Мова. Суспільство. Журналістика




Сторінка7/13
Дата конвертації08.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13
речення, фраза. Є визнаним характерне для медіастилю використання простих речень, малокомпонентних складних, неповних, одночленних речень. Фактологічна стереотипність коротких повідомлень сприймається як природна риса газетних текстів. Наприклад «2 лютого Верховна Рада проголосувала у першому читанні проект закону Про житлово-комунальні послуги Наприкінці січня в Інтернеті з’явився спеціальний сайт із прямою трансляцією переговорів столичних поліцейських Міська влада має намір відкрити Київський академічний театр на Подолі вже до кінця року та ін. У творчих, навчально-методичних рекомендаціях щодо написання газетних текстів одним із ключових слів виступає лексема «короткий»: Фрази повинні бути максимально короткими» [4, 52]; У групі газетярів попросіть написати короткі інформаційні замітки [5, 100]; Попросіть слухачів написати короткий монолог [5, Реалістичну оцінку мовної економії дав Р. О. Будагов, пов’язуючи її характер, ступінь виявлення з комунікаційною доцільністю. Прагнення економії проявляється, з одного боку, у своїй власній сутності, з іншого

69
– воно підпорядковане завданню комунікаційної ефективності.
Доцільність мовної економії пояснюється передусім її стиле-
утворюваль ними функціями. Завдячуючи стислому, фактологічно- сутнісному, короткому і водночас компактному викладові, реалізуються такі особливості медіастилю, як оперативність, конкретність, точність, інформаційна доступність для величезної кількості людей і врешті-решт – відчутний вплив на формування суспільної думки, утому числі й засобами експресії. Багато досліджень засвідчують, що і в межах лімітованої газетної площі є місце для експресії, створюваної також на теренах мовної економії. Динамічна, розгорнута картина образного опису передається, наприклад, своєрідною інкрустацією з нанизуваних номінативних речень Мальовнича природа, чисте повітря, цілющі властивості води й рослин Університетська брама, церковний купол, годинник на будівлі геофаку, знайомий орнамент покрівлі. В іншому випадку використання одночленних, неповних речень, їх поєднання в уснорозмовній, діалогізованій тональності виразно передає відчуття соціальної напруги, навіть відчаю Недавно отримала есемеску від подружки з Донецька (на дзвінки немає
грошей), вона сирота, живе з бабусею, ні пенсії, ні стипендії – як
жити? Намагалася влаштуватися на роботу – марно. Повна
невизначеність із подальшим навчанням».
До медійних засобів мовної економії, звісно, належать класично виділювані неповні речення з пропущеними присудками, вилученими повторами слів і словосполучень темо-рематичні побудови з випущеними здогадними компонентами. Широке вживання неповних конструкцій склалося під впливом уснорозмовної практики, і цією стильовою спорідненістю доволі успішно і багатопланово користуються журналісти. Власне медійним надбанням стало активне залучення неповних речень у заголовки, підзаголовки, ліди: Клінтон чи Сандерс?
Круз, Трамп чи Рубіо?»; «Постмайданні правителі – без відкритості і щирості «1000 євро за сумку “Прада”?» Таке вживання неповних речень допомагає створювати експресивно загострені акценти яку формі, такі в змісті повідомлень. Саме в медійних контекстах з’явилися неповні речення — спеціальні формули посилань із випущеними присудками, утвореними від дієслів розповісти, говорити, сказати, повідомити із прийменником про Голова Благодійного фонду “24” Ірина Вовк – про допомогу бійцям на передовій Культуролог Микола
Біляшівський – про ідеологічну роль столиці Археограф Олександр
Маврін – про нецільове використання архівів…».
Мамалига А. Комунікаційно-синтаксична специфіка медіатекстів: мовна економія за матеріалами сучасних газетних видань)
Мова. Суспільство. Журналістика. Від спостереження конкретних форм мовної економії перейдемо доз ясування міри її прояву, бо є випадки, коли вона може бути навіть непомітною. З цього погляду мовна економія постає втрьох вимірах
явна, асоціативно-дискурсивна, прихована.
До явної мовної економії відносимо помітно (явно) короткі і скорочені форми викладу. Розглянуті вище матеріали представляють цей різновид.
Асоціативно-дискурсивна мовна економія проявляється, коли є пресупозиція, що означає спільний фонд знань, спільний досвід, спільні попередні відомості про явище, подію, стан речей тощо, якими володіють комуніканти…» [2, 335]. Звернімося до прикладу Меморіал створений на місці воїнського поховання, що опинилося нині в кільці житлових кварталів… По бетонній стелі… немовби по сірому осінньому небу, летять журавлі…» Перехід від першого речення до наступного немає безпосереднього зв’язку – про стелу раніше не йшлося. Та на основі пресупозиції асоціативно відновлюється реальна послідовність повідомлень (Меморіал створений на місці воїнського поховання На братській могилі встановлено стелу – По бетонній стелі. Так само повідомлення У Хмельницькому, враховуючи воєнну агресію РФ проти України, вирішили розірвати угоди про партнерство з російськими містами демонструє можливість, завдяки пресупозиції, вважати, що такі угоди свого часу було укладено. Пресупозиція притаманна різним жанрам мас-медіа, як інформаційним, такі аналітичним – вона теж допомагає економити мовні засоби. Наприклад, тексту жанрі коментар починається реченням Україна не хоче приймати конституційні зміни у другому читанні…» і не містить спеціального роз’яснення, в чому ці зміни полягають, бо присвячений іншому окремому матеріалові, в якому про ці зміни йдеться. Навіть однослівний елемент пресупозиції здатний відтворювати у свідомості читачів необхідне змістове тло для тексту, в який він уведений. Це своєрідний асоціативний текст економно представленої додаткової інформації.
Тема пресупозиції є новою, недостатньо дослідженою, особливо в дискурсивному плані. Якби це питання не опинилося на узбіччі, не було б на шпальтах газет засилля ремінісценцій, пов’язаних із творами російської літератури, з кінофільмами того ж походження. Відчутний концентрат таких ремінісценцій являє собою доволі цікава гумористична програма Хунта News» на телеканалі «Еспресо». А чому б їй не надати і українського дискурсивного колориту?

71
Прихована мовна економія є менш помітною, ніж попередні різновиди, а часто ніби і зовсім непомітною. Але від цього вона не втрачає свого стилеутворювального значення, хай на переважно інтуїтивних засадах для мовців своєї можливості впливати на перебіг трансформаційних процесів у текстових структурах. Вона може приводити до появи конструкційна перший погляд, зовсім неекономних довгих, багатокомпонентних фраз. Але в цих випадках важливим є розуміння того, що містять фразові повідомлення – лише одне речення (може бути різної структури) чи іншу змістову одиницю – а саме складне синтаксичне ціле (далі – ССЦ), яке в однофразовому вимірі характеризується не лише стислістю форми, алей компактною, насиченою інформативністю. При стягненні частин ССЦ водну фразу структурні текстові перетворення можуть характеризуватися процесами омонімізації, коли підрядні або відокремлені, або неповні вставлені компоненти виходять зі складу першого опорного речення і стають аналогами наступного, іншого речення. Це відбувається за умови випущення тієї спільної ланки темо-рематичної єдності, яка вже може не повторюватися в другому реченні. Розглянемо приклад Відомо тільки, що картина, яку виставили в Художньому музеї Луцька, потрапила сюди завдяки митрополиту Анатолію Дублянському, який
був і істориком, і краєзнавцем, і музейником». У наведеній фразі є дві схожі підрядні частини зі сполучником який (можна було уникнути повторення. Перша така підрядна одиниця як основний суто означальний компонент входить до складу речення зі словом картина – можна сказати по-іншому виставлена в Художньому музеї Луцька картина. У другому випадку спочатку повідомляється про шляхетний вчинок митрополита Анатолія Дублянського, а потім дається нова, загальна характеристика його діяльності. Спільним компонентом цих двох повідомлень є називання особи митрополит Анатолій Дублянський», але для спрощення викладу це ім’я чийого можливі синонімічні замінники випускаються (пор.: митрополит Анатолій Дублянський / він / рятівник мистецького твору був і істориком, і краєзнавцем, і музейником»). Окремішність речень в такій ситуації підтверджується також прикладами подання їх в реальних текстах у різних фразах Однак від того, що відбулося минулого тижня стало ще сумніше. Бо комерційні інтереси на шкоду державним лобіювала політик нової генерації…» За такою ж схемою – винесення неповної рематичної ланки в окрему фразу – у поєднанні з хезитацією (від гр. затинання, тобто паузою, викликаною Мамалига А. Комунікаційно-синтаксична специфіка медіатекстів: мовна економія за матеріалами сучасних газетних видань)
Мова. Суспільство. Журналістика. перебудовою структури повідомлення в процесах вербалізації [2,
342], утворюються парцельовані, приєднувальні конструкції, які активно функціонують в медіатекстах як елементи експресивного плану.
Насичення фрази інформацією досягається і прицільним розміщенням в ній переважно неповних вставлених компонентів, які теж є елементами ССЦ, засобом вираження певної думки з приводу тих чи тих частин повідомлення. Якби ці речення у більш-менш повній формі були винесені в позафразовий простір, це б зробило виклад розтягнутим, не таким концентрованим у своїй соціально- комунікаційній спрямованості (бо за принципами побудови ССЦ, вставлені елементи вживаються для розширення, конкретизації, пояснення, коментування, поцінування інформації тощо) [3, Не варто вважати парадоксальною наявність в медіатекстах (частіше в аналітичних жанрах) багатокомпонентних, розгорнутих фраз, які вміщують ССЦ або його частини. Медійна стилеспроможність таких побудов підтримується дією прихованої мовної економії, яка потрібна не лише для скорочення ланок тексту, алей для концентрації, ущільнення інформації, поглиблення інформативності повідомлення. Та все ж таки створення багатокомпонентних фразових побудов потребує дуже уважного ставлення. У медіатекстах ці конструкції неповинні бути занадто громіздкими, штучно переобтяженими елементами текстового розгортання, що може призводити до смислової, логічної нечіткості і шкодити ефективному сприйманню інформації читачами. На жаль, такого роду недоліків і навіть помилок чимало в сучасних газетних виданнях.
Щоб перейти від переважно інтуїтивного застосування комунікаційних можливостей, пов’язаних із мовною економією, до їх по- справжньому усвідомленого використання, було б корисним доповнити текстологічні розділи підручників і посібників з української мови розглядом аспектів власне комунікаційних трансформацій у текстах. Особливо це стосується навчальної літератури для журналістських, філологічних закладів, покликаних готувати фахівців із високим рівнем мовної підготовки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики : Монографія / Ф. С. Бацевич. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 281 с. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : Підручник / Ф. С. Бацевич. – К. : Видавничий центр Академія, 2004. – 344 с.

73 3. Мамалига А. І. Синтаксис тексту // Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту / ВВ. Різун, А. І. Мамалига, М. Д. Феллер. – К. : РВЦ Київський університет, 1998. – С. 61–221.
4. Різун ВВ. Аспекти теорії тексту // Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту / ВВ. Різун, А. І. Мамалига, М. Д. Феллер. – К. : РВЦ Київський університет, 1998. – С. 56–60.
5. Тур Клас. Книга ідей для викладачів журналістики / Клас Тур ; пер. з російської Я. Приходи, О. Сухомлин]. – К. : Самміт-Книга, 2012. – 184 с. Шебештян Ярослава, Шаповалова Галина. Ознаки тексту як універсальна категорія для творів усіх стилів і жанрів // Мова. Суспільство. Журналістика.
Зб. матеріалів і тез XXI міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування і розвитку української мови Мова. Суспільство. Журналістика Київ, 3 квітня 2015) / Ярослава Шебештян, Галина Шаповалова. – К, 2015. – С. 101–104.
Марина Навальна,
д-р філол. наук, проф.
(м. Переяслав-Хмельницький)
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЕКСИКИ
У МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ
НА ТЛІ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ
У мові друкованих засобів масової інформації активно вживаються слова, які раніше були характерними тільки для усного мовлення, для певних соціальних група тепер функціонують у писемних стилях. Відомі раніше лексеми, напр. втемну робити щось за закритими дверима, таємно,так, щоб ніхто не знав совєти ті, хто пропагуює радянську владу та ін.
Виразну групу лексичних одиниць за емоційно-експресивним насиченням у текстах суспільно-політичної тематики становлять лексеми, які позначають предмети, дії та стани, що характеризують конкретних політиків, державних і громадських діячів, зокрема тролити від тролінг розміщення в Інтернеті, на форумах провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікти між учасниками, образи, війну редагувань фейковий від англійського «fake» – фальшивий, підробний». У зв’язку з напруженою ситуацією на сході України мова сучасних засобів масової інформації поповнилась значною кількістю слів на воєнну тематику. Навальна М. Тенденції розвитку лексики умові української періодики на тлі соціальної динаміки
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016
Пор.: ОБСЄ злила росіянам розташування українських позицій (заг.) Високий замок, 11.11.2014); Російські “специ” зайнялися “Новоросією”: пронумерували банди (заг.) (Газета по-українськи», Через ускладнення відносин між Україною та Росією, а також при їх характеристиці журналісти використовують кримінальне арго, яке надає текстам відтінку зневаги, осуду, невдоволення, заперечення тощо.
У мові сучасної преси з’являються слова на позначення агресії та ворожості, що пов’язане з вводом військ східного сусіда – Росії – на територію нашої держави. Замість нейтральних убивати та бити вживається дієслово мочити, яке має два значення крим., мол. бити, ударяти з великою силою убивати замість іменника вбивство – мочилово: мол. колективна жорстока бійка. Пор.: «Путінський Кремль виявив таку слабкість – відволікся на закочування в асфальт чужої території, нашвидкоруч намірившись “замочити” в сортирі Донбаського конфлікту замість терористів вільну й горду націю. І розплачуватися за це любителям сортирного “мочилова” доведеться ще довго й боляче (Україна молода, 5.12.2014). Якщо раніше подавали значення лексеми мочити агресивно поводитися щодо дій когось, висуваючи претензії. У цьому значенні жаргонізм мочити може бути синонімом до вже відомих дієслів наїжджати/наїздити, що мають значення крим., мол, бізн. поводитися агресивно щодо когось висувати претензії погрожувати комусь, застосовувати насильство здійснювати пограбування, військові напади (Ставицька, 2005: 235–236). Пор: Усі політики такі. Переконані, що журналісти хочуть їх “замочити”. От вийшла в нас програма Схеми про землі Порошенка. Та й у своєму випуску з носака президента “умочив” Майкл Щур ... вісім сюжетів за тиждень – і всі
мочать” президента (Країна, 3.02.2015). У тематиці українсько-російських відносин журналісти активно використовують словосполучення, властиве середовищу наркоманів, посадити на голку, яке на жаргоні наркозалежних означає почати починати) регулярно вводити собі наркотики внутрішньовенно. Однак нині спостерігається розширення семантики цього словосполучення підсадити когось нащось, зробити залежним від чогось. Особливо часто його використовують у статтях, де описується енергетична залежність України від Росії. Пор.: Не можна сідати на російську
голку.» (заг.) «… Премєр-міністр Арсеній Яценюк радить дослухатися до рішення уряду та припинити торговельні операції з агресором Урядовий кур’єр», 18.11.2014).
Неологізм, який прийшов у мовлення українців із соціальних мереж, – жаргонізм укропи, утворений від власної назви держави Україна та народу українці, а також має значення жителі України. Ним почали називати представників нашого народу росіяни, коли розпочалися військові дії в Донецькій та Луганській областях. Ще одна назва українців з вуст східних сусідів – укри. Якщо збоку росіянці слова мають позначати щось негативне, то український носій інформації до цих лексем ставиться навпаки – з гордістю. А жаргонізм укроп зробили складноскороченим словом від словосполучення український опір.
Активно почала функціонувати в газетному мовленні лексема кіборг. Словник іншомовних слів подає таке тлумачення цього слова штучний організму якому поєднано фізичні та інтелектуальні здібності людини і технічні засоби автоматики. Таку назву сепаратисти та прихильники так званих ЛНР та ДНР дали українським військовослужбовцям, які захищали Донецький аеропорт, за відважність і мужність. Пор.: «18 січня українські “кіборги” повністю зачистили територію біля летовища Країна, 22.01.2015). Журналісти бій за аеропорт назвали кіборгіадою на кшталт Гомерівської «Іліади», що, як відомо, є енциклопедією воєнних дій, соціального життя Давньої Греції, моральних засад, звичаїв, культури античного світу. Отож, українських солдатів, які обороняють територіальну цілісність держави, вважають національними героями.
Пор.: Отже, епічна “кіборгіада” триває…» («Україна молода, Отже, для мови української преси початку ХХІ ст. характерна тенденція до дедалі ширшого використання нових лексем або лексем із новими значеннями. Їх уживають для посилення експресивно- емоційного забарвлення інформації, для надання газетним текстам негативного оцінного характеру. Найширше журналісти послуговуються жаргонізмами, які характеризують суспільно-політичне життя, складні взаємостосунки між Україною та Росією, позначають поняття та процеси військових дійна сході. Тематичні групи відкриті для поповнення, вони розширюються під дією позамовних чинників, тому потребують подальших лінгвістичних розвідок. ЛІТЕРАТУРА. Балабін ВВ. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу / ВВ. Балабін. – К. : Логос, 2002. – 315 с.
Навальна М. Тенденції розвитку лексики умові української періодики на тлі соціальної динаміки
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016 2. Бибик С. П, Сюта Г. М. Словник іншомовних слів : тлумачення, словотворення та слововживання / За ред. С. Я. Єрмоленко; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків : Фоліо, 2006. – 623 с. Коваленко БО. Стилістично занижена лексика в мові сучасної української публіцистики : дис… канд. філол. наук : 10.02.01 / Коваленко Борис Олексійович. – Кам᾿янець-Подільський, 2002. – 182 с. Навальна МІ. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. : монографія / МІ. Навальна. – К, Інститут української мови Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. – 328 с.
5. Тараненко О. О. Колоквіалізація, субстантизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови (з кінцях рр.) / О. О. Тараненко // Мовознавство. – 2002. – №4–5. – С. 35.
6. Третяк Н. В. Місце жаргонної лексики у структурі соціальних діалектів української мови. – Режим доступу : http://science.kpnu.edu.ua/wp-content/
uploads/sites/7/2014/pdf/fil/18/1_14_Tretyak.pdf
Майя Нагорняк,
канд. філол. наук, доц. (м. Київ)
ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ
РАДІОЗАРИСОВКИ ЛИСТ ДО ВОЯКА АТО»
Суспільні трансформації в Україні 2013–2015 років, які набули системного й незворотнього характеру, знайшли своє відображення в усіх без винятку сферах життя людини. Самовіддана боротьба за територіальну цілісність, суверенітеті незалежність Української держави напрочуд потужно вплинули на державницьку свідомість спільноти, доволі рельєфно загострили патріотичні почуття громадян. Внаслідок цих процесів з’явилися громадяни, готові покласти своє життя життя на вівтар свободи й незалежності. За два роки війни на сході України загинув цвіт нації (офіційна назва війни – антитерористична операція, АТО).
З огляду на означене вище, молодь і, зокрема, студенти вищих навчальних закладів України зобов’язані якомога більше знати про тих, хто виборював і виборює незалежність держави. Радіо є тим видом засобів масової комунікації, який містить у собі багатий потенціал для розкриття згаданої проблематики. Новітні медіа, зокрема, Інтернет- радіостанції якраз покликані забезпечити поінформованість молодіжної
аудиторії щодо війни на сході України. Тому надзвичайно важливим є використати можливості художньо-публіцистичного радіомовлення, що виступає одним із найдійовіших засобів патріотичного виховання молоді. Через те одним із завдань для студентів радіогрупи го курсу Інституту журналістики Київського національного університету
ім. Тараса Шевченка було підготувати радіозарисовку у формі до листа до вояка АТО. Зазначу, що в своїх роботах студенти могли звертатися як до образу реальної, такі уявної особи. Зважаючи на функціональні характеристики радіо як складника системи засобів масової комунікації постає питання щодо необхідності дотримуватися студентами-журналістами вимог, які висуваються під час підготовки та оприлюднення радіозарисовки. Особливу увагу при цьому приділяють жанрово-стильовим особливостям радіозарисовки, адже саме за їхньою допомогою чиниться значний вплив на емоційну й чуттєву сфери споживача інформації.
Унікальність цього жанру втім, що в ньому органічно взаємопов’язані елементи радіорепортажу, радіоінтерв’ю, радіоповідомлення. За своїм призначенням радіозарисовка є глибоким аналізом об’єкта, в центрі якого найчастіше виступає людина – своєрідна, самобутня, яскрава, індивідуальна і водночас така, яка володіє типовими рисами сучасника. У нашому випадку це вояки АТО, які захищають територіальну цілісність України, утверджують її суверенність і незалежність. Це бійці, які ведуть запеклі бої на сході країни, дістають тяжкі поранення, каліцтва, а дехто віддає найдорожче – життя. Досліджуваний контент дозволив виявити таке.
По-перше, за жанровими особливостями радіозарисовка, здебільшого, являє собою ліричну оповідь-звернення до вояка АТО. Іноді це оповідь-розмова зі своїм уявним респондентом. Важливим є те, що практично усім авторам вдалося дотриматися балансу в подачі сутнісної інформації – йдеться про органічне поєднання власне авторських розмірковувань, суджень із розповіддю про життєпис героя, фрагментами інтерв’ю з його рідними, близькими.
По-друге, усі представлені зарисовки є художніми творами з доволі високим рівнем емоційності, щирості, невимушеності (Тут розплющуються очі, які спали довгих 23 роки, «Пам’ятай, що тебе чекають, за тебе молиться вся Україна, На першому уроці вони малювали свою сім’ю, і братик намалював тебе у солдатській формі, Не вистачає нам з донею чоловічої сили вдома. Але так уже треба, перетерпимо, а ви борітеся. Борітеся, бо іншої нагодив нас не буде»).
Нагорняк М. Жанрово-стильові особливості радіозарисовки Лист до вояка АТО»
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016
По-третє, щодо стильових особливостей, то тут помітна висока частотність використання художніх засобів:
• порівнянь – листи оберігають, як молитви захищають, немов сталь, народжується незалежність, як фенікс із попелу, факти збивають з ніг, неначе цунамі, політика така гуманістична, аж вивертає, вії, немов у дівчиська та інші;
• епітетів – «почапала мені назустріч, великі блакитні оченята,
«манюні ріденькі зубики», сонні, втомлені, закутані в ковдри, мовчазний і задуманий погляд, довга і нестерпна самотність, пихаті дядьки та інші;
• метафор – рана на тілі України ще довго кровоточитиме з болем і материнськими сльозами, повіяло холодом, мамині очі блищать сльозами гордості за тебе, незатьмарене життєвими негараздами обличчя, ріка спогадів, небо ллє сльози за тобою та інші.;
• синекдох – Хмельницький і Богун підіймали шаблі над головою, аби ти став таким, Ти той, про кого писав Шевченко і Франко, Стусі Рильський, коли я бачу десь синьо-жовтий стяг, маленьку дівчинку у вишиванці, школяра у футболці з гербом, закохуюсь у тебе знов і знов. Не менш важливою стильовою особливістю, використаною у зарисовках, є надмірне вживання складних синтаксичних конструкцій, приміром, складнопідрядних речень із кількома підрядними, складнопідрядних речень, ускладнених дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами, складносурядних речень, розлогих вставних конструкцій та іншого (Ти – мій привід прокидатися зранку, трудитися для України, адже я знаю, що кожного дня ти здійснюєш Подвиг Доки мама нас частує, з великого портрета за нами спостерігаєш маленький ти, і мамині очі блищать сльозами… ні, не смутку, а гордості за тебе Коли вже з відчаєм зазирнула до поштової скриньки і побачила знайомий почерк, миттю забула про біль у спині і піднялася на п’ятий поверх, щоб разом із татом, сестричкою та
Яринкою якнайшвидше відкрити конверт та інші.
По-четверте, у радіозарисовках простежується чітке дотримання стандартів інтонаційної виразності, що полягає у використанні всіх інтонаційних компонентів. Йдеться про мелодику, ритм, темп, тембр голосу, паузи, логічний, фразовий та емфатичний наголоси. Стосовно мелодики художньо-публіцистичного мовлення, то тут найпоширенішими залишаються розповідні інтонації. Однак, мають місце й питальні, утім числі й такі, які грунтуються на риторичних запитаннях. Аналіз радіозарисовок засвідчив той факт, що в них,
здебільшого, використовувався повільний темп, зумовлений художнім задумом авторів. Що ж до такого інтонаційного компонента, як паузи, то в усіх без винятку зарисовках студентам вдалося їх використати як художній засіб з метою надання образу виразності, рельєфності. Звернімо увагу, що у представлених творах знайшов своє широке застосування логічний наголос. Йдеться про грамотне виділення авторами сутнісних, ключових моментів думки. Велике значення приділили студенти фразовому наголосу, починаючи від найслабшого – наголосу фонетичного слова, закінчуючи синтагматичним. Мав широке застосування й емфатичний наголос, зумовлений творчим задумом автора та виконавця. Останній вид наголосу був використаний для створення емфази – особливого емоційного піднесення та посилення пафосного звучання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Лизанчук ВВ. Основи радіожурналістики : підручник / ВВ. Лизанчук. – К. : Знання, 2006. – 628 с.
2. Основы радиожурналистики : [учебное пособие под ред. Э. Г. Багирова и В. Н. Ружникова]. – М. : Издательство Московского университета. – 1984. –
264 с. Єлісовенко Ю. П. Інтонаційна диференційованість інформаційного, аналітичного та художньо-публіцистичного телерадіомовлення Електронний ресурс / Ю. П. Єлісовенко // Веб-сайт кафедри телебачення і радіомовлення. –
22.09.2011. – Режим доступу : http://www.journ.univ.kiev.ua/trk/publikacii/
elisovenko_publ.php. – Дата доступу 12.01.2016.
4. Гоян О. Я. Основи радіожурналістики і радіоменеджменту : підручник / О. Я. Гоян. – К. : Веселка. – 2004. – 245 с.
5. Миронченко В. Я. Основи інформаційного радіомовлення : підручник для студ. унтів спец. Журналістика / В. Я. Миронченко. – Інститут змісту і методів навчання Київський унт ім. Тараса Шевченка. – К. : 1996. – 438 с. Нагорняк М. В. Інтерактивність як визначальний чинник ефективності розмовних програм інтернет-радіостанцій / М. В. Нагорняк // Наукові записки Інституту журналістики. – Т. 57 (жовтень–грудень). – К, 2014. – С. 157–163.
7. Нагорняк Майя. Особливості функціонування вітчизняних мережевих радіостанцій / Майя Нагорняк // Соціальні комунікації результати досліджень – 2014 : колективна монографія за наук. ред. О. Холода; автори :
Горошко О, Ільганаєва В, Ельбесхаузен Х. та ін.]. – К. : КНУКіМ, 2015. – С. 206–
246.
Нагорняк М. Жанрово-стильові особливості радіозарисовки Лист до вояка АТО»
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016 8. Пономарів ОД. Стилістика сучасної української мови : підручник / ОД. Пономарів. – К. : Либідь. – 1993. – 248 с.
9. Смирнов ВВ. Формы вещания : Функции, типология, структура радиопрограмм: [учеб.пособ.] / ВВ. Смирнов. – М. : Аспект Пресс, 2002. –
203 с.
10. Хоменко І. А, Фоменко В. І. Системна модель гібридної (художньо- документальної) радіопрограми у контексті проблеми регіонального жанротворення / І. А. Хоменко, В. І. Фоменко // Регіональні ЗМІ України історія, стан, перспективи розвитку : Луганськ, 2010 р, 16–19 березня, С. 159–
175.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал