Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка26/38
Дата конвертації12.12.2016
Розмір8.72 Mb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   38

Навчання математики в 5-9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011-2012 н.р. буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи»(видавництво «Перун», Київ, 2005р.) та у науково-методичному журналі «Математика в школі»(№2, 2006р.).



Програми для 8-9 класів із поглибленим вивченням математики, видрукувані в Інформаційному збірнику МОН (№16, 2008р.), науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» (№6, 2008р.) та розміщені на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України(www.mon.gov.ua).

Таблиця 2

Таблиця розподілу годин для 10-11 класів на навчальні предмети за різними рівнями змісту освіти


Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

10

11

10

11

10

11

Математика

3

3

-

-

-

-

Алгебра


-

-

2

3

5

5

Геометрія


-

-

2

2

4

4

Навчання математики у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за такими підручниками:

Рівень стандарту: «Математика. 10 клас» (автори: О.М. Афанасьєва, Я.С. Бродський, О.Л. Павлов, А.К. Сліпенко) видавництва «Навчальна книга – Богдан»; "Математика. 10 клас" (автори: М.І. Бурда, Т.В. Колесник, Ю.І. Мальований, Н.А. Тарасенкова) видавництва “Зодіак — ЕКО”; “Математика. 10 клас” (автори Бевз Г.П. і Бевз В.Г.) видавництва “Зодіак - ЕКО”.

Академічний рівень: «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (автор Є.П.Нелін) видавництва «Гімназія»; «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (автори: А.Г.Мерзляк, Д.А.Номировський, В.Б.Полонський, М.С. Якір) видавництва “Гімназія”; “Геометрія. 10 клас” (автори: Бурда М.І., Тарасенкова Н.А.) видавництва “Зодіак — ЕКО”.

Профільний рівень: «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (автори: Є.П.Нелін) видавництва «Гімназія»; «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (автори: А.Г.Мерзляк, Д.А.Номировський, В.Б.Полонський, М.С. Якір) видавництва “Гімназія”; «Геометрія. 10 клас» (автори: Г.П.Бевз, В.Г.Бевз, Н.Г.Владімірова, В.М.Владіміров) видавництва «Ґенеза».

Поглиблений рівень: «Алгебра і початки аналізу. 10 клас» (автори: А.Г.Мерзляк, Д.А.Номировський, В.Б.Полонський, М.С.Якір) видавництва “Гімназія”; «Геометрія. 10 клас» (автори: Г.П.Бевз, В.Г.Бевз, Н.Г.Владімірова, В.М.Владіміров) видавництва «Ґенеза».

Ці підручники створено у відповідності до Державного стандарту та нових програм із математики, алгебри, початків аналізу та геометрії для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів.

Методичні особливості вивчення математики, перелік підручників, розподіл годин на вивчення окремих тем та кількість тематичних оцінювань у 11 класах будуть наведені у Інструктивно-методичному листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України про вивчення математики у 2011-2012 навчальному році.

Програми з базових дисциплін, затверджені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, реалізують завдання освітніх галузей Державного стандарту освіти в Україні.

Питання диференціації навчання і створення профільних класів уже перейшло в практичну площину. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України затвердило навчально-тематичні плани, де вказано на можливість виділення різної кількості годин залежно від обраного профілю, починаючи з початкової школи, прогнозувати той чи інший профіль. Профільні програми підготовлені на базі програм для загальноосвітньої школи і є, по суті, варіаціями, адаптованими до потреб різних учнівських аудиторій.

Наступність у використанні програм для окремих курсів за вибором та факультативів, починаючи з початкової школи і до старшої, їх залежність один від одного є необхідністю. Ці програми можуть використовувати учителі, які мають додаткові години для факультативів чи години інваріантної складової навчального плану в старшій школі для профільного навчання; заступники директора при наданні рекомендацій щодо курсу за вибором в основній і старшій школі та при затвердженні календарних планів учителів; методисти, які опікуються тими чи іншими циклами предметів.

Вони враховують досвід апробації цієї програми та зберігають її концептуальні засади. Профільна диференціація курсу за умов «перехідного періоду» охоплює старшу школу (10—11 класи). Основу диференціації програм 10—11 кл. складає загальна структура профільної школи, кількість годин, виділених на вивчення того чи іншого предмета.

Для поступового впровадження профільного навчання доцільно ширше використовувати варіативну складову навчального плану (курси за вибором, факультативи, гуртки).

У додатку до листа МОНМС України від 29.04.11 № 1/9-324 зазначається, що години варіативної складової Типових навчальних планів передбачаються на:


  1. збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;

  2. упровадження курсів за вибором;

  3. факультативи, індивідуальні та групові заняття.

При розподілі варіативної складової навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

Таблиця 3




5 кл.

(варіант І)

8 кл. (варіант ІІ)

10 кл.

(варіант ІІІ)

Гранично допустиме навантаження на одного учня

23

31

33

Навантаження інваріантної складової без фізичної культури

24,5 – 2,5 = 22

31 – 3 = 28

32 – 2 = 30

Варіативна складова, передбачена Типовими навчальними планами

2,5

3

6

Отже, у 5-му класі (варіант І) кожного учня можна довантажити не більше ніж 1 годиною, а всього на варіативну складову відводиться 2,5 години; у 8-му класі (варіант ІІ) кожного учня можна довантажити 3 годинами, стільки ж відводиться на варіативну складову, а у 10-му класі (варіант ІІІ) ці показники становлять 3 і 6 годин відповідно. Зводяться показники можливого довантаження та передбаченої варіативної складової за рахунок проведення курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять для окремих груп учнів класу.

Програми факультативних курсів, гуртків, курсів за вибором розміщені в навчально-методичному посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)»(упоряд.: Н. С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В. Єргіна). Даний збірник схвалений до використання у загальноосвітніх навчальних закладах МОН України.

Наведемо деякі приклади навчальних програм факультативів та курсів за вибором з математики.

Зміст факультативного курсу «Цікава математика» для 6 класу («Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання»(Харків:видавництво «Ранок», 2011))дає можливість у доступній формі зрозуміти роль математики у повсякденному житті. На прикладі літературних творів, народних знань із математики учні мають навчитися розв’язувати конкретні задачі практичного змісту.

Зміст факультативного курсу для загальноосвітніх навчальних закладів “За лаштунками шкільної математики 7-9 класів” («Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання»(видавництво Харків:«Ранок», 2011)), органічно пов’язаний зі змістом основного навчального матеріалу шкільного курсу математики і водночас має самостійний характер. Вчитель може самостійно добирати  додаткові теми залежно від їх актуальності, при цьому не змінюючи логіки усього курсу

Метою факультативного курсу «Розв’язування задач з параметрами» («Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання»(Харків: видавництво «Ранок», 2011)), для учнів 8-11 класів є поглиблення й розширення знань учнів із певних тем шкільного курсу математики, формування в них умінь і навичок розв’язування більш складних задач, що сприятиме подальшому успішному складанню відповідного рівня вступних випробувань.

Для учнів 10-11 класів фізико-математичного профілю пропонуються курси за вибором “Методи розв’язування рівнянь, нерівностей, їх систем” (збірник “Навчальні програми з математики для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків” видавництва “Навчальна книга”(Київ, 2003 р.)),“Функції та їх графіки”, “Задачі з параметрами”, “Методи розв’язування задач” (науково-методичний журнал “Математика в школі”, 2004 р.,№6).

Кожен навчальний заклад самостійно визначає перелік гуртків, факультативів, курсів за вибором залежно від профілю і мети навчання, а також враховуючи інтереси і побажання учнів.

Програми дають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень підготовки учнів, їхні інтереси та нахили, вчитель може запропонувати свою логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін.

До програми можна вносити зміни щодо послідовності вивчення кремих тем, з урахуванням контингенту учнів, рівня їхньої підготовки, інтересів і здібностей. При цьому необхідно забезпечити засвоєння учнями базового змісту шкільних програм.

Резерв навчального часу, а також години на повторення навчального матеріалу вчитель може використовувати на власний розсуд, зокрема на повторення на початку навчального року за курс попереднього класу, як додаткові години на окремі теми, якщо вони важко засвоюються учнями, або для узагальнення й систематизації матеріалу при підсумковому повторенні. А перехід до профільного навчання — це вже будівництво нової школи — магістральний шлях реформи.

Широкі можливості для інтенсифікації та оптимізації навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають сучасні інформаційні технології навчання.

Створено навчаючі програми GRAN 1, GRAN –2D, GRAN - 3D, які призначені для використання на уроках математики у старших класах. За їх допомогою доступнішим стає вивчення ряду тем курсу алгебри та початків аналізу, геометрії: побудова графіків функцій, розв’язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій, об’ємів тіл обертання тощо.

Пакет динамічної геометрії DG створено для комп’ютерної підтримки шкільного курсу планіметрії і призначений для використання вчителями математики і учнями 7-9 класів на уроках геометрії. Пакет може бути використаний для створення інтерактивних навчальних посібників із гіперпосиланнями, підказками, динамічними ілюстраціями та мультимедійними можливостями; для створення динамічних опорних конспектів із коментарями; розробки довідників.

Програмно-методичний комплекс (ПМК) ТЕРМ VII-ІX призначений для використання на уроках алгебри у 7-9 класах, а також вчителям математики – при підготовці до проведення уроків, самостійних або контрольних робіт, учнями – при виконанні домашніх завдань. ПМК всебічно підтримує практичну діяльність учнів та вчителів, надаючи їм одночасно необхідну інформацію навчального та довідникового характеру.

Педагогічний програмний засіб «Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів «ОЛІМП» дає можливість проводити тестування учнів за питаннями, які пропонує сам викладач. Дає можливість полегшити та прискорити перевірку та оцінювання результатів тестових завдань.

Педагогічний програмний засіб «Математика. 5-6 класи»,
розробником якого є ПП «Контур-плюс» орієнтований на сучасні форми навчання із забезпеченням сумісності з традиційними методами та прийомами навчання в повній відповідності з документами, що регламентують зміст освіти.

Увесь курс розбито на уроки. Кожен урок розкриває конкретну тему згідно з навчальною програмою та містить засоби для пояснення необхідної теми: малюнки, світлини, анімації, дикторський супровід, аудіо- та відеофрагменти тощо. Для перевірки знань передбачені контрольні запитання, завдання, тести.



Програмний засіб містить також довідку щодо роботи з ППЗ, методичні рекомендації, словник термінів і понять, іменний покажчик, додаток.

  • ПМК „Математика, 5-6 класи” може бути використаний учителем:
    - для підготовки до уроку;

  • для пояснення нового матеріалу;

  • для створення власних уроків і редагування існуючих;

  • для формування та закріплення навичок розв’язування вправ, передбачених програмою;

  • для проведення тестового контролю знань;

  • для проведення індивідуальних і факультативних занять.

Серед інших педагогічних програмних засобів з математики, які рекомендовані МОН України до використання, слід відзначити:

  • педагогічний програмний засіб «Алгебра. 7 клас» для ЗНЗ (розробники: НДІ інформаційних технологій, Херсонський державний університет);

  • педагогічний програмний засіб «Геометрія. 7 клас» для ЗНЗ (розробник ЗАТ «Мальва»);

  • педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей «Алгебра. 7-9 класи» для ЗНЗ (розробник ДП НВП «Укрприборсервіс»);

  • педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей «Геометрія. 7-9 клас» для ЗНЗ (розробник ДП НВП «Укрприборсервіс»);

  • педагогічний програмний засіб навчального призначення «Алгебра, 10 клас» для ЗНЗ (розробник ДП НВП «Укрприборсервіс»);

  • педагогічний програмний засіб навчального призначення «Алгебра. 11 клас» для ЗНЗ (розробник ДП НВП «Укрприборсервіс»);

  • педагогічний програмний засіб «Геометрія. 10 клас» для ЗНЗ (розробник ЗАТ «Мальва»);

  • педагогічний програмний засіб «Геометрія. 11 клас» для ЗНЗ (розробник ЗАТ «Мальва»).

Глобальна мережа Інтернет відкриває реальні можливості повсякденного співробітництва і спілкування вчителів та учнів різних навчальних закладів. У зв’язку з цим усі фахівці освіти повинні володіти знаннями про принципи пошуку й обміну інформацією в мережі. Корисні матеріали для роботи можна знайти за адресою http://www.math.kiev.ua.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/2012 навчальний рік» від 29.04.11 № 1/9-325.

  2. Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання: у 2-х частинах / упоряд. Н.С. Прокопенко, О.П.Вашуленко, О.В. Єргіна. – Х.: Ранок, 2011. – (Факультативи та курси за вибором).

  3. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», К.: Перун, 2005.

  4. Інформаційний збірник МОН. - 2008. - №16.

  5. Науково – методичний журнал «Математика в школі. – 2010. -№7-9.

Відділення13. Інформатика.

Координатор секції: Буняк Володимир Олександрович, завідувач кабінету інформатики, старший викладач кафедри методики і змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологій Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Тема. Формування професійної компетентності сучасного педагога в умовах існуючих моделей методичної служби.
Буняк Володимир Олександрович,

завідувач кабінету інформатики,

старший викладач кафедри методики

і змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологій

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ
Постановка проблеми. За умов інформатизації освіти розширюються вимоги до вчителів інформатики, зокрема вони повинні вміти реалізовувати у власній педагогічній діяльності особистісноорієнтований та компетентнісний підходи, генерувати нові ідеї при вирішенні педагогічних проблем, грамотно працювати з різноманітними засобами доступу до інформаційних ресурсів. Так, науковець Ю.С. Римський наголошує, що інформаційне суспільство потребує фахівців, які вміють активно діяти, самостійно приймати рішення, гнучко адаптуватися до швидкозмінних умов сучасного життя [6].

Тому в закладах післядипломної педагогічної освіти при ознайомленні із сучасними методичними підходами до вивчення фахових дисциплін у курсантів необхідно формувати готовність до майбутньої професійної діяльності, активізувати мотивацію навчально-пізнавальної діяльності, розвивати особистісні якості та критичне мислення. При цьому вониповинні усвідомити, що педагогічна діяльність вимагає сьогодніне лише ретельної підготовки до уроків, постійного аналізу власної діяльності, але й готовності до неперервного навчання, удосконалення протягом усієї професійної діяльності.



Аналіз досліджень і публікацій. Дослідження психолого-педагогічних особливостей організації навчання у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, розробку та впровадження інноваційних педагогічних технологій здійснювали В.П. Беспалько, СУ. Гончаренко, Д. Дьюї, Ю.І. Машбиць, П.І.Сікорський, М.Б. Євтух та ін.

Методологічні та теоретичні основи компетентнісного підходу до оцінювання результатів навчання розглядали Б. Блум, І.А, Зімня, В.В. Краєвський, С.А. Раков [5], Ю.С. Рамський [7], О.В. Овчарук та ін.

Питання підготовки вчителів інформатики до професійної діяльності, розвитку інформаційної культури та формування професійних компетентностей на різних етапах становлення вивчали В. Ю. Биков, О. М. Гончарова, М. І. Жалдак, В. І. Клочко, М. П. Лапчик, Н. В. Морзе [4], Ю. С. Рамський [6], C. O. Семеріков [8] та ін.

Однак недостатньо дослідженими та розробленими залишаються питання перепідготовки вчителів на основі компетентнісного підходу. Також варто визначити, які компетентності учителів інформатики мають бути сформовані за умов кредитно-модульного навчання.



Мета статті —розкрити психолого-педагогічні особливості професійних компетентностей учителя інформатики, описати процес їх формування у ході ознайомлення із сучасною методикою навчання інформатики.

Виклад основного матеріалу. У психолого-педагогічній літературі навчання визначається як цілеспрямований процес здобування і засвоєння знань, умінь, навичок, способів пізнавальної діяльності людини, що здійснюється відповідно до поставлених завдань [1, с.223]. Навчання є двостороннім процесом спільної діяльності викладача та курсанта, що спрямована на досягнення взаємопов'язаних цілей: освітньої – оволодіння знаннями, уміннями і навичками; розвиваючої – розвиток мови, пам'яті, мислення, творчих здібностей; виховної – формування світогляду, культури. Обидві сторони – викладач та курсант – беруть активну участь у цій діяльності, але кожен по-своєму.

Навчання розглядається науковцями як особлива діяльність курсантів, у процесі якої відбувається не тільки оволодіння знаннями, уміннями та навичками з фахових дисциплін, але й забезпечується їхній розумовий розвиток, удосконалення інтелектуальної сфери й пізнавальних здібностей.

Для того, щоб засвоєні знання стали предметом практичних дій учителя, у нього має бути сформоване вміння й сприймати, переробляти і фіксувати,а ще — управляти процесом їх вивчення. Тому важливими у навчанні є не стільки знання як такі, скільки можливість осмислено оперувати ними у ходірозв'язування професійних задач, здатність використовувати їх, здобуваючи нові знання. Необхідно пам'ятати, що здобування знань та засвоєння способів діяльності значною мірою залежить від наявності мотивації до учіння, ціннісних орієнтацій суб'єкта, накопиченого досвіду, здібностей, професійного інтересу.

Значення традиційної тріади "знання-уміння-навички" у єдиному комплексі та розширення його змісту через: мотивацію діяльності; здібності до подолання стереотипів; гнучкість мислення; характер особистості (самостійність, цілеспрямованість, здібності та ін.) у сучасних умовах виражене поняттям «компетентність».

Під компетентністю розуміють комплекс знань, умінь та навичок, досвід застосування їх для здійснення діяльності, метою якої є досягнення певних цілей, ставлення до процесу та результатів виконання цієї діяльності [2, с.66]. Виконуючи певну послідовність дій, розмірковуючи над їх виконанням, усвідомлюючи потребу в них, оцінюючи результати такої діяльності, вчителі набувають компетентностівідповідного рівня у певній галузі знань.

Якщо сфера життя, в якій людина здатна ефективно функціонувати, є достатньо широкою, то мова йде про «ключову» чи життєву компетентність. Якщо компетентність розглядається у вужчій сфері, наприклад, у рамках деякої наукової дисципліни, то виділяють предметну чи галузеву компетентність, з допомогою якої фахівець може визначити і самостійно розв'язати проблеми, характерні для конкретної сфери діяльності.

Процес набуття індивідом компетентностей здійснюється під впливом різних факторів, наприклад, під час навчання у вищому навчальному закладі чи при здійсненні фахової діяльності. Щодо вимог до рівня підготовки випускників вищих навчальних закладів, то ключові компетентності є інтегральними характеристиками якості їх підготовки, пов'язані з їх здатністю застосовувати знання, уміння, навички, ставлення до певного міждисциплінарного кола проблем [2].

Отже, компетентність – це результативно-діяльнісна характеристика освіти.

Компетентність фахівця включає наступні аспекти: розуміння сутності виконуваних завдань; знання досвіду, який є в цій галузі; вміння обирати засоби та способи дії, адекватні конкретним практичним обставинам; почуття відповідальності за досягнуті результати; здатність вносити корективи у процес досягнення цілей.

Беручи до уваги розвиток сучасного суспільства та освіти, особливості педагогічної діяльності, основні функції вчителя інформатики у загальноосвітніх закладах, професійні компетентності вчителя можна подати як сукупність взаємопов'язаних загальнопрофесійних та предметних компетентностей (див. рис. 1):



Рис. 1. Професійні компетентності вчителя інформатики
Професійно компетентний учитель повинен уміти успішно розв'язувати завдання щодо організації навчання учнів, мати позитивну мотивацію до професійної діяльності та отримувати задоволення від неї, удосконалювати педагогічну майстерність, усвідомлювати перспективу свого професійного розвитку, збагачувати педагогічний досвід особистим творчим доробком.

С.А. Раков у професійній діяльності вчителя математики, а це стосується і вчителя інформатики, виділяє наявність наступних компетентностей [5]:

1) процедурна компетентність – передбачає володіння базовими поняттями та послідовностями дій з певної галузі знань, сформованість умінь розв'язувати типові задачі з відповідного предмета;

2) технологічна компетентність – володіння, сучасними засобами ІКТ для розв'язування поточних задач; усвідомлення комп'ютера як універсального автоматизованого робочого місця;

3) дослідницька компетентність – передбачає володіння засобами ІКТ та методами застосувань у різних галузях знань; усвідомлення комп'ютера як універсального технічного засобу автоматизації навчальних досліджень;

4) методологічна компетентність – це застосування засобів ІКТ при розв'язуванні індивідуально і соціально значущих проблем; усвідомлення комп'ютера як основи інтелектуального технологічного середовища.

Використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності обумовило виділення у предметних компетентностях учителя інформатики компетентностей з інформаційно-комунікаційних технологій, під якими розуміють здатність фахівця виважено та обґрунтовано використовувати комп'ютерно орієнтоване методичне забезпечення навчального процесу, будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ, давати оцінку процесові й досягнутим результатам інформаційно-технологічної діяльності.

Важливим компонентом методичної системи навчання вчителів інформатики під час курсової перепідготовки та у міжкурсовиий період, який визначає дидактичні умови набутгя професійних компетентностей та фахового становлення педагога, є дисципліни з методики навчання інформатики, зокремакурс «Вибрані питання шкільного курсу інформатики з методикою навчання», основна мета якого – формування методичної культури вчителя інформатики.

Під методичною культурою вчителя інформатики розуміють діяльність учителя, що базується на сформованості загальних і конкретних методичних умінь, якіспираються на знання і навички, сформовані при вивченні фахових дисциплін, зокрема математики, інформатики, математичної логіки, методів обчислень, дискретної математики, педагогіки, психології, філософії, методики навчання математики (фізики).

Опанування змістом даного курсу спрямоване на реалізацію наступних цілей: сформувати знання та вміння, необхідні для творчого викладання шкільного курсу інформатики для учнів різного віку та в різних умовах технічного і програмно-методичного забезпечення; підготувати учителів до організації і проведення різних форм позакласної роботи; розвинути і поглибити загальні уявлення про перспективи інформатизації усфері освіти [3].

Зміни у підготовці сучасних учителів інформатики зумовлені певними причинами, серед яких можна виділити: соціальні вимоги інформаційного суспільства до випускників школи й учителів до використання високотехнологічних ІКТ; вимоги до самоосвіти, компетентного застосування здобутих ними знань та умінь; потреби формування у них творчих умінь, підвищення рівня інформатичної культури. Отже, у діяльності сучасного вчителя інформатики мають виважено поєднуватися педагогічна майстерність, мистецтво комунікацій та нові технології.

У підготовці учителів інформатики можна виділити такі два компоненти: фундаментальний і прикладний. У центрі уваги науково-методичних досліджень сьогодні знаходяться прикладні аспекти. Відзначається, що загальноосвітнім закладам потрібен учитель інформатики з фундаментальними знаннями в галузі інформатики [4;5;7-9]. Фундаментальна підготовка вчителя спрямована на посилення взаємозв'язків теоретичних та практичних знань, формування цілісної наукової картини світу, на його індивідуально-професійний розвиток.

Курс «Вибрані питання шкільного курсу інформатики з методикою навчання» передбачає засвоєння вчителями теоретичних основ інформатики та дидактики на основі особистого досвіду. В основі курсу – продуктивне засвоєння фахових галузей знань через їх власну дослідницьку діяльність. Виділимо наступні завдання курсу:

а) методичні — розкрити значення інформатики в освіті, психолого-педагогічні аспекти засвоєння предмета, зв'язок шкільного курсу інформатики з інформатикою як наукою і найважливішими галузями її застосування; розкрити значення інформаційної культури в загальній і професійній освіті людини, вплив засобів ІКТ на розвиток суспільства; з’ясувати взаємозв’язки ШКІ з іншими навчальними предметами; вивчити зміст державного освітнього стандарту з інформатики, шкільних програм, підручників, навчальних і методичних посібників; орієнтувати вчителів на організацію навчання інформатики для учнів різного віку;

б) пізнавальні — виховувати у вчителів творчий підхід до розв'язування проблем, формувати вміння самостійно аналізувати психолого-педагогічні ситуації; розвинути прагнення до самоосвіти; поглибити уявлення про перспективи інформатизації у сфері освіти; вивчити умови формування інформаційної культури учнів, активізації їх пізнавальної діяльності, творчої активності, самостійного пошуку нових знань;

в) практичні — сформувати у вчителів знання, вміння та навички, необхідні для творчої організації навчального процесу зі шкільного курсу інформатики для учнів різного віку та в різних умовах технічного і програмно-методичного забезпечення; сформувати підхід до індивідуалізації та диференціації навчання, підготувати до організації різних форм позакласної роботи; виробити вміння щодо: тематичного планування, розроблення методики проведення уроків різних типів, добору інтерактивних методів та форм навчання, використання в освітніх цілях послуг мережі Інтернет, визначення навчальних досягнень учнів.

З метою удосконалення процесу підготовки майбутніх учителів варто: реалізовувати ідеї особистісно орієнтованого навчання; формувати готовність учителів до педагогічної діяльності (див. рис. 2); використовувати інтерактивні технології у поєднанні з традиційними організаційними формами навчання; організовувати самостійну роботу через індивідуальні науково-дослідні завдання та ін.
Готовність учителів до педагогічної діяльності
Рис. 2 Компоненти готовності вчителів до педагогічної діяльності
Психолого-педагогічною основою методичної підготовки вчителів інформатики до фахової діяльності є:

- професійна спрямованість навчально-пізнавальної діяльності (підпорядкування усіх аспектів освітнього процесу завданням курсу);

- реалізація систематичності та послідовності (охоплення студентів різними формами навчальної діяльності з урахуванням структури курсу), дидактичних принципів навчання, принципів розвиваючого навчання;

- застосування модульно-рейтингової системи організації навчального процесу та елементів дистанційної форми навчання.

Ю.С. Рамський у ході підготовки учителів пропонує використати «інтеграцію різнорідних середовищ в єдиний простір навчальної діяльності», що базується на об'єднанні трьох середовищ:

а) навчального (моделює форми і види навчальної взаємодії);

б) професійного (вивчає наукові проблеми, завдання та їх розв'язування в контексті навчального процесу);

в) соціального (адаптує до конкретних умов професійної діяльності)[7].

Добір змісту курсу «Вибрані питання шкільного курсу інформатики з методикою навчання» та структурування навчальних відомостей здійснюється, виходячи із:організації навчального процесу в педагогічному університеті і загальноосвітніх закладах; спрямованості курсу на формування методичної культури вчителя; взаємозв'язку із суміжними фаховими дисциплінами та рефлексії співвідношення теоретичної підготовки з результатами педагогічної практики. Тому при розгортанні змістової лінії курсу викладач має орієнтуватися не лише на сукупність знань, умінь і навичок, а перейти від знань статичних до динамічних, що стануть фундаментом у формуванні предметних та професійних компетентностей відповідного рівня.

Підготовка вчителів у галузі застосування ІКТ повинна бути спрямована не тільки на те, щоб підготувати компетентного користувача ІКТ, а, головним чином, на вивчення питань, які стосуються застосування цих технологій упедагогічній практиці. У зв’язку з цим головне завдання – навчити вчителів розуміти, як конкретні технології інтегруються в існуючу систему освіти і як їх застосування може покращити навчальний процес. При вивченні курсу вчителі розв'язують основні методичні завдання, зокремадобирають зміст навчальних відомостей, раціональні технології навчання та моделюють їх практичну реалізацію. При цьому центр уваги зміщується з вивчення конкретних відомостей з інформатики та педагогіки на всебічний розвиток особистості, її розумові і творчі здібності, не зменшуючи системоутворювального значення базових знань, які, в міру того, як розвиваються дані галузі, можуть використовуватися майбутніми фахівцями для вироблення нових знань та умінь.



Зрозуміло, що зміст методики навчання фахових предметів повинен бути не лише об'єктом оволодіння, а й засобом розвитку вчителів. Для активної участі вчителів у фаховій підготовці важливо розвивати у них професійне мислення, для якого характерне критичне ставлення до досягнутого, здатність встановити міжпредметні аналогії, запропонувати нове та обґрунтувати його зв'язки з раніше здобути знаннями.

Висновки. Із метою ефективної підготовки учителів інформатики потрібно відкоригувати цілі і зміст навчання, запроваджувати нові форми і методи навчання, створювати професійно орієнтовану систему методичної підготовки, тобто наблизити освітній процес до професійної діяльності. Компетентнісний підхід при фаховій підготовці вчителів полягає в зміщенні акценту з накопичування визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки і досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Дослідити компоненти кредитних технологій навчання вчителів інформатики на основі компетентнісного підходу до оцінювання результатів навчання. Подальшого дослідження потребують питання щодо проектування освітніх стандартів підготовки вчителя інформатики в інформаційному суспільстві.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У.Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 374 с.

  2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / за заг. ред. О.В.Овчарук. - К.: "К.І.С.", 2004. -112с.

  3. Лапчик М.П. Методика преподавания информатики: учебн. пособ. [для студ. пед. вузов] / М.П.Лапчик, И.Г.Семакин, Е.К.Хеннер; под общ. ред. М.П.Лапчика. - М.: Академия, 2001, - 624 с.

  4. Морзе Н.В. Система методичної підготовки майбутніх учителів інформатики в педагогічних університетах: дис. ...докт. пед. наук: 13.00.02 / Н.В.Морзе - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. - 452 с.

  5. Раков С.А. Формування математичних компетентностей учителя математики на основі дослідницького підходу у навчанні з використанням інформаційних технологій: дис. …докт. пед наук: 13.00.02 / С.А. Раков. – Харків:ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2005. - 538 с.

  6. Рамський Ю.С. Зміни в професійній діяльності вчителя в епоху інформатизації освіти / Ю.С. Рамський // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук, праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Вип. 5 (12). - С. 10- 12.

  7. Рамський Ю.С. Методична підготовка вчителя інформатики та розвиток його фахових компетентностей / Ю.С. Рамський, Н.Р. Балик // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук, праць. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2009. - Вип. 7. - С. 32-35.

  8. Семеріков С.О. Фундаменталізація інформатичної освіти / С.О.Семеріков // Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук, праць. - К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. - Вип. 7 (14). - С. 40- 49.

  9. Смирнова-Трибульская С.М. Основы формирования информатических компетентностей учителей в области дистанционного обучения: монография / Є.М. Смирнова-Трибульская. - Херсон: Айлант, 2007. -704с.


Штиба Олександр Степанович,

методист Березнівського

районного методичного кабінету
Марцинюк Ярослав Степанович,

методист навчально-методичного центру відділу освіти Радивилівської

районної державної адміністрації
«КРУГЛИЙ СТІЛ» ІЗ ТЕМИ «НОВІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАТИКИ В УМОВАХ ПРОФІЛІЗАЦІЇ СТАРШОЇ ШКОЛИ»
Характерною рисою нашого часу є зростання впливу інформації на всі сфери діяльності людства. Це стало можливим завдяки якісній зміні методології наукових досліджень у сфері математики, фізики, кібернетики, обчислювальної техніки і новітніх інформаційних технологій. Сучасна школа повинна реагувати на такі зміни і будувати навчання в гармонії природи і технологій. Учитель повинен зробити учня учасником навчальної діяльності з урахуванням усіх якостей особистості, адже кожна дитина — це джерело почуттів, ідей, захоплень та надій.

Вивчення предмета«Інформатика» давно вийшло за рамки самого предмета, і сьогодні важко сказати, де не використовуються інформаційні технології.

Зважаючи на все зазначене вище, беручи до уваги необхідність надання школою базових знань, практичних умінь і навичок та враховуючи наявний досвід навчання шкільної інформатики, із загального курсу інформатики варто виділити три його складові:


  • базову (фундаментальну) інформатику;

  • прикладну інформатику;

  • інструментальну інформатику;

З уведенням профілізації учні обирають не стільки майбутні професії, скільки спрямовують себе на вивчення тих предметів, які їм зрозуміліші і ближчі. У зв’язку з цим завдання вчителя: не примусити вчитися, а показати і допомогти учневі вибрати те, що буде цікавим і захоплюючим для нього впродовж усього життя.

Для вирішення даних питань при відборі учнів до певного профілю необхідно впроваджувати допрофільну підготовку, яка має здійснюватися на діагностичній основі,а її метою має бути не тільки виявлення професійних орієнтацій учнів, а й формування інтересів, потреб, самомотивованого, самостійного навчання як усвідомленої навчальної діяльності. Важливо, щоб учень усвідомив себе суб'єктом вибору профілю навчання.

Діагностику необхідно проводити на базі профорієнтаційних та психологічних тестів із дотриманням необхідних методик. Наприклад, учителю варто мати дані стосовно кожного учня, аби при виникненні певних проблем скоригувати напрямок підготовки. Для цього добре підходять наступні тести:


  • визначення темпераменту (методика Г. Айзенка);

  • визначення типу характеру (методика Шмишека);

  • визначення загальних розумових здібностей (А. Отіс, Р. Леннон);

  • визначення розвитку видів пам’яті.

Протягом трьох років означений підхід використовувався в Радивилівській ЗОШ №2 і показав ефективність щодо відбору учнів до профільних класів та підготовки до олімпіад із базових дисциплін.

Після проведення діагностики необхідно проводити з учнями, а інколи і з їх батьками бесіди, адже завдяки спілкуванню досвідчений учитель може визначити нахили дитини і її бажання. У зв’язку з цим варто наголосити, що правильний відбір — це 50 відсотків успіху вчителя,а ще — клопітка праця та велике бажання дітей відкривати для себе все нове і цікаве.

Сьогодні в школі ми маємо і наявну техніку, і ліцензоване програмне забезпечення не тільки з інформатики, але й з інших предметів, що дає можливість учителю іншої дисципліни коректувати, доповнювати знання учнів. За умови правильного розподілу навантаження на дитину і методичного підходу до вивчення як основного предмета, так і інших, супутніх дисциплін, ми отримаємо гармонійно розвинену особистість з високими навчальними показниками.

Надалі розглядатимемо інформаційно-технологічний профіль як такий, що відповідає обраній темі дослідження. Підготовка з даного профілю передбачає поглиблене вивчення точних наук, зокрема і тих, які або зовсім не вивчаються в школі, або вивчаються частково. На рис. 1. зображено зв’язок інформаційно-технологічного профілю з основними предметами, які необхідні для забезпечення більш повного його вивчення.



Базова

(фундаментальна)

інформатика
Прикладна

інформатика
Інструментальна

інформатика

Математика

Фізика

Алгебра логіки

Електроніка

Інформаційно-

технологічний

профіль

Дизайн

Кібернетика
Рис. 1. Зв'язок інформаційно-технологічного профілю з

основними предметами
Використання предметного (навчального) програмного забезпечення зміцнює і фіксує системні знання учнів, додаткового — розширює кругозір та уяву дитини, дозволяє їй відчути себе причетним до реальної науки.

Правильне планування навчального матеріалу з включенням додаткових елементів з інших дисциплін підсилює і закріплює знання з основних.

Вивчення дисциплін, що не вивчаються в школі бажано вводити у вигляді факультативів у передпрофільну підготовку.

Велике значення щодо вибору інформаційно-технологічного профілю, особливо серед юнаків, має освоєння основ робототехніки та моделювання.Від правильності вибору профілю залежить зацікавленість дітей, їх активність у навчальному процесі, формування свідомого вибору.


Відділення14. Хімія.

Координатор секції: Музика Василь Михайлович, завідувач кабінету хімії, старший викладач кафедри методики і змісту природничо-математичної освіти та інформаційних технологій Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал