Мова. Суспільство. Журналістика




Сторінка11/13
Дата конвертації08.01.2017
Розмір2.8 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
В сучасному світі силу і швидкість «В результаті…» тощо. На кожній сторінці видання містяться помилки такого типу;
Фіголь Н. Мова електронних навчальних видань для середньої школи
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016
– граматичні помилки ділянки заляганя»; «обєм»; «користо-
вуються»; ділянки неба з певним розміщенням на них зір» (зірок
«зоргани чуттів «ортанізмів» тощо неузгодженість граматичних форм Прилад для визначення
напрямів та сторони горизонту»; Учитель дає кожній групі завдання,
за який складається план дослідження (до якого Інші поміщаються
у вас на лодоні оком»;
– росіянізми: «На рахунок повітря, яким ми дихаємо,…» (щодо); Хімічні явища служать людині погода являється результатом визначається слідуючим чином (таким чином, так) тощо. Автор, очевидно, російськомовний, адже русизмів у тексті надто багато нехарактерне для української мови вживання прийменника припри необхідності при низькій температурі при висипанні у воду при виробництві (за необхідності, занизької температури, під час (за умови) висипання у воду, під час виробництва тавтологія такі установки мають забезпечити безпеку навколишнього середовища Речовини володіють здатністю проводити теплоту й електричний струм коротко позначити хімічні речовини формулами дає змогу позначення»;
– вживання невідповідних слів у природі ми можемо зустріти речовини (у природі існують речовини «довкілля людини (оточення з нами невід’ємно поряд» (неодмінно поряд пунктуаційні помилки систематично пропущені крапки в кінці речення немає розділових знаків переді після вставних слів, відокремлених додатків, обставин та означень, уточнень не відділяються комами дієприкметникові та дієприслівникові звороти технічні помилки подвійні проміжки між словами коридори вживання дефісу замість тире тощо.
Крім зазначених вище помилок, автори не завжди влучно формулюють дефініції термінів, не дотримуючись правил їхньої побудови. Виникає невідповідність понять і визначень загальноприйнятій термінології. Порушено такі правила формулювання визначень, як правило співмірності: Кілограм – це маса платиново-іридієвого циліндра з діаметром і висотою по 39 мм (занадто вузька дефініція Хімія – наука про речовини (занадто широке визначення Природа – все, що нас оточує (занадто широке визначення правило заборони кола Моделювання – це створення моделі певного об’єкта чи явища Природознавство – це сукупність знань про природу

119
– правило зрозумілості й однозначності Венера – дуже яскраве небесне тіло Марс – червона планета Веселка – це результат розкладання білого світла Вітер – рух повітря в горизонтальному напрямку відносно земної поверхні
– правило стверджувальності Озера – не ті водойми, які сполучені з морями Сад – це не лише місце, де ростуть фруктові дерева, ягоди та квіти».
Проаналізувавши ЕНПЗ, можемо узагальнити, що помилки трапляються на усіх мовних рівнях орфографічному, морфологічному, синтаксичному, фонетичному. На сторінках видання можна побачити помилкове слововживання, кальки, росіянізми, що пояснюється білінгвізмом значної частини населення України, тривалим засиллям російської мови. Водночас створення таких електронних видань є вкрай необхідним процесом, що сприятиме покращенню навчального процесу загалом. Проте потрібно пам’ятати, що це повинно відбуватись у тісній співпраці кількох фахівців спеціаліста з певної галузі знань, програміста та лінгвіста, оскільки ненадання належної уваги мовному наповненню ЕВ може звести нанівець найкращу ідею та спробу поліпшення навчального процесу. Особливо уважними потрібно бути з навчальною літературою, яка мусить слугувати еталоном як з мовної, такі зі змістовної точок зору, оскільки потрапить до найвибагливішого читача – до дітей. ЛІТЕРАТУРА. Бугайчук К. Л. Електронний підручник : поняття, структура, вимоги Електронний ресурс / К. Л. Бугайчук // Інформаційні технології та засоби навчання. – 2011. – № 2 (22). – Режим доступу : http://journal.iitta.gov.ua/index.
php/itlt/article/download/437/395 2. Киричок Т. Ю. Електронні видання : довід. / Уклад. Т. Ю. Киричок. – К. :
НТУУ КПІ, 2010. – 400 с.
3. Кононець Н. В. Наукове обґрунтування принципу гіпертекстовості при створенні електронного підручника для індивідуалізації навчання студентів
/ Н. В. Кононець // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах зб. наук. праць. – Запоріжжя, 2009. – Вип. 4 (57). – С. 175–181.
4. Мадзігон В. М. Дидактичні вимоги до електронних підручників / В. М. Мадзігон // Проблеми сучасного підручника : Збірник наук. праць. – №1
(10). – 2010. – Київ, 2010. – С. 4–7.
5. Природознавство, 5-6 клас педагогічний програмний засіб для
Фіголь Н. Мова електронних навчальних видань для середньої школи
Мова. Суспільство. Журналістика. навчання для загальноосвітніх навчальних закладів Електронний ресурс
/ Шушковський Р. В, Ільченко ВР, Доротюк В. І. – Київ : ЗАТ Транспортні системи. Фіялка С. Б. Принципи організації електронних навчальних видань з культуро знав ства Електронний ресурс / С. Б. Фіялка // Електронна бібліотека Інституту журналістики – Електрон. дані – Режим доступу : http://journlib.univ.
kiev.ua/index.php?act=article&article=2348
Ілля Хоменко,
д-р наук із соц. комунік.,
доц. (м. Київ)
МОВНІ ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ
МЕТОДОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА ВИЯВЛЕННЯ І ЗАГРОЗИ
ДОСТОВІРНОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Коректно визначити роль мовних засобів в інформаційній війні можна, лише розібравшись у природі цього явища. Із словосполученням інформаційна війна пов’язані дві розповсюджені помилки. Його часто плутають з поняттям медійна війна («media war», див. [1]). І, відповідно, досліджують конфронтацію медіа як самодостатній феномен. Насправді протистояння комунікаційних ресурсів є лише одним з багатьох складників інформаційних воєн. Як елемент воно може підкорятися загальній стратегії, яка нетотожна за властивостями ознакам окремих складових частин. У цьому випадку вивчення мовних засобів публікацій, створених учасниками конфлікту, може виявитися непродуктивним. Так, найретельніший лінгвістичний аналіз статей Р. Зоре у німецькій пресі не виявив би жодних ознак його ворожого ставлення до нацизму. Адже метою цих публікацій було маскування інформаційної діяльності іншого роду – розвідувальної. Так само малопродуктивним буде аналіз тексту, що є одним із складників бінарної інформаційної спецоперації, якщо дослідник не виявить системну стратегію кампанії. Хрестоматійним прикладом подібного явища є кампанія проти марихуани, розгорнута у США в першій половині минулого століття. Метою її було знищення ринку коноплі
– сировини для виробництва міцної тканини і паперу, що підривала бізнес виробників бавовни та деревини. Як наркотик ця рослина на той час не користувався популярністю за межами вузького кола
іммігрантів. Тому частина газет почала створювати ажіотаж навколо властивості марихуани розширювати свідомість, а інша – закликати до боротьби з наркоманією. Ретроспективно легко зрозуміти цю стратегію, знаючи, що і перші, і другі видання мали спільного власника. Але аналіз мовних засобів добірки публікацій, присвячених лише одному із складників кампанії, міг би ввести дослідника в оману. Ближчим до наших реалій є інший, недосліджений поки що належним чином дуальний феномен. А саме – мутація російської ідеології від ліберальних цінностей і оспівування середнього класу як підґрунтя стабільності до створення іміджевих ознак гарнізонної держави (термін Г. Д. Ласуелла
[2]): так званого імперського героїчного світогляду, «духовных скреп» та інших міфологем «русского мира. За мовностилістичними ознаками і риторичними прийомами ці дві пропагандистські концепції відрізняються так, ніби впроваджуються непримиренними політичними супротивниками. Але насправді і перша, і друга є різними інструментами збереження в Росії олігархічно-поліцейської влади, що узурпувала сировинні ресурси країни і довела економіку до такого стану, в якому існування середнього класу проблематичне. Подібні суто іміджеві розбіжності можна виявити і в номінально опозиційних, але за суттю ізоморфних утвореннях української політики. Отже, перша загроза істинності дослідження мовних засобів інформаційної війни пов’язана з невиправданим звуженням предмета до рівня зовнішніх проявів медійної конфронтації. Друга помилка пов’язана з хибним встановленням семантичної домінанти у терміні інформаційна війна. Якщо сприймати її просто як різновид комунікаційної діяльності, а не як форму активних бойових дій з використанням спеціальних методів наступу та оборони, можна зігнорувати головні прояви ворожої інформаційної інвазії, зосередившись на другорядних мовних ознаках конфлікту. Американський дослідник Дж. Емброуз, несхильний до використання експресивної лексики, охарактеризував працю журналістів, що захищають загальнолюдські цінності, як боротьбу з монстрами [3,
5–6]. Для сучасної України це висловлювання особливо актуальне. Адже саме логіці війни як форми людської діяльності, її стратегії і тактиці, схоже, буде підкорятися динаміка українського інформаційного простору найближчого майбутнього. Загальновідомо, що загарбницька війна розгортається за наступною схемою інфільтрація – спеціальні операції – бойові дії за участю регулярної армії. Відповідно, і мовні засоби використовуються в процесі
Хоменко І. Мовні засоби інформаційної війни методологічна специфіка виявлення і загрози достовірності дослідження
Мова. Суспільство. Журналістика. реалізації цих прийомів неоднаково. Прямій експансії, інфільтрації напередодні вторгнення та ідеологічної диверсії притаманні різні лінгвістичні інструменти досягнення кінцевої мети, тобто, перемоги. Неприхований лінгвоцид окупантів, для якого характерна зневага щодо знищуваної культури і переслідування її носіїв, нічим не буде нагадувати ретельне уважне вивчення орфоепії і семантичних нюансів мови країни перебування збоку іноземних секретних агентів. Але і приховані, конспіративні прояви зіткнення можуть суттєво відрізнятися. Ідеологічний диверсант використає мову з метою створення логічних бомб, що вибухнуть у суспільній свідомості. Розвідник, навпаки, зробить усе, щоб бути якомога менш помітним, не вирізнятися лінгвістично з соціального середовища. Безумовно, і перше, і друге буде проявами ворожої діяльності. Але як розпізнати їх на лінгвістичному рівні Так, усе, що відбулося з національним радіомовленням в останні роки, від кадрових чисток до знищення передавального центру Борей, відповідає ознакам ворожої спецоперації в інформаційному просторі
1
Серед іншого, внаслідок цих дій було зведено нанівець результати багаторічних профільних досліджень Інституту журналістики в галузі розширення суспільних функцій української мови засобами радіомовлення, здійснених на кафедрах телебачення і радіомовлення та стилістики. Внаслідок комплексу дій, нібито не пов’язаних з медійною війною (перерозподілу земельних ресурсів під Києвом в зоні броварської радіостанції, кадрових і структурних зміну радіокомпанії, змін, змін програмної політики) Україна втратила можливість ефективно використати в радіоефірі свої комунікаційні, і мовні втому числі, засоби з метою забезпечення лінгвістичного суверенітету. Подібні процеси впливають на функціональність української мови так само, як колись впливав на неї валуєвський циркуляр, який теж обмежував ресурсний складник україномовних комунікацій. І це – не перебільшення, не образне умовне порівняння. З погляду інформаційної екології зовнішні втручання, що ініціювали самознищення української національного радіомовлення, належать до тієї ж категорії явищ, що і тиск на українську мову в Російській імперії до категорії чинників ліміту. Тобто, факторів зовнішнього впливу, які викривляють природні
1
Технологія прихованого демонтажу ключових державних інституцій методами, тотожними тим, якими створювався стан комунікаційної дисфункції на Українському радіо, описано у джерелі [4]; ці відомості збігаються з методикою саботажу, створеною американськими спецслужбами для мешканців поневолених нацистською Німеччиною державі нещодавно розсекреченою.
еволюційні процеси в соціальнокомунікаційній системі (див. про чинники ліміту [5]). Але чи можна дослідити тотожність подібних феноменів, наприклад, мовознавчими засобами І наскільки коректним буде порівняльний лінгвістичний аналіз джерел, що стосуються визначеної проблеми Адже водному випадку предметом стане документ, який прямо і відверто декларує антиукраїнську політику, а в іншому – низка недокументованих і текстуально незафіксованих дій, добре замаскованих патріотичною риторикою. Спробуємо у контексті сказаного оцінити мовний складник стратегій, які використовуються проти України не у тактичному деталізованому, а в загальному системному вимірі. Ще до початку гібридної війни у засобах масової інформації неодноразово підкреслювалося захоплення ВВ. Путіна східними бойовими мистецтвами, яку прикладному дзюдо, такі в світоглядному (древні китайські теорії ведення війни) вимірах. Один з основних принципів будо (східних бойових мистецтву широкому розумінні) полягає у використанні руху супротивника для його поразки, чужої енергії з власною метою, у вмінні вбудовувати свої плани в чужі комбінації тощо. Світова історія секретних операцій, яку Путін як офіцер спецслужб теж чудово знає, вміщує чимало готових шаблонів для реалізації подібних технік. Згадаймо скоординоване використання водночас правої та лівої опозиції з метою повалення
Сальвадора Альєнде в Чилі (перша створювала економічний хаос, мета другої полягала у дискредитації ідеї соціальної справедливості в очах більшості чилійців через хуліганські політичні акції, абсурдні заклики до конфіскації особистого майна та масового терору і т. п. [6]). Згадаймо прикордонні провокації з хибними танковими атаками в напрямі контрольно-слідової смуги часів радіянсько-китайського конфлікту, які один в один нагадували недавні російські маневри в прикордонній зоні на Чернігівщині. І спробуємо у світлі подібного досвіду сформулювати кілька питань, на які сьогодні нема науково обґрунтованої відповіді, але актуальність яких – незаперечна.
– Російські спецслужби розпалили конфліктна південному сході України не в останню чергу завдяки тому, що природна потреба у соціальній справедливості і страх за молодь, покалічену жорстокими діями спецпідрозділів (головні мотиваційні домінанти пересічних учасників Євромайдану) були підмінені у медійному просторі на політичну фікцію, образ «бандерівсько-фашистської хунти. Але чи можливо було б російським пропагандистам створити фіктивний вербальний імідж хунти, якби інфільтрована російська агентура
Хоменко І. Мовні засоби інформаційної війни методологічна специфіка виявлення і загрози достовірності дослідження
Мова. Суспільство. Журналістика. не організувала для цього відповідне словесне та візуальне тло на місцях, матеріал, придатний для демонстрації і цитування в контексті антиукраїнської спецоперації Інакше кажучи – чи всі наші, що стояли поруч з порядними людьми на барикадах, були справді своїми
– Чи «розміновано» всі вербальні бомби, закладені в українську свідомість російськими пропагандистами Спробуємо поставитися до цього питання спокійно і відсторонено, з науковою неупередженістю. Автор сам носив у 2004 помаранчеву стрічку і фотографував у 2014 гасло Революція гідності, виведене на парапеті поблизу одної з барикад – нерівними літерами, вочевидь від щирого серця. Але чи щирими були ті, хто вкинув концепти помаранчева революція та революція гідності у суспільну свідомість Перший вислів надто нагадує дуже непривабливу геополітичну теорію апельсина теоретика пангерманізму П. Рорбаха, суть якої полягає у руйнації унітарних багатонаціональних держав через роздмухування етнічних конфліктів. Другий – вочевидь запозичений у французького історика Ж. Мішле, який називав революцією почуття порядності Фронду [7, 217]. Але головними історичними рисами Фронди стали марна загибель людей і зрада революційних вождів. Про її несправедливий характер писав ще Б. Паскаль [8].
– Наскільки ефективно з погляду російського розвідника можна використати процеси, що відбуваються в суспільному житті України, утому числі умовному питанні, з метою латентного демонтажу української державності Корисливі інтереси олігархічно-кримінальних еліт – для знищення економічного потенціалу, декомунізацію (вочевидь інспіровану не заради відновлення історичної справедливості, а як запобіжний засіб проти відродження лівої ідеології на новому, вкрай небезпечному для олігархії рівні розвитку) – з метою дискредитації демократії та прав людини, а українізацію – з метою створення штучних вогнищ внутрішніх конфліктів Автор витратив десятки років життя, намагаючись за допомогою художнього радіомовлення створити позитивний, привабливий, функціонально повноцінний образ української мови для людей, що з якихось причинне володіють нею вільно, але відкриті для подальшого мовного розвитку. І неодноразово бачив, як агресивна спроба викликати у дорослої людини комплекс лінгвістичної меншовартості зводила нанівець усі зусилля в цьому напрямі. Зрозуміти мотиви тих псевдопатріотів, які намагалися вдатися до непродуктивного примусу там, де можна було просто зацікавити і заохотити – неможливо, якщо не знати елементарний вербувальний
прийом, який використовувала розвідка усіх часів та народів налякати образити, а потім простягнути руку допомоги. Створити для людини неприйняті умови перебування в україномовному середовищі – і згодом підказати шлях до іншого світу, «русского мира. Коли цей текст був готовий до друку, стався випадок, який на думку автора, доводить його твердження щодо мовних засобів інформаційної війни. Цитата наводиться без скорочень, виправлень і мовою оригіналу:
«В прямом эфире во время трансляции с Майдана Независимости, где люди чтили память Героев Небесной Сотни, шеф-редактор телеканала
Интер Мария Столярова, гражданка России, прервала эфир словами
«Ну-ка давайте заканчивайте эту х*ню [9]». Інтер вважається одним з найвпливовіших українських медійних ресурсів. Якби неслужбова недбалість технічного персоналу, ці слова не потрапили б в ефірі лінгвістичний аналіз урочистого репортажу цілком міг би спонукати дослідника до висновків, що в інформаційних війнах сучасності цей телеканал – на боці українського народу. Висновки.
1. Дослідження ролі мовних засобів інформаційної війни лише лінгвістичними методами, без урахування латентних мотивів і стратегічних планів операції, може призвести до хибної інтерпретації результатів. Вивчення лінгвістичних аспектів таких явищ, як інформаційна війна, доцільно включати як складник в систему міждисциплінарних прийомів комплексного дослідження.
3. Для здійснення подібного дослідження бажано володіти базовими знаннями в галузі планування і здійснення спеціальних військових операцій, а також протидії спеціальним пропагандистським заходам.
ЛІТЕРАТУРА
1. Media wars // Media Studies Journal : The Freedom Forum – Media Studies
Center, New York. – Volume 6, Number 2, 1992. – 154 p.
2. Lasswell Harold D. The Garrison State / Harold D. Lasswell // The American
Journal of Sociology. – 1941. – Vol. 46. – № 4 (Jan., 1941). – P. 455–468.
3. Ambrose J. Foreword / J. Ambrose // J. Heuvel J.V. Untapped Sourses. America’s
Newspaper archived and Histories. – New York : Gannet Fundation Media Center at
Columbia University,1991. – Р. V–VI (P. 5–6).
4. Шиян А. Выбор. / Анатолий Шиян – Хмельник: Лаборатория Синергетики Живого, 1999. – 441 с. Одум Ю. Экология : в 2 т. / Ю. Одум ; перс англ. – М. : Мир, 1986. – Т. 1. –
1986. – 328 с.
Хоменко І. Мовні засоби інформаційної війни методологічна специфіка виявлення і загрози достовірності дослідження
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016 6. Атиас Г. Против течения / Гильермо Атиас : перс испанского Юрия
Павлова – Иностранная литература. – 1978. – №1. – С. 3–53.
7. Мишле Ж. Ведьма / Жюль Мишле, перс франц. под ред. В. Фриче ; Худож. В. П. Литвиненко. – К. : Изд-во СП «СВЕНАС», 1992. – 304 сил. Паскаль Б. Мысли. / Блез Паскаль. – [Электронный ресурс. – Режим доступа : http://studentdream.narod.ru/paskal.htm. – Дата доступа : 04.02.2016.
9. Редактор «Интера» назвала Небесную сотню «х*ей» (видео). – Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.ukraine-today.com.ua/. – Дата доступу 22.02.2016.
Сергій Хомінський,
канд. наук із соц. комунік.,
доц. (м. Луцьк)
НЕОЛОГІЗМИ У ЗОВНІШНІЙ РЕКЛАМІ
Сучасний ритм життя багаторазово пришвидшує різні процеси в нашому суспільстві. Зокрема, це торкається рекламної сфери. Аби встигнути за новітніми тенденціями, фахівці у цій галузі мусять виявляти неабияку креативність. Інакше їхній продукт буде надто блідим, і не виконає покладені на нього функції. З метою увиразнення тієї ж зовнішньої реклами, її творці доволі часто вдаються до послуговування, чий творення якихось нових слів – неологізмів, або й оказіоналізмів. Завдяки їм зовнішня реклама здатна набути нових яскравих рис, які привертатимуть додаткову увагу аудиторії.
Нагадаємо, що неологізм – це нове слово або вислів, що з’являється умові. Натомість оказіоналізми – це авторські неологізми, мовленнєві одиниці, які утворюються за стандартними та новими словотвірними моделями, з характерним експресивним забарвленням та індивідуальним характером. Основна відмінність оказіоналізмів від загальних неологізмів полягає утому, що вони рідко переходять у загальновживану лексику [7]. Неологізми, зокрема оказіоналізми, в рекламі не є малодослідженою темою як в нашому журналістикознавстві, такі в українській науці загалом. Цю проблему, зокрема, вивчали Олександра Арешенкова у статтях «Мовностилістичні засоби увиразнення текстів медійної реклами [1] та Неологізми як засіб увиразнення рекламних текстів [2], Людмила Дядечко у статті «Оказіоналізми в сучасних
рекламних текстах когнітивно-прагматичний і соціофункціональний аспекти [4], Надія Колесникова у статті Лексичні неологізми в рекламі [5], Людмила Пономаренко у статті Неологізми в сучасній українській мові, оказіоналізми» [6], Олена Турчак у кандидатській дисертації та багатьох статтях, зокрема у статті Поняття “оказіоналізм” у мовознавчій літературі та його мовленнєва реалізація в українських періодичних виданнях кінця ХХ століття Наведемо кілька нових прикладів, бачених нами на вулицях українських міст (насамперед, Луцька та Києва) переважно в грудні
2015 – січні 2016 років.
Пропозиція купувати квартири у новому житловому комплексі Лісовий квартал. Зліва, колонкою на третину білборда, оформлено офіційну інформацію назва комплексу, телефоний номер, координати в мережі Інтернет, назва забудовника. Решту ж дві третини рекламної площі відведено під спробу переконати потенційних покупців нерухомості у неабиякій вигідності пропозиції. Все крутиться навколо обіграшу назви першого місяця календарного року. Слово січень (2016)» перекреслено, натомість запропоновано нову назву – знижень. Натомість дні цього місяця позначено таким собі відсотковим рядом «15% 16% 17% 18%
19% 20% 21% 22% 23% 24% 25%». Аби пропозиція була зрозумілішою, підсумовуєтья вона написом місяць знижок на квартири. На нашу думку, у цьому випадку йдеться про створення саме оказіоналізму. По- перше, слово знижень є справді новим. По-друге, повністю збагнути закладену в нього інформацію можна лише у цій конкретній ситуації. В інших ситуаціях зрозуміти що під «знижнем» мають на увазі січень не так просто. Натомість мусимо визнати, що в конкретній рекламі знахідка принаймні, з мовознавчої точки зору) є доволі вдалою. Цілком очевидно, що знижень утворено від слова знижка шляхом вмілої стилізації під назву конкретного місяця.
«Бабоси на холодоси» – це вже пропозиція позичити гроші на купівлю побутової техніки. Якщо слово «бабоси» (у значенні гроші) є доволі відомим жаргонізмом, то слово «холодоси» (вочевидь, у значенні холодильники – що підтверджувало й ілюстративне оформлення білборда) – це таки оказіоналізм. Можна припустити, що значна кількість аудиторії слово «холодос» поза контекстом цієї реклами могла б і не ідентифікувати з холодильником. Водночас, не беремося стверджувати, щодо створення цієї реклами ніхто й ніде холодильники
«холодосами» не називав. Також варто зауважити, що розробники зробили акцентна римуванні слів «бабоси-холодоси».
Хомінський С. Неологізми у зовнішній рекламі
Мова. Суспільство. Журналістика. Напередодні Нового, го року мережа супермаркетів Сільпо намагалася привабити покупців рекламною серією «Цін-Конг прийшов – ціни тріщать. Вочевидь, розробники цієї реклами керувалися тим, що прийдешній на той момент рік за східним календарем є роком мавпи. Натомість гігантська горила на ім’я Кінг-Конг є доволі впізнаваним персонажем масової культури. Здатним, як відомо, і добряче потрощити все довкруж. Аби було зрозуміліше, серію реклам з «Цін-Конгом» було проілюстровано малюнками з такою собі кремезною (але усміхненою і, вочевидь, незлою) мавпою, схильною, як видається, до завдання шкоди цінам. Очевидно, що у цій ситуації так само йдеться про оказіоналізм. Адже збагнути хто такий «Цін-Конг» поза контекстом цієї реклами було б доволі непросто. Понад те, вона б немала великих шансів на успіх, якби з’явилася на кілька років раніше, чи пізніше. Адже східний календар, як відомо, має дванадцятирічний цикл. Водночас зауважимо, що ця рекламна кампанія (якщо буквально розуміти її зміст) мала й певні ознаки такого собі фальстарту. Адже рік за східним календарем змінюється навіть пізніше за традиційний календарний рік. Натомість ще на початку грудня попереднього року реклама стверджувала, що
«Цін-Конг прийшов».
До циклу новорічних свят «прив’язали» автори і рекламу торговельної мережі Світ шкіри та хутра. Напередодні го року в якості подарунка вони запропонували покупцям «розпродажИЩЕ» – знижки, якщо вірити цій рекламі, мали сягати до 50 %» (щоправда,
«50» було подано величезними цифрами, а до – сором’язливо- малесенькими буквами. Звісно, у цьому випадку таки набагато менше підстав говорити про оказіоналізм, чи неологізм загалом. Ми бачимо слово розпродаж, якому за допомогою суфіксу (на якому навмисне наголошується графічно) надано відтінку збільшеності. Водночас зауважимо, що утворені в такий спосіб іменники часто асоціюються з негативним ставленням. Морозище – це явно неприємний для прогулянок морозець. «Зайчище» – немиле звірятко- вуханчик. «Носище» – не спроба вишукано підкреслити витонченість рис чийогось обличчя. До того ж, утворені в такий спосіб іменники традиційно набувають значення подвійного роду. Якщо розпродаж – це однозначно чоловічий рід. То «розпродажище» – вочевидь, чоловічо- середній. Чи підштовхнули ці моменти когось із потенційних покупців до придбання куртки шкірянки чи шуби – складно сказати. Але, вочевидь, замовники і розробники цієї реклами на це щиро сподівалися. Також попри зазначені вище міркування щодо слова «розпродажище»,
можемо припустити, щодо світу оказіоналізмів» воно таки має стосунок. Принаймні з тих позицій, що «розпродажище» навряд чи увійде у широкий вжиток. А ситуативно це слово таки привертало увагу до конкретної реклами.
У подібному руслі, на нашу думку, можна міркувати й щодо використання складених слів у зовнішній рекламі. Наприклад мережа будівельних супермаркетів Нова лінія одну із своїх нещодавніх рекламних кампаній побудувала на слові «низькоцін». Мережа автомобільних заправок «Amic Energy» приваблювала клієнтів
«цінопризом» щосереди. Слово «цінопад» взагалі вже стало вірним помічником рекламників. Це сезонне явище ми можемо тепер спостерігати щоосені – як тільки в природі запахне падолистом, білборди починають пістрявіти всілякими «цінопадами». Так само, які у випадку з «розпродажищем», нічого принципово нового у підходах до створення таких слів немає. «Низькоцін» – це складений іменник, в основі якого лежать прикметник та іменник. «Ціноприз» – складений іменник, в основі якого лежать два іменники. «Цінопад» – складений іменник, в основі якого лежать іменник та дієслово. Можна також зауважити, ще в рекламі можна було б ширше послуговуватися, приміром, і складеними прикметниками, або й складеними дієсловами. Зрештою, якщо вже є «низькоцін» і «цінопад» – то чому в якомусь місці не може бути «низькоцінно», чи «цінопадно»? Та й «низькоцінити» і «цінопадити», за наявності відповідного бажання, також можна. А ще можна вигадати якісь креативніші варіанти. Звісно, такі слова з позицій неологізмів/оказіоналізмів таки відрізняються від того ж таки
«Цін-Конга». Адже створюються вони за зрозумілими мовознавчими моделями, їх легко класифікувати за певними ознаками тощо. Водночас, неологізмами – а в більшості випадків і оказіоналізмами – вони бути таки не перестають. Хоча слово «цінопад» («падоцін», до речі, ми навмисно і вперто шукали – але не знайшли) якраз оказіоналізмом вжене назвеш – надто поширеним воно стало.
Підсумовуючи зібраний і проаналізований матеріал, виокремимо кілька узагальнень) неологізми, зокрема оказіоналізми, є досить поширеним явищем у сучасній зовнішній рекламі – проте не можна сказати, що прикладів їх використання аж надто багато) автори цих неологізмів демонструють різні підходи до їх створення – водночас, вони не використовують увесь наявний
інструментарій;
Хомінський С. Неологізми у зовнішній рекламі
Мова. Суспільство. Журналістика. 2016 3) вдало створені і застосовані неологізми здатні привертати неабияку увагу до конкретної зовнішньої реклами) неологізми в рекламі – доволі динамічна тема, в ній постійно з’являється щось нове і цікаве.
ЛІТЕРАТУРА
1. Арешенкова О. Ю. Мовностилістичні засоби увиразнення текстів медійної реклами / О. Ю. Арешенкова // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : зб. наук. праць / за заг. ред. Ж. В. Колоїз. – Кривий Ріг, 2011. – Вип. 6. – С. 9–13.
2. Арешенкова О. Ю. Неологізми як засіб увиразнення рекламних текстів
/ О. Ю. Арешенкова // Філологічні студії : Науковий вісник Криворізького національного університету : зб. наук. праць / [редкол. : Ж. В. Колоїз (відп. ред.), ПІ. Білоусенко, АЗ. Брацкі та ін.] – Кривий Ріг, 2013. – Вип. 9. – С. 473–479.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладі голов. ред. В. Т. Бусел. – К Ірпінь : ВТФ Перун, 2002. – 1440 с. Дядечко Л. А. Оказіоналізми в сучасних рекламних текстах когнітивно- прагматичний і соціофункціональний аспекти / Дядечко Людмила Анатоліївна
// Studia Linguistica. – Київ, 2009. – Вип. 3. – С. 76–83.
5. Колесникова Н. В. Лексичні неологізми в рекламі / Колесникова Н. В. // Вісник Запорізького державного університету. Серія Філологічні науки. – Запоріжжя, 2002. – № 3. – С. 77–78.
6. Неологізми в сучасній українській мові, оказіоналізми Електронний ресурс / Людмила Пономаренко // Моволюбам. – Режим доступу : http://l- ponomar.com/?s=%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%9 6%D0%B7%D0%BC%D0%B8&x=0&y=0 (8.02.16). – Назва з екрану. Оказіоналізм (філологія) Електронний ресурс // Вікіпедія. – Режим доступу https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1
%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC_%28%D1%
84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29
(25.02.16). – Назва з екрану. Турчак ОМ. Поняття «оказіоналізм» у мовознавчій літературі та його мовленнєва реалізація в українських періодичних виданнях кінця ХХ століття
/ ОМ. Турчак // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда
Нобеля. Серія Філологічні науки. – Дніпропетровськ, 2013. – № 2 (6). – С. 299–
305.

131


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал