Мова. Суспільство. Журналістика



Pdf просмотр
Сторінка8/13
Дата конвертації08.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Богдана Носова,
канд. наук із соц. комунік., доц. (м. Київ)
КОМУНІКАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТУ
ФІЛОСОФСЬКОГО ДІАЛОГУ З. БАУМАНА ТА Л. ДОНСКІСА
У передмові для українського читача Л. Донскіс повідомляє так про книгу Моральна сліпота Уроці я написав книжку спільно із
Зиґмунтом Бауманом, одним із найвидатніших філософів нашого часу. Вона була складена у формі живого філософського діалогу про втрату чутливості через такі особливості сучасного людського життя, як атомізація, фрагментація, самотність, ізоляція, непевність, незахищеність і ненадійність [1, V]. Нам видалося актуальним розглянути у цьому дослідженні комунікативні особливості філософського діалогу тому, що вони показують категорії добра і зла у глобальному вимірі. Текст діалогу виглядає як пошук альтернативи моральній сліпоті, як діалог про нову етичну перспективу [1, Хоч книжка уже надрукована багатьма мовами, але у науковому обігу її ідеї ще непредставлені. Частково подібні теми порушувалися у Рефлексивній соціології П. Бурдьє, Л. Вакана. Але це, на наш погляд, не може служити підставою для порівняльних характеристик. Академічне поле, соціальний простір, соціологія соціології, французьке інтелектуальне поле після Другої світової війни – вислови П. Бурдьє, що фігурують у тексті публіцистичної дискусії з Л. Ваканом. Темою їх комунікації були праці П. Бурдьє.
Розвідки П. Бурдьє дають певні вектори щодо розуміння і тлумачення інших комунікативних особливостей текстів бесід, інтерв’ю, дискусій.
Про одну із найважливіших своїх праць П. Бурдьє пише так «Homo
Academicus» можна і слід читати як дослідницьку програму будь- якого академічного поля [2, 27]. Він вважає, що одним із завдань цієї праці була потреба показати, що протиставлення універсального й унікального, номотетичного аналізуй ідеографічного опису – це хибна антиномія [2, Іншим твором, що послужив теоретичною основою досліджень комунікативних особливостей діалогу З. Баумана і Л. Донскіса стала праця З. Баумана Плинні часи [3]. Частина роздумів про порушення усталених соціальних інститутів у глобалізованому світі, про нові стратегії виживання, а також про відчай і надію у мінливому житті знайшли розвиток у діалозі з Л. Донскісом. Із тексту книги Моральна сліпота видно, як активно двоє видатних особистостей вдаються до теорій Ю. Габермаса. Для нашого дослідження важливо спиратися на міркування Ю. Габермаса щодо комунікативної дії, мовного взаєморозуміння [4, 54; 55]. Ю. Габермас вважає Оскільки комунікативна дія означає таке вживання мови, яке орієнтоване на взаєморозуміння, вона має відповідати суворим умовам. Діячі, що беруть уній участь, намагаються спільно узгоджувати один з одним свої плани в горизонті розділеного життєсвіту і на основі спільних тлумачень ситуації. [4, 54]. На його думку запровадження поняття комунікативної дії спирається на певну концепцію мови та взаєморозуміння [4, Естетичний потенціал для визначення комунікативних особливостей тексту черпаємо з праці українського філософа С. Кримського Під сигнатурою Софії. Зокрема, його стратегії сучасного наукового мислення [5, 212]. С. Кримський розглядає проблеми гуманітарної революції на межі ХХІ століття [5, 223], що базується на новому феномені наукового пізнання – формуванні особливого суб’єкта, який репрезентує кооперативне, сумісне мислення машинно-людських систем [5, Мета нашого дослідження показати комунікативні особливості тексту не тільки як розмови двох інтелектуалів, ай як комунікації з читацькою аудиторією, сприйняття реципієнтами комунікації, статус особистості в комунікації. З цього випливає завдання проаналізувати текст на предмет генерування нових цінностей сучасного суспільства. Адже ціннісна шкала ХХІ століття включає не тільки традиційну згасаючу боротьбу добра і зла, ай віртуалізацію почуттів, ілюзію реальності в симулякрах щоденного буття. Ми використали системний підхід, щоб розглянути комунікативні особливості тексту філософського діалогу Носова Б. Комунікативні особливості тексту філософського діалогу З. Баумана та Л. Донскіса
Мова. Суспільство. Журналістика. як піднесення духовних цінностей, моральних якостей для сучасного сприйняття їх суспільством.
Інтелектуали починають обговорення актуальних питань із втрати приватності в плинний час, проблем перетворення ідентичності в Європі на «ідентеймент» (identainment) за аналогією з entertainment [1,
44]. Іронічна образність супроводжує основні фрагменти дискутованих тем збоку З. Баумана. Підсумовуючи аналіз прикладів трансформації минулого, він пише «П’єса під назвою пошуки ідентичності або побудова ідентичності ставиться по-різному режисерами- конкурентами, охоплюючи весь спектр театральних жанрів, від епічної драми до фарсу або гротеску, хоч нечисленні трагедійні постановки стають дедалі рідкішими, ніжу відносно недалекому минулому [1, Л. Донскіс у відповідь зауважує на адіафоризації людської поведінки, тобто неважливості певних речей Те, що відбувається, неважливе, бо не спрямоване на нас і не стосується нас [1, 48]. У канві тексту є звертання до прикладів із позитивних / негативних впливів медіана суспільство. Комунікативною особливістю тут виступає інструментарій домінантності – переваги медіа у конструюванні дійсності. Л. Донскіс об’єктивно говорить пропозицію ЗМІ Часто мине можемо звести докупи дві взаємопов’язані й навіть взаємозалежні речі надмірність словесно й візуально продемонстрованого насильства і жорстокості в наших ЗМІ та відверто садистичну й мазохічну практику політичних коментаторів, що прагнуть принизити інших і себе [1, 51]. Популярно розглядаючи у діалозі причини втрати людської солідарності із жертвави катастроф, появи брутальної нечутливості до змарнованого буденного життя індивідів, співбесідники сходяться на думці, як економічні, соціальній політичні змінив Східній Європі змінили статус незалежних інтелектуалів, позбавивши їх провідних позицій у суспільстві.
Аналізуючи текст моральної сліпоти, співрозмовники широко обговорюють проблеми сучасних університетів. Цьому присвячений розділ книги Споживацький університет нове почуття безглуздості та втрати критеріїв. Л. Донскіс виносить на обговорення становище вченого в Східній Європі у руслі стратегії зроби це сам Будь викладачем, ученим і менеджером одночасно водній особі. Знайди гроші для дослідження, здійсни дослідження, опублікуй монографію, а тоді проведи інформаційну кампанію з метою промоції» [1, 161]. У відповідь З. Бауман узагальнює конкурентні зміни на ринку праці у споживацькому суспільстві від зростання соціальної нерівності до появи покоління Y».
З. Бауман, характеризує представників покоління Y» як таких, які першими прийшли у світ, що вже мав Інтернеті вмів здійснювати цифрову комунікацію в реальному часі [1, 185]. Про недоліки цього покоління він говорить порівнюючи його з попередниками. У покоління Y» немає підстав пишатися моральними та інтелектуальними цінностями, бо сучасне суспільство має занадто багато спокус. А на ринку праці стільки секретів, що не вгадати, яким буде завтра.
Л. Донскіс повертає дискусію до становища міжнародного наукового ринку та розшифрування евфемізму мандрівний учений стосовно тих науковців, які змушені часто змінювати місце праці. На наш погляд, комунікативні особливості діалогу двох інтелектуалів проявляються в обранні мало обговорюваних у суспільствах тем реформи університетів, розвиток університетської науки, роль і місце вчених в інформаційному суспільстві. Паралельно з цими темами спливає узагальнення проблем сучасного європейського наукового гуманітарного дискурсу, його фрагментації на миттєву ідентифікацію, якщо ви американець, британець чи француз, то вам досить представитись, і цим усе сказано [1, 201]. Л. Донскіс вважає вадою дискурсу, коли литовець, латиш чи естонець мають докладати значних зусиль, переповідаючи співрозмовникам національну історію, бо вони відсутні у масовому наративі Заходу [1, Книжка Моральна сліпота так побудована, що кожна частина діалогу, яка належить одному з авторів, не завжди є продовженням обговорюваної теми. Іноді один зі співрозмовників узагальнює окремі явища, описані у попередньому спічі. Фрагменти тексту, що належать З. Бауману, більше виражають загальні тенденції, хоч і не завжди зрозуміло поєднані в теоретичному плані із сучасною європейською гуманітаристикою. Вони традиційно є ціннісними поєднаннями високої теорії та мрій і політичних візій». Л. Донскіс у текстах аналізує прорахунки системних зміну науковій сфері, та робить висновок про відсутність стратегій у галузі гуманітарних науку Центральній та Східній Європі. Його оцінки часом емоційні та метафоричні Стати заручником політики чи економічних показників своєї країни є своєрідним прокляттям сучасності, зважаючи нате, що панівні історико-політичні наративи та інтерпретації, які користуються попитом, прийшли із Заходу [1, Комунікативні особливості проявляються також і умовних конструкціях. Йдеться про використання займенників ми, нас для посилення переконливості окремої думки, займенника я для Носова Б. Комунікативні особливості тексту філософського діалогу З. Баумана та Л. Донскіса
Мова. Суспільство. Журналістика. стверджувального ефекту певної точки зору. Для тексту характерне часте використання латинських виразів, прикладів та образів із філософських творів минулого, літературних творів різних жанрів ХІХ–
ХХ століть, автори яких – письменники різних країн.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бауман З. Моральна сліпота. Втрата чутливості у плинній сучасності / З. Бауман, Л. Донскіс; пер. з англ. О. Буценка. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2014. – 280 с. Бурдьє П. Рефлексивна соціологія / П. Бурдьє, Л. Вакан; пер. з англ. А. Рябчук. – К. : Медуза, 2015. – 224 с. Бауман З. Плинні часи життя в добу непевности / З. Бауман; пер. з англ. А. Марчинського. – Львів : Критика, 2013. – 176 с. Габермас Ю. Постметафізичне мислення / Ю. Габермас; пер. з нім. В. Купліна. – К. : Дух і Літера, 2011. – 280 с. Кримський С. Під сигнатурою Софії / С. Кримський. – К. : Вид. дім «Києво-
Могилянська академія, 2008. – 367 с.
Анастасія Паршикова,
студ. магістратури (м. Київ)
РОЛЬ МОВНИХ ЗАСОБІВ
У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ
(на матеріалі німецьких ЗМІ)
В умовах інформаційних воєн все актуальнішим постає питання інформаційної безпеки, що є ключовим елементом у системі безпеки всієї держави. Поняття інформаційна безпека можна розглядати з кількох точок зору. По-перше, у техніко-технологічному вимірі під інформаційною безпекою розуміємо стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації. По-друге, інформаційна безпека – це такий стан захищеності життєво важливих інтересів, а, отже, й інформаційної озброєності держави, суспільства, особистості, за якого ніякі інформаційні впливи на них неспроможні викликати деструктивні думки та дії [1, 57; Проведений аналіз досліджень інформаційної безпеки показав, що, незважаючи на значний науковий інтерес, вивчення цієї проблеми має переважно техніко-прикладний характер. Такий перекіс убік вивчення
технічних аспектів є не зовсім ефективним. Адже вирішення проблеми має носити комплексний системний характері здійснюватися нарізних рівнях. Утому числі нарівні особистісному. Інформаційна безпека особистості – це а) стан захищеності, при якому відсутня загроза інформації, якою володіє особистість б) стані умови життєдіяльності, при яких відсутня загроза нанесення шкоди особистості інформацією [3, 56]. У першому випадку для інформаційної безпеки важливим є підвищення обізнаності щодо можливих загроз під час користування інформаційними системами. На сьогодні це один із напрямів реалізації політики інформаційної безпеки Німеччини. Основна мета – забезпечити громадян надійною інформацією про інформаційну безпеку [4, 37].
Для цього пропонуються наступні заходи проведення інформаційно- освітніх кампаній для громадськості просування використання кращого досвіду у сфері безпеки тощо. Особлива увага приділяється поширенню засобами масової інформації публікацій, що присвячені питанням інформаційної безпеки. Так, лише за 2015 рік німецьке видання «Zeit Online» опублікувало 63 журналістських матеріалів на цю тему, а «Spiegel» та «Spiegel Online» – 86 матеріалів.
У другому визначенні інформаційна безпека особистості розглядається як захищеність людини від небезпечних інформаційних впливів. Серед основних загроз є обмеження доступу до інформації, її спотворення, дезінформація, маніпулювання тощо. Виходячи з цього, основними джерелами загроз можуть виступати інша особа або група осіб, Інтернет та засоби масової інформації. Без сумніву, особливо важливу роль відіграють ЗМІ, які на сьогодні є основним джерелом інформації для людини. У нашому дослідженні розглядається саме цей підхід до визначення інформаційної безпеки, оскільки засобом впливу на особистість може бути мова ЗМІ та безпосередньо мовні засоби, які використовують журналісти у своїх матеріалах.
Оскільки основним призначенням журналістського тексту є інформувати, а деколи і сформувати громадську думку, то для цього ЗМІ мобілізують усі ресурси мови. Причому вибір мовних засобів зумовлений їх соціально оцінними характеристиками і можливостями ефективного, цілеспрямованого (або несвідомого) впливу на аудиторію. Такий вплив є прямою загрозою інформаційній безпеці особистості [5, У проведеному дослідженні було розглянуто 20 матеріалів німецьких видань «Die Welt», «Frankfurter Allgemeine Zeitung», «Spiegel» та «Zeit Online», що розкривали тему нападів на жінок у новорічну ніч
Паршикова А. Роль мовних засобів у забезпеченні інформаційної безпеки особистості на матеріалі німецьких ЗМІ)
Мова. Суспільство. Журналістика. в Кельні (Німеччина. Без сумнівів, ця подія підвищила рівень напруги в німецькому суспільстві, яке ідо цього активно піднімало проблему наслідків міграційної кризи. Тож багато громадян ще до офіційних результатів розслідування звинуватили у скоєних нападах біженців та шукачів притулку. Уході дослідження було визначено, що причиною таких висновків могла стати інформація, яку поширювали німецькі ЗМІ. Також розглянуто мовні засоби, які могли використовуватися для цілеспрямованого або несвідомого впливу на читачів, що можемо трактувати як безпосередню загрозу їхній інформаційній безпеці. Під час роботи встановлено особливості використання мовних засобів у зображенні нападників. Наприклад, розглянемо використання засобів ствердження, які переконують читачів утому, що нападниками повинні бути вихідці із арабських країн Нападники були в стані сп’яніння і, за словами свідків, повинні походити з арабського або північноафриканського регіону («Die
Täter seien, so sagen Zeugen, stark alkoholisiert, sie sollen aus dem arabischen oder nordafrikanischen Raum stammen») Практично всі інші розглянуті матеріали подавали ту ж інформацію про нападників Свідки описали нападників як чоловіків, схожих за зовнішнім виглядом на арабів або вихідців з Північної Африки («Zeugen hatten die Angreifer als Männer beschrieben, die dem Aussehen nach aus dem arabischen oder nordafrikanischen Raum stammen»). Лише одна журналістка видання «Frankfurter Allgemeine Zeitung» піддала сумніву цю тезу і поставила запитання до читачів Як можна розпізнати вихідця саме із Північної Африки («Man weiß wenig über die Täter, außer, dass sie dem Aussehen nach größtenteils “nordafrikanischer” (woran erkennt man einen
Nordafrikaner?) oder “arabischer Herkunft” waren») Також варто відзначити, що тоді, коли нападники не були відомі, дев’ять із двадцяти розглянутих матеріалів поряд із подіями у Кельні згадували біженці. Часто такі згадки є непрямими, проте використані мовні засоби вказують саме на мігрантів та відділяють їх від своїх, громадян Німеччини. Наприклад, Хто не визнає чинне законодавство і норми у цій, нашій країни, повинні зіткнутися з наслідками («Wer die hierzulande geltenden Gesetze und Normen nicht anerkennt, muss mit
Konsequenzen rechnen»). Ще один приклад емоційного перенесення проблеми у площину національну та міграційну це неізольована проблема Кельну. Це може перерости у внутрішньополітичну бомбу
(«… dass das kein isoliertes Kölner Problem ist. Das könne sich zu einer
“innenpolitischen Bombe” entwickeln») [8].
Цілеспрямовано чині, проте тексти із таким посилом вплинули на багатьох громадян Німеччини і підвищили рівень суспільної напруги. Наслідком цього стали не лише дебати у соціальних мережах, ай численні демонстрації та навіть побиття мігрантів. Тож подібні інформаційні впливи становлять серйозну загрозу інформаційній безпеці особистості та можуть розхитати суспільну стабільність. Тому роль мовних засобів у сучасному інформаційному світі є досить актуальним питанням та потребує подальшого дослідження.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ефременко Н. В. Информационная безопасность и лингвистика /
Ефременко Н. В. // Вестник Московского государственного лингвистического университета. – 2010. – № 592. – С. 56–69.
2. Сащук Г. Інформаційна безпека в системі забезпечення національної безпеки / Сащук Г. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://journ.univ.
kiev.ua/trk/publikacii/satshuk_publ.php
3. Гафарова Г. Г, Смелянская ВВ. Информационная безопасность личности
/ Г. Г. Гафарова, ВВ. Смелянская // Безопасность личности : состояние и возможность обеспечения. – Пенза : Социосфера, 2012. – С. 56–58.
4. Запорожець О. Політика Європейського Союзу в сфері інформаційної безпеки / Запорожець О. Ю. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К,
2009. – Вип. 87. – С. 36–45.
5. Бойчук К. В. Мова газетних текстів як засіб впливу на читача / К. В. Бойчук
// Наукові записки Національного університету Острозька академія ; Сер. : Філологічна. – 2009. – Вип. 11. – С. 135–139.
6. Peternel E. Angriffe auf Frauen zu Silvester: Schock in Köln / Evelyn Peternel
[Electronic Ressource]. – Zugriffsmodus : http://kurier.at/politik/weltchronik/
angriffe-auf-frauen-zu-silvester-schock-in-koeln/173.250.75 7. Baum A. Wären sie nur nicht so dumm / Antonia Baum [Electronic
Ressource]. – Zugriffsmodus : http://www.faz.net/aktuell/feuilleton/debatten/die- angriffe-von-koeln-waeren-sie-nur-nicht-so-dumm-14004681.html
8. Diehl J. Silvester-Angriffe auf Frauen: Im Schutz des Getümmels / Jörg Diehl
[Electronic Ressource]. – Zugriffsmodus : http://www.spiegel.de/panorama/justiz/
uebergriffe-in-koeln-polizei-sucht-die-taeter-a-1070545.html
Паршикова А. Роль мовних засобів у забезпеченні інформаційної безпеки особистості на матеріалі німецьких ЗМІ)
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016
Аліна Петрушка,
асп. (м. Рівне)
ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛЬОВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ
ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ДУБЛЕТІВ У ЗМІ
У ЗМІ активно використовується термінологія сучасної української мови, яка є потужною лінгвістичною базою для представлення аудиторії актуальних повідомлень щодо усіх сфер суспільного життя. Для лексики ЗМІ властива галузева універсальність, оскільки усі спеціальні сфери суспільного життя – наука, техніка, виробництво, освіта, культура – перебувають в колі професійних інтересів журналістики. Невід’ємним компонентом медійних повідомлень є термінологічна лексика, яка є вагомим чинником реалізації різноманітних функцій мас-медіа – не тільки поширювати соціальну інформацію, алей бути еталоном мовної культури, збереження ідентичності національної мовив умовах засилля іншомовних запозичень. Саме тому актуалізуються питання функціонально-стильового розмежування присутності українських та іншомовних термінів-дублетів, співвідношення національних та інтернаціональних термінологічних компонентів повідомлень в мас-медіа.
Проблема запозичення лексики в українську літературну мову та співвідношення національного та іншомовного компонентів перебуває в центрі уваги вітчизняних мовознавців. Методологічні засади дослідження співвідношення національно-іншомовних компонентів в українській термінології закладено в академічних виданнях – монографіях Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах» та Складі структура термінологічної лексики української мови [1; 2]. Виняткової науково-теоретичної ваги у виробленні уніфікованих методологічних засад дослідження термінологічної лексики різних галузей науки і техніки набули дослідження О. К. Безпояско з морфеміки української мови, І. М. Кочан з кодифікації термінів з міжнародними компонентами [3; 4]. Сучасні українські науковці у своїх дослідженнях галузевої термінології одностайні щодо необхідності збереження і широкого використання національних термінів, до того ж підкреслюють давність цієї традиції. У дослідженні риторичної термінології З. Й. Куньч висвітлено не тільки генетичні джерела спеціальної лексики науки красномовства та виявлено вплив давньогрецької мови на номінацію риторичних понять у давньоруські часи, алей обґрунтовано давність засадничої риси
українського термінотворення орієнтуватися на рідномовний ґрунт
[5]. Вивчала синонімічну природу термінів і, зокрема національно-
іншомовних термінів-дублетів М. В. Комова, наголошуючи, що вживання українських запозичених термінів-синонімів вимагає диференційованого підходу і за сферою використання у різних типах спеціальної літератури, і за цінністю для відображення у фаховій термінології лексико-семантичного фонду української мови. В термінології синонімія розвивається у межах, які не порушують семантики терміна якщо для літературної мови характерні стилістичні синоніми, то в термінології реалізуються семантичні різновиди, які стосуються тих самих понять та відображають однакові їх властивості Безпосередньо на матеріалі мови ЗМІ і, зокрема її термінологічного компонента, було проведено низку досліджень О. А. Стешов досліджував українську лексику кінця ХХ століття МІ. Навальна вивчала дієслівну лексику соціально-економічної сфери Г. В. Чорновол проаналізувала новітню економічну термінологію та її стилістичне вживання в сучасній українській мові [7; 8; 9]. Мета дослідження полягає в розкритті положення про необхідність функціонально-стильового розмежування національно-іншомовних термінів-дублетів з метою збереження автентичності і самобутності національної термінології. Це передбачає реалізацію завдання дослідити специфічні риси дублетної синонімії, провести класифікацію дублетних термінів та визначити стильові особливості використання національних термінів в ЗМІ. Методологія дослідження ґрунтується на таких методах наукового пізнання, як аналіз, синтез, описовий. Метод аналізу використовувався для виявлення дублетної національно-іншомовної фахової термінології. Метод синтезу використовується для обґрунтування положення про необхідність збереження і використання національних автентичних термінів-дублетів вдрукованих та електронних мас-медіа, зважаючи на їхні потужні популяризаторські можливості. Описовий метод – для представлення та обґрунтування результатів дослідження.
Положення про функціонально-стильове розмежування вживання національно-іншомовних термінів-дублетів випливає із ґрунтовних досліджень українськими мовознавцями процесів формування та розвитку галузевих термінологічних систем, в яких висвітлюються принципи класифікації термінологічної лексики, системно описується тематичний складі структурно-генетичні особливості термінологічної лексики. Ці особливості є вагомими аргументами і підґрунтям Петрушка А. Функціонально-стильова диференціація використання термінологічних дублетів у ЗМІ
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016
функціонально-стильового розмежування використання термінів- дублетів, що спонукає розглядати повідомлення в ЗМІ як широке поле популяризації національних термінологічних надбань української мови. Зважаючи на вищий рівень відповідності запозичених термінів таким вимогам, як точність, однозначність, доречно надавати їм перевагу у науковому стилі (академічному підстилі). Національні дублетні терміни природно та інформативно мають можливість називати спеціальні поняття в публіцистичному стилів науково-популярному підстилі, які реалізуються в ЗМІ.
Широке використання термінологічної лексики в текстах публіцистичного стилю, що представлені в ЗМІ, зумовлює необхідність дослідження комунікативних особливостей вживання спеціальних лексичних одиниць – наукових термінів-дублетів автохтонного та іншомовного походження виявлення основних чинників запозичень іншомовних спеціальних лексем добір наявних національних відповідників, пошук структурно-словотвірних можливостей творення національного відповідника виявлення співвідношення між такими підгрупами спеціальної лексики, як власне термін, професіоналізм, жаргонізм.
На думку Л. О. Симоненко, лексико-семантичне явище синонімії і, зокрема утворення національно-іншомовних синонімічних рядів, властиве для термінологічних системна будь-якому етапі розвитку [10]. Інтенсивність проникнення іншомовних запозичень або нових значень залежить не тільки від внутрішньомовних процесів, які відбуваються в мовних системах, що контактують між собою. Цей процесу всі періоди розвитку української мови не припинявся, але вияв його був різним з погляду інтенсивності та неоднорідності джерел [7]. Виняткова поширеність синонімії в усіх термінологічних системах зумовлена системним характером лінгвістичних та екстралінгвальних причин їх появи і функціонування, а саме ранній етап формування термінології обмежена кількість термінів, включених до термінологічних стандартів постійний розвиток науки, що зумовлює розвиток нових наукових понять паралельне функціонування нових і старих назв індивідуально-авторське використання термінів, номінація понять різними науковими школами введення в наукових обіг вдалих термінів, які були вилучені з термінологічних систем через історико- політичні чинники паралельне вживання запозичених та автохтонних термінів мовна економія, що породжує синонімію різних структурних рівнів безпосередні контакти з бізнес-партнерами, реалізацією освітніх,
наукових, гуманітарних, соціальних програм. Глобалізація актуалізує формування міжнародного термінологічного фонду, міжнародній термінологічній стандартизації. Запозичення нових термінів відобра- жають тенденцію до інтернаціоналізації термінології провідних галузей знань – економіки, комп’ютерних наук, техніки, права, медицини. З лексичного фонду мови-продуцента мова-реципієнт вибирає лише необхідні лексеми, будь-який термін обмежує своє значення, властиві йому в мові-продуценті, а в мові-реципієнті втрачає внутрішню форму та уособлюється в особливому специфічному значенні. Саме тому запозичені терміни щонайкраще відповідають ключовим вимогам, як точність, однозначність.
Активне запозичення іншомовних слів зумовлює розвиток абсолютної синонімії практично у всіх галузевих термінологіях, в різних лексико-тематичних групах, що зумовлено наявністю в мові- реципієнті усталеного терміна їздець – жокей – берейтор, бібліотека – книгозбірня, рукопис – манускрипт. Одним із складників цих рядів виступає міжнародне або запозичене (скальковане) слово, другим – автохтонне. Терміни-дублети автохтонного та іншомовного походження співіснують, а згодом, залежно від лінгвальних та екстралінгвальних чинників їхнє функціонування розвивається у кількох варіантах або один із дублетів виходить з ужитку, або вживається рідко, або розмежування використання абсолютних термінів-дублетів відбувається за функціонально-стильовим алгоритмом.
Синонімами-дублетами, тобто абсолютними синонімами, вважаються національно-іншомовні відповідники, лексична семантика яких здебільшого збігається. Серед них можна виділити такі типи. Терміни-однослови дублети, які з’явилися внаслідок використання запозиченого і автохтонного термінів масштаб – мірило (відношення довжини лінійна плані до її дійсних розмірів на місцевості ренесанс – відродження (епоха розвитку культури винагорода – бонус договір – контракт пільги – преференції примірник – екземпляр рукопис – манускрипт книгозбірня – бібліотека підроблення – фальсифікація документів, вбивство – ліквідація (юридичних осіб, помилування – амністія, відстрочення – відтермінування – пролонгація, гвинтокрил – гелікоптер – вертоліт, госпіталь – шпиталь – лазарет – лікарня, пігулка – таблетка. Терміни-біномени (поліномени), що виникли внаслідок зміни морфолого-синтаксичних відношень між компонентами паралельне використання однослівного терміна і словосполучення парадиз – Петрушка А. Функціонально-стильова диференціація використання термінологічних дублетів у ЗМІ
Мова. Суспільство. Журналістика. персидський сад ікебана – квіткове аранжування акціонер – власник акції іпотека – застава нерухомого майна премія – грошова винагорода ріелтер – торговець нерухомістю копірайт – авторське право стелаж – книжкові полиці екслібрис – книжковий знак паралельне вживання термінів-словосполучень: дочірня компанія – дочірнє підприємство вживання термінів-однословів і складених термінів інвойс – рахунок- фактура ляссе – стрічка-закладка.
Для ЗМІ актуальним є зацікавлення автохтонним рядом абсолютних термінів, які достатньо повно представлені в термінології і належать до різних тематичних груп назви явищ, процесів експонування – показ, репродукування – розмноження, реставрація – відновлення, деталізація – подрібнення, палітурення – оправляння назви властивостей гетерогенність різнорідність, компактність – стислість, публічність – прилюдність назви видів документів аннали – літописи, афіша – оголошення, копія – відбиток, манускрипт – рукопис, журнал – часопис, оригінал – первотвір назви професій, амплуа анналіст – літописець, букініст – старокнижник, меценат – благодійник, фундатор – засновник редактор – упорядник адресант – відправник адресат – одержувач назви предметів екземпляр – примірник екслібрис – книжковий знак назви частин тексту фрагмент – уривок, маргіналія – позначка на полях назви елементів книг фортитул, авантитул – початковий аркуш, колонтитул – посторінковий заголовок, лясе – стрічка-закладка, палітурка – оправа.
На думку дослідників, надання переваги термінам іншомовного походження виправдане, якщо термін є міжнародним і входить у терміносистему разом з поняттям [6]. Утворені на власній мовній основі терміни-дублети, що засвідчують певний розвиток суспільства і мови, повинні відновлюватися і входити до складу лексико-семантичного словника сучасної терміносистеми, наприклад рідковживаний термін ритина (дублет до гравюра, що утворює ціле термінологічне гніздо похідних ритувати, ритування, ритовництво, ритовник, ритовничий, ритовня. Тенденція до відродження української термінології зумовила активізацію використання національних дублетів читальний зал – читальня, фотокартка – світлина, копія – відбиток, бібліотека – книгозбірня, оригінал – первотвір.
Таким чином, постійне зростання кількості понять у кожній галузі науки, поглиблення і конкретизація змісту уже відомих понять зумовлює кількісне та якісне зростання її лексики, що знаходить своє відображення в повідомленнях в засобах масової інформації. Галузеві терміносистеми

93
будь-якої сучасної високорозвиненої національної літературної мови постійно поповнюється елементами, джерелом яких є високорозвинені мови. Засоби масової інформації є потужним каналом, який непросто використовує запозичені терміни з різних сфер суспільної діяльності, алей активно впливають на ступінь уживаності чи продуктивності використання термінів, що вже закріпилися в публіцистичному стилі, а також активно просувають в загальновживаний лексикон терміни- неологізми, що перебувають у стадії засвоєння. Синонімія в термінології має риси, які відрізняють її від загальновживаної лексики відсутність експресивних конотацій; різнорідність знакового (семіотичного) вираження стилістична диференціація в межах наукового стилю власне академічний, науковий навчальний, науково-популярний); диференціація за сферами використання.
Терміносистема сучасної української мови є потужною лінгвістичною базою, на основі якої формуються, усталюються і функціонують усі сфери науково-професійної діяльності. Провідним чинником її розбудови і кодифікації є дослідження процесів становлення окремих терміносистем, визначення шляхів та генетичних джерел їх формування, співвідношення в них національних та міжнародних компонентів, встановлення особливостей функціонально-стильового використання національно іншомовних відповідників. Диференційований підхід вживання українських та запозичених термінів-синонімів доцільно застосувати, дотримуючись таких засад запозичені терміни, яким властивий вищий рівень точності, однозначності, відсутність конота- цій, оптимально вживати в науковій літературі, а їхні національні відповідники, які зберігають унікальність національної мови і є зрозумілішими широким колам читачів-нефахівців, використовувати у науково-популярній літературі, в публіцистичному стилі, який багатогранно представляє мережа мас-медіа.
ЛІТЕРАТУРА
1. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах
/ Ін-т укр. мови АН України Л. О. Симоненко, С. О. Соколова, І. В. Коропенко. – К, 1993. – 237 с. Складі структура термінологічної лексики української мови / АН УРСР. Комітет наукової термінології. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Відп. ред. А. В. Крижанівська. – К. : Наук. думка, 1984. – 194 с. Безпояско О. К. Морфеміка української мови / О. К. Безпояско, КГ. Городенська. – К. : Наукова думка, 1987. – 211 с.
Петрушка А. Функціонально-стильова диференціація використання термінологічних дублетів у ЗМІ
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016 4. Кочан І. М. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові / І. М. Кочан. – Львів : Видавн. центр
ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 519 с. Куньч З. Зародження української риторичної термінології у пам’ятках Київської Русі / З. Куньч // Проблеми української термінології Вісник Національного університету Львівська політехніка. – № 453. – Львів, 2002. – С. 328–331.
6. Комова М. В. Українська документознавча термінологія шляхи формування та функційні особливості монографія / Нац. унт Львів. політехніка М. В. Комова. – Львів, Вид-во НУ Львівська політехніка, 2011. –
315 с. Стешов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) / О. А. Стешов. – К, 2003. – 387 с. Навальна МІ. Дієслівна лексика соціально-економічної сфери (На матеріалі мови ЗМІ кінця ХХ ст.): Автореф. дис. … канд. філол. наук 10.02.01 / НАН України. Ін-т української мови МІ. Навальна. – К, 2002. – 18 с. Чорновол Г. В. Новітня економічна термінологія та її стилістичне вживання в сучасній українській мові (на матеріалах періодичних видань Автореф. дис. … канд. філол. наук 10.02.01 / НАН України. Інститут мовознавства
ім. О. О. Потебні Г. В. Чорновол. – К, 2004. – 23 с. Симоненко Л. О. Формування української біологічної термінології / Комітет наукової термінології Л. О. Симоненко. – К, 1991. – 149 с.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал