Н. Н. Ушнурцева розвиток професійної компетентності майбутнього вчителя засобами



Скачати 132.46 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації12.04.2017
Розмір132.46 Kb.

Педагогіка



Педагогика –

Pedagogy


133
"Наука і освіта, №6, 20
13
А. А. Ткачук, Н. Н. Ушнурцева
РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЗАСОБАМИ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
У статті аналізується проблема підвищення ролі педагогічної практики у формуванні компетентності майбутніх
вчителів. Пропонується у підготовці і проведенні студентами уроків у школі зосередити увагу на оволодінні освітньо-
виховними методиками розвитку пам’яті та мислення, культури спілкування й організації сумісної роботи учнів у класі.
Ключові слова: педагогічна практика, професійна компетентність.

A. A. Tkachuk, N. N. Ushnurtseva
DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS BY MEANS OF
TEACHING PRACTICE
The article analyzes the problem of increasing the role of teaching practice in formation of future teacher’s com-
petence. It proposes in students’ preparation and conduct of lessons at school to focus attention on mastering educa-
tional and upbringing methods of developing memory and thinking, communication culture and organizing pupils’
teamwork in the classroom. Thus, planning, organizing practice of students at school and control of the quality of its
process due to educational and professional tasks aimed at development of pedagogical competence according to prin-
cipal components (cognitive, communicative , technological and connotative) enhances potential of future teachers
mastering modern methods of improving efficiency of educational process. This is promoted by focusing of students-
teachers’ attention in the process of preparation and conduct of each lesson on each educational goal: development of
memory and thinking, formation of culture of communication, teamwork and interpersonal relationships of pupils in the
class, which in the end enables a student-teacher not be limited by transfer of educational information to pupils, but use
it to diversify educational purpose in accordance with basic components of pedagogical competence.
Keywords: teaching practice, professional competence.
Подано до редакції 30.09.13
_____________
УДК
373.2+373.461
О. С. Трифонова
ВПЛИВ РОЗВИВАЛЬНОГО МОВЛЕННЄВОГО СЕРЕДОВИЩА
НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ
СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА
У статті висвітлено питання щодо впливу розвивального мовленнєвого середовища на формування мов-
леннєвої особистості дітей старшого дошкільного віку подано визначення вченими сутності понять «середо-
вище», мовленнєве середовище, стимульоване мовленнєве середовище, мовленнєве розвивальне середови-
ще»; презентовано приклади комунікативно-ігрових вправ, спрямованих на розвиток творчих мовленнєвих про-
явів старших дошкільників.
Ключові слова: середовище, мовленнєве середовище, стимульоване мовленнєве середовище, мовленнєве ро-
звивальне середовище.
Становлення України як демократичної держави, входження її до єдиного європейського простору зумовлюють прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи дошкільної освіти. За умов глобалізаційних змінна часі модернізація змісту дошкільної освіти, переорієнтація на розвиток особистості дитини як основний ресурс, що визначає поступальний рух суспільства. Формування мовленнєвої особистості дитини старшого дошкільного віку зумовлюється спеціальною організацією освітньо-мовленнєвого середовища дошкільного навчального закладу, спрямованого на формування різних видів мовленнєвої (фонетична, лексична, граматична, діалогічна, монологічна) і комунікативної компетенцій. Проблему середовища розглядали такі видатні педагоги, як АС. Макаренко, В. О. Сухомлинський, КД. Ушинський, СМ. Шацький та ін. Учені значну увагу приділяли проблемам організації, використання освітніх можливостей середовища у формуванні особистості. Дж. Д’юї, досліджуючи проблеми вільного виховання дитини та аналізуючи вплив середовища на цей процес, наголошував на необхідності створення сприятливих умов для повного вияву індивідуальності дитини та контролю над середовищем як єдиному способі управління освітою дітей. Учені (І.М. Габа, Д.Ж. Маркович, М.О. Черноушек та ін.) визначають середовище як сукупність соціально- побутових умову яких протікає життя людини це не тільки низка стимулів, на які індивід реагує впродовж усього життя, воно впливає на розвиток особистості і, навпаки, людина змінює і розвиває середовище, оскільки є активною і творчою істотою. Середовищу властиві такі ознаки відсутність часових і просторових меж, тобто воно є тлом людського буття вплив на всі почуття одночасно містить головну й вторинну інформацію зв’язок із діяльністю поряд із фізичними та хімічними особливостями має психологічне й символічне значення
(М.О.Черноушек). НІ. Волкова під середовищем, яке впливає на формування особистості, розуміє все, що оточує людину впродовж усього життя природні чин-

Педагогіка



Педагогика –

Pedagogy


134
"Наука і освіта, №6, 20
13
ники (клімат, природні умови та ресурси сім’я, близьке оточення соціальні умови існування. Завченою, середовище поділяють на мегасередовище (має інформаційно- світоглядний характер, ототожнюється у свідомості дитини з поняттями космос, планета макросередовище ототожнюється з поняттями етнос, суспільство, країна, держава мезосередовище (ототожнюється з уявленням про своє місто, село, рідний край, засоби масової інформації, приналежність до певної субкультури мікросере- довище (безпосереднє оточення індивіда сім’я, дошкільний навчальний заклад, школа, компанія, сусіди, ровесники, громадські, приватні, державні організації) [2, с. 41]. Отже, в зазначеному контексті важливо відзначити, що середовище – це соціальний світ (соціум, який оточує людину, та включає суспільні (матеріальні та духовні) умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей, що тісно пов’язані із суспільними відношеннями, до яких ці люди включені. Вплив середовища на людину не однобічний людина послідовно діє в системах середовище людина, людина – середовище. Означена взаємодія зумовлює і розвиток усіх психічних процесів і функцій людини, які пов’язані з середовищем. Оскільки предметом дослідження є мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку, то увага передусім звернена на мовленнєве середовище, яке А.М.Богуш визначає як сукупність сімейних, побутових, соціально- педагогічних неорганізованих і цілеспрямованих умов спілкування дитини в системах дорослий (батьки, родичі, вихователь, учитель) – дитина, дитина – дорослий, дитина – дитина [1]. Мовленнєве середовище
М.Р.Львов розглядає і як методичний засіб, згідно з яким створюється штучне мовленнєве середовище, де діти знаходяться за межами неправильних мовленнєвих впливів, створюється атмосфера високої мовленнєвої культури. Розвивальний потенціал мовленнєвого середовища, завченим, буде оптимальним за умов природного мовленнєвого середовища [6
, с. За А.М.Богуш, мовленнєве середовище, яке оточує дитину, за своїм впливом на розвиток мовлення може бути стихійно - нестимульова- ним, стимульованим і актуальним. Стихійно - нестиму- льованому мовленнєвому середовищу властива пасивна мовленнєва взаємодія. Дитина сприймає мовлення дорослих і всіх мовців цього середовища таким, яким вона його чує, мовлення, яке притаманне саме цій мовленнєвій спільноті. Дитина відчуває його вплив опосередковано у процесі щоденного спілкування всім їв соціумі (у дворі, з друзями, у дошкільному закладі, у школі і т. ін.). Перебування дитини в такому середовищі забезпечує набуття мовленнєвого досвіду спонтанним типом у повсякденному житті, у дошкільному закладі. Стимульоване мовленнєве середовище – це організований процес навчання мови і розвитку мовлення нарізних вікових етапах у навчальних закладах різного типу, який супроводжується педагогічно стимульованою мовленнєвою взаємодією педагога і учнів. У дошкільному закладі стимульоване мовленнєве середовище забезпечують заняття з розвитку мовлення і художньо-мовленнєвої діяльності. На цих заняттях завданням вихователя є створення актуального мовленнєвого середовища - максимально активну ініціативну взаємодію дитини з іншими учасниками спілкування, що передбачає максимальне занурення дітей в активну мовленнєву діяльність [1]. Мовленнєве розвивальне середовище, за Л.П. Федо- ренко, забезпечується літературно-мовною зразковістю текстового матеріалу, що виражається у використанні неадаптованих літературних текстів, що розвивають чуття мови, оскільки якщо адаптувати тексти, знижуючи їх граматичне багатство до рівня дитячого мовлення, то діти ніколи не засвоять граматики рідного мовлення [9], правильно організоване мовленнєве середовище, завченою, це доведення його розвивального потенціалу до оптимального, не порушуючи інстинктивної мовленнєвої творчості дитини, допомога розвитку інстинкту наслідування, задоволення інстинкту допитливості [10
, с. Основою розвивального середовища для становлення мовленнєвої особистості є забезпечення доброзичливої атмосфери, де б дитині надавалося право на мовленнєву активність, довіру, помилку та доброзичливе ставлення. Одним із найважливіших компонентів ефективного процесу формування мовленнєвої особистості дітей старшого дошкільного вікує насичення мовленнєвого середовища, в якому постійно чи тимчасово перебуває малюк, зразками рідної мови.
Стрижневою (вертикальною) ідеєю механізму побудови освітнього мовленнєвого середовища є трансформація дитиною цінностей світу, мовленнєвої культури, соціуму в особистісній внутрішній світ цінностей. Саме це, на твердження К.Л.Крутій, забезпечуватиме рівень мовленнєвого розвитку дітей [5, с. Базовою (горизонтальною) ідеєю є середовище, що являє собою інтеграцію, синтезування спеціально організованої мовленнєвої діяльності як комунікативної взаємодії і просторово- предметного розвивального середовища. Ядром, серцевиною освітнього мовленнєвого середовища та його метою є Дитина. К.Л.Крутій вважає правомірним використання терміна культурне мовленнєве середовище на позначення як сукупності корисного особистого й колективного спільного мовленнєвого досвіду, що зберігається і передається з покоління в покоління, такі речових структурі залежностей, шляхом яких реалізується діяльність і мовленнєва поведінка індивіда [5, с. Практична реалізація ідеї створення освітнього мовленнєвого середовища в умовах дошкільного навчального закладу й родини передбачає побудову такого середовища удвох напрямах предметно-мовленнєвому й мовленнєво-просторовому. У процесі створення саме предметно-мовленнєвого середовища, як джерела мовленнєвого досвіду дошкільника, необхідно виходити з ергономічних вимог до життєдіяльності антропометричних, фізіологічних і психологічних особливостей дитини, яка буде розвиватися в цьому середовищі. К.Л. Крутій визначила вимоги до предметно- мовленнєвого напряму, з поміж яких розвивальний характер діяльнісно-віковий підхід мовленнєва інформативність (різноманітність іграшок, тематики, комплексність збагаченість, наявність природних і соціальних засобів, які забезпечують різноманітність мовленнєвої діяльності дитини та її творчість варіативність сполучуваність традиційних і нових компонентів забезпечення складових елементів мовленнєвого середовища, співвідносності з

Педагогіка



Педагогика –

Pedagogy


135
"Наука і освіта, №6, 20
13
макро-, мезо- та мікропростором діяльності дитини забезпечення комфортності, функціональної надійності та безпеки забезпечення естетичних і гігієнічних показників
[5, с. За словами В.П.Тимофєєва, взаємовідносини мовленнєвого середовища і мовця має двобічний характер з одного боку, вплив мовленнєвого середовища намовлення індивіда, аз іншого, - процес освоєння індивідом результатів цього впливу. Ці два процеси супроводжують мовленнєву діяльність людини впродовж усього її життя. Ступінь засвоєння людиною мовлення середовища залежить від сприятливих соціальних умові від можливостей, здібностей, активності, самостійності, інтересуй ініціативності самої особистості-мовця, що у свою чергу залежить від характеру суспільно-економічної формації і від того, наскільки суспільство забезпечує свободу людини. На переконання В.П.Тимофєєва, міра мовної соціалізації індивіда і розвитку особистості буде залежати таким чином від сприятливих умову мовленнєвому середовищі і від зусиль самої людини. Водночас міра ця ніколи не буде однаковою в усіх індивідів і особистостей мовленнєве середовище діє на людину, переломлюючись через її внутрішній світ, який завжди є індивідуальним, тому навіть водних і тих самих умовах мовленнєвого середовища формуються різні мовні особистості хтось завжди буде випереджати, хтось – відставати. У цьому, на думку автора, і криється таємниця багатоманітності мовних особистостей
[8, с. Мовленнєва індивідуальність виокремлює людину як особистість, чим яскравіше ця індивідуальність, тим яскравішою є його мовна особистість, тим більш повно вона відображає мовні якості суспільства. Створення мовленнєво-просторового середовища передбачає врахування таких вимог стимуляція пошукової діяльності та мовленнєвої активності дитини
(А.М.Богуш); задоволення мовленнєвих потребу культу- рно-ціннісному пізнанні довкілля наявність мовленнєво- творчої спрямованості (Н.В.Гавриш); свобода і самостійність дитини, інтегративність (К.Л.Крутій); врахування статевих і вікових особливостей дитини (В.Ф.Базарний); діалогічність
(А.Г.Арушанова); стабільність- динамічність гуманітаризація (С.У. Гончаренко. Вплив мовленнєвого середовища на дитину та її мовлення буде тільки за наявності розвивальної функції цього оточення (потенційної можливості позитивного впливу різноманітних чинників у їх взаємодії на мовленнєвий розвиток дитини і формування її мовленнєвої особистості. На переконання К.Л.Крутій, розвивальний ефект середовища залежить не стільки від умов, скільки від характеру мовленнєвого спілкування дорослого та дитини, від тих ситуацій, способів, завдань, які будуть сприяти й стимулювати мовленнєвий розвиток, активність і самостійність дитини дошкільного віку [5, с.
Як слушно зауважує А.М.Гончаренко, середовище
буде розвивальним і комфортним для дитини за умов
надання
їй
можливості
дозувати
мовленнєво-
комунікативну діяльність встановлювати мовленнєву
взаємодію з бажаними для неї партнерами визначати
час, тривалість контактів перемежовувати розширен-
ня партнерів у спілкуванні з усамітненням. Пріоритетом
для розвивального середовища мають бути спілкування,
обговорення, мовленнєво-творча діяльність, роздуми вго-
лос без страху помилитися, чи не збігання з думкою доро-
слого. Підставою до виникнення власної позиції дитини є її життєвий досвід, а набувається, накопичується і реалізується він кожним по-своєму. Важливим є наповнення
середовища емоційними для дитини подіями, фактами,
оскільки емоції є базовими підставами психічного розви-
тку дитини [3].
Мовленнєве середовище, за І.М.Румянцевою, складає не тільки мова, алей супроводжуючі її світло й колір, запахи й відчуття нового доброго світу. Глибоко інформативним є всі знаки невербального спілкування (міміка, погляди, жести, дотик, ритм, тембр, мелодика, сила голосу та різноманітні багаточисленні інтонації тих, хто оточує дитину [7, с. Автори концепції створення розвивального середовища в галузі дошкільної освіти
(В.Т.Кудрявцев, С.В. Кулачківська, В.А. Петровський,
Л.П.Стрєлкова та ін.) розглядають розвивальне середовище як можливість щонайбільшого розвитку індивідуальності дитини, урахування її інтересів, нахилів, рівня активності. Саме тому в дослідженні створювалося таке розвивальне мовленнєве середовище, що забезпечувало умови для розвитку пізнавально-творчих здібностей старших дошкільників, стимулювання їхньої мовленнєвої активності. Вплив мовленнєвого середовища на розвиток особистості здійснювався через усі види художньо- мовленнєвої діяльності слухання й розуміння художніх творів, ігри-драматизації, інсценізації та театралізації художніх творів виконання українських народних пісень розігрування ігор різної спрямованості. На думку В.П.Тимофєєва, мовний авторитет, як джерело мови, особливо словника, цінним є тільки в період становлення особистості й має різний вплив на неї. Нарівні особистості мовленнєві якості авторитета можуть творчо узагальнюватися до принципів, манер, звичок, стилів тощо, тобто авторитет виявляється не стільки наслідувальним, скільки стимулювальним [8, с.
В.П.Тимофєєв називає дошкільний заклад осередком, у якому відбувається мовленнєва взаємодія змовою більш широкого середовища, ніж сім’я, тобто в ньому взаємодіють мови сімей і закладаються основи мовної єдності поколінь. Вихователь для дітей є мовним авторитетом, який свідомо впливає на формування мовленнєвої особистості дітей, тобто виконує функцію соціального агента
(Т.Парсонс). У дослідженні мовленнєве середовище створювалось насамперед для творчих мовленнєвих проявів дитини. Творчість – це процес, діяльність, продукт створення нових матеріальних духовних цінностей сукупність новоствореного кимось закриття винахід. Творчість пов’язана з такими особистісними характеристиками, як активність та ініціатива, адже активність характеризує діяльнісний стан особистості. Тільки творча особистість може здійснювати творчу діяльність, результатом якої може бути створення матеріальних цінностей і творів мистецтва, відкриття в науці. Мовленнєві творчі прояви, як засвідчують щоденникові записи мовлення дітей
(Н.В.Гавриш, О.М.Гвоздєв, К.І.Чуковський, С.Н.Цейтлін та ін.) виявляються досить рано і посідають значне місце вжитті дитини, оскільки є природними для неї, виступають засобом самовираження, самореалізації, який виявляється у різних видах дитячої діяльності в сюжетно-рольовій грі

Педагогіка



Педагогика –

Pedagogy


136
"Наука і освіта, №6, 20
13
(за допомогою складання сюжетів казок, ігрових діалогів пізнавальній діяльності (через вислови-міркування, вислови-пояснення); образотворчій, музичній, конструктивній, театральній діяльності (завдяки акомпанементу дій, їх коментарю, словесному малюванню спілкуванні з однолітками й дорослими (через самопрезентацію і фантазування) тощо. Розвивальне мовленнєве середовище – це потенційні можливості позитивного впливу різних видів діяльності мовленнєва, навчально-мовленнєва, художньо- мовленнєва, театралізована, мовленнєво-ігрова, комунікативна та ін.) у їх взаємодії на мовленнєвий розвиток дітей, формування в них різних видів мовленнєвої і комунікативної компетенцій, що в сукупності є результатом сформованості мовленнєвої особистості випускника дошкільного навчального закладу. Ураховуючи рекомендації
М.І.Жинкіна, у процесі експериментальної роботи стимулювали дітей старшого дошкільного віку будувати різні творчі висловлювання монологічного й діалогічного дискурсу, тобто намагалися ввести їх у роль захоплюючого оповідача [4
, с. 51
]. З цією метою активно застосовувалися комунікативно-ігрові вправи, які розуміємо як такі, що впливають на розвиток умінь і навичок осмисленого повноцінного мовлення, що виникає та існує в умовах природного спілкування. Проілюструємо прикладом.
Комунікативна ігрова вправа Оголошення лісо-
вих друзів
Мета: формувати в дітей вміння визначати об’єкт оголошення за властивими йому ознаками, вчити обґрун- товувати свою думку, вживати підрядні сполучники бо, тому що, вставні конструкції я вважаю, мені видається придумувати свої оголошення.
Матеріал: дідусь Громовичок і картинки із зображенням тварин.
Хід гри До дітей на гостини приходить дідусь Гро- мовичок і приносить із собою оголошення його лісових друзів. Пропонує дітям послухати їх і відгадати, кому вони належать Дорогі діти Якщо вам потрібні горішки, жолуді й грибочки, приходьте до мене (білочка. Так, діти, правильно. Поясніть, будь ласка, як ви про це здогадалися (Діти тому що в лісі саме білочка збирає на зиму горішки, жолуді. Надалі Громовичок пропонував дітям одягнути маски звірів і самим придумати оголошення. Проілюструємо прикладом Андрійко В. (вибрав маску вовка Якщо ви хочете когось налякати, звертайтеся до мене Сергійко С. (одягнув маску бджілки Дорогі діти Якщо вам потрібний мед, звертайтеся на лісову галявину, вулицю вуликів Назарій Б. (одягнув маску півника Дорослій діти Якщо вам треба когось розбудити швидко, звертайтеся до мене Катруся К. (вибрала маску лисички Дорогі мої друзі Якщо вам треба когось обдурити, то я можу надати вам свої послуги Але коштують вони дорого Призу- стрічі домовимось.
Комунікативна ігрова вправа Заверши казку
Мета: вчити дітей придумувати казку за поданим початком розвивати уяву, креативне мислення.
Матеріал: казкові ситуації.
Процедура виконання хлопчик Мрійник розповідає дітям, що він поспішав на гостини до дітей середньої групи, ніс їм казки, щоб позабавити їх, але хтось вирвав з його рук кошик, де зберігалися ці казки. Тепер у нього є початок, а кінець десь загубився. Мрійник пропонує дітям уважно послухати початок казкової історії, а кінець придумати самим. (Діти придумують. Наприкінці дітям пропонувалось у другій половині дня намалювати казкові сюжети й зробити виставку.
Комунікативна ігрова вправа Слово як квітка
Мета: стимулювати дітей до використання образно- виразних засобів у процесі продукування різних типів монологічного дискурсу розвивати уяву, креативне мислення.
Матеріал: квіти.
Процедура виконання Красномовник розповідає дітям уявіть, що ми з вами на чудовому полі. Погляньте, скільки тут гарних квітів, рослин, які вони пахучі. Уявіть, щоці квіти – це слова нашої рідної мови, відчуйте, які вони пахучі, милозвучні, кожне слово, які кожна квітка, по-своєму прекрасне. А тепер виберіть собі улюблену квітку і спробуйте придумати про неї 1) фантастичну розповідь) описати її 3) пояснити, чому вона у вас найкраща. Одним із ефективних прийомів формування мовленнєвої особистості старшого дошкільника є прийом самоп- резентації, тобто діти у створених нами ситуаціях, етюдах, іграх училися подати себе у певній ролі, пізнати себе через відтворення різних образів, презентували свої думки, висловлювали свій емоційний стан до почутого, сказаного тощо. Особливо в цьому руслі ефективними були малювання у другій половині дня, де діти на малюнку могли висловити свої почуття, емоції. Після малювання, створювалося ігрова обстановка, де до дітей приходив фотокореспонденті пропонував разом розглянути малюнки, відчути їх настрій, що дозволило сформувати стійку настанову на співрозмовника, потребу донести інформацію до інших й емоційно проявити своє ставлення до зображеного, при цьому вчили дітей ставити запитання щодо свого емоційного стану, наприклад Що ти зараз відчуваєш, Як ти почуваєшся, Чим ти пригнічений, Що тебе турбує, Чому ти такий щасливий. Це підтвердило результати досліджень І.М. Румянцевої,
С.Л.Рубінштейна, що створюючи емоційне тло, діти легко засвоюють способи комунікації й емоційно ставляться один до одного. Окрім того, на прогулянках, у ранкові години, другу половину дня пропонувались українські народні ігри (Гра у ворона, Зайчику, зайчику (за С.Ф. Русовою), Петре, Петре, Бабуся, Ластівка, Дід та ін..) з метою закріплення колективного діалогу (полілогу), вміння правильного адекватно до ситуації вживання немовних засобів, розвитку образного й виразного мовлення дітей. Відповідно, старші дошкільники залучались до вивчення національної культури, творів усної народної творчості народні казки, малі жанри фольклору (прислів’я, приказки, кмітливі загадки, фразеологізми, заклички й примовки, різних видів творчої діяльності, які впливали на формування національної самосвідомості й мовленнєвої особистості дитини старшого дошкільного віку. Отже, перебування дитини в розвивальному мовленнєвому середовищі є запорукою формування як кінцевого результату навчально-мовленнєвої діяльності мовленнєвої особистості дітей старшого дошкільного віку.

Педагогіка



Педагогика –

Pedagogy


137
"Наука і освіта, №6, 20
13
ЛІТЕРАТУРА
1.
Богуш А. М, Гавриш Н. В. Дошкільна лінгводи- дактика : Теорія і методика навчання дітей рідної мовив дошкільних навчальних закладах : підручник / За ред. А. М. Богуш. . – К. : Вища школа, 2007. – 542 с.
2.
Волкова Н. П. Педагогіка : [навч. посібн.] / Наталія Павлівна Волкова. – [3-тє вид, стер. – К. : Ака- демвидав, 2009. – 616 с. Гончаренко А. М. Розвиток мовленнєвої компете-
нтності старших дошкільників : [навч. метод. посібн. до
Базової прогр. розв. дитини дошк. віку "Я у Світі / А. М.
Гончаренко. – К. : Світич, 2009. – 160 с.
4.
Жинкин Н.И. Психологические основы разви- тия мышления и речи / Н. И. Жинкин // Русский язык в школе. – 1985. – №1. – С. 47-54.
5.
Крутій К. Л. Освітній простір дошкільного навчального закладу монографія у х ч. / К. Л. Крутій Ч. 1. Концепції, проектування, технології створення Запоріжжя ТОВ "ЛІПС" ЛТД, 2009. – 320 с.
6.
Львов М. Р. Словарь-справочник по методике преподавания русского языка : [пособие для студен- тов педвузов и колледжей] / М. Р. Львов. – М, 1999.
7.
Румянцева И. М. Психология речи и лингвопе- дагогическая психология / И. М. Румянцева. – М. :
PerSe (Логос, 2004. – 319 с.
8.
Тимофеев В. П. Личность и языковая среда / Вяче- слав Павлович Тимофеев. – Шадринск, 1971. – 121 с.
9.
Федоренко Л. П. Анализ теории и практики методики обучения русскому языку : [учебное пособие] / Л. П. Федоренко. – Курск : Изд. КГПИ, 1994. – 205 с.
10.
Федоренко Л. П. Закономерности усвоения родной речи / Л. П. Федоренко. – М. : Просвещение,
1984. – 160 с.

LITERATURE
1. Bogush A. M., Gavrish N. V. Preschool linguodidactics:
Theory and methods of teaching children their native language in preschool educational institutions [Textbook] / Ed. A. M.
Bogush. - K.: Vyshcha Shkola, 2007. - 542 p.
2. Volkova N. P. Pedagogy: [Educational manual] / N. P.
Volkova. - [3rd ed., ster.]. - K., Akademvydav, 2009. - 616 p.
3. Goncharenko A. M. Development of speech compe- tence of senior preschoolers [educational manual to the basic program of developing preschooler "Me in the World"] / A. M.
Goncharenko. - K.: Svitych, 2009. - 160 p.
4. Zhinkin N. I. Psychological foundations of developing thought and speech / N. I. Zhinkin // The Russian language in school. - 1985. - № 1. - P. 47-54.
5. Krutiy K. L. Educational environment of preschool edu- cational establishment [Monographic] in 2 parts / K. L. Krutiy. -
Part 1. Concepts, projecting, technology of creation. - Zapo- rizhzhya: "LIPS" LTD, 2009. - 320 p.
6. Lvov M. R. Reference Dictionary on method of teaching
Russian: [manual for students of pedagogical universities and colleges] / M. R. Lvov. - M., 1999.
7. Rumyantseva I. M. Psychology of speech and linguo- pedagogic psychology / I. M. Rumyantseva. - M.: PerSe (Lo- gos), 2004. - 319 p.
8. Timofeyev V. P. Personality and language environment /
V. P. Timofeyev. - Shadrinsk, 1971. – 121 p.
9. Fedorenko L. P. Analysis of the theory and practice of methods of teaching Russian: [Educational manual] / Lydia
Prokofyevna Fedorenko. - Kursk: KSPI, 1994. – 205 p.
10. Fedorenko L. P. Regularities in mastering native speech / L. P. Fedorenko. - M.: Prosveshcheniye, 1984. – 160 p.
Е. С. Трифонова
ВЛИЯНИЕ РАЗВИВАЮЩЕЙ РЕЧЕВОЙ СРЕДЫ НА ФОРМИРОВАНИЕ РЕЧЕВОЙ ЛИЧНОСТИ
СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНИКА
В статье освещена проблема влияния развивающей речевой среды на формирование речевой личности де-
тей старшего дошкольного возраста; поданы определения учеными сущности понятий «среда», «речевая сре-
да», «стимулирующая речевая среда», «речевая развивающая среда»; представлены примеры коммуникативно-
игровых упражнений, направленных на развитие творческих речевых проявлений старших дошкольников.
Ключевые слова: среда, речевая среда, стимулирующая речевая среда, речевая развивающая среда.

O. S. Tryfonova
INFLUENCE OF DEVELOPING SPEECH ENVIRONMENT ON FORMING THE SPEECH
PERSONALITY OF SENIOR PRESCHOOLER
The article discloses some issues of influence of developing speech environment on forming the speech personality of senior
preschooler. It states that forming the speech personality of senior preschooler depends on special organization of educational
speech environment of the preschool establishment, which is aimed at forming different kinds of speech (phonetic, lexical, grammar,
dialogical, monological) and communicative competences. The basis of developing environment for formation of the speech perso-
nality is providing with benevolent atmosphere, where a child is given a right for speech activities, confidence, mistake and benevo-
lent attitude. An essential component of effective process of forming the speech personality of senior preschooler is saturation of
speech environment of permanent or temporary stay of a child with samples of the native language. Influence of speech environment
on development of personality was realized through all kinds of artistic speech activities: listening and comprehension of works of
literature; games-dramatizations, staging of works of literature; performing Ukrainian folk songs; playing games of various orienta-
tions.
Keywords: environment, speech environment, stimulated speech environment, speech developing environment.

Подано до редакції 28.10.13
_____________



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал