Націанальна академія педагогічних наук України двнз «Університет менеджменту освіти» Управління освіти І науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський



Сторінка22/38
Дата конвертації12.12.2016
Розмір8.72 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   38
Тема. Три світи в людському світі (за оповіданням Євгенії Кононенко «Київська елегія»)

Мета. Ознайомити учнів з фактами із життя Євгенії Кононенко, оповіданням письменниці „Київська елегія”; розвивати вміння заглиблюватися в текст, критично мислити, робити висновки й узагальнення, вільно висловлювати власні думки щодо порушених у творі морально-етичних проблем, формувати інтерпретаційну компетентність; виховувати відчуття прекрасного, прагнення до самовдосконалення.

Цілі.

Учні знатимуть: основні факти із життя Є. Кононенко, зміст оповідання „Київська елегія”, сутність його морально-етичних проблем, тлумачення терміна «елегія».

Учні вмітимуть:обґрунтовувати жанрову належність твору,характеризувати образи,висловлювати власну думку щодо порушених у творі питань, розкривати роль художніх деталей, відрефлексовувати власну діяльність, здійснювати самооцінювання.

Тип уроку: Урок позакласного читання.

Обладнання: роздруки текстів твору, роздаткові матеріали, аудіозаписи творів М. Лисенка, мультимедійні презентації.

Методи, прийоми і форми роботи: „Музичний настрій”, словникова робота, робота в групах та парах; метод „Прес”, „Незакінчене речення”, інсценізація уривку з твору.

Глибина драматизму в житті кожної

людини прямо пропорційна проваллю між

тим, хто вона є насправді,

і ким їй доводиться бути.

С. Поярков



ХІД УРОКУ

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку („Музичний настрій”).

(У записі звучить „Елегія” М. Лисенка)

2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.



ІІ. Цілевизначення і планування.

1. Представлення вчителем концепту теми.

2. Визначення цілей і узгодження плану роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Мультимедійна презентація про Є. Кононенко.

2. Визначення жанрових ознак твору. Чи є підстави стверджувати, що це оповідання?

3. Робота із змістом твору.

- Коли, на вашу думку, відбуваються події?

- Хто є головним героєм твору? Якого він віку? Де мешкає?

- Із ким із жителів комуналки у нього найближчі стосунки?

4. Робота в групах.



Запитання для групи №1

  • В якій сім’ї виховувався юний киянин?

  • Як ставився до навчання?

  • Чому йому подобалося працювати за письмовим підвіконням? Як це характеризує героя?

  • Що було зроблено підлітком за широким підвіконням, окрім домашніх завдань?

(Інсценізація уривку)

  • Про що герой мріяв?

  • Чи викликає цей образ у вас симпатію? Чим?

Запитання для групи №2

  • В якій сім’ї виховувалася Маріанна?

  • Як ставилася до навчання?

  • Як автор описує її зовнішність?

  • Чому юний киянин не був закоханий у неї?

  • Чому він ділився з Маріанною своїми відкриттями?

  • Що герой думав про її майбутнє?

Запитання для групи №3

  • Як Миколу Маркіяновича називали в комуналці? Чому?

  • Як характеризує героя його мова?

  • Що він запропонував юному киянинові? Чому?

  • Як проводив свій час?

  • Опишіть його помешкання. Які почуття тут виникали в юного гостя?

  • До якого світу, за словами підлітка, належав літній сусід?

  • Як Микола Маркіянович опинився в нижньому світі? Що свідчить про те, що й там він належав до вищого світу?

  • Як він вплинув на формування світогляду юного героя?

Звіт груп

5. Робота в парах. Складання інформаційного грона „Третій світ”.

6. „Мозковий штурм”:

- Які зміни час вніс у життя героя?

- Які почуття викликали у нього повідомлення про смерть Миколи Маркіяновича, спогади про юність?


  • Як ви розумієте слова: „Він ні для кого не буде тим, ким був для нього Микола Маркіянович. Нікому не вкаже дорогу у третій світ”?

  • Чому герой відчував глибокий сум?

  • Чому молоду дружину ображав його сум?

  • Поясніть роль епіграфа уроку.

  • Чому через кілька років молодий чоловік все ж поїхав до будинку свого дитинства? З ким?

  • Кого зустрів? Чи змінилася Маріанна?

  • Чи дійсно вона належала до третього світу?

7. Проблемне запитання.

Хто може належати до третього світу:

а) той, хто до цього прагне;

б) той, хто народився в третьому світі;

в) той, хто народився для третього світу?

8. Презентація „Третій світ”.

- Чи для щастя обов’язково потрібно належати до третього світу?

- А що потрібно?



Метод „Прес

1. Я вважаю, що...

2. Тому що...

3. Наприклад...

4. Отже...

- Формула щастя Г. Сковороди: „Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу”.

9. „Коло ідей”:

- На скільки світів ви поділили б українське суспільство початку ХХІ століття?

- Який світ вищий сьогодні – матеріальний чи духовний?

- Кого згадає Україна через 50 років?



ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. „Незакінчене речення”.

Оповідання „Київська елегія” допомогло мені зрозуміти, що...

2. Оцінювання роботи учнів на уроці за допомогою картки сомооцінювання.



Домашнє завдання.

Підготувати презентацію самостійно прочитаної книжки українського автора.



Додаток 1

Довідкове бюро

Елегія, -ї, ж, (від латин. еlegia) — жанр медитативної лірики, опис сумного, мрійливого настрою.

Еркер, -а, ч, (нім. еrker) — виступ зовнішньої стіни з вікнами будинку у вигляді ліхтаря для поліпшення освітлення і збільшення площі приміщення.

Фарсі —перська мова,належить до іранських мов індоєвропейської сім’ї.
Додаток 2

Словник музичних термінів

Баркарола (від італ. Barca — човен) — пісня, п’єса для музичного інструмента з ліричною мелодією і розміреним супроводом, що нагадує плескіт хвиль; походить від назви пісень венеціанських човнярів (гондольєрів).

Елегія (від латин. elegia — жалібна пісня) — вокальний або інструментальний музичний твір, проникнутий сумом.

Марш (від фр. marche – ходьба) — музичний твір з енергійним, чітким ритмом.

Ноктюрн (від фр. nocturne – нічний) — невелика музична п’єса спокійного, ліричного, наспівного характеру.

Поліфонія – багатоголосся, засноване на одночасному поєднанні й розвитку рівноправних мелодій.

Реквієм (від латин. reguies – спокій) — багатоголосий вокальний чи вокально-інструментальний твір скорботно-патетичного характеру.

Романс (від фр. romance – романський) — в інструментальній музиці – невелика п’єса наспівного, мелодійного характеру.

Серенада (від іт. serenata) — вечірня пісня на честь коханої, яку виконували під її вікном під акомпанемент лютні, гітари або мандоліни в Італії, Іспанії та деяких інших країнах середньовіччя.

Скерцо (від іт. scherzo – жарт) — музичний твір у швидкому, жвавому темпі з підкресленим ритмом.
Додаток 3

Орієнтовний план презентації літературного твору

1. Короткі відомості про автора.

2. Зміст книжки.

3. Актуальність тематики твору.

4. Критична оцінка твору:

а) особливості композиції книжки;

б) сила впливу слова письменника;

в) майстерність автора у зображенні характерів героїв;

г) майстерність художника, ілюстратора книжки.

5. Основна думка.

6. Враження від прочитаного.

Додаток 4

Картка самооцінювання







Бали

11.

Ви брали участь в роботі на уроці.





2.

Ви вносили вдалі пропозиції, які враховував клас.




3.

Ви надавали підтримку однокласникам або заохочували їх до роботи.




4.

Ви запропонували ідею, яка сподобалася іншим.




5.

Ви вдало узагальнювали думки інших.




6.

Ви давали повні відповіді на запитання.







Загальний бал





Відділення 9. Іноземні мови (англійська, німецька, французька, польська).

Координатор секції: Умурзакова Тамара Федорівна, завідувач кабінету іноземних мов, старший викладач кафедри методики та змісту соціогуманітарної освітиРівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Тема.Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи з учителями іноземних мов.
Кукла Ольга Володимирівна,

методист кабінету іноземних мов,

старший викладач кафедри методики та змісту соціогуманітарної освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

ПРОФІЛЬ ПРОГРАМИ МОВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЕЗИ)
Складові профілю програми мовної освітньої політики України:

- Матеріали проекту моніторингу мовної освіти “Мовна освітня політика”

- Аналіз сучасного стану освітньої політики експертів Ради Європи

- Коментарі та перспективи щодо подальшого розвитку мовної освітньої політики від експертів Ради Європи.



Мовна освітня політика Ради Європи

Мультилінгвізм – наявність у географічному регіоні більше, ніж однієї мови.

Плюрилінгвізм – різноманіття мов, які використовуються людьми (рідна мова, мова меншин, іноземні мови). Це здатність використовувати мови з метою комунікації та участі в міжкультурній інтеракції, де мовець володіє мовами на різних рівнях та досвідом різних культур.

Матеріали проекту моніторингу мовної освіти:

  • система освіти в Україні;

  • система курсів підвищення кваліфікації вчителів;

  • політика лінгвістичної освіти;

  • статус української мови;

  • регіональні мови або мови меншин;

  • міжнародна співпраця у сфері освіти;

- упровадження мовної політики Ради Європи

Міжнародна співпраця у сфері освіти

МОН України було укладено ряд угод та затверджено програми з міжнародними організаціями, а саме:



  • Програма INTEL – навчання для майбутнього;

  • Програма співпраці між Євросоюзом та Радою Європи “Сприяння культурі прав людини в Україні та на південному Кавказі”;

  • Співпраця з американськими радами з міжнародної освіти: FLEX (програма обміну майбутніх лідерів); проект EdGATE (Освітні ворота), основної метою якого є розвиток концепції і подальше створення Європейського регіонального коледжу;

  • Проект “Європейські студії у школах України”, який упроваджується за участью керівників шкіл у Києві та державним центром громадської освіти Баден-Вюртенберг (Німеччина) в рамках європейскього року громадської освіти;

  • Проект “Dreams + Teams”Британської Ради в Україні, метою якого є розвиток лідерських навичок та розуміння інших культур у молоді;

  • Проекти Британської Ради в Україні: англійська мова для молодших школярів, незалежне тестування-тренінг спеціалістів різних рівнів знань англійської мови, розроблення специфікації тестів, проведення пробних тестів;

  • Польсько-українська ініціатива “Разом” (програма обміну студентами, активізація шкільних європейських клубів, створення літніх таборів, конкурси юнацької творчості);

  • Співпраця з американським Корпусом Миру в Україні;

  • Програма “Стипендії імені Фулбрайта” в Україні;

  • Програма “Викладання німецької мови в Україні”;

  • Програма Ради Європи “Pestalozzi”, теми навчання тісно пов'язані з пріоритетними проектами Ради Європи, такими як демократичне громадянське суспільство і права людини, міжкультурна освіта і соціальна інтеграція в школах, багатомовність, міжкультурний діалог і попередження конфліктів, гендерна рівноправність.

Реалізація мовної політики Ради Європи

В Україні запроваджується “Структура програми співпраці МОН України та Дирекції Ради Європи в галузі мовної освіти”. Програма співпраці зосереджує увагу на галузях, де Рада Європи демонструє найбільший досвід та відповідає політичним та стратегічним цілям України.

Головна мета співпраці — формування нового покоління молоді, яке розділятиме цінності демократичного суспільства, поважатиме культурне надбання, релігію та світоспрйняття інших людей, вільно володітиме кількома єропейськми мовами. Все це створює основу для стрімкого розвитку освітнього та професійного статусу України серед країн об'єднаної Європи.

Сучасні іноземні мови в школі

Експерти Ради Європи радять узяти до уваги:



  • упровадження іноземної мови для молодшої школи (з першого класу) як обов'язкового предмета;

  • підхід до викладання та вивчення іноземної мови з урахуванням плюрилінгвальної та міжкультурної компетенцій;

  • важливість англійської мови як міжнародної та її співіснування з іншими іноземними мовами;

  • вивчення іноземних мов та розвиток лінгвістичної й міжкультурної компетенцій, підготовка вчителів, створення програм та оцінювання у світлі нових вимог;

  • білінгвальна освіта;

  • упровадження програм для плюрилінгвальної та міжкультурної освіти стосовно іноземних мов та мов національних меншин.

Коментарі та перспективи щодо подальшого розвитку мовної освітньої політики від експертів Ради Європи

1. Дошкільна освіта. Залучення організацій з позашкільного сектора як гарант здоров'я та соціальної безпеки, встановлення зв'язків між дитячим садком, дошкільною та початковою школами.

2. Білінгвальна освіта. Створення програм, де навчання проводиться іноземною мовою для підвищення ефективності оволодіння іноземною мовою.

3. Мова, знання та вивчення. Важливість вивчення української мови як рідної для всіх школярів України.

4. Навчання читання. Читання як один із основних видів мовленнєвої діяльності дозволяє ознайомити учнів з різними типами текстів; воно є основою грамотності.

5. Навчання письма як значний уплив на розвиток мислення школярів. Писемне мовлення концептуально відрізняється від усного мовлення і має свою власну систему. У шкільній програмі необхідно виділити достатню кількість годин для навчання письма, забезпечившиучнів належним викладанням та відповідними підручниками.

6. Компетентнісний підхід до викладання та навчання мов.

7. Рефлексія щодо мови та її усвідомлення. Це може бути спільною темою, навколо якої вчителі-мовники будь-яких мов (української, мови меншин, іноземної) можуть об'єднатися і сприяти перенесенню понять з однієї мови в іншу.

8. Міжкультурна компетенція. Розширення мети навчання іноземної мови від формування комунікативної компетенції до формування міжкультурної компетенції, більш широке впровадження міжкультурної компетенції у мовну освіту.

9. Підвищення кваліфікації вчителів. Важливо забезпечити послідовність підвищення кваліфікації вчителів протягом їх професійної діяльності.

10. Дирекція шкіл. Необхідність розуміння дирекцією шкіл природи вивчення та викладання мови як рідної, так і іноземної.

11. Професійні мовні асоціації вчителів та важливість їх внеску щодо розвитку професійних якостей педагогів (TESOL - Ukraine).

12. Вивчення, викладання, оцінювання та доступ до якісної освіти. Впровадження теорії та практики мови у викладання інших предметів. Тестування та екзамени, як один із ключових компонентів в забезпеченні якісної освіти.

13. Національні центри для мовної освіти. Функції центрів:створення бази експертів з усіх мов; розвиток програм; методів навчання і оцінювання для усіх мов; сприяння міжпредметним зв'язкам; розробка та схвалення навчальних матеріалів; моніторинг шкільних програм та підвищення кваліфікації вчителів; мотивація запровадження плюрилінгвальної освіти; впровадження міжкультурного підходу; оцінювання ефективності чинних та нових навчальних програм; дослідницька робота.


Умурзакова Тамара Федорівна,

завідувач кабінету іноземних мов,

старший викладач кафедри методики

та змісту соціогуманітарної освіти

Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений учитель України

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ІНОЗЕМНИХ МОВ.

МЕТОДИЧНИЙ ДІАЛОГ
Освіта – найвеличніше з усіх земних благ тільки тоді,

коли вона найвищої якості. Інакше вона абсолютно даремна.

ДжозефКіплінг
У червні 2010 року Міністрами освіти країн Європи була обговорена роль учителя у сучасному світі як професіонала і провідника змін в освітній місії, та прийнято рішення підтримувати освітуфахівців на всіх рівнях з метою виконання їхніх освітніх обов’язків. Відповідно до рішень цієї наради завдання методичних служб у 2011-2012навчальному році полягає в спрямуванні методичної роботи на підвищення майстерності вчителя іноземних мов.Якість знань кожного учня залежить від якості професійноїпідготовленості й майстерності кожного вчителя, який залишається основнимсуб’єктом, покликаним вирішувати завдання розвитку освіти. Зростання соціальних вимог до школи вимагає систематичного вдосконалення, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Сучасна школа потребує педагога нового типу — вчителя-дослідника, новатора.

Організація методичної роботи є однією з умов підвищення педагогічної майстерності педагога і допомагає кожному вчителю розкрити свої здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий пошук, самореалізуватися у професійнійдіяльності. «Учитель як фахівець живе доти, поки вчиться», – писав відомий педагог К.Д.Ушинський. Застосуванняновітніх технологій потребуєякісно нового підходу до підвищення фахової майстерності кожного вчителя. Це і має бути головною проблемою, якій підпорядкована вся методична робота,спрямована на підвищення професійної компетентності вчителів іноземних мов. Професійна компетентність – це якість особистості, яка дає змогу фахівцеві максимально ефективно здійснювати свою діяльність, а також сприяє його саморозвитку і самовдосконаленню. Дослідження вчених, методистів, психологів свідчать, що організація ефективної професійної діяльності вчителя іноземної мови можлива тільки в контексті реалізації комунікативної,організаторської,конструктивно-планувальної, виховної, розвивальної та освітньої функцій. Комунікативна функція складається з мотиваційно-стимулюючого, інформаційного та контрольно-коригуючого компонентів. Організаторська функція полягає в організації мовного та мовленнєвого матеріалу, поведінки вчителя та іншомовноїдіяльностіучнів. Конструктивно-планувальна функція передбачає добір навчального матеріалу, планування іншомовної діяльності вчителя та учнівпід час уроку та в позакласній роботі. Завдання розвивальної функції —розвитокпізнавальних, інтелектуальних та мовленнєвих здібностей дітей, формування в учнів позитивних мотивів учіння. Освітня функція полягає в розвитку вміння вчитися, розширювати світогляд, пізнавати себе. Виховна функція вчителя передбачає планування і розв’язання виховних завдань засобами іноземної мови з урахуванням вікових та індивідуальнихособливостей.

Учитель іноземної мови повинен не тільки добре знати іноземну мову, а й володіти спеціальними вміннями. Вміння – це здатність застосовувати знання на практиці, комбінувати прості автоматизовані дії відповідно до ситуативних вимог та досягати певних результатів у професійній діяльності. Основою групи професійних умінь педагога є підготовка до організації навчально-виховного процесу, яка включає в себе уміння: аналізувати мовний та мовленнєвий матеріал з погляду лінгвістики та методики викладання іноземних мов; аналізувати й оцінювати підручники та методичні матеріали; здійснювати дослідницьку роботу з проблем навчання іноземної мови з метою вивчення нових стратегій навчання; аналізувати допоміжні засоби й обирати ті, що найкраще відповідають цілям навчання на певному етапі. До вмінь, що стосуються планування навчально-виховного процесу, належать: складання навчальних планів з окремої теми чи декількох тем; планування і розробка матеріалу для організації самостійної роботи учнів; вибір автентичногоматеріалу та адаптація його до рівня підготовки учнів; виготовлення наочного матеріалу. Проведенню уроку іноземної мови передує його планування —один з чи не найскладніших видів педагогічної діяльності, складовими якого є: зміст уроку, організація та емоційна атмосфера уроку. Зміст уроку включає три підгрупи вмінь, що стосуються навчання видів мовленнєвої діяльності, розвитку мовних навичок, визначення сформованості мовленнєвих навичок та вмінь їх оцінювання, розвитку навчальних умінь учнів.

Згідно зі статтею 54 Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників для удосконалення педагогічної майстерності вчителів та науково-методичної підготовки, розвитку творчих здібностей учнів та вчителів, покращення якості знань учнів, учителями іноземних мов проводиться методична робота, яка спрямовується на досягнення якісно нових стандартів, упровадження інноваційних технологій у навчально-виховну роботу, розвиток профільного навчання. У змісті методичної роботи вчені М.Поташник, Є.Березняк, І.Жорносєк, А.Зєвіна виділяють такі напрями:

- методологічна й теоретична підготовка вчителя, основу якої повинні складати знання про закони розвитку природи і суспільства;

- підготовка вчителя за окремими методиками викладання навчального предмета, вивчення навчальних програм, підручників, методичних посібників, оволодіння технікою й методикою використання засобів навчання; - освоєння і практичне використання теоретичних положень світової та вітчизняної дидактики й теорії навчання та виховання, методів і прийомів активізації пізнавальної діяльності школярів;

- психологічна підготовка, спрямована на розуміння необхідності осмислення наукового впливу на стан навчання й виховання дитячої особистості;

- загальнокультурна підготовка, яка поєднує обізнаність із питань етики та загальну культуру поведінки;

- загальнотехнічна підготовка: знання нових інформаційних технологій, комп’ютерної техніки, аудіовізуальних засобів.

Усім відомо, що однією зі складових професійної компетентності вчителя є його самоосвітня діяльність. Самоосвіта – це одна з форм самостійної індивідуальної роботи з набуття знань із урахуванням особистих інтересів, нахилів та об’єктивних потреб особистості, відомостей із різних джерел, додатково отриманих у базових навчальних закладах. Відмінною рисою самоосвіти вчителя є те, що результат такої роботи вливає на розвиток учнів, а не лише на самовдосконалення вчителя в професійному та фаховому рівнях.



Форми самоосвіти педагога — це:

- поглиблена підготовка до уроків;

- виконання докурсових та міжкурсових завдань;

- заняття на очно-заочних курсах;

- виступи на семінарах з доповідями;

- систематична робота з пресою.

Педагог завжди Майстер, якщо прагне пізнання, постійного вдосконалення. Шлях до професіоналізму лежить через пізнання, через вміння думати й вирішувати. Який же зв’язок існує між учителем і районнимметодичним кабінетом, між молодими вчителями та районним методичним об’єднанням, між творчою групою і шкільними методичними об’єднаннями? Його можна назвати «відправним пунктом», завдяки якому кожен педагог вирішує, чи варто підтримувати зв’язок із сучасністю у процесі навчання іноземної мови. Важливо, щоб засідання РМО не були монотонною й нецікавою повинністю, а стали місцем спілкування, де вчитель разом з колегами вирішує професійні проблеми, обирає шляхи самовдосконалення. Під час підготовки й проведення засідань РМОслід використовувати нові технології: засідання з елементами тренінгу, засідання «круглий стіл», педагогічний аукціон, методична панорама, засідання-ділова гра, педагогічна дискусія, фестиваль. Такий підхід об’єднує вчителів, адміністрацію школи та методистів РМК, створює умови для підвищення педагогічної майстерності, сприяє пошуку ефективних форм роботи з дітьми. Питання, які виносяться на засідання, повинні бути цікавими для всіх; до підготовки засідань варто залучати якомога більше учасників, обов’язково членів творчої групи, які вирішували бперспективні завдання.

Методична робота в школі – це складний комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих на всебічне підвищення кваліфікації, професійної майстерності вчителів, на розвиток і підвищення творчого потенціалу педагогів, на підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесуз іноземних мов. Основними напрямами діяльності шкільного методичного об’єднаннявчителів іноземних мов є:

- робота вчителів з реалізації методичної теми школи;

- експертиза програм, тематичного планування, екзаменаційного матеріалу;

- форми проведення та результати атестації вчителів, їхтворчі звіти;

- рівень педагогічної майстерності вчителя та його роль у досягненні кінцевих результатів педагогічної діяльності.

План роботи МОвчителів іноземних мов складається на навчальний рікз метою реалізації завдань, які покладені на МО, а також завдань,визначенихрічним планом роботи. План розглядається на засіданнях МО і подається дирекції на затвердження. Він орієнтовно складається з таких розділів:

1) вступ;

2) підвищення фахового й методичного рівня членів МО;

3) графік і тематика засідань.

Рекомендована тематика засідань МО вчителів іноземної мови:

- використання різних форм ігрової діяльності на початковому етапі навчання іноземної мови;

- організація комунікативного навчанняна уроках іноземної мови;

- розвиток навичок діалогічного мовлення на уроках іноземної мови;

- організація уроку згідно з комунікативно орієнтованим підходом;

- психологічніаспекти оптимізації навчання іноземноїмови в школі;

- зв’язок говоріння з іншими видами мовленнєвої діяльності;

- навчання аудіювання і форми контролю прослуханого;

- диференційованийпідхід до організації навчанняіноземної мови;

- розвиток умінь монологічного мовлення в рамках комунікативного підходу;

- організація позакласної роботи з іноземної мови.

Структураметодичної роботи включає взаємопов’язані та взаємодіючі елементи,що відповідають цілям і завданням навчального закладу та втілюються у різних формах, методах і засобах. Це — майстер-класи і консультпункти, творчі групи й школимолодого педагога, семінари й наставництво, методичні мости й методичні ринги, методичний тиждень та методичний фестиваль, науково-практичні конференції.

Однією із форм підвищення майстерності вчителя є робота з реалізації науково-методичної теми. Однак ця робота повинна бути структурована та підпорядкована. З методичною темою району має бути пов’язана тема школи, далі тема МО та тема, над якою працює вчитель. При цьому слід враховувати алгоритм роботи педколективу з реалізації науково-методичної теми:

-вибір науково-методичної теми;

- аналіз проблеми в психолого-педагогічній літературі;

- складання плану науково-методичної роботи;

- пошукова діяльність педагогів щодо вирішення колективних завдань;

- систематичне накопичення матеріалу;

- аналіз та узагальнення результатів пошукової діяльності, формування перспективного педагогічного досвіду з обраної теми;

- упровадження в практику роботи педагогів школи досвіду реалізації нових педагогічних ідей, концепцій та рекомендацій.

Результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, що спрямований на виконання актуальних завдань навчання іноземним мовам, є передовим педагогічнимдосвідом.Етапами впровадженняпередового педагогічного досвіду є:

І етап – визначення, обґрунтування й популяризація проблемивпровадження, над якою працює педагогічний колектив, інформування вчителів про сучасні досягнення науки та носіїв передового досвіду.

ІІ етап – створення творчої групи вчителів з метою конструювання, створення, впровадження передового педагогічного досвіду відомого в регіоні або науково-методичної теми.

ІІІ етап – втілення або впровадження в навчальний процес передового педагогічного досвіду через систему методичної роботи, використовуючи традиційні та нетрадиційні форми роботи.

Технологіявпровадження передового педагогічного досвіду має таку структуру:

- ознайомлення вчителів з передовим досвідом, роз’яснення його переваг порівняно з традиційними методами роботи;

- створення сприятливих умов для розвитку творчості вчителів, демонстрація прийомів роботи на практиці;

- оволодіння вчителями новими вміннями та навичками;

- внутрішкільний контроль за впровадженням у навчальну практику інноваційних методів і прийомів роботи;

- моральне та матеріальне заохочення носіїв передового педагогічного досвіду.



Школа передового педагогічного досвіду – це одна із форм роботи з підвищення кваліфікації вчителів, форма поширення та впровадження ППД, а також його формування й удосконалення. У школах ППД застосовують різноманітніформи роботиіз слухачами:

- відвідування слухачами уроків та позакласних заходів, які проводить керівник школи ППД з метою вивчення його досвіду;

- практичні заняття з розробки уроків, позакласних заходів, виготовлення наочних посібників;

- лекції та семінарські заняття;

- консультації;

- співбесіди;

- відвідування керівником школи ППД уроків та позакласних заходів, які проводять слухачі школи, з наступним їх обговоренням;

- самостійне опрацювання літератури, застосування у навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів, форм роботи.

Методичне керівництво школами ППД здійснюють методичні кабінети. Як свідчить практика, використання сучасних форм і методів методичної роботи дозволяє ефективно формувати у вчителів іноземної мови готовність до якісної професійної діяльності, яка спрямована на:

- поглиблення у вчителів знань теорії та методики навчання іноземних мов;

- визначення шляхів ефективного використання різноманітних видів навчальної діяльності у процесіформуваннякомунікативноїкомпетенціїучнів;

- розвиток уміння ефективно організовувати навчальний процес з іноземної мови;

- формування рекомендацій щодо раціональної підготовки до уроку як основноїформинавчального процесу;

-поглиблення знань у сфері сучасних технологій;

- здійснення контролю рівня навченості учнів відповідно до мети, завдань та етапу навчання;

- розвиток уміннядобирати дидактично та методичнодоцільні засобиз метою ефективного досягнення мети уроку;

- розширення знань про форми і види позаурочноїдіяльності учнів з іноземної мови;

- навчаннявчителів творчого аналізучинних підручників з іноземної мовияк основних засобівнавчання;

- ознайомлення вчителів із сучасними тенденціями розвитку шкільної іншомовної освіти;

- формування готовності до постійного професійного самовдосконалення.



Кушнерук Руслана Ігорівна,

методист кабінету іноземних мов,

старший викладач кафедри методики

та змісту соціогуманітарної освіти

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти
ЄВРОПЕЙСЬКЕ МОВНЕ ПОРТФОЛІО ТА ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС З ІНОЗЕМНИХ МОВ
Тема портфоліо, або папки індивідуальних навчальних досягнень учнів, останнім часом стає все популярнішою. Все більше шкіл застосовують його у своїй практиці. На Заході портфоліо називають одним із основних освітніх трендів останнього десятиліття. Більше того, дослідники стверджують, що школа XXI ст. — це «школа портфоліо».Ідея впровадженняучнівського мовного портфоліо у навчальний процес з іноземної мовине є новою. Протягом останніх років вона тією чи іншою мірою втілюєтьсявчителями в окремихнавчальних закладах України.

Європейське мовне порт фоліо (ЄМП) —один із найважливіших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самоцінювання в іншомовному навчанні. Використання портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагає розвивати їхню здатність до самооцінювання, надаючи, таким чином, можливість поступово збільшувати відповідальність за власне навчання. Учитель усе більше набуває ролі координатораі консультанта, особи, яка навчаючи учнів учитися, скеровує їх у русло самостійноїроботи, створює для цьоговідповідні умови,дозволяє учням побачити свої досягнення, на основі яких вони вчитимуться розробляти свій індивідуальний навчальний план. Такі вимоги перед учителями і учнями ставить саме життя, оскільки для майбутніх представниківсуспільства, що демократично розвивається, важливо навчитися формувати і задовольняти свої потреби в освіті та кар’єрі, планувати власну діяльність, досягати бажаних цілей. Таким чином,упровадження української моделі європейського мовного портфоліо, що зорієнтовано на формування учнівської здатності до самопізнання і самореалізації в різних видах іншомовної діяльності, сприяє переходу до якісно нової освіти. Це дає можливість українським учням навчатися і діяти відповідно до загальноприйнятих в європейських державах стандартів, відкрити дорогу в майбутнє в умовах об’єднаної Європи.

У зв’язку з цим важливого значення набув Проект Ради Європи в Україні «Європейське мовне портфоліо» (національний координатор проекту — головний спеціаліст департаменту загальної середньої освітита дошкільної освіти МОН України О.Коваленко; національний експерт — автор підручників, учитель англійської мови О.Д.Карп’юк). Означений проект розробляється в Раді Європивже 9 років, нині існує 37 національних варіантів мовного портфеля. На сьогодні розроблено український варіант ЄМП , який проходить апробацію у п’яти регіонах України (Харків, Одеса, Донецьк, Чернівці, Тернопіль). Підготовлено і видрукувано методичний посібник «Європейське мовне порт фоліо»(Тернопіль: Лібра Терра, 2008).

Що ж означає слово «порт фоліо», вжите щодо методики шкільного навчання?



Портфоліо (від англ. portfolio — портфель, папка) — це папка документів з навчального предмета як компонента навчальної діяльності учнів, який ведеться учнями при педагогічному супроводі вчителя.

Мовне портфоліо – це документ, у якому учень аналізує і оцінює свої навички й уміння з іноземних мов, ставить нові цілі, фіксує спостереження за власним іншомовним досвідом, занотовує свої думки і враження від спілкування з іноземними представниками.

Європейське мовне портфоліо – це особистий документ учня, з яким він працює кілька років. В умовах єдиної Європи кожна людина може мати при собі документ, у якому зафіксований і документально підтверджений той чи інший рівень володіння іноземною мовою, і претендувати, у випадку його пред’явлення, на освіту чи роботу в тих країнах Європи, мова яких вивчається.

Європейське мовне портфоліо це:

  • якісно новий рівень у навчанні іноземних мов вУкраїні;

  • реалізація компетентнісного підходу в іншомовному навчанні;

  • упровадження європейських стандартів оцінювання на основі Державного стандарту середньої школи;

  • орієнтація на особистість учня з урахуванням сучасних вимог життя інших країн і культурних спільнот.

Мета європейського мовного портфоліо — стандартизація вимог до вивчення, викладання й оцінювання досягнень у галузі вивчення іноземних мов громадянами європейських країн. Дуже важливою в роботі з портфоліо є взаємодія між учнем і вчителем. У процесі спільної діяльності визначаються цілі навчальної роботи школяра й виробляються критерії її оцінювання.

На думку більшості методистів, такий підхід до ведення мовного портфоліо виводить його за межі лише альтернативного способу оцінювання навчальних досягнень школяра.



Основні функції (соціальні, педагогічні та інформаційні)учнівського ЄМП:

  • наочно представити учню його успіхи в оволодінні іноземними мовами;

  • допомогти учневі усвідомити цінність міжкультурного спілкування в своєму найближчому оточенні (в школі, вдома), у своєму регіоні, в країні, в Європі;

  • формувати самооцінку учня;

  • допомогти оцінити власний рівень володіння іноземними мовами і співставити його з європейськими нормами;

  • розвивати здатність до рефлексії власного учіння;

  • формувати уміння ставити цілі і планувати власну навчальну діяльність;

  • розвивати учнівську автономію в процесі вивчення іноземних мов.

Європейське мовне портфоліо повинно реалізувати дві функції:

  • соціальну – подібно до портфоліо художника, ЄМП демонструє здібності й можливості свого укладача. Не замінюючи атестата, диплома чи сертифікатів, портфоліо є суттєвим доповненням до них, оскільки містить важливу додаткову інформацію про свого власника;

  • педагогічну–сприяє розвитку мисленнєвих здібностей та самооцінки кожного школяра, а також автономності учня в навчанні мови (кількох мов) упродовж усього життя.

Компоненти мовного портфоліо

Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти пропонують три обов'язкових компоненти мовного портфоліо (МП):

- мовний паспорт;

- мовну біографію;

- мовне досьє.

Першим компонентом МП є мовний паспорт(«Language Passport»), що підсумовує лінгвістичну індивідуальність його власника, особисті досягнення у вивченні мови та особистий досвід міжкультурного спілкування. Також мовний паспорт включає самооцінку учнем власних мовленнєвих компетенцій. Європейське мовне портфоліо передбачає три основні рівні володіння іноземною мовою та мовленнєвими компетенціями — А, В, С, які визначаються за основними видами мовленнєвої діяльності:



  • розуміння (усної (аудіювання) та письмової (читання) форми мови);

  • говоріння (монолог як форма продуктивного говоріння або полілог як інтерактивне говоріння);

  • письмо як окремий продуктивний вид мовленнєвої діяльності.

Мовний паспорт містить:

- фото учня;

- анкетні дані учня;

- особисту інформацію (інтереси, хобі тощо);

- критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;

- власну самооцінку володіння іноземною мовою.

Другим обов'язковим компонентом МП є мовна біографія(«Language Biography»), яка використовується з метою перевірки власних досягнень у навчанні, реєстрації значущих етапів мовного й міжкультурного спілкування.

Мовна біографія містить:


  • план роботи з предмета на тему (семестр, рік);

  • анкетні дані учня;

  • табель оцінювання вчителем рівня володіння учнем іноземною мовою який заповнюється у вигляді графіка, девказано вид мовленнєвої діяльності, що оцінюється;

  • власну самооцінку володіння іноземною мовою;

  • табель самооцінки учнем власних досягнень, що дає змогу розвивати об'єктивну самооцінку.

Графіки оцінки вчителем і самооцінки учнем своїх досягнень можуть виконуватися на одному аркуші в різних кольорах (учитель — червоним, учень — зеленим). За графіком легко простежити зростання чи спад успішності учня; він є ефективним чинником розвитку самоаналізу та самооцінки власних досягнень.Аркуш самоосвіти є особистісно зорієнтованою формою роботи, згідно з якою учень має право вибору теми самоосвітньої діяльності відповідно до своїх інтересів, рівня володіння іноземною мовою. Це можуть бути біографії кумирів, сучасні пісні іноземною мовою та їх переклад, кулінарні рецепти тощо; алгоритми окремих видів діяльності на уроці, що самостійно чи з педагогічним супроводом створені як поради учням з удосконалення самоосвітньої компетентності учня під час проведення уроків, підготовки до тестування («Study for Success», «Communication Plus»); аркуш рекордів («Self-assessment of my records»), який учень обов'язково заповнює в кінці кожної теми, фіксуючи особисті досягнення з різних видів мовленнєвої діяльності, а також визначаючи свій рівень володіння іноземною мовою (в обсязі вивченої теми).

Третім обов'язковим компонентом МП є мовне досьє(«Dossier»). У ньому учень зберігає зразки своїх творчих робіт («Samples of work») та свідчення у вивченні іноземної мови.

Мовне досьє може включати:


  • творчі проекти учнів;

  • доповіді з теми на іноземній мові;

  • кросворди з вивчених тем тощо.

Мовне портфоліо розроблено з метою:

  • стимулювати вивчення іноземної мови згідно з певним загальнорекомендованим рівнем упродовж усього життя людини;

  • зробити процес вивчення мови більш прозорим та зрозумілим;

  • формувати самоосвітню компетентність учня, що дозволяє йому аналізувати й усвідомлювати власний шлях навчання, а також впливати на нього;

  • формувати інноваційну особистість учня, розвивати вміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі; ставити перед собою задачі й поетапно їх розв'язувати;

  • формувати мотивацію навчальної діяльності;

  • розвивати пізнавальні організаційні навички, творчі здібності учнів;

  • формувати учнівську автономію, посильність освіти для кожного конкретного учня.

Наприкінці навчального року, підбиваючи підсумки роботи з мовним портфоліо, учні аналізують зібрані матеріали, заповнюють таблицю самооцінювання та самостійно визначають особистий рівень володіння мовою. Згідно із концепцією ЄМП, головною діючою особою навчального процесу є учень. Як відомо, основним видом діяльності учня є навчальна, у зв’язку з чиммета середньої освіти полягає у формуванні основних компонентів навчальної діяльності: вміння ставити ціль, діяти у відповідності з цією ціллю, обирати необхідний спосіб її досягнення, уміння оцінити процес і результати своєї діяльності. Крім цього, учні навчаються допомагати один одному, знаходити помилки і виправляти їх. Цікавим щодо цього є досвід придумування один для одного вправ. Такі вправи, придумані в класі, доповнюються відповідями-ключами і потрапляють у банк навчальних завдань. Ідея складання навчальних завдань для молодших школярів старшими заохочує старшокласників до відповідальності у роботі.Означені види робіт допомагають учням свідомо ставитися до того, чим вони займаються, досягати бажаних цілей у своїй діяльності.

Яке ж місце займає ЄМП серед інших засобів навчально-методичного забезпечення?

У теорії іноземної мови підручник розглядається як підсистема, що обумовлена цілями, програмою, змістом навчального предмета, методами і засобами навчання та педагогічним процесом, а також взаємодією із середовищем. Сучасний навчально-методичний комплект може охоплювати окрім підручника інші важливі компоненти: посібник для вчителя, робочий зошит, додаток, книжку для читання. Кожен компонент НМК має свою функцію, реалізація якої розвиває в учнів здатність до спілкування іноземною мовою. Проте основні функції (соціальні, педагогічні та інформаційні) учнівського ЄМП не може замінити жоден із існуючих компонентів НМК. Саме ці функції ЄМП дають можливість вважати його інноваційним навчальним засобом, що сприяє запровадженню нової освітньої технології оцінки і самооцінки учнів, який треба використовувати в складі цілісного навчально-методичного комплекту в процесі вивчення іноземної мови. Вчителі, що були задіяні в пілотних проектах, єдині в твердженні, що робота з портфоліо важлива і корисна не тільки для учнів, а й для вчителів, дає їм змогу удосконалювати свою професійну компетенцію, порівнювати знання своїх учнів із загальноприйнятими європейськими нормами та організовувати індивідуальну роботу учнів з оволодіння іноземними мовами.

Особливість цього навчального засобу полягає ще й у тому, що робота з ним забезпечує взаємодію не тільки вчителя й учнів, а й їхніх батьків. Батьки, як правило, також зацікавлюються ЄМП, усвідомлюють його важливість і активно допомагають своїм дітям заповнити перший розділ ЄМП і вибрати матеріали для досьє.

Отже, спільні зусилля методистів, учителів, учнів, батьків сприятимуть становленню ЄМП як невід'ємного компонента НМК з іноземних мов, як засобу, що допомагає усвідомити культурну різноманітність навколишнього світу, як інструмента самооцінювання учнями своєї діяльності з оволодіння іноземними мовами.

Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання – це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект – це лінгвістична компетенція учня.Використовуючи самооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправлятипомилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми,які використовуються під час оцінювання іншими.

Основні напрямки діяльності вчителя з упровадження

європейського мовного портфоліо в іншомовне навчання

Як і будь-яке нововведення, впровадження роботи з ЄМП потребує чимало зусиль учителя на початковому етапі. Оскільки йдеться про нову освітню ідеологію, постає питання: з чого розпочати, а точніше, в яких напрямах розгорнути діяльність вчителю і в якій послідовності? Керуючись логікою, можна виділити наступні напрями:



1.Формування навичок рефлексії учнів.

Спонукання учнів до роздумів:

  • Яким учнем щодо вивчення мови я є?

  • Яким є моє учіння? Що я можу?

  • Якими є мої уроки?

  • Який мій рівень володіння іноземною мовою?

  1. Ознайомлення зі структурою і функціями європейського мовного портфоліо, шкалою самооцінювання.

Ознайомлення учнів із завданнями і функціями ЄМП, використовуючи:

  • презентацію компонентів;

  • підкреслення цінності європейських рівневих шкал;

  • показ зразка ЄМП і способу зазначення прогресу, спонукаючи учнів доспівставлення своїх умінь із дескрипторами Загальноєвропейськоїстандартизованої шкалисамооцінки, обміну ідеями щодо покращення свого навчання з іноземної мови і створення постера з найкращими пропозиціями щодо подальшої роботи з вивчення іноземної мови.

  1. Формування навичок визначення цілей за допомогою дескрипторів.

Навчання школярів:

  • співставляти свої рівні володіння іноземною мовою і дескриптори;

  • визначати цілі за допомогою дескрипторів “Я можу”;

  • використовувати дескриптори для визначення навчальних цілей усієї групи;

  • використовувати дескриптори для підсумку досягнень і визначення індивідуальнихнавчальних цілей.

  1. Формування навичок і розвиток умінь планування учнями власної навчальної діяльності.

Заохочення учнів до:

  • оцінювання різних видів навчальної діяльності з іноземної мови;

  • аргументованого вибору ефективних видів навчальної діяльності;

  • створення власних навчальних матеріалів у процесі виконання проектної роботи;

  • співвіднесення видів навчальної діяльності з уміннями, визначеними в дескрипторах;

  • регулярного поповнення створеного банку найефективніших видів навчальної діяльності.

5. Поступове впровадження самооцінювання.

Навчання школярів оцінювати:

  • власну роботу і роботу партнера з урахуванням коментарів учителя під час роботи в парах;

  • індивідуальну роботу під час розмови з учителем про свої досягнення;

  • якість оволодіння іноземною мовою, якість виконання того чи іншого завдання;

  • прогрес у вдосконаленні вміння, поданого у дескрипторі;

  • визначення поточних цілей та шляхів їх досягнення, а також усунення недоліків.

6. Підтримка учнівської роботи з ЄМП.

Заохочення учнів до:

  • групових дискусій щодо кращого використання ЄМП;

  • інтерв’ювання тих учнів, які успішно використовують ЄМП;

  • створення постерів із найкращими ідеями і пропозиціями щодо використання ЄМП;

  • міжнародних контактів та міжкультурних проектів щодо досвіду використання ЄМП;

  • створення виставок матеріалів учнів із використання ЄМП;

  • створення проектів за результатами власного навчання з використанням ЄМП та їх презентації перед громадськістю (учителями, батьками, учнями інших класів).

Отже, європейське мовне порт фоліо — це особистий документ учня для відображення його навчальної діяльності з іноземних мов, преференцій у навчанні та творчих можливостей, за допомогою якого спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів.Мовне портфоліо є особистісно зорієнтованою формою роботи, автентичним видом оцінювання, який адресується учневі, розроблений для нього, спрямований на виявлення та розвиток творчих здібностей.

Упровадження європейського мовного портфоліо у практику загальноосвітніх шкіл — це вихід на новий рівень самосвідомості, згідно з яким дитина сама обирає, оцінює, контролює процес навчання, роблячи його безперервним і сталим.


Відділення10. Суспільні дисципліни: історія, основи правознавства, християнська етика, етика.

Координатор секції: Фурман Віра Костянтинівна, завідувач кабінету суспільних дисциплін, доцент кафедри методики та змісту соціогуманітарної освітиРівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал