Мовленнєвий розвиток дошкільників як складова готовності до шкільного навчання



Скачати 84.96 Kb.
Дата конвертації24.04.2017
Розмір84.96 Kb.
Солоницівський навчально-виховний комплекс

«Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

з поглибленим вивченням іноземної мови – дошкільний заклад «Перлина»»

Дергачівської районної ради Харківської області



КОНСУЛЬТАЦІЯ НА ТЕМУ

«мовленнєвий розвиток дошкільників як складова готовності до шкільного навчання»
Виконала:

вихователь Кобильчук О.О.

На підставі Закону України «Про дошкільну освіту», у частині забезпечення обов’язковості здобуття дошкільної освіти дітьми 5-річного віку, одним з пріоритетів державної політики в розвитку дошкільної освіти є рівний доступ до якісної освіти, який забезпечується дошкільними навчальними закладами та іншими формами здобуття дошкільної освіти.

Саме дошкільна освіта є першою сходинкою до здобуття якісних знань, фундаментом, на якому будується вся система освіти. Реформа дошкільної освіти, яка відбувається сьогодні, ставить перед нами, освітянами, дедалі складніші й масштабніші завдання щодо вдосконалення змісту, підвищення якості, розгортання, розвитку та оновлення дошкільної освіти. 


За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання в школі можливе лише за умови, що на момент вступу дитина набула відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку.


Якщо раніше батьки і педагоги сприймали дошкільний заклад як інституцію, відповідальну тільки за здоров’я та підготовку дитини до школи, то сьогодні поряд з цими аспектами діяльності, дедалі більшої значущості набувають функції дитячого садка, зокрема одна з основних – соціалізація дошкільника. Для особистісного розвитку дитини та успішної її соціалізації, на етапі дошкільного дитинства, велике значення має розвиток зв’язного мовлення.

Рівень розвитку мови дитини залежить насамперед від загального психофізіологічного розвитку (стану нервових процесів, розвитку уваги, мислення), стану фонематичного слуху і мовнорухового апарату, спілкування з дорослими та ровесниками, від цілеспрямованої роботи дорослого з дитиною.

Слід зазначити, що процеси мислення і мовлення нерозривно пов'язані між собою. Рівень оволодіння мовленням – показник розумових здібностей і загального психічного стану дитини. Отже, це важлива складова готовності її до шкільного навчання. Добре розвинуте мовлення передбачає вміння зв’язно, послідовно і зрозуміло для інших описувати предмет, картину, подію, передавати хід своїх думок, пояснювати те чи інше явище, логічно розмірковувати на задану тему.

Нерідко трапляються такі ситуації, коли про рівень розвитку дитини, про її готовність до шкільного навчання судять з того, якою мірою вона в дошкільному віці опанувала елементи грамоти: які або скільки літер знає, чи вміє читати склади, слова, чи вміє впізнавати і відтворювати в словах звуки тощо. Інші види мовленнєвих умінь, які становлять справжню основу успіхів майбутньої навчальної діяльності дитини, у тому числі й мовленнєвої, інколи залишаються поза увагою тих, хто готує її до школи.

Ідучи до школи, дитина має загалом опанувати рідну мову, засвоїти її літературні норми, культуру усного мовлення та спілкування, а також засвоїти лексичну, фонематичну, граматичну, діамонологічну та комунікаційну компетенції.

Багата і різноманітна лексика і фразеологія, широкий діапазон синоніміки, глибоке відображення народної словотворчості в усій її багатобарвності, високий рівень функціональних стилів української літературної мови – переконливі свідчення її творчого зростання. Красу української мови, її лексичне багатство і граматичну досконалість відзначали багато зарубіжних та вітчизняних письменників і вчених.


Тому в роботі з дошкільниками, спрямованій на підготовку їх до систематичної навчальної діяльності, у галузі мовленнєвого розвитку необхідно приділити увагу насамперед цим його найістотнішим складовим.

Саме від них будуть значною мірою залежати успіхи шкільного навчання, в основі яких лежать такі види мовленнєвих дій, як слухання і розуміння (аудіювання), говоріння, читання й письмо. На сучасному етапі переходу закладів освіти на навчання дітей з шестирічного віку особливого значення набуває забезпечення їхньої готовності до школи.


Нажаль останнім часом мовлення дітей, що йдуть до школи, розвинуто недостатньо. Діти іноді використовують слова, не усвідомлюючи їх значення, що заважає їм опанувати більш високий рівень образного мовлення. Дуже важливо подбати про збагачення та розширення словника дошкільнят, учити їх вживати епітети, порівняння, метафори, антоніми, синоніми. Цьому сприяє ознайомлення дітей з творами художньої літератури.

Художні твори слід добирати у такий спосіб, щоб вони розкривали дітям різні грані дійсності: ознайомлювали з явищами живої і неживої природи, сферою людських взаємин, особистих переживань, світом мистецтва.

Культура мови залежить не лише від обсягу словника дитини, а й від того, як вимовляються слова, з якою інтонацією, гучністю, в якому темпі. Особливо уважними потрібно бути дорослим, завжди пам’ятати – діти наслідують їх у всьому, особливо в мові.

Саме дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого зростання. Завдання мовленнєвої підготовки дітей до шкільного навчання зумовлюється потребою виховання компетентної особистості, здатної вільно висловлювати свої думки, підтримувати доброзичливі стосунки в соціумі.

О. Усова розробила загальну теорію навчання дітей дошкільного віку, в якій значне місце відведено навчанню рідної мови. Вона наголошує, що завдання дошкільного закладу полягає в тому, щоб забезпечити такий рівень мовленнєвого розвитку дітей, спираючись на який, учитель зможе успішно вирішувати поставлені перед ним завдання.

Мовленнєва готовність дітей до школи включає такі компоненти, як: знання про навколишню дійсність; змістова сторона мовлення; рівень розвитку мовленнєвих навичок (достатній словник, правильна звуковимова, граматична правильність мовлення, діалогічне й монологічне мовлення); висока мовленнєва активність дітей; якість мовленнєвих відповідей; оволодіння елементарними оцінно-контрольними діями у сфері мовленнєвої діяльності.

Формування граматично правильного мовлення у дітей передбачає такі напрями: перевірка граматичної правильності дитячого мовлення і запобігання помилкам; наслідування мовленнєвому зразку педагога, мовлення якого відповідає всім нормативним вимогам, використання ефективних методів і прийомів формування граматичної правильності мовлення дітей як на заняттях, так і в повсякденному житті.

У зв’язку із сучасною вимогою щодо скорочення організованого освітнього процесу у форматі фронтального навчання на заняттях на користь збільшення часу на особистісне самовизначення дитини в умовах розвивального середовища робота з розвитку мовлення має вийти за межі організованого навчання, набути різних форм індивідуальної роботи, мета якої – закріпити мовленнєві вміння та навички, набуті дітьми на заняттях,закріпити, наприклад, вимову певного звука, його артикуляцію, постановку.

Для успішного розвитку мовлення велике значення має повсякденне мовленнєве вправляння дітей під час гри, праці, різних режимних побутових процесів, прогулянок.

Поєднання організованих занять з різними формами дитячої діяльності допомагає вихователеві закріплювати мовленнєві уміння і навички,привчає дошкільнят застосовувати набуті знання та навички у повсякденному житті, збагачує їхню мовленнєву практику.

Ідучи до школи, шестирiчнi дiти мають володіти такими вміннями:


  • говорити чiтко, виразно, правильно; правильно вимовляти всі звуки;

  • спілкуватися мiж собою i з дорослими, дотримуючись правил ввічливості;

  • звертаючись до однолітків i дорослих, вживати кличну форму імені, загальної назви (тату, мамо, бабусю, сестричко, братику), слова ввічливості;

  • розповiдати про себе, про cвoїx батькiв та iнших членiв родини без тривалих пауз i повторів;

  • розповiдaти про улюблених домашнiх тварин, iграшки, описувати їx усно;

  • розрiзняти на слух вipш, оповiдaння, казку;

  • переказувати близько до почутого казку (уривок казки), розповiдaти напам'ять, вiдповiдно iнтонуючи, вiрші;

  • домислювати кінцівку оповідання, казки (фантазувати);

володіти правилами мовленнєвого етикету.

Більшість сімей керуються типовою думкою, щоб забезпечити стрімке навчання дитини в першому класі слід усю діяльність зкерувати на ранній розвиток: вміння читати, лічити, розв'язувати приклади і задачі. Тому сучасні батьки від народження прагнуть розвивати в дитині саме шкільні знання.

Звичайно, ранній розвиток таких знань надає немаловажне значення для подальшого навчання дитини, але не першочергове. Досвідчені педагоги стверджують, що для сучасного учня найголовніше – мовленнєва діяльність. І, зокрема, рівень розвитку інтелекту, психічних процесів – пам'яті, уяви, уваги і безперечно зв’язного мовлення. Зазвичай саме мовленнєва діяльність в сім'ї забезпечує стрімкий розвиток зв’язного мовлення у дитини дошкільного віку

Багато можуть дати своїм дітям в їх дошкільний період самі батьки. Сім’я є тією ареною, серед якої формується і розвивається розум дитини, його смаки і інтереси, а це все є фундаментом правильної, літературної усної та писемної мови.

Саме у сім’ї складається те чи інше відношення до літератури. Домашні сімейні читання, розповіді в сімейному колі, живі бесіди дітей з батьками та близькими людьми дають направлення літературному розвитку дітей, а також розвитку їх мовлення.

Бажано мати в сім’ї хоча б невеличку дитячу бібліотеку. Привчаючи дитину бережно ставитися до своїх перших книжок, буде закладено прагнення зберегти їх, як найкращих друзів, на все життя. В сім’ї, де високо цінується знання рідної мови в повсякденному житті, де приділяється увага вивченню рідної літератури, де можна чути художнє слово, розвивається мовлення чітке, образне, літературне, де підтримується навіть невеличка зацікавленість літературних знань, мовлення дитини не може не розвиватися правильно і всебічно, не можуть не сформуватися здорові навички і смаки.



Пам'ятка для батьків


  • Не допускайте у спiлкуваннi з дiтьми спотвореного вимовляння слiв, пiдлаштовуючись до їхньої вимови. Вимовляйте завжди слова правильно, як за звуковим складом, так i за формою.

  • Якщо дитинi важко вимовляти певний звук, спробуйте доступно пояснити їй необхідну дiю мовленнєвих opганів.

  • Вивчiть з дитиною кiлька скоромовок; привчайте  промовляти скоромовку швидко, чiтко вiдтворювати вci звуки.

  • Виховуйте у дитини увагу до звукової будови слiв; навчiть видiляти перший i останнiй звуки в словi (звертаючи увагу на м'якi приголоснi), впiзнавати окремі звуки в серединi слiв. Заохочуйте дитину до гри в слова, до словотворчостi за допомогою найпоширенiших префiксiв, суфiксiв (без уживання цих термінів), наприклад: писати - написати, дописати, переписати, відписати; pікa - рiчка, рiченька.

  • Спонукайте дiтей до запитань. Прислухайтесь, чи запитання дитини звучить правильно, а потiм відповідайте на нього.

  • Не намагайтеся відповісти на кожне запитання малюка.

  • Iнколи запитуйте: «А ти як думаєш?»

  • Використовуйте для мовних вправ предметні і сюжетні малюнки, доступні і цікаві дітям.

  • Допоможіть дитині вивчити кілька цікавих для неї віршів. Навчіть розповідати їх виразно.

  • Знайомлячи дітей з літерами (буквами), користуйтеся завжди їхніми правильними алфавітними назвами.

  • Спонукайте дiтей упізнавати вiдомi їм літери у написах на вулиці, в парку, у транспopтi тощо. 3аохочуйте до читання слiв з вiдомими лiтерами.

  • Створіть у сім'ї хоча б невеличку дитячу бiблiотеку. Привчайте дитину бережно ставитися до cвoїx перших книжок, закладiть прагнення зберегти їx, як найкращих друзiв, на все життя.


ПАМ’ЯТАЙТЕ, опанування дітьми дошкільного віку правильного мовлення створить надійне підґрунтя для їхнього успішного шкільного навчання.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал