Морщакова О. С. Історико-соціальні та правові аспекти гендерної рівності




Сторінка3/8
Дата конвертації23.12.2016
Розмір1.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема 6. Інтерпретація поняття гендеру науковій літературі
Етимологія терміну
Важливо зауважити, що єдино визначеного підходу до тлумачення та розуміння поняття гендерне існує. Особливої уваги заслуговують знання соціології в розробленні понятійного апарату, що пов'язаний з соціостатевою сферою. Взагалі, поняття гендер походить від
грецького слова “генос” (походження, матеріальний носій спадкоємності, той, що
народжується”. Більш точно цей термін може бути переданий українською мовою, як рід або досвід роду. Крім цього, це поняття розглядається як похідне від англійського визначення роду (не враховуючи те, що в англійській мові не існує такої граматичної категорії, як рід, а у тих мовах, де рід існує, він знаходить свою мотивацію лишена рівні опису живих істот та позначає родостатеву, біологічну приналежність істоти. Враховуючи зазначену суперечливість, С. Бабаян вважає, що термін гендер, гендерний підхід повинні б бути пов’язані з іншим значенням цього англійського слова – вистава, презентація. Цей вчений, підкріплює свою думку таким коментарем це саме уява індивіда чоловіка/жінки у всій сукупності його фізіологічної й соціальної сутності з акцентом на соціальну. Поняття гендер було введено до соціальних наук Энн Оклей у ті роки ХХ ст. Спочатку цікавість дослідників була зосереджена в основному на тому, щоб довести саме існування гендера. Тобто, метою було визначення позабіологічної зумовленості відмінностей між чоловічим і жіночим у культурі та соціумі. Але в кінці х років дослідники почали пошук залежності гендерних ролей і гендерних стосунків від культурного типу. Саме з цього часу гендерні дослідження отримали активний розвиток у зарубіжній, а починаючі з х років – і в українській науковій літературі. Теорія гендеру за своєю сутністю стає альтернативою поняття біологічно детермінованої статі, а згодом - однією з основних категорій аналізу, які використовується певною кількістю гуманітарних і суспільних дисциплін (історією, психологією, соціологією, культурологією, правознавством та іншими.
Гендер — це поняття, що увійшло у вжиток із соціології і визначає соціальну стать
людини, на відміну від біологічної статі, соціально-рольовий статус, який визначає соціальні
можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступі до влади, сімейній ролі та
репродуктивній поведінці і є одним із базових вимірів соціальної структури суспільства. Ще одне
значення — соціальна особливість статі людини, на відміну від біологічної статі (ех,
соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості людини — чоловіка і жінки — в
усіх сферах життєдіяльності.

Сутність поняття гендеру
В науковій літературі існує декілька концепцій гендеру. Це обумовлено як відносною "молодістю" гендерного підходу (перші наукові праці з'явилися близько двадцяти років тому, такі складністю самого феномена. Для всіх них базовим положенням є розрізнення понять стать ех) і гендер (gender).
Стать — це термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному — в репродуктивній системі, на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки. Його слід вживати тільки стосовно характеристик і поведінки, які випливають безпосередньо з біологічних відмінностей між чоловіками і жінками.
Гендер — це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних та емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим. У рамках цього підходу гендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками й

22 чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію всім ї, ай визначає їхні соціальні відносини в основних інституціях суспільства. Гендер трактується як один із базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними і культурними характеристиками (раса, клас, вік) організує соціальну систему. Соціальне відтворення гендерної свідомості нарівні індивідів підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов'язані з їхнім гендерним статусом, індивіди конституюють гендерні відмінності й одночасно обумовлені ними системи панування і владарювання. В багатьох суспільствах жінок і чоловіків не тільки сприймають, алей оцінюють по-різному, обґрунтовуючи це гендерними особливостями і різницею в здібностях, відмінностями у розподілі влади між ними. Гендер конструюється через певну систему соціалізації, розподілу праці й культурні норми, ролі і стереотипи, що існують у суспільстві. Вони певною мірою визначають психологічні якості, здібності, види діяльності, професії людей залежно від їхньої біологічної статі. При цьому гендерні ролі і норми не мають універсального змісту і значно різняться в різних суспільствах. У цьому розумінні бути чоловіком або жінкою означає зовсім не володіння певними природними якостями, а виконання певної ролі. В сучасних соціальних і гуманітарних дослідженнях гендер використовується не як незмінна й універсальна конструкція. Поняття гендер означає не річ або предметне багато речей або предметів, а комплексне переплетіння стосунків і процесів. Гендер — це сукупність характеристик, ролей і моделей поведінки, які розділяють жінок та чоловіків і обумовлені не біологічно, а соціально і культурно. Стать - біологічно обумовлена характеристика, тоді як гендер має соціальну природу, є продуктом соціально-культурних норм та очікувань. Такі характеристики змінюються з часом та залежно від країни і культурного середовища. Концепції гендеру стосуються не тільки жінок або чоловіків, алей відносин, що
складаються між ними. Гендерні відносини постійно переглядаються, а отже, змінюються політичні. Економічні, соціальні та культурні умови зовнішнього середовища на локальному, національному та міжнародному рівнях. Взагалі, поняття гендер іноді розглядається як явище виключно західної культури й тому неприйнятне для українського суспільства. А розуміння рівності праві можливостей жінок та чоловіків, тобто гендерної рівності часто підмінюється викривленими уявленнями явища "фемінізму. Фемінізм як рух захищає людські права насамперед жінок, крок за кроком змінюючи ситуацію у світі. Саме фемінізм як рух жінок допоміг стати жінкам повноправними громадянками своїх країн отримати виборче право, право на освіту та пристойну роботу, отримати можливості самостійно влаштовувати своє життя тощо. На всьому цьому шляху боротьба жінок за рівні права супроводжувалася ідо цього часу супроводжується численними проявами феміністичної фобії. Але зараз мова іде не про фемінізм, а про його кардинальну відмінність від поняття гендер. Бо гендер більшістю в нашій країні чомусь сприймається як виключно жіноче питання. Насправді гендер - одна з найважливіших складових життя людини, яка стосується всіх його сторін. А гендерна рівність захищає права та можливості обох статей,
є основою прав та свободі жінок, і чоловіків. Насправді коли ми говоримо про гендер, то мова не йде про обмеження чоловіків, а про створення можливості для реалізації і жінок, і чоловіків. Гендерні зміни передбачають використання людського ресурсу обох статей, а не тільки однієї половини. Принцип рівності статей передбачає, що економічні, політичні та соціальні ресурси повинні розподілятися між чоловіками й жінками загалом рівномірно, без суттєвих диспропорцій, нерівних умову доступі до соціальних ресурсів.
Визначення гендеру (з історії походження)
Спроби першого визначення гендеру - з’явилися одночасно з появою двох важливих ідей сучасної західної думки сутнісна (матеріальна) основа людини та її соціальна конституція. З часу появи другої хвилі фемінізму наприкінці х років, поняття першої ідеї домінувало з найбільш промислових суспільствах. Воно передбачало, що найсуттєвішим у визначенні відмінностей між чоловіками та жінками є факти біології. Ця концепція базувалася на тому, що

23 найбільш розповсюдженим словом, яке відображало замінність, тобто стать, - є слово з досить наявними біологічними асоціаціями. Представники ранньої стадії другої хвилі фемінізму справедливо розглядали цю концепцію як умоглядну основу статевості взагалі. З- за прихованого переконання, що основні відмінності між чоловіками та жінками закладені біологічно, концепція статі висунула ідею незмінності статевої різниці та безнадійність яких-небудь поглядів щодо цього. Для того, щоб підірвати силу цієї концепції, феміністки кінцях років висунули ідею про соціальну конституцію людської особистості. У англомовних країнах це було втілено через розповсюдження терміну гендер. Наприкінці х років термін гендер, головним чином, словесно відображав жіночі та чоловічі особливості. По суті, він передавав суспільну думку про розрізненість понять чоловічий та жіночий. Феміністки поширили значення цього терміну до практичного визначення сутності відмінностей між соціальними групами чоловіків та жінок. Та найбільш цікавим є те, що поняття гендеру на той час не розглядалося як прагнення до заміни терміну стать, а скоріше як засіб його скасування. Наприкінці х початку х років більшість феміністок погодилися з передумовою про існування реальних біологічних фактів, що відрізняють чоловіків від жінок. Ці факти застосовуються в усіх суспільствах однаково. Новим в їх підході було те, що багато ознак за якими вони запропонували відрізняти сильну половину від слабкої не мали нічого спільного з фізіологією людини. Отже, за цією концепцією гендерне підміняє стать, навпаки стать доповнює і розвиває поняття гендеру, тобто є допоміжним додатком до складного його змісту. Водній з визначних статей Гейл Рубін зустрічається фраза статева гендерна система, яку автор визначає як ряд заходів, за допомогою яких суспільство перетворює біологічну сексуальність на продукти людської діяльності, задовольняє перетворені сексуальні потреби. В цьому ракурсі, біологічне виступає як фундамент для подальших надбань культури. Таким чином, теорію впливу біологічного намагались піддати сумніву і, водночас, до неї звертались. Позиція Гейл Рубіну вказаній статті відображає особливість думок про соціалізацію більшості населення го століття. Багато з тих, хто погоджується з думкою, що особистість сформована соціально і таким чином відмовляються від ідеї її біологічного походження, не обов'язково відкидає теорію проте, що біологія - це ділянка, на якій відбувається формування особистості. Іншими словами, фізіологія - це даність від народження, на яку накладаються певні специфічні риси. Це дає змогу встановити, куди повинні бути спрямовані соціальні впливи. Прийняття таких поглядів феміністичним рухом означало, що стать все ще зберігає важливу роль, а саме забезпечення ділянки, на якій створюється гендер. Така теорія взаємовідносин між біологією та соціалізацією людини дає можливість особистості на самоідентифікацію. З цієї точки зору тіло людини - це "полиця, куди накладаються її особистісні риси під впливом суспільства. Якщо це так , то, можливо, можна пояснити як деякі норми суспільства мають однаковий вплив. Такий погляд на взаємозв'язок біологічного та соціального дає змогу багатьом феміністкам стверджувати, що завдяки усталеності в природі, в суспільстві теж існують свої незмінні явища. Але вони не звертають увагу нате, що соціальні установки можуть змінюватися. Більш того, такий погляд надає феміністкам можливість стверджувати як про відмінності серед жінок, такі про їх схожість. Але цікавим є те, що ті, хто розуміють статеву тотожність як результат соціального, все ще вважають це загальним феноменом. Це тому, що вони вбачають в цьому загальний соціальний відгук на глибинний рівень біологічного, представлений у фізіологічній відмінності чоловіків та жінок, тобто у відмінності їх статевих органів. Виразом поєднання цієї думки з поглядами на стать як незалежне від гендеру є ідея проте, що природні відмінності дають про себе знати на певному базовому (основному) рівні, і відбувається це в самій людині. Це має назву – біологічний фундаменталізм. Відмінність чоловіків від жінок виражена в твердженні про природні особливості. На початковому базовому рівні це виявляє себе в статевих відмінностях, для цього загальноприйняті критерії відмінності чоловіків від жінок. Через віру з те, що статева тотожність

24 репрезентує спільне в культурах, дуже часто помилково узагальнюються речі, що специфічні для сучасної Західної культури або для певних груп в межах цієї культури. У зв'язку з альянсом біологічного фундаменталізму з тією чи іншою формою соціального конструктивізму дуже важко узагальнити це співвідношення. Для феміністок знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що твердження про біологічне походження особистості та її поведінка помилково узагальнює і соціальні специфічні риси особистості та її поведінку в те, що називають суспільством. Але біологічний фундаменталізм не є еквівалентом біологічного детермінізму всі його форми, хоча деякі більш масштабно, ніж інші, включають в себе певний елемент соціального конструктивізму. Таким чином, навіть позиція раннього фемінізму, що тлумачить стать як незалежне відроду (у загальному використанні терміну "гендер, дозволяє зв'язок і, навіть внесок соціального в формування особи. Більш того, будь-яка позиція, яка визнає, принаймні, дещо з того, що асоціюється з жіночою/чоловічою розрізненістю як відгук соціального, спрямована на таке теоретичне визначення відмінностей, якими інтерпретує його суспільство.
Не можна стверджувати, що тіло завжди розглядається через соціальну його інтерпретацію, для цього недостатньо фактів. І це означає, що стать відноситься до категорії гендеру. Люди різняться між собою не тільки за соціальними очікуваннями наших думок, почуттів та дій, ай завдяки різним точкам зору щодо тіла. Мине повинні пов'язувати підходи щодо жіночої/чоловічої розрізненості як такі, що пов'язані лише з обмеженим колом, що асоціюються у багатьох із нас з гендером (тобто зі стереотипами культури особистості та її поведінки, ай враховувати різні погляди на тіло з точки зору культури, на розуміння того, що означає бути жінкою або чоловіком. Ця альтернативна думка передбачає, що тіло не зникає з теорії фемінізму. Більш того, вона стає у більшій мірі змінною, ніж сталою, більш неспроможною обґрунтовувати твердження про чоловічі/жіночі абсолютні відмінності за допомогою дослідження історії людства, але в ній все ще є потенційно-важливий елемент. Мається на увазі, що відмінності проявляють себе в будь-якому суспільстві в різноманітних формах.
Тема 7. Основні підходи до обґрунтування статі людини. Дуже розповсюдженою є тенденція розуміння статі як основної, спільної, загальнокультурної тотожності. Якщо ми вбачаємо у статі історичне коріння, що специфічне для сучасних Західних суспільств, то можемо оцінити глибинну різноманітність форм, за якими визначалися і визначаються чоловічі/жіночі відмінності. Протягом 17-19ст. суспільство європейської культури все більше розуміло, що люди як фізичні істоти відрізняються від інших посиланням на часові та просторові координати, які зони займають. Це означало, що існує тенденція розглядати людських істот двояко як подібні до предметів, що навколо нас, і складені з тієї ж субстанції і такі, що відокремлені від предметів та від самих себе, оскільки у кожного є свої просторові та часові координати. Але відсутність єдності підходу до простору і часу стала центральним засобом ідентичності (суб'єктивності) особи. Наприкінці 20ст. до цього додалася зростаюча віра в біологічний детермінізм. Однак протягом 17-18ст. розуміння своєї ідентичності особою поєднувало два основні напрямки природну і матеріальну, тільки в 19-20ст. стало сприйматися через їх протилежність тобто визнання тіла як джерела знань про особу, і розуміння особи як зовнішнього виразу оточуючого світу.
Зростаюче осмислення особою власного тіла можна простежити вже в 17-18ст. Наприклад тоді, як на початку 17ст. патріархально налаштований Роберт Філмер використовував Біблію для свідчення жіночого підпорядкування чоловікам, пізніше для досягнення своєї мети теоретик природних законів Джон Локк посилався на відмінності між чоловіками та жінками. Але для таких теоретиків як Джон Локк під природою розумілось не тільки тіло, як відмінність від інших явищ. Це також стосувалось зовнішнього впливу - наприклад, освіти.

25 Тенденція розглядати культурне та тілесне як взаємопов'язані, виявляється у концепціях
18ст. про темперамент, звички та почуття. Треба також зазначити, що підвищений інтерес до природного в особі не означає просто біологічний детермінізмі не заперечує ставлення до тіла як джерела знань про себе на відміну від старих теологічних поглядів. І через фокусування уваги на самоідентифікації, тіло почали розглядати як джерело свідчення їх різної природи, наприклад, раси. За визначенням багатьох сучасників расу було використано як засіб категоризації людських тіл (17ст.), і тільки з виданням авторитетних збірок уст. расові відмінності людей були визначені офіційно. Але це не означає, що фізичну відмінність європейців та африканців не було помічено європейцями до 18ст. Вона була визнана і служила для виправдання рабства. Однак як зазначає Вінтроп Жордан, фізичні відмінності не є єдиними. Африканців сприймали за рабів також через їх віру вони не були християнами. Більш того, визначити фізичну відмінність або навіть віднести до неї моральні та політичні особливості не є тим самим, що використати її для "пояснення" основних відмінностей серед населення як те відображено в концепції раси, починаючи з другої половини 18ст.
Зростаюча перевага матеріалістичної метафізики не означала появу нових соціальних відмінностей, а розвивала думку про вже існуючі. Нові підходи також викликали трансформації в розумінні самих відмінностей - таким є випадок із сучасним західним розумінням жіночих/чоловічих відмінностей. Хоча зростання матеріалістичної метафізики явно не створювало ці відмінності однак спричинило змінив оцінці фізичних рис та їх ролі від визначення цих відмінностей до їх пояснення. В той час, коли метафізика займала все більші позиції відбувалися соціальні зміни наприклад, зростання відокремлення домашньої сфери від суспільної. Це підтримувало біологічне пояснення чоловічих/жіночих відмінностей як подвійного явища. Вивчаючи медичну літературу про тіло від грецьких часів до 18 ст., Томас Лакур визначає значні змінив поглядах на тіло 18ст. - тіло розглядається як "одностатеве" поступово переходячи у "двостатеве. В ранніх поглядах жіноче тіло розглядається як зменшений варіант чоловічого "вздовж вертикальної вісі нескінченого поступового переходу, а вже пізніше жіноче тіло стає "іншим створенням вздовж горизонтальної вісі, основа якої є, у більшості, порожньою. Отож, в ранніх поглядах, фізичні відмінності між статями більше визначаються як різні ступені, аніж види, що проявляють себе у варіантності способів. Іншим проявом вже двостатевого погляду стала концепція гермафродинтності. Біологічні теорії статевості, форми адміністративного контролю в сучасних націях поступово привели до відмови від думки про дві статі водному тілі, і - послідовно – до обмеження вільного вибору індивідуальності. Віднині, кожен мав одну і тільки одну стать. Кожен повинен мати свою єдину та визначену статеву ідентичність якщо ж з'являються риси іншої статі, то вони - випадкові або просто оманливі. З медичної точки зору, лікар, маючи справу з випадком гермафродинтності, не повинен був розпізнавати наявність двох статей чи привалюючи риси тієї чи іншої статі, а просто визначити реально-існуючу стать, можливо, приховану за мінливою зовнішністю. Цінові засоби мислення про відносини чоловічих/жіночих тіл розглядалися як різновид культурних змін. Як зазначають багато з дослідників сім'ї та роду, одним зважливих результатів індустріалізації та урбанізації була зростаюча відмінність домашнього та недомашнього життя, асоційованого, головним чином, з чоловіками та жінками.
В сучасних Європейських суспільствах існує міцна тенденція розглядати в цілому людство в
два способи або ж це спільність, що пов’язує всіх через єдність, або ж кожна людина -
індивідуальність. Велика частина феміністичних теорій полягала в об’єднанні сил проти
загальної тенденції суспільства відхиляти значимість гендеру, стверджувати, що фемінізм
є непотрібним явищем відтоді, як "ми всі - індивідуальності. Феміністичне розмежування
викрило багато важливих соціально притаманних рис гендеру, які дають можливість
багатьом жінкам зрозуміти своє становище з соціальної позиції.



26
Тема 8. Наукові концепції гендеру
Класифікація теорій гендеру
На сьогоднішній день, в межах гендерного підходу, існують три основні концепції, що дають можливість більш глибоко дослідити сутність і зміст поняття „ гендер.
Перше теорія – це теорія гендеру як соціальної конструкції. В межах цієї концепції, гендер досліджується як організована модель соціальних відносин між жінками й чоловіками, яка формується основними суспільними інститутами. До основних положень даного підходу відносяться гендер формується через розподіл праці в родині, соціалізацію та широкий вплив засобів мас-медіа; гендер створюється індивідами безпосередньо в їхній свідомості, в процесі гендерної ідентифікації і за допомогою визнання суспільних норм та їх дотримання, що знаходить свій прояв в зовнішньому вигляді, одязі, поведінці людини. Таким чином, належність індивіда, з гендерної точки зору, залежить від його/її стосунків з оточуючими. Крім цього, вчені визначають декілька методологічних джерел соціально- конструктивістської теорії гендеру. До них відносяться Концепція П. Бергера й Т. Лукмана. Вони розглядають соціальну реальність одночасно, як суб'єктивну і об'єктивну. Дана концепція відповідає вимогам об'єктивності, так як, незалежно від індивіда, її можна розглядати як суб'єктивну, бо вона формується самим індивідом. Подібним чином гендер розглядається як звичайний світ взаємодії чоловічого й жіночого, що знаходить своє втілення у практиках, поданнях, вдачах, це можна назвати характеристикою соціального порядку, від якого не можна відмовитися. Підхід И. Гофмана. Він вводить у науку термін - «гендерний дисплей», який став одним з провідних в гендерній концепції. Гендерний дисплей - це механізм створення гендеру, вивчення статевої приналежності в процесі взаємодії. Важливим постулатом теорії соціального конструювання гендера, можна вважати твердження проте, що гендерний дисплейне біологічно універсальний, а культурно детермінований. Теорія Г. Гарфінкеля. В процесі його досліджень досить популярним став описаний ним випадок Агнес». При народженні вона мала чоловічі геніталії, але психологічно відчувала себе жінкою. Після того, як ці розбіжності спровокували сильну особистісну кризу, Агнес зважується на хірургічну операцію по зміні статі. Після цього, перед нею виникає завдання по створенню власного гендеру за умови відсутності вроджених сертифікатів жіночності та відсутності будь-якого жіночого досвіду. Гарфінкель називає Агнес методологом - практиком і реальним соціологом, так як, безпосередньо потрапляючи в ситуацію гендерного збою, вона починає розуміти механізми формування соціального порядку.
Друга теорія – це теорія гендеру як мережі, структури чи процесу. Саме Дж.Скотт першою запропонувала визначати гендер як стратифікаційну категорію, а саме, як спосіб ієрархічної
побудови соціальних стосунків між чоловіками й жінками. Подібне визначення гендеру можна побачити в роботах Т. де Лауретіс, відповідно до яких гендер є технологією формування
статевої ідентичності у відповідності до суспільних очікувань. Як зазначають фахівці, процес становлення гендерної ідентичності проходить виключно за наявності взаємодії з іншими соціально важливими ознаками, якими є раса або клас. Таким чином, гендер - це процес
формування особистості у відповідності з соціокультурними нормами, до яких відносяться
статево-вікові, расові, сексуальні та інші.
Третя теорія – це теорія гендеру як культурної метафори. Відповідно до її положень, гендер досліджується відповідно до символічного і культурного аспектів існування суспільства. Дані аспекти функціонують поруч з біологічним та соціальним і визначають різницю між чоловічим та жіночим як елементами відповідних культурно-символічних рядів

27 Чоловіче - це раціональне, духовне, божественне, та культурне Жіноче - це чуттєве, тілесне, гріховне, та природнє. Останні лише віддзеркалюють, а не ототожнюють постулати біологічного детермінізму, за якими все соціальне визначається як сформоване біологічно, а значить є природнім та незаперечним.
Гендерно-рольовий підхід до розгляду поведінки статей та стосунків між ними
Отже, що таке гендер Досить точно це поняття сформульовано в канадській Хартії прав та свобод, де гендер є окресленим набором характеристику культурному аспекті, що визначають
соціальну поведінку жінок і чоловіків та стосунки між ними. Таким чином гендер стосується непросто жінок та чоловіків, ай відносин між ними та шляхів їх соціальної побудови. Концепція гендеру враховує чоловіків і жінок подібно до концепції класу, раси та етнічності, є аналітичним знаряддям для розуміння соціальних процесів. Отже, гендер як поняття визначає соціальну та культурну стать людини. Тому що жінками та чоловіками мине тільки народжуємося, ай стаємо в процесі виховання. Сім'я й оточення закладають дітям різні стандарти поведінки, формуючи стереотипні ролі чоловіка й жінки, які і суспільство, і їхні носії починають вважати вродженими, споконвічно властивими жінкам та чоловікам з моменту народження. Насправді ми успадковуємо лише стать та статеву відмінність. Під біологічною статтю розуміють анатомічні та фізіологічні особливості людини зовнішні статеві ознаки, репродуктивна функція (здатність до зачаття та народження дитини. Отже, статева різниця між чоловіком і жінкою очевидна, хоча навіть з біологічної точки зору між жінкою і чоловіком більше схожостей, ніж відмінностей. Єдина чітка і значуща біологічна відмінність між жінкою і чоловіком полягає в їх ролі у відтворенні потомства. Скажімо, чоловіки не можуть народити дитину, але вони, як правило, вищій сильніші. Жінка, на відміну від чоловіків, виношує в своєму лоні дитину та годує немовля своїм молоком. На відміну від цієї незмінної природної особливості обох статей гендер (гендер - англійською мовою - "рід) визначається сукупністю соціальних та культурних норм, які суспільство наказує виконувати людям в залежності від їх біологічної статі. Відчуття приналежності до визначеного гендеру виховується все життя, протягом якого люди засвоюють ті поведінкові нормативи, які будуть їх характеризувати як "чоловіка" або "жінку різні психологічні норми особистості, моделі поведінки, види діяльності, професії жінок та чоловіків. Отже, бути жінкою чи чоловіком у суспільстві означає виконувати певні запропоновані гендерні ролі. Ці гендерні ролі чоловіка або жінки нав'язуються через одяг та поведінку змалечку у дітей вже різний одяг, різні іграшки, потім - різні обов'язки в родині через формування різних психологічних якостей (сім'я та школа заохочують розвиток одних якостей і пригнічують інші, залежно від того, хлопчик це чи дівчинка через розвиток здібностей дівчаті юнаків у визначеному напрямку через настанови чоловікам і жінкам займатися різними видами діяльності, мати різні професії тощо. У такий спосіб виникає поняття традиційної чоловічої і традиційної жіночої гендерної ролі, які, в свою чергу викликають гендерний поділ праці, тобто виробнича і домашня діяльність розподіляється в залежності від статі людини як правило, чоловіки займають більш престижній високооплачувані посади як правило, жінки виконують хатню роботу як правило, жінкам і чоловікам існує негласна заборона на деякі професії. Звичайно, жінка в нашій країні може стати майором спецназу, але для цього вона має докласти набагато більше зусиль, ніж чоловік. Законне забороняє чоловікові працювати нянею в дитячому садку, але дуже проблематично, що його візьмуть на цю роботу. Так само негативно громадська думка формується щодо тих чоловіків, які вирішують присвятити себе турботам про виховання дітей та створення сімейного затишку, тоді як його дружина буде працювати. Бо від чоловіка очікують, що основна мета його життя - робота і кар'єра. А сфера ініціативи жінок - дім і сім'я.
Тобто гендерні норми поведінки людини постійно підтримуються соціальними сподіваннями оточуючих. Існує гендерний соціальний контроль, виражений у формальному та неформальному схваленні та винагороді правильної поведінки, у покаранні ганьбою,

28 соціальною ізоляцією та презирством поведінки, яка випадає з рамок чоловічої або жіночої ролі. Отже, можна говорити про існування гендерної ідеології, яка виправдовує існування гендерних ролей та по-різному оцінює ці ролі. Нехай ця ідеологія часто підсвідома, але вона існує і реально впливає на життя та погляди більшості людей. Гендерні стереотипи відображають погляди суспільства на поведінку, яка очікується від чоловіків або від жінок. Таким чином,
гендерні стереотипи - це наше розуміння чоловічої та жіночої традиційної гендерної ролі. Небезпека гендерних стереотипів утому, що завдяки їм суспільство уніфікує чоловіків та жінок, що призводить до обмеження розуміння й сприйняття окремої особистості. Через гендерні стереотипи статеві відмінності починають вважати більш істотними й вагомими, ніж індивідуальні, особистісні. Хоча насправді різні риси характеру не є монопольним надбанням однієї статі. Традиційні гендерні ролі й гендерне очікування від жінки суттєво обмежують доступ жінок до ключових соціальних ресурсів, ізолюють жінок від активної участі в суспільному житті. В українському суспільстві існує гендерна нерівність, коли жінки зазвичай мають нижчий соціальний ранг, менше влади, прибутку, у них нижчий рівень добробуту. Хоча саме на жінку суспільство поклало відповідальність за дітей. В Україні все більше дітей росте в неповних сім'ях. Отже зменшення їхнього доходу суттєво відображається на дітях. Окрім того, патріархальні погляди та звичаї замикають жінку вдома, нівелюють її до рівня товару, який купується й продається, потурають насильству в українських сім'ях. Звичайно, гендерна рівність не означає, що жінка повинна категорично відмовитися від сім'ї на користь роботи і кар'єри. Мова йде проте, що жінку позбавляють вільного вибору, який вона, як вільна особистість у правовій державі, має право виявити - втому числі на користь материнства і виховання дітей. Це повинно бути її вибором робити кар'єру чи віддавати весь свій час сім'ї. Між тим суспільна думка жорстко нав'язує упередження, що жінка може бути щаслива, тільки реалізувавши себе як мати що жінка не може бути гарним керівником, бізнес пані, політиком.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал