Музичні образи в галицькому періоді літературної спадщини Гната Хоткевича



Сторінка1/14
Дата конвертації09.02.2017
Розмір1.2 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
MASARYKOVA UNIVERZITA

FILOZOFICKÁ FAKULTA

ÚSTAV SLAVISTIKY




Bakalářská diplomová práce

Brno 2016 Bc. Olga Shytova



Masarykova univerzita

Filozofická fakulta

Ústav slavistiky

Ukrajinský jazyk a literatura
Bc. Olga Shytova
Музичні образи в галицькому періоді літературної спадщини Гната Хоткевича
(Hudební obrazy v haličském období v literární tvorbě Hnata Chotkevyče)
Bakalářská diplomová práce

Vedoucí práce: PhDr. Petr Kalina, Ph.D.



2016

Prohlašuji, že jsem diplomovou práci vypracovala

samostatně s využitím uvedených pramenů a literatury.

……………………………………………..

Podpis autora práce

Poděkování
Zde bych chtěla poděkovat vedoucímu bakalářské práce PhDr. Petru Kalinovi, Ph.D. za odborné vedení, cenné rady, vstřícnost a věnovaný čas.

Зміст





Вступ 6

1.Життєвий шлях 10

2.Загальна характеристика творчості 14

3.Музика у житті Гната Хоткевича. Музична творчість митця 17

4.Гуцульщина у житті Гната Мартиновича 21

4.1Міграційний період 1906–1912 рр. 21

4.2Стежками Галичини 22

5.Гуцульщина у творчості Гната Хоткевича 25

6.Музичні образи в творах з гуцульською тематикою 28

6.1Загальна характеристика творчості 28

6.2Драматичні твори 32

6.3Прозові твори 52

6.4Оповідання та нариси 58

7.Значення творчості Гната Хоткевича 69

Висновки 73

Summary 75

Список використаної літератури 76

Додатки 80

82



Вступ


Праця «Музичні образи в галицькому періоді літературної спадщини Гната Хоткевича» присвячена визначному українцеві творчої вдачі з широкою палетою діяльностей. За своє порівняно довге, але насильницьким способом обірване життя він спромігся чимало зробити для поповнення скарбниці духовної спадщини українського народу завдяки невтомній та наполегливій праці. Проте, через політичні переконання його ім’я на довгий час було стерто зі сторінок історії та культури України.

Гнат Мартинович Хоткевич – український письменник, історик, перекладач, редактор, музикант-самоук, композитор, етнограф, фольклорист, театральний і громадсько-політичний діяч, винахідник, але за професією – інженер-механік. Оскільки в радянські часи ім’я Гната Хоткевича замовчувалось через Сталінське тавро «ворога народу», його творчість, зокрема літературна, недооцінювалась, і довгий час лишалась поза увагою науковців, незважаючи на позитивні відгуки про творчість Хоткевича з боку провідних українських письменників та митців-сучасників Гната Мартиновича. В публікаціях радянських часів, котрі стосувалися його літературної, перекладацької, етномузичної, виконавської чи театральної діяльності постать Хоткевича характеризувалась досить односторонню з акцентом на політичних поглядях, котрі суперечили догматам радянської влади. У наш час, незважаючи на відродження зацікавлення особистістю слобожанського полімата, які пов’язані з активним дослідженням його життя та творчості, залишається ще багато білих сторінок стосовно різнобічної діяльності митця. Тому я вирішила зробити маленький крок у напрямку дослідження і популяризації творчості Гната Мартиновича Хоткевича.

Дана праця буде спробою зазирнути до літературної спадщини цієї універсальної людини, але не з погляду літературознавчого, але з музичної перспективи, беручи до уваги той факт, що митець поєднував у своїй творчості різні види мистецтва (літературу, музику, театр ітп.), тому дослідження його літературних творів без урахування цього моменту не дало б повної картини таланту митця.

Незважаючи на те, що чимало дослідників біографії та творчого доробку Гната Хоткевича присвятили йому свої монографії, але праця на подібну тему мені не відома, що і стало поштовхом до написання даної роботи. Окрім того, моє захоплення музикою з одного боку і зацікавленість літературою з іншого навели мене на думку про поєднання цих двох течій при характеристиці творчості талановитого митця так званого галицького періоду, оскільки це був період вимушеної еміграції на Галичину, котра, бувши на той час частиною Австро-Угорської імперії (тобто de facto не належала Україні), парадоксально зберегла найкращі традиції української духовної культури верховинців. Цей період відігав не лише визначну роль житті та світосприйнятті митця, але і знайшов своє відображення у його творчості.

Зважаючи на обсяг бакалаврської праці, на жаль, неможливо комплексно проаналізувати всю літературну спадщину Гната Хоткевича, яка є відзеркаленням кожного моменту його життя, тому я вирішила вибрати цей найколоритніший, на мою думку, етап творчості, який пов’язаний з перебуванням на Галичині протягом 1906–1912 років. Варто відзначити, що за так короткий період письменник спромігся написати велику кількість творів, хоч багато з них не дійшли до наших днів, оскільки або були втрачені чи знищені НКВС, або ж залишилися ненадруковані, чи у фрагментованому чорновому варіанті.

У цей так званий галицький період були написані твори, різні як за жанром (оповідання та нариси, які згодом були об’єдані у цикли, повісті, драматичні твори) і за тематикою (спочатку домінують революційні мотиви, які незабаром поступаються місцем власне гуцульській темі, хоча елементи революційної боротьби з’являються у творах пізнішого періоду, та історичним сюжетам).

Стержнем дослідження будуть твори з гуцульською тематикою, тобто цикли «Гуцульські образки», «Гірські акварелі», повісті «Камінна душа», «Довбуш», п’єси «Непросте» та «Гуцульський рік» як зразки творів, написаних для Гуцульського театру, а також твори з революційним змістом, написані у перші роки перебування письменника на Галичині, а саме драматичні образки «Вони», «На залізниці», «Емігранти», «Лихоліття» та оповідання з циклу «Маленькі образки великої справи» і нариси з подібною тематикою, а також оповідання «Авірон», яке трактується як революційний твір, а саме як історія становлення бунтівника-революціонера, що може бути алюзією на 1905–1907 бурхливі роки. Поза увагою, на жаль, залишаться твори, котрі дійшли до наших днів лише частково, наприклад роман «Берестечко», над яким Хоткевич розпочав роботу на Галичині, проте клопітка праця розтягнулася на довгі роки, і лише в 1918 році в часописі «Шлях» з’явився фрагмент роману, та до наших днів дійшли лише уривки могутнього твору, «Альбом історичних портретів», куди увішли твори про видатних українських діячів культури та політики, історичних персонажів зокрема «Богдан Хмельницький», «Сагайдачний», «Рогнідь», але даний цикл також не являє собою комплектну єдність. Через неможливість доступу до збірки «Неопубліковані гуцульські п’єси», куди увійшли крім вищенаведених п’єс «Гуцульський рік» та «Непросте» також дві версії «Довбуша», «Верховинці» та «Практикований жовнір»,котрі, на жаль, не будуть аналізуватися. Дані твори були написані для Гуцульського театру у Красноїллі. Друком з’явилися вперше лише у 2005 році у зазначеній збірці. Тому, нехай це буде завданням для майбутнього опрацювання, тим більше, що аналіз усіх творів, включаючи незавершині та ненадруковані, вийшов би за рамки бакалаврської роботи.

Мета
Головною метою бакалаврської праці є мистецтвознавчий аналіз музичних образів в літетатурних творах Гната Мартиновича Хоткевича, які тематично стосуються життя, звичаїв та обрядів гуцулів і їхнього краю, революційної боротьби проти антигуманного царизму, історично-фольклорної лінії, а також познайомити читача з талановитим митцем через поєднання літератури та музики.

Оскільки творчість Гната Мартиновича досліджувалась лише з позиції його літературної, або музичної чи театральної спадщин, то в даній праці увага буде зосереджена на поєднанню двох мистецьких течій, як було вказано вище, музики і літератури. По-перше, це дасть нам змогу зрозуміти, який вплив мала музична діяльність Хоткевича на написання літературних творів. По-друге, з’ясуємо яким чином музичне мислення відобразилося в прозі та драматургії. По-третє, визначимо, якими літературно-музичними засобами оперував письменник, і яким чином це збагатило загальний образ його літературних творів.



Матеріали для дослідження
Оповідання з циклу «Оповідання та нариси»: «Остання лекція», «Смерть поета»; «Перед дверима», «Так мусило бути»; оповідання з циклу «Маленькі образки великої справи», «Чорна сотня при роботі», драми «Лихоліття», «Вони», «Емігранти», «На залізниці», п’єси «Гуцульський рік» та «Непросте», повісті «Камінна душа», «Довбуш», цикли оповідань та нарисів «Гуцульські образки», «Гірські акварелі» та оповідання «Авірон».

Джерела для дослідження
Літературними джерелами для написання бакалаврської праці стали збірники творів Гната Хоткевича, монографії та статті інших авторів, зокрема праця сучасного мизукознавця Надії Супрун-Яремко, котру можна вважати доменою у хоткевичезнавчій практиці, Маргарити Семенюк, Наталії Науменко та інших.

Структура
Бакалаврська праця складається зі вступу та сімох частин, висновків, резюме, додатків та списку використаної літератури. У першій частині описується життєвий шлях Гната Мартиновича Хоткевича. У другій – подається загальна характеристика літературної творчості митця, у третій частині читач познайомиться з музичною діяльністю Хоткевича та його музичною спадщиною. Про міграційний період 1906–1912 років розповідається у четвертій частині. Наступна частина присвячена характеристиці творчості Гната Хоткевича під впливом перебування в етнокультурному регіоні Галичини – Гуцульщині. Шостий розділ можна вважати домінантним, оскільки основна увага в ньому зосереджена на використанні Хоткевичем музичних образів в літературних творах, написаних у галицький період. Значенню творчості митця присвячується остання частина бакалаврської роботи. У висновках подається коротка інформація про досягнуті цілі, що були поставлені перед початком написання даної праці.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал