Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка27/38
Дата конвертації12.12.2016
Розмір8.72 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   38
Тема. Інноваційні підходи до формування та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у системі неперервної освіти.
Музика Василь Михайлович,

завідувач кабінету хімії,

старший викладач кафедри методики і змісту

природничо-математичної освіти та інформаційних технологій

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ

ЯК ЗАСОБІВ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ

ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ
Сучасний освітній процес неможливо уявити без пошуку нових, більш ефективних технологій, покликаних сприяти розвитку творчих здібностей учнів. Необхідно прагнути, щоб учень став активним учасником навчального процесу, а вчитель, забувши про роль інформатора, — організатором пізнавальної діяльності учня. Пропонуємо вашій увазі деякі інноваційні технології, які, безперечно, впливають на покращення процесу навчання на уроках хімії.

  1. Інтегральна освітня технологія

Основними принципами інтегральної освітньої технології є: багаторазове повторення, обов'язковий поетапний контроль, високий рівень труднощів, вивчення великими блоками. Ця технологія використовується при вивченні хімії в старших класах і передбачає такі активні форми навчання: уроки-лекції(вступні, поточні, заключні), семінари, практикуми, консультації. Теоретичний матеріал викладається «блоком»;використовується дворазове пояснення: спочатку — у формі лекції з демонстрацією дослідів і застосуванням засобів наочності, потім — коротко, виокремлюючи найбільш суттєві моменти;новий матеріал, що вивчається на лекції, неодноразово повторюється учнями і розглядається в різних зв'язках на семінарських заняттях. Основні напрями роботи на семінарі визначаються девізом (наприклад, «Досвід — основа пізнання», «Від даних аналізу до структури, а від неї — до властивостей», «Все пізнається в порівнянні», «Практика — критерій істини» тощо). Викладання матеріалу «блоком»сприяє економії навчального часу, який згодом витрачається на формування умінь, обговорення вивченого, навчання учнів висловлювати свою думку, оцінювати зміст матеріалу.

Залежно від підготовленості класу, лекції поділяються на дедуктивнічи індуктивні. На індуктивній лекції розвиваються розумові здібності учнів, їх уміння будувати гіпотези, робити узагальнення. Також лекція сприяєзалученню учнів до самостійного розгляду питань, проблемному викладу матеріалу, активізації розумової діяльності, здатності школярів до побудови міркувань у процесі вирішення поставлених перед ними завдань, пошуку«прихованих»існуючих зв'язків і закономірностей, отримують задоволення від праці, виявляють великий інтерес до предмета. Для осмислення змісту лекції доречно використати наступні запитання: Як ви вважаєте? У чому хибність такого висловлювання? Де можна застосувати набуті знання?

Кожна лекціяповинна бути проблемною. Вчитель ставить перед учнями певну проблему, підводять їх до її вирішення.

Наприклад, лекція з теми «Ароматичні вуглеводні».



  • Виходячи зі структурної циклічної формули бензолу, яку запропонував Кекуле, назвіть реакції, які будуть характерні для даної речовини (демонстрація дослідів взаємодії бензолу з бромною водою і перманганатом калію). Бензол з ними не реагує.

  • Показано протиріччя між будовою молекули (формулою Кекуле) і властивостями. У чому причина даного протиріччя?

Таким чином, навчальна лекція — дуже важлива, активна форма роботи з розвитку мислення учнів, дешколярам пропонується складати конспекти, схеми, опорні системи з теми, блоку.

Теоретичний матеріал, що вивчався на лекції, закріплюється на уроках-семінарах. На першому етапі семінару усім учням пропонується вирішити основне завдання за трьома програмами, причому кожен вибирає програму на свій розсуд.

Другийетап семінару присвячений роботі за чотирма варіантами обраної програми. Над програмами працюють індивідуально, парами, групами (за бажанням учнів). З кожної теми заплановані семінарські заняття, практикуми, консультації. Є кілька видів семінарів: навчальні; навчально-практичні;семінари-практикуми із розв’язку розрахункових задач. Хоча головною функцієюсемінару є навчальна,у ході заняття також можна провести підсумковий контроль.


  1. Технології проблемного навчання.

Із проблемним навчаннямпов'язаний увесь курс хімії, тобто всі лекції з органічної хімії є проблемними. Крім того, вивчення неорганічної та загальної хімії супроводжується створенням на уроках проблемних ситуацій і постановкою проблемних питань.

Загальна хімія. Тема «Теорія електролітичної дисоціації»

Вивчення всієї теми побудоване на висуненні гіпотез, створенні і вирішенні проблемних ситуацій, постановці проблемних запитань і пошуків відповідей на них. Наприклад, на уроці з теми «Електроліти і неелектроліти» після демонстрації досвіду з електропровідності розчинів формулюється проблема:

- Виходячи з будови сполук солей і підстав, визначити, що у них загального і зробити висновок про електропровідності їх розчинів.

- Чи буде електропровідною система, утворена шляхом змішування з водою сульфату барію, гідроксиду заліза (III)?

При роботі над формуванням в учнів поняття «неелектроліти», їм пропонуються такі проблемнізапитання:

- Чи можна дати наступне узагальнене визначення електролітів: усі розчинні у воді речовини є електролітами?

- Чи можна завдяки будові молекул цукру С12Н22О11 і спирту С2Н5ОН встановити, чому їх розчини не проводять струм.

При вивченні поняття «електролітична дисоціація» проблемна ситуація створюється наступним чином: одні вчені стверджували,що іони в розчині утворюються при розчиненні речовин у воді, інші вважали, що вони утворюються під дією електричного струму.

- Хто ж з учених мав рацію і як це можна довести?

- Як пояснити, виходячи з особливостей процесу розчинення, сутність хімічної реакції, яка відбувається між розчинами речовин, чи є іони в розчині до опускання в нього електронів, або вони з'являються під дією електричного струму?



  1. Технологія збільшення дидактичних одиниць.

Означена технологія використовується при вивченні розділів «Метали» і «Неметали». Три програмні теми "Підгрупа вуглецю", "Підгрупа азоту" і "Підгрупа кисню можна об'єднати на основі ідей паралельного структурування та укрупнення дидактичних одиниць навчання. Це стає можливим у зв’язку з тим, що, вивчаючи підгрупи хімічних елементів, опрацьовуються одні й ті ж структурно-споріднені поняття: «хімічний елемент», «проста речовина», «оксиди», «гідроксиди», «солі».

Під час вивчення кожного окремого елементаувагу учнівслід звернути на конкретні властивості хімічних елементів, простих речовин і сполук;про їх паралельний розгляд мова не йде. При такому підході несистематично застосовуються вивчені раніше теоретичні положення для прогнозування властивостей речовин. Учні не мають можливості узагальнювати знання про елемент, тобто відпрацьовувати алгоритм характеристики елемента, його сполуки. Для усунення цього недоліку навчальний матеріал з розділу розглядається паралельно.

Пропонуємо наступний план вивчення теми:

1. Хімія неметалів (настановча лекція).

2. Характеристика елементів неметалів. Вивчення їх властивостей відповідно до періодичної системи (семінар).

3. Характеристика простих речовин неметалів. Їх хімічні властивості. Алотропні видозміни. Зміна фізичних і хімічних властивостей простих речовин неметалів відповідно до положення хімічних елементів у періодичній системі Д. І. Менделєєва.

4. Водневі сполуки неметалів. Зміна їх властивостей у періодичній системі.

5. Оксиди неметалів. Зміна їх властивостей.

6. Гідроксиди неметалів.

7. Солі. Склад і властивості солей — сульфатів, нітратів, фосфатів, карбонатів, силікатів, солей амонію.

8. Мінеральні добрива.

9. Підготовка до вирішення експериментальних завдань з теми (семінар-практикум).

10. Практикум з розв’язку розрахункових завдань.

11. Залік з теми "Неметали".

Такий підхід при вивченні теми дає можливість встановлювати залежність між складом, будовою і властивостями речовин. Учні можуть прогнозувати їх завдяки знанням з теорії, у них з'являється можливість багаторазового повторення основного матеріалу та взаємонавчання в групах, парах, для організації індивідуального та диференційованого навчання, що дозволяє вивільнити час для проведення семінарів-практикумів; створюються умови для організації активної самостійної роботи, спираючисьна раніше вивчений матеріал.


  1. Технологія різнорівневого навчання.

Ефективна організація освітнього процесу неможлива без використання індивідуально-диференційованого підходу, відповідно до схильностей, інтересів і можливостейучнів. У навчанні хімії диференціація має особливе значення,зумовленеспецифікою предмета: якщо в одних учнів виявляються здібності до вивчення хімії , то в інших засвоєння цього предмета викликає значні труднощі.

Проблему міцності знань з хімії можна вирішити через технологію рівневої диференціації. Реалізуючи її, визначаємо таку послідовність дій:

1. Визначення змісту навчального матеріалу.

2. Розробка технологічної карти для учнів.

3. Блочне вивчення матеріалу.

4. Створення методичного інструментарію (завдання різнорівневого характеру) для підготовки до заліку.

5. Усний залік з теми (учні діляться на групи, кожній групі пропонуються завдання, що відповідають рівню їх розвитку).

6. Письмовий залік.

7. Діагностика результатів навчання.

Процес навчання учнів передбачає наявність трьох стандартів:

1. Обов'язкової загальноосвітньої підготовки (цього рівня повинен досягти кожен учень).

2. Підвищення підготовки, що визначається заданою глибиною оволодіння змістом навчального предмета.

3. Навчання на рівні поглибленого вивчення предмета для допитливого, здібного учня.

Навчання відбувається індивідуально, на максимально можливому рівні труднощів. В умовах диференціації учень визначає напрями власної реалізації у зв’язку з притаманними йому здібностями, схильностями, інтересами і вибирає ту освітню траєкторію, яка йому найбільш близька. Вибір рівня складності досить «рухливий» і робиться не «назавжди».

До самостійного вибору завдань учнів потрібно готувати:порадити, яке завдання вибрати, але наголосити, що право вибору залишається за учнем. Здійснюючи контроль і оцінку знань учнів, важливо домогтися, щоб оцінка передбачала не тільки навченість, а й здатність до навчання, тобто учень повинен стати суб'єктом навчальної діяльності. Не слід забувати і про те, що вивчення кожного предмета в школі — не ціль, а засіб розвитку дитини. Для оцінки успіхів учнів необхідно визначити, як засвоєно зміст: на рівні відтворення фактів, їх реконструювання або на варіативної рівні (рівні розумових операцій).


  1. Технологія ігрового навчання.

Представлена технологія сприяє підвищенню інтересу учнів до різних видів навчальної діяльності та пізнавальної активності. Зокрема, ігри розглядаються як вид діяльності, як форма організації роботи учнів і метод навчання. "Гра — чи не єдиний вид діяльності, що спеціально тренує творчість не як окрему здатність до чого-небудь, а як якість особистості. Гра на уроці активізує думку і розряджає обстановку".

Учителі хімії та біології дану технологію використовують у своїй роботі постійно. Так, розглядаючи екологічні проблеми, проводять ділові ігри, де учні виступають у ролі лаборантів, технологів підприємств, керівників, екологів. Узагальнюючі уроки проводяться у формі ігор-подорожей,наприклад: подорожі на Континент "Хімія", у Королівство хімічних формул, Царство хімічних реакцій та в Імперію періодичної системи тощо.

З теми "Найважливіші класи неорганічних сполук " можна провести гру-розслідування. Коротко окреслимо її сюжет: приватні детективи отримують замовлення: розшифрувати схему, представлену цифрами та літерами — А1ВСД. Для цього вони повинні придбати підказки у інформатора. Гроші на купівлю підказок можна заробити, розв’язавши завдання.

Узагальнення знань з курсу органічної хімії проводяться у вигляді командної гри "Хрестики-нулики",деякі залікові уроки — у формі гри КВК, а матеріали розділів "Неметали" і "Метали" можна узагальнити завдяки трирівневому заліку.

Ігрові форми проведення уроківнайкраще використати у 8-9 класах. Це — уроки-казки, громадські огляди знань, уроки-змагання, брейн-ринги тощо.


  1. Інформаційно-комунікаційні технології.

Використання інформаційних та комунікаційних технологій відкриває нові перспективи і вражаючі можливості для навчання хімії. ІКТ можна застосовувати на різних етапах уроку: для проведення хімічної розминки, на етапі пояснення нового матеріалу, для корекції знань, умінь і навичок. Інформаційні технології роблять уроки яскравими і змістовними, розвивають пізнавальні здібності учнів та їх творчі сили. Завдяки технології мультимедійних уроків інформація сприймається одночаснояк візуально, так і наслух, що полегшує процес її сприйняття і запам'ятовування.

Застосування на уроках інтерактивних презентацій, створених учителем і учнями, дозволяє ефективно проводити перевірку виконаних завдань і переконатися у правильності відповідей, активізує пізнавальну діяльність учнів. Школярі беруть активну участь у створенні уроків (пошук та систематизація інформації), формуючи,таким чином, навички самостійної роботи з предмета тавміння самостійно працювати з інформаційними комп'ютерними технологіями. У ході підготовки до уроків учні можуть використовувати інтернет-ресурси, освітні сайти, що дозволяє отримання додатковоїінформації з тем уроку. До речі, на своїх уроках учитель може використовувати інтерактивне тестування учнів у режимі оn-line, що розвиває їх інтелектуальні здібності.

Використовуючи навчальний електронний посібник «Хімія. 8-11 клас. Віртуальна лабораторія» та комп'ютерний супровід, можна проводити демонстрації хімічного експерименту, який, у зв’язку з певними обставинами, не можна виконати на уроці.

Таким чином, використання комп'ютерних технологій дає вчителю можливістьпідвищити темп уроку і рівень навчання, допоможе краще зрозуміти логіку міркувань, викличе інтерес учнів до предмета.



  1. Адаптивна система навчання.

Сьогодні до випускників шкіл пред'являються високі вимоги. Їм необхідно адаптуватися в складному сучасному світі,навчитися самостійно здобувати й узагальнювати знання, робити висновки.

У курсі неорганічної хімії, при вивченні хімічних елементів і їх сполук, учням доводиться спиратися на знання базових законів хімії. Тому тут можливе використання АСН (адаптивної системи навчання). Структура заняття за такою системою дозволяє збільшити час на виконання самостійної роботи, тобто стає активною самостійною діяльністю.

На заняттях учитель частину часу працює з усіма учнями, викладаючи їм новий матеріал, а решту часу використовує для самостійної роботи. Завдання педагога при цьому — не просто спостерігати за роботою учнів, а й надавати окремим із них індивідуальні консультації.

У зв’язку з цим, учні можуть працювати в трьох режимах: разом з учителем, індивідуально, за підтримки вчителем, самостійно, під керівництвом учителя. На основі багаторівневих програм самостійна роботапередбачає виконання практичних завданьу класі і частково вдома. В умовах АСН навчання — це не тільки повідомлення нової інформації, але й навчання прийомам самостійної роботи, самоконтролю, дослідницькій діяльності, вмінням здобувати знання, узагальнювати і робити висновки, фіксувати головне.

Уміння самостійно працювати — це те, чого учень повинен навчитися в школі. Основна ознака цієї системи — збільшення часу на самостійну роботу, що дозволяє розвивати мислення, активізувати розумові процеси за рахунок проблемності й узагальненості викладу, високої емоційності мови.

Типова схема навчальних занять з АСН:

• перевірка підсумків попередньої роботи;

• презентація нового матеріалу;

• практика під керівництвом учителя;

• незалежна самостійна робота учнів;

• самоконтроль і самооцінка результатів роботи;

• підведення підсумків заняття;

• визначення домашнього завдання;

• спеціальне повторення;

• контроль знань учнів.

Запропоновані технології не лише підвищують ефективність навчання хімії, а й розвивають професійні компетентності самого вчителя, що забезпечує вимоги сьогодення,обумовлені модернізацією сучасної освіти.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абасов З. Инновационность в образовании и подготовка учителей / З.Абасов // Вестник высшей школы. - 2001. - № 4. - С. 7-9.

2. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика / Н.В.Бордовская, А.А.Реан. - СПб.: Питер, 2000. - 304 с.

3. Буркова Л.В. Педагогічні інновації та їх діагностична експертиза / Л.В.Буркова. - К.: Науковий світ, 1999. - 37 с.

4. Ващенко В. Инновационность и инновационное образование / В.Ващенко // Альма Матер. - 2000. - № 6. - С. 23-25.

5. Гузик Н.П. Обучение органической химии / Н.П.Гузик. - М.: Просвещение, 1998.

6. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. - К., 2002. 133 с.

7. Загвязинский В.И. Теория обучения: современная интерпретация: учеб. пособие [для студ. высш. пед. учеб. завед.] - М.: Академия, 2001. - 192 с.

8.Фурман А.В. Модульно-розвивальне навчання – система педагогічних інновацій / А.В.Фурман // Педагогіка і психологія. - 1995. - №3. - С.96-107.

9. Ярошенко О.Г., Кушнірчук С.А. Групове навчальна діяльність школярів. К., УДПУ., 1997 р.


Штиба Олександр Степанович,

методист Березнівського

районного методичного кабінету
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ХІМІЇ

(ФРАГМЕНТ МАЙСТЕР-КЛАСУ)
Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки та її різноманітного програмного забезпечення – одна з характерних прикмет розвитку сучасного суспільства. Технології, основним компонентом яких є комп’ютер, проникають практично в усі сфери людської діяльності.

Сучасна шкільна освіта, як один з компонентів соціальної системи, орієнтована на розвиток особистості учня в процесі активної пізнавальної діяльності. Головним завданням освіти сьогодні стає не стільки оволодіння сумою знань, скільки розвиток творчого, самостійного мислення школярів, формування вмінь і навичок самостійного пошуку,аналізу й оцінки інформації. Для вирішення такого завдання недостатньо тільки підручника, традиційної діяльності вчителя, пов’язаної з керуванням процесом навчання. Необхідний доступ до значно ширших і різноманітних джерел інформації. Окрім того, потребам сучасного процесу навчання відповідає така організація діяльності вчителів, що формуватиме їх професійну компетентність. Сам час диктує необхідність по-новому організувати роботу педагога, спрямувати його зусилля на розвиток в учнів самостійного творчого мислення. Тож використання на уроках хімії нових інформаційних технологій вважаємо просто необхідним. Зрозуміло, що мова не йде про обладнання кабінету хімії необхідною кількістю комп’ютерів і організацію навчального процесу таким чином, щоб школярі постійно працювали з комп’ютерними програмами чи у мережі Інтернет. Ані комп’ютер сам по собі, ані мережа Інтернет не в змозі замінити безпосереднє спілкування учнів з педагогом і між собою. Тобто, мова йде про доцільне залучення комп’ютерних технологій у процес здобуття хімічної освіти, використання нових інформаційних технологій, які сприятимуть реалізації дидактичних цілей і завдань відповідно до вимог модернізації освітнього стандарту.



Основні напрямки використання

інформаційних технологій у навчальному процесі

У педагогічній практиці інформаційними технологіями навчання називають усі технології, які використовують спеціальні технічні інформаційні засоби. Комп’ютерні технології навчання - це процеси підготовки та передачі пізнавальної інформації, засобом здійснення яких є комп’ютер.

Основною метою впровадження нових інформаційних технологій навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Відповідно до мети, виділяються такі педагогічні завдання нових інформаційних технологій навчання:



  • інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

  • побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині власний шлях самоосвіти;

  • системна інтеграція предметних галузей освіти;

  • розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій;

  • розвиток умінь експериментально-дослідницької та пізнавальної діяльності;

  • формування інформаційної культури учнів.

Комп’ютер може використовуватися на всіх етапах навчання і виконує при цьому різні функції: вчителя, інструмента пізнання, об’єкта навчання, ігрового середовища. Важливим є те, що нові інформаційні технології навчання дозволяють розв’язувати такі дидактичні завдання:

  • вивчення явищ і процесів у мікро- та макросвіті, у складних технічних та біологічних системах на основі використання засобів комп’ютерної графіки та комп’ютерного моделювання;

  • подача у зручному для вивчення вигляді різних хімічних та фізичних процесів, які реально протікають з дуже великою або дуже малою швидкістю.

Засоби нових інформаційних технологій навчання поділяються на апаратні, програмно-методичні та навчально-методичні.

Педагогічні програмні засоби, які застосовуються у школі, діляться на такі види:



  • навчальні;

  • контролюючі;

  • додаткові;

  • багатофункціональні.

Пріоритетним напрямом інформатизації в закладах освіти є формування та розвиток освітньо-інформаційного середовища з урахуванням умов функціонування закладу, ресурсів, стану комп’ютеризації.

Як свідчить досвід, орієнтація на використання інформаційно-комп’ютерних технологій вносить певні зміни в процес організації діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. Ці зміни стосуються пізнавальних, комунікативних й особистісних сфер, трансформують виконавську ланку діяльності та її мотиваційну регуляцію.


Сьогодні найбільш реалізованим у практиці роботи шкіл є фрагментарне використання комп’ютерів у навчально-виховному процесі в рамках традиційної моделі навчання для розв’язання окремих дидактичних завдань. За такого підходу в учителів з’являється можливість поєднання різноманітних традиційних технологій навчання з інформаційними. У цьому разі використання нових інформаційних технологій пов’язане з розв’язанням кількох типів дидактичних завдань:

  • використання комп’ютерів для виконання обчислювальних операцій та друкування текстів;

  • комп’ютер та навчальні програми як носії навчальної інформації;

  • комп’ютер на уроці хімії як засіб наочності;

  • виконаннякомп’ютеромконтролюючої функції;

  • використання комп’ютерної техніки і телекомунікаційних систем для дослідницької діяльності учнів у позаурочний час.

Другий напрямок використання нових інформаційних технологій у навчанні пов’язаний із упровадженням навчальних комп’ютерних моделей, імітаційно-моделювальних програм, дистанційного навчання з використанням можливостей Інтернет. Цей напрямок включає такі види пізнавальної діяльності: імітація експерименту, дослідницька робота за комп’ютером, обчислювальні експерименти, телекомунікаційні навчальні проекти. При цьому з’являється можливість проведення експериментів із візуалізацією результатів на екрані, перевірки і відстоювання учнями певних гіпотез або їх спростування. Процес передачі готових знань замінюється експериментально-дослідницькою діяльністю. Але означені підходи до навчання хімії не завжди узгоджуються з класно-урочною системою навчання. Тому цей напрямок може бути реалізований у ході навчання обдарованої молоді в позаурочний час.

Розглянуті напрямки і види використання нових інформаційних технологій при вивченні хімії пов’язані із залученням різних педагогічних програмних засобів.



Застосування інформаційних технологій на уроках хімії

Відомо, що нині основним джерелом інформації є всесвітня мережа Інтернет та електронні носії (комп’ютерні програми). Сучасні діти повинні отримувати повний обсяг знань з усіх предметів. Для цього треба використовувати як традиційні форми і методи проведення уроків, так і програмні засоби навчання для використання в кабінеті інформатики, на інтерактивних дошках, за допомогою проекторів.

Багато сучасних медіа-посібників створені на допомогу вчителю у проведенні уроків. На наш погляд, ці посібники вирішують частину шкільних проблем, пов’язаних із матеріальним забезпеченням хімічного кабінету та дають змогу використати матеріал на певному етапі уроку, показати досліди в динаміці, повторити демонстрації, повторно звернутися до навчального матеріалу.

Працюючи в режимі навчання, програма виводить на екран дисплею навчальну інформацію, ставить запитання для того, щоб перевірити ступінь розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь неправильна, комп’ютер або підказує, як знайти правильну відповідь, або сам дає правильну відповідь і ставить наступне запитання.

У режимі тренажера виводяться тільки тексти запитань. При неправильній відповіді на запитання комп’ютер дає коментар; результати відповідей не запам’ятовуються, час на їх опрацювання не обмежується.

У режимі контролю варіанти завдань підбирає комп’ютер, час на обмірковування відповіді обмежується, результати відповідей фіксуються, при неправильній відповіді ця програма дає правильну відповідь та коментар. По закінченні виводиться список тем, які потрібно повторити і виставляється оцінка.

Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: служить засобом спілкування, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учня, створює проблемні ситуації і надає йому нових пізнавальних можливостей.

Способи використання інформаційно-комунікаційних технологій різноманітні: робота всім класом і групами, парами або індивідуально. Вище зазначені способи обумовлені не тільки наявністю чи відсутністю достатньої кількості апаратних засобів, але й дидактичними цілями.

Пропонуємо власний погляд на впровадження інформаційних технологій на різних етапах уроків:


Етап перевірки домашнього завдання

Етап вивчення нового матеріалу

Етап закріплення знань

1. Тестування учнів з теми

1. Перегляд нового матеріалу на електронному носії

1.Створення тестових завдань та їх виконання

2. Створення учнями кросвордів, лабіринтів та розв’язування їх на уроці іншими учнями

2. Перегляд електронної наочності

2.Первинне тестування з теми на електронному носії

3.Презентація матеріалу, опрацьованого самостійно окремими учнями вдома

3.Перегляд мультимедійних презентацій, підготовлених учителем чи учнями

3.Презентація результатів діяльності (індивідуальної чи групової)

Наприклад, якщо в класі є в наявності тільки один комп’ютер або якщо стоїть завдання організації колективної роботи з пошуку шляхів розв’язання завдань, постановки проблеми, доцільно організувати роботу класу на базі вчительського комп’ютера за допомогою мультимедійного проектора. Такий підхід у ряді випадків виявляється більш продуктивним, ніж індивідуальна робота учнів з комп’ютером.

У навчальному процесі вибір способу використання комп’ютера слід здійснювати у прямій залежності від дидактичної мети конкретного уроку.


Аналізуючи навчальну комп’ютерну програму, звертаємо увагу на такі аспекти:

  • психологічний – як вплине ця програма на мотивацію навчання та ставлення до предмета;

  • педагогічний – наскільки програма відповідає загальній спрямованості шкільного курсу й сприяє формуванню в учнів правильного уявлення про навколишній світ, хімічні процеси;

  • методичний – чи сприяє навчальна програма кращому засвоєнню матеріалу; чи доцільним є підбір завдань, що пропонуються учням; чи методично правильно викладено матеріал;

  • організаційний – чи раціонально сплановані уроки з використанням комп’ютера та нових інформаційних технологій; чи достатньо учням виділяється часу для самостійної роботи на комп’ютері.

Комп’ютери в навчанні, на нашу думку, повинні використовуватися лише в тих випадках, коли вони забезпечують одержання знань, які неможливо здобути без комп’ютерних технологій. Дуже важливо побудувати навчання таким чином, щоб учень розумів, що задачу розв’язує він. Учні втрачають інтерес до навчання, якщо є свідками знищення плодів їхньої праці, тому при створенні програмних продуктів чи дидактичних матеріалів слід використовувати й результати учнівської діяльності.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє:

а) адаптивності навчального матеріалу (залежно від індивідуальних особливостей учнів);

б) одночасній роботі групи учнів за комп’ютером;

в) інтерактивності (взаємодія ЕОМ і учня, що, певною мірою,імітує реальне спілкування);

г) контролю індивідуальної роботи учнів у позаурочний час.

Комп’ютер реалізує навчання в діалоговому режимі. Комп’ютеризовані навчальні матеріали (ППЗ) найбільш придатні для адаптування до індивідуальних особливостей учнів. Це зумовлено специфікою комп’ютерних технологій, які базуються на таких чинниках:


  1. Значний обсяг пам’яті сучасних комп’ютерів, що дозволяє зберігати великі обсяги навчальної інформації.

  2. Висока швидкість комп’ютера що дозволяє значно підвищити реактивність ЕОМ (у середньому швидкість реакції на запитання або відповідь учня складає 1-2 секунди).

  3. Здатність аналізувати відповідь учня.

  4. Діалоговий режим зв’язку навчального матеріалу (ППЗ) з учнем здійснюється імітуючи функції вчителя. Тільки комп’ютер здатний забезпечувати різноманітний за формою і змістом зв’язок з учнем.

  5. Наявність зворотного зв’язку, тобто можливість здійснення корекції саме учнем, який спирається на консультативну інформацію, що добувається з пам’яті комп’ютера або особисто учнем, на основі автоматичної діагностики помилок, що були допущені в ході роботи. Спосіб подачі такої інформації залежить від конкретної програми. Наприклад, програмний підручник „Хімія. 8-9 клас. Компілятор уроків” (видавництво "Мальва") найкраще використати при вивченні хімії у 9 класі. Це — бібліотека електронних наочностей, яка містить таблиці, колекції, моделі, портрети видатних учених, історичні довідки. Перевага цього посібника полягає в тому, що до кожного уроку можна підготуватися напередодні, а на уроці використати для перегляду вже готовий матеріал. Для викладання та вивчення хімії у 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів слід використатипрограмний підручник «Хімія - 8» (видавництво КВАЗАР-Мікро). Завдяки йому можна вирішити багато проблем за відсутності наочності, певного обладнання і реактивів. Використання цього посібника на уроках корисне як для вивчення навчального матеріалу, підготовки до практичних робіт, так і для повторення вивченого та самостійного опрацювання матеріалу, демонстрації будь-яких реакцій.

Повторення та закріплення засвоєних знань, умінь і навичок у процесі інтерактивної взаємодії учня з комп’ютером — один із найпродуктивніших сучасних дидактичних прийомів. Використання тестових завдань дає можливість суттєво підвищити ефективність роботи, відкриває шлях до оперативного зворотного зв’язку, під час якого отримується інформація про особливості засвоєння учнями нового матеріалу.
Перевіривши тестові завдання, вчитель може відкоригувати навчальний матеріал наступного уроку, приділивши увагу більш складним моментам, зосередити увагу школярів на інформації, яку необхідно запам’ятати.

Практичний досвід свідчить, що використання тестових завдань є досить ефективним інструментом, що стимулює підготовку учнів до кожного уроку й підвищує мотивацію до навчальної діяльності на уроціза умови поєднання з іншими видами перевірки.

Отже, використання у навчальному процесі мультимедійних посібників за умов наявності комп’ютерного забезпечення створює сприятливі умови для розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищення якості знань, урізноманітнення і насичення процесу навчання, істотно підвищує мотивацію, допомагає розвивати професійну компетентність вчителів хімії.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Прищепа С.Г. Інтерактивні технології на уроках хімії / С.Г.Прищепа // Використання гри для розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії. – Х.: Основа, 2006.

  2. Дьяконова Л.І. Використання комп’ютерних технологій на уроках хімії / Л.І.Дьяконова // Хімія. – 2007. - №24.

  3. Туринська Н.В. Хімія. 10 клас / Н.В.Туринська. К.: Перун, 2005.

  4. Фрадіна Н.В., Данильченко В.Є. Хімія. 10-11 класи: навчальний посібник / Н.В.Фрадіна, В.Є. Данильченко. – Х.: Країна мрій, 2002.

  5. Енциклопедичний словник юного хіміка / [В.А. Крицман]. М.: Педагогіка, 1982. – 368 с.



Відділення15. Біологія, основи здоров’я, ОБЖ.

Координатор секції: Гусарук Надія Іванівна, завідувач кабінету біології та основ здоров’я, старший викладач кафедри методики і змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологійРівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал