Мови професійної комунікації: лінгвокультурний, когнітивно-дискурсивний, перекладознавчий та методичний аспекти



Скачати 120.33 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір120.33 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» Факультет лінгвістики Кафедра теорії, практики та перекладу французької мови


МОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ, КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ, ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ ТА МЕТОДИЧНИЙ

АСПЕКТИ


МАТЕРІАЛИ

І Міжнародної науково-практичної конференції
17 квітня 2014 року


Київ «Кафедра» 2014








МАТЕРІАЛИ І Міжнародної науково-практичної конференції


  1. Рождественский Ю, В. Лекции по общему языкознанию / Ю. В. Рождественский. - М. : Высшая школа, 1990. - 381 с.

  2. Фельдман 11. И. Окказиональные слова и лексикография / Н. И. Фельдман // Вопросы языкознания. - М., 1957. - № 4. - С. 64-73.

  1. King S. Needful Things / S. King. - L., 2007. - 933 p.

  2. King S. Just After Sunset / S. King. - I.., 2009. - 526 p.

  3. Sheldon S. The Sands of Time / S. Sheldon. - L. : Harper Collins Publishers. 1993. - 364 p.

  4. Fielding II. Bridget Jones's Diary - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.franklang.ru.

  5. French N. Land of the Living - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.englishouse.ru.

ПРО ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ БАГАТОЗНАЧНОСТІ У МОВІ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ С. В. Дорда,



доцент, кандидат філологічних наук, ДВИЗ «Українська академія банківської справы НБУ»

Мова юридичного дискурсу є одним з найбільш своєрідних комунікативних кодів, які традиційно використовуються в інституці о нал ь н ому середовищі. Юридичне функціонування мови - особливе середовище, в якому існують свої внутрішні закономірності, що склалися у правоїворічіх і правозасто-совуючих процесах, закріплені у спеціальних законодавчих актах чи прийняті в юридичній практиці. Воно визначається рядом факторів як лінгвістичного, так і екстралінгвістичного порядку.

Дослідження мови права як мови для спеціальних цілей ведуться в багатьох країнах світу - в Німеччині, Великобританії, США, Росії та інших. Одним із напрямків досліджень є вивчення мови і стиля юридичних документів різних рівнів. З погляду неспеціалістів в області права ведуться дослідження з метою зробити мову права більше зрозумілою і доступною для населення. Велика увага приділяється процесу законодавства як складової лінгвістичної культури суспільства, оскільки одна з особливостей мови права полягає в тому, що вона поширюється на різноманітні сфери людської діяльності, а не обслуговує лише одну вузькоспеціальну сферу. Невід'ємною часткою досліджень є вивчення юридичної термінології.

Особливості термінів і терміносистем досліджують в рамках мов для спеціальних цілей. Мову для спеціальних цілей можна визначити як професійну мову, яка відрізняється від розмовної та загальновживаної лексики менш за все граматичними та синтаксичними закономірностями, а вірогідніше спеціальним словниковим запасом, який відповідає практичним вимогам [8].

Стосовно мови права склалися два протилежні погляди: одні дослідники вважають, що мову права не можна визначити як спеціальну мову, оскільки вона наближується до загальновживаної мови в області лексики, інші виокремлюють мову права як професійну мову, тобто як варіант загальної мови для визначення спеціальних предметів, понять, котра править для комунікації всередині однієї професійної групи. У вітчизняній науці новий характер вивчення юридичної термінології сформувався у зв'язку зі становленням юрислінгвістики (правничої лінгвістики) як одного з актуальних напрямів дослідження загальних принципів функціонування мови права в сучасному соціокультурному контексті.

Лексику будь-якої мови^можна розглядати як сукупність різних систем. Крім того, можна вибирати різні принципи й підходи до її вивчення та членування на менші підсистеми. Нам видається важливим розподіл словникового складу будь-якої мови на загальну та спеціальну лексику, який був запропонований в одній із робіт з теорії термінології [7].

На відміну від загальної лексики, спеціальна лексика не має загального використання і зрозуміла лише тим, хто задіяний в певній професійній сфері, оскільки вона належить не загальній мові як засобу комунікації за будь-яких умов, а окремим підмовам. Вона необхідна для оволодіння професійними знаннями. Слід зазначити, що кожна підмова містить декілька систем спеціальної лексики, які належать до різних предметно-понятійних полів і до різних лексичних ярусів [7].

Не зупиняючись на розгляді дефініцій терміна, які існують, Мижна сказати, що загальним у них є той факт, що термін можна охарактеризувати як носія спеціальної інформації в одній із спеціальних галузей знання, денотатом якого виступає поняття.

Наведемо визначення, яке коротко передає сутність поняття, яке розглядається, а також підкреслює важливість змісту. Термін (лат. terminus „кордон, межа, кінець") - це слово або словосполучення, яке означає поняття спеціальної області знання чи діяльності і має точну сферу змістовного використання [1].

Таким чином, юридичний термін можна визначити як слово (чи словосполучення), що використовується у сфері юриспруденції, є узагальненим найменуванням юридичного поняття, має точний та визначений зміст, вирізняється смисловою однозначністю, функціональною стійкістю. Термін повинен знаходитися поза експресією, тому що експресія передбачає вибір між «добре» та «погано». Юридичні терміни переважно стилістично нейтральні.






  • ФУНКЦІОНУВАННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ У ПРОФЕСІЙНИХ ДИСКУРСАХ


    Найбільша кількість неточностей в правових документах виникає в перехідні періоди розвитку юриспруденції, коли можливе одночасне використання одного й того ж терміна в різних значеннях або зикористання синонімів, що ускладнює розуміння правових документів і призводить до їхнього різного тлумачення [2, с. 5].

    Слідом за Власенко нормативно-правовий текст розглядаємо як основу правового регулювання. Тому необхідна теоретична розробка проблем уніфікації і нормування інформації, яка повідомляється в ньому, з метою уникнути різночитання в текстах даного типу. При цьому найбільш важливим лексичним пластом є термінологія.

    Сучасний період розвитку юриспруденції характеризується тим, що за словами Д. І. Милославської, на нас обрушилась велика кількість різноманітних термінів, в першу чергу, економічних та юридичнтгх [4].

    Після розпаду соціалістичної системи українське право розпочало свій розвиток в руслі західноєвропейських правових систем. Крім того, виникли нові області права (космічне, екологічне), деякі закони зазнали значних модифікацій. Виникла необхідність у створенні нових термінів. Причини запозичення англіцизмів наприкінці XX - на початку XXI століття пов'язані з відсутністю відповідного поняття в когнітивній базі мови. Україна, переживши законодавчий бум, не мала часу для опису нових понять мовними засобами української мови. Все це відобразилося в мові права, у появі нових термінів, які відображають соціальну дійсність.

    Дослідження термінології Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року [6] показало, що із семи видів дозволеної професійної діяльності на фондовому ринку чотири описуються запозиченими термінами. Більшість видів операцій на фондовому ринку також позначається іншомовними словами.

    Класифікація юридичних термінів, розроблена A.C. Піголкіним, здійснюється за вертикальним та горизонтальним принципом. На вершині вертикальної класифікації буде термінологія, яка закріплена в Основному законі та інших законодавчих актах, тобто загальноправова термінологія, котра об'єднує терміни, які використовуються в усіх галузях права і означає самі широкі поняття.

    Горизонтальна термінологія охоплює різні види міжгалузевих та галузевих терміносистем. Міжгалузева термінологія - це терміни, які використовуються в декількох галузях права. Основний обсяг юридичної термінології припадає на міжгалузеву термінологію, в той час як кількість галузевих термінів відносно невелика [5]. Термін «інсайдер» належить до міжгалузевої термінології.

    Інтернет-ресурси надають значення терміну «інсайдер» у двох варіантах:



    1. інсайдер - це член якої-небудь групи людей, що має доступ до інформації, закритої для широкої публіки;

    2. інсайдер (анг. insider, від inside - буквально «всередині») - особа, яка має через свій службовий або сімейний стан, доступ до конфіденційної інформації про справи компанії. Тут ми можемо виокремити загальну рису - володіння чи доступ до інформації.

    З розвитком інформаційних технологій виникає ціла низка проблемних питань, пов'язаних із захистом інформації. Більшість видань схиляються до думки, що найстрашнішою загрозою сьогодні стали шсайдери». Перед суспільством постає проблема самого розуміння понять «інсайдер» та «зломщик внутрішніх мереж», вивчення взаємозв'язку питань захисту інформації від внутрішнього злому та шсайдерських а^ак [3]. Автори зазначають, що в галузі інформаційної безпеки термін «інсайдер» практично скрізь вживається без визначення, ніби його значення є очевидним та знайомим для пересічного громадянина. Терміни «інсайдер» і «зловмисник, що знаходиться усередині мережі» використовують як синоніми. Зі сторінок преси, наукових статей, експертних висновків, ми довідуємося про загрози від інсайдерів:

    • через втрату важливих документів, що містять службові дані;

    • шляхом використання ноутбуків з конфіденційною інформацією;

    • через підбір паролю;

    • шляхом спроби скористатися чужим логіном;

    • через „перелистування" чужої електронної пошти;

    • шляхом проникннення в комп'ютер співробітника тощо.

    Очевидною є невизначеність даного терміну, що суперечить основним вимогам до терміну в цілому.

    Словник законодавчих термінів надає наступне визначення поняття «інсайдер». Інсайдер особа, яка має доступ до інсайдерської інформації завдяки тому, що вона є:



    • власником понад 10% голосуючих акцій емітента або часток (паїв) у статутному фонді, які мають контроль над емітентом;

    • посадовою особою емітента;

    • особою, яка мала доступ до інсайдерської інформації у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків або договірних зобов'язань незалежно від наявності прямих відносин з емітентом, зокрема: юридичною особою, які перебувають з емітентом у договірних відносинах або прямо





МАТЕРІАЛИ І Міжнародної науково-практичної конференц


чи опосередковано у відносинах контролю; фізичною особою, яка перебуває з емітентом аб юридичною чи фізичною особою, пов'язаними з емітентом договірними відносинами контре лю, у трудових чи договірних відносинах, або прямо чи опосередковано у відносинах контре лю; державним службовцем; фізичною або юридичною особою, яка перебуває у трудових ч договірних відносинах, або прямо чи опосередковано у відносинах контролю, з особами, щ мають намір придбати цінні папери емітента. Як бачимо з наведених прикладів, термін іпсайдер має різні значення в різних галузях права. Юридичні терміни складають складну органічну систему, знаходяться між собою в різноманітті зв'язках. Взаємозалежність термінів полягає в тому, що із одного слова, яке є гніздовим, утворюю™ ся сталі словосполучення, які відображають близькі поняття. Наприклад, за посередництвом термін «інсайдер» утворилися наступні слова та словосполучення - «інсайд», «інсайдерська інформація» «інсайдерська торгівля», «інсайдерська реформація».

Література:

  1. Алимов В. В. Юридический перевод: Практический курс. Английский язык / В. В. Алимов. 2005. - 160 с.

  1. Власенко Н. А. Язык права / Н. А. Власенко. - Иркутск, 1997. - 173 с.

  1. Живко М. О. Дотичність понять «інсайдери» та «зловмисники у внутрішніх мережах» інформаційно-правовому полі [Електронний ресурс] / М. О. Живко, Ю. В. Войтович. - Режш доступу: http://intkonf.org/.

  2. Милославская Д. И. Юридические термины и их интерпретация [Електронний ресурс]/Д. И. Ми лославская // Российская юстиция. - 2002. - № 3. - Режим доступу: http//www.relga.rsu.ru.

  1. Пиголкин А. С. Язык закона / [ред. А. С. Пиголкина]. - М. : Юрид. лит. 1990. С. 7-12.

  1. Про цінні папери та фондовий ринок: закон України від 23 лютого 2006 року N 3480-IV [Елек тронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakonl.rada.gov.ua.

  2. Суперанская А. В. Общая терминология: Вопросы теории / А. В. Суперанская, Н. В. Подольская Н. В. Васильева. - М. : Наука, 2003. - 246 с.

  3. Lewandowski Т. Linguistisches Wörterbuch / Т. Lewandowski. - Heidelberg: Quelle und Mayei 1979. -243 S.


ПРАГМАТИКА ВІДКРИТОСТІ ДИСКУРСУ СПЕЦСЛУЖБ: ОНОМАСЮЛОПЧНИЙ АСПЕКТ О. В. Завадська,

Національна академія Служби безпеки України

Кінець XX - початок XXI століття в лінгвістиці характеризуються вивченням мови з урахуваннян особливостей його функціонування в процесі комунікації, у тому числі галузевої. Спецслужби такоя є певним соціальним інститутом і невід'ємною частиною сучасної держави і суспільства. Вони ма ють свій статус, сукупність ролей, їх комунікативна поведінка визначається галузевими стандартам! і соціальними нормами. При цьому під спецслужбами ми розуміємо "державні органи, які викону ють певні розвідувальні і контррозвідувальні функції" [2, с. 53]. Останніми роками спостерігаєтьс; тенденція до більшої комунікаційної відкритості спецслужб, про що свідчить наступне:

-поява офіційних веб-сайтів відповідних інститутів, які містять повністю відкриту для громадськост

інформацію;



  • розсекречування і оприлюднення архівів;

  • створення органів громадянського контролю діяльності спецслужб;

  • зростання спектру міжнародної співпраці спецслужб та обміну інформацією.

Згідно останніх міжнародних досліджень у сфері забезпечення безпеки намітилася тенденція до більшогс обміну інформацією, "вертикальному і горизонтальному, внутрішньому і зовнішньому" [8, с. 197]. Змінилась прагматика комунікацій в суспільстві, що зумовлено зміною медіапростору. Перевага надається горизонтальним комунікаціям, і, як результат, це призводить до більшої відкритості дискурсу спецслужб.

Прагматика відкритості дискурсу реалізується на різних рівнях, утому числі і на рівні ономасіології. Даний рівень у відкритих джерелах спецслужб був мало представлений до появи їх офіційних веб-сайтів. На сьогодні це явище не було предметом спеціального лінгвістичного дослідження, що обумовлює актуальність цієї роботи. її мета - дослідити реалізацію параметра відкритості інтернет-дискурсів спецслужб крізь призму рівня ономасіології. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: 1) визначити рівні ономастичної лексики, представленої на офіційних веб-сайтах спецслужб Росії (Федеральної служби безпеки (ФСБ) та Служби зовнішньої розвідки (СЗР Росії): 2) з'ясувати роль ономастичної лексики в реалізації прагматики відкритості дискурсу спецслужб.








Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал