Н. Хомським, вживається у значенні знання правил мови, тоді як поняття «комунікативна компетенція», вперше



Скачати 134.53 Kb.

Дата конвертації13.05.2017
Розмір134.53 Kb.

99
Освіта з давніх часів була основою формування
і розвитку зрілого суспільства, однак водночас повністю залежала від змін і процесів у ньому.
Соціальні зміни та науково-технічний розвиток сучасності докорінно вплинули на визначення цілей освіти. Завдання сучасного вищого навчального закладу – виховання компетентної особистості, яка володіє не лише знаннями, високими моральними якостями і є професіоналом, а й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання й беручи на себе відповідальність за свою діяльність [1]. Основою навчання стало не заучування
і запам’ятовування, а розвиток компетенцій.
Поняття «компетенція» (від латинського
competo – домагаюся, відповідаю, походжу) досить широко застосовується в різних галузях наукового знання. Зазвичай цей концепт вживається у працях авторів, які досліджують різні аспекти лінгвістики, а також теорії і методики навчання мов, а для його означення здебільшого використовуються терміни «лінгвістична
(мовна) компетенція» та «комунікативна компетенція».
При цьому поняття «лінгвістична компетенція», введене в науковий обіг дидактиком Н. Хомським, вживається у значенні знання правил мови, тоді як поняття «комунікативна компетенція», вперше
УДК 378.147:811.111’24
Шмідт В.В.
ПРЕЗЕНТАЦІЇ POWERPOINT ЯК ЗАСІБ
РЕАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОЇ
КОМПЕТЕНЦІЇ У НАВЧАННІ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ
НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Стаття присвячена проблемі використання засобів РowerРoint у процесі
навчання англійської мови та їх ролі у формуванні електронної компетенції
студентів немовних спеціальностей. Автор пропонує огляд наукових розвідок з
даної проблеми, розглядає доцільність застосування комп’ютерних презентацій
до розвитку лексичної, граматичної компетенції та навичок аудіювання, а також
ілюструє подану концепцію завданнями, укладеними на основі практичного досвіду.
Ключові слова: електронна компетенція, PowerPoint, презентація, технічні
засоби навчання.

Статья посвящена проблеме использования средств
РowerРoint в процессе
изучения английского языка и их роль в формировании электронной
компетенции студентов неязыковых специальностей. Автор представляет
обзор научных разработок по данной проблеме, рассматривает необходимость
применения компьютерных презентаций в развитии лексической, грамматической
компетенции и аудирования, а также иллюстрирует указанную концепцию
заданиями, составленными на основе практического опыта.
Ключевые слова: электронная компетенция, PowerPoint, презентация,
технические средства обучения.

The article is devoted to the problem of РowerРoint tools usage in the process of
teaching English and their role in the electronic competence formation of the students.
The author submits a review of methodic achievements concerning this problem,
envisages the necessity of computer presentations usage in the forming of lexical,
grammatical competence, and auding skills, and also illustrates this conception with
exercises, created on the basis of practical investigations.
Key words: electronic competence, PowerPoint, presentation, technical tools of teaching.

100
Наукові праці. Том 123. Випуск 110
застосоване дослідником Д. Хаймзом, означає знання, яке забезпечує індивідові можливість здійснення функціонально спрямованого мовленнєвого спілкування [5, c. 12].
Рада Європи визначила п’ять груп ключових компетенцій, якими повинен володіти будь-який представник сучасної цивілізації:
 Політичні і соціальні, тобто здатність брати на себе відповідальність, брати участь у спільному ухваленні рішень.
 Компетенції, що стосуються життя в багато- культурному суспільстві (взаємоповага, здатність співіснувати з людьми інших культур, мов, релігій).
 Компетенції, що стосуються володіння усним
і письмовим спілкуванням, у тому числі володіння іноземними мовами.
 Здатність вчитися все життя як основа безперервної підготовки в професійному плані, а також в особистому і суспільному житті.
 Компетенції, пов’язані з виникненням суспільства
інформації – електронні компетенції [2, c. 22].
Як бачимо, електронна компетенція – не тільки логічна потреба у сучасному суспільстві, але й необхідна частина змін, яких вимагає
Болонський процес. Вона є основою нового підходу до навчання, мета якого – залучення викладачів і студентів до інноваційних сценаріїв навчання, заснованих на використанні електронних технологій (e-learning) [4, c. 32]. У наш час прискорення науково-технічного прогресу, коли володіння необхідною інформацією стає найважливішим
інструментом у будь-якій сфері людської діяльності, головне завдання – навчити студентів орієнтації в інформаційному світі. Володіння
інформаційними комунікаційними технологіями розширює можливості у вдосконаленні мовної компетенції і міжкультурної комунікації, особливо для спеціалістів немовних (технічних та гуманітарних) напрямків. Використання таких технологій у поєднанні зі знаннями й уміннями в області
іноземних мов дозволить студентам отримати уявлення про реалії сучасної економічної і соціальної ситуації в країні і у світі, сприятиме успішній соціальній адаптації.
Інформатизація сучасного суспільства призводить, у свою чергу, до інформатизації всіх форм освітньої діяльності, які характеризуються процесами удосконалення і масового розповсюдження сучасних
інформаційних та комунікаційних технологій.
Подібні технології активно застосовуються для передачі інформації та забезпечення взаємодії викладача і студента в сучасних умовах відкритої та дистанційної освіти. Упровадження інформаційних технологій у різні галузі сучасної освіти набуває все більш масштабного і комплексного характеру.
Нині студенти українських вузів мають можливість здобувати вищу освіту із використанням сучасних комп’ютерних засобів та різних способів навчання: програмоване навчання, засвоєння знань із використанням комп’ютера (навчання + вправи + контроль), розгалужені програми (дають можливість ознайомлюватися з правильною та хибною точками зору). Окрім того, молодь має доступ до електронних енциклопедій, хрестоматій, словників,
інформації в Інтернеті, систем перекладу, навчальних ігор та інтерактивних засобів [13].
Поява інтерактивних методів навчання відкрила нові можливості для подання навчального матеріалу, проведення занять, нових форм роботи зі студентами і студентської наукової роботи. У ситуації, що формується, вищі навчальні заклади стають основою інформатизації процесу забезпечення всієї сфери освіти теорією та практикою розробки і використання сучасних
інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей освіти і виховання. Відповідно до концептуальних засад розвитку педагогічної освіти України та її
інтеграції в європейський освітній простір, впроваджуються важливі програми: Державна програма «Вчитель», Всеукраїнський педагогічний експеримент за програмою «Intel. Навчання для майбутнього» щодо навчання педагогічних працівників та майбутніх учителів ефективному застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі [14].
Переваги комп’ютера як засобу підтримки навчального процесу достатньо широкі і можуть створити у викладача, знайомого із можливостями
ПЕВМ, високий рівень мотивації до їх використання [9, c. 27].
Педагогічні і методичні розробки останніх років демонструють всебічне впровадження
інформаційно-комунікаційних засобів
і
є пріоритетними для подальшого розвитку наук.
Багато провідних педагогів сьогодні все частіше звертаються до використання цих засобів у сучасному освітньому процесі: М.П. Лапчик,
В.А. Далінгер, К.А. Зуєв, Н.В. Шолохов, П.І. Совертков,
І.В. Роберт, С.І. Шапіро, Б.С. Гершунський.
Більшість з них зупиняється на розгляді різних підходів до використання комп’ютерної техніки як засобу навчання. Проблемами використання комп’ютерів у навчанні займається також багато талановитих учених, таких як В.А. Далінгер та
І.В. Роберт. Наприклад, дослідник В.А. Далінгер виокремлює такі можливості застування комп’ютера до процесу навчання: ілюстрація тексту підручника,
імітація різноманітних об’єктів, моделювання процесів, тренажер для закріплення знань та навичок, вираховування, інформаційна допомога
[3, с. 4]. У свою чергу, дослідник сучасності
А.Я. Цукар визначає роль комп’ютера як
«могутній засіб навчання – від незамінного джерела інформації до засобу моделювання різних явищ (фізичних, хімічних)» [11, с. 195].
Більшість дослідників наголошують на тому, що викладач повинен не тільки вільно володіти сучасними інформаційними технологіями, а й уміло використовувати їх у своїй професійній діяльності. На початковому етапі застосування нових інформаційних комп’ютерних технологій в

101
«Педагогіка»
освітньому процесі зводилося в основному до збереження та відтворення ілюстративних аудіо- та відеоматеріалів і використання готових навчальних програм і тестів. Однак в останні десятиліття у процесі навчання з’явилася ніша для поглибленого використання програмного забезпечення. Існує велика кількість різноманітних програм, однак вони не завжди задовольняють викладача, тому цілком природно, що із часом виникає потреба у багатофункціональному засобі, здатному акумулювати необхідні навчальні матеріали, подавати їх у зручній формі (навчального заняття, його фрагмента, окремої контрольної вправи, тесту тощо), який у той же час дозволяє легко редагувати навчальний матеріал та змінювати структуру його представлення слухачам.
У такому разі викладач звертається до засобів мультимедіа.
Технології мультимедіа (створення, обробка, зберігання і сумісна візуалізація за допомогою комп’ютера текстової, графічної, аудіо- і відеоінформації в цифровому форматі) сьогодні є одним із важливих досягнень у сфері застосування ПЕВМ у навчанні, але разом з тим доступним для широкого загалу.
Мультимедійні комп’ютерні технології допомагають формувати процеси, які закладають основу пам’яті: увагу, мотивацію, домінування, умовні рефлекси. Психолог Річард Е. Майер, спираючись на власну когнітивну теорію навчання з використанням мультимедіа, стверджував, що студенти запам’ятовують сказані слова за допомогою аудіальної пам’яті, а показані зображення – за допомогою візуальної пам’яті.
Після цього вони «розкладають» інформацію окремо в аудіальній і візуальній пам’яті і остаточно суміщають ці уявлення зі своїми колишніми знаннями [15, c. 15-21].
Одним із таких засобів є програма створення та реалізації електронних презентацій Microsoft
PowerPoint, що входить до складу пакету
Microsoft Office. Презентація (від англійського
«presentation» – представлення) – це набір кольорових картинок-слайдів на певну тему, який зберігається у файлі спеціального формату з розширенням РРТ. На кожному слайді можна помістити довільну текстову і графічну інформацію.
Термін «презентація» (іноді використовують поняття «слайд-фільм») пов’язаний, перш за все,
із інформаційними і рекламними функціями зображень, які розраховані на певну категорію глядачів, однак у наш час вони набули й освітнього значення.
Проблема створення навчальних презентацій, як і взагалі електронних навчальних посібників, на сьогоднішній день досить актуальна, оскільки ще й досі не досить чітко визначені загальні методичні принципи їх розробки та використання.
Microsoft PowerPoint дозволяє створювати привабливий для глядача продукт – за його допомогою можна швидко і технологічно підготувати наочний матеріал, створити анімований слайд на задану тему, дати можливість збагнути методи дослідження поставленої проблеми, швидко провести різноманітні форми оцінки пізнавальної діяльності, а в кінці узагальнити основні етапи заняття [8].
Програма Microsoft PowerPoint має широке коло можливостей. Наприклад, слайди у поєднанні з інтерактивними елементами забезпечують якісно новий рівень подання інформації, а звуковий супровід і можливість розробки в
PowerPoint сюжетів гри справляє великий вплив на емоційне сприйняття студентів, сприяючи більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу
[12]. Використання таких презентацій може забезпечити наочність, яка сприяє комплексному сприйняттю і кращому запам’ятовуванню матеріалу.
Презентації полегшують показ фотографій, малюнків, графіків, географічних карт, гербарних матеріалів. Крім того, використовуючи анімацію
і вставки відеофрагментів, викладач може провести демонстрацію динамічних процесів. Усе це в комплексі забезпечує «афектне» сприйняття
інформації – висловлюваний матеріал підкріплюється зоровими образами і сприймається на рівні відчуттів [4, c. 25]. Поряд із цим презентації дають можливість показати структуру заняття: за допомогою роздрукованого плану заняття, а надалі – за умови використання заголовків на кожному слайді із ходом викладу матеріалу. Так само на слайди виносяться всі ключові слова і незрозумілі терміни, що полегшує їх сприйняття і написання слухачами. Звичайно, практично всі вказані переваги можна забезпечити і без презентації, а за допомогою звичайної дошки, проте при цьому інформація все одно не буде такою наочною, на зображення схем, малюнків і графіків витратиться значно більше часу; крім того, записи можуть бути незрозумілими.
Легкість і доступність створення презентації для будь-якого викладача, а також можливість виправити недоліки й усунути дефекти відрізняє
РР-презентацію від навчальних кінофільмів і діафільмів [4, c. 54]. Залежно від підготовленості студентів групи, використовуючи у презентаціях гіперпосилання, один і той же матеріал можна пояснювати і дуже детально, і розглядаючи тільки базові питання теми. Серед усіх образних можливостей презентацій слід відзначити також можливість простого оновлення інформації. Оновлення дидактичних матеріалів, яке необхідно періодично виконувати у зв’язку із розвитком науки або при зміні навчальних програм, зазвичай викликає певні труднощі, особливо для тих аспектів, що стосуються динамічних дисциплін, наприклад, економіки, інформатики, однак застосування мультимедійних технологій вирішує дану проблему.
РР-презентації надають великі можливості в області Інтернет-технологій. Тут же необхідно зазначити й унікальну можливість здійснювати презентації через Інтернет [10].
Зазначимо, що використання презентацій має також певні проблемні аспекти. По-перше, це

102
Наукові праці. Том 123. Випуск 110
наявність декількох паралельних потоків
інформації (текст – окремо, а зоровий та звуковий ряди – окремо). По-друге, завадити засвоєнню інформації може швидкий темп зміни слайдів. По-третє, дрібний шрифт і відсутність поетапності при відтворенні складних малюнків не сприятиме полегшенню сприйняття матеріалу.
При переході до етапу практичного застосування
РowerРoint викладач може зіткнутися з наступним блоком проблемних аспектів – проблеми з інтерактивністю: складно створити презентацію, яка добре працює без керівника [6].
Визначаючи позитивне у використанні
Microsoft PowerPoint у навчальному процесі, треба відзначити і необхідне обмеження: при частому використанні комп’ютеризованих систем навчання підвищується стереотипність мислення студентів, знижується креативність при самостійній підготовці матеріалів [7]. Саме тому
РР-презентації повинні використовуватися помірковано і лише як один із видів наочності.
Окремого розгляду вимагає використання презентацій PowerPoint для контролю знань учнів. На жаль, у PowerРoint відсутні розвинені стандартні засоби реалізації інтерактивного діалогу з користувачем, тому більшість робіт такого роду припускають лише представлення на екрані комп’ютера умов завдань і завдань, що супроводжуються, якщо потрібно, наочними
ілюстраціями [10]. Проте в PowerPoint можна реалізувати окремі елементи автоматизованого контролю знань (перевірка правильності вибору клацанням миші того або іншого об’єкта на слайді, самого тексту варіанта відповіді або розташованого поряд з останнім «маркера» чи кнопки), якщо надати кожному із цих об’єктів
(варіантів відповіді) дії переходу на один з двох кадрів, що відповідають правильній і неправильній відповіді.
Рower Рoint-презентації не обмежені можливостями використання лише для перевірки набуття студентами певного рівня знань. Слайдова побудова заняття може забезпечити потреби студентів як у засвоєнні нових лексичних одиниць чи їх повторенні, так і в закріпленні граматичного матеріалу чи ознайомлення з ним.
Широке використання ілюстративного матеріалу в презентаціях такого типу дозволяє легко і доступно представити нову лексику, не вдаючись до перекладу українською мовою. Викладачу необхідно ретельно вибирати оптимальні шляхи введення нових лексичних одиниць. Етап представлення починається зі введення нових слів на окремому слайді і фонетичного відпрацювання даного лексичного матеріалу, який супроводжується звуковими файлами, що, у свою чергу, дозволяє здійснити багатократне повторення складних лексичних одиниць за диктором [10]. Така побудова процесу ознайомлення з лексикою дозволяє формувати графічний образ слова одночасно з його звуковим образом. Цей спосіб представлення лексики дозволяє враховувати індивідуальні особливості студентів:
і тих, у кого більше розвинена слухова пам’ять, і тих, у кого переважає зорова пам’ять [10]. Після цього розкривається значення кожної лексичної одиниці і надаються приклади її використання у словосполученнях або реченнях на етапі пояснення і закріплення. Найпоширеніший спосіб семантизації лексики у презентаціях – демонстрація відповідної картинки в тих випадках, коли вивчаються слова, що позначають конкретні предмети, персони чи явища. Нижче пропонуємо приклади вправ для активізації попередніх знань та отримання шару лексики з теми «Спорт», розроблені автором з опорою на попередні практичні розвідки. Пояснення нових лексичних одиниць відбувається у формі «здогадки» або за допомогою зображень, представлених на слайдах.
Вправа 1. Мета: Ознайомлення із елементом активної термі-нологічної лексики теми.
Завдання: Answer the questions: What is the difference between tennis and squash? Which one do you prefer? Read the words and expressions and try to guess what their meaning could be.
Режим виконання: у групі та індивідуально, усно.
Контроль: взаємоперевірка, обговорення та уточнення.
Примітка: До завдання додаються два слайди.
Перший містить фотографії, які зображують види спорту, зазначені у вправі, другий – лексичні одиниці до підтеми.
Вправа 2. Мета: Ознайомлення із елементом активної термінологічної лексики теми.
Завдання: Discuss in groups: What makes football so popular in the world? Answer the question: Why is football called «soccer»? By whom? Read the words and expressions and try to guess what their meaning could be.
Режим виконання: у групах та індивідуально, усно.
Контроль: взаємоперевірка, обговорення та уточнення.
Примітка: До завдання додаються два слайди. Перший слайд містить зображення –
ілюстрації до термінів football і soccer, другий – лексичні одиниці з теми.
Вправа 3. Мета: Ідентифікація та розрізнення термінологіних одиниць.
Завдання: Answer the question: What kinds of sport can be called athletics? Read the list of the words and try to translate them.
Режим виконання: індивідуально, усно.
Контроль: обговорення варіантів відповідей та уточнення.
Примітка: До завдання додається один слайд, який містить терміни та вислови з підтеми та
ілюстрації до них.
Пояснення складних граматичних явищ перетворюється на досить жвавий процес за умов використання мультимедійності, що гарантує високий ступінь розуміння і засвоєння граматичних структур і форм. Наприклад, засвоєння ступенів порівняння прикметників або часів дієслів буде відбуватися ефективніше, спираючись на

103
«Педагогіка»
пізнавальний інтерес студентів і їх прагнення до нового. Нижче наводимо вправу з теми «Спорт», яка відповідає вимогам формування граматичної навички та закріплення набутих знань.
Вправа 4. Мета: Повторення та активізація знань з теми «Граматичний час Past Simple».
Завдання: A teacher shows a slide to a class, asks one of the students to read the formula and the others – to give more examples to it.
Режим виконання: індивідуально, усно.
Контроль: само- та взаємоконтроль.
Примітка: До завдання додається блок слайдів, кожен з яких складається із заголовка, граматичної схеми, речення-прикладу та ілюстрації.
В електронних презентаціях важлива роль відводиться формуванню базових навичок і умінь у розумінні сприйнятого на слух іншомовного відрізка мовлення, адже аудіювання є важливим аспектом навчання англійській мові. Цей вид мовленнєвої діяльності дозволяє опанувати звуковий бік мови, що вивчається, її фонемний склад та інтонацію. Через аудіювання відбувається активне засвоєння лексичного складу мови і її граматичної структури. За умов використання презентацій перед прослуховуванням учні дістають можливість висловити свої припущення про зміст, наприклад, діалогу за його заголовком або за деякими деталями малюнка до тексту. Також студентам пропонується ряд питань, котрі направляють увагу на осмислення змісту мовлення, що дозволяє визначити і проконтролювати рівень детального розуміння інформації на більш просунутому етапі процесу аудіювання [9, с. 46].
Прикладом можуть слугувати три завдання, наведені нижче.
Вправа 5. Мета: Розвиток навичок аудіювання.
Завдання: Fill in the gaps: The Olympics began in… They took place every… years for nearly… years in… Comment on the picture.
Режим виконання: індивідуально, письмово та усно.
Контроль: обговорення.
Примітка: До завдання додається слайд із реченнями; зі слайдом також може бути закріплений аудіофайл із текстом аудіювання.
Вправа 6. Мета: Розвиток навичок аудіювання та активізація лексичних одиниць з теми.
Завдання: Answer the question: What is pentathlon? Does it exist in the modern world?
Comment on the picture.
Режим виконання: індивідуально та у групі, усно.
Контроль: обговорення.
Примітка: До завдання додається слайд із
ілюстраціями для пояснення терміна pentathlon.
Вправа 7. Мета: Активізація лексичних одиниць з теми.
Завдання: Answer the question: How is the host city chosen? Names of which cities do you see in the pictures. Will all of them be the host cities for the
Olympics?
Режим виконання: індивідуально, усно.
Контроль: обговорення.
Примітка: До завдання додається слайд із
ілюстраціями для пояснення терміна host city.
Таким чином, застосування мультимедійних технологій сприяє більш ефективному засвоєнню навчального матеріалу, зниженню числа помилок
і зменшенню часу засвоєння матеріалу. Реалізація навчальних, розвиваючих і виховних функцій заняття з англійської мови можлива при застосуванні презентацій, створених викладачем для кращого засвоєння нового матеріалу, або через самостійну роботу з об’єктами PowerPoint і їх створення.
Вдало вписуються презентації в лекційно- семінарську систему навчання. Для комп’ютерних навчальних систем, які використовуються при читанні лекцій, поясненні теоретичного матеріалу та розборі викладачем практичних завдань,
Тищенко О.Б. запропоновано назву «електронні лекторії» [6]. Переваги електронного лекторію полягають у наочності, продуманості просування, читабельності тексту та презентабельності всього
інформаційного матеріалу. Якщо зосередитися на навчанні англійської мови саме студентів нефілологічних спеціальностей, то функція електронного лекторію майже повністю замінюється функцією пояснення нової теми на груповому занятті за допомогою РР-презентацій. Показ супроводжується необхідними усними поясненнями, що здійснюються вчителем, а текст рекомендується додатково прочитувати вголос [12].
Таким чином, PowerPoint надає можливості використання презентацій для пояснення нового матеріалу як у формі лекцій, так і під час групових занять. Така побудова процесу навчання вимагає повної синхронізації дій викладача та роботи мультимедійних засобів.
Самостійне використання презентації студентами при підготовці до уроку значно відрізняється від процесу застування їх при викладенні матеріалу.
У такому випадку зміст кадрів має бути повнішим
і включати матеріали з декількох супутніх тем, а також мати додаткові пояснення, тому структура презентації повинна бути достатньо складною, нелінійною, з великою кількістю розгалужень [8].
Найбільш поширеними способами використання презентацій в організації самостійної роботи є:
1. Виконання окремими студентами індивідуального творчого завдання, оформленого у вигляді презентації з подальшою її демонстрацією.
2. Презентація як супровід при захисті реферату чи доповіді.
3. Презентація як «кінцевий продукт» проектної діяльності на уроці, освоєння змісту теми на якому організоване методом проектів [8].
Наприклад, при вивченні теми «Спорт» у курсі англійської мови у ВНЗ студентам може бути запропоноване таке завдання для самостійної підготовки.
Вправа 8. Мета: Розвиток навичок монологічного мовлення та створення презентацій.
Завдання: У групах з 2-3 студентів створіть
РowerРoint-презентацію щодо національних видів спорту однієї з англомовних країн.

104
Наукові праці. Том 123. Випуск 110
ЛІТЕРАТУРА
1. Барбина Е.С., Семиченко В.А. Идеи интеграции, системности и целостности в теории и практике высшей школы:
Научно-метод. пособие. – К., 1996. – 261 с.
2. Гринюк Г.А., Семенчук Ю.О. Етапи формування іншомовної комунікативної компетенції у студентів еко- номічних спеціальностей // Іноземні мови. – 2006. – № 2. – С. 22-27.
3. Далингер В.А. Компьютерные технологии в обучении геометрии: Метод. реком. – Омск: Изд-во ОмГПУ. –
2001. – 33 с.
4. Коджаспирова Г.М., Петров К.В. Технические средства обучения и методика их использования. – М.: Акаде- мия, 2002.
5. Козак С.В. Коммуникативный подход в современных технологиях обучения иностранному языку в высшей школе // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса, 2000. – Вип. 12. – С. 12-17.
6. Ляшенко Б.М., Чорней Н.Б. Електронні презентації PowerPoint у навчальному процесі // Електронний ресурс: www.codida.by.ru
7. Молева О.В. Принципы создания электронных презентаций в среде PowerPoint ХР для аудиторных занятий по астрономии // Электронний ресурс: www.astronet.ru
8. Морська Л.І. Сучасні тенденції у викладанні іноземних мов для спеціальних цілей // Іноземні мови. – 2002. –
№ 2. – С. 23-24.
9. Роберт И.В. Современные информационные и коммуникационные технологии в системе среднего профессио- нального образования. Методическое пособие. – М.: Научно-методический центр среднего профессионального образования, 1999.
10. Смирнов И.А. Использование мультимедийных презентаций в учебном процессе // Электронний ресурс: http://
www.portal-slovo.ru
11. Цукарь А.Я. Методические основы обучения математике в средней школе с использованием образного мышле- ния: Дис. … канд. пед. наук. – Новосибирск, 1999.
12. Шевченко В.П. Мистецтво комп’ютерної презентації // Електронний ресурс: www.unicyb.kiev.ua
13. Шмирова О.В. Педагогічні умови використання технічних засобів навчання іноземної мови в професійній підготовці студентів: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. – К., 2004. – 227 с.
14. Intel. Навчання для майбутнього. – К.: Видавнича група BHV, 2004. – 416 с.
15. Mayer R.E. Multimedia learning. – New York: Cambridge University Press, 2001.
Рецензенти: Гришкова Р.О., д.пед.н.;
Клименюк Н.В., к.пед.н., в.о. доц.
© Шмідт В.В, 2009 Дата надходження статті до редколегії: 07.12.2009 р.
Режим виконання: у групах, усно.
Контроль: обговорення, запитання/відповідь.
Отже, урахування основних характеристик програми Microsoft PowerPoint та вікових особливостей студентів, зважене та обґрунтоване використання презентацій дозволяє оптимізувати навчальний процес у вищому навчальному закладі, сформувати позитивну мотивацію навчальної діяльності студентів та розвинути їх творчі здібності. Створений таким чином електронний посібник-презентація повинен допомогти викладачу наочно викласти матеріал відповідно до програми, яка має забезпечити йому підтримку як у проведенні заняття, так і в його підготовці.
Така манера викладання зацікавлює студента, збуджує його увагу, не викликає відчуття контролю в студентів; інформація, подана таким чином, сприймається і запам’ятовується краще, а сама презентація створює враження професіональної.
PowerPoint у педагогічній практиці може використовуватися як для підтримки лекцій або представлення нового матеріалу, так і у формі самостійної роботи студентів. На жаль, можливості контролю з використанням поданих засобів мультимедіа обмежені за рахунок характеристик програмного забезпечення лише до невеликих проміжних тестувань або проектів як залікової форми роботи.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал