природничо-математичної освіти таінформаційних технологій

Рівненськогообласного інституту післядипломної педагогічної освіти
ЕКОНОМІЧНІ ЗНАННЯ У ФОРМУВАННІ КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ: МІСЦЕ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Людина живе у світі економічних явищ та процесів. Вона працює на виробництві, організовує власну справу, отримує доходи, сплачує податки, споживає, заощаджує. Вона користується послугами магазинів, банків, страхових компаній, служб зайнятості та інших сфер господарювання. Ефективне та раціональне здійснення економічної діяльності дає можливість людині зробити оптимальний вибір та отримати максимальну вигоду.

Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, здатної до самоосвіти та саморозвитку, критичного мислення, опрацювання різноманітної інформації, використання набутих знань і вмінь з метою творчого розв’язання проблем, змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Щоб розуміти та розв’язувати означені вище питання, необхідно мати елементарні економічнізнання. Вивчення економіки в школі повинно бути спрямоване на формування в учнів економічного світогляду, розвиток творчого і критичного мислення, аналіз та об’єктивну оцінку економічної ситуації, прийняття самостійних рішень. Під час вивчення курсу «Економіка» учні набувають необхідного досвіду щодо планування свого подальшого життя.

На сьогодні вивчення економіки в школі має забезпечувати:



  • формування світогляду сучасної людини, що визнає такі загальнолюдські цінності, як свобода діяльності та вибору, право приватної власності, толерантність, необхідність дотримання законів тощо;

  • засвоєння фундаментальних знань про економічне життя суспільства, відображених в основних економічних категоріях, законах, закономірностях;

  • розвиток економічної культури, економічного мислення учнів, спрямованого на критичний аналіз процесів і результативність діяльності;

  • формування умінь самостійно набувати, засвоювати і застосовувати економічні знання, спостерігати і пояснювати сучасні економічні явища;

  • сприяння розвитку навичок раціональної економічної поведінки як споживача, найманого працівника, підприємця, власника доходів і платника податків, користувача суспільними благами тощо;

  • забезпечення рівня економічної підготовки, що дозволить старшокласникам продовжити навчання на економічних факультетах у вищих навчальних закладах.  

При вивченні економіки необхідним є з’ясування суті фундаментальних засад економічного життя суспільства, економічної поведінки людини, законів та закономірностей функціонування ринкової економіки, сутності економічних процесів в Україні та завдань створення соціально орієнтованої економіки; розвиток в учнів економічного мислення; формування компетентностей, що забезпечують її раціональну поведінку в сучасному суспільстві та формують сучасний тип особистості.

Компетентність —це не просто всебічна обізнаність та інформованість, а здатність успішно розв’язувати складні проблеми, які виникають при засвоєнні нових інформаційних технологій, у стосунках з іншими людьми, у практичному житті при виконанні соціальних ролей громадянина країни, члена родини, покупця та виборця, при виборі майбутньої професії. Велика кількість з вищезазначених завдань, що постають сьогодні перед молодою людиною, можуть бути успішно розв’язані завдяки економічним знанням і вмінню їх використовувати.

Формування економічних компетентностей учнів є одним із найголовніших завдань сучасної освіти та забезпечується такими вміннями:


  • засвоєння економічних понять і термінів та оперування ними;

  • усвідомлення та узагальнення сутності термінології;

  • виокремлення суттєвих та несуттєвих ознак матеріалу;

  • встановлення зв’язків між знаннями з різних шкільних предметів;

  • застосування отриманої інформації у практичній діяльності тощо.

Економічна компетентність дає змогу сучасній особистості відповідально вирішувати життєві ситуації, підпорядковувати задоволення своїх потреб принципам сучасного суспільства.

Сьогодні метою економічної освіти в системі загальної середньої освіти є така підготовка учнів, яка забезпечить їм достатній рівень життєвої компетентності у сфері економічних відносин на рівні держави, родини та окремої людини. Загальні економічні знання потрібні кожному учневі незалежно від його життєвого і професійного вибору. Тому необхідно наголосити на тому, що економічні знання і здатність їх використовувати значно розширюють життєві можливості випускника загальноосвітнього закладу. Економічна грамотність надає можливість раціонально та ефективно вирішувати життєві проблеми, оптимізувати життєдіяльність особистості, її результатом є більш компетентна поведінка, життєтворчість, самореалізація особистості.

Отже, завданням економічної освіти є підготовка відповідальних громадян, які за допомогою економічних знань приймають ефективні рішення. Це стане можливим лише у тому випадку, колиучні крім знання основних понять і характеру їхнього взаємозв’язку усвідомлюватимуть широкі соціальні цілі, що найчастіше використовуються для оцінки результатів розвитку економіки і політики уряду, та володітимуть точними обґрунтованими методами прийняття економічних рішень.

Формування економічних компетентностей відбувається через:



  • послідовне формування в учнів економічного мислення та свідомості;

  • виховання «розумних» потреб, уміння співвідносити свої потреби з можливостями, розвивати здібності до певного виду діяльності;

  • виховання бережливого ставлення до природи, сприяння свідомому вибору професії;

  • озброєння учнів теоретичними знаннями і практичними уміннями культури праці;

  • навчання оволодівати основами наукової організації праці;

  • формування в учнів бажання та потреби повсякденно покращувати результати своєї праці в навчальній та суспільно корисній діяльності, брати участь в економічному житті школи;

  • виховання в собі якості бережливості, ініціативності, діловитості та дисциплінованості.

Таким чином, необхідно наголосити на тому, що економічні знання і здатність їх використовувати значно розширюють життєві можливості випускника загальноосвітнього навчального закладу. Економічна грамотність надає можливість раціонально та ефективно вирішувати життєві проблеми, оптимізувати життєдіяльність особистості; її результатом є більш компетентна поведінка, життєтворчість, самореалізація особистості.

Отже, економічні знання і здатність їх грамотно використовувати надають випускникам можливість успішно реалізувати себе в житті, різних галузях професійної діяльності, набути економічної і соціальної свідомості й самостійності, стати мобільною та кваліфікованою особистістю, вільно орієнтується в навколишньому середовищі та успішно вирішувати складні завдання. Даних результатів можна досягти за умов активного діяльнісного, побудованого на умовах постійної рівноправної співпраці між учителем і учнем, навчального процесу, розвитку пізнавальних здібностей, формування позитивної мотивації, самореалізації і самовдосконалення кожного учня. У цьому випадку вчителю економіки відведена роль організатора процесу формування конкурентоспроможної компетентної особистості, творця комфортних умов для навчання і подальшої творчої діяльності.


Лис Юрій Володимирович,

завідувач кабінету географії та економіки, старший викладач кафедри методики і змісту природничо-математичної освіти таінформаційних технологій Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ

В 2011-2012 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Географія – один із найважливіших предметів у системі сучасної загальної та професійної освіти. Синтезуючи природничо-наукові та суспільні знання, географія володіє, перш за все, колосальними загальноосвітніми ресурсами. Знання природних і соціально-господарських особливостей свого краю, країни і світу в цілому є універсальною цінністю, що забезпечує формування сучасної гармонійної особистості. Розвиток такої особистості відбувається шляхом оволодіння змісту географічних знань, які в період модернізації освіти зазнали певних змін. Оновлення шкільної географії пов’язане, в першу чергу, з гуманізацією її змісту, суть якої полягає в формуванні в учнів особистісного відношення до навчального матеріалу, що вивчається. Завдання вчителя географії — виявити в змісті кожного уроку гуманітарні ідеї, які мають розвиваючу силу і формують особистісне відношення кожного учня до матеріалу, що вивчається. Оціночні судження – важлива складова розвитку особистості. Тому на уроках географії доцільно частіше звертатися до учнів із запитаннями: Як ви думаєте? Як би ви повелися у випадку…? Як, на вашу думку, буде правильно?

Спрямованість шкільної географії на розвиток особистості тісно пов'язана з краєзнавчим принципом навчання. Зв'язок змісту більшості уроків із місцевим матеріалом дозволяє виявити безпосередні інтереси і потреби учнів, успішно формувати мотиви вивчення географії.

Як відомо, формування готовності учнів використовувати засвоєні знання, уміння в житті відбувається в процесі практичної діяльності. Орієнтація шкільної географічної освіти на компетентнісний підхід передбачає посилення його практичної спрямованості. Це означає, що в навчальному процесі необхідно постійно використовувати способи практичного навчання учнів, приділяти увагу роботі з аналізу різноманітних джерел географічної інформації (планів, схем місцевості, карт, статистичних матеріалів, геоінформаційних ресурсів), що і складає специфіку методики навчання географії в школі. Особлива увага в контексті зростання ролі практичної складової змісту шкільної географії відводиться виконанню практичних робіт. За рівнем засвоєння учнями географічних умінь виділяють навчальні, тренувальні і підсумковіпрактичні роботи.

Навчальні роботи виконуються під керівництвом учителя, який демонструє зразок виконання і формулює завдання для первинного закріплення дій учнів. Тренувальні роботи спрямовані на обробку і вдосконалення вмінь. Ці роботи виконуються на уроці під контролем учителя або у формі домашнього завдання, результати якого відслідковує вчитель. Підсумкові роботи проводяться з метою контролю і виконуються учнями самостійно. Виконання практичних робіт у значній мірі сприяє формуванню особистісних якостей школярів, які проявляються в застосуванні отриманих знань і умінь, а також у виборі джерел географічної інформації, правильній оцінці найважливіших подій міжнародного життя, геоекологічої ситуації тощо.

Діяльнісний підхід передбачає широке використання в навчальному процесі частково-пошукового і дослідницького методів у рамках сучасних педагогічних технологій: особистісно зорієнтованого навчання, модульного і проблемного навчання, навчальних проектів, самоорганізації і контролю власної діяльності.

На сьогоднішньому етапі модернізації освіти, її переорієнтації, пов’язаної із входженням України в європейський освітній простір, головним орієнтиром стратегії розвитку освіти стає компетентнісний підхід до формування особистості учнів. Компетентність – це загальна здатність учня, людини, яка базується на знаннях, цінностях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Головним завданням шкільної географії у світлі компетентнісного підходу є формування особистості, що здатна:

а) усвідомлювати і пізнавати просторово-часову єдність і взаємозв’язок природних, соціальних та економічних об’єктів, процесів і явищ, які відбуваються в географічній оболонці, природних і соціально-економічнихландшафтах;

б) уміло застосовувати знання і навички в природокористуванні з урахуванням господарської діяльності і геоекологічних вимог, а також в умовах надзвичайних ситуацій;

в) уміти самостійно розрізняти й оцінювати рівень безпеки або небезпеки стану навколишнього середовища для вироблення особистісної ціннісно-поведінкової орієнтації у сфері життєдіяльності.



Шкільна географічна освіта в 2011 – 2012 навчальному році

Вивчення географії в основній школіу 2011-2012 навчальному році буде здійснюватися за збірниками програм, за якими працювали вчителі у минулому навчальному році, а саме:

1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11. - К.: Перун, 2005, 2006.

2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. – К.: Навчальна книга, 2005.

3. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2008.

Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8-му та 9-му класах рекомендуємо завершувати викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Фізична географія своєї області» та «Економічна та соціальна географія своєї області». Завдяки такому підходу, спираючись на краєзнавчий принцип, учитель дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочно допомогти учневі у вивченні господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Викладання такого курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край». Усі рекомендації щодо розподілу годин навчальних предметів інваріантної і варіативної складових та їх обліку у класному журналі наведені у додатку до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту№1/9 – 324 від 29.04.11 р.



У старшій профільній школі географія вивчатиметься на рівні стандарту та академічному рівні в 10 класах загальноосвітніх навчальних закладах всіх профілів і профільному рівні у 10-11 класах географічного профілю та в класах економічного профілю за вибором.

Навчання здійснюватиметься за програмою «Географія. Рівень стандарту, академічний» у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень). Під час вивчення курсу пропонується використовувати підручники, що рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту:

1. Географія. 10 клас / Г.Ш. Уварова., В.Ю.Пестушко. – К.: Генеза;

2. Географія. 10 клас/ В.Г.Коберник., Р.Р. Коваленко., видавництво «Оберіг».

Організація профільного навчання з географії буде здійснюватися в 10-му класі за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручником «Географія. 10 клас» авторівВ.В.Безуглий, Т.Г.Гільберг, Л.Б.Паламарчук (видавництво «Генеза»). Даний курс розрахований на 350годин (по 5 години на тиждень у 10-11 класах) й охоплює шість взаємопов’язаних розділів. Кожен розділ включає теми, в яких висвітлено основний зміст навчального матеріалу.



У 11 класі у профільній школі географія вивчатиметься за програмою «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручником «Географія. 11 клас.»авторів Т.Г.Гільберг, Л.Б.Паламарчук, А.І.Довгань (видавництво «Генеза».

Обов’язковими для профільного навчання є курси за вибором учнів, що входять до складу профілю навчання. Географічні курси, які найбільш суттєво пов’язані з географічним профілем, представлені у збірниках програм:

1.Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів(видавництво «Педагогічна преса»);

2.Географія. Програми курсів за вибором та факультативів. Частини І-ІІ. – Київ, 2010.

Серед нових програм і курсів за вибором пропонуються до використання «Основи геоінформаційних систем і технологій. 10-11 класи» (рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист №1/11-8752 від 20.09.2010 р.). Курс покликаний сформувати в учнів теоретичну базу знань з основ геоінформатики, вмінь і навичок ефективного використання сучасних геоінформаційних систем і технологій у своїй діяльності, що має забезпечити розуміння принципів представлення і візуалізації географічної інформації в геоінформаційних системах.

Курс розрахований на вивчення основ геоінформаційних систем і технологій у 10-11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів усіх профілів природничо-математичного, технологічного напрямів.

Рекомендуємо розглянути на серпневих нарадах актуальні питання навчання географії в 2011-2012 н.р., зокрема:


  1. Інноваційні педагогічні технології в шкільній географічній освіті.

  2. Реалізація особистісно зорієнтованого навчання на уроках географії.

  3. Забезпечення практичного спрямування шкільної географічної освіти.

  4. Упровадження компетентнісного підходу у навчанні географії.

  5. Особливості допрофільного, поглибленого і профільного навчання географії.

  6. Гуманізація змісту шкільної географії.

  7. Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій у навчанні географії.


Муляр Світлана Петрівна,

методист Сарненського районного

методичного кабінету

ПРЕЗЕНТАЦІЯ З ТЕМИ «РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ В УМОВАХ ПРОФІЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ»
У людини є таке злиття самої людини

й економічного середовища, що неможливо

відокремити економічне життя

від життя морального, ідеальне життя

від життя економічного.

Ж.Жорес
Економічна освіта, її якість та результати – академічні, професійні та життєві – є сьогодні ключовими пунктами розвитку суспільства не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу.

Актуальне завдання освіти на сучасному етапі — виховання людини, здатної сприймати ринкові перетворення, легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати основними економічними поняттями.

Реалізація компетентнісного підходу, який, порівняно з традиційним, більшою мірою пов’язує навчальний матеріал із життєвою практикою учнів, сприяє формуванню в них внутрішньої мотивації навчання та позитивного ставлення до економіки. Упровадження компетентнісного підходу до навчання в загальноосвітній школі активізує більш ґрунтовний аналіз поняття «компетентність», висуває ряд вимог до організації навчальної діяльності учнів з метою формування високого рівня економічної компетентності.

У системі загальної середньої освіти на підставі міжнародних і національних досліджень в Україні визначають такі ключові компетентності:



  • соціальну;

  • полікультурну;

  • комунікативну;

  • інформаційну;

  • саморозвитку і самоосвіти;

  • продуктивної творчої діяльності.

У зв’язку з цим основними завданнями, які підлягають реалізації є:

  • створення умов для розвитку та самореалізації учнів;

  • задоволення запитів та потреб школяра;

  • засвоєння продуктивних знань, умінь;

  • розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;

  • виховання особистості, готової для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

Одним зі шляхів поліпшення якості освіти, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах сучасного суспільства є упровадження профільного навчання у старшій школі.

Чи готові до цього навчальні заклади та педагогічні колективи? У зв’язку з цим виникають певні труднощі.

Під час переходу до профільної школи необхідно:


  • проаналізувати наявні методики існування профільної школи,

  • створити власну модель профільного навчання,

  • створити навчально-методичне забезпечення,

  • підготувати вчителя до роботи в нових умовах.

Звичайно, масовий перехід усіх навчальних закладів до профільного навчання неможливий, адже не потрібно забувати про базову стандартну систему освіти. Зважаючи на те,що профільне навчання за змістом, структурою і організацією навчального процесу має максимально враховувати інтереси, здібності та подальші життєві плани учнів, загальноосвітній навчальний заклад, моделюючи структуру і зміст профільного навчання, повинен виходити з визначених учнями напрямів у процесі спілкування як з батьками, так і з учителями. Вирішення такого завдання може здійснюватися в процесі допрофільної підготовки, що базується на комплексній діагностиці учнів.

Створенню умов для формування пізнавального інтересу, позитивного ставлення до економіки допомагає реалізація компетентнісного підходу в процесі навчання економіки,де одним із важливих показників сформованості в учнів внутрішньої мотивації навчання є позитивне ставлення до економіки як навчального предмета.

Важливим чинником ефективності економічної освіти є її неперервність тобто науково-обгрунтований процес постійного розвитку особистості учнів як активних, творчих суб’єктів економічного життя. Результативність неперервності економічної освіти забезпечує її поетапність. Пізнавальний інтерес учнів протягом усього періоду навчання в навчальних закладах на кожному етапі має свої особливості. Відповідно до цього заклади освіти районупрацюють відповідно до потреб учнів (див. рис. 1).


Рис. 1.

Формування економічної культури слід починати якомога раніше.

Поняття «економіка» з грецької перекладається як «мистецтво вести домашнє господарство». Тому головною метою навчання дітей є: як правильно вести родинне господарство, планувати бюджет, поводитися з грошима, робити правильний вибір. Ази такого навчання діти отримують у дошкільних навчальних закладах.

Особливістю методики економічного виховання дошкільників є набуття елементарних економічних знань і досвіду як у сім’ї, так і в дошкільному закладі. Отже,економічна освіта майбутніх підприємців України розпочинається саме з дошкільного віку. Діти, отримуючи основи економічних знань, знайомляться з багатьма життєвими істинами: Чому дорослі мають працювати, а діти їм допомагати? Чому треба бути ощадним і що це означає?

Старшим дошкільнятам уже доступні такі економічні поняття, як «потреби», «ресурси», «праця», «гроші».

Найбільш ефективною формою роботи з дітьми в царині економічного виховання є економічні ігри. Граючись, дитина моделює різні життєві ситуації, засвоює правила поведінки в громадських місцях.

Економіка у початковій школі реалізується на основі знань, умінь і навичок, які діти отримали в дошкільному закладі і сім’ї. Можливим також є запровадження курсів «Економіка для молодших школярів», «Основи економіки», «Основи споживчих знань».

Учитель-початківець ставить собі за мету розкрити для учнів початкових класів змістову сторону понять через математичні, логічні, мовні завдання. Він залучає учнів до азів економічної грамотності, формує в них нове економічне мислення, ознайомлює із життям людей і тварин, їхніми потребами, економічними законами, створює підґрунтя для подальшого вивчення економічних дисциплін у старшій школі. Економічні освіта й виховання спрямовані насамперед на розвиток у кожної дитини дбайливого ставлення до власності, вироблення вміння раціонально використовувати наявні ресурси для задоволення різноманітних потреб. Економічне виховання відіграє важливу роль у формуванні в учнів таких якостей, які б відповідали суспільним інтересам і сприяли всебічному розвитку особистості.

Так, програма курсу «Економіка для молодших школярів», який викладається в Орлівській ЗОШ І ступеня,передбачає залучення літературного матеріалу, засобів образотворчого мистецтва, проведення екскурсій, рольових ігор, дискусій, роботи у малих групах та парах, інших методів активного навчання, що розвивають у дітей спостережливість та вміння порівнювати, аналізувати, зіставляти, пояснювати причини виникнення економічних явищ, робити висновки та узагальнювати побачене.

Головну роль в економічному і загальному вихованні відіграє сім'я. Тому в роботі школи надзвичайно важливою є гармонійна взаємодія сім'ї та школи. Зокрема, до роботи в центрах діяльності залучаються батьки. Саме в колі близьких людей дитинадізнається про спільні цілі, інтереси та спільну працю, вчиться співчувати, усвідомлює, що таке дисципліна та організованість. Тому вивчення основ економіки на прикладі сімейного господарства дає змогу органічно поєднувати зміст навчального предмета з повсякденним життям дитини.

Завдяки урокам «Основи економіки» в учнів розвивається здатність до наслідування, оперування поняттями про призначення предметів, способами їх практичного використання. Школярі засвоюють поведінку старших, аналізують її, роблять висновки.

У процесі спеціально організованих на уроці видів дитячої діяльності, у дітей розвивається досвід організації уваги. Довільна увага активізується, коли штучно робиться привабливим те, що саме по собі буває дітям нецікаве, створюється емоційно насичена атмосфера. В роботі дітей не допускається одноманітності, завдання надмірно не деталізуються (дитина може не зрозуміти, що від неї хочуть), підбираються оптимальні завдання тощо. Природу понять вчитель пояснює більше із життєвої точки зору,а ніж із наукової. Певні завдання виконуються за формою «Уявіть собі». Тобто, діти розуміють, що ця ситуація в дійсності не відбулася, вона умовна, а отже, можуть передбачати будь-які наслідки.

Відомо, що дитина «мислить руками: голова вчить руки, а руки — голову». Навчити дитину вирішувати різноманітні завдання не можна лише через спостереження та обговорення. Справжні уявлення і переживання пов'язанні з працею, формуються тільки в активній діяльності самої дитини, а знання про роботу інших знайдуть застосування в її практичній діяльності. Необхідно заохочувати прагнення дітей до самостійності спрямувати їх на те, щоб вони скористатися уже відомою їм інформацією, шукали різні способи розв'язання проблеми, не соромилися ставити запитання.Основне завдання школяра — послідовне спостереження за тим чи іншим видом праці дорослих (за особливостями професійної діяльності, які школяреві важливо побачити і зрозуміти), а вчителя — допомогти учневіу досягненні поставленої мети, розвивати вміння працювати для загальної користі, оптимально розподіляти час, створювати умови для виконання роботи, відповідати за її якість, знаходити застосування своїм здібностям, прагнути покращити свої досягнення, працювати в групах, уміти користуватися посібниками і рекомендаціями.

На своїх уроках учителі використовуютьне лише прості, а й складні завдання, заняття супроводжуються бесідами про те, що роблять батьки, яка суспільна користь від їхньої праці, розмовами про випуск продукції, кількість, якість, витрати матеріалів на виготовлення продукції.

Уроки з курсу «Основи економіки» часто проходять у вигляді гри і дають дітям розуміння того, що праця — це не лише розвага, радість і захоплення, а й природна та необхідна умова життєдіяльності.

Основи економіки у старшій школі ЗНЗ району викладають згідно з інваріантною та варіативною складовими навчальних планів. У поточному навчальному році курс «Основи економіки» в 10 класі викладався у двохнавчальних закладах як профільний (11 клас); у трьох — як курс за вибором (8-8 та 11 класи).

Складним питанням у межах допрофільної освіти є ступінь підготовки учнів середньої ланки до вибору профілю навчання. Успішність навчання у старших профільних класах є підсумком сформованого мислення школярів 8-9 класів.

Упровадження основ споживчих знань є новим напрямом, важливим компонентом оновлення змісту освіти,який відповідає нагальним потребам сучасного суспільства. Він сприятиме формуванню ряду компетентностей, зокрема поінформованості, умінню аналізувати інформацію, правової та споживчої грамотності, раціональності, здатності до відповідальності, уміння використовувати базову правову та споживчу грамотність, здатність до ефективного спілкування та формування споживчої культури.

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, а й адекватних методів та технологій навчання. Чинник, який впливає на формування компетентностей школярів, – мотивація їх пізнавальної діяльності. У своїй діяльності вчителі використовують різноманітні засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів:


  • опорні конспекти;

  • створення проблемних ситуацій;

  • елементи випереджального характеру;

  • подача інформації блоками;

  • завдання пошукового характеру;

  • творчі завдання;

  • нестандартні уроки (семінари,дискусії,ділові ігри,зустрічі з фахівцями).

Використання різноманітних джерел інформації дає можливість організовувати діяльність учнів в умовах творчого, проблемного й пізнавального засвоєння навчального матеріалу, практичної свідомої реалізації теоретичних положень.

Оверчук Любов Іванівна,

директор Сарненської спеціалізованої

школи розвитку І ст. №5

з поглибленим вивченням іноземної мови
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

УЧНІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Нікого тепер не дивує те, що такий складний предмет як економіка вивчається в початковій школі. У Національній доктрині розвитку освіти перед нами поставлено завдання готувати освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне становище. Тому зміст освіти та організація навчально-виховного процесу мають постійно оновлюватися відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень.

Діти — великі чи малі — сьогодні постійно стикаються з економічними проблемами. Їм важко розібратися у тому, чому вони не можуть мати комп’ютер чи мобільний телефон; чому не відпочивають на морі, як інші діти; чому тато втратив роботу;чому зростають ціни; чому так важливо економити газ, світло, воду тощо.

Дати відповіді на ці та інші запитання і покликаний курс «Знайомство з економікою», головними завданнями якого є:

а)формування в дітей основних економічних понять, економічного мислення;

б) формування споживчої культури, уміння робити свідомий вибір;

в)ознайомлення з життям і діяльністю людей, потребами й


обмеженість їх задоволення;

г) розвиток критичного мислення, уміння приймати рішення.

д)ознайомлення з основними економічними законами та
підготовка до використання їх у повсякденному житті.

є) розвиток творчих здібностей та логічного мислення.

Вік учня 1-4 класів, на думку психологів, є віком формування специфічних якостей особистості, пов’язаних з розумовим розвитком. Набуті в цей період життя економічні знання, уміння дотримуватися економічних правил сприятимуть формуванню життєвої компетентності, соціального досвіду молодших школярів.

Курс «Знайомство з економікою» передбачає активні методи навчання: рольові ігри, дискусії, екскурсії, парну та групову роботу. Більшість уроків (урок - гра, урок - подорож, урок - ярмарок та інші) є нестандартними.

Учителі ефективно використовують образотворче мистецтво, літературу, трудове навчання, життєвий досвід дітей, аби вони вміли аналізувати, порівнювати, зіставляти, робити висновки.

Кожне заняття з економіки - це крок до пізнання навколишнього світу з його реальністю і суворими правилами.Формувати економічне мислення і виховувати культуру поведінки в умовах ринкового суспільства дають змогу казки, сюжетно рольові ігри та задачі з економічним змістом. Будь - яку казку можна проаналізувати з економічної точки зору і пояснити дітям найпростіші поняття. Велике задоволення отримують школярі на уроках економіки, коли працюють з комп’ютером.

Велике значення має і позакласна робота з економіки.

Щороку в школі проходить тиждень економіки:

ПОНЕДІЛОК


  1. Відкриття тижня.

  2. Зустріч із працівниками Сарненської МДШ.

  3. Азбука бережливих «Мій проект».

ВІВТОРОК

  1. Конкурс малюнків «Податки очима дітей»

  1. Конкурс реклами шкільних речей.

СЕРЕДА

  1. В гостях у казки. Театралізована вистава «Казка про бюджет».

  2. Конкурс «Економічна казка».

ЧЕТВЕР

1. Економічний ярмарок.

П'ЯТНИЦЯ


  1. Закриття тижня.

  2. Підведення підсумків.

  3. Нагородження переможців.Економічний карнавал.Економічна вікторина «Економічними стежками».

У результаті організації роботи на уроках та в позакласний час стає можливою пропедевтика економічної освіти, яка покликала дати учням необхідні знання та навички для аналізу економічних подій у суспільстві, розуміння реалій навколишнього світу та економічної політики.
Світлана Тітечко,

вчитель географії Сарненської гімназії
З ДОСВІДУ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ
У Доктрині національної освіти, що визначає стратегію і основні напрямки розвитку освіти України у ХХ столітті, зазначено: «Система освіти має забезпечувати підтримку обдарованих дітей і молоді, розвиток творчих здібностей, формування навичок самоосвіти і самореалізації особистості». Адже школа існує для того, щоб допомогти дитині розвинути в собі здібності до самореалізації, не тільки навчити, а й створити умови, аби дитина була готова до складної і самостійної роботи. Завдання сучасної школи – не лише дати учням певний об’єм інформації, а й озброїти їх навичками самостійного здобуття знань. Сьогодні перед школою стоять завдання сформувати особистість, яка здатна мислити, самостійно приймати рішення, адаптуватися в будь-яких умовах. У своїй роботі я намагаюся організувати навчання таким чином, щоб розвивати в учнів творчі здібності та готовність до науково-дослідницької діяльності.

Творчість — це здатність дивувати і пізнавати, вміння знаходити рішення, налаштовуватися на відкриття нового. Творчість передбачає чутливість до протиріч і парадоксів, уміння бачити незвичайне у звичайному.

На уроках, поряд із традиційними елементами навчання використовую творчі завдання, розвиваю інтерес до вивчення географічних явищ, формую екологічний та економічний світогляд учнів. Наприклад: складіть проект «Подорож у Карпати», «Пізнаємо Францію», «Подорож до Чорного моря», «Національний склад учнів» та інші. Для створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу, ситуацій, що дають змогу кожному гімназисту виявити ініціативу, самостійність у роботі, використовую активні йінтерактивні методи навчання. На своїх уроках багато уваги приділяю нестандартним формам навчання. Це можуть бути окремі уроки або фрагменти уроку. Я з’ясувала, що саме нестандартні уроки сприяють високій результативності. Готуючись до таких уроків, учні опрацьовують різноманітну додаткову літературу, критично мислять, займаються пошуковою та дослідницькою роботою, активно обмінюються думками.

Упевнена, що неможливо досягти хороших результатів, не захопивши учнів навчальним предметом, тому девіз моєї роботи — «Урок для дитини, кожному заняттю – творчість».

Працюючи з обдарованими дітьми велику увагу приділяю роботі з підручниками. Привити любов до читання літератури – дуже важливий момент у роботі з обдарованими дітьми. Під час роботи з підручником учні складають плани, конспекти, запитання тощо.

Наступний етап у роботі з обдарованими дітьми – проведення інтелектуальних ігор, конкурсів, олімпіад. Так, уже стали традиційними географічні КВК, турніри, інтелект-фієсти. Велику увагу приділяю вивченню загальної географії, особливо засвоєнню термінів, понять, закономірностей. Особливою популярність серед обдарованих дітей користуються дискусійні форми роботи: дебати, бесіди,«круглі столи», семінарські заняття. Варто також звернути увагу на використання кросвордів, розв’язання яких викликає в учнів жвавий інтерес і стимулює їхню розумову діяльність. Результати моєї роботи:



2009-2010 навчальний рік

ІІ етап олімпіади з географії

8 клас. Заремба Д. - 1 місце, Бортнік Р. - 2 місце;

9 клас. Бутило Д. - 1 місце, Пупко І. - 2 місце;

10 клас. Кузнець Д. - 1 місце;

11 клас. Ковальчук О. - 3 місце.

2010-2011 начальний рік

ІІ етап олімпіади з географії

8 клас. Фурманець В. - 1 місце, Токарчук О. - 2 місце;

9 клас. Заремба Д. - 1 місце;

10 клас. Бутило Д. - 1 місце, Пупко І. - 2 місце;

11 клас. Кузнець Д. - 1 місце, Євтушок О. - 2 місце.

ІІІ етап

Заремба Д. - 2 місце;

Бутило Д. - 2 місце;

Кузнець Д. - 3 місце.



ІV етап

Бутило Д. — 2 місце (включений у команду від України на Міжнародну олімпіаду в Італії)



Участь у МАН

ІІ (обласний) етап

Ковальчук О. - 2 місце (секція географія);

Заремба Д. - 2 місце (секція географія);

Мельник К. - 2 місце (секція екологія);

Бутило Д. - 2місце (секція геологія);

Сергійчук Н. – 3місце (секція лісознавство).

Глибоко переконана, що творчо обдарована кожна дитина. Моє завдання – знайти і розвинути іскорку творчості і обдарованості.
Відділення 17. Технології.

Координатор секції: Петров Ярослав Анатолійович, завідувач кабінету технологій, старший викладач кафедри методики і змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологій Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал