Н. В. Кужель основи експлуатації



Pdf просмотр
Сторінка14/14
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
Середня норма витрати реагенту під час
видалення ожеледі
Температура повітря, о
С
0 3
–3 6
–6 8 –8 10 –10 12 Кількість реагенту у вигляді порошку, г/м
2 50 75 100 125 150 Кількість реагенту у вигляді гранул, г/м
2 40 60 80 100 120 Коли льодоутворення перевищує 1 мм, витрата реагенту на кожний наступний міліметр льоду збільшується на 50 % від наведених показників. Величина ц
підг р1
роб р2
Т
t
t
t
t
, де куз підг ман
ТП
в
П
V
t
t
K
;
ТП
П
— технічна продуктивність подрібню- вача реагенту типу ІСУ-4, т/год; ман
t
— тривалість маневрування розподільника на складі (у середньому 0,02 год); в
0,95
K
; р 1
L
t
,

188 де
L
— середня відстань від складу реагенту до місця роботи на
ТЗПС, м
1
— розрахункова транспортна швидкість руху розподільника з вантажем (
1 15000
м/год для РУМ-3,
1 25000
м/год для УР-53). Для встановлення
L
необхідно: поділити ТЗПС у плані на чоти- ри-п’ять ділянок приблизно однакової довжини знайти площу
n
F
F
F
,...,
,
2 1
кожної ділянки визначити довжину найкоротшого шляху руху розподільника
n
L
L
L
,...,
,
2 1
від складу реагенту на базі аеродромної служби до середини кожної ділянки ТЗПС. Після цього обчислюється
L
:
1 1 2
2
ТЗПС
n
n
L F
L F
L F
L
F
Величина
6
куз роб в
10
x
V
t
q
b
K
, де
b
— розрахункова ширина розсипання реагенту — розрахункова робоча швидкість розподільника під час розсипання реагенту в
0,95
K
Величина p2 2
L
t
, де
2
— розрахункова середня транспортна швидкість руху розподільника без вантажу. Якщо замість спеціальних розподільників реагентів (типу РУМ-3,
УР-53) передбачається використання звичайних піскорозсипачів зі снігоочисним устаткуванням (типу ПР-130), обумовлена за формулою) кількість піскорозсипачів має бути не менша від
ПР
ПЩС
ПМ
N
N
N
, де
ПЩС
N
— розрахункова кількість автомобільних плужно-щітко- вих снігоочисників згідно з формулами (20.2) або (20.3);
ПМ
N
— розрахункова кількість поливально-мийних машин згідно з формулою. Для причіпних розподільників треба передбачати відповідну кількість колісних тракторів-тягачів у кількості N
рх

189 Необхідна кількість подрібнювачів реагентів (типу ІСУ-4)
ТЗПС
П
ТП
3
підг роб пл в
т
П
x
q
F
N
Т
t
t
t
K K
, (20.10) де в, 7
K
Необхідна кількість поливально-мийних машин типу ПМ-130, використовуваних для розливання розчинів хімічних реагентів на покриттях з метою запобігання утворенню ожеледі ш.п
ПМ
4
p2
т
Е
F
N
П
Т
t
K
, (20.11) де ш.п
F
— загальна площа штучних покриттів аеродрому, м
4
Т

час із моменту оповіщення АМСЦ про майбутнє утворення ожеледі до початку відкладення льоду (
2 4
Т
год). Підставлена у формулу (20.11) розрахункова величина експлуатаційної продуктивності поливально-мийних машин під час розливання розчинів реагентів е
П
визначається за методикою, аналогічною визначенню величини е
П
для розподільників порошкоподібних реагентів. При цьому розрахункові величини е
П
і роб
t

мають визначатися за формулами цист роб в
10
х
V
t
b
K
; цист е
ц
10
П
х
V
Т
, де
3 10
— коефіцієнт перходу від розмірності м до розмірності л цист
V
— місткість цистерни поливально-мийної машини
х
— середня норма розливу розчину реагенту, л/м
2
;
b
— розрахункова ширина розливання розчину реагенту для одного проходу машини
20000
м/год; в
0,95
K
Обчислені за формулами (20.1)–(20.11) дробові значення
ПТЩС
N
,
ПЩС
РС
аг зч
ВМ
ТМ
РХ
П
ПМ
,
,
,
,
,
,
,
,
N
N
N
m
N
N
N
N
N
мають заокруглюватися до цілих чисел у більший бік. Заокруглення даних значень у менший бік дозволяється, лише коли це веде до зменшення потрібної кількості машині механізмів не більше ніжна Зазначимо, що на підставі наведених формул для визначення кількості снігоприбиральної і снігоущільнювальної техніки неважко скласти й інші розрахункові залежності, що дадуть змогу встановити кількість засобів механізації для зимового утримання ґрунтових аеродромів і аеродромів зі штучними покриттями підшаром ущільненого снігу.
20.8. Розроблення технологічних карт
Час на очищення аеродрому від снігу й ожеледі наявними в аеропорту засобами механізації може бути істотно скорочений як за допомогою правильної організації підготовчих робіт, такі в результаті поліпшення технології очищення. Досвід підприємств цивільної авіації (ЦА) й іноземних аеропортів показує, що значний ефект досягається завдяки складанню й застосуванню технологічних карт на виконувані сніго- та льодоочисні роботи, які дозволяють звести до мінімуму час на прийняття рішення й постановку оперативного завдання аеродромним робітникам і водіям машині механізмів, зайнятим підготовкою аеродрому до польотів. Наявність технологічних карт дає можливість також уникати випадкових помилок у проведенні робіт і, крім того, у період підготовки до зимового сезону сприяє підвищенню якості технічного навчання персоналу аеродромної служби. Технологічні картина сніго- та льодоочисні роботи є засобом типізації технології видалення снігу або льоду з аеродромних елементів у визначеному діапазоні шару опадів і характеристик метеорологічних умов. Ці карти складаються для конкретного аеродрому на всі притаманні для нього (найбільш часто повторювані за зимовий період) поєднання характеристик опадів і метеоумов, обумовлених кліматичними особливостями місцевості.Технологічна карта — це креслення, що містить усю необхідну технічну інформацію з технології виконання сніго- та льодоочисних робітна якому-небудь конкретному елементі аеродрому (ТЗПС, РД, перон, підготовчі зони ГРМ і КРМ, ГЗПС, МС) із застосуванням наявних у аеропорту засобів механізації, урахуванням розкладу руху літаків і вимог ЦА
[10]. Технологічні карти треба складати відповідно до встановленої черговості очищення елементів аеродрому від снігу й льоду, тобто в першу чергу на ті елементи, підготовка яких дозволяє відкривати аеропорт для приймання й випускання літаків. Технологічна карта має містити (рис. 20.5):

191
Вхід Вихід
7
1

1

9 8
8
9
1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3 4 5 6 9
8 Сніг Очищене покриття
12 16
1

14 7
15 1,
5 2×7 9
45
Вхід Напрямок бічного вітру
1
2
3
4
5
6
7
30-35
v= 15 км/год

Вісь
ТЗПС Вихід Вихід Схема руху машина
Шифр
СВ-БН Елемент аеродрому Площа, тис. м
2
Опади Товщина, см Температура повітря, С Бічний вітер, мс Час роботи на ТЗПС, хв ПСУ
ТЗПС
126 Сухий сніг До 5 Від –2 до –7 Від 3 до 5 53 Назва і марка машин Од. вим. Необхідність Технологічні операції Час з початку робіт, хв
10 20 30 40 50 60
Плужно-щіткові снігоочисники
ПМ-130, ПР-130 шт.
8 Згрібання снігу (ПМ-130 і ПР-130, № 1–8)
8 чол.

////////////////////////////////
Шнеко-роторний снігоочисник ДЕ шт.
1 Видалення сніжних валів ДЕ, № 9)

1 чол.

/ / / / / / / / / / / / / / / / Рис. 20.5. Зразки технологічних карт на виконання
а –– снігоприбиральних робіт з використанням плужно-щіткових снігоочисників б –– льодоочисних робіт з використанням теплових машин в –– робіт з запобігання ожеледиці хімічним способом г –– роботи з видалення ожеледі хімічним способом (див. також с. 191–194)

191

192
Вихід 4
1 2
2 3
5 6 Ожеледь Очищене покриття
6
,5 4×
3 45

Вх
ід
1
2
3
4
5
6
30-35
v= 3,4 км/год

Ух ил
Вихід Схема руху машин Ухил Вихід Вісь ТЗПС

8





б
Шифр гл Елемент аеродрому Площа, тис. м
2
Опади Товщина, мм Температура повітря, С Бічний вітер, мс Час роботи на ТЗПС
ТМ-У
ТЗПС
126 Ожеледь До 1
± 0 і вище До 5 1 год 31 хв Назва і марка машин Од. вим. Необхідність Теплова машина ТМ-596 шт.
6 Рис. 20.5. Продовження (див. також с. 191–194)

192

193

1 2
60

1
30-35
v= 20 км/год

Ух ил
Вихід Схема руху машин Ухил Вхід Вісь ТЗПС Вихід Вхід Не менше
2 1
2
15 15 Напрямок поздовжнього вітру Покриття, оброблене розчином АНС Необроблене покриття Холостий хід Робочий хід
7,
5 7,
5 15 7,
5


в
Шифр
ГЛВ Елемент аеродрому Площа, тис. м
2
Опади Стан поверхні
ТЗПС Температура повітря, С Поздовжній вітер, мс Час роботи на
ТЗПС, хв
РХ-П
ТЗПС
192
Очік. ожеледь Суха Від ± 0 до –5 Більше 5 42 Назва і марка машині матеріалів Од. вим. Необхідність Технологічні операції Час з початку сповіщ. АМСГ, хв
15 30 45 60 75 90 105 120
Поливально-мийні машини ПМ-130 m
8 Приготування розчину АНС та проїзд машин по ТЗПС
4 чол.



/////////////////////// Хімічний реагент АНС шт.
2,69 Розлив розчину АНС по покриттю ТЗПС

2 чол.

Водам Рис. 20.5. Продовження (див. також с. 191–194)

193

194
Ожеледь Очищене покриття
30-35
v= 12 км/год

Вихід Ухил Вісь
ТЗПС

7 Покриття, оброблене реагентом Вхід Вхід Вхід Вихід Вихід
12 км/год

1-8 1-8 8-1 30-35 Г В БА А Б Б В ГБ А А
8 7
6
5
4 3 2
1
1

1

8 8
8 14,
5 14,
5 45 8
7,
5 8
4 13 16 16 4
3 3
7,
5

г
Шифр
ГЛ Елемент аеродрому Площа, тис. м
2
Опади Товщина, см Температура повітря, С Бічний вітер, мс Час роботи на
ТЗПС, хв
РХ-У
ТЗПС
126 Ожеледь До 2 Від ± 0 до –3 До 5 1 год 24 хв Назва і марка машині матеріалів Од. вим. Необхідність Технологічні операції Час із початку робіт, хв
15 30 45 60 75 90 105 Реагент АНС m
9,45 Завантаження реагенту і проїзд розподільника по ТЗПС
4 чол.


///////////////////////////////////////////
Подрібнювач ИСУ-4 шт.
2 Розсипання реагенту (А, Б)

2 чол.

2 чол.

///////////
Розподільник РУМ-3 шт.
4 Розсипання реагенту (В, Г)


2 чол.

///////////
Плужно-щіткові снігоочисники ПМ-130, ПР-130 шт.
8 Видалення розсолу (1-8)

8 чол.
8 чол. 8 чол. Рис. 20.5. Закінчення (див. також с. 191–194)

194

195
заголовний штампу ньому наводять шифр технологічної карти, найменування і площу елементу аеродрому, виді товщину шару опадів, характеристику метеорологічних умов (температура повітря, швидкість і напрям вітру) та розрахунковий час, необхідний на виконання робіт
схему руху машинна ній показують межі елементу аеродрому з основними розмірами, траси й напрямок руху машин (із зазначенням місць в’їзду та виїзду машин, прив’язки трас руху до меж елементу, взаємне розташування машин загону в плані (із зазначенням дистанції між ними, ширину захвату робочого органу машини, а також розрахункову робочу й транспортну (якщо потрібно) швидкість машин. В окремих випадках на схемі показують напрямок вітру й напрямок поперечного ухилу аеродромних покриттів. Якщо процес видалення опадів є складним, тобто складається із двох-трьох окремих робочих етапів (наприклад, у разі видалення ожеледі хімічним способом подрібнення й навантаження реагенту, його розсипання, видалення сльоти й просушування покриття, то основні із цих етапів (розподіл реагенту й видалення сльоти) показують разом на одній схемі (рис. 20.5). У деяких випадках для наочності на схемі доцільно позначати за допомогою відповідних умовних позначок очищеній неочищені ділянки елементу
відомість необхідних матеріально-технічних ресурсів і робочої
сили у ній наводять дані про необхідну (для виконання робіт) кількість матеріалів, засобів механізації й необхідну чисельність робітників
лінійний графік робіт — його наводять тільки на складні роботи, щоб показати, як сполучаються в часі окремі робочі етапи
примітки — у них у разі потреби в стислому вигляді наводиться зміст технічної інформації, що не була відображена накресленні технологічної карти. До кожної технологічної карти має додаватися короткий опис технології проведення робіт. Шифр технологічної карти являє собою систему записуваних у вигляді дробу трьох груп буквених символів А
1

2

3
Група символів А позначає вид опадів, що випали, і наявність під час виконання робіт бічного або поздовжнього вітру. Ця група може мати позначення С-БН — сніг сухий або вологий без накату СНИ — те саме, із примерзлим накатом С-Н-НП — те саме, з непримерзлим накатом СМ — сніг мокрий, сльота ГЛ — оже-

196 ледь ГЛ-Р — ожеледь пухка (іній, паморозь СЛ — сніжно- льодовий накат. За наявності вітру, що враховується, до наведеної групи символів після першого літерного позначення вводиться буква В (наприклад, СВ-БН, СВ-Н-НП, ГЛВ, ГЛВ-Р і т. ін.). Група символів А позначає назву основних засобів механізації, використовуваних для боротьби зі снігом і ожеледдю ПС — плужні снігоочисники ВМ — вітрові машини ГК — гладилки і катки
ТМ — теплові машини РХ — розподільники хімічних реагентів. Група символів А позначає вид виконуваних робіт П — запобіжні роботи (патрульне снігоочищення, запобігання льодоутворенню В — видалення опадів, що випали, ущільнення снігу. У складанні технологічних карт діапазони товщин опадів призначають такі для сухого і вологого снігу — до 4 см, від 4 до 8 см, від 8 до 15 см і більше для мокрого снігу і сльоти — до 2 мм, від 2 до 5 мм, від 5 до 12 мм, від 12 до 20 мм і більше для ожеледі — до
1 мм, від 1 до 3 мм, від 3 до 6 мм, від 6 до 10 мм і більше. Діапазони температур повітря варто встановлювати виходячи з характерних для району розташування аеродрому метеорологічних умов утворення опадів з урахуванням обмежень, пов’язаних із застосуванням певного способу видалення опадів. Щодо діапазону швидкостей бічного або поздовжньго вітру, то вони мають відповідати діапазонам, узятим для технологічних схем роботи різних видів сніго- і льодоочисної техніки. Схема руху машин є основною складовою технологічної карти. Її потрібно розробляти з урахуванням додержання директивних строків підготовки аеродрому до польотів строго відповідно до вказівок у частині взяття тих чи інших технологічних схем для виконання сніго- і льодоочисних робіт. Розрахунковий час розр
Т
, необхідний на підготовку елементу аеродрому (за технологічною картою, визначається виходячи із тривалості окремих етапів роботи
і
Т
і сполучення цих етапів за потреби в часі. Залежно від типу машин, що працюють, тривалість етапів
і
Т

визначається в такий спосіб а) час роботи плужно-щіткових, плужно-щіткових пневматичних і роторних снігоочисників, вітрових і теплових машин ( з моменту
в’їзду машинна елемент аеродрому до моменту їх виїзду

197 ел ел в
n L
п L
Т
K
; де ел
L
— довжина елементу аеродрому (у напрямку руху машин, м
п
— кількість робочих проходів загону машин або машини (якщо вона працює одна) відкраю до краю елементу аеродрому з розрахунковою робочою швидкістю , м/год;
п
— те саме, холостих проходів з розрахунковою транспортною швидкістю м/год; коли немає холостих ходів, варто брати
0
п
б) час роботи розподільників хімічних реагентів (порошкоподібних або у вигляді розчинів) визначається способом побудови поопераційного лінійного графіка роботи розподільників з урахуванням у разі потреби затрат часу на холості проходи машин. Тривалість операції робочих циклів кожного розподільника підг р1
роб р2
,
,
,
t
t
t
t
розраховується за методикою, наведеною раніше. Робоча швидкість для роторних снігоочисників вл т
роз ел
П
L
h
F
, а для вітрових і теплових машин т
П
b
, де т
П
— технічна продуктивність машини, узята для роторних снігоочисників (т/год), вітрових машин (м
2
/год), теплових машин

2
/год); роз
h
— розрахункова товщина снігу, береться рівною верхній межі товщин, що зазначаються в заголовному штампі технологічної карти, м ел
F
— площа ділянки елементу аеродрому, що припадає під час видалення снігу на робочий прохід роторного снігоочисника (із цієї площі сніг згрібається плужними снігоочисниками в сніговий вал, м
b
— розрахункова ширина захвату машин, м. Розрахункову транспортну швидкість руху машин рекомендується брати виходячи з комплекту машину загоні і виду виконуваних ними робіт, але однакову для всього загону. Зазначений у заголовному штампі технологічної карти час розр
Т
має визначатися для проведення об’ємного очищення — як трива-

198 лість зайнятості елементу аеродрому від початку до кінця робіт для патрулювання — як тривалість одноразового (одного циклу) очищення елементу аеродрому. Для об’ємних робіт у штампі робиться напис Час роботи на елементі аеродрому, а для патрульних робіт — Час одноразового очищення елементу аеродрому. Доданий до технологічної карти опис технології проведення робіт має містити лише основну, найбільш важливу, інформацію про методи й засоби видалення або запобігання утворенню опадів. У наступному підрозділі наведемо як приклад опис технології робіт, показаної нарис, в Запобігання утворенню ожеледі на
ТЗПС» (шифр технологічної карти ГЛВ/РХ-П, температура повітря від 0 до – 5 С, поздовжній вітер зі швидкістю більше ніж 5 мс, поверхня покриття — суха.
20.9. Розрахунок необхідної кількості
протиожеледних хімічних елементів і абразивних метеріалів Кількість хімічних реагентів, що заготовлюються в аеропорту на зимовий період для видалення ожеледі з аеродромних покриттів, слід визначати за кількістю ожеледей уданій місцевості, площею покриттів і середньою нормою витрати реагента на одну ожеледь, що залежить від товщини шару льоду та температури повітря. У разі коли ожеледь з покриттів передбачається видаляти лише хімічним способом, необхідна кількість реагенту (у тоннах) установлюється за формулою
6
ож ш.п
10
x
р
Q
n
q
F
, де
6 10
— коефіцієнт переходу від розмірності г/м
2
до розмірності т/м
2
; ож
п
середня кількість випадків ожеледі за зимовий період
р
q

середня норма витрати реагенту для видалення ожеледі, г/м
2
; ш.п
F
— загальна площа штучних покриттів аеродрому, м
2
Статистика показує, що для деяких середніх умов найчастіше повторювані випадки утворення ожеледі характеризуються відкладеннями льоду завтовшки 2 мм і температурою повітря –2 С. За цих умов необхідна кількість хімічного реагенту для різних класів аеродромів з огляду на середню кількість випадків ожеледі за зимовий періоді з урахуванням визначеного запасу реагенту може братися за графіком, зображеним нарис Кількість хімічного реагенту на зимовий період, m
0 100 200 300 400 500 600 700 800 5
10 15 20 Клас А Б В Г Середня кількість випадків ожеледі Рис. 20.6. Графік визначення кількості хімічного реагенту для різних класів аеродромів залежно від середньої кількості випадків ожеледі за зимовий період Якщо в аеропорту передбачається застосовувати як хімічний, такі тепловий спосіб видалення ожеледі, то кількість реагенту варто визначати (у тоннах) за формулою
6
ож1
p1
ш.п ш.п1
ож2
р2
ш.п
10
x
Q
n
q
F
F
n
q
F
, де ож1
п
— середня кількість випадків ожеледі, коли доцільно застосовувати тепловий спосіб виходячи з товщини ожеледі й метеоумов ож2
п
— те саме, коли доцільно застосовувати хімічний спосіб ш.п1
F
— площа ділянок покриттів, що очищують від ожеледі тепловим способом (звичайноТЗПС, РД, майданчики для запуску авіадвигунів, м p1
q
— середня норма витрати реагенту для видалення ожеледі, найчастіше повторюваного в кількості випадків ож1
п
; p 2
q
— те саме, у кількості випадків ож2
п
Необхідна кількість хімічних реагентів (солей) для боротьби з ожеледдю на під’їзній і внутрішньоаеропортових дорогах та площ може бути знайдена (у тоннах) згідно з формулою
6 3
ож1
с1
Д.П1
с2
п
10 10
x
Q
n
q
F
q
Q
, де с1
q
— середня норма витрати солі для видалення ожеледі для товщини шару льоду та температури повітря, що найчастіше спостерігаються за зимовий період під час утворення ожеледей, г/м
2
; с2
q
— середня норма витрати солі для приготуванням піщано-

200 соляної суміші, г/м
3
;
Д.П1
F
— площа дорожніх покриттів у аеропорті, з яких ожеледь видаляється хімічним способом, м п
Q
— кількість піску, що заготовлюється на зиму та використовується для усунення ковзкості дорожніх покриттів на інших ділянках, м визначається за формулою (20.12)];
3 10
— коефіцієнт переходу від розмірності кг/м
3
до розмірності т/м
3
Необхідна кількість абразивного матеріалу (піску, застосовуваного для обробки дорожніх покриттів у чистому вигляді або у вигляді суміші із сіллю п ож п1
п2
Д.П
Д.П1 10
i
Q
n
k q
q
F
F
, (20.12) де
3 10
— коефіцієнт переходу від розмірності мм до розмірності мм
i
k
— відношення площі покриттів з ухилами 0,020 і менше до площі покриттів з ухилами більше ніж 0,020; п1
q

— середня норма витрати піску на покриттях з ухилами 0,020 і менше, мм п2
q
— те саме на покриттях з ухилами більше ніж
0,020;
Д.П
F
— загальна площа дорожніх покриттів у аеропорту, м
Питання для самоконтролю
1.
Опишіть особливості виконання робіт з видалення опадів на аеродромах. Чим відрізняються поняття ланка та загін засобів механізації у виконанні робіт з видалення опадів на ЗПС? Визначте черговість очищення аеропорту від снігу та ожеледі. Чим пояснюється необхідність наявності різних схем очищення від снігу Яку схему використовують під час очищення ЗПС від мокрого снігу Що собою являє технологічна карта і для чого її розробляють Дайте характеристику машині механізмів, використовуваних для утримання аеродрому в експлуатаційному стані. Охарактеризуйте взаємодію між структурними підрозділами аеропорту під час виконання робітна ЗПС, РД, МС.



201
ЛІТЕРАТУРА

_________________
____________

Основна

1.
Васильев А. П. Эксплуатация автомобильных дороги организация дорожного движения : учеб. для вузов / А. П. Васильев, В. М. Сиденко ; под ред. А. П. Васильева. — М. : Транспорт, 1990. — 304 с.
2.
Кизима С. С. Експлуатація автомобільних доріг / С. С. Кизима. — К. : МОНУ/НТУ, 2009. — 272 с.
3.
ДБН В.2.3–4:2007. Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Проектування та будівництво. — К. : Мінрегіонбуд України, 2007.
4.
ДБН Д.2.2–27–99. Автомобільні дороги : зб. 27. — К. : Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, 2000.
5.
ДБН Д.2.2–31–99. Аеродроми : зб. 31. — К. : Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, 2000.
6.
Эксплуатация аэродромов : справочник / Л. И. Горецкий, М. А. Печерский, Л. Н. Комчихина и др.]. — М. : Транспорт, 1990. — 287 с.
7.
Класифікатор робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування ВБН Г.
8.
Проектирование и строительство автомобильных дорог : справоч- ник / [В. И. Заворицкий, В. П. Старовойда, А. А. Белятинский и др.]. — К. : Техніка, 1996. — 383 с.
9.
Проектування автомобільних доріг / О. А. Білятинський, В. Й. За- ворицький, В. П. Старовойда, ЯВ. Хом’як. — К. : Вища шк., 1997. — 518 с.
10.
Проектування автомобільних доріг / О. А. Білятинський, В. Й. За- ворицький, В. П. Старовойда, ЯВ. Хом’як. — К. : Вища шк., 1998. — 416 с.
11.
Усов Б. І. Експлуатація автомобільних шляхів : навч. посіб. / Б. І. Усов, І. Г. Романський. — Л. : Львівська політехніка, 1998. — 95 с.
12.
Шишков А. Ф. Аэропорт: теория и практика зимнего содержания аэродромов / А. Ф. Шишков, ВВ. Запорожец, О. Н. Билякович. — К. : Друкарня Діапринт, 2006. — 196 с.
Додаткова

13.
Бєлінський І. А. Організація й технологія робіт із зимового утримання аеродромів / І. А. Бєлінський. — К. : ГА. РИО КНИГА, 1978. —
70 с.
14.
Белинский И. А. Зимнее содержание аэродромов / И. А. Белин- ский, Ю. А. Самородов, В. С. Соколов. — М. : Транспорт, 1982. — 192 с.

202 15.
Гохман В. А. Общий курс автомобильных дорог : учеб. для вузов / В. А. Гохман, ГА. Ромаданов. — М. : Высш. шк., 1976. — 207 с.
16.
Бєлятинський А. О. Взаємозв’язок параметрів моделі транспортного потоку — слідування за лідером з техніко-економічними та техніко- експлуатаційними показниками системи ВАДС / А. О. Бєлятинський, Н. В. Кужель, В. С. Степура // Вісн. Інженерної академії України. —
2011. — № 1. — С. 185—187.
17.
Бєлятинський А. О. Утримання автомобільних доріг та аеродромів улітку / А. О. Бєлятинський, Н. В. Кужель // Вісн. ХНАДУ. — 2009. —
Вип. 47. — С. 69—73.
18.
Наставление по аэродромной службе в гражданской авиации :
СССР (НАС ГАМ Воздуш. транспорт, 1981. — 311 с.
19.
Некрасов В. К. Эксплуатация автомобильных дорог / В. К. Не- красов. — М. : Высш. шк., 1970. — 238 с.
20.
Сиденко В. М. Эксплуатация автомобильных дорог / В. М. Си- денко, С. И. Михович. — М. : Транспорт, 1976. — 287 с.
21.
Временные рекомендации по учету влияния коэффициента сцеп- ления и состояния поверхности ТВПП на характеристики взлета и посадки самолетов ГАМ МГА, 1974. — 15 с.
22.
Технические правила ремонта и содержания автомобильных дорог.
ВСН 24-75. Минавтодор РСФСР. — М. : Транспорт, 1976. — 264 с.




















203
Навчальне видання




СТЕПУРА Віктор Степанович
БЄЛЯТИНСЬКИЙ Андрій Олександрович
КУЖЕЛЬ Ніна Володимирівна
ОСНОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ І АЕРОДРОМІВ
Навчальний посібник




Технічний редактор А. І. Лавринович

Коректори Н. Г. Путівкіна,
Л. М. Романова

Комп’ютерна верстка

Н. В. Чорної







204

















Підп. до друку
08.11.
13. Формат х. Папір офс.
Офс. друк. Ум. друк. арк.
11,86
. Обл.
- вид. арк.
12,75. Тираж
3 00 прим. Замовлення № 203-1. Видавець і виготівник
Національний авіаційний університет. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК № 977 від 05.07.2002



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал