Музикотерапія в дитячому садочку



Сторінка1/3
Дата конвертації30.11.2016
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3
 

Музикотерапія в дитячому садочку

     Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.


Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.
      На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості. Відповідь на запитання, чому музика настільки сильно торкається глибин нашої різноманітної особистості, потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в материнській утробі й відчували музику ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу. Жінка, яка носить у собі майбутнє життя, сама своїм духовним "баченням" ніби наносить "візерунки" на матрицю постнатального життя своєї дитини. Так мудра природа підготовлює дитину до сприйняття світу ще в утробі матері.
      Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м'язову енергію, змінює дихання, змінює кров'яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.
      "Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей", - так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.
      Педагоги дитячого садка помітили вплив музики на поведінку дітей. Методи музичної терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна - це коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна - коли дітям пропонують музику тільки слухати.  Музикотерапія - це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші.
      Так, ритмічні завдання, які надаються дітям у дитячому садку, допомагають активізувати та пробуджувати інтерес дитини до діяльності.
Якщо дитина проявляє себе в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її вольовий початок, без якого неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже подобаються  дітям.  Найпростіший спосіб організації гри - повтор дитиною рухів дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім необов'язково мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: кроки, стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі приміщення. Досить передати в рухах загальний характер музики, зв'язати пластику рухів із музичним звучанням.
      Такі спільні ігри-імпровізації спрямовані насамперед на розвиток у дитини відчуття його емоційного благополуччя. Це відчуття в дитини буде пов'язано зі здатністю до природних, вільних, координованих рухів. Точність і спритність рухів, їхня відповідність пережитим емоціям, а головне, задоволення, яке дитина одержує під час рухів, - вірний показник її емоційного благополуччя. При цьому не треба спеціально вивчати з дитиною танцювальні рухи, псувати гру тренажем і проробленням деталей задуманої дорослим танцювальної композиції. Вільні, імпровізовані танцювальні рухи дорослого виступають тут головним і єдиним способом досягнення потрібного результату.
      Дорослому треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення всього простору кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір був освоєний дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити в кімнаті різноманітні пересування. Оскільки дорослий є ведучим у грі, він може продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, підключивши вигадку, гумор і спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на "задній хід", наприкінці музичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрі кімнати частими переходами в різні її кінці і т. д. Звичайно, ці дії мають відповідати характеру музики, перетворюватися у виразні епізоди або міні-сюжети. Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові ситуації, що активізують їхню увагу і реакцію.
     Варто розвивати здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати пульсацію. Досягти цього також можна за допомогою ігрових прийомів, зв'язуючи рухи з пізнавальними образами тварин або казкових героїв. Злагоджені, ритмічні рухи мають колосальний терапевтичний ефект. Особливо значним ефект ритмічного оstinato (від італ. Оstinato - багаторазово повторюваний ритмічний або мелодійний оборот) - згадайте всесвітньо відомий "Танець маленьких каченят". Під час виконання колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі за допомогою остинато створюється енергообмін усіх  учасників у дійстві, який має спрямований психологічний ефект: це своєрідна терапія. Ритмічна впорядкованість рухів  народжує в дітей позитивні емоції, діти відчувають радість від спільної діяльності в процесі ігрового спілкування, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
      На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизаються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.
      Особливість елементарного музикування в тому, що всі діти мають можливість проявити себе творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням, з радістю. Користуються можливістю не використовувати те, що існує, а вигадують самостійно.
Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної психології ми намагаємося відродити в сім'ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а також підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім'ї стають теплішими й тіснішими.
      Емоції впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву, мислення, волю, пам'ять. Радісний, щасливий настрій дитини є основою її фізичного і психологічного здоров'я, доброзичливого ставлення до людей, навколишнього світу.
Дітям на заняттях із музикотерапії пропонується ігровий матеріал для розвитку тактильного сприйняття (м'які іграшки, ґумові іграшки за методикою М. Монтессорі). У віці від 1 року до 3 років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан - бадьорий, задерикуватий під час слухання пісні "Конячка" О. Тимчивої; спокійний, доброзичливий під час слухання пісні "Кішка" Ан. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її під час повторного прослуховування.
      Особливо важливою ланкою музикотерапії є формування музично-сенсорних здібностей у дітей дошкільного віку. Музичне переживання, власне кажучи, завжди є сенсорним, оскільки музика - і найпростіші співзвуччя, і складні образи - насамперед сприймається чуттєво. Тому сенсорні процеси є показниками цілісного сприйняття, розрізнення виразних почуттів, а також проявів, пов'язаних зі сприйняттям окремих властивостей музичних звуків, що особливо важливо для дітей молодшого віку. В основі розвитку їхніх музично-сенсорних здібностей лежить вслухування, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звука - висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини, до програми з музикотерапії включені музично-дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звука.
      Дітям на другому році життя пропонуються дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на третьому році життя музично-дидактичні ігри дещо ускладнюються. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад: у грі "Чий будиночок?" дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини.
     Виконанню поставлених завдань із музикотерапії сприяє програмний репертуар. Для дітей на другому році життя він складений із контрастних за характером творів, нескладних за змістом, які відбивають яскраві, близькі дітям образи ("Ах, вы, сени" - російська народна, спокійна "Колискова" М. Красева, "Конячка", "Автомобіль" М. Раухвергера). Дітям на третьому році життя пропонується складніший репертуар. У ньому пісні, що відображають явища природи ("Осіння пісенька" Ан. Александрова, "Зима пройшла" Н. Метлова), близькі й зрозумілі дітям образи ("Заинька" М. Красева, "Лялька" М. Старокадомського), народні мелодії, інструментальна музика.
     Важливим елементом музикотерапії є виразне виконання музичного твору. Разом із тим під час роботи необхідні наочні прийоми, що залучають дитину до музики, - показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорово сприйманий образ сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам'ятовуванню. Із цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
     Групова пасивна музикотерапія (прослуховування музики) проводиться два рази на тиждень, склад групи - 8-9 дітей. Музика допомагає змінювати настрій дітей, відволікає від розчарувань, зменшує тривожність.
      У дитячому садку використовується прийом групової вокалотерапії. Співи - це важливий метод активної музикотерапії, тривалість заняття 10-15 хвилин, група з 8 дітей розташовується в замкнутому колі, ведучий співає разом з дітьми. Пісні підбираються відповідно до настрою групи. Не один рік у дитячому садку існує вокально-фольклорний гурток "Калинонька". Діти з бажанням та задоволенням виконують українські пісеньки.
Кожен ранок у дитячому садку розпочинається з ранкових музичних привітань. Під чарівні звуки музики дітей запрошують до спортивної зали на ранкову гімнастику. У дітей створюється позитивний настрій, діти ефективно спілкуються. Музичні привітання налаштовують дітей на добрий настрій та успіх протягом дня.
     Вихователі та музичні керівники, добре знаючи дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, прагнуть зробити кожен день перебування дітей у дитячому садочку радісним та змістовним. З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду дошкільнят, гармонізації їхнього внутрішнього світу, вміння радіти життю в дитячому садку музичним керівником разом із вихователями за допомогою спеціально відібраної музики були розроблені сеанси практичної музикотерапії.
    Сеанс "Доброго сну" - де зібрані колисанки у виконанні Віктора Непомнящего, Ірини Горбатюк, тріо "Либідь", Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко, Росави...
     Слухаючи музику цього сеансу, діти  швидко засинають їм сняться гарні сни. Колисанка - це музика з повільним темпом і чітким ритмом. Гіперактивним  дітям цей сеанс заспокоює нервову систему.
     Сеанс "Доброти" - цей сеанс містить музичні композиції зі старих добрих мультфільмів, музично-літературні композиції за дитячими казками, де звучать  голоси казкових персонажів, пісні: "Большой секрет для маленькой компании", "Настоящий, верный друг", "Если добрый ты"... Ці пісні й сьогодні зігрівають любов'ю дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими, хто оточує.
     Сеанс "Наші друзі" - відбірка пісень про наших маленьких друзів - тварин та комах: "В траве сидел кузнечик", "Два веселых гуся", "Песня овечек", "Песенка Муренки", "Лесной олень"... Пісні минулого й сучасності втілюють душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів наших менших.
     Сеанс "Усмішки". Усмішка - це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні. Ці пісні створюють позитивний настрій, надають відчуття радості, віру в добро.
Сеанс "Звуки природи" - так звана екологічна музика. Усі звуки, що існують у природі, чинять підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів - діти розслабляються і зливаються з природою. Шум хвиль позитивно впливає на емоційний стан дитини.
Музикотерапія також сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
    Але найголовніше - це "школа почуттів", що формується завдяки особливій властивості музики - викликати співпереживання слухачів.
    Отже, залучення дошколят до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музикотерапії, сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.

Педагогічне кредо :

" Діти повинні жити у світі краси ,гри , казки , музики , малюнку , фантазії , творчості".

( В.Сухомлинський)

Як  правильно підготувати  дитину  раннього  віку  до  вступу  в  дитячій  садок.

У  чому  полягає  підготовка  дитини до  дитячого садка?

1.Перед  усім слід  організувати  життя  дитини  в  сім’ї  відповідно до режиму  дня,  якого  дотримуються  в  дошкільному  закладі.  Цим  ви  значно  полегшите  дитині  процес  звикання  до  дитячого садка.

2.Добре  якщо  зацікавлення  дитини  дитячім  садком,  викличе  бажання  йти  туди.

  Для  цього  під  час  прогулянок  з  дитиною  покажіть  їй  будівлю дошкільного  закладу,  ігрові  майданчики,  разом  поспостерігайте  за  дітками  розкажіть  про  їхнє  життя  у  дошкільному  закладі.

   Не треба  залякувати  дитину  садком,  погрожувати: «Не слухатимешся – віддам  до  дитячого  садочка».  Це  викличе  страх  перед  дошкільним  закладом і,  безумовно  погіршить  стан  дитини в  період  звикання  до  незнайомого  оточення.  Навпаки,  слід  викликати  в  неї  бажання  ходити  до  садочка:  «Якщо  слухатимешся,  не  плакатимеш,  то  підеш  у  дитячій  садок».  Про  вступ  до  садка  треба  говорити  в  сім’ї  як  про  радісну  очікувану  подію.

3.Дитина  значно  легше  пристосується  до  умов  суспільного  виховання,  якщо в  сім’ї вона  оволодіє  елементарними  навичками  самостійності.

  Іноді,  прагнучи  зекономити  час, батьки поспішають  самі  вдягнути,  нагодувати   дитину,  чим  стримують  формування  в  неї необхідних  умінь.  Такі  діти  звикнувши  до  надмірної  опіки,  у  садочку  почуваються  безпорадними  і  самотніми.

    Після одного  року  дитина здатна  їсти   суп  з  хлібом, різноманітні  страви.  Нехай  на  перших  порах  рухи  дитини  невпевнені – підгодуйте  її  другою  ложкою,  але  кожну  спробу  зробити  щось  самостійно  обов’язково  схвалюйте: «Молодець,  ти  сам  уже  вмієш  їсти».  Не  шкодуйте  часу  маляті  це  дуже  знадобиться.  А  також  після  року  дитина може  виконувати  нескладні  прохання (подати  книгу,  присунути  стільчик).  Проте  цим  не  обмежується   підготовка  дитини  до  дитячого  садочка.

4.Дуже  важливо  навчити  дитину гратися.

  Спостереження  свідчать,  що  діти,  які  тривало,  не  відволікаючись  граються  іграшками,  захоплюються  грою   і  рідко  згадують  про  розлуку  з  рідними,  легше  звикають  до  нового  оточення.

  Деякі  батьки  вважають,  що  будь – яка дитина  сама  добре  вміє  гратися.  Насправді  ж  діти  раннього  віку  просто  маніпулюють  іграшками,  виконують  одноманітні  дії,  кидають,  стукають, гризуть,  не  знаючи,   як  застосувати  їх.  Тут  на  допомогу  має  прийти  дорослий.  Щоб  гра  була,  тривалою,  розвивала  дитину,  треба  розкрити  їй  призначення  іграшки  і  спроби  дії  з  нею (з чашки  слід напоїти зайчика,  ведмедика,  у  ліжечку  лялька  спатиме).

5.Одна  з  головних  причин  труднощів  перших  днів  дитини в садочку  недостатній  досвід  спілкування  з  іншими  дорослими  і  дітьми.

  Дитина,  яка  спілкується  лише  з  членами  своєї  родини,  боїться  сторонніх,  не  вміє  правильно  реагувати  на  їхні  звертання.  Звісно,  опинившись  серед  дітей,  незнайомих  людей у  садочку,  така  дитина почувається  неспокійно.  Іноді  батьки  самі  мимоволі  формують  у  сина  чи  доньки  негативне  ставлення  до сторонніх,  говорячи: «Не  слухатимешся,  оця  зла  тьотя  тебе  забере» тощо. Слід,  навпаки,  виховувати  в  дитині  привітне  ставлення  до  дорослих  і  дітей.

  Дослідження  вчених  свідчать:  чим  раніше  дорослі  починають   розмовляти  з  немовлям,  тим  швидше  формується  його  мовлення,  відбувається  розумовий  і  фізичний  розвиток.

6.Значну  увагу  слід  приділяти  розвитку  мовлення  дитини.

    Це  теж  полегшить  адаптацію.  Адже  дитина  зможе   висловити  свої  бажання,  повідомити  про  потреби  за  допомогою  хоча  б  одного – двох  слів  або  відповідаючи  на  запитання  простим  «та»  чи  «ні»,  і  вихователь  зможе  допомогти  їй.   Уважна  мама  звикла  розуміти  свою  дитину  без  слів.  Та  нетреба  завжди  поспішати  виконувати  її  бажання.  Краще  звернутися  до  дитини  з  питанням: «Що  ти  хочеш?  Пити?  Скажи: пи – ти».  Дитина  повинна  знати  своє  ім’я,  розуміти  назви  частин  тіла  людини,   найважливіших  побутових  предметів  та  процесів  (стіл,  стілець,  чашка,  ложка,  їсти,  гратися,  гуляти,  тощо).  Дбаючи  про  це,  називайте   словами  добре  знайомі   дитині  дії  та  предмети.

7.Іще  одна  порада.  Краще  оформити  дитину  в  дошкільний  заклад  хоч  за  два – три  тижні  до  виходу  матері  на  роботу.

   Щоб  можна  було  поступово  збільшувати  тривалість  перебування  дитини  в  дитячому  садочку.  

   Не  слід  у  перший  день  залишати  дитину  до  вечора  у  групі,  бо  таке  тривале  перебування  в  незнайомому  оточені  велике  навантаження  для  неї.

   Ніколи  не  виявляйте  у  присутності  дитини  своїх  переживань,  не  шкодуйте  з  приводу  того,  що  доводиться  віддавати  її  до  садочка.  Навпаки,  висловлюйте  захоплення  цікавими  іграшками, усім  своїм  настроєм,  ставленням  до  вихователя,  інших  дітей  підкресліть  упевненість,  що  вашій  дитині  буде  тут  добре.



ПАМЯТКА  ДЛЯ  БАТЬКІВ

Намагайтесь  створити  в  сім’ї  спокійну,  дружню  атмосферу.

Встановіть чіткі  вимоги   до  дитини  і  будьте  послідовними  в  їх  пред’явленні .

Будьте  терплячі.

Формуйте у  дитини навички самообслуговування  та  особистої  гігієни.

Заохочуйте ігри  з  іншими  дітьми, розширюйте  коло  спілкування  з  дорослими.

Коли  дитина  з  Вами  розмовляє,  слухайте  її  уважно.

Займайтесь  з  дитиною  спільною  творчою  діяльністю: грайте,  ліпіть,  малюйте…

Не  скупіться  на  похвалу.

РАДІЙТЕ  ВАШІЙ  ДИТИНІ  !!!

Дітей вчить те, що їх оточує:

Якщо  дитину часто  критикують – вона  вчиться    осуджувати

Якщо  дитині часто  демонструють ворожнечу – вона вчиться  битися

Якщо  дитину часто  висміюють - вона  вчиться  бути  робким

Якщо  дитину часто  позорять – вона  вчиться відчувати  себе  винуватою

Якщо до дитини часто бувають снисходительны – вона  вчиться бути терпимою

Якщо  дитину часто  підбадьорюють – вона  вчиться впевненості в себе

Якщо  дитину часто   хвалять – вона  вчиться оцінювати

Якщо  з  дитиною завжди чесні – вона  вчиться справедливості

Якщо  дитина живе з  почуттям  безпеки  -  вона  вчиться вірити

Якщо  дитина живе в атмосфері  дружби и почуває себе потрібною – вона  вчиться знаходити  в цьому  світі  любов

Адаптація дитини до ДНЗ

 Як допомогти дитині                адаптуватися до ДНЗ

1.Створити с безконфліктний клімат у сім’ї. У ДНЗ і вдома не збільшувати, а зменшувати навантаження, на якийсь час припинити походи в цирк, театр, у гості. Скоротити  перегляд телепередач.

2. Не реагувати на витівки малюка і не карати за капризи.

3.Батькам не залишати дитину в д/с  на цілий день! Перший тиждень  на 2 – 3 години, потім час необхідно поступово збільшувати до 5 – 6 годин.

4.Батькам слід гратися, з дитиною, використовуючи домашні іграшки, у гру «дитячій садок», де одна з іграшок буде дитиною. Простеживши, що «робить» ця іграшка, що говорить, допомогти дитині  знайти іграшці друзів. Вирішенню проблем дитини сприятиме орієнтування гри на позитивні результати.

5.Необхідно й у вихідні дні дотримуватися такого режиму дня, як і в д/с.

6. Батьки не повинні допускати  перерви у відвідуванні д/с, тиждень удома не тільки не допоможе дитині адаптуватися, але й продемонструє йому, що є інший варіант, якого можна всіма силами добитися, це може перерости у серйозні нервові захворювання та розлади.

7.Коли з ранку батьки приводять дитину до д/с, вихователі мають допомогти їм попрощатися легко і швидко. Зазвичай батьків турбуються про те, як буде їхньому малюку в д/с, але довгі прощання  зі стурбованим виразом обличчя стривожать дитину, і вона довго не відпускатиме їх. 

закладу!

В НАШОМУ МІСТІ САДОЧКІВ БАГАТО,

ТА ЗНАЮТЬ І МАМИ, ЗНАЮТЬ І ТАТА,

ЩО ЇХ МАЛЮКАМ БУДЕ ЛЮБО ТА МИЛО

В ДИТЯЧІМ САДОЧКУ “ЧЕРВОНІ ВІТРИЛА”.

Музично-естетичний розвиток дітей дошкільного віку в дошкільному закладі здійснюють молоді, творчі та талановиті музичні керівники. Це Лінська Ірина Василівна та Орловська Тетяна Миколаївна. Відповідно до посадових обов’язків, вимог методики музичного виховання  музичні керівники дошкільного закладу здійснюють таку діяльність:



  • проводять заняття в кожній віковій групі двічі на тиждень відповідно до графіка;

  • lобирають та розучують музичний матеріал;

  • розробляють і планують засвоєння програмових навичок;

  • готують наочний матеріал, прослуховують музичні записи;

  • планують та проводять, при потребі, індивідуальні заняття з підгрупою чи з окремими дітьми;

  • діагностують рівень музичного розвитку дітей;

  • складають та відповідають за складання сценаріїв свят, програм розваг, підготовку та їх проведення;

  • керують роботою вихователя у сфері музичного розвитку дітей шляхом індивідуальних консультацій та групових занять.

У ДНЗ музично-естетичне виховання здійснюється на фронтальних, інтегрованих, комплексних, тематичних, домінантних  музичних заняттях. На заняттях з музичного виховання враховуються індивідуальні та творчі здібності кожної дитини. Музичні керівники працюють за тематичним планом роботи на місяць згідно вимог Базової програми розвитку дітей дошкільного віку „ Українське дошкілля” та програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку „Впевнений старт”. Тематичні свята, розваги, заняття побудовані на  високохудожньому  рівні, з урахуванням завдань соціально-морального та еОсоблива увага приділяється розвитку вокально-хорових навичок та музично-ритмічних рухів. Дошкільнята ритмічно рухаються відповідно до характеру музики, розрізняють звучання певних музичних інструментів у виконанні дорослих та дітей,  у грамзапису, уміють передавати голосом і рухами характер музики. Діти розрізняють музичні твори за жанрами й видами, мають елементарні поняття про структуру музичного твору й засоби музичної діяльності, співають у вокальній групі, із заспівувачем, з акомпанементом і без нього. На достатньому рівні володіють елементарними навичками гри на дитячих музичних інструментах.

Музика в дошкільному закладі використовується у всіх видах діяльності як один з домінуючих засобів навчання й виховання дітей. Музичне виховання сприяє розвитку інтонаційної виразності мови, більш легкому засвоєнню дітьми звукового складу слів; просторовому сприйманню, ліпленню, малюванню, логічному мисленню через музичне стимулювання художніх вражень дітей.

Спільну роботу музичних керівників та педагогів простежуємо при організації та проведенні різноманітних музичних занять, свят та розваг. Зміст програми з музичного виховання засвоєно дітьми у повному обсязі, про що свідчить аналіз переглянутих музичних занять, святкових ранків, розваг, рівень виступів на міському фестивалі дитячої творчості „Срібні дзвіночки”.

Багато радості, посмішок, гарного настрою дарують дітям заняття та святкові заходи. В нашому дошкільному закладі кожна маленька особистість отримує нагоду розкрити творчі здібності як актора, музиканта, танцівника.

моційно-ціннісного розвитку. 

Фізичне виховання

версія для друкунадіслати лінкpdf version

фізичне вихованняФізичний розвиток дошкільників є одним із найважливіших завдань  над якими працює наш дошкільний заклад. Колектив спрямовує зусилля на збереження, зміцнення й відновлення фізичного, психічного і духовного здоров’я дітей, забезпечення їх своєчасного та повноцінного, гармонійного фізичного розвитку. Пріоритетним напрямом з фізичного виховання нашого дошкільного закладу є забезпечення гармонійного розвитку дітей, формування у них свідомого ставлення до власного здоров’я та навколишнього середовища. І педагоги намагаються все для цього зробити.

 

Плануючи роботу з фізичного виховання ми ставимо такі завдання:



- оздоровчі:

  • охорона життя та зміцнення здоров'я дітей;

  • формувати правильну поставу і розвивати всі групи м'язів;

  • підвищувати рівень стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;

  • спонукати дітей до самостійного використання добре знайомих видів і способів загартування вдома і в дитячому садку.

- освітні:

  • формувати уявлення про своє тіло, про необхідність збереження свого здоров’я;

  • опанування різновидів життєнеобхідних рухів - ходьби, бігу, стрибків, лазіння...;

  • збільшувати запаси рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортивних вправ та ігор з елементами спорту;

  • формування культурно-гігієнічних навичок;

  • розширювати знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ.

- виховні:

  • розвивати у дітей інтерес до різних видів рухової діяльності (навчальної, ігрової трудової, тощо);

  • підвищувати рівень довільності дій дітей;

  • розвивати у дітей наполегливість і витримку при досягненні мети, прагнення до якісного виконання руху;

  • розвивати доброзичливі відносини з однолітками в процесі спільної рухової діяльності;

  • виховувати любов до спорту;

  • формувати позитивні моральні та вольові риси характеру.

Згідно з інструктивно-методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ (від 27.08.04 р.) в дошкільному навчальному закладі проводяться Дні здоров’я  – 1 раз на місяць,  спортивні свята – 2 рази на рік, фізкультурні розваги – 1-2 рази на місяць, заняття з фізичної культури – 2 рази на тиждень, ранкова гімнастика та гімнастика пробудження – кожного дня, заняття з фізкультури на свіжому повітрі – 2 рази на тиждень, пішохідні переходи. Слід відмітити, що під час проведення цих заходів, педагоги намагаються збагачувати всі види роботи різноманітними формами, оздоровлення дітей, а саме: психогімнастикою, дихальними вправами, самомасажем.

фізичне виховання фізичне виховання

Фізичне виховання здійснюється з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку, фізичної підготовки. В дошкільному закладі працює інструктор з фізичного виховання Барановська Анна Германівна, яка проводить ранкову гімнастику, фізкультурні заняття, використовуючи методичний підхід і прийоми роботи М. Єфіменко, фізкультурні розваги та свята, тестування фізичної підготовленості, які діагностують якісні й кількісні зрушення в розвитку рухів малят.

Під час планування навчально-виховної роботи, в усіх групах дошкільного навчального закладу передбачені заходи, що розраховані на кожну групу окремо, а саме: ранкову гімнастику, фізичні зайняття, рухливі ігри під час прогулянки, гімнастики після сну, за гартувальні та профілактично-оздоровчі процедури, самостійно-рухова діяльність дітей.

З метою зміцнення здоров’я дітей в ДНЗ „Червоні вітрила” використовуються традиційні методи загартування:



  • дотримання повітряного та температурного режиму;

  • дотримання вимог одягу дітей (полегшений в групі, спортивний на  заняттях  та ін.);

  • сонячні та повітряні ванни протягом року;

  • дозовані сонячні ванни під час літнього оздоровлення;

  • дозоване ходіння босоніж ( влітку - на прогулянці,  взимку – в групі);

  • поєднання гімнастики пробудження з повітряними ваннами;

  • проведення масажу ступнів ніг на ребристих дошках та килимках різної  фактури.

зображення зображення зображення 

зображення зображення

Ми намагаємося зробити загартовуючі процедури не лише корисними, а й цікавими для дітей. Бо розуміємо – усі загартувальні процедури будуть ефективними лише на тлі позитивних емоцій.

Заслуговує на увагу різноманітність нестандартного фізкультурного обладнання, виготовленого вихователями закладу для профілактики плоскостопості, для вправляння в підлізанні під дугою, для стрибків з просуванням уперед, ходьбі та повзанні. 

Існує тісний взаємозв’язок між  інструктором з фізкультури, музичними керівника  та вихователями. В закладі систематично організовуються свята, розваги які в комплексі сприяють зміцненню здоров’я малюків, є джерелом величезного емоційного задоволення для дітей.

Особливе місце в організації фізкультурно-оздоровчої роботи вихователі відводять самостійно-руховій активності дітей дошкільного віку.

У ході вивчення стану фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ проводяться перегляди занять вихователем-методистом, завідувачем, медичною сестрою, колективні перегляди, та бесіди з дітьми, які показали що більшість дітей віддають перевагу самостійно-руховій діяльності, що і вимагає Базовий компонент дошкільного виховання.

Спостереження за організацією прогулянки дають змогу зробити висновок про те, що всі педагоги володіють методикою проведення прогулянок, знають і вміло організовують ігрову діяльність на свіжому повітрі, трудову діяльність дітей.

зображення зображення зображення

Варто відмітити, що в дошкільному навчальному закладі є система з планування та проведення рухливих ігор. Ігри підібрані згідно віку, плануються на місяць за допомогою циклограм.

Належне місце у забезпеченні оптимальної рухової активності дітей займає час у другій половині дня. Встановлено що в другій половині дня вихователі проводять різноманітні оздоровчі заходи. Цікавим та доцільним є застосування комплексу  пробуджувальних заходів після сну. В методичному кабінеті знаходиться каталог рухливих та народних  ігор.

Педагоги закладу дбають про те, щоб діти якомога більше знали про своє здоров’я, про те, що на нього впливає, що корисне для людського організму, а що шкідливе, як зберегти власне здоров’я та здоров’я інших.

Центром методичної роботи, координатором інноваційних технологій є методичний кабінет закладу.

Методична робота в дошкільному закладі містить цілісну систему заходів, спрямовану на підвищення кваліфікації та професійної майстерності педагогів, розвиток творчого потенціалу кожного члена педагогічного колективу, а відтак – на досягнення позитивних результатів освітнього процесу.

Для цього методична служба:


  • систематично оновлює данні за розділами – інноваційні освітні технології; перспективний педагогічний досвід;

  • стимулює творчу самореалізацію педагогічних працівників;

  • проводить науково-методичні заходи, спрямовані на реалізацію фахового та особистісного потенціалу педагогів;

  • сприяє впровадженню інноваційних педагогічних технологій;

  • вивчає, узагальнює і поширює перспективний педагогічний досвід;

  • діагностує і прогнозує результати освітнього процесу.

У нашому закладі працює творчий колектив педагогів – це педагоги , які мислять по-новому. Але кожен педагог – це особистість. Щоб стимулювати їхню творчу активність вихователь-методист Кощій Лариса Миколаївна враховує індивідуальні особливості кожного педагога, їх особисті інтереси та нахили.

Методична робота з педкадрами ґрунтується на результатах педагогічної діагностики, зміст і засоби реалізації цілей повністю узгоджуються з ними, а контрольно-оцінювальна діяльність фіксує результати навчально-виховного процесу. Вихователем-методистом  систематично здійснюється моніторинг навчально-виховного процесу. У графіку роботи методичного кабінету визначені дні та години для індивідуальних консультацій. Документи методичного кабінету зберігаються в установленому місці, ведуться чітко, охайно.

У річному плані роботи дошкільного навчального закладу передбачені різні дієві форми роботи з педагогічними кадрами (консультації, семінари, семінари-практикуми, засідання круглих столів, методичних рад). Окрім цих традиційних форм роботи в дошкільному навчальному закладі організована робота творчих, пошукових, ініціативних груп, ділові ігри, дискусії, аукціони, педагогічні ринги.

Контроль навчально-виховного процесу

версія для друкунадіслати лінкpdf version

На сучасному етапі розвитку суспільства вимоги до здійснення контролю за навчально-виховним процесом зросли. Адміністрація ДНЗ застосовує науково обґрунтований підхід до аналізу педагогічної діяльності педагогів, постійно працює над удосконаленням внутрішньо садового контролю, керуючись при цьому такими принципами:




  • Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал