Мова. Суспільство. Журналістика




Сторінка2/13
Дата конвертації08.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
я побачила, коли з фотоапаратом вирішила прогулятися нещодавно звільненим Слов’янськом» (День. – 2014. –
29 серпня У самій Семенівці – тиша. Так, тут будинки розбиті вщент, однак це не Сталінград, як порівнювали російські медіа. Ми вийшли біля одного з них, щоб сфотографувати. Жінка на велосипеді побачила мене й злісно фиркнула Фотографуйте фотографуйте, нехай усі бачать, що українська армія з людьми зробила (День. – 2014. – 29 серпня).
Завдяки категорії репортерського я автор повідомляє читачів, що він як учасник (очевидець) події відповідає за достовірність викладених фактів, що всі відображені події в документально точних і яскравих подробицях − це результат того, що він побачив, почув, відчув. Використовуючи категорію авторського я, репортер створює певний емоційний настрій, надає тексту різноманітних стилістичних відтінків. Отже, репортаж на військову тему, який у зв’язку з продовженням війни на Донбасі дедалі частіше трапляється на сторінках сучасної періодики, справедливо можна вважати одним із найефективніших жанрів журналістики, оскільки він поєднує у собі переваги оперативної передачі інформації з авторським способом відображення. Характерні особливості жанру – оперативність, динамічність, наочність того, що відбувається, активно діюче авторське Я, яке допомагає створювати ефект присутності, дає можливість читачу разом із репортером бачити
і відчувати подію. Для відображення об’єктивної реальної картини дійсності, для створення ефекту наочності військовий репортер має не тільки ділитися з читачами своїми думками, враженнями, хвилюваннями, алей обов’язково має контактувати з учасниками події. Наявність суб’єктивного начала не суперечить документальній основі репортажу, а, навпаки, сприяє більш глибинному осмисленню об’єктивних сторін описуваної події. Авторське Я співвідноситься з особливостями індивідуального стилю репортера, зі специфікою його суто особистісного світосприймання. ЛІТЕРАТУРА. Галлер М. Репортаж : навч. посібник / за загал. ред. В. Ф. Іванова. – К. : Академія Української преси, Центр Вільної Преси, 2011. – 348 с. Шевченко Л. Ю. Мовні засоби активізації сприймання газетного тексту (на матеріалах газети Україна молода 2007-2011 рр.) / Л. Ю. Шевченко // Стиль і текст : науковий збірник / Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. – К, 2011. – Вип. 12. – С. 57–67.
3. Гаврилюк І. Образні мікросистеми в журналістському тексті : специфіка функціонування : автореф. дис. канд. наук із соціал. комунікацій : спец. 27.00.04 – теорія та історія журналістики / І. Гаврилюк. – Запоріжжя : Б.в., 2008. – 20 с. Шевченко В. Концепція візуалізації журнального контенту в системі наукових поглядів у галузі соціальних комунікацій : автореф. дис. д-ра наук із соц. комунікацій : спец. 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій
/ В. Шевченко. – К. : Київ. нац. унт ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики,
2014. – 32 с. Жадько В. Журналістика та основи редакторської майстерності : навч. посіб. / В. Жадько. – К. : Знання, 2012. – 271 с. Гриценко О. Основи теорії міжнародної журналістики / О. Гриценко, В. Шкляр. – К. : ВПЦ Київський університет, 2002. – 304 с.
Тетяна Бондаренко,
канд. філол. наук,
докторант (м. Київ)
ПІСЛЯСМАК МОВИ ВІЙНИ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР
У період гібридної війни, що переживає нині Україна, журналісти відчули брак знань не лише про суто технологічні аспекти підготовки Бондаренко Т. Післясмак мови війни соціолінгвістичний вимір
Мова. Суспільство. Журналістика. текстів, ай про мовне наповнення матеріалів, добір коректних лексем для відображення жорстоких реалій. Дослідники В. Іванов, О. Совенко, О. Волошенюк стверджують, що інформаційний простір стає додатковим гравцем у фактологічному, інтерпретаційному протистоянні суб’єктів. Від правдивості, точності й об’єктивності поданої інформації залежить самовизначення, ідентифікація та тлумачення подій громадянами, їхня подальша стратегія дій [2, У наукових розвідках, на онлайн-платформах ідеться проте, що мова ворожнечі, війни, ненависті, вербальна агресія, до яких нерідко вдаються ЗМІ, породжують консцієнтальну війну, що покликана деформувати свідомість. Згідно з визначенням політолога А. Колодій, консцієнтальна війна (лат. conscientia – свідомість, сумління) спрямована на ураження свідомості, руйнування ідентичності, а також здатності людини до самоідентифікації. Основною зброєю в консцієнтальній війні вчені називають мову. Як слушно зауважує лінгвіст С. Жаботинська, саме за допомогою мови комунікаційне середовище зазнає дезінтеграції й примітивізації, чому сприяє поширення через ЗМІ необхідних текстів. Мова бере участь у досягненні двозначної мети консцієнтальної війни – зруйнувати старий і сформувати новий світогляд [1, Серед актуальних наукових питань дослідницької уваги потребує проблема сприйняття й витлумачення медіааудиторією лексичних новотворів, продукованих і транспонованих у ЗМІ, оскільки лексичні інновації, створені сторонами-ворогами, володіють особливою силою, що уражає [1, 3]. Нині існують передумови для дослідження особливостей відлуння мови війни в соціумі, розроблення мовних інструментів риторики миру, корекції індивідуальної й колективної картин світу, окреслення поведінкових орієнтирів суспільства. На наш погляд, цю проблему можна розв’язати, зокрема, через попереднє проведення асоціативного експерименту, аналіз отриманих суб’єктивних реакційна слова-стимули та формулювання висновків.
Проблемі мовної толерантності присвячено студії С. Авраменко, Ф. Бацевича, С. Єрмоленко, Н. Гуйванюк, Л. Масенко, О. Пономарева, О. Сербенської та ін. Агресія в медійному дискурсі поставала предметом вивчення в працях вітчизняних і російських дослідників В. Іванова, О. Волошенюк, Ю. Джибладзе, Й. Дзялошинського, О. Євтушенко, Л. Єніної, Л. Єрмакової, С. Жаботинської, О. Колодій, В. Салимовського, А. Севортьян, О. Совенко, О. Сухомлин, А. Шаргородської та ін. Зазначимо, що питання коректності висловлювань у ЗМІ активно
обговорюють не лише в наукових колах, ай нарізних фахових майданчиках у мережі (див. веб-сторінки громадських і державних організацій «Телекритика», Національна спілка журналістів України, Інститут масової інформації, Академія Української Преси та ін.). Сутність, технології й методику проведення асоціативного експерименту вивчали як зарубіжні, такі вітчизняні психологи, соціологи, лінгвісти Т. Баранова, Дж. Дізе, Т. Дридзе, Х. Кант, Ю. Караулов, Л. Корновенко, А. Лурія, В. Мусієнко, Ч. Осуд, А. Розанова, О. Сурмач, Д. Терехова, Н. Уфімцева). Наукове зацікавлення становлять розвідки, присвячені описові асоціативних зв’язків у різних асоціативно-семантичних полях на матеріалах ЗМІ (К. Коротич, Є. Кузнєцова та ін.).
Для вивчення ставлення аудиторії до мови війни проведено вільний асоціативний експеримент, тобто застосовано методику досліджень мовних реакційна слова чи сполуки (стимули, що виявляє тимчасові рефлекторні зв’язки відчуттів, почуттів, образів, понять і їхніх позначень у ментальному лексиконі носіїв мови для конструювання мережі асоціацій у свідомості індивіда й етносвідомості» [4, 42–43].
Інформантам (ста студентам університету, чоловічої й жіночої статті, вік 19–23 роки) був запропонований перелік слів-стимулів, зазначених нижче, що дало змогу з’ясувати найбільш частотні реакції.
Зафіксовані лексичні інновації представлено удвох дискурсивних планах ми про них і вони про нас. Групу ми про них утворюють лексеми кремлівські валянки, москаль, ПТН-ПНХ, Путлер, даун- басівець, донбасятина, лугандонівець, луганда-фюрер, кацапський прихвостень, ватники, московський карлика групу вони про нас
– недонарод, київська хунта, найманці Америки, майдануті, жидо- бандерівець, поцреоти, укропи, салоїди, щеневмерлики. Уході аналізу асоціативного ряду, запропонованого респондентами, підсумовано, що висловлюваннями про них і вони про нас мають лише негативне значення, натомість у сприйнятті групи слів вони про нас трапляються позитивні асоціації, попри іманентні негації, як-от:
«поцреоти» – патріоти «укропи» – народ щирі українці красавчики; герої люди із Західної України радикально налаштовані націоналісти партія «Укроп»; повстанці бійці добровольчого батальйону опір ми патріотично налаштоване населення. Повністю позитивне асоціативне поле отримано як реакцію на слова «салоїди, щеневмерлики»: народ щирі українці люди, які обожнюють їсти сало ми патріотичні українці патріоти українські захисники передової борються за незалежність вимагають свою свободу. Поданий асоціативний ряд засвідчує такі Бондаренко Т. Післясмак мови війни соціолінгвістичний вимір
Мова. Суспільство. Журналістика. ціннісні вектори аудиторії, як щирість, патріотизм, свобода, демократія, незалежність.
Аналіз низки суб’єктивних реакційна виокремлені слова-стимули спонукали до опису асоціатів утрьох площинах у вимірі пізнання, що дає змогу зробити висновок проте, як аудиторія тлумачить пропоновані в ЗМІ слова в аспекті оцінювання, який допомагає з’ясувати, як респонденти ставляться до мови війни у річищі сформованої чи прогнозованої поведінки людей. Такий підхід уможливив характеристику дібраного фактичного матеріалу за поданими нижче асоціативними рядами, що мають здебільшого негативну конотацію) Асоціація з неосвіченими людьми, низьким рівнем інтелектуального розвитку, що допомагає відобразити різке протиставлення України й Росії, українців і росіян, громадян української держави, які підтримують політику однієї з названих країн (кремлівські валянки – тупість тупі росіяни дураки; примітивно «даун-басівець» – тупі донецькі люди, які щиро вірять Росії несвідомі жителі Донбасу неадекватні) Асоціація з громадянами України, які проживають переважно на Сході держави й підтримують політику Росії, прагнучи приєднання до сусідньої країни «даун-басівець, донбасятина» – люди, які підтримують
ДНР; люди, які живуть в Україні і хочуть в Росію «лугандонівець,
Луганда-фюрер» – українофоби переселенці з ЛНР».
3) Асоціація з відомими історичними постатями, які уособлюють диктаторський тип правління, жорстокість, світове зло. Зокрема, зафіксовано численну кількість асоціатів до слів-стимулів «Путлер» Путін подібність до Гітлера дуже влучна назва окупанта жорстокий диктатор, який не пошкодує ні душі) Асоціація із сучасними персоналіями – із політичними російськими діячами, журналістами, які обстоюють антиукраїнську позицію (кацапський прихвостень – «Жириновський, Кисельов»;
«Путлер» – Путін, президент РФ, з українськими політиками, які підтримують політику Росії (кацапський прихвостень – «Янукович») або яким громадянине довіряють, критикуючи їхні дії та акцентуючи на єврейському походженні («жидо-бандерівець» – «Коломойський,
Черновецький, Порошенко, Яценюк, Турчинов»), загалом із сучасною українською владою (київська хунта – проукраїнське керівництво влада, яка, на думку росіян, незаконна злочинці столичні багачі) Асоціація з однією або з кількома людьми, які уособлюють усю країну та її поведінку (кремлівські валянки – політики Кремля Путіні вся його команда»).

19 6) Асоціація із журналістами (здебільшого – із російськими, які неправдиво інформують населення, пропагують політику Росії кацапський прихвостень – журналіст російського ТБ танцює під дудку кацапів найманці Америки – брехливі ЗМІ маразм російських ЗМІ.
7) Асоціація з патріотизмом, національними цінностями найманці Америки – клас бійці АТО обстоюють права й вольності»;
«майдануті» – учасники Майдану, учасники Революції Духу наші борці за незалежність) Асоціація-засудження, що демонструє зневажливе ставлення до зрадників, людей, які не є патріотами, не знають своєї історії, мови, вірять у російську пропаганду, загалом до росіян та ін.: «недонарод» –
«недолюди, щось обмежене недо нація, яка не знає своєї історії
«поцреоти» – несправжній патріот тітушки».
9) Асоціація з прорадянським стилем мислення (кремлівські валянки – кремлівські люди, які мислять не так влада СРСР-сівської закалки, що перебуває в Кремлі) Асоціація, породжена ксенофобними стереотипами та побудована на антитезах свій – чуже, добро – зло москаль – алкоголь, алкаші ватники ‒ алкоголіки) Асоціація з розвагами, народною словотворчістю, що має здатність швидко поширюватися в комунікаційному просторі «ПТН-
ПНХ» – «ла-ла-ла; добра, файна абревіатура хочу чути популярна серед українців абревіатура народна пісня гасло, хіт «Путлер» – ганебна кличка російського президента «донбасятина» – «ковбасятина»).
12) Асоціація з маленьким зростом, як-от: москаль – хитре маленьке безграмотне створіння московський карлик – Карлик Ніс, що сидить у червоній вежі мала людина з Москви.
13) Асоціація з хворобою, психічними розладами («даун-басівець» – нове звучання хвороби Дауна»; «лугандонівець» – «даун»; «майдануті» – схиблені новий вид психічного захворювання) Асоціація з відчуттями (кремлівські валянки – негативно не вживаю нейтрально фу; холод неприємні слова позитивно, бо це правда москаль – позитивно «чьотко», подобається) Асоціації-«побажання», що часто є неетичними, некоректними, лайливими, нецензурними або, навпаки, евфемізованими, прокльони
(«Путлер» – щоб він здох, хочу чути про нього в кримінальній хроніці путінська морда ПНХ»; «ПТН-ПНХ» – чарівне прохання до Путіна не лізти в справи, які йому не слід. Бондаренко Т. Післясмак мови війни соціолінгвістичний вимір
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016 16) Індивідуальні асоціації, що не мають безпосереднього зв’язку з лексичним значенням пропонованого слова-стимула або з його дериваційною моделлю (москаль – щавель, «поцреоти» – якісь поросята, такі маленькі і їх багато «донбасятина» – «м’ясо з Донбасу київська хунта – хтось у Києві, хто ходить у хутрі) Відсутність асоціацій через незнання семантики слова-стимула київська хунта – не знаю, як пояснити найманці Америки – навіть не чув таких»).
Унаслідок опитування (Чи хочете Ви чути або читати такі слова в ЗМІ) отримано переважно заперечні відповіді. Основні меседжі респондентів стосовно бажання / небажання сприймати мову війни можна умовно поділити на кілька груп відповідно до таких акцентів) загальні моральні принципи, усталені в суспільстві (Мир має бути без агресії) професійні норми журналістики (Це неетично, непрофесійно, попри відносини з сусідньою країною) жанрова диференціація (У новинах – ні, якщо розважливий формат – під відповідальність редакції) розмежування за національним критерієм (Хай Росія використовує, що хоче, а ми будемо вихованими коректними. Ми благородна нація. Виявлено поодинокі відповіді, зміст яких засвідчує прагнення аудиторії розважитися, пограти словами, намагання знайти позитив навіть у негативних речах (Чому біні, це весело, скільки можна плакати Москаль, Путлер, Укропи, щеневмерлики цілком підходять для ЗМІ. Серед результатів опитування зафіксовано лише одну відповідь, що засвідчує індиферентне ставлення до подій у країні та до мовного контенту в медіа (Мені все одно. Загалом респонденти мають сформовану позицію, чітку картину світу, демонструють посилене зацікавлення до ЗМІ.
Отже, проведений асоціативний експеримент дав змогу з’ясувати, що мова війни, транспонована в медіа, має різний спектр відлуння в суспільстві від незнання семантики слів до різного їх тлумачення за широкими асоціативними рядами. Зафіксовані асоціати доводять панування культу агресії, ворожого ставлення людей яку середині країні, такі поза її межами. Самозахисною реакцією соціуму вважаємо почасти іронічне ставлення до мови війни, спроби обіграти реалії, запропонувавши для них лексичні новації. Важливий висновок небажання аудиторії сприймати мову війну, які власне війну, що має
спонукати до пошуку шляхів порозуміння та корекції соціальної поведінки за допомогою ЗМІ.
ЛІТЕРАТУРА
1. Жаботинская С. А. Язык как оружие в войне мировоззрений. Майдан – антимайдан : словарь-тезаурус лексических инноваций [Электронный ресурс / С. А. Жаботинская. – Режим доступа : http://uaclip.at.ua/zhabotinskaja-jazyk_kak_
oruzhie.pdf.
2. Іванов В. Ф. Війна у медіа та медіавійна : експертна оцінка різних аспектів висвітлення воєнних подій на Сходів українських медіа (вересень 2014 р) Електронний ресурс / В. Ф. Іванов, ОС. Совенко, О. В. Волошенюк. – Режим доступу : http://www.aup.com.ua/uploads/Reliz_Media_War_Oct_14.pdf.
3. Колодій А. Про консцієнтальну війну і тверезий глузду ставленні до влади Електронний ресурс / А. Колодій. – Режим доступу : http://political-studies.
com/?p=1311.
4. Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с.
Зоряна Годунок,
канд. філол. наук, ст. викладач
(м. Острог Рівненської обл.)
ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ СВОГО Й ЧУЖОГО В КАРТИНІ СВІТУ,
РЕПРЕЗЕНТОВАНІЙ ЗАМІТКАМИ ПРО АТО
На сьогодні самоочевидним фактом є те, що кожна медіа-редакція має свою редакційну політику й утверджує свою ідеологічно- ціннісну систему, яка певним чином коригує індивідуальну картину світу реципієнта. Журналістські тексти, незалежно від типу ЗМК, здобуваються на велику кількість різних типів засобів упливу – 1) щоб залучити вибагливу, самостійну аудиторію 2) щоб утримати її 3) щоб витворити ту картину світу, яка вигідна власне ЗМІ, що, у зв’язку з тим, що українські медіа є радше політичними, аніж економічними проектами Г. Почепцов, С. Кравченко), воліє так структурувати картину світу реципієнта, щоб це відповідало інтересам третіх сторін – напр., своїх власників. Водночас на сьогодні в умовах фактичної інформаційної війни є потреба цю картину світу, яка, зрозуміло, еклектична, нецілісна, перетворювати в певну ідеологічну цілість, яка може утримувати в собі
Годунок З. Засоби творення свого й чужого в картині світу, репрезентованій замітками про АТО
Мова. Суспільство. Журналістика. індивідуальну й масову свідомість шляхом ідентифікації індивіда з НАШИМ світом у протиставленні світу чужому. Ідентифікація є одним із ключових формантів картини світу. Серед досліджуваних ЗМК сайти 5 Каналу, Каналу 24, Espreso-
TV, та каналу 112. Це новинні, найперше інформаційні ЗМК, головне завдання яких полягає в інформуванні аудиторії щодо поточних подій. Так, 5 Канал – Перший всеукраїнський інформаційний – акцентує безсторонність як пріоритету висвітленні новин «Безсторонність – це одна з основних цінностей, яка поширюється на всі програми та служби Корпорації. Ми маємо об’єктивно та неупереджено висвітлювати спірні теми […]» [4]. Канал 24 – перший український цілодобовий новинний канал – утверджує подібні принципи роботи Наша місія – оперативна, об’єктивна та незаангажована подача новин […]» [5]. Канал
112 – Інформаційне агентство 112.ua – позиціонує себе так Головний принцип роботи Інформаційного Агентства 112.ua – незалежність,
неупередженість, подача виключно перевіреної інформації [7]. Канал
Espreso теж акцентує увагу на прерогативі подавати якісну новинну інформацію [6] (виділення наше – З. Г.).
Однак проведений аналіз лексико-синтаксичного, стилістичного та структурного архітектонічного та композиційного – рівнів текстів коротких інформаційних заміток на тему проведення АТО на сході України дає можливість стверджувати, що жанр, який за світовими стандартами журналістики (напр., редакційні принципи BBC) і за науковим осмисленням його функціонування осмислюється як такий, що виключає можливість авторської / редакційної присутності (напр.., І. Аньєс), натомість, повною мірою її репрезентує.
Об’єктом нашого дослідження є короткі інформаційні замітки, які розміщені на новинних інтернет-ресурсах 5 Каналу, Каналу 24, Каналу
112 та Espreso й окреслюють воєнно-політичний новинний дискурс проведення АТО на сході України. Предметом нашого дослідження є текстуальні (найперше лексико-синтаксичні) засоби впливу на аудиторію.
Як указує Г. Почепцов, інформація ніколи не буває нейтральною, разом із нею здійснюється її інтерпретація, яка формує картину світу [1]. Структурними елементами картини світу, її іманентами, ми визначаємо поняття самоідентифікації, в нашому випадку, зрозуміло, повинно йтися про самоідентифікацію групову – як формується в наративі, репрезентованому новинним воєнно-політичним дискурсом, образ МИ, що протистоїть опозиційному образові ВОНИ.
Ідентифікація групи МИ відбувається через постійне протиставлення себе іншій групі, однак попри тривалий період конфлікту Іншого все ж визначити у ЗМК украй важко. Звернемо увагу, що Інший (ВОНИ) тлумачиться через використання понять терористи, бойовики, ворог, противник, загарбники, окупанти – в офіційних повідомленнях прес- служби АТО чи інших офіційних осіб, які мають повноваження таку інформацію надавати бойовики, терористи – часто у ЗМК. Однак коли йдеться про означення щодо цих понять (головно – бойовики та терористи як найчастотніші ідентифікатори ВОНИ в аналізованих замітках, тлумачення постає невиразним. Може йтися про проросійських – очевидно, громадян України, українців, однак поняття українці чи українські щодо бойовиків чи терористів ніколи не вживаються, щоб цілком виключити їх із семантичного поля наше. Частим означенням до відповідних понять є російські відбувається протиставлення за національною ознакою, що неминуче призводить до повного ототожнення ворога і росіян, а не ворога і Росії як держави.
По-іншому звучить конструкція контрольовані Росією бойовики, регулярні Збройні сили Росії спільно з терористами, Російська Федерація і підконтрольні їй бойовики, які доволі часто реалізуються на Espreso. Ще одне означення, яке остаточно заплутує реципієнта, – російсько-терористичні (напр., війська, тому що охоплює, по суті, різні семантичні поля. При цьому всі наведені номінації сприймаються в аналізованих текстах як контекстуальні синоніми.
Важливо, що така невизначеність того, хто є ВОНИ, спричиняється до думки, що й МИ як певна ідеологічна / ідейна цілість теж може лишатися невизначеною. Фрейм МИ в аналізованих текстах формується концептами бійці, військові, військовослужбовці, рідше – воїни, герої (частіше Канал 24, 5 Канал. Під час вільного асоціативного експерименту, проведеного упродовж січня в соціальній мережі ВКонтакті (близько
80% респондентів – це жителі західних областей України (Рівненської, Волинської, Хмельницької, Тернопільської, які, за П. Іванишиним, представляють націоцентричний західноукраїнський аксіологічний тип, було виявлено, що такі номінації окреслюються здебільшого асоціаціями, які стосуються війни (бійці смерть 24%, війна 18%, мир – лише 9%, захист / захисники – сукупно 21%; українські бійці сила 18%, воїни 15%, мужність 15%, безстрашні 12%, герої не вмирають 12%; військові смерть 24%, військова форма, камуфляж, одяг – сукупно 39%, армія 27%, автомат 12%, обов’язок 18%, АТО 18%; військовослужбовці
Годунок З. Засоби творення свого й чужого в картині світу, репрезентованій замітками про АТО
Мова. Суспільство. Журналістика. армія 24%, смерть 21%, відповідальність 18%, автомат 12%, захист / захисники – сукупно 15%). Варто звернути увагу, що характеристика війна стосується виключно поняття бійці, асоціація АТО щодо цієї номінації здобувається лишена відповідей респондентів, у той самий час військові – принципово осмислюються через семантичне поле, окреслене АТО. До певної міри це можна пояснити тим фактом, що поняття військові та військовослужбовці часто функціонують як взаємозамінні і мають безпосередній зв’язок із військовою службою. Прикметно, що деякі характеристики не є позитивно конотованими, що пов’язано, швидше за все, із традицією сприйняття української, а до того – радянської армії – із дідівщиною, корупцією на всіх рівнях тощо. Натомість поняття бійці не входить у семантичне поле власне строкової служби, армії та інших силових структур, що за час функціонування дискредитували себе і тільки здобуваються на певну квоту довіри серед населення своїми діями на сході України вчас АТО-війни. Тому його асоціативне семантичне поле значно чистіше від негативних асоціацій і поняття українські бійці теж якісно відрізняється від словосполучень українські військові та українські військовослужбовці. Власне, саме бійці / українські бійці набувають найбільш позитивного звучання у відповідному дискурсі серед учасників вільного асоціативного експерименту, тому їх частіше використання у ЗМК, спрямованих на відповідну аудиторію, цілком зрозуміло, має значно кращий ефект для означення свого. Створення ЗМК відповідних фреймів за всіма законами функціонування СВОГО й ЧУЖОГО світів, використання специфічних контрастно збалансованих лексем-номінацій, які репрезентують фрейми МИ / ВОНИ, – це основа коду сьогоднішнього новинного воєнно-політичного дискурсу. Саме вони структурують картину світу українців – реципієнтів таких новинних продуктів. Проведений аналіз, однак, засвідчує певну еклектичність цієї картини, її неповну кореляцію очікуванням і потребам аудиторії, що, своєю чергою, цілком може спричинятися до недовіри до відповідних засобів масової комунікації. Невизначеність образу МИ у картині світу, неможливість в аналізованому дискурсі визначити ВОНИ спричиняється до негативних процесів щодо ідентифікації себе й ситуації в цілому.
ЛІТЕРАТУРА
1. Почепцов Г, Чукут С. Інформаційна політика : навч. посібн. для студентів ВНЗ, аспірантів, викладачів Електронний ресурс / Г. Почепцов, С. Чукут. – К. : Знання, 2008. – Режим доступу : westudents.com.ua. – Дата доступу : 15.01.2016.

25 2. Почепцов Г. Информационные войны. Основы военно-коммуникативных исследований / Г. Почепцов. – М. : Реал-Бук ; К. : Ваклер, 2000. – 576 с.
3. Роджерс Е. М. Дифузія інновацій / Е. М. Роджерс ; пер. з англ. В. Старк. – К. : ВД «Києво-Могилянська академія, 2009. – 591 с. www.5.ua/live.
5. 24tv.ua.
6. espresso.tv.
7. 112.ua.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал