Н. М. Шарманова мова професійного спілкування




Сторінка5/7
Дата конвертації16.12.2016
Розмір0.78 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Тема
10.
СПЕЦИФІКА
СЛУЖБОВОГО
ПИСЕМНОГО
МОВЛЕННЯ.
ДОКУМЕНТАЦІЯ ЩОДО ОСОБОВОГО СКЛАДУ
1.
Заява. Характеристика. Автобіографія. Резюме. Накази щодо особового складу. Витяг з наказу. Пропозиція. Скарга. Рапорт.

Заява – 1) це офіційне повідомлення в усній або писемній формі, в якому викладається певне прохання (С. В. Шевчук);
2) особистий офіційний документ, який містить прохання особи (осіб) щодо здійснення своїх прав або захисту своїх інтересів (Ю. Ф. Прадід).
Характеристика – 1) це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника за підписами представників адміністрації (С. В. Шевчук

35 2) документу якому в офіційній формі висловлюється громадська думка про особу Н. Я. Потелло). Відповідно до призначення характеристики поділяють на виробничі, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні.
Автобіографія – 1) це опис свого життя. Цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації. Основні вимоги під час його написання – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу (С. В. Шевчук
2) документу якому особа власноручно подає опис свого життя і діяльності Ю. Ф. Прадід.
Резюме – 1) це документу якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особистості, яка його складає С. В. Шевчук
2) документ, де у стислій формі претенденту конкурсі на заміщення вакантної посади викладає основні відомості про себе (М. Г. Зубков). Резюме
Ім'я, по батькові, прізвище Микола Миколайович Великий Дата й місце народження 10 березня 1973 року, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. Родинний стан одружений, маю доньку. Домашня адреса пр. Гагаріна, буд. 7, кв. 58. Контактний телефон (056) 406-11-18 Навчання 1988-1992 рр. – Жовтоводське педагогічне училище (присвоєно кваліфікацію вчителя початкових класів
1996 – 2001 рр.– Криворізький державний педагогічний університет (здобув спеціальність Українська мова і література, присвоєно кваліфікацію Вчитель української мови та літератури Досвід роботи серпень 1992 р. - серпень 1996 р. – вчитель початкових класів у середній загальноосвітній школі серпень 2001 р. – жовтень 2007 р. – викладач української мови та літератури в Криворізькому коксохімічному технікумі жовтень 2007 р. – донині – викладач кафедри психології та педтехнологій Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ Криворізький національний університет. Додаткові відомості загальний педагогічний стаж – 18 років. Навчаючись в університеті, працював за сумісництвом у Криворізькому коксохімічному технікумі викладачем стилістики та редагування службових документів. У 2002 р. закінчив курси секретарів- референтів. У 2006 р. розробив і підготував до друку методичні рекомендації із риторики. Маю досвід роботи з персональним комп’ютером. Знаю Діловодство на ПК, стенографію. Досконало володію комп'ютером. У разі потреби можу подати рекомендації.
25 травня 2008 р. (підпис ММ. Великого)

Наказ щодо особового складу – 1) (кадровий) регламентує призначення, переміщення, звільнення працівників, надання відпусток, відряджень, заохочення, накладання стягнення тощо (Ю. Ф. Прадід 2) це розпорядчий документ, що видається керівником установи (С. В. Шевчук. Накази щодо особового складу регламентують прийняття на роботу, звільнення, переміщення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення.
Витяг із наказу – це документальна копія будь-якої частини оригіналу наказу без зазначення слова Копія] (М. Г. Зубков).
Пропозиція – документу якому особа (установа) висловлює свої думки щодо методів покращення діяльності державних органів, громадських організацій, установ.

36
Скарга це документу якому особа чи установа виявляє незадоволення діями, вчинками, роботою іншої особи (установи, намагаючись викликати співчуття, досягти підтримки, отримати допомогу, виправити певне становище.
Рапорт – письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру (Ю. Ф. Прадід.
Тема
11. ПИСЕМНЕ
ДІЛОВЕ
МОВЛЕННЯ.
ДОКУМЕНТАЦІЯ
З ГОСПОДАРСЬКО-ДОГОВІРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Договір. Трудовий договір.
2. Контракт.
3. Трудова угода.
4. Шлюбний контракт.

1. Договір. Трудовий договір
Трудовий договір – угода між особою, що наймається на роботу, і керівником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов’язується виконати певну роботу, а керівник підприємства (установи, організації) зобов’язується виплачувати йому заробітну платну й забезпечувати необхідні для виконання роботи умови. До складу реквізитів договору входять
– назва документа
– місце укладання й дата
вступна частина (точній повні назви сторін, їх представників – прізвище, ім’я, по батькові повноваження, на підставі яких вони діють
основна частина вміщує зміст договору
– термін виконання
– кількісні та якісні показники (із зазначенням ціни й загальної суми продукції
порядок виконання роботи
– порядок розрахунків між сторонами
– додаткові умови до договору
– вказівки на майнову відповідальність за повне або часткове невиконання договору
– порядок і місце розв’язання суперечок
– загальний термін дії договору
– юридичні адреси сторін, що укладають договір
– підписи сторін
– затвердження печатками установи або обох сторін, які укладають договір. Договір вважають укладеним тоді, коли сторони дійшли згоди з усіх пунктів і відповідно оформили його письмово.
2. Контракт
Особливою формою трудового договору є контракт, у якому термін його дії, права й обов’язки, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці, умови розірвання договору встановлюються за домовленістю сторін. Положення про порядок укладання контрактів під час прийняття на роботу працівників (затверджене КМ України від 19 березня 1994 р. за № 170) визначає порядок укладання цього документу з працівниками незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності підприємства (установи, організації. Текст контракту складається з х частин вступної й основної. У вступній частині зазначаються сторони, між якими укладається контракт. В основній частині

37 перераховуються всі умови контракту. Вона поділяється на пункти, які нумеруються арабськими цифрами і мають заголовки. Реквізити документа такі
1) назва (подається стисле обґрунтування його призначення з формулюванням задля
забезпечення…, на виконання обов’язків…, на управління підприємством…);
2) дата й місце підписання
3) вступна частина (орган, що наймає особу посада, прізвище, ім’я, по батькові того, кого наймають
4) основна частина вміщує текст документа термін виконання порядок виконання роботи й розрахунків між сторонами тощо
5) підписи сторін
6) затвердження печаткою установи або обох сторін, які укладають контракт. Контракт, які трудовий договір, складається удвох примірниках (по 1 для кожної зі сторін, про що зазначається в тексті документа. Відмінність між трудовим договором і контрактом:
1.
За терміном дії контракт укладається на певний період – від 1 до 5 років, а трудовий договір – як на період виконання певної роботи, такі на невизначений час. Позначення додаткових підстав припинення дії чи розривання контракту, непередбачених чинним законодавством. Фіксація додаткових гарантій дострокового припинення контракту з незалежних від працівника причин (т.зв. компенсації моральної й матеріальної шкоди. У порядку надання відпустки за контрактом – на розсуд керівника, у трудовому договорі – за встановленим тарифним графіком.
3. Трудова угода

Трудова угода – документ, що укладається між підприємством (установою, організацією) та особою, яка не є штатним працівником цього підприємства, для виконання певної роботи, якщо на підприємстві чи організації бракує фахівців з такої галузі й ця робота не може бути виконана на договірних засадах із відповідними підприємствами. Текст трудової угоди складається з х частин вступної й основної. У вступній частині зазначаються сторони, між якими укладено трудову угоду. В основній частині вказуються всі її умови. Ця частина поділяється на пункти, які нумеруються арабськими цифрами і мають заголовки. Угода укладається в кількох примірниках, один із яких видається виконавцеві, а інші зберігаються у справах установи-замовника.
4. Шлюбний контракт
Особливою формою заяви про реєстрацію шлюбу є шлюбний контракт. Кабінет Міністрів України вперше Постановою від 16 липня 1993 р. за № 457 затвердив "Порядок укладення шлюбного контракту. Шлюбний контракт укладається добровільно й набуває чинності з моменту його реєстрації. У цьому документі передбачаються майнові права й обов’язки подружжя, моральні питання. Шлюбний контракт уміщує положення про зміни його умов. Він не може погіршувати стану подружжя. Загалом же для шлюбного контракту обов’язкова нотаріальна форма. Кожна із сторін має право на судовий захисту випадку недодержання шлюбного контракту.

38
Тема 12. ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВІ ДОКУМЕНТИ
1. Акт.
2. Доручення
3. Розписка
4. Заповіт.
1. Акт
Акт – 1) документ, який посвідчує якийсь факті складається в присутності свідків або на підставі обстеження (Ю. Ф. Прадід
2) це офіційний документ, який підтверджує факти, події, вчинки, пов’язані з діяльністю підприємств (установ, організацій) та окремих осіб (С. В. Шевчук. Види актів за змістом
1) законодавчі – рішення щодо законів, указів, постанов
2) адміністративні – укладаються після попередніх ухвал, коли відбувається приймання / передавання матеріальних цінностей, приймання до експлуатації будівель, машин, механізмів, а також ревізія, зміна керівництва, нещасний випадок (травма, аварія, стихійне лихо, ДТП. Акт складається кількома особами з метою об’єктивного фіксування подій, фактів або певної ситуації. Викладі форма тексту регламентовані. Текст складається з х частин вступної (зазначаються підстави для укладання акту, склад комісії) і
констатаційної (наявний опис суті й характеру виконаної роботи, встановлених фактів внесені пропозиції, висновки. Акт підписують усі особи, які брали участь у його складанні, а також присутні. Якщо хтось із членів комісії незгоден із змістом акта, то він, підписавши документ, викладає свою думку на окремому аркуші – додатку. Невелике за обсягом зауваження можна навести нижче від підписів. Акти приймання / передавання, обстеження чи ревізії набувають юридичної чинності лише тоді, коли затверджені вищим органом чи керівником підприємства (установи, організації. Документ укладається утрьох примірниках, один із яких направляється до вищого органа, другий – видається керівникові підприємства, а третій підшивається до справи.

2. Доручення
Доручення – обліково-фінансовий документ, за яким підприємство (організація, установа) чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати якісь дії. Доручення можуть видаватися на розпорядження майном, одержання грошових і товарно-матеріальних цінностей наведення справу судових органах тощо. Залежно від того, хто оформлює повноваження – установа чи окрема особа, - доручення поділяються на 2 типи особисті та офіційні. Особистим дорученням одна особа наділяє іншу правом на одержання заробітної платні, поштового переказу тощо. Офіційні доручення оформляються підприємством (організацією, установою) надрукованих бланках, куди від руки вписується прізвище, ім’я і по батькові того, кому щось доручається. При оформленні доручень забороняються будь-які виправлення. Різновиди офіційних доручень
разові спеціальні загальні
надає повноваження на надає право на видається на виконання певної одноразової здійснення господарських, право здійснення дії (найчастіше на отримання транспортних і банківських операцій щодо матеріальних цінностей) операцій у межах певного управління майном періоду часу



39
3. Розписка

Розписка – документ, який підтверджує одержання паперів, грошей, матеріальних цінностей від підприємства, установи, організації чи приватної особи. Які доручення, розписки бувають
Особисті Офіційні
одна особа отримує особа чи представник підприємства, щось від іншої організації отримує матеріальні цінності або
. документи від іншого підприємства, установи Якщо розписка видається на велику суму грошей або на товари великої цінності, то в ній вносяться відомості про адресуй паспортні дані одержувача. В особистій розписці підпис особи, яка дає розписку, засвідчується керівником підприємства, установи чи структурного підрозділу або нотаріусом. Іноді в розписці вказують свідків, у присутності яких вона написана. У такому разі вони засвідчують документ своїми підписами. Складають розписку в довільній формі на чистому аркуші паперу здебільшого від руки. Вона наявна лише водному примірнику. Яків дорученні, у розписці неприпустимі виправлення і стирання.
4. Заповіт Згідно з Цивільним кодексом України громадяни реалізують своє право заповідати у разі власної смерті своє майно або його частину насамперед особам, які входять до кола спадкоємців, а також стороннім особам, державі, установам а також позбавляти права на спадщину спадкоємців за законом.
Заповіт – документу якому викладено волевиявлення однієї особи (заповідача) щодо розпорядження майном, що йому належить, на випадок смерті. Реквізити документа
– назва
– вказівка місця й дати складання
– тексту якому вказуються прізвище, ім’я, по батькові заповідача, його адреса вказівка, кому і яке майно заповідається
– підпис заповідача
– посвідчувальний напис на заповіті державним нотаріусом
– підпис нотаріуса і його розшифрування
– печатка. Заповіт викладається в писемній формі із зазначенням місця й часу його складання. Укладається удвох примірниках, посвідчується державним нотаріусом, який і зберігає один із примірників заповіту.

40 ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Змістовий модуль І. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК СУСПІЛЬНИЙ ФЕНОМЕН. ОСНОВНІ
АСПЕКТИ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Види робіт. Виступи студентів із коментуванням нормативно-правової бази мовного законодавства. Опрацювання і коментування статей із газеті журналів з питання виконання мовного законодавства, культури мовлення. Вправи на редагування речень із поясненням причин мовних недоліків. Добір текстів різних функціональних стилів. Переклад текстів за фахом українською мовою.

Тема 1. Українська мова серед інших мов світу
Місце української мови серед слов’янських мов. Поняття про літературну мову. Функції української літературної мови. Самостійна робота. Вивчення законодавчої бази мовної розбудови.

Тема 2. Стильова диференціація мови
Поняття про стиль. Система функціональних стилів української мови. Жанрова диференціація. Диференційні ознаки функціонально-стильових різновидів мовлення. Самостійна робота. Стильова диференціація мови. Укладання текстів різних стилів
на одну з тем Університет, Школа, Моя майбутня професія”.
Змістовий модуль ІІ. ЛІТЕРАТУРНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Види робіт Аналіз різних видів текстів за метою висловлювання. Розкриття семантики слів на позначення основних понять діловодства. Усне повідомлення на тему Слововживання в ділових паперах. Добір термінології за фахом введення їх до складу документів. Переклад прізвищ, усталених зворотів і текстів з російської мови на українську. Написання відкритого листа до редакції молодіжної газети на актуальну тему звіту про екскурсію до краєзнавчого музею. Вправи і завдання з орфографії, синтаксису і пунктуації.

Тема 3. Поняття літературної мови. Мовна норма. Типи мовних норм
Зміни поняття літературна мова нарізних етапах суспільного розвитку й життя мови. Мовна норма. Критерії формування й встановлення літературної норми. Основні риси норм літературної мови. Поняття кодифікації. Причини порушення літературних норм. Самостійна робота. Творча робота на одну з тем Заговори, щоб я тебе побачив
(Сократ)”, Моє бачення мовної ситуації в Україні”.

Тема 4. Фонетичній орфоепічні норми мови основні норми вимови звуків
Фонетика як наука про звукову сторону мови. Система голосних і приголосних фонем сучасної української мови. Чергування фонем. Транскрипція. Самостійна робота. Нормативна вимова приголосних при їх уподібненні.

41
Тема 5. Акцентуаційні норми сучасної української мови
Склад. Наголос. Інтонація. Норми наголошування в українській мові. Складні випадки наголошування в українській мові. Роль наголосу в літературному мовленні. Засоби милозвучності української мови.


Тема 6. Лексикологія. Лексичні норми мови
Слово в лексичній системі української мови. Багатозначність (полісемія) слова. Омоніми. Міжмовна омонімія. Пароніми. Синоніми, їх групи. Антоніми загальномовній контекстуальні. Самостійна робота. Користуючись Словником іншомовних слів, до запозичень
доберіть слова-синоніми: дефект, анархія, компетентність, апелювати, імпульс, адаптувати, компенсація, лімітувати, пріоритет, симптом, брокер, фіксувати, рентабельний, ігнорувати, дебати, автентичний, гуманізм, домінувати, екстраординарний, аномалія, імідж, актуальний, шеф.

Тема 7. Лексикологія. Фразеологія. Лексичній фразеологічні норми мови
Склад лексики сучасної української мови з погляду стилістичного її вживання.
Слова-терміни. Фахова термінологія. Лексика сучасної української мови з погляду її походження. Іншомовна професійна лексика. Поняття про фразеологію й фразеологізм. Використання фразеологічних одиниць у різних стилях. Самостійна робота. Лексичні і фразеологічні норми мови.
Тема 8. Морфологічні норми сучасної української літературної мови.

Нормативне вживання іменних частин мови
Іменник. Семантика, морфологічні ознаки, граматичні категорії й синтаксична роль. Відмінкові закінчення іменників. Творення і правопис прізвищ, імен по батькові. Прикметник, його семантика, граматичні категорії. Розряди зазначенням, ступені порівняння, відмінювання прикметників. Числівник, його морфологічні особливості. Правопис відмінкових форм числівників. Зв’язок числівників із іменниками. Займенник. Розряди зазначенням, групи забудовою, відмінювання займенників. Самостійна робота. Відмінювання імен, по батьковій прізвищ слов’янського й
неслов’янського походження. Правопис прикметникових утворень від географічних назв.
Тема 9. Морфологічні норми сучасної української літературної мови. Нормативне
вживання неіменних повнозначних слів і службових частин мови
Дієслово, його значення, граматичні ознаки. Інфінітив. Особові форми дієслова. Особливості дієвідмінювання. Форма на -но, -то. Дієприкметник, його морфологічні ознаки. Дієприслівник, його граматичні особливості. Прислівник, його семантика, морфологічні різновиди, творення ступенів порівняння. Службові частини мови прийменник, сполучник, частка, граматичні ознаки й правопис. Вигук як особлива частина мови. Самостійна робота. Відмінності в дієвідмінюванні й правописі особових закінчень дієслів у
російській і українській мовах. Розрізнення прийменників і префіксів. Вживання
прийменників. Розрізнення сполучників та інших частин мови.
Тема 10. Орфографічні норми сучасної української літературної мови
Правопис ненаголошених голосних е, и, о. Чергування о, е зі. Чергування приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків. Подовження приголосних. Зміни

42 приголосних при словотворенні (перед суфіксами -ськ-, -ств-, -ин-; спрощення у групах приголосних. Чергування уві й як засіб милозвучності української мови. Вживання великої літери. Правопис слів з великої літери. Самостійна робота. Орфографічні норми сучасної української мови. Змінив
українському правописі (3-ого його видань. Правопис афіксів в українській мові.

Тема 11. Синтаксичній пунктуаційні норми сучасної української мови
Особливості творення синтаксичних конструкцій. Сполучуваність слів. Синтаксичні норми мови порядок слів у реченні координація присудка з простим підметом узгодження присудка зі складеним підметом складні випадки керування. Пунктуація. Значення розділових знаків. Система розділових знаків в українській мові. Синтаксис простого неускладненого речення. Просте ускладнене речення. Однорідні члени речення. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення. Звертання. Синтаксис складного речення (сполучникового – складносурядного і складнопідрядного безсполучникового багатокомпонентного. Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах. Самостійна робота. Розрізнення сполучників та інших частин мови Вставній
вставлені конструкції. Варіативне вживання розділових знаків у складному
безсполучниковому реченні. Основні відмінності синтаксису усного й писемного мовлення.



Змістовий модуль ІІІ. КУЛЬТУРА ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ
Види робіт Оформлення різних видів документації. Вправи на редагування текстів, пояснення причин порушення культури мовлення. Переклад текстів офіційно-ділового стилю з російської мови на українську. Обговорення порад Д. Карнегі, І. Томана. Усна доповідь на тему Духовна криза сучасного соціуму. Диспут на тему Якби я обирав директора школи Реферат на тему з курсу Українська мова (за професійним спрямуванням. Фрагмент лекції за фахом.
Тема 12. Комунікативні якісні ознаки досконалого мовлення Культура мовлення й культура мислення. Правильність мовлення. Правила, норма.
Структурно-мовні типи норм. Логічність мовлення. Причини помилок у логіці викладу. Виразність мовлення. Інтралінгвальні засоби досягнення виразності. Логічна й інтонаційна виразність. Самостійна робота. Доречність, чистота й багатство мовлення. Типологія доречності
стильова, контекстуальна, ситуаційна, особистісно-психологічна. Умови вироблення
доречного мовлення. Багатство (різноманітність) мовлення. Специфіка різноманітності
мовлення. Багатство семантичне й інтонаційне. Умови досягнення й джерела багатого
мовлення.

Тема 13. Усне фахове мовлення. Вимоги до усного монологічного
й діалогічного професійного мовлення Етикет ділового мовлення. Жанри монологічного фахового мовлення доповідь, промова, лекція. Культура телефонної розмови. Жанри колективного обговорення проблем (диспут, дискусія, нарада, педрада. Культура управління. Самостійна робота. Змоделюйте діалоги. Визначте ситуації, за якої відбудеться
діалогічне мовлення. Комунікативна ситуація 1: фрагмент уроку / факультативу з рідної
мови. Комунікативна ситуація 2: Ділова бесіда відбувається між керівником установи

43
й особою, що брала участь у конкурсі на заміщення вакантної посади вчителя гімназії
гуманітарного (природничого, технічного тощо) профілю.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал