Н. В. Кужель основи експлуатації




Сторінка13/14
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
20.5. Технологія роботи з очищення аеродромів від снігу
Видалення снігу зі штучних покриттів та ґрунтових ділянок аеродромів провадиться комплектами машин, здатних у конкретних умовах виконати весь комплекс снігоочисних робіт. Залежно від

172 характеру виконуваних робіт комплект може складатися з машин одного типу чи кількох різних типів. Він може також вміщувати один або кілька загонів машин (загін — це група машин, яка забезпечує виконання одного виду робіт, наприклад, згрібання або підмітання снігу і т. ін.). Особливість очищення покриттів комплектами машин полягає втому, що кожна машина (чи загін машин, яка входить до комплекту, виконує визначену, властиву тільки їй, технологічну операцію, готуючи в такий спосіб необхідні умови для виконання наступної операції іншою машиною (загоном машин. Робота при цьому має вестися за однакової для всіх машин комплекту робочої швидкості. Звідси випливає головний висновок вибирати машини і механізми, які включаються до комплектів, необхідно на основі взаємної відповідності їх технічним характеристикам — продуктивності, робочої швидкості, ширини захвату і дальності відкидання снігу, не допускаючи об’єднання в комплектах машин різного технічного рівня (різних поколінь. Той факт, що в аеропортах вельми часто застосовуються комплекти снігоприбиральної техніки, які вміщують машини різних поколінь, слід розглядати як вимушене явище, пов’язане з браком коштів на придбання необхідних видів техніки. Існують певні технологічні особливості очищення різних елементів аеродромів від снігу з застосуванням комплектів машин, наявних уданий час в аеропортах. У разі використання комплектів, які складаються зі звичайних плужно-щіткових машині роторних снігоочисників старого зразка, очищення ТЗПС від свіжого сухого снігу має проводитися за такими технологічними схемами, що враховують силу бічного вітру біч
: а) за бічного вітру до 3 мс сніг переміщується плужно- щітковими снігоочисниками від осі ТЗПС до узбіччя. Рух машин виконується за кільцевою схемою (риса б) за бічного вітру від 3 до 5 мс сніг переміщують з двох нерівних частин ТЗПС: з більшої частини, ширина якої дорівнює 2/3 ширини ТЗПС, у напрямку вітру, із меншої частини, яка дорівнює
1/3 ширини ТЗПС, — проти вітру. Рух машин виконується за комбінованою схемою, яка зображена нарис, б); в) за бічного вітру більше ніж 5 мс сніг зміщують тільки в напрямку вітру починаючи від узбіччя, протилежного викладанню снігу. Рух машин здійснюється за човниковою схемою рис. 20.1, в).

173
В
ТЗ
П
С
В
ТЗ
П
С
В
ТЗ
П
С
2
Вісь
ТЗПС
W
бічн
W
бічн
W
бічн Вісь
ТЗПС Вісь
ТЗПС
2 2
В
ТЗ
П
С
2
В
ТЗ
П
С
В
ТЗ
П
С
3 3
2
В
ТЗ
П
С
2
В
ТЗ
П
С
В
ТЗ
П
С
3 3
а
б
в Рис. 20.1. Схеми руху плужно-щіткових снігоочисників для очищення ТЗПС від свіжого сухого снігу
а — за бічного вітру до 3 мс б — те саме, від 3 до 5 м/с;
в — те саме, більше ніж 5 мс За цими схемами роботи слід вести незалежно від тривалості та інтенсивності снігопаду і незалежно від температури повітря. Видалення снігу з ТЗПС має починатися, як правило, з початком снігопаду і вестися з максимальним використанням проміжків часу між зльотами і посадками літаків, якщо їх тривалість дозволяє вести роботи. При цьому снігоочисники працюють протягом усього снігопаду (метод патрульного снігоочищення) і після його припинення доти, доки весь сніг не буде видалено з покриттів. На очищення ТЗПС після закінчення снігопаду відводиться чітко обмежений директивний час. Для патрульного снігоочищення кількість плужно-щіткових снігоочисників у загоні рекомендується брати таким, щоб забезпечити одноразове очищення ТЗПС по всій її площі чотири робочих проходи загону машин (два проходив одному напрямку і два у зворотному) у разі роботи за схемами, зображеними нарис, а, в; затри робочих проходи загону машин (два проходив одному напрямку і один у зворотному) у разі роботи за схемою, зображеною нарис, б.

174 З метою прискорення робіт сніг прибирають загоном снігоочисників. У загоні машини розташовують пеленгом (уступом) з відстанню між сусідніми машинами в напрямку руху не менше ніж
30…35 м (рис. 20.2). Суміжні проходи снігоочисників мають перекриватися нам. На початку снігопаду за товщини снігу на покритті до 2…3 см снігоочисники прибирають сніг тільки щітками, а відтак зі збільшенням товщини снігу починають працювати плуги (за безперервної роботи щіток.
1
2
3
4
5
6
1
Вісь ТЗПС

175 де
ТПЗС
F
— площа ТЗПС, мс і — інтенсивність снігопадів, які найчастіше спостерігаються за зимовий період, см/год;
b
— ширина захвату машини (з урахуванням перекриття суміжних проходів, м — середня робоча швидкість плужно-щіткового снігоочисникам год max
h
— гранична товщина шару снігу на ТЗПС, за якої ще дозволяється виконувати посадки та злети літаків, см ч
K
— коефіцієнт використання машину часі (для плужно- щіткових снігоочисників він дорівнює 0,95). У разі коли очищення ТЗПС від снігу необхідно розпочати після закінчення снігопаду, тобто за наявності на покритті шару снігу, що випав, роботи виконують методом об’ємного снігоочищення.
Їхня особливість полягає втому, що за значної товщини снігу більше ніж 8 см) плужно-щіткові снігоочисники, які входять до комплекту, поділяються на два загони перший з них зсуває сніг плугами, а другий, який рухається слідом, підмітає залишки снігу щітками. Роботи плугами можуть тривати доти, доки машини не починають відчувати надмірний опір руху збоку, де збираються вали снігу. Залежно від товщини шару снігу і його щільності гранична ширина очищення ТЗПС плужно-щітковими машинами може бути визначена за формулою max max
10
m Q
b
h
, де
m
— коефіцієнт, що враховує схему руху машин (за кільцевої схеми
2
m
, за човникової —
1
m
); max
Q
— гранична масам валу снігу, зрушуваного машиною, кг (для снігоочисників старого зразка на базовому шасі ЗІЛ-130 і ГАЗА величина max
Q
береться рівною відповідно 300 і 200 кг
10
— перехідний коефіцієнт до необхідної розмірності — щільність снігу, що випав, г/см
3
;
h
— товщина снігу, що випав, см. У разі коли величина max
b
виявляється меншою від ширини злітно-посадкової смуги, снігові вали формуються в межах площі
ТЗПС і розміщуються на відстані 0,5
ТЗПС
max
B
b
від бічної кромки покриття, для кільцевої і човникової схем очищення
ТЗПС
max
B
b
. Такі вали снігу необхідно без зволікання видаляти роторними снігоочисниками, після чого робота плужно-щіткових машин має бути продовжена. Для очищення покриття після вида-

176 лення сніжного валу слідом за роторним снігоочисником треба пускати плужно-щітковий снігоочисник, який працює плугом і щіткою. Слід мати на увазі, що під час видалення валів снігу, які утворюються в межах площі ТЗПС, роторні снігоочисники не завжди здатні відкинути сніг за межі очищуваної смуги з першого разу. Це трапляється, коли відстань відкидання снігу роторним снігоочисником від
l
виявляється меншою від величини 0,5
ТЗПС
0
max
2
B
B
b
за кільцевої схеми очищення і від величини
ТЗПС
0
max
B
B
b
за човникової схеми, де
0
B
— ширина ґрунтового узбіччя очищуваної
ТЗПС. У таких випадках роторним снігоочисникам доводиться повторно відкидати сніг. Очищення РД від свіжого сухого снігу плужно-щітковими снігоочисниками рекомендується провадити а) за бічного вітру до 5 мс для кільцевої схеми (див. риса б) за бічного вітру більше ніж 5 мс для човникової схеми див. рис. 20.1, в). У разі випадання вологого та мокрого снігу очищення покриттів
ТЗПС і РД снігоочисниками має виконуватись незалежно від сили бічного вітру за кільцевою схемою (див. риса. При цьому мокрий сніг видаляють одними лише плужно-щітковими снігоочисниками (за одночасної роботи щітками і плугами) способом зміщення напіврідкої маси опадів за бічні кромки покриттів. Для очищення ТЗПС і РД від снігу інколи застосовують вітрові
машини. Найбільший ефект від використання вітрових машин досягається в разі очищення покриття від сухого свіжого снігу за температури повітря від –10 Сі від мокрого снігу за температури повітря близької до –10 С. У діапазоні температур від – 2 до – 7 С застосовувати вітрові машини не дозволяється через небезпеку виникнення ожеледі. Варто наголосити, що експлуатація вітрових машин приводить до великих витрат палива, але їх використання виправдане для патрульного снігоочищення, яке можна виконувати лише однією машиною. У разі об’ємного снігоочищення (на ТЗПС) роботи можна вести як однією машиною, такі загоном, який складається з двох-трьох машин. Видалення снігу з ТЗПС вітровими машинами виконують незалежно від тривалості снігопаду за такими технологічними схемами

177 а) за бічного вітру до 3 мс сніг очищується від осі ТЗПС до узбіччя. Коли працює одна машина, її рух організовується за схемою, зображеною нарис, а. Коли працюють дві і більше машин, вони рухаються за схемою, зображеною нарис, б, на відстані між сусідніми машинами не менше ніж 30…35 м б) за бічного вітру більше ніж 3 мс сніг очищується в напрямі вітру від одного узбіччя ТЗПС до іншого. При цьому застосовується човникова схема руху машин з робочими проходами водному напрямку і холостими у зворотному. Перший прохід машини має виконуватись по узбіччю ТЗПС на відстані
8 6
b
м від кромки покриття, а наступні — з урахуванням перекриття глибин впливу газоповітряних струменів, як це зображено нарис, б.

Δ
b
Вісь ТЗПС Вісь ТЗПС
Δ
b
Δ
b
b
30-35
Δ
b
Δ
b
b
Δ
b
а
б
Рис. 20.3. Схеми руху вітрових машин під час очищення ТЗПС від снігу (за бічного вітру до 3 мс
а — коли працює одніа машина
б — коли працюють дві і більше машин
b
— ширина очищення покриття газовим струменем машини (ширина захвату
b
— відстань від осі руху машини до початку захвату покриття газовим струменем береться рівним 6…8 м залежно від кута нахилу авіадвигуна) Схеми руху вітрових машин під час очищення РД залежать від наявності бічного вітру, а також від товщини і виду снігових опадів, які впливають на продуктивність і ширину захвату машини. Коли товщина сухого свіжого снігу, що випав, до 2 см, вітрові машини очищують РД зазвичай за один прохід, рухаючись по узбіччю на відстані
8 6
b
м від межі покриття.

178 Для видалення снігу з покриттів перонів і МС застосовують переважно звичайні плужно-щіткові машини і роторні снігоочисники. Для боротьби зі сніговими заметами на аеродромах вживають дві групи спеціальних експлуатаційних заходів, які для очищення доріг
I група — заходи, спрямовані на поліпшення умов продувності поверхні робочих елементів аеродрому (ТЗПС, ГЗПС, РД, МС, перону, майданчиків спеціального призначення
ІІ група — заходи, спрямовані на затримання і складання снігу, що переноситься хуртовиною, за межами робочих елементів аеродрому (на підступах до них.
20.6. Зміст проекту організації та технології робіт
із зимового утримання аеродромів
Своєчасна та якісна підготовка аеродромів до польотів у зимовий час може бути забезпечена лише в разі правильно організованої роботи аеродромної служби — починаючи з підготовчих заходів у літньо-осінній періоді закінчуючи основними роботами з боротьби зі снігом та ожеледдю взимку. Організація робіт із зимового утримання аеродромів передбачає ведення робіт за заздалегідь складеним і затвердженим проектом організації й технології робіт застосування найбільш прогресивних технологічних методів і впровадження досвіду передових підприємств максимальне використання комплексної механізації робіт своєчасне постачання матеріалів і раціональну організацію складського господарства чітку взаємодію служб аеропорту під час проведення робіт усіляке поліпшення організації праці робітничих бригад та інженерно- технічного персоналу. Проект організації й технології робіт із зимового утримання аеродрому це комплексний технічний документ, в якому на основі розрахунків і чинних нормативних положень визначені послідовність, методи та засоби підготовки аеродрому до польотів за умов випадання різних видів зимових опадів. До складу проекту входять календарний план (або сітковий графік) підготовки аеродрому до зимової експлуатації план зимового утриманя аеродрому альбом технологічних карт (на аеродромні сніго- та льодоприбиральні роботи план зимового утримання під’їзних і внутрішньоаеродром- них доріг і площ інструкція з техніки безпеки мобілізаційний план заходів щодо боротьби зі стихійними лихами в зимовий період пояснювальна записка до проекту.

179 Проект організації й технології робіт із зимового утримання аеродрому складається аеродромною службою, погоджується з усіма службами, з якими взаємодіє аеродромна служба в процесі підготовки аеродрому до польотів, і затверджується керівником аеропорту. Календарний план підготовки аеродрому до зимової експлуатації
входить по переліку виконуваних робіт. У ньому мають бути відображені обсяги запланованих робіт, терміни їх початку таза- кінчення, потреба в засобах механізації та робочій силі, а також зазначені посадові особи аеродромної служби, відповідальні за виконання робіт. Календарні строки підготовчих робіт (за кожним видом) планують з урахуванням місцевих природно-кліматичних умов, але з таким розрахунком, щоб виконання робіт повністю завершувалось до найбільш раннього строку настання зимового експлуатаційного сезону. У великих аеропортах, що мають значні обсяги і складність ае- родромно-експлуатаційних робіт, підготовку аеродромів до зимової експлуатації доцільно планувати на основі складання спеціальних сіткових графіків. План зимового утримання аеродрому розробляється з метою унаочнення того, на яких ділянках аеродрому, в якій послідовності і які саме мають здійснюватись інженерно-технічні заходи щодо підготовки аеродрому до польотів у разі випадання опадів. Це креслення, до складу яких входять схема черговості очищення елементів аеродрому від снігу (рис. 20.4); схема черговості очищення аеродромних покриттів від ожеледі умовні позначення відомість Обсяги робіт примітки. Альбом технологічних карт (АТК) є найбільш важливим із проектних документів, що регламентує організацію й технологію аеродромних сніго- та льодоочисних робіт I черги. До складу АТК входять титульний аркуш, де подана повна офіційна назва аеропорту- виконавця, назва АТК (Альбом технологічних карт на аеродромні сніго- та льодоочисні роботи I черги, строк чинності, місце й рік складання АТК, а також зазначені посади і прізвища осіб, що склали, узгодили й затвердили АТК; схеми ділянок аеродрому з зазначенням черговості сніго- та льдоочищення; відомість наявної в аеропорту сніго- та льдоочисної техніки, в якій наводяться найменування й марки машині механізмів з зазначенням їх призначення й основних технічних характеристик

180
2
10
240
8
1
5
3
4
7
9
11
10 40 15
4
6
2
КПБ
310 200 100 60 439 100 5
0 40 Зона А ГРМ
Антена ГРМ
100 100 15
БПБ
ГВПП
10 15 10 10 10 50 15 10 15 10 10 10 450
РД-2
РД-1
РД-3
БСБ
ТЗПС Перон МС
10
РД-6 10 23 57 10
8
5 0
50
РД-7 10 10
Рис. 20.4. Схема черговості очищення елементів аеродрому від снігу та розміщення засобів снігозахисту (аеродром класу А, обладнаний системою посадки II категорії
1 — траншейний снігозахист (три снігові траншеї 2 — траншейний снігозахист (дві снігові траншеї
3 — работи III черги 4 — межі ґрунтових елементів аеродрому 5 — межі робіт І черги
6 — межі зон ГРМ та КРМ; 7 — межі зон штучних аеродромних покриттів 8 — межі робіт ІІ черги
9 — місця сполучення снігу 10 — тимчасова зимова дорога 11 — снігозвалище
180

181 технологічні картина всі найбільш характерні для даного аеропорту випадки здійснення аеродромних сніго- та льдоочисних робіт добовий погодинний графік технологічних вікон для виконання сніго- та льдоочисних робітна ТЗПС методом патрулювання схема організації взаємодії служб аеропорту під час проведення сніго- та льодоочисних робіт. Відповідальність за виконання сніго- та льдоочисних робіт згідно з АТК покладається на начальника аеродромної служби. План зимового утримання під’їзних і внутрішньоаеропортових доріг і площ розробляється у вигляді схеми службово-технічної території аеропорту з зазначеними на ній автомобільними дорогами (головним під’їздом до аеропорту, допоміжними під’їзними, основними й допоміжними внутрішньоаеропортовими), під’їзними залізничними коліями, а також привокзальною площею, складськими дворами, різними технологічними майданчиками й пішохідними доріжками. На схемі необхідно навести короткі відомості стосовно до технології й послідовністі проведення робітна дорогах і площах, задіяної техніки, норм витрати матеріалів (абразивних, хімічних, обсягів і термінів виконання робіт та ін. Інструкція з техніки безпеки складається у вигляді переліку стисло сформульованих правил, додержання яких має запобігати нещасним випадкам і заподіянню шкоди здоров’ю людей, зайнятих на зимових аеродромно-дорожніх експлуатаційних роботах гарантувати безпеку руху літаків (якщо аеродромні роботи ведуться без припинення польотів усувати передумови виходу з ладу аеродро- мно-дорожньої техніки забезпечувати охорону споруджень і технічного устаткування аеродрому й доріг. Положення інструкції мають охоплювати всі види робіт — основні, що виконуються на аеродромі та дорогах, і допоміжні, що виконуються на базі аеродромної служби.
Мобілізаційний план заходів щодо боротьби зі стихійними ли-
хами в зимовий період — це документ, що передбачає оперативне залучення служб аеропорту, сусідніх підприємстві організацій до робіт з усунення наслідків стихійних лих, що виводять аеропорт із ладу. До таких стихійних лих належать особливо сильні снігопади й хуртовини, супроводжувані утворенням великих обсягів снігона- копичень на аеродромі й дорогах, а також інтенсивне і тривале

182 відкладення ожеледі, які призводять до припинення руху транспорту, обриву проводів, ламання дереві т. ін. У зв’язку із внесенням до мобілізаційного плану підприємстві організацій, що не підпорядковуються аеропорту, розглянутий план підлягає узгодженню з міськими органами.
Пояснювальна записка до проекту організації й технології робіт із зимового утримання аеродрому складається з таких розділів характеристика природно-кліматичних умов району розташування аеропорту до зимового сезону розрахунок засобів механізації для виконання сніго- та льодоочисних робіт (приблизна достатність або недостатність наявної в аеропорту кількості машині механізмів розрахунок необхідної кількості протиожеледних хімічних реагентів, абразивних матеріалів і палива для сніго- та льодоочисної техніки організація складського господарства розроблення технологічних карт (з розрахунком часу роботи за кожною технологічною картою обґрунтування заходів щодо захисту аеродрому й доріг від сніжних заметів (з розрахунком обсягів хуртовинного снігопе- реносу); економічна частина проекту. В економічній частині проекту потрібно наводити розрахунок витратна зимове утримання аеродрому й доріг з найменуванням запланованих робіт з усіх видів, фактичними обсягами, цінами за одиницю об’єму й загальну вартість калькуляції вартості матеріалів відомості потреби в робочій силі, матеріалах і засобах механізації допоміжні розрахунки, довідки й інші документи, що підтверджують заплановані обсяги робіт і їхню вартість.
20.7. Розрахунок засобів механізації
для зимового утримання аеродромів
Потребу в сніго- та льодоприбиральній техніці для зимового утримання аеродрому можна розрахувати виходячи з обсягу робіт першої черги, продуктивності засобів механізації й директивного часу, що надається на виконання зазначених робіт. При цьому передбачається, що виконання робіт, що належать до наступних черг другої і третьої, забезпечується тією самою кількістю машині механізмів, що й у виконанні робіт першої черги. Наведемо методику розрахунку (для основних засобів механізації) щодо аеродрому зі штучними покриттями, що утримується в зимовий період методом очищення від снігу.

183 Необхідна для утримання аеродрому кількість плужно-щіткових снігоочисників має визначатися з умови, відповідно до якої протягом директивного часу після припинення снігопаду машина встигає повністю обробити покриття основної ТЗПС, основних РД і перону. При цьому передбачається під час снігопаду патрульне сніго- очищення. Відповідно до зазначеної умови кількість швидкісних плужно-щітко-пневматичних снігоочисників
ПЩС
N
для виконання робітна ТЗПС і РД установлюють за формулою
ТЗПС
РД
ПЩС
1
в т
F
F
N
b V T K
K
, (20.1) де
ТЗПС
F
та
РД
F
–– площі основної ТЗПС і основних РД відповідно під основними розуміють РД, що з’єднують перон з кінцевими ділянками основної ТЗПС), м
b
— розрахункова ширина захвату машини, м
V
— розрахункова робоча швидкість машини, м/год;
1
T
— директивний час, відведений на снігоочисні роботи першої черги, год; в
K
— коефіцієнт використання машини в часі (0,8); т
K
— коефіцієнт техничної готовності машин (для всіх видів сні- гота льодоприбиральної техніки, що використовується на аеродромах, т
0,8
K
). Кількість звичайних автомобільних плужно-щіткових снігоочисників
типу ПМ-130 обчислюється за формулами а) якщо в аеропорту є машини старого зразка типу ДЕ п
ПЩС
1
в т
F
N
b V T K
K
. (20.2) б) якщо машин типу ДЕ немає
ТЗПС
РД
п
ПЩС
1
в т
F
F
F
N
b V T K
K
, (20.3) де п
F
– площа перону, м
95
,
0
B
K
В установлену за формулами (20.2) і (20.3) кількість снігоочисників мають бути включені піскорозкидувачі й поливально-мийні машини, що мають плужно-щіткове обладнання. Кількість роторних снігоочисників
РС
N
знаходять виходячи з умови їхньої роботи частково під час патрульного снігоочищення (на
ТЗПС) і протягом усього директивного часу після закінчення снігопаду

184
ТЗПС
0
РД
п п
с
ТЗПС
ТЗПС
РС
т в
т патр
1 1
2
П
L
В
F
k F
h
L
B
N
K
K
t
T
T
, (20.4) де — середня щільність сухого свіжого снігу, що випав (0,1 т/м
3
); с
h
— розрахункова висота сухого снігу, що випадає за один снігопад (що найчастіше спостерігається за зимовий період, м
ТЗПС
L
та
ТЗПС
B
— відповідно довжина й ширина основної ТЗПС, м
0
B
— ширина узбіч ТЗПС, що їх очищують у першу чергу (10 м п
k
— коефіцієнт повторної переробки снігу роторним снігоочисником під час очищення перону т
П
— технічна продуктивність роторного снігоочисника, т/год; патр
t
— розрахунковий час роботи роторних снігоочисників у період патрульного снігоочищення (орієнтовно може братися рівним половині тривалості снігопаду, год; в
K
— коефіцієнт використання часу, рівний 0,7. Коли немає даних про розрахункову висоту снігу, що випадає за один снігопад, замість величини с
h
у формулу (20.4) можна підставляти розрахункову товщину добового снігопаду Н виходячи з передумови, щодобова кількість снігу може випасти протягом одного снігопаду. Розрахункова тривалість такого сонігопаду зазвичай береться рівною 3 год, тому можна призначати патр
1,5
t
год. Кількість автогрейдерів
АГ
N
визначається з умови використання їх для очищення від снігу узбіч основної ТЗПС зон А, А і Б
ГРМ і зон А, Б і Г КРМ:
ТЗПС
0
ГРМ
КРМ
АГ
1
B
T
2L
B
F
F
N
b V T K
K
, (20.5) де
ГРМ
F
— очищувана від снігу площа зон ГРМ без урахування ділянок, що перекривають ТЗПС і її узбіч завширшки 10 мм
КРМ
F
— площа зон КРМ, що очищується від снігу, мм
3
,
2
b
м для легких автогрейдерів там для середніх і важких автогрейдерів
10000
V
м/год. Уведені в розрахунок величини
ГРМ
F
та
КРМ
F
варто визначати з урахуванням розширення меж відповідних зонна м усіх зовнішніх боків. У формулу (20.5) треба підставляти площі зон А, А і Б
ГРМ і зон А, Б і Г КРМ одного робочого курсу ТЗПС.

185 Очищення від снігу певної зони ГРМ і КРМ стає малоймовірним, якщо задовольняється умова max пр
4
h
h
, де max
h
— максимальна багаторічна кількість сніжних опадів, що випадають уданій місцевості за зимовий період, мм пр
h
— максимально припустима висота снігу в зоні, см. У цьому разі зону можна утримувати лише через ущільнення снігу, а відповідні величини площ ГРМ або КРМ у формулі (20.5) мають дорівнювати нулю. Кількість гладилок, що використовуються для ущільнення снігу в зонах А, А і Б ГРМ і А, Б і Г КРМ, знаходять, зважаючи на таку особливість у розрахунок уводиться оброблювана площа тільки тієї частини зони А ГРМ (
ГРМ
F
), що розміщена за межами ТЗПС,
ГЗПС і очищеної ділянки БСБ, тому що в їхніх межах сніг, що випадає, не ущільнюється, а підлягає видаленню. Спочатку визначається необхідна кількість зчепів гладилок:
ГРМ
КРМ
зч зч т
1
в т
F
F
m
b
Т K K
, (20.6) де зч
b
— розрахункова ширина захвату зчепа гладилок (для металевих гладилок шириною 4 і 6 м для кількості гладилок у зчепі відповідно зч
3
n
і зч
2
n
беруться величини зч
11, 4
b
мі зч
11, 7
b
м); т розрахункова робоча швидкість трактора-тягача для тракторів типу Т-100М м/год); в
0,95
K
У розрахунок уводяться оброблювані площі зон А, А і Б ГРМ і зон А, Б і Г КРМ одного робочого курсу ТЗПС. Необхідність ущільнення в тій чи іншій зоні ГРМ і КРМ практично зникає, якщо виконується умова max пр
H
h
, де max
H
— максимальна багаторічна висота сніжного покриву вданій місцевості, см пр
h
— максимально припустима висота снігу в зоні, см. Це варто брати до уваги під час визначення кількості зчепів зч
m
, не вводячи в розрахунок уданому разі величини площ
ГРМ
F
та
КРМ
F
відповідних зон.

186 Установивши шукану кількість зчепів гладилок, знаходимо множенням величин зч
m
на зч
п
загальну кількість гладилок. Кількість тракторів, потрібних для переміщення гладилок, береться рівною кількості зчепів зч
m
Необхідна кількість вітрових машин
ВМ
N
визначається з умови використання їх для очищення ТЗПС і РД:
ТЗПС
РД
ВМ
1
в т
П
Т
F
F
N
T K
K
. (20.7) Для встановлення кількості вітрових машину формулу (20.7) рекомендується підставляти середню технічну продуктивність машин під час видалення мокрого снігу і відповідне цій умові значення коефіцієнта в
0,95
K
Кількість теплових машин
ТМ
N
знаходять за умови, що роботи з видалення ожеледі на основній ТЗПС починаються з моменту закінчення формування льодоутворення й мають бути закінчені протягом директивного часу
2
Т
:
ТПЗС
ТМ
т
2
в т
П
F
N
Т K K
, (20.8) де т
П
— технічна продуктивність машин, м
2
/год; в
0,95
K
Стосовно до реальних умов розрахункова кількість теплових машин згідно з формулою (20.8) буде дещо завищена. Однак помилки немає — одержані результати пояснюються порівняно низькою продуктивністю теплових машин. Необхідну кількість розподільників порошкоподібних протио- желедних хімічних реагентів
РХ
N
знаходять за умови ведення робіт з видалення ожеледі та згідно з положенням, відповідно до якого очищення основної ТЗПС потрібно закінчити протягом директивного часу
3
Т
після початку льодоприбирання:
ТЗПС
РХ
е
3
пiдг p1
p2
пл т
П
F
N
Т
t
t
t
t
K
, (20.9) де е
П
— експлуатаційна продуктивність розподільникам 2год пiдг
t

— тривалість підготовчих робіт (навантаження реагенту на складів кузов розподільника з урахуванням маневрування, год;

187 р1
t

— тривалість руху завантаженого розподільника від складу (на базі аеродромної служби) до місця роботи на ТЗПС, год; р2
t
— тривалість руху порожнього розподільника від місця роботи до складу, год; пл
t
— час плавлення льоду (у середньому 0,3 год). Експлуатаційна продуктивність розподільників визначається (як для машин циклічної дії) за формулою
6
куз е
ц
10
П
x
V
q
T
, де
6 10
— коефіцієнт переходу від розмірності г/м
2
до розмірності т/м
2
; куз
V
— місткість кузова розподільникам об’ємна маса реагенту (0,7 т/м
3
);
x
q
— середня норма витрати реагенту під час видалення ожеледі, г/м
2
; ц
T
— тривалість одного циклу роботи розподільника, год. Середня витрата хімічних реагентів нам покриття під час видалення ожеледиці завтовшки 1 мм подана в табл. 20.3.
Таблиця 20.3


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал