Мова. Суспільство. Журналістика



Pdf просмотр
Сторінка3/13
Дата конвертації08.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Оксана Голік,
канд. наук із соц. комунік.,
доц. (м. Київ)
ЛЕКСИКА ОБМЕЖЕНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ
В РЕКЛАМНІЙ КОМУНІКАЦІЇ
У сучасному інформаційному просторі боротьба за реципієнта, його увагу, ато й більше – стійку прихильність, лояльність до телевізійного каналу, інтернет-площадки, компанії, виробника тощо – триває повсякчасно. Неостанню роль у цьому процесі серед арсеналу комунікаційних засобів відіграє реклама. Ефективність впливу рекламного повідомлення на потенційного споживача залежить від злагодженої дії багатьох складових ідеї, тексту, візуального ряду, каналу поширення рекламного повідомлення, часу виходу, звукового оформлення, дійових осіб тощо. Науковці проводять дослідження щодо визначення ефективності як рекламного повідомлення загалом, такі окремих його складових. Рекламний текст можна вважати однією із найдинамічніших платформ, що відображає найновітніші процеси, які відбуваються в будь-якій сфері суспільного розвитку. Таким чином, розвивається і мова рекламного тексту насичується неологізмами, вбирає в себе надмірну кількість просторіч, сленгу, професіона-лізмів, жаргонів, що часто позначається зниженням загальної мовної культури.
Кожен відомий працівник рекламної галузі, кожен копірайтер стверджує, що створюючи рекламне повідомлення, потрібно орієнтуватись на потенційного споживача, який купить товар, скористується послугою, порадить його іншому тощо. Звичайно, це вимагає бути наближеним до свого реципієнта, користуватись
Голік О. Лексика обмеженого функціонування в рекламній комунікації
Мова. Суспільство. Журналістика. доступною, зрозумілою для нього лексикою, термінологією, поняттєвим апаратом. Наприклад, більшість рекламних кампаній товарів, основним споживачами якиї є діти, підлітки, молодь, використовують сленгову лексику Дощ по барабану (реклама покрівлі, «Недецкий тарифный план (реклама мобільного оператора, Не дай себе засохнуть,
«Оторвись со вкусом», Дикий прикол. Попробуй на вкус!», «Вруби по новому, вишневому, (реклама напою, Все будет в шоколаде» реклама шоколадного батончика, «Суперупаковка – веселая тусовка,
«Отрывайся срочно! Старберст – это сочно!» (реклама цукерок,
«Кодак – Закадри» (реклама фотоапарату).
Нагадаємо, що сленґ – це міський соціолект, який виник із арґо різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в’язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти) як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю, поширена серед соціальних низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст Названі приклади, які є типовими для реклами товарів для підлітків та молоді, демонструють не лише основну рекламну ідею, алей відображають й інтелектуальний рівень аудиторії, ту картину світу, яким вона мислить, оцінює навколишнє середовище. Таким чином, розробникам реклами варто бути вкрай обережними, адже надмірне загравання із потенційними споживачами може призвести до деградації її мовної та загальної культури. На жаль, сучасні підлітки, перебуваючи більшість часу в мережі Інтернет, де спостерігається спрощення мовних форм, складаються сприятливі умови для розвитку сленгу, перетворюються для рекламодавців у специфічного споживача саме з позиції мовного підходу. Проте частіше, копірайтери обирають легший для себе легший шлях – скористатись сленгом, аніж надати зразки з дотриманням мовних норм. Жаргон – сукупність особливостей словника розмовного мовлення людей, пов’язаних певною спільністю інтересів [2, 74]. Жаргони, на відміну від професіоналізмів, мають відповідники в загальнонародній мові та професійній лексиці [3, 223].
Прикладами використання жаргону в рекламному тектсі є «Заменим ваше корыто на крутую тачку (реклама автомобіля, «Цивилизованный рынок.Отвечаю. Без базара» (реклама ринку, «Выпей в пятницу пивка для отрыва и рывка» (реклама пива, «Если трубам – труба, Вам поможет
“Левша”» (реклама фірми з продажу, прокату та установка труб).
Варто відмітити, що реклама з жаргонізмами найчастіше використовується в рекламних кампаніях не національного, а місцевого рівня. Проте, інколи рекламу із жаргоном можна побачити в рекламних кампаніях великих та серйозних організацій, наприклад банківських установ. Реклама «Очкуешь, товарищ? С наличкой тривожно Сделай же вклад в банке надежном!» є прикладом рекламного звернення СКБ- банку, яке, на жальне можна позиціонувати як високопрофесійну рекламу. Абсурдність ситуації ще й поглиблюється тим, що на візуально рекламне повідомлення супроводжується зображенням чоловіка пенсійного віку.
Просторічна лексика перебуває награні літературного вжитку і часто виходить за межі літературної мови. Сюди належать слова, перекручені, спотворені з погляду норм літературної мови слова з різко зниженими, експресивним забарвленням [2, Прикладами рекламних текстів з використанням просторіччя є Ай молодець, Мій може (реклама лікарських засобів, «Шейканемо, бейбі» (реклама напою Відомо, що сленг, жаргонізми, просторічна лексика зрідка вживаються у красному письменстві та публіцистиці, найчастіше як засіб негативної оцінки та мовної характеристики персонажів. На нашу думку, ця тенденція не завжди враховується розробниками реклами, приближення до своєї аудиторії шляхом уподобання специфічним мовним смакам частіше демонструє низько культурні, інколи аморальні зразки рекламних повідомлень. Реклама, яку деякі називають справжнім мистецтвом, і яка заполонила інформаційний простір, сильно впливає на формування особистості. Реклама, незважаючи нате, що є приватним комерційний проектом, повинна пам’ятати не лише про задоволення потреб споживача, алей про його виховання, втому числі й естетичне.
ЛІТЕРАТУРА
1. Сленг // Вікіпедія : вільна енциклопедія Електронний ресурс / сайт. – Режим доступа: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B5%D0%B
D%D0%B3. – Назва з екрану. Сучасна українська мова : підручник / ОД. Пономарів, ВВ. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.. ; за ред. ОД. Пономарева. – 2-ге вид, перероб. – К. : Либідь,
2001. – 400 с. Ющук І. П. Українська мова : підруч. для студентів філол. спеціальностей вищ. навч. закл. / І. П. Ющук. – К. : Либідь, 2004. – 640 с.
Голік О. Лексика обмеженого функціонування в рекламній комунікації
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016
Надія Горошкевич,
ст. викладач (м. Львів)
ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ АСПЕКТ ЯК ОБ’ЄДНАВЧИЙ
У ПУБЛІКАЦІЯХ РЕГІОНАЛЬНИХ ЗМІВ УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ
Засоби масової комунікації, зважаючи на доступність та масовий характер, відзначаються великим впливом на всі сфери суспільного життя. Вони формують ціннісні моделі суспільства, певним чином змінюють його картину. Адже саме ЗМІ здатні швидко охоплювати широку аудиторію, згуртовуючи або, навпаки, роз’єднуючи суспільство шляхом створення та розповсюдження в масову свідомість певних ціннісних норм, ідеалів, цінностей. В. Лизанчук відмічає, що мережа засобів масової комунікації – це один із трьох китів, на якому базується державна самосвідомість…».
Тому тема мобілізації ресурсного потенціалу мас-медіа в плані забезпечення єдності суспільства, цілісності держави, сьогодні постає надзвичайно актуально.
Засоби масової інформації впливають на формування національної свідомості, соціально-психологічний, духовний, культурний розвиток кожного громадянина шляхом закладення певних національних ідей, ціннісних орієнтацій та установок. Ретранслюючи, багато разів повторюючи по каналах ЗМІ, цінності та орієнтації засвоюються й закріплюються у свідомості людини, створюючи суспільні національні стереотипи. Формується національна свідомість, елементами якої виступають національна ідентичність, ідея та самосвідомість, мова, традиції, самобутність, пам’ять предків, мрія відродження нації, ментальність тощо. Акумуляція всіх елементів допомагає об’єднати націю і зміцнити державу. В процесі об’єднання визначальну роль відіграють засоби масової інформації, маючи можливість блискавичної ретрансляції єдиних національних ідеалів та духовних цінностей в державних масштабах. Велику роль в пропаганді національних ідей відіграють регіональні ЗМІ. Їх важливість неможливо переоцінити. Існує ряд переваг регіональних мас-медіа. Наприклад, короткий шлях до споживача інформації, швидкий зворотній зв’язок з аудиторією, встановлення діалогу, актуальність тем, можливість роз’яснити важливість дій регіональної влади, ступінь довіри тощо. Незважаючи на певні недоліки,
їх внесок в національну розбудову держави вагомий. Регіональні ЗМІ західних областей України чітко зорієнтовані на формування національної свідомості та національної ідентичності, збереження історичної спадщини та самобутності українського суспільства.
Олександр Градюшко,
канд. філол. наук, доц.
(м. Мінськ, Білорусь)
СТРУКТУРА НОВИННИХ ТЕКСТIВ
МЕРЕЖЕВИХ ВИДАНЬ БIЛОРУСI
Ринок мережевих видань у Республіці Білорусь характеризується високою насиченістю. Станом на 1 січня 2016 р. в країні зареєстровано
1590 друкованих засобів масової інформації (втому числі 723 газети та
823 журнали) [3, 4]. У сегментах республіканських ЗМІ проведені кардинальні структурні зміни. На базі газет «СБ. Білорусь-сьогодні» і «Звязда» створені збільшені інформаційні структури. Існуюча структурно-функціональна модель медіа трансформується. Пріоритетним напрямом роботи стає поширення контенту по різних каналах інформації, інтеграція медіа платформ (друкована, мережева, мобільна версія, аудіовізуальні ресурси).
Друковані ЗМІ стрімко втрачають свої тиражі. При розгляді ефективності мережевих видань ми орієнтуємося на дещо інші показники. Це кількість унікальних відвідувачів сайту за день, тиждень, місяць (один з головних параметрів, порівняно з загальною цифрою тиражу цитованість частота оновлення структура трафіку з різних джерел кількість переглянутих сторінок час перебування на сайті позиції в рейтингах (LiveInternet, Mail.ru); наявність профілів у соціальних мережах зручність перегляду на мобільних пристроях.
Кількість відвідувачів інтернет-порталу «СБ. Білорусь-сьогодні» становить до 50–60 тису день. Створено мобільний додаток sb.by для планшетів і смартфонів на базі платформи Android. Загальна кількість передплатників порталу в соціальних мережах перевищує
20 тис. У 2015 р. створена нова версія порталу газети «Звязда» zviazda.
by, яка відрізняється використанням сучасних технологій візуалізації фотогалереї, відеосюжети, інфографіка). До одного з найважливіших трендів розвитку мережевих видань ми можемо віднести візуалізацію, яка сприяє закінченню епохи текстів [4, 24].
Градюшко О. Структура новинних текстiв мережевих видань Бiлорусi
Мова. Суспільство. Журналістика. Користувачі інтернету часто не затримуються на веб-сторінці, нашвидку переглядають контент, «скануючи» сторінки в пошуках інформації, відшукуючи ключові слова, фрази та зорові орієнтири, не читаючи слово за словом, як раніше. Публікація новин в інтернеті вимагає, щоб все було чітко структуроване. Текст, призначений для розміщення в інтернет-ЗМІ, необхідно адаптувати для швидкого перегляду. Заголовки в провідних білоруських інтернет-виданнях якісно відрізняються від тих, що довгі роки були притаманні матеріалам радянських журналістів. Тепер до заголовків висуваються такі вимоги, як інформативність і стислість.
Якісні зміни сучасної медійної сфери призвели до суттєвої трансформації творчих методів і прийомів веб-журналістики. Одним з них стала також інтеграція з соціальними мережами. Користувачів першу чергу молодь, міняють інформаційні та розважальні сайти на соціальні мережі, які виступають для них головними джерелами новин
[1, 333]. Хтось взагалі не читає ЗМІ, задовольняючись переглядом своєї соціальної стрічки. Багато інтернет-видань створюють власні сторінки в соціальних мережах «ВКонтакте», Однокласники, Twitter, Facebook,
Instagram, YouTube, намагаючись знайти нові ефективні канали комунікації з аудиторією.
У якості успішного прикладу впровадження нових технологій у практику роботи ЗМІ Білорус можна привести сайт газети Гомельська правда gp.by, який у листопаді 2014 р. став інформаційнім порталом Правда Гомель. Згідно з сервісом статистики «Яндекс.Метрика», щодня його відвідує більше 8 тис. чоловік. У структурі трафіку 35% займають переходи з соціальних мереж, 29% – з пошукових систем, 25% – прямі заходи. З комп’ютерів сайт відвідує 52% аудиторії, 42% заходить з смартфонів і лише
5% з планшетів. Глибина перегляду становить 2,04 сторінки, а середній час, проведений відвідувачами на сайті, знаходиться в районі 2,5 хвилин.
Дедалі більше місця на сайтах займають фотографії, інфографіка, відесюжети [5, 65]. Сайт gp.by має на головній сторінці великі візуальні блоки, присвячені головним матеріалам. У цих блоках, які перебувають в полі зору користувачів на так званому першому екрані, матеріали розміщуються виходячи з їх важливості. Кожні 2–3 абзаци в тексті розбиваються фотографіями. Виникає необхідність в таких фахівцях, як мобільний журналіст, редактор інфографіки, редактор соціальних медіа, мультимедійний продюсер. Вони створюють нові формати подачі контенту (мультимедійна стаття, таймлайн, тест, колаж, текстова трансляція, відеосюжет, анімація і ін.).
Практика роботи інтернет-ЗМІ в останні роки все частіше демонструє той факт, що користувачу ніколи читати великі аналітичні матеріали. Перевагу інформаційних жанрів легко пояснити оперативність відіграє важливу роль у боротьбі за читача, він звертає увагу на заголовки публікацій, відшукує в матеріалі ключові слова та візуальні орієнтири. Пошуки нових форм подання контенту призводять до використання засобів виразності, багато з яких завдяки розвитку технологій з’явилися лише в останні роки. Візуальна інформація набуває все більшого поширення, порушуючи монополію тексту на передачу інформації в сучасній медіасфері.
До цих пір вважалося, що для матеріалів в мережевих виданнях оптимальним розміром був обсяг в один екран монітора, що відповідає
1500–2000 знаків, або близько 300–400 слів. Однак у інтернет-ЗМІ повертаються об’ємні авторські публікації, а аналітичні жанри журналістики стають більш жадані в сучасних мультимедійних форматах. Відродження аналітичних жанрів у медіасфері інтернету пов’язане з появою мультимедійних лонгрідів.
Портал Onliner.by останнім часом запустив ряд спецпроектів і циклових статей, що пропонують читачеві непросто читання, а цілий досвід переживання через різні способи проникнення в суть матеріалу. Зокрема, мова йде про спецпроект Оптимісти і Реальна Білорусь. Так, матеріал Курган біди. Історія бабусі-епохи», розміщенi на порталі
5 грудня 2015 р, набрав більше 67.000 переглядів. Публікація має обсяг
1300 слів, включає в себе 19 фотографій. Змістом і формою цей матеріал більше нагадує жанр нарису, який майже зник зі сторінок друкованих ЗМІ, але отримав нове життя в інтернеті.
Переваги цього нового формату візуалізації контенту в останні роки оцінили й українські інтернет-ЗМІ. Проект Новий час nvua.
net запустив рубрику «Лонгріди» у вересні 2014 р, яка має вже понад
60 матеріалів. Наприклад, у січні 2015 р. з’явилися проекти Наш
Сталінград», Чим був і чим не був Майдан, Людина слова, Підсумки року 14 подій, які змінили світ. На відміну від інших видань, які використовують цей формат, Новий час обіцяє поповнювати розділ лонгрідів з завидною регулярністю. Майже щодня читачі зможуть знаходити там нові матеріали.
Перехід аудиторії зі стаціонарних комп’ютерів на ноутбуки та смартфони призвів не тільки до появи нових форматів сайтів і додатків, алей вплинув на принципи створення журналістських матеріалів [2, 142]. На екранах смартфонів поміщається менше інформації, ніжна екранах
Градюшко О. Структура новинних текстiв мережевих видань Бiлорусi
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016
комп’ютерів або ноутбуків. Це призвело до трансформації заголовків і текстів. На екрані смартфона читач здатний зберігати концентрацію уваги порівняно недовго. У середньому це 1000–1300 знаків, або десь три невеликі абзаци. У зв’язку з цим одним з нових форматів контенту в мобільних інтернеті стали цифри, списки, рейтинги.
Присутність інтернет-ЗМІ в мобільному веб-просторі можлива в таких форматах, як адаптивний дизайн, мобільна версія сайту та мобільний додаток. Окремі сайти (наприклад, zviazda.by) вже встигли адаптуватися до типу пристрою, з якого здійснюється доступ до сайту. Інші (зокрема, sb.by) досі не оптимізовані під перегляд з таких пристроїв. Деякі (наприклад, nn.by) мають окрему мобільну версію. Що стосується мобільних додатків, то їх створили далеко не всі білоруські ЗМІ.
Потенціал нових комунікаційних платформ використовується в Білорус не завжди ефективно. Загалом українські інтернет-видання слід визнати більш інтегрованими з соціальними мережами, ніж білоруські. Виявлено, що на сучасному етапі освоєння веб-простору далеко не у всіх редакцій ЗМІ Білорусі є чітке уявлення про лінію поведінки в інтернеті та загальноприйнята успішна стратегія функціонування. Існуючі концепції сайтів не завжди можуть вважатися успішними і такими, що відповідають сучасному рівню розвитку інтернет-ЗМІ. Причинами цієї ситуації є як небажання керівників низки білоруських редакцій міняти напрацьовані десятиліттями творчі підходи, такі відсутність молодих кадрів, підготовлених для роботи в інтернет-виданнях.
ЛІТЕРАТУРА
1. Градюшко О. О. Потенціал соціальних мережу контексті функціонування сучасних регіональних інтернет-ЗМI України та Білорусі / О. О. Градюшко // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. – Випуск 40. – Львів,
2015. – С. 333–339.
2. Коноплев Д. Э. Закат десктопов: как мобильные медиа меняют медиа и их аудиторию / Д. Э. Коноплев // Вестник Челябинского государственного университета. – 2015. – № 5 (360). Филология. Искусствоведение. Вып. 94. – С. 142–145.
3. Справочно-аналитическая информация о деятельности отрасли СМИ и печати в 2015 году / отв. за вып. Е. С. Павлова. – Минск, 2016. – 136 с. Тулупов ВВ. О судьбе традиционной прессы / ВВ. Тулупов // Журналистика в 2015 году. Информационный потенциал общества и ресурсы медиасистемы.
Сборник материалов междунар. научно-практ. конф. – Москва : МедиаМир; Факультет журналистики МГУ имени М. В. Ломоносова, 2016. – С. 24–25.

33 5. Чабаненко М. В. Інтернет-ЗМІ як складова частина системи засобів масової інформації України монографія / М. В. Чабаненко. – Запоріжжя : ЗНУ, 2011. – 183 с.
Ольга Гресько,
канд. філол. наук, доц. (м. Київ)
МОВНА КУЛЬТУРА КОМУНІКАЦІЇ
В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
Динамічний розвиток соціальних мереж як засобу комунікації в інформаційному суспільстві поступово змінює культуру спілкування. Спочатку процес трансформації відбувається онлайн, а згодом впливає і на спрощення стилю усного і письмового мовлення, манери подачі інформації на побутовому і навіть професійному рівні. Інструментом комунікації в соціальних мережах виступає не лише мова у вигляді тексту або звукового файлу, ай зображення, відео, адже візуалізація контенту є однією з тенденцій соціальних комунікацій ХХІ ст.
Дотримання норм усної та писемної літературної мовив онлайн- комунікації є неприроднім і дивним серед чисельної спільноти Інтернет користувачів у всьому світі. Однак майстерне володіння мовою, вишуканість у формуванні думок, вміння казати правду за допомогою приємних слів, а також свідоме впровадження культури мовив мережевому спілкування – це мистецтво, яке завжди цінує, поважає і навіть потребує масова аудиторія.
Мультимедійні компоненти становлять основу масово-інформа цій- ної діяльності сучасної людини, яка активно використовує доступний і простий комунікаційний інструмент сьогодення – соціальні мережі. Це – соціальна структура, утворена індивідами або організаціями, що відображає розмаїті зв’язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомстві закінчуючи тісними родинними зв’язками. Уперше термін було запропоновано в
1954 р. Дж. А. Барнесом Цифрова епоха спрощує текстове повідомлення, що в електронному форматі поширюються у вигляді знаків, зображень, символів, кодового малюнку на зразок смайлів або універсальних цифрових зображень, що вбудовані в технічний пристрій. Це явище набуває глобального масштабу, адже сучасна теорія соціальних комунікацій, окрім класичної моделі спілкування віч-на-віч, передбачає мережеву комунікацію.
Гресько О. Мовна культура комунікації в соціальних мережах
Мова. Суспільство. Журналістика. Наука про знаки і знакові системи – семіотика – допомагає зрозуміти процес сприйняття й осмислення візуальних явищ. З її погляду, знаком може бути що завгодно, яке символізує чи позначає щось інше, тобто частина комунікативного процесу здійснюється непрямо, а опосередковано, з використанням різноманітних знаків. Ч. Пірс розрізняє три типи знаків зображення, покажчики та символи. Зображення – це знак, який повністю відбиває предмет або має близьку подібність із ним. Їх легко інтерпретувати. Покажчики логічно пов’язані зоб єктом, на який вони вказують. Значення символів має умовний характер. Тобто символ та його значення не пов’язані логічно, їх треба збагнути [2, Уроці користувачі соціальної мережі Facebook отримали нові можливості відображати свою реакцію на зміст повідомлення у вигляді додаткових позначок, що символізують радість, сум, здивування тощо. Надмірне виробництво інформації у ХХІ ст. призводить до спрощення формату текстового повідомлення. У разі використання візуальних і семіотичних засобів комунікації відбувається заощадження часових, просторових, людських ресурсів як на етапі виробництва, такі споживання інформаційного продукту.
Однією з особливостей візуальної комунікації в сучасному контексті є повернення до первинних джерел передавання інформації, в основі яких закладено невербальне, довготривале повідомлення про особливості сьогодення, внутрішній і навколишній світ людини тощо. Найдавніший засіб невербальної комунікації – танець. Для первісних людей, які повністю залежали від природи і відчували себе невід’ємною частиною навколишнього світу, жест, рух, танець були першими засобами спілкування, що виникли задовго до мови, писемності та навіть музики. З давніх-давен танцювальна культура базується на провідних світоглядних основах кожного народу.
Ритуальні танці виконували функції збереження набутого племенем життєвого досвіду і передачі його підростаючому поколінню [3, 50]. Тепер ця функція належить ЗМК. Як єдність фізичного й духовного танець і сьогодні уособлює універсальні засоби виразності передавання інформації. Наприклад, з обранням уперше в історії США темношкірого президента у 2008 р. Барака
Обами планетою прокотилася хвиля невербальних привітань. Жителі двох маленьких японських містечок із однойменною назвою
Обама танцювали традиційні гавайські танці, адже новообраний американський президент народився на Гаваях.
Первісні люди не вміли писати, але знайшли спосіб вираження думок і почуттів. Сучасна ж людина свідомо обирає спрощені форми, до того ж, звикає зловживати лайливою лексикою в мережевому спілкуванні, що становить загрозу насамперед для неї самої. Забруднена мова, порожні балачки, беззмістовні повідомлення є головними перешкодами на шляху духовного і матеріального розвитку. Народна мудрість нагадує Як говорите, такі живете, адже гармонія людського буття твориться у міцному взаємозв’язку розум-мова-тіло-душа. Як прояв життєвої сили мова має надзвичайно потужну енергію на щодень і може моделювати майбутнє. Саме мова – слова, речення, вислови – регулює той енергетичний струмочок, що живить і надає сили кожній особистості, суспільству, світові.
Емоційно-психологічна складова соціальних комунікацій, а також наслідки висвітлення подій як надмірно позитивного, такі негативного змісту мають бути враховані професійними медіа під час творення медійного контенту, що поширюється за допомогою соціальних мереж.
Особливість новинної онлайн-журналістики полягає в постійному оновленні інформації. Праця над текстом вимагає точності, терпіння і може непомітно для автора перетворитися на безперервний потік новин. Більшість онлайн репортерів обирають логічний і лаконічний стиль викладу, дотримуються хронології подій, щоб легше було додавати нову інформацію. Завдяки коротким, але змістовним і насиченим фактажем реченням, обсяг тексту онлайн-журналістики зменшується, форма подавання матеріалу набуває новаторських і експериментальних ознак. З усіх можливих мультимедійних компонентів текст найменше здатен привернути увагу мережевого користувача, тому написанню журналісти приділяють найбільшу увагу. Час, витрачений на обробку текстового повідомлення, прямо пропорційний заощадженому часові споживача. Довгі історії онлайн відволікають і втомлюють, тому типовою ознакою онлайн-журналістики є яскраві кольори, стильне оформлення і оригінальне подавання.
Мультимедіа не обмежує обсяг тексту, однак надто тривале і глибинне занурення через численні гіперпосилання може втомити аудиторію. З одного боку, клікабельність матеріалу – тобто натискання на посилання, гіперпосилання, фотогалерею і т. п. спонукає користувача до інтерактивності. З іншого – у кіберпросторі дуже легко загубитися і не знайти зворотний шлях до первинної інформації.
Для більш реалістичного відтворення події автори мультимедійних пакетів усе частіше використовують аудіосупровід, що дозволяє
Гресько О. Мовна культура комунікації в соціальних мережах
Мова. Суспільство. Журналістика. створити ефект присутності, достовірно передати природню атмосферу. Додавання інтершуму, музики, оповідання, підкастів та інших звукових ефектів створюють радіоверсію матеріалу, що набуває все більшої популярності серед користувачів. Приданому виді передавання інформації за допомогою образно-стильових засобів у слухачів активізована внутрішня уява і вони умовно перед очима малюють картини, що базуються на їхніх асоціаціях, попередньому досвіді тощо. Звук може бути як інтегрованим компонентом, такі самостійним матеріалом у вигляді звукового кліпу або посилання на інший аудіосайт.
Сучасні технічні можливості дозволяють запис звуку і одночасне його відтворення онлайн. Тому тепер однією із професійних звичок і репортерських навичок є вміння працювати в прямому ефірі вести інтерв’ю або брати коментар із першої спроби, що не потребує монтажу і додаткового редагування. Ведучим, журналістам, кореспондентам, репортерам, які працюють у кадрі, варто враховувати особливості невербальної комунікації, адже манера поведінки під час прямого включення або записаного заздалегідь стенд-апу може передати набагато більше інформації, а також відтворити дійсну атмосферу події. До того, професійні комунікатори і є, і будуть носіями еталону, впливовими учасниками комунікаційного процесу, які поширюють мовну культуру в інформаційному суспільстві.
В системі соціальних комунікацій формується нова мовна культура.
По-перше, відбувається трансформація тексту в символи зловживання лайливою лексикою онлайн стає масовою звичкою і навіть нормою в соціальних мережах, що небезпечно для загальної культури і здоров’я суспільства. По-друге, аудіовізуальні форми комунікації переважають над іншими і спрощують модель передачі даних і спілкування, де текст стає найслабшим з усіх компонентів повідомлення. По-третє, в умовах надмірного виробництва інформації людство не встигає повною мірою її споживати, що призводить до мінімізації у журналістиці та масовій комунікації лише фактаж, без зайвих коментарів і довгих текстів. Завдяки висвітленню подій нарівні професійної та громадянської журналістики фактичний матеріалу випусках новині реакція на нього в соціальних мережах зрозумілий, однак бракує логічних пояснень з елементами доступної аналітики авторитетних авторів, які дбають і поширюють мовну культуру в суспільстві.
ЛІТЕРАТУРА
1. Соціальна мережа Електронний ресурс // Вільна енциклопедія Вікіпедія
: сайт. – Режим доступу http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86

37
%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1
%80%D0%B5%D0%B6%D0%B0 2. Квіт С. Масові комунікації : підручник / Сергій Квіт. – Київ : Вид. дім
«Києво-Могилянська академія, 2008. – 206 с. Корольова Е. Ранние формы танца / Е. Корольова. – Кишинев : Штиинца,
1977. – 215 с.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал