Мова. Суспільство. Журналістика




Сторінка13/13
Дата конвертації08.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
некомунікативні. Найменшою неподільною одиницею є звук / фонема
/ графема. З них вибудовуються морфеми, слова / лексеми / словоформи, фраземи, словосполучення. Усі названі одиниці тексту сегментні, або
лінійні. Вони легко вичленовуються, вибудовуються в ряди, хоча тільки нарівні слова з його лексичним значенням можна говорити про формування семантики висловлювання. Крім того, в логіко-поняттєвій структурі тексту слова-поняття / ключові слова становлять його каркас. Це ще раз доводить їхню важливість як одиниць тексту.
Шебештян Я, Шаповалова Г. Критерії диференціації одиниць медіатексту
Мова. Суспільство. Журналістика. І як не інтерпретувати текст, обмірковуючи закладену в ньому концепцію, ідею, смисл, вирішальним у створенні й розумінні тексту, на наш погляд, все ж є слово з його лексичним і граматичним значеннями – основа всього іншого. Тому слово є базовою одиницею тексту. Це доводить також ієрархія семантики тексту. Аналізуючи організацію змістової структури тексту, цілком слушно виокремлюють на лексичному рівні – лексичне значення нарівні висловлювань фраз) – відносно закінчений смисл нарівні блоків висловлювань – смисловий блок нарівні тексту – смислове поле та ідейно-смисловий зміст [2, 7]. Відповідно, сегментні одиниці доповнюють суперсегментні /
надлінійні. У вузькому сенсі це, звичайно, словесний наголос та інтонація з усіма її компонентами. У широкому розумінні надлінійними одиницями (стосовно медіатексту) можна вважати й архітектонічні компоненти заголовки, назви розділів, підрозділів та інше, – тобто все, що не входить у текст, але є частиною журналістського твору. Крім того, нелінійний характер мають і змістові компоненти концепція твору, ідея, концепт тощо, а також його мікро-, макросемантика. Остання формується в результаті відповідного розподілу інформації на всій його глибині й складної взаємодії структурних одиниць тексту на семантичному рівні [4, 680].
Вичленовувані сегментні / суперсегментні, комунікативні / некомунікативні одиниці виконують різні функції й перебувають у відповідних зв’язках. З одного боку, одиниці тексту пов’язані на логіко-поняттєвому, семантичному рівні, з іншого – на формально- граматичному. Ключові поняття, утворюючи семантичні поля, разом з іншими вербальними одиницями набувають конкретного морфологічно-синтаксичного оформлення в тексті.
Отже, при класифікації одиниць тексту як передусім лівнгвального явища провідним і визначальним є врахування мовних рівнів, статусу одиниць умові і мовленні. Тобто основним критерієм диференціації одиниць медіатексту вважаємо лінгвальний, котрий зумовлює всі інші.
ЛІТЕРАТУРА
1. Різун ВВ. Аспекти теорії тексту / ВВ. Різун // Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту / ВВ. Різун, А. І. Мамалига, М. Д. Феллер. – К. :
РВЦ Київський університет, 1998. – С. 6–60.
2. Методика проведення лінгвістичного аналізу тексту / І. І. Ковалик, ЛІ. Мацько, М. Я. Плющ. – К. : Вища школа, 1984. – 120 с.

143 3. Карпенко Ю. О. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови / Ю. О. Карпенко. – Одеса : Чорномор’я, 1996. – 144 с. Українська мова Енциклопедія / [редкол. Русанівський В. М, Тараненко О. О. співголови, Зяблюк М. П. та ін.]. – К. : Українська енциклопедія, 2004. – 752 с.
Ольга Шевчук-Клюжева, канд. філол. наук,
викл. (м. Київ)
СУРЖИК В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ
(на матеріалі соціальних мереж Вконтакте, Facebook, Instagram)
Наша влада, дотримуючись принципу лінгвістичного плюралізму в мовній політиці, протягом усього періоду незалежності країни демонструє відверту байдужість до українізації царини масової культури загалом, а інтернет-простору тим більше. Складна та невизначена мовна ситуація України, що полягає в масовому поширенні двох споріднених мов, їхньому навперемінному, одночасному та навперемінно-одночасному використанню, призводить до поширення мішаних та гібридних форм мовлення. Проблема вивчення суржику в Україні повноцінно розпочалася після здобуття державної незалежності й на сьогодні дослідження відповідного типу українсько-російської мовної взаємодії вже має теоретичну основу. Водночас варто зазначити, що не всі наявні публікації про суржик належать до наукових, а частина їх переходить у площину суто публіцистичного дискурсу. Упереджене ставлення дослідників до суржику, відсутність практичної складової розробок і зайва емоційність щодо винятково лінгвістичного питання не допомагає об’єктивному опису явища змішування споріднених мов, що побутує на території України. Поява терміна й перші спроби дефінування явища мовного змішування вже мають певну історію. Як відомо, термін суржик до мовознавства був запозичений із сільськогосподарської лексики, де ним позначали суміш зерна, пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.» [4; 854]. Із позначкою переносного значення суржик почали вживати для називання специфічного явища мовного змішування. Так, Словник української мовив томах визначає суржик як елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови нечиста мова [4; 854], таке саме визначення дублюється й у
Шевчук-Клюжева О. Суржик в Інтернет-просторі на матеріалі соціальних мереж Вконтакте, Facebook, Instagram)
Мова. Суспільство. Журналістика. Великому тлумачному словнику української мови (див. За [3; 69]) із незначним доповненням. Дещо ширше про суржик написано у другому виданні Українська мова. Енциклопедія – словникова стаття під авторством О. Тараненка містить таке визначення Поширена в Україні розмовна назва ненормативного індивідуального мовлення певної особи та соціолекту певної групи, що будується на основі змішування, інтерференції елементів двох і більше мов [5; 665]. Як можна побачити із дефініції, саме розуміння автором мовного змішування й відповідно його наслідків, тобто суржикових форм мовлення, несе в собі деяку неточність незрозуміло, вважає О. Тараненко суржик соціолектом чи
ідіолектом, яку роль у формуванні суржику відіграють інтерференційні процеси та що замови беруть участь у його утворенні тощо. Так само неточним є уявлення про суржик і дослідниці І. Фаріон, яка його визначає в такий спосіб Суржик – це неповномовність. Це брак стилю. Це брак внутрішнього вертикального начала в людині [6; 136]. Таке визначення суржику, здійснене без якихось обґрунтувань, важко зрозуміти що це за внутрішнє вертикальне начало» і яким чином воно пов’язано з кількістю помилок у мовленні конкретних білінгвів.
Таким чином, на нашу думку, при описі суржику варто виходити з того, що він поставу результаті взаємодії контактних мов, подібної до інтерференції, але є якісно новим різновидом відповідної мовної взаємодії. Колими намагаємося всебічно схарактеризувати суржик, то необхідно враховувати два моменти по-перше, механізми його виникнення – процес змішування двох споріднених контактних мов, тобто накладання однієї мовної системи на іншу по-друге, – наслідок процесу змішування, а саме – власне-лінгвальні деформації української мовної системи на декількох структурних рівнях одночасно під впливом російської мови, що призводить до появи гібридних форм українсько- російського мовлення.
Отже, суржик – це реальний результат українсько-російського змішування, що відбувається в межах безпосереднього перманентного контактування споріднених мов водному комунікативному просторі. При визначенні поняття суржик в українській терміносистемі, необхідно враховувати чималу кількість уже наявних розробок, що містять найрізноманітніші погляди на це специфічне мовне явище. Зваживши на весь попередній досвід, ми вважаємо, що суржик – це наслідок взаємодії мов, що полягає у деформуванні української мовної системи на декількох структурних рівнях одночасно і призводить до появи гібридних форм українсько-російського мовлення.
Визначивши теоретичну основу явища українсько-російського мовного змішування, варто зазначити, що суржикове мовлення за способом його утворення можна поділити на два великі різновиди – розмовно-побутовий суржик та творчо-літературний суржик.
Розмовно-побутовий суржик ми можемо спостерігати в реальному житті, його творить велика кількість людей у найрізноманітніших комунікативних ситуаціях, його майже неможливо передбачити та спрогнозувати, це стихійна міксація елементів обох контактних мов. Натомість творчо-літературний суржик є авторським, це мовна гра із чітко визначеною метою, такий суржик утворюється шляхом продуманого моделювання гібридних форм мовлення – навмисного спотворення української мови введенням російськомовних лексичних одиниць та синтаксичних конструкцій.
Порушуючи питання суржикізації інтернет-простору, ми для прикладу пропонуємо розглянути деякі зразки творчо-літературного суржику, який цілеспрямовано створюється та розповсюджується через конкретні спільноти в соціальних мережах, з метою визначення загальних механізмів і мотивів його появи.
Найбільш популярними в Україні, зважаючи на кількість зареєстрованих користувачів, є такі соціальні мережі – Вконтакте,
Facebook, Instagram. Таку кожній із цих соціальних мереж створена сторінка, яка має назву «Чоткий паца». На цю сторінку підписана велика кількість людей, тобто тих, хто цю сторінку вподобав. Найбільша кількість підписників цієї сторінки у соціальній мережі Вконтакте – більш, ніж 1,5 мільйона осіб, у Instagram – більше 100 тисяч осіб. Варто також відзначити, що адміністратори (ті, хто керують веб-сторінкою спільноти) дуже активно оновлюють контент.
Аналіз зразків творчо-літературного суржику, що розповсюджується через цю інтернет-спільноту, демонструє довільність у використанні елементів контактних мов тими, хто конструює відповідний зразок мовлення у суржикових реченнях містяться як окремі російськомовні лексичні одиниці, такі гібридні елементи, тобто ті, що утворюються шляхом схрещування лексичних одиниць контактних мов.
Розглядаючи наведений приклад (рис. 1), можемо помітити, що у реченні «Новий Год по погоді все більше напоминає Паску – наявна російськомовна лексична одиниця «Новий Год», і гібридна лексична одиниця «напоминає», що утворена введенням російського слова напоминать до морфологічної системи української мови, тобто відбувається певна українізація запозиченого елемента шляхом
Шевчук-Клюжева О. Суржик в Інтернет-просторі на матеріалі соціальних мереж Вконтакте, Facebook, Instagram)
Мова. Суспільство. Журналістика. додавання власне-українського дієслівного афікса. Також у цьому реченні наявна суперечлива прийменниково-іменникова конструкція по погоді (замість за погодою, яка має інтерференційний характер, оскільки у російській мові прийменник по є одним із найбільш універсальних, оскільки він уживається з іменниками утрьох відмінках
– давальному, знахідному і місцевому, і конструкції з ним виражають велику кількість найрізноманітніших відношень [2; 847]. Натомість, в українській мові прийменник по має дещо відмінну й вужчу сферу вживання – він вимагає після себе місцевого або знахідного відмінка
[1; 801]. Таким чином, на прикладі одного реченнями бачимо, що для суржикового мовлення характерна наявність інтерференційних помилок нарізних рівнях мовної системи, що у поєднанні даватиме ефект спотворення української мови чужомовними елементами.
Рис. У наведеній нижче світлині (рис. 2), так само які в попередній, зразок суржикового речення містить помилки інтерференційного характеру нарізних мовних рівнях одночасно – лексичному («літом» замість влітку, «плоскогубці» замість пасатижі, «дальше» замість далі) та синтаксичному («по принципу» замість за принципом).
Рис. Варто відзначити, що найбільш розповсюдженим способом утворення зразків творчо-літературного суржикового мовлення є їхня перенасиченість російськомовними лексичними одиницями, які досить часто абсолютно не адаптуються підсистему української мови ані фонетично, ані морфологічно. Таку наведених світлинах (рис. 3, 4) ми бачимо, що російськомовні словоформи «ожиданіє», «цвєти жизні», «сємєнами» тощо зовсім непристосовані до фонетичної традиції української мови, оскільки іншомовна вимова звуків зберігається в усіх позиціях запозиченої лексеми.
Отже, щодо загальних механізмів утворення штучного творчо- літературного суржикового мовлення, то тут ми можемо виділити декілька особливостей по-перше, суржикове мовлення містить, як правило, велику кількість помилок інтерференційного характеру, до того ж ці помилки з’являються нарізних рівнях мовної системи одночасно, що, власне, й підтверджує думку проте, що суржик є якісно іншим різновидом мовного контактування, на відміну від інтерференції.
По-друге, коли створюються зразки творчо-літературного суржику,
Шевчук-Клюжева О. Суржик в Інтернет-просторі на матеріалі соціальних мереж Вконтакте, Facebook, Instagram)
Мова. Суспільство. Журналістика. Рис. Рис. 4
його автори зловживають проявами лексичної інтерференції, уводячи до ситаксичних конструцій фонетично неадаптовані російськомовні словоформи задля ефекту спотвореності мовлення. Таким чином, здійснивши лише невеличкий огляд одного з фрагментів масової культури, а саме – соціальних мереж, змушені констатувати, що абсолютна неконтрольованість цієї царини громадського життя, призводить до появи великої кількості дверей, через які до нас заходить неякісний мовний продукт, що розповсюджується не лише у вікнах браузерів, алей через нас – трансяторів. На жаль, така технологія, до якої вдаються адміністратори аналізованої Інтернет- спільноти (й подібних, не є чимось новим і унікальним. Це типовий радянський метод, що є вельми дієвим у формуванні слухняної маси – поширення ментальних стереотипів за рахунок прихованої маніпуляції масовою свідомістю та антиукраїнської пропаганди. Антиукраїнська пропаганда, насамперед, виявляється у створенні образу відсталого неосвіченого провінціала, для якого суржик є головним засобом спілкування. Основне призначення суржику головного героя у цих світлинах, що розповсюджуються через Інтернет-спільноту, викликати комічний ефект, але тут варто відзначити примітивність та вульгарність такого гумористичного завдання. Але врешті-решт відбувається те, що гібридизація і примітивізація української мовив суржикових текстах демонструє масовому глядачеві цілковиту несамостійність та меншовартість української мови – формується стійке переконання утому, що українська мова є непотрібною, зайвою. української мови.
Насамкінець, варто додати, що ми показали лише дуже короткий та фрагментарний аналіз використання штучно створеного творчо- літературного суржикового мовлення, яке виступає рисою персонажа, його самохарактеристикою. Вочевидь, проблеми суржикізації Інтернет- простору вимагатимуть більш послідовного опису та аналізування. Подібне тиражування негативних (як для конкретної мовної особистості, такі для держави в цілому) наслідків мовного контактування немає наметі подолати чи звести до мінімальних процеси деформування мовної свідомості мільйонів громадян, що починатимуть сприймати суржик як норму.
ЛІТЕРАТУРА
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укладі голов. ред. В. Т. Бусел]. – К Ірпінь : ВТФ Перун, 2003. – 868 с.
Шевчук-Клюжева О. Суржик в Інтернет-просторі на матеріалі соціальних мереж Вконтакте, Facebook, Instagram)
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016 2. Курило ОБ. Уваги до сучасної української літературної мови текст / Курило ОБ Торонто : Нові дні, 1960. – 199 с. Масенко Л. Т. Нариси з соціолінгвістики / Масенко Л. – К. : Вид. дім
«Києво-Могилянська академія, 2010. – 243 с. Словник української мови. – Т. 9. – К. : Наук. думка, 1978. – С. 854.
5. Українська мова. Енциклопедія. Вид. друге, виправлене і доповнене. – К. : Видавництво Українська енциклопедія
ім. М. Бажана, 2004. – 833 с. Фаріон І. Мовна норма знищення, пошук, віднова (культура мовлення публічних людей) монографія / Фаріон І. – Івано-Франківськ : Місто НВ,
2009. – 330 с.

151
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016
Видання наукове
МОВА. СУСПІЛЬСТВО. ЖУРНАЛІСТИКА
Збірник матеріалів
ХХІІ міжнародної
науково-практичної конференції
з проблем функціонування і розвитку української мови
«Мова. Суспільство. Журналістика»
(Київ, 8 квітня Упорядкування Дмитро Данильчук
Комп’ютерна верстка Ольга Хворостина
Формат х. Ум. друк. арк. __ Наклад 50. Зам. Гарнітура Times. Папір офсетний. Друк офсетний.
Підписано до друку_______
Друк:
ФОП Паливода А. В.»
Адреса: пр-т Відрадний, Е, Київ, 03061
тел./факс 351-21-90


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал