Н. М. Флегонтова



Pdf просмотр
Сторінка4/5
Дата конвертації11.12.2016
Розмір0.55 Mb.
1   2   3   4   5

їх з економічними можливостями держави;
4) доступність для кожного молодого громадянина соціальних послуг і рівність правових гарантій;
5) відповідальність держави за створення умов щодо саморозвитку і самореалізації молоді;
6) єдність зусиль держави, усіх верств суспільства, політичних і громадських організацій, підприємств, установ та окремих громадян у справі соціального становлення й розвитку молоді;
7) відповідальність кожного громадянина перед суспільством і державою за додержання Конституції, законодавства України.
ПРОДУКТ – речовий або нематеріальний результат людської праці
(предмет, наукове відкриття, ідея), все, що можна запропонувати на ринку для придбання, використання або споживання з метою задоволення певних потреб.
Продукт – це все, що може задовольнити які-небудь потреби
(фізичні предмети, послуги, люди, виробництва, види діяльності, ідеї). В залежності від строку користування, продукт розподіляється на товари короткого використання та товари тривалого використання. З точки зору кінцевого застосування виділяють споживацькі товари
і продукцію виробничого призначення. З точки зору забезпечення термінового споживацького задоволення
і

39 довгострокових благ, що надаються споживачеві продуктами, останні класифікуються на бажанні продукту, що поєднують у собі високій ступінь швидкого задоволення з високим ступенем довгострокової користі (наприклад, смачні поживні харчові продукти); приємні продукти можуть забезпечити споживачеві високий ступінь швидкого задоволення, але завдати йому шкоди у довгостроковому плані (наприклад, цигарки); корисні продукти мають низькій рівень привабливості, однак надзвичайно корисні споживачеві у довгостроковому плані (наприклад, ремені безпеки для автомобілів); неповноцінні продукти не відрізняються ні привабливістю, ні позитивним ефектом у довгостроковій перспективі (наприклад, малоефективні
і з неприємним смаком ліки). Кожен продукт живе на ринку певний час. Рано чи пізно він витісняється з ринку іншим, більш досконалим. У зв’язку з цим у практиці використовують поняття життєвого циклу продукту.
ПРОДУКТИВНЕ УЧІННЯ – практика особистісно-орієнтованого навчання в процесі конкретної роботи на основі її вільного вибору учнів з урахуванням їх інтересів.
ПРОЛОНГАЦІЯ
продовження терміну дії якого-небудь договору, угоди.
ПРОПАГАНДА
неособисте і неоплачуване спонсором стимулювання попиту на товар, послугу або ділову організаційну одиницю засобом розповсюдження про них комерційно важливих відомостей у друкованих засобах інформації або доброзичливого подання по радіо, телебаченню або зі сцени.

ПРОСУВАННЯ
ТОВАРУ

будь-яка форма повідомлення, що використовується фірмою/установою для інформації, переконань, або нагадувань людям про свої товари, послуги, ідеї, громадську діяльність та їхній вплив на суспільство.

ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ – процес, що складається з:
1)
аналізу ринкових можливостей;
2)
відбором цільових ринків;
3) розробки комплексу маркетингу;

40 4) втілення в життя маркетингових заходів.
ПРОФІЛАКТИКА СОЦІАЛЬНА – вид соціальної дії, спрямованої на виявлення, локалізацію, обмеження і запобігання соціальним відхиленням, негативним явищам.
ПРЯМИЙ МАРКЕТИНГ (директ-маркетинг) – інтерактивна взаємодія продавця / виробника з кінцевим споживачем із метою продажу товарів; один
із основних засобів маркетингових комунікацій.
ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО ІННОВАЦІЇ – стійкі психічні стани особистості або колективу, що виникають унаслідок осмислення змісту і значущості нововведення і виражаються в позитивному активному ставленні до нововведення.
ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА – анкетування персоналу організації, що дозволяє отримати об’єктивні й усебічні дані про кожного співробітника (текстові характеристики із вказівкою сильних і слабких сторін).

Р____________________________________________________

РЕАЛІЗАЦІЯ ПЛАНУ МАРКЕТИНГУ – процес переводу планів маркетингу в дії, що забезпечують досягнення маркетингових цілей. Система реалізації плану маркетингу складається з наступних взаємопов’язаних елементів: програм дій, організаційної структури, людських ресурсів, управлінського клімату, культури організації, систем рішень і заохочень. Останнє включає формальні й неформальні процедури, що визначають склад і логіку процесів планування, збору інформації, розробки бюджету; діяльність по найму, навчанню співробітників
і контроль за їхньою роботою, а також за оцінкою та заохоченням співробітників.
РЕГРЕС
1) перехід від більш високих форм розвитку до нижчого; 2) право якої-небудь особи (установи), що
виконав зобов'язання іншої особи (установи), пред'явити до останнього зворотну вимогу про повернення витрат.
РЕКЛАМА
один з інструментів комплексу просування продукту; являє собою будь-яку сплачувану форму

41 неперсональної презентації та просування ідей, товарів
і послуг, що здійснює відомий замовник.
– будь-яка платна форма неособистої пропозиції та просування ідей, товарів/послуг від імені відомого спонсора;
форма комунікації, що намагається перевести якість товарів і послуг на мову потреб покупців.
Виділяють такі види реклами:
інформативна, спонукальна (порівняльна) та реклама-нагадування.
Реклама дозволяє з низькими питомими витратами охопити широкі маси потенційних покупців. Однак, реклама є однобічним комунікаційним каналом, не носить персонального характеру і не володіє такою спонукальною силою як особисті контакти з посередниками та/або споживачами. Крім того, часто реклама вимагає одноразових затрат.
РЕМАРКЕТИНГ
маркетинг у ситуації зниження попиту, характерного для усіх видів товарів/послуг будь-якого періоду часу.
РЕСПОНДЕНТ
– опитуваний у ході анкетного чи іншого опитування.
РЕФЕРЕНТНА ГРУПА – група, що вчиняє прямий чи опосередкований вплив на ставлення або поведінку людини.
РЕФЕРЕНЦІЯ
характеристика, що дається особі або виробництву
іншою особою, організацією, акціонерним товариством, банком, що користується довірою у ділових колах. У референції вказуються ділові якості та кредитоспроможність особи чи організації, на які запитується референція
РЕЦИПІЄНТ
1) те саме, що й одержувач, адресат, тобто учасник рекламної комунікації, сторона, що отримує звернення, яке передав відправник; 2) спонсорована сторона у спонсорському проекті.
РИНОК
– 1) сукупність існуючих і потенційних покупців товару (споживачів, користувачів послуг).
2) сукупність окремих сегментів споживачів, які диференціюють купівельний попит і інформуються в результаті комплексної взаємодії економічних, демографічних, соціальних і психологічних чинників.
Саме на ринку вироблений продукт і витрачений на нього час доводять свою соціальну значущість,

42 здобувають визначення у споживачів. У сучасному суспільстві ринок не обов’язково має фізичне місцезнаходження. Для демонстрації товару, його реклами, одержання замовлень широко використовуються сучасні засоби комунікацій без фізичних контактів з покупцями. Одну з основ ринку складає товар. У зв’язку з цим розрізняють ринок споживацьких товарів, ринок праці, ринок цінних паперів, ринок послуг, ринок капіталу тощо.
РИНОК ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ – сукупність державних установ усіх рівнів (від загальнодержавного до місцевого), що купують або орендують товари та послуги для виконання своїх функцій.
РИНОК ОРГАНІЗАЦІЙ – сукупність організацій і підприємств, що купують
і/або орендують продукцію й послуги, що використовуються ними для виконання своїх виробничих і управлінських функцій, а також з метою перепродажу; ринок організацій розподіляється на ринки продукції виробничого призначення, ринки перепродажу та ринки державних установ.
РИНОК ПОКУПЦЯ – тип ринку, що характеризується більш сильною позицією на ньому покупців, ніж позиції продавців
(коли пропозиція виробників і продавців товару перевищує попит на нього за цінами, що існують, внаслідок чого ціни падають).
РИНОК СПОЖИВАЦЬКИЙ – сукупність індивідів і родин, що купують товари і послуги для особистого користування.
Поведінка споживачів на ринку визначається культурними, соціальними, особистісними
і психологічними чинниками. Для ринку споживацького характерні масові споживачі й розвинена конкуренція.
РІВЕНЬ ЖИТТЯ
показник, що характеризує середню кількість і якість товарів і послуг, що споживаються у державі.
РОЗВИТОК
це інноваційний процес, процес закономірних змін, переходу з одного стану в інший; створення й освоєння нововведень, тобто рух до якісно нового стану, об'єктивно необхідному.

43
РОЗВИТОК ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ (РОЗ) – перехід від колишнього якісного стану до нового, в ході інноваційного процесу, причому обидва стани оцінюють за результатами діяльності РОЗ, а перехід здійснюється в певний визначений раніше час.

С____________________________________________________

САМОУЯВЛЕННЯ – один з особистісних чинників купівельної поведінки на ринку. Характеризує складні уявлення в думках особистості про себе, про власне “я”. Наприклад, якщо хто-небудь уявляє себе творчою й активною особистістю, то буде шукати товар, що відповідає цим характеристикам.
СЕГМЕНТ РИНКУ – сукупність споживачів, що однаково реагують на один і той самий набір спонукальних стимулів маркетингу.
СЕГМЕНТАЦІЯ РИНКУ ДЕМОГРАФІЧНА – поділ ринку на групи споживачів залежно від таких характеристик як: вік, стать, сімейний стан, життєвий цикл сім’ї, прибуток, рід занять, освіта, релігія, національність і т. д.
СЕГМЕНТУВАННЯ РИНКУ – поділ ринку на чіткі групи покупців, кожній з яких можуть знадобитись окремі товари та/або комплекси маркетингу ( на основі відмінностей в їхніх потребах, характеристиках і поведінці).
СЛОГАН (ГАСЛО РЕКЛАМНЕ) – чітке, ясне й лаконічне формулювання основної теми рекламного звернення. Іноді є центральною частиною рекламного звернення. Фірмове гасло визначає характерні унікальні особливості діяльності рекламодавця та є елементом фірмового стилю.
СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ – визначення власного місця в суспільстві, пошук шляхів найефективнішого пристосування до нього, засвоєння норм, умов, вимог, оцінок типових соціальних ситуацій, факторів середовища і життєдіяльності, процес активного пристосування
індивіда до середовища і результат цього процесу.

44
СОЦІАЛЬНА МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА – система пріоритетних державних та ініціативно-громадських заходів та дій, спрямованих на створення належних правових, економічних, організаційних та інших умов, які забезпечують реалізацію можливостей дітей та молоді у різних сферах суспільного життя, розвитку їх ініціативи, активності та гарантують захист громадянських, політичних, соціальних, економічних, екологічних та інших прав і свобод.
СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА – наука про гуманізацію та гармонізацію відносин особистості та навколишнього середовища, тобто про соціалізацію особистості під впливом усієї сукупності об'єктивних і суб'єктивних факторів середовища, з яким особистість активно взаємодіє.
Завданнями соціальної педагогіки є вивчення дії об'єктивних і суб'єктивних факторів соціального середовища, характеру їхнього впливу на формування особистості; дослідження закономірностей і перспектив соціально-педагогічної взаємодії особистості та середовища; розроблення механізмів регулювання і коригування відносин особистості та суспільства.
СОЦІАЛЬНА ПОВЕДІНКА – дія чи бездіяльність дітей та молоді у конкретних соціальних умовах, що узгоджується із соціальними традиціями, моральними, етичними, правовими та іншими соціальними нормами, правилами, вимогами.
СОЦІАЛЬНА РОБОТА – професійна діяльність із наданням допомоги
індивідам, групам з метою поліпшення або відновлення
їх здатності до соціального функціонування; створення умов, що сприяють досягненню цих цілей у соціумі.
СОЦІАЛЬНА РОЛЬ – один із соціальних чинників купівельної поведінки, що характеризує певне ставлення індивідуума до людей, що його оточують. Наприклад, одна й та сама людина може виконувати роль сина, брата, батька і директора. Виконання ролі передбачає активність їхніх виконавців відповідно до їхнього оточення. В залежності від того, яку роль виконує людина в даний

45 момент, залежить його купівельна поведінка. Поняття соціальна роль тісно пов’язане з поняттям статусу.
СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ – система соціально-педагогічних, культурних, сімейно-побутових та інших заходів, спрямованих на оволодіння та засвоєння дітьми
і молоддю загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування в них сталих ціннісних орієнтацій та адекватної соціально спрямованої поведінки.
СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність соціальних або соціально- природних умов, обставин і ситуацій, що впливають на формування свідомості й поведінки дітей, молоді.
СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ – стосунки між людьми, що ведуть до соціальних дій, які порушують деякі цінності і норми, стають причиною економічних і емоційних страждань
(злочинність, расизм, наркоманія тощо).
СОЦІАЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ – пропаганда соціальних програм і таких ідей, як освітні програми, культурне дозвілля, охорона здоров’я, довкілля, безпека на дорогах, планування сім’ї, економія енергії і використання бібліотек.
Соціальний маркетинг зазвичай фінансується з добровільних фондів і його здійснюють громадські, некомерційні або комерційні організації.

СТАТУС
один із соціальних чинників, що вивчає купівельну поведінку; характеризує положення індивіда в суспільстві. Наприклад, статус директора, статус батька.
СТАТУТ
– положення (звід правил) про права та обов’язки, порядок діяльності окремих осіб або органів.

СТИЛЬ ЖИТТЯ
один з особистісних чинників, що визначають купівельну поведінку, характеризують стереотипи життєвої поведінки особистості і виражені в її
інтересах, переконаннях, діях.

СТИМУЛЮВАННЯ ЗБУТУ – короткочасні спонукальні заходи заохочення купівлі або продажу товару/послуги.

46
СТИМУЛЮВАННЯ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ – сукупність методів, що дозволяє створити найбільш сприятливі умови для стимулювання купівельного попиту, пришвидшення процесу товаропросування і реалізації товарів і послуг.
СПРИЙНЯТТЯ

процес, за допомогою якого індивід відбирає, систематизує й інтерпретує інформацію для побудови осмисленої картини реального світу. При вивченні поведінки споживачів і виборі методів просування послуги необхідно враховувати, що люди сприймають надану їм інформацію вибірково, інтерпретують і застосовують її відповідно до своїх ставлень та переконань.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ – метод збору первинної інформації шляхом вивчення поведінки обраних груп споживачів, їхніх дій у певних ситуаціях, наприклад за поведінкою покупців у магазині або на мистецьких виставках, вернісажах, виставках-презентаціях освітніх закладів.
СУБКУЛЬТУРА
один з культурних чинників, що визначає купівельну поведінку; характерна для групи людей із загальною системою цінностей, заснованою на загальному життєвому досвіді та ситуаціях, наприклад – національні, регіональні групи.
Т____________________________________________________

ТАНТЬЄМА
додаткова винагорода з чистого прибутку, виплачувана директорам, членам правлінь, вищим службовцям у вигляді відсотка від прибутку.
ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ – здібності, які забезпечують успішну реалізацію процесу творчості, створення продуктів духовного або матеріального життя, що відрізняються новизною, оригінальністю, унікальністю.
ТВОРЧІСТЬ ПЕДАГОГІЧНА – оригінальний і високоефективний підхід учителя до навчально-виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання й навчання. Творчість педагогічна стосується різних сторін діяльності вчителя
проведення навчальних занять, роботи над організацією колективу учнів відповідно до їхніх вікових

47 та
індивідуальних особливостей, проектування особистості учня, вироблення стратегії і тактики педагогічної діяльності з метою оптимального виконання завдань всебічного розвитку особистості.
ТЕОРІЯ МОТИВАЦІЇ МАСЛОУ – сукупність основоположних принципів і підходів, що використовуються при аналізі купівельної поведінки. Абрахам Маслоу розробив ієрархічну систему потреб: фізіологічну (у харчуванні, одязі, житлі), у самозбереженні (безпека, захищеність), соціальні (приналежність до певної соціальної групи), у коханні, у повазі (самоповага, визначення заслуг, завоювання певного статусу на виробництві), у самоствердженні (саморозвиток і самореалізація, можливість повністю розкрити свої здібності). Індивід прагне в першу чергу задовольнити найважливішу потребу. Як тільки він цього досягне, дана потреба перестає бути засобом мотивації купівлі і він намагається задовольнити наступну за важливістю потребу. Наприклад, зголоднілу людину більшою мірою цікавить їжа (фізіологічна потреба), ніж події, що відбуваються в світі мистецтва (потреба у самоствердженні), ніж ступінь поваги і любові до неї оточуючих, ніж чистота повітря, яким вона дихає
(потреба у самозбереженні). Але в міру задоволення чергової найбільш важливої потреби на перший план виходить наступна. Ці знання використовуються як при оцінюванні можливої поведінки різних категорій споживачів, так і при мотивації праці співробітників, у тому числі підрозділів маркетингу.
ТЕОРІЯ МОТИВАЦІЇ ФРЕЙДА – сукупність основоположних принципів і підходів, що використовуються при аналізі купівельної поведінки. Згідно теорії мотивації Зигмунда Фрейда людина від народження знаходиться під пресом багатьох бажань, які вона до кінця не усвідомлює і не контролює. Таким чином, індивід ніколи достеменно не усвідомлює мотивів своєї поведінки. Дослідники поведінки споживачів намагаються виявити глибинні мотиви поведінки покупців, їхніх покупок. Так, зовнішній вигляд товару може впливати на збудження у споживача емоцій, які можуть або сприяти, або перешкоджати здійсненню купівлі.


48
ТОВАР
1) усе, що може задовольнити нужду або потребу і пропонується ринку з метою привернути увагу, придбання, використання або споживання, включаючи фізичні об’єкти, послуги, особи, місця, організації та
ідеї.

2) найважливіший елемент комплексу маркетингу, одна з найважливіших змінних функцій 4 р, покладена в основу маркетингової стратегії.
У маркетингу те саме, що й продукт.
ТОВАР ПІДВИЩЕНОГО ПОПИТУ – товар з унікальними характеристиками
і/або окремі марочні товари, для придбання яких покупець готовий зазнавати додаткових затрат.
У____________________________________________________

УГОДА
– одне з ключових понять маркетингу. Угода фіксує здійснення акту купівлі-продажу і складає принаймні два суб’єкти інтересу і згоди про умови, строки і місце
її реалізації. З точки зору маркетингу всі угоди розподіляються на грошові угоди (коли товари обмінюються за гроші), бартерні угоди та компенсаційні угоди.
УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ – аналіз планування, втілення у життя і контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення цілей організації.
УЧАСНИК РИНКУ – особа, що купує і продає від імені своїх клієнтів, а також за свій рахунок товари та послуги.

УЯВЛЕННЯ ПРО САМОГО СЕБЕ (англ. self-image) –
психологічне поняття, що відноситься до оцінки споживачем самого себе і своєї ролі у взаємостосунках з іншими людьми, називається також самооцінкою.

Ф___________________________________________________

ФАКТОРИ КУЛЬТУРИ – чинники купівельної поведінки; включають культуру, субкультуру і належність до класу суспільства.

49
ФАКТОРИ ОСОБИСТОСТІ – чинники купівельної поведінки; включають вік, стадію життєвого циклу сім

ї, рід занять, економічний стан, стиль життя, тип особистості та самоуявлення.
ФАКТОРИ ПСИХОЛОГІЧНІ – чинники купівельної поведінки; включають мотивацію, сприйняття, засвоєння, переконання і ставлення.
ФАКТОРИ СОЦІАЛЬНІ – чинники купівельної поведінки; включають малі групи, що розподіляються на групи членства, групи, до яких індивіди бажають належати і референтні групи; родину. До факторів соціальних належать також статус покупця і соціальні ролі, які він виконує.

ФОКУС-ГРУПА
метод отримання первинної інформації, що використовується у маркетингових дослідженнях. Суть його полягає в тому, що спеціально відібрані представники цільової аудиторії під керівництвом фахівця-психолога (модератора) визначають свою думку щодо того чи іншого предмета дослідження
(наприклад, щодо конкретного рекламного звернення, рекламної ідеї тощо). Результати вираженої реакції фіксуються та надалі аналізуються фахівцями.
ФОКУСУВАННЯ
– конкурентна стратегія, дотримуючись якої виробництво концентрує свої зусилля на невеликій кількості сегментів ринку, але не на всьому ринку.
ФОНД
– кошти або матеріальні цінності держави, виробництва, що призначаються для якоїсь мети.
ФОНДИ
– цінні папери, що приносять твердий прибуток.
ФОРМАЛЬНА ІННОВАЦІЯ – зовнішнє поверхове нововведення, яке зводиться до перейменування назв освітніх закладів і факультетів, “перекроювання” навчальних годин і рекламування відбору учнів або абітурієнтів.
ФОРМИ МЕТОДИЧНОГО КЕРІВНИЦТВА – розробка програм і планів діяльності об'єднань, організацій, рад, окремих практиків, розробка методичних матеріалів, координація практичної діяльності (планерки, засідання, методичні ради і об'єднання); інструктажі, прогнозування,

50 діагностування, аналіз результатів педагогічної діяльності тощо. Методична робота сполучається з методичним навчанням, виключає адміністративний контроль за виконанням професійних обов'язків.
ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ – процес становлення людини як соціальної
істоти під впливлом усіх без винятку факторів – екологічних, соціальних, економічних, ідеологічних, психологічних і т. п.

ФУНКЦІЇ МАРКЕТИНГУ – окремі види, напрями маркетингової діяльності, що виокремилися в результаті її спеціалізації. Можна виділити такі найважливіші функції маркетингу: дослідження ринку, планування, організація маркетингу, просування товарів та послуг на ринок, розробка товарної, цінової та збутової політики, розробка маркетингової політики комунікацій, розробка маркетингової стратегії фірми.
Х____________________________________________________

ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГІЧНА – документ, який відображає поведінку й успішність учнів з окремих предметів і видів занять, їхню позакласну й громадську діяльність,
інтереси й нахили до окремих видів занять, фізичний і розумовий розвиток, дисциплінованість і моральні риси.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал