Н. М. Флегонтова



Pdf просмотр
Сторінка2/5
Дата конвертації11.12.2016
Розмір0.55 Mb.
1   2   3   4   5
ЯЗОК – елемент процесу комунікації, становить собою інформацію чи дії з боку реципієнта стосовно комунікатора.
ЗВ’ЯЗОК ІЗ ГРОМАДСЬКІСТЮ – створення хороших стосунків з різними державними
і громадськими структурами
і прошарками, що мають зв’язок з установою, шляхом формування сприйнятного іміджу установи, її продукту
і шляхом нейтралізації недобрих чуток. Зв’язок з громадськістю крім паблісіті включає розповсюдження як всередині, так і поза установою інформації про її діяльність, лобістську діяльність у законодавчих і урядових органах з метою прийняття або скасування певних рішень, роз’яснювальну роботу відносно стану установи і продукту, що вона випускає, її соціальної ролі. Серед головних інструментів реалізації зв’язку з громадськістю слід виділити розповсюдження сприятливих новин про установу і її продукт в усних виступах і промовах, через друковані, аудіо – та відео матеріали, проведення спонсорської та благодійної діяльності.

ЗУСТРІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГУ – планування, за якого керівництво установи на основі загального аналізу ринкової ситуації і виявлення внутрішніх ресурсів установи формує основні цілі її ринкової політики на період, що планується.
І____________________________________________________
ІДЕАЛЬНИЙ ТОВАР – конкретний товар/послуга, що здатна задовольнити конкретну людську потребу.
ІМІДЖ
– образ, репутація, думка широкого загалу, споживачів та клієнтів щодо престижу установи, його товарів і послуг. Створення гарного іміджу – одна з ключових ланок діяльності установи у просуванні продуктів на ринку, досягненню переваг у конкурентній боротьбі.
Виділяють імідж марки, імідж організації, імідж продукту, послуги, особи. Формування сприятливого
іміджу – найважливіша мета комунікаційної політики.

15
ІМІДЖ ОРГАНІЗАЦІЇ – уявлення про заклад чи сукупність індивідів. Різні люди можуть мати різні думки про один і той самий заклад. При створенні іміджу організації заклад має вирішити, який образ він хотів би мати і якого реально можна досягти. З цією метою у плані маркетингу передбачаються відповідні заходи, в першу чергу – реклама. Проте зусилля по створенню іміджу організації принесуть бажані результати лише у випадку, коли реальний образ відповідатиме рекламованому.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ГЛИБИННЕ ІНТЕРВЮ – інструмент маркетингових досліджень, що становить собою інтерв’ю з одним респондентом у формі вільної бесіди. При цьому опитуваного за допомогою навідних запитань стимулюють до детальних висловлювань з конкретної проблеми.
ІНСТРУМЕНТИ МАРКЕТИНГУ
– аналіз макросередовища/мікросередовища; SWOT- аналіз – аналіз конкурентів; позиціювання організацій на ринку.
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ – вкладення коштів на підготовку фахівців на курсах, передача досвіду, ліцензій і ноу-хау, спільні наукові розробки.
ІНТЕРВ’Ю – бесіда при проведенні маркетингових досліджень, що проводиться за планом (складеним заздалегідь), з особою чи групою осіб, чиї відповіді є вихідним емпіричним матеріалом для узагальнень.
ІНТЕРВ’Ю ГРУПОВЕ (фокус-група) – один з контактних методів збору маркетингової інформації. Для його проведення за незначну платню (або за умови певних зацікавлень) запрошуються 6-10 осіб, бесіду з якими проводить досвідчений спеціаліст (інтерв’юєр). У ході дискусії, що може тривати протягом кількох годин, обговорюються різні маркетингові питання (якість продукту, рівень організації процесу діяльності установи тощо). Інтерв’юєр починає обговорення із загальних питань, поступово зупиняючись на конкретних питаннях, всіляко нагороджуючи вільний обмін думками.
Таким чином, відбувається

16
“фокусування” групової дискусії на розгляді найбільш важливих для цілей маркетингових досліджень питань.

ІНТЕРВ’ЮЄР – учасник соціологічного (маркетингового, рекламного) дослідження, що опитує респондентів або експертів.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ – елемент директ-мейл; схожий на діловий лист, віддрукований на фірмовому бланку, в окремих випадках із ілюстраціями. Хоча виготовляється, як правило, типографським способом, та все ж містить риси особистого звернення до адресата. Розсилається за списками.
ІНФОРМАЦІЯ ВТОРИННА – інформація, котра вже існує у вигляді матеріалів звітності, статей у пресі або зібрана раніше в ході попередніх маркетингових досліджень (із зовнішніх або внутрішніх джерел з метою, що відрізняється від цілей маркетингових досліджень, наприклад, урядових видань, статистичних збірок, періодичних видань, звітів установи). Інформація вторинна збирається для оцінки ефективності маркетингової діяльності установи, визначення її можливостей. Інформація вторинна розподіляється на зовнішню інформацію та внутрішню інформацію.
ІНФОРМАЦІЯ ПЕРВИННА – інформація, що збирається вперше для досягнення конкретної дослідної мети,
із використанням спеціальних дослідницьких способів і процедур.
Збір даних здійснюється шляхом спостережень, досліджень, експериментів тощо.
Головним засобом збору інформації первинної є анкета.
Крім цього, для збору інформації первинної можуть бути використані механічні прилади, наприклад, лічильники, кінокамери і т. п. Інформація може збиратися шляхом опитування поштою або інтерв’ю: телефонного і особистого. В свою чергу особисте
інтерв’ю розподіляється на групове та індивідуальне.
Для отримання інформації використовують також панельний метод опитування, в основі якого лежить поняття панелі.
ІННОВАТИКА
– галузь досліджень виникнення і поширення нового в соціальному житті.

17
ІННОВАТОРИ
– соціально-ініціативна частина суспільства, що впроваджує в дійсність конструктивні нововведення.
ІННОВАЦІЙНА ІНТУЇЦІЯ – здатність швидко і правильно відшукувати шляхи розв'язання проблеми, орієнтуватися в нових складних ситуаціях, а також прогнозувати перебіг подій.
ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА – динамічна система продуктивних нововведень, які забезпечують ринок відповідно до кон'юнктури.
ІННОВАЦІЙНИЙ ЕТНОС – норма суспільного способу життя, спрямована на подолання соціального
і професійного консерватизму.
ІННОВАЦІЙНИЙ КОЛЕКТИВ – група працівників, які створюють і поширюють методи соціально-педагогічного проектування, взаємодіючи з психолого-педагогічними дослідницькими групами
і представниками методологічного профілю.
ІННОВАЦІЙНИЙ КОНФЛІКТ – зіткнення і протиборство несумісних одна з одною інноваційних і консервативних тенденцій
(мотивів, поглядів, інтересів тощо) у свідомості окремого індивіда, у міжособистісних взаємодіях або стосунках людей. Існують три види інноваційного конфлікту: 1) внутрішньо-особистісний (зіткнення
інноваційних і звичних діяльнісних мотивів);
2) міжособистісний (ситуація інноваційної взаємодії людей, коли вони переслідують або несумісні цілі чи позиції, або намагаються в конкурентній боротьбі досягти тієї самої мети, що можливо лише для однієї із конфліктуючих сторін; 3) міжгруповий (протиборство формальних і неформальних груп, які мають різні цілі і
“заважають” одна одній).
ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПЕДАГОГА – сукупність соціокультурних
і творчих характеристик особистості педагога, які виражають готовність вдосконалювати педагогічну діяльність і наявність внутрішніх, таких, що забезпечують цю готовність, засобів і методів.

18
Характеризується певними параметрами: 1) творча спроможність генерувати і продукувати нові уявлення та ідеї, моделювати їх у практичних формах діяльності;
2) культурно-естетична розвиненість і освіченість, що передбачає високий рівень культури педагога;
3) відкритість особистості до нового, до
інакомислення, яке ґрунтується на толерантності особистості, гнучкості й панорамності її мислення.
ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС – комплексна діяльність із створення, освоєння, використання і поширення трансформації нововведень.
ІННОВАЦІЙНИЙ РИЗИК – затрата зусиль і засобів при невизначеному відношенні виграшу і втрат, а також шансів на успіх і крах.
ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ УСТАНОВКИ – ставлення педагога до себе
(як діючої особи), спосіб дії, об'єкт, на який спрямовано його активність під час освоєння нововведень, виступають як неусвідомлені або частково усвідомлені мотиви поведінки людини.
Кожна з установок має такі аспекти: 1) налаштованість на певні знання й роздуми, що відповідають цій установці; 2) готовність до певних переживань, пов'язаних із об'єктом установки; 3) схильність до певної поведінки стосовно об'єкта установки.

ІННОВАЦІЙНО-ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ (ІТМ) – процес пізнання і діяльності, спрямований на відкриття суб'єктивно нового знання, нестандартне розв'язання проблем, на зміни
і проектування професійно-діяльнісного середовища.
ІННОВАЦІЯ, НОВОВВЕДЕННЯ – особлива організація діяльності і мислення, що охоплює сферу освіти і підготовки кадрів. У більш вузькому розумінні – це процес освоєння нововведень, який включає таке: 1) нові принципи і технології навчання; 2) впровадження і поширення існуючих педагогічних систем, окремих методик, навчальних предметів і дисциплін; 3)

19 технологія управління і проектування інноваційного процесу.
ІНСТИТУТИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ – сім'я, дошкільні заклади, школи, ПТУ, трудові колективи, позашкільні заклади, неформальні угрупування, групи за інтересами, BMI.
У процесі соціалізації людина прагне до самопізнання, самоосмислення, самореалізації, самовдосконалення.
Це стимулює активне самоствердження особистості в суспільстві.
ІНСТИТУТУ СОЦІАЛЬНІ – комплекс формальних і неформальних норм, принципів, настанов, які регулюють різні сфери людської діяльності. Інститути соціальні – рід, сім'я, навчальні та виховні заклади, армія, церква, заклади охорони здоров'я, мораль, право, спорт, держава – організаційні, регулятивні, управлінські та виховні функції в суспільстві.
ІНТЕГРАЦІЯ
– об'єднання в ціле яких-небудь частин чи елементів.
В економіці – вища форма інтернаціоналізації господарського життя, об'єктивно обумовлена поглибленням міжнародного поділу праці і, що виражається у взаємному зближенні й об'єднанні в
єдині господарські організми підприємств, галузей і навіть національних економік різних країн, а також економічна політика, що регулює цей процес.
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ ФОНД – сукупність методичної продукції, яка може бути оформлена у вигляді рукопису, фонозапису, відеофільму, слайд-фільму, планшета, турнікета, стенда, схеми, публікацій.
К____________________________________________________
КАНАЛ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ – сукупність форм або окремих осіб, що приймають на себе або допомагають передавати комусь
іншому право власності на конкретний товар чи послугу на шляху їх просування від виробника до споживача.

20
КЛІЕНТ – покупець або замовник продукції або послуг даного закладу. Клієнт може бути як приватна особа, так і заклади, які придбали товари і/або послуги, але не обов’язково є їхніми споживачами. Наприклад, система освіти, культури тощо.
КОМПЛЕКС МАРКЕТИНГУ – набір змінних факторів маркетингу, що піддаються контролю, сукупність яких фірма використовує у прагненні викликати бажану відповідну реакцію з боку цільового ринку.

КОНВЕРСІЙНИЙ МАРКЕТИНГ – маркетинг за умови негативного попиту, тобто за такої ситуації, коли усі або більшість найважливіших сегментів потенційного ринку відкидають даний товар чи послугу.
КОНКУРЕНТНИЙ ПРОДУКТ – базова фізична сутність, послуга чи ідея, що має точні характеристики і пропонується під заданим описом або номером моделі.
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ – здатність продукції відповідати вимогам, які склалися на даному ринку у період, що розглядається.
КОНКУРЕНЦІЯ
боротьба товаровиробників на ринку.
КОНКУРЕНЦІЯ
ЧИСТА
(ПРОСТА)
– вид суперництва між товаровиробниками за кращі, більш вигідні умови виробництва і реалізації продукту. Конкуренція чиста має місце, коли велика кількість закладів продає масову продукцію з однорідними якостями, наприклад зерно, нафту і т. п. Це стосується освітніх та культурних послуг. В умовах чистої конкуренції не існує політичних конкурентних переваг, оскільки ціни й товари практично однакові. Найважливіше тут – надійна стійка репутація установи. Конкуренція тут відіграє позитивну роль.
КОНСЕНСУС
спільна згода, що характеризується відсутністю серйозних заперечень у суттєвих питаннях серед більшості зацікавлених сторін і досягається в результаті процедури, що має на меті врахувати думки всіх сторін
і наблизити точки зору, що не збігаються. Не обов’язково передбачає повну одностайність.

21
КОНТАКТНА АУДИТОРІЯ – будь-яка група, що виявляє реальний або потенційний інтерес до організації або впливає на її здатність досягти поставлених цілей.
КОНТРАКТ
угода, погодження (здебільшого письмове), що визначає взаємні права і обов’язки сторін, що домовляються.
КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ
– система основних ідей, положень маркетингової діяльності, відповідно якій досягнення мети установи (закладу) залежить від глибини вивчення попиту споживачів і повноти їх задоволення в порівнянні з конкурентами. Так, одна з американських компаній висловила головну ідею концепції маркетингу у такий спосіб: “Ми не відчуємо почуття задоволення, поки його не відчуєте Ви”.
Визначають кілька концепцій маркетингу, кожна з яких відповідає певному етапу економічного розвитку і стану ринку: виробнича концепція, продуктова концепція, концепція продажів та концепція соціально- етичного маркетингу.
КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНОГО – концепція, що передбачає досягнення фірми (закладу, установи) з урахуванням задоволення потреб як окремого споживача, так і суспільства в цілому. Дана концепція є продовженням розвитку загальної концепції маркетингу і спрямована на подолання проблем, пов’язаних із захистом довкілля, обмеженістю ресурсів, швидким ростом населення. Концепція маркетингу соціально-етичного потребує збалансованої ув’язки трьох чинників: прибутку закладу, рівня задоволення запитів споживачів і врахування інтересів суспільства.
КОН’ЮНКТУРА – економічна ситуація, що склалася на ринку, яка характеризується співвідношенням обсягу і структури попиту і пропозиції, а також рівнем цін на конкретному ринку.
КОРОТКОСТРОКОВА
ПРОГРАМА
МАРКЕТИНГУ
програма маркетингу, що володіє великою деталізацією і конкретністю програмування дій установи/закладу.
КУЛЬТУРА
– сукупність основних цінностей, понять, бажань, сприйнятих членом суспільства від родини та інших

22 громадських інститутів; один із чинників, що визначає поведінку споживачів на ринку.
КУЛЬТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ – система цінностей і поглядів, що поділяють співробітники закладу (установи), яка виявляє колективне ставлення до цілей закладу і методів їх досягнення. Можливості успішної реалізації стратегій маркетингу значно зростають, якщо останні не суперечать культурі організації.
КУЛЬТУРНЕ ДОЗВІЛЛЯ ШКОЛЯРІВ – це вільний від обов’язкової діяльності час, спрямований на забезпечення необхідних умов для різнобічного гармонійного особистісно-соціального розвитку школярів у дозвілєвій діяльності та формування у них усвідомлених потреб щодо змісту і форм культурного дозвілля.
КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ РОБОТА – система заходів що сприяють підвищенню культурного рівня, розвиткові творчих здібностей та ініціативи, організації культурного дозвілля.
Культурно-освітня робота включає цілеспрямовану систему діяльності клубних закладів, бібліотек, музеїв, кінотеатрів, парків культури й відпочинку тощо. Основний зміст культурно-освітньої роботи – поширення наукових і політичних знань, пропаганда досягнень науки, техніки, мистецтва, організація культурного дозвілля людей.
КОНЦЕПЦІЯ
– система поглядів з того чи іншого питання, явища, його розуміння і тлумачення.
КОРЕКЦІЯ
– радикальне втручання у процеси життєдіяльності з метою усунення або компенсації істотних відхилень.
КОРЕКЦІЯ СОЦІАЛЬНА – допомога адаптуватися в навколишньому середовищі, у системі міжособистісних стосунків з однолітками, батьками, дорослими, вміння орієнтуватися у життєвих ситуаціях.
Л____________________________________________________


23
ЛІДЕР ІННОВАЦІЙНОГО КОЛЕКТИВУ – людина, що оволоділа
інтелектуально-організаційним впливом, авторитетом і визначила інноваційний стиль поведінки певної групи.

ЛІЦЕНЗІЯ –
дозвіл окремим особам або установам використовувати винаходи, що застережені патентами, технічні знання, досвід, виробничі секрети, торговельну марку.
ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ – індивідууми, що володіють необхідними професійними навичками, мотиваційними й персональними характеристиками, достатніми для того, щоб бути зарахованими до штату закладу. Людські ресурси – важливе джерело досягнення конкурентних переваг; резерв підвищення ефективності роботи закладу. Для цього важливий правильний добір керівництва і співробітників підрозділів маркетингу.
Серед особливих, специфічних якостей, якими вони мають володіти, варто виділити: 1) системність знань, велику ерудицію й кругозір. Маркетолог має володіти знаннями і в галузі останніх науково-технічних досягнень, і в галузі комерційної діяльності, і в галузі виробництв, і т. д.; 2) комунікабельність. Маркетолог повинен вміти знаходити спільну мову з людьми різних світоглядів, звичок, характерів, що мешкають у різних регіонах і країнах і займаються різними видами діяльності; 3) прагнення до нового, високій ступінь динамізму. Час у маркетингу – визначний чинник. У цьому зв’язку
іноді використовують поняття
“турбомаркетинг”, що характеризує стрімкість процесів, які лежать в його основі.
М___________________________________________________

МАКСИМАЛІЗАЦІЯ ВИРОБУ СПОЖИВАЧІВ – одна з альтернативних громадських цілей маркетингу, відповідно якій необхідно забезпечити таке розмаїття товарів/послуг, коли споживачі могли б мати можливість повністю задовольнити свої потреби.

24
МАКСИМАЛІЗАЦІЯ СПОЖИВАННЯ – одна з альтернативних громадських цілей маркетингу, відповідно якій значний зріст споживання призводить до збільшення масштабів виробництва, рівня зайнятості, а отже, і до підвищення добробуту суспільства.

МАКСИМАЛІЗАЦІЯ СТУПЕНЯ ЗАДОВОЛЕННЯ СПОЖИВАЧА одна з альтернативних громадських цілей маркетингу, відповідно якій більш важливим є не просто збільшувати споживання, а досягти зросту ступеня задоволення споживачів.
МАКСИМАЛІЗАЦІЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ – одна з альтернативних громадських цілей маркетингу, відповідно якій маркетинг не лише має забезпечувати кількість, якість, розмаїття й доступність товарів/послуг за сприйнятними цінами, але також якість культурного й фізичного людського середовища.

МАРКЕТИНГ
вид людської діяльності, спрямований на задоволення нужд і потреб шляхом обміну; концепція управління ринковою діяльністю, котра передбачає, що мети діяльності на ринку (прибутку) буде досягнуто за умови більш ефективного, ніж у конкурентів, задоволення потреб споживачів продукції фірми. З громадської точки зору маркетинг – це соціально-управлінський процес, за допомогою якого індивідууми та групи
індивідуумів шляхом створення продуктів та їх обміну одержують те, чого потребують. В основі цього процесу лежать такі ключові поняття: потреба, бажання, попит, продукт, обмін, угода, ринок. Цей процес характеризується тим, що потреби переростають у конкретні бажання, які з урахуванням грошових можливостей трансформуються у попит на ринку на конкретні продукти, на основі якого здійснюється обмін між виробником і споживачем, що оформлюється у вигляді певної угоди. Таким чином, маркетинг спрямовує економіку на задоволення великої кількості потреб мільйонів споживачів, що постійно змінюються.
Спочатку маркетинг був пов’язаний з продажем фізичних продуктів (споживацьких товарів, продукції виробничого призначення).
Зараз же він використовується стосовно до всього, що може бути продане на ринку. Зокрема, широкого розповсюдження набув маркетинг послуг, маркетинг організацій,

25 маркетинг окремої особи, маркетинг місць і маркетинг
ідей.
МАРКЕТИНГ ІДЕЙ – вид маркетингу, спрямований на зміну ставлення до певних соціальних явищ, наприклад, таких, як зниження рівня споживання тютюну, спиртного, захист довкілля і т. п., на вироблення і просування різних ідей
(в широкому розумінні будь-який маркетинг – це маркетинг тих чи інших ідей). Коли розглядаються соціальні ідеї (припинення споживання наркотиків, планування сім’ї, расова нерівність, проблеми вибору освітніх програм, вирішення проблеми культурного дозвілля тощо), то вони і є об’єктом соціального маркетингу.
МАРКЕТИНГ ОКРЕМОЇ ОСОБИСТОСТІ – діяльність, що здійснюється задля створення, підтримки або зміни ставлення громадськості до конкретних осіб. Усі особи і підприємства з метою підвищення своєї популярності і розвитку бізнесу використовують маркетинг окремої особистості: політичні діячі, артисти, лікарі, викладачі, спортсмени, адвокати, бізнесмени і т. д. Реалізація маркетингу окремої особистості аналогічна процесу маркетингу фізичних продуктів і послуг. Він також починається з вивчення ринку, визначення сегментів ринку та потреб споживачів. Далі починається розробка продукту, тобто визначення, до якої міри якості особистості відповідають запитам і до якої міри треба трансформувати цю особистість, щоб вона найбільше задовольняла запитам.
Нарешті, розробляється програма просування особистості і її “доставки” споживачам.
МАРКЕТИНГ ОРГАНІЗАЦІЇ – діяльність, що здійснюється з метою створення, підтримки або зміни стосунків і поведінки усіх осіб, громадських прошарків і підприємств, що становлять інтерес для даної організації. Ця діяльність спрямована на створення прихильного
іміджу організації. Такий підхід практикують усі організації
(комерційні, бюджетні, громадські). Маркетингом організації традиційно займаються підрозділи, що відповідають за зв’язки з громадськістю. Формування громадської думки – це, власне, маркетинг, тільки зміщений з рівня продуктів на рівень усього підприємництва.

26
МАРКЕТИНГ ПЕДАГОГІЧНИЙ – вид діяльності, спрямований на ефективне й оптимальне рішення освітньо-виховних завдань на основі концепції соціально-етичного маркетингу.
МАРКЕТИНГ ОКРЕМОЇ ОСОБИСТОСТІ – діяльність, що здійснюється задля створення, підтримки або зміни ставлення громадськості до конкретних осіб. Усі особи і підприємства з метою підвищення своєї популярності і розвитку бізнесу використовують маркетинг окремої особистості: політичні діячі, артисти, лікарі, викладачі, спортсмени, адвокати, бізнесмени і т. д. Реалізація маркетингу окремої особистості аналогічна процесу маркетингу фізичних продуктів і послуг. Він також починається з вивчення ринку, визначення сегментів ринку та потреб споживачів. Далі починається розробка продукту, тобто визначення, до якої міри якості особистості відповідають запитам і до якої міри треба трансформувати цю особистість, щоб вона найбільше задовольняла запитам.
Нарешті, розробляється програма просування особистості і її “доставки” споживачам.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал